Мінімальне податкове зобов’язання в агропромисловому секторі України та особливості його застосування в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мінімальне податкове зобов'язання в агропромисловому секторі України та особливості його застосування в умовах воєнного стану

Стрілець І.Ю.

Аспірант, кафедра публічного та приватного права, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро, Україна

Безпосередньо перед початком повномасштабного військового вторгнення, в законодавстві України з'явився новий правовий інститут - мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) для сільськогосподарських товаровиробників. На тлі інших змін у правовій системі України в особливий період, це нововведення залишилося без належної уваги в наукових дослідженнях. Тому перед автором постала мета охарактеризувати зміст МПЗ як нового правового інституту, з'ясувати особливості його застосування в умовах воєнного стану, з'ясувати недоліки податкового законодавства щодо МПЗ в контексті воєнного стану і запропонувати шляхи їх подолання. У статті досліджуються спільні ознаки застосування МПЗ для всіх податків, а мета запровадження МПЗ співвідноситься з обставинами воєнного часу. З'ясовано, що МПЗ за своєю правовою природою не є податком, а є мінімальним показником податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку для землевласників і землекористувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Встановлено, що в умовах воєнного стану МПЗ не застосовується до земельних ділянок, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або на територіях активних бойових дій, а також до земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами. Запропоновано скасувати нарахування МПЗ за земельні ділянки, розташовані на територіях можливих бойових дій. Для інших територій слід впровадити механізм звільнення від сплати МПЗ на один календарний рік для платників МПЗ, майно яких постраждало від наслідків обстрілів. Обґрунтовано необхідність тимчасового повернення до довоєнної ставки МПЗ у розмірі 4%. Слід також розглянути питання про звільнення громадян, які проходять військову службу, від нарахування і сплати МПЗ. Стаття є одним із перших правових досліджень МПЗ в Україні. Результати дослідження можуть отримати розвиток у подальших наукових роботах, а також можуть бути використані в законотворчості. Стаття має теоретичний характер, однак має також і емпіричну базу дослідження у вигляді статистичних показників. Ключові слова: агропромисловий сектор; воєнний стан; земельна ділянка; нормативна грошова оцінка; мінімальне податкове зобов'язання; сільськогосподарські угіддя.

MINIMUM TAX OBLIGATION IN THE AGRICULTURAL SECTOR OF UKRAINE AND FEATURES OF ITS APPLICATION UNDER THE CONDITIONS OF MARTIAL LAW

Ihor Strilets

Post-Graduate Student, Department of Public and Private Law, University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

Immediately before the start of a full-scale military invasion, a new legal institution appeared in the legislation of Ukraine - the minimum tax obligation (MTO) for agricultural producers. Against the background of other changes in the legal system of Ukraine in a special period, this innovation remained without due attention in scientific research. Therefore, the author set himself the goal of characterizing the content of the MTO as a new legal institution, clarifying the peculiarities of its application in the conditions of martial law and the shortcomings of the tax legislation regarding the MTO in the context of the martial law and proposing ways to overcome them. The article examines the common features of the application of the MTO for all taxes, and the purpose of the introduction of the MTO is correlated with the circumstances of wartime. It was found out that the MTO by its legal nature is not a tax, but is a minimum indicator of the tax liability from corporate income tax, personal income tax and a single tax for landowners and land users of agricultural plots. It was established that in the conditions of martial law, the MTO does not apply to land plots that are located in temporarily occupied territories or in the territories of active hostilities, as well as to land plots contaminated by explosive objects. It is proposed to cancel the calculation of the MTO for land plots located in the territories of possible hostilities. For other territories, a mechanism of exemption from payment of MTO for one calendar year should be im-plemented for MTO payers whose property was damaged by the consequences of shelling. The need for a temporary return to the pre-war MTO rate of 4% is substantiated. It is also necessary to consider the issue of exempting citizens undergoing military service from accrual and payment of MTO. The article is one of the first legal studies of the MTO in Ukraine. The results of the research can be developed in further scientific works, and can also be used in law-making. The article is theoretical in nature, but also has an empirical research base in the form of statistical indicators. Key words: agricultural land; agricultural sector; land plot; martial law; minimum tax obligation; normative monetary assessment.

ВСТУП

мінімальне податкове зобов'язання воєнний

Мінімальне податкове зобов'язання (далі - МПЗ) було запроваджено із прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX, який набрав чинності з 01 січня 2022 року. Проте у пояснювальній записці до законопроекту нічого не зазначалося про мету запровадження МПЗ, не наводилося жодних обґрунтувань доцільності цього нововведення.

При цьому у зауваженнях Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України стверджувалося, що «проектом передбачається запровадження МПЗ, як зобов'язання не з реально отриманих доходів, а з поставленого доходу, тобто доходу, отримання якого передбачається внаслідок самого факту володіння платником податку певним майном. Зазначене суперечить принципам соціальної справедливості та нейтральності оподаткування, передбаченим статтею 4 Податкового кодексу України» [1, с. 2].

В свою чергу, Головне науково-експертне управління Верховної Ради України висловило ще більше зауважень щодо МПЗ, серед яких: недопустимість презюмування землевласників і землекористувачів як таких, що апріорі ухиляються від сплати податків; неврахування особливостей сільськогосподарського виробництва; ризики зниження конкуренції і монополізації в цій галузі; непропорційне зростання фіскального навантаження на особисті селянські та малі фермерські господарства; необґрунтованість визначення ставки НПЗ; ускладнення податкового обліку; приховане запровадження нового податку внаслідок низького рівня законодавчої техніки [2, с. 3-6].

Попри ці зауваження, закон було прийнято і він набрав чинності, а вже через 54 дні після набрання ним чинності розпочалася повномасш- табна збройна агресія російської федерації проти України та було запроваджено воєнний стан. Де-факто норми про МПЗ почали працювати вже під час воєнного стану. Виникає потреба в наданні характеристики змісту цього нового правового інституту та з'ясуванні особливостей його застосування в умовах воєнного стану.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Податкова політика України в умовах воєнного стану вже була об'єктом наукових досліджень. Зокрема, В. Я. Греца у своїй статті зазначає, що однією з основних трансформацій механізму податкової політики України під час війни стала зміна пріоритетів її функцій політики: так, перед воєнним періодом переважала фіскальна складова політики, внаслідок чого регуляторна та стимулююча функції були менш пріоритетними. Проте наразі уряд реалізував кроки, спрямовані на підтримку вітчизняного бізнесу, спрощення умов господарювання, усунення бар'єрів та оптимізацію перерозподілу фінансових ресурсів [3, с. 30].

У продовження теми тенденцій у податковій політиці України під час війни Т. М. Шульга і А. О. Сторчак зауважують, що з одного боку, під час воєнного стану, Україна має право внести зміни в систему оподаткування з метою забезпечення додаткових ресурсів на потреби оборони, включаючи підвищення податкових ставок, введення нових податків або зміну механізму їх стягнення, але з іншого боку, важливо забезпечити справедливий розподіл фінансових навантажень між різними секторами суспільства [4, с. 297].

В свою чергу, Р. О. Гаврилюк, А. І. Дутчак та О. І. Дутчак наголошують на гуманізації податкової політики України в умовах воєнного стану і приходять до висновку, що реалізуючи стратегію лібералізації податкового права України в умовах воєнного стану, Українська держава обрала тактику урізноманітнення підходів до практичного втілення принципу справедливості податкового права країни; найбільш узагальнено цю тактику можна визначити як подальший розвиток державою гуманістичних підходів до визначення об'єктів оподаткування, а також трансформацію відповідно до умов воєнного стану процесуальних норм податкового права [5, с. 310].

Разом з тим, особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану, а тим паче - такий новий правовий інститут у податковому праві як МПЗ - залишаються малодослідженим явищем в юридичній науці. При цьому, МПЗ вже ставало об'єктом досліджень вчених-економістів: зокрема, О. В. Мельничук зазначає, що запровадження МПЗ дозволить вивести сільськогосподарські угіддя з тіньового обробітку та одночасно призведе до скорочення втрат бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності [6, с. 107].

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою цієї статті є охарактеризувати зміст МПЗ як нового правового інституту, з'ясувати особливості його застосування в умовах воєнного стану, з'ясувати недоліки податкового законодавства щодо МПЗ в контексті воєнного стану і запропонувати шляхи їх подолання.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Основою дослідження є системно-структурний метод, завдяки якому МПЗ розглядається не в розрізі окремих податків, а як цілісна система; на основі методу узагальнення досліджуються спільні ознаки застосування МПЗ для всіх податків. Норми, якими запроваджено МПЗ, розглядаються крізь призму телеологічного тлумачення, зі з'ясуванням мети їх запровадження в нинішній редакції і співвідношення цієї мети із обставинами воєнного часу. При дослідженні застосовувалися також статистичні показники і проводилися арифметичні розрахунки для додаткового обґрунтування результатів дослідження.

РЕЗУЛЬТАТИ

Нормативне визначення МПЗ міститься в пп. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України [7]. Ця норма визначає МПЗ як мінімальну величину податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розраховану відповідно до Податкового кодексу України [7]. Таким чином, МПЗ існує тільки в агропромисловому секторі.

Нормативно-правове регулювання МПЗ міститься переважно у ст.ст. 38-1, 141, 170, 177, 297-1, а також в п. 64-67, пп. 69.15 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України [7]. Ця особливість законодавчої техніки викликана тим, що МПЗ позиціонується не як самостійний податок, а як мінімальний показник розміру податкового зобов'язання з таких податків, як: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок другої - четвертої груп.

Загальні для всіх податків норми, що врегульовують порядок визначення МПЗ, містяться в ст. 38-1 Податкового кодексу України. Аналіз її змісту дає підстави стверджувати, що порядок визначення МПЗ залежить від того, чи була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, адже саме вона становить базу нарахування МПЗ (якщо така оцінка не проведена, то базою нарахування МПЗ є нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по регіону). В свою чергу, ставкою МПЗ є 5% нормативної грошової оцінки за 1 календарний рік (тимчасово, за 2022 та за 2023 роки, ставка МПЗ становила 4%; при цьому ставка МПЗ для ФОП - платників єдиного податку четвертої групи, що провадять діяльність в межах фермерського господарства - застосовується в половинному розмірі - 2,5% і 2% відповідно) [7].

Як свідчить статистична інформація Держгео- кадастру за 2022 рік, нормативна грошова оцінка ріллі за 1 гектар коливається в діапазоні від 21411 гривень (Житомирська область) до 33646 гривень (Черкаська область) [8]. А отже, з урахуванням коефіцієнту індексації 1,051 за 2023 рік, розмір МПЗ за тимчасовою ставкою 4% в 2023 році коливається від 900,12 гривень (тобто 21411 * 1,051 * 0,04) до 1414,48 гривень (тобто 33646 * 1,051 * 0,04) гривень за 1 гектар землі на рік. Якщо припустити, що в 2024 році коефіцієнт індексації становитиме теж 1,051, то з урахуванням зростання ставки МПЗ, в 2024 році розмір МПЗ коливатиметься від 1182,53 (тобто 21411 * 1,051 * 1,051 * 0,05) до 1858,27 (тобто 33646 * 1,051 * 1,051 * 0,05) гривень за 1 гектар землі на рік.

За даними Державної служби статистики України за 2022 рік (останніми опублікованими; подальші публікації не здійснювалися у зв'язку з правовим режимом воєнного стану), середня урожайність пшениці у масі після доробки у фермерських господарствах становила 35,9 центнерів (тобто 3,59 тони) з 1 гектару зібраної площі [9]. У 2024 році середня закупівельна ціна на пшеницю становить 5150 гривень за 1 тону [10]. Тобто, якщо припустити, що в 2024 році показник урожайності залишиться на рівні 2022 року, то середній дохід від реалізації пшениці з 1 гектару землі становитиме: 5150 * 3,59 = 18488,50 гривень. Але термін «дохід» не є тотожним терміну «прибуток». Повертаючись до останніх оп-рилюднених даних Державної служби статистики, середній рівень рентабельності виробництва зерна (тобто відсоток перевищення доходу над собівартістю) становить 20% [11]. Отже, якщо йдеться про дохід від реалізації пшениці розміром 18488,50 гривень, то рівень прибутку в середньому становить: 18488,50 / 120 * 20 = 3081,42 гривень з 1 гектару. В цих умовах необхідність сплати МПЗ в розмірі від 1182,53 до 1858,27 гривень за 1 гектар (тобто від 38% до 60% прибутку) є доволі високим рівнем фіскального навантаження, що не сприяє мотивації займатися сільськогосподарським виробництвом та певною мірою дискримінує сільськогосподарську галузь порівняно з іншими галузями економіки (адже в інших галузях прибуток переважно оподатковується за основною ставкою у 18% за відсутності мінімальних розмірів податкових зобов'язань). Ця ситуація нагадує порядок нарахування єдиного соціального внеску для само- зайнятих осіб, що мав місце в 2017-2020 роках, коли особа повинна була сплачувати внесок навіть в тому випадку, коли не мала жодного доходу (але потім ця норма була скасована, а вже через рік законодавець повторює подібний підхід, запроваджуючи МПЗ).

В умовах воєнного стану збереження та підвищення сільськогосподарського виробництва є пріоритетними напрямками державної політики, оскільки експорт сільськогосподарської продукції впливає на економічну стабільність України, а її виробництво необхідне для забезпечення передусім населення України товарами першої необхідності за доступними для споживача цінами. При цьому сільськогосподарські товаровиробники стикнулися з цілою низкою викликів, серед яких: неможливість релокації виробництва з тимчасово окупованих територій і зони бойових дій (адже основним засобом виробництва є земля - нерухоме майно), забруднення земель вибухонебезпечними предметами, зростання цін на пально-мастильні матеріали, посадковий матеріал, добрива та засоби захисту рослин, зменшення кількості кваліфікованих працівників, погіршення умов кредитування, несвоєчасний розрахунок покупців за придбаний товар, ускладнення експорту сільськогосподарської продукції тощо. Тому МПЗ, запровадження якого ще до початку повномасштабного військового вторгнення вже тоді сприймалося як дискусійний крок, в умовах воєнного стану слід тим паче піддати ретельному перегляду принаймні в певних його аспектах.

Вже під час дії воєнного стану законодавець частково послабив фіскальне навантаження на аграрний сектор в частині МПЗ, а саме:

1) скасував нарахування та сплату МПЗ за земельні ділянки і земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України: для фізичних осіб - з 1 січня 2022 року, а для юридичних осіб і ФОП - на період з 1 березня 2022 року до останнього числа місяця, в якому було за-вершено активні бойові дії або тимчасова окупація (абзаци сьомий-восьмий п. 38-1.2 ст. 38 у взаємозв'язку з абзацом другим пп. 69.14 п. 69 та абзацами першим - третім пп. 69.15 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) [7];

2) виключив з переліку об'єктів нарахування МПЗ земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (абзаци сьо- мий-восьмий п. 38-1.2 ст. 38 Податкового кодексу України) [7].

Останнє з нововведень потребувало наявності підзаконної нормативної бази, і 19 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України постановою № 1333 передбачив можливість прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг за заявами платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання; такі рішення приймаються на кожний окремо календарний рік, а інформація про них подається контролюючим органам протягом 10 календарних днів з дня прийняття таких рішень [12].

Разом з тим важливо розуміти, що для землевласників і землекористувачів, земельні ділянки яких розташовані на інших територіях України, МПЗ нараховується у розмірі, який був встановлений без урахування реалій повномасштабно- го військового вторгнення. Зокрема йдеться про території можливих бойових дій, наприклад ті, що розташовані у Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях, які регулярно піддаються обстрілам з боку збройних сил російської федерації. Сільськогосподарські товаровиробники, які працюють в цих умовах, несуть ризик підвищених збитків від наслідків обстрілів їхніх земельних ділянок, зокрема ризики знищення майбутнього врожаю чи вже зібраного зерна, запасів насіннєвих і пально-мастильних матеріалів, сільськогосподарської техніки, складів та іншого нерухомого майна. Держава має стимулювати їхню діяльність, зокрема шляхом скасування нарахування МПЗ за земельні ділянки, розташовані на територіях можливих бойових дій.

Крім того, на теперішній час вся територія України, а не лише регіони, близькі до лінії фронту, піддається ризику обстрілів. Цей фактор теж потрібно враховувати, в тому числі й при встановленні режиму оподаткування. Необхідно запровадити механізм, за яким платники МПЗ, чиї земельні ділянки або інше майно постраждали від наслідків обстрілів противника (наприклад, виникла пожежа, внаслідок якої було знищено частину насаджень або склад із зерном), мали можливість бути звільненими від нарахування і сплати МПЗ на наступний календарний рік. Держава зацікавлена в тому, щоб такий товаровиробник не відмовився від подальшого ведення господарської діяльності, а натомість мав достатню мотивацію для її відновлення навіть після виникнення форс-мажорної обставини.

Запроваджуючи підвищення починаючи з 2024 року ставки МПЗ з 4% до 5% нормативної грошової оцінки, законодавець у 2021 році не враховував (і не міг врахувати) тієї обставини, що в 2022 році розпочнеться повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України. Державний бюджет України на 2022 рік планувався виходячи з припущення про постійне зростання валового внутрішнього продукту з підвищенням відсотку такого зростання: в 2022 році планувалося зростання на 3,8%, в 2023 році - на 4,7%, в 2024 році - на 5% [13], однак натомість внаслідок початку збройної агресії відбулося безпрецедентне в українській історії падіння цього показника. Тому зростання ставки МПЗ, яке планувалося виходячи з прогнозу підвищення прибутковості сільськогосподарської діяльності, наразі є неактуальним, тому до припинення або скасування воєнного стану обґрунтованим є тимчасове повернення до ставки в розмірі 4%.

Одним із напрямків державної політики в умовах воєнного стану має бути заохочення громадян до захисту суверенітету і територіальної цілісності держави. Разом з тим, на теперішній час податкове законодавство не звільняє осіб, які проходять військову службу, від нарахування і сплати МПЗ. Крім того, враховуючи те, що така фізична особа (або фізична особа - підприємець), будучи мобілізованою, позбавлена можливості самостійно вести господарську діяльність на земельних ділянках (а отже - і отримувати дохід від такої господарської діяльності), то в цьому випадку немає жодних логічних передумов для нарахування МПЗ, яке, за задумом законодавця, було спрямоване саме на детінізацію доходів від використання землі.

ДИСКУСІЯ

Чинне податкове законодавство, в частині МПЗ, не можна назвати цілком пристосованим до умов воєнного часу. Разом з тим, ці ж умови мають наслідком ще й збільшення видатків бюджету, що неодмінно відображається на встановленні та адмініструванні податків і зборів. В цій статті не заперечується необхідність задоволення фіскального інтересу держави в тому числі за допомогою такого інструменту як МПЗ. В той же час законодавству бракує гнучкості підходу до врахування індивідуальних особливостей діяльності платників МПЗ, які постали перед тими самими ризиками, як і сама держава. Пропозиції, наведені в цій статті, спрямовані саме на підвищення адаптації податкового законодавства в частині МПЗ до реалій воєнного часу, а також на заохочення суб'єктів господарювання до ведення сільськогосподарської діяльності навіть в умовах воєнного стану. Але ці пропозиції не претендують на остаточний і всеохоплюючий характер, тому можуть бути розширені чи уточнені у наступних дослідженнях.

Тим не менше, після припинення або скасування воєнного стану (внаслідок чого рівень видатків бюджету буде поступово зменшуватися до довоєнного рівня) неодмінно постане проблема справедливості взагалі існування МПЗ як явища в податковій системі України. Особливо це стосується суб'єктів мікро- та малого підприємництва, спроможності яких оплатити МПЗ є обмеженими, а також фізичних осіб - власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земельних часток (паїв), для яких запровадження МПЗ фактично змушує припинити одноосібний обробіток земельної ділянки та здати її в оренду. Тут варто погодитися із точкою зору Головного науково-експертного управління парламенту про те, що МПЗ сприяє монополізації у сільському господарстві, що є негативним явищем як для учасників ринку, так і для споживачів. Тому темою перспективних наукових досліджень щодо МПЗ (особливо на післявоєнне майбутнє) є з'ясування обґрунтованості існування МПЗ як такого.

ВИСНОВКИ

МПЗ за своєю правовою природою не є податком, а є мінімальним показником податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку для землевласників і землекористувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Схожість із податком полягає в тому, що МПЗ має свою базу і ставку, від яких і залежить розмір МПЗ.

База нарахування МПЗ залежить від:

1) площі земельної ділянки;

2) її нормативної грошової оцінки чи середнього показника цієї оцінки в межах регіону, а також коефіцієнтів її індексації;

3) тривалості перебування земельної ділянки у власності чи користуванні платника МПЗ упродовж календарного року.

Ставка МПЗ залежить від:

1) року його нарахування;

2) належності платника МПЗ до категорії ФОП - платників єдиного податку четвертої групи, що провадять діяльність в межах фермерського господарства.

В умовах воєнного стану МПЗ наразі не застосовується до земельних ділянок, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або на територіях активних бойових дій, а також до земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами.

З метою удосконалення податкового законодавства у сфері МПЗ рекомендується ска-сувати нарахування МПЗ за земельні ділянки, розташовані на територіях можливих бойових дій. Для інших територій слід впровадити механізм звільнення від сплати МПЗ на один ка-лендарний рік для платників МПЗ, майно яких постраждало від наслідків обстрілів. Обґрунтовано необхідність тимчасового повернення до довоєнної ставки МПЗ у розмірі 4%. Слід також розглянути питання про звільнення громадян, які проходять військову службу, від нарахування і сплати МПЗ.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Zauvazhennia Holovnoho yurydychnoho upravlinnia Aparatu Verkhovnoi Rady Ukrainy do proektu zakonu Ukrainy pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zabezpechennia zbalansovanosti biudzhetnykh nadkhodzhen № 07/02-2021/295563 vid 22.09.2021 [Remarks of the Main Legal Department of the Apparatus of the Verkhovna Rada of Ukraine to the draft law of Ukraine on amendments to the Tax Code of Ukraine and other legislative acts of Ukraine on ensuring the balance of budget revenues № 07/022021/295563 from 22.09.2021]. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/939663 [in Ukrainian].

2. Vysnovok Holovnoho naukovo-ekspertnoho upravlinnia Aparatu Verkhovnoi Rady Ukrainy na proekt Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zabezpechennia zbalansovanosti biudzhetnykh nadkhodzhen» № 16/03-2021/207570 vid 23.06.2021 [Conclusion of the Main Scientific and Expert Department of the Apparatus of the Verkhovna Rada of Ukraine on the draft Law of Ukraine «On Amendments to the Tax Code of Ukraine and some legislative acts of Ukraine on ensuring the balance of budget revenues» № 16/03-2021/207570 vid 23.06.2021]. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/ Bills/pubFile/793699 [in Ukrainian].

3. Hretsa, V. Ya. (2023). Modyfikatsiia podatkovoi systemy v umovakh voiennoho stanu [Modification of the tax system under martial law]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia Pravo - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Law series, 78 (part 2), 24-31. DOI: 10.24144/2307-3322.2023.78.2.3. Retrieved from https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2023/08/5.pdf [in Ukrainian].

4. Shulha, T. M., & Storchak, A. O. (2023). Administruvannia podatkiv v Ukraini v umovakh pravovoho rezhymu voiennoho stanu [Administration of taxes in Ukraine under the legal regime of martial law]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 9, 296-298. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-9/73. Retrieved from http://lsej.org.ua/9_2023/73.pdf [in Ukrainian].

5. Havryliuk, R. O., Dutchak A. I., & Dutchak, O. I. (2023). Humanizatsiia podatkovoi polityky Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Humanization of the tax policy of Ukraine in the conditions of martial law]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal, 6, 307-311. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023- 6/70. Retrieved from http://www.lsej.org.ua/6_2023/70.pdf [in Ukrainian].

6. Melnychuk, O. V. (2023). Minimalne podatkove zoboviazannia yak obiektyvna neobkhidnist popovnennia biudzhetu derzhavy [The minimum tax liability as an objective necessity to replenish the state budget]. Suchasni problemy pravovoho, ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku derzhavy: tezy dopovidi XII Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii 01.12.2023 r. - Modern problems of legal, economic and social development of the state: theses of the report of the 12th International Scientific and Practical Conference on 1 December 2023. Vinnytsia : Kharkiv National University of Internal Affairs. Retrieved fromhttps://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ caa453cb-0baa-4e3b-954f-1da8b2fbf193/content [in Ukrainian].

7. Podatkovyi kodeks Ukrainy vid 2 hrudnia 2010 roku № 2755-VI [Tax Code of Ukraine of 2 December 2010 No. 2755-VI.]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text [in Ukrainian].

8. Informatsiia shchodo normatyvnoi hroshovoi otsinky odynytsi ploshchi rilli v rozrizi oblastei [Information on the normative monetary assessment of a unit of arable land area by region]. Retrieved from https://land.gov.ua/ informatsiia-shchodo-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-odynytsi-ploshchi-rilli-v-rozrizi-oblastei/ [in Ukrainian].

9. Ploshchi, valovi zbory ta urozhainist silskohospodarskykh kultur za yikh vydamy ta po rehionakh u 2022 rotsi (ostatochni dani) [Areas, gross harvests and yields of agricultural crops by their types and by regions in 2022 (final data)]. Retrieved from www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/sg/pvzu/arch_pvxu_reg.htm [in Ukrainian].

10. Tsiny na zernovi kultury v Ukraini, EXW, UAH/t [Prices for grain crops in Ukraine, EXW, UAH/ton]. Retrieved from https://ukragroconsult.com/grain-prices/ [in Ukrainian].

11. Riven rentabelnosti vyrobnytstva produktsii silskoho hospodarstva v silskohospodarskykh pidpryiemstvakh (1990-2020) [The level of profitability of the production of agricultural products in agricultural enterprises (19902020)]. Retrieved from https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/sg/rrv/arh_rrv_u.html [in Ukrainian].

12. Pro zatverdzhennia Poriadku podannia informatsii shchodo rishen pro vstanovlennia podatkovykh pilh iz splaty mistsevykh podatkiv ta/abo zboriv, pryiniatykh na pidstavi zaiav platnykiv podatkiv pro vyznannia zemelnykh dilianok neprydatnymy dlia vykorystannia u zviazku z potentsiinoiu zahrozoiu yikh zabrudnennia vybukhonebezpechnymy predmetamy: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19 hrudnia 2023 roku № 1333 [On the approval of the Procedure for submitting information regarding decisions on the establishment of tax benefits from the payment of local taxes and/or fees, adopted on the basis of taxpayers' applications to recognize land plots as unfit for use due to the potential threat of their contamination by explosive objects: resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 19 December 2023 No. 1333]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1333-2023-n#Text [in Ukrainian].

13. Pro skhvalennia Prohnozu ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku Ukrainy na 2022-2024 roky : postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 31 travnia 2021 roku № 586 [On the approval of the Forecast of Economic and Social Development of Ukraine for 2022-2024: resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 31 May 2021 No. 586]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-2021-п#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru