Етичні засади взаємовідносин адвоката з клієнтом у сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Етичні засади взаємовідносин адвоката з клієнтом у сучасних умовах

Юрій Миколайович Басюк, студент 2 курсу ОР «Магістр»

Резюме

Басюк Ю. М. Етичні засади взаємовідносин адвоката з клієнтом у сучасних умовах.

У статті представлено результат теоретичного осмислення та моделювання оптимальної трансформації етичних засад взаємовідносин адвоката з клієнтом у сучасних умовах, насамперед в умовах воєнного стану. Запропоновано підхід до укладення договору про надання правової допомоги на користь клієнта іншою особою, досліджено особливості підстав відмови адвоката від прийняття доручення до виконання, розкрито напрями вдосконалення правового регулювання інформування клієнта адвокатом про стан виконання доручення.

Також досліджуються особливості гарантування адвокатської таємниці та особливості гонорарних відносин адвоката з клієнтом в умовах воєнного стану. Підтверджується теза про те, що взаємовідносини адвоката з клієнтом будуються на базових етичних засадах, які є незмінними. Проте форма реалізації таких засад має відповідати вимогам воєнного часу.

Ключові слова: взаємовідносини адвоката з клієнтом, воєнний стан, адвокатська таємниця, доступ до інформації.

Summary

Yurii Basiuk. Ethical principles of lawyer-client relations in modern conditions.

Professional advocacy is undergoing certain changes in connection with the active hostilities on the territory of Ukraine and the introduction of the legal regime of martial law throughout the territory. The specified circumstances have a certain influence on the forms and methods of the lawyer's activity. In order for the ethical principles of the relationship between the lawyer and the client to function even in such difficult conditions, it is necessary to investigate the specific features of their implementation in modern conditions.

The article presents the result of the theoretical understanding and modeling of the optimal transformation of the ethical principles of the relationship between the lawyer and the client in modern conditions - primarily in the conditions of martial law.

The article proposes an approach to concluding a contract for the provision of legal assistance in favor of a client by another person, investigates the specifics of the reasons for a lawyer's refusal to accept a mandate for execution, reveals directions for improving the legal regulation of informing a client by a lawyer about the status of the mandate.

The article also examines the peculiarities of guaranteeing lawyer's secrecy and the peculiarities of the lawyer's fee-based relationship with the client in the conditions of martial law.

The thesis that the relationship between the lawyer and the client is built on the basic ethical principles, which are unchangeable, is confirmed. However, the form of implementation of such principles must meet the requirements of wartime.

The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that, for the first time, separate norms of lawyer ethics in the relationship between a lawyer and a client are extrapolated to the realities of wartime and the corresponding legal validity. Directions for adapting individual provisions of the Rules of Advocate Ethics to the conditions in which a lawyer has to work today are proposed.

The practical significance of the obtained results lies in the fact that the results of the study allow systematization and improvement of doctrinal approaches to the foundations of building a relationship between a lawyer and a client, especially in modern conditions. This, in turn, will contribute to the development and improvement of the legal regulation of the ethical principles of the lawyerclient relationship in today's complex conditions.

Key words: lawyer-client relationship, martial law, lawyer's secrecy, access to information.

Постановка проблеми

Взаємовідносини адвоката з клієнтом завжди мали особливий характер. Нети- повість і своєрідність таких взаємовідносин зумовлена особливою соціально-правовою природою адвокатської діяльності як такої. Адвокат є особливим суб'єктом суспільних відносин, що характеризується його правовим статусом і тією роллю, яку адвокат відіграє, здійснюючи захист і представництво особи, яка звернулася до нього за правничою допомогою - клієнта. У сучасних умовах, коли Україна вже понад рік потерпає від неспровокованого повномасштабного вторгнення РФ, значно зросла кількість випадків порушення прав громадян, які вимушені звертатися за професійною допомогою до адвоката. Етичні засади діяльності адвоката також зазнали певної трансформації, пристосовуючись до об'єктивної реальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі питання досліджуваної проблеми розглядалися в багатьох працях вітчизняних науковців, як-то: Н. М. Бакаянова, О. О. Джабурія, О. О. Джабурія, І. О. Кіслі- цина, О. М. Колєсніков, В. М. Кравчук, О. Д. Лешко, О. І. Марочкін, Л. А. Остафійчук, О. О. Храпенко, О. В. Щербанюк, О. Г. Яновська та ін. Вагому роль відіграють наукові дослідження, що здійснюються міжнародними інституціями, такими як Міжнародна асоціація адвокатів (ІВА), Рада адвокатів та юридичних товариств Європи (ССВЕ) тощо. Водночас, не применшуючи значення цих та значної кількості інших досліджень, зазначимо, що сьогодні дискусійними залишаються окремі аспекти етичної сторони адвокатської діяльності. Більше того, виникають нові проблеми, пов'язані зі здійсненням адвокатом своєї професійної діяльності. Так, на період воєнного стану кардинальних змін може зазнавати гарантування адвокатської таємниці тощо.

Формулювання мети статті

Виходячи з викладених міркувань, мета цієї статті полягає у тому, щоб запропонувати модель окремих етичних вимірів взаємовідносин адвоката з клієнтом у сучасних умовах, насамперед в умовах воєнного стану.

Викладення основного матеріалу

24.02.2022 на всій території України Указом Президента України № 64/20221 введено воєнний стан, який триває і донині. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень2. Беззаперечно, введення воєнного стану відображається на всіх сферах суспільного життя, у тому числі адвокатури, оскільки відбулися оновлення у частині організації роботи адвокатів, зміни режиму і формату функціонування професійного механізму адвокатури.

Методи та форми професійної діяльності адвоката на період військового стану не зазнали і не зазнають ґрунтовних змін, оскільки відповідне профільне законодавство та Конституція України не містить згадки про зміни у діяльності адвокатури України на період воєнного стану.

Проте адвокатська діяльність за своєю природою є наближеною до суспільства - до людей, а тому виключно законом її врегулювати неможливо. Адвокатура України, будучи недержавним самоврядним інститутом, як це передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»3, потребує додаткового соціального регулювання. Таким регулятором виступають норми адвокатської етики, які набули закріплення у Правилах адвокатської етики4. Окремий розділ у Правилах адвокатської етики (розділі ІІІ) присвячений саме відносинам адвоката з клієнтами. Проаналізуємо деякі положення зазначеного розділу та екстраполюємо їх на сучасні умови правової реальності в Україні. Зазначимо, що етичні засади взаємовідносин адвоката з клієнтом в умовах воєнного стану не мають бути ґрунтовно реформовані шляхом внесення змін до законодавства та Правил адвокатської етики - Національній асоціації адвокатів України достатньо розробити відповідні рекомендації та роз'яснення для адаптації до викликів сьогодення.

Відповідно до ст. 15 Правил адвокатської етики договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. При цьому згода клієнта на представництво його інтересів конкретним адвокатом, за замовчуванням, не є обов'язковою. Рада адвокатів України у своєму рішенні № 56 від 12.04.2019 зазначає, що наведені вище правові норми чітко встановлюють, що у випадку надання адвокатом допомоги клієнту за договором, укладеним з іншою особою в інтересах клієнта, письмова згода клієнта на надання йому правничої допомоги має бути отримана адвокатом у найближчий можливий час5. Сьогодні, коли декілька мільйонів громадян України виїхали за межі нашої держави або є внутрішньо переміщеними особами, на нашу думку, досліджувана норма набувала нового сенсу. Раніше укладення договору про надання правової допомоги на користь клієнта іншою особою, відверто кажучи, було рідкістю. Здебільшого особа, яка потребує професійної правової допомоги, особисто зверталася до адвоката. Сьогодні ж, на жаль, з об'єктивних причин далеко не у всіх осіб, права яких порушені, є така можливість.

Зазначене дає підстави стверджувати, що захист і представництво інтересів клієнтів, які не можуть особисто звернутися до адвоката, мають бути забезпечені без зайвих перешкод. Водночас мають бути створені певні запобіжники для того, щоб особа, яка укладає договір про надання правової допомоги з адвокатом в інтересах клієнта, не могла використати це у своїх корисних інтересах та/або нашкодити інтересам власне клієнта. Особливо гостро це питання може виникати на деокупованих територіях і територіях, що окуповані досі. Важливо, щоб адвокат, яким було укладено договір про надання правової допомоги на користь клієнта з іншою особою, вжив усіх можливих заходів для отримання згоди від клієнта і міг підтвердити такі свої дії. адвокат договір правовий допомога

З огляду на сказане вважаємо, що укладенню договору про надання правової допомоги особою на користь клієнта має обов'язково передувати висловлення згоди клієнта. Якщо таку згоду отримати неможливо з об'єктивних причин, адвокат має пересвідчитися, що виконання ним умов договору про надання правової допомоги такому клієнтові не суперечить його інтересам і не суперечитиме у майбутньому. Звичайно, такі новації не можуть повною мірою нівелювати випадки зловживання правом укладати договір іншою особою на користь клієнта, проте це зменшить кількість таких зловживань та допоможе утвердити морально- етичний авторитет адвокатури у суспільстві.

Відповідно до ст. 17 Правил адвокатської етики адвокат має право відмовитись від прийняття доручення клієнта, виходячи з будь-яких причин і без їх пояснення. Передбачається невичерпний перелік причин, які можуть спонукати адвоката відмовитися від прийняття доручення клієнта, проте Правила адвокатської етики містять одну з таких причин: відсутність у адвоката достатньої компетенції та кваліфікації.

Вважаємо, перелік таких причин, закріплених у правилах адвокатської етики, має бути розширений. У нинішніх умовах до кримінальної відповідальності притягується велика кількість осіб, що пов'язані зі збройною агресією РФ проти України: колаборанти, військовополонені, шпигуни та ін. Адвокат насамперед є людиною, яка, як і всі інші члени нашого суспільства, на власні очі бачить все те, що відбувається в Україні в умовах війни руками зазначених суб'єктів. На нашу думку, захищати таких людей під час притягнення їх до кримінальної відповідальності є надзвичайно важкою працею в емоційному сенсі - не кожен адвокат згодиться на таке, якщо до нього звернуться з відповідним дорученням.

Доцільно роз'яснити, що відмова адвоката від прийняття доручення на ведення справи щодо захисту осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані зі збройною агресією РФ проти України, в жодному випадку не свідчить про відсутність у адвоката відповідної компетенції чи кваліфікації та не може піддаватися осуду іншими представниками юридичних професій - насамперед прокурорами та суддями. Більше того, навіть адвокат, який надає безоплатну правову допомогу на відповідних підставах, повинен мати можливість відмовитися від зазначених доручень без жодної шкоди з боку органу (установи) з надання безоплатної правової допомоги. Це сприятиме захисту морально-психологічного стану адвоката та підтверджуватиме, що адвокат, таким чином, не порушує етичні норми, а лише діє, виходячи з власних людських переконань.

Відповідно до ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. На жаль, у теперішніх умовах дотримання зазначеної норми не завжди є можливим. Клієнт може перебувати за кордоном, на окупованій території, на території, де немає стійкого зв'язку, тощо, а адвокат у цей час може виконувати доручення клієнта в іншому регіоні України за договором про надання правової допомоги, укладеним до настання таких обставин.

На нашу думку, Національна асоціація адвокатів України має розробити відповідні рекомендації щодо того, як має діяти адвокат, коли він об'єктивно не може поінформувати свого клієнта щодо ведення дорученої справи. Зокрема, у випадку, якщо адвокатові не потрібні додаткові відомості від клієнта, адвокат може на власний розсуд формувати та змінювати правову позицію щодо ведення дорученої йому справи, забезпечуючи насамперед дотримання інтересів клієнта. У випадку, коли адвокат об'єктивно не може здійснювати представництво інтересів клієнта без підтримання зв'язку із ним, адвокатові має бути дозволено розірвати договір про надання правової допомоги в односторонньому порядку (навіть якщо така можливість не передбачена договором), виходячи з форс-мажорних обставин, які склалися, що не породжуватиме негативних наслідків для самого адвоката.

Необхідно зазначити, що такі дії адвоката не можуть вважатися порушенням Правил адвокатської етики навіть у тому випадку, коли вони, зрештою, призвели до погіршення правового становища клієнта, якщо адвокат доведе, що його дії були виправдані інтересами клієнта, що були відомі адвокатові на момент укладення договору про надання правової допомоги. Тим не менше, на адвоката у випадку відсутності зв'язку із клієнтом покладається обов'язок не полишати шляхів інформування клієнта про стан ведення справи всіма можливими способами та засобами.

Відповідно до ст. 22 Правил адвокатської етики адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, що становлять предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації. Коли Україна щодня виборює своє право на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, деякі відомості, що становлять адвокатську таємницю, можуть слугувати для відвернення майбутніх загроз.

Інакше кажучи, адвокат має право прийняти до виконання доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, що становлять предмет адвокатської таємниці, якщо такі відомості допоможуть окремим аспектам відсічі збройній агресії РФ. Такі дії адвоката не можуть кваліфікуватись як порушення Правил адвокатської етики, оскільки спряють збереженню Української держави та притягненню до кримінальної відповідальності осіб, які становлять для неї загрозу.

Відповідно до ст. 27 Правил адвокатської етики кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. Поняття «розумної уваги» є виключно суб'єктивним і трактується адвокатами та іншими правозастосувачами по-різному. При з'ясуванні питання, чи приділяв адвокат достатньо уваги виконанню доручення клієнта, мають бути враховані декілька факторів. Першим таким фактором є умови, в яких адвокат фактично здійснює свою професійну діяльність. Адвокат може не мати доступу до інтернет-зв'язку, мати нерегулярне енергопостачання, що впливає на швидкість виконання доручення клієнта. Другим таким фактором є інша діяльність, якою займається адвокат. Такою діяльністю насамперед є волонтерська діяльність.

За наявності вищеперерахованих умов адвокат має поінформувати свого клієнта про такі обставини, які збільшують тривалість виконання доручення клієнта. Таким чином, адвокатській спільноті слід приділити більше уваги поняттю «розумної уваги» та додатково розтлумачити його, що сприятиме зменшенню кількості суперечок між адвокатами та клієнтами та сприятиме уніфікації підходів до розуміння досліджуваної категорії.

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Початок повномасштабної збройної агресії РФ суттєво вплинув на професійну діяльність переважної більшості українських адвокатів, у тому числі на їхнє матеріальне та моральне становище, оскільки у сучасних умовах виконання доручення клієнта може суттєво ускладнитися внаслідок активних бойових дій, правового режиму воєнного стану тощо.

У розрізі таких обставин має бути роз'яснено, що внаслідок обставин, пов'язаних із активними бойовими діями та введенням правового режиму воєнного стану, виконання доручення клієнта може значно ускладнитися. Такі умови є підґрунтям для збільшення гонорару адвоката (навіть якщо це не передбачено договором про надання правової допомоги), оскільки активні бойові дії та введення правового режиму воєнного стану можуть вважатися форс-мажорними обставинами та обставинами непереборної сили, а тому таке збільшення гонорару, якщо воно є обґрунтованим і вмотивованим, не може вважатися порушенням правил адвокатської етики.

Такі роз'яснення сприятимуть захисту прав адвокатів шляхом забезпечення оплати праці адвоката у достатньому розмірі та підкреслять вагому роль адвокатури у суспільстві, зокрема у період війни.

Запропоноване пристосування норм адвокатської етики щодо відносин адвоката з клієнтом до правової реальності воєнного часу покликане полегшити працю адвокатів і захистити їхні професійні права. Фундаментальним призначенням адвокатської діяльності є захист прав людини і саме тому необхідне досконале функціонування цього надзвичайно важливого правозабезпечувального інституту - адвокатури. Гнучкість і динамічність норм адвокатської етики щодо взаємовідносин адвоката з клієнтом відповідає тим викликам, перед якими сьогодні стоїть українське суспільство загалом та адвокатура зокрема.

Висновки

Взаємовідносини адвоката з клієнтом мають глибоке підґрунтя. Адвокат, виступаючи суб'єктом надання професійної правової допомоги, відіграє особливу роль у суспільстві. Етичні засади таких взаємовідносин здійснюють додаткове регулювання таких взаємовідносин. Зрозуміло, що принципи взаємовідносин адвоката з клієнтом мають бути статичними, оскільки вони вже є об'єктивно визначеними та демократично встановленими. Проте форма реалізації цих принципів має пристосовуватися до умов об'єктивної правової реальності. Сьогодні такими умовами є ведення активних бойових дій на території України та введення на території України правового режиму воєнного стану. У таких умовах адвокатська діяльність кардинально не трансформується, проте виникають певні обставини, що ускладнюють або унеможливлюють дотримання окремих принципів взаємовідносин адвоката з клієнтом. Адвокатській спільноті, насамперед Національній асоціації адвокатів України, доцільно враховувати такі обставини та роз'яснити адвокатам у вигляді рекомендацій, як їм слід діяти в тих чи інших ситуаціях. Пропозиції, викладені вище, допоможуть розробити та застосовувати єдиний підхід до тих випадків, які можуть виникнути у процесі здійснення адвокатом своєї професійної діяльності в умовах воєнного стану.

Анотація

1. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII.

3. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI.

4. Правила адвокатської етики: затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15.02.2019.

5. Про затвердження роз'яснення щодо отримання адвокатом від клієнта згоди на укладення договору про надання правової допомоги: Рішення Ради адвокатів України № 56 від 12.04.2019.

Размещено на Allbest.ru