Організація обміну податковою інформацією між країнами як захід запобігання легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональної академії управління персоналом

Київського університету права НАН України

Національної академії управління

Організація обміну податковою інформацією між країнами як захід запобігання легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом

Алла Юріївна Ковальчук, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри міжнародного права та інших галузевих правових дисциплін

Богдана Вадимівна Чернявська, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права, гостьовий дослідник на юридичному факультеті

Максим Сергійович Ковальчук, аспірант

Амстердам, Нідерланди

Резюме

Ковальчук А. Ю., Чернявська Б. В., Ковальчук М. С. Організація обміну податковою інформацією між країнами як захід запобігання легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

У статті виокремлено проблеми, що супроводжують сучасну фінансову глобалізацію, яка підсилює багато важливих тенденцій у сучасній економіці, у тому числі створення безпрецедентних можливостей для міжнародного руху капіталу. Наголошується, що такі позитивні процеси створили сприятливі умови для легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, і для ухилення від сплати податків. Така практика може негативно відбитися на стабільності фінансових систем і суспільстві загалом, особливо, коли світом ширяться війни, зростає ризик терористичних атак тощо. Tax Information Exchange Agreements (Угода про обмін податковою інформацією) є важливим інструментом у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Впровадження загального стандарту звітності CRS є одним із міжнародних зобов'язань України як члена Глобального форуму ОЕСР. Буквально упродовж року Україна розпочне у цьому напрямі свою активну діяльність, разом з тим вже сьогодні вбачаються проблемні аспекти, що потребують наукового дослідження й правового опосередкування.

Ключові слова: державна безпека, доходи здобуті злочинним шляхом, злочин, економічні злочини, корупційний ризик, корупційне правопорушення, легалізація доходів, відмивання доходів, фінансування тероризму, цифрова економіка.

Summary

Alla Kovalchuk, Bogdana Cherniavska, Maksym Kovalchuk. Organization of tax information exchange between countries as a measure to prevent the legalization of funds obtained through criminal means.

The Vrije Universiteit Amsterdam

The article highlights the issues accompanying contemporary financial globalization, which, in turn, reinforces several significant trends in the modern economy, including the creation of unprecedented opportunities for international capital movement. The authors emphasize that such positive processes have created favorable conditions for the legalization of funds obtained through criminal means and for tax evasion. Such practices can have a negative impact on the stability of financial systems and society as a whole, especially when conflicts and the risk of terrorist attacks are prevalent worldwide. Tax Information Exchange Agreements (TIEAs) are an important instrument in combatting the legalization (money laundering) of criminally obtained income and the financing of terrorism, as well as the proliferation of weapons of mass destruction. The introduction of automatic information exchange by law implies that Ukrainian banks will be required to collect information about the accounts of taxpayers from other countries in Ukraine and transmit it to Ukrainian tax authorities. In turn, these tax authorities will subsequently forward such information to the tax authorities of other countries, depending on the tax residency of the taxpayer. Ukrainian tax authorities will also receive similar information about their taxpayers. The implementation of the Common Reporting Standard (CRS) is one of Ukraine's international obligations as a member of the OECD Global Forum on Transparency and Exchange of Information for Tax Purposes. This entails the obligation for Ukraine, through the State Tax Service, to collect information from financial institutions about financial accounts, their owners, and/or controlling persons of the account owners who are tax residents of other partner jurisdictions for exchange on an automatic basis annually under the Multilateral Competent Authority Agreement on the Automatic Exchange of Financial Account Information (CRS MCAA). Literally within a year, Ukraine will begin its active work in this direction; however, there are already problematic aspects that require scientific research and legal mediation.

Key words: state security, proceeds of crime, crime, economic crime, financial rights and freedoms, money laundering, money laundering, terrorist financing, digital economy.

Постановка проблеми

Сучасна фінансова глобалізація підсилює багато значущих тенденцій у економіці, зокрема, відкрила безпрецедентні можливості для міжнародного руху капіталу. Однак це також створило сприятливі умови для легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Така практика негативно відбилася на стабільності фінансових систем і суспільстві загалом, особливо, коли світом ширяться війни, зростає ризик терористичних атак тощо. капітал легалізація кошти злочинний

Tax Information Exchange Agreements (Угода про обмін податковою інформацією) є важливим інструментом у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Цією Угодою Україна зобов'язалась створити умови для автоматичного обміну податковою інформацією. Відтепер суб'єкти первинного моніторингу повинні збирати інформацію про рахунки платників податків інших країн в Україні та передавати її в українські податкові органи, а ті відповідно передаватимуть таку інформацію в податкові служби інших країн залежно від податкової резидентності такого платника. Своєю чергою українські податкові органи отримуватимуть аналогічну інформацію про своїх платників податків1.

Імплементація Загального стандарту звітності CRS є одним із міжнародних зобов'язань України як члена Глобального форуму ОЕСР2 з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей і передбачає обов'язок України, в особі Державної податкової служби, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки, власників та/або контролюючих осіб власників таких рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів по обміну, та щорічно на автоматичній основі обмінюватись цією інформацією з юрисдикціями-партнерами по обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS3. Буквально упродовж року Україна розпочне у цьому напрямі свою активну діяльність. Водночас уже сьогодні вбачаються проблемні аспекти, що потребують наукового дослідження й правового опосередкування.

З 2024 року Державна податкова служба України, як уповноважений орган України з питань міжнародного автоматичного обміну, має розпочати перший обмін з податковими органами держав, які є сторонами відповідних міжнародних багатосторонніх угод (MCAA CRS і MCAA CbC)4. Перший обмін інформацією про фінансові рахунки згідно з CRS відбудеться у 2024 році за ІІ півріччя 2023 року, неодмінно запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією для цілей оподаткування (CRS і CbCR) є важливим досягненням для України як країни-кандидата на вступ до ЄС на шляху до гармонізації національного законодавства з acquis ЄС, і боротьбі з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

З 2014 року Україна прийняла зобов'язання, які пов'язані зі вступом до Європейського Союзу і які вимагають імплементувати європейські стандарти щодо збору інформації про фінансові рахунки фінансових установ та щорічно обмінюватись такою інформацією. Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (далі - CRS), або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (далі - Загальний стандарт звітності CRS) - це міжнародний стандарт, схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) який необхідно впровадити в сучасну фінансову систему України. Система CRS існує понад 9 років, 110 країн обмінюються інформацією про фінансові рахунки. Зокрема, всі держави - члени Євросою- зу щороку надсилають партнерам дані про фінансові оборудки громадян і компаній, поряд з тим у системи є й свої слабкі місця, які Організаця економічного співробітництва та розвитку намагається й досі усунути. Серед них виділені неналежні процедури, небажання деяких держав приєднатись до стандарту, а також можливість зміни податкового президентства.

Загалом, прийняття таких стандартів є значним кроком у боротьбі з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом. Це новий напрям діяльності Державної податкової служби, який необхідно належним чином зорганізувати та унормувати з метою недопущення зловживання та усунення ризику легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

Різні аспекти протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, досліджували у свої працях такі вчені, як О. Бандурка, А. Бойко, О. Безсмертний, П. Біленчук, Ю. Битяк, Р. Калюжний, О. Литвак, Г. Матусовський, І. Рущенко, О. Ярмиш та ін. Фінансово-правові механізми запобігання легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, стали об'єктом дослідження А. Берлача, В. Гаращука, О. Коміса- рова, О. Користіна, О. Скрипника, А. Собокаря. Проте зміни, які відбуваються нині, потребують додаткового правового уточнення в контексті узгодження законодавства України та ЄС із взаємного обміну податковою інформацією.

Мета статті - проаналізувавши теорію й практику обміну інформацією серед державних органів України та ЄС, виділити проблемні аспекти, що потребують правового опосередкування для унеможливлення ризику ймовірності легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Викладення основного матеріалу

На початку 2023 року тільки в Європі зафіксовано 4,8 млн українців. Поряд з тим, за статистичними даними Національного банку України, наші співвітчизники витрачають щомісяця за кордоном близько $2 млрд, тільки за останні пів року вони придбали нерухомості за кордоном утричі більше, ніж у 2021 році, і це незважаючи на оголошений воєнний стан5. Соціальні служби європейських країн скаржаться про недоброчесне оформлення українцями соціальної допомоги. Для запобігання ухиленню від сплати податків, а також легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, просто вельми необхідним було введення системи автоматичного обміну інформацією. Біженці повинні будуть самостійно визначитися, податковими резидентами якої країни вони є.

Для українців це може бути проблемою, адже більшість з них перебувають за межами України понад пів року, знайшли там роботу, відкрили бізнес, і вже можуть вважатись податковими резидентами країни перебування. Але ж в Україні в них залишились зареєстровані ФОПи, тобто вони залишаються українськими податковими резидентами. Так, О. Черевко з ЮК GLS, практикуючий юрист, наголошує: «Якщо, наприклад, ви заповнюєте формуляр у данському банку і вказуєте себе як українського податкового резидента, то ваша фінансова інформація не буде надсилатись у Данію, але Україна отримає інформацію щодо ваших данських рахунків. Але якщо ви повідомите український банк, що є данським податковим резидентом, то Україна зобов'язана надіслати інформацію про ваші рахунки та залишки коштів у податкову Данії»6.

На початку 2023 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»7. Цим Законом встановлюються організаційно-правові засади приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією, яка надалі сприятиме створенню більш прозорого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних податкових відносинах. Актуальність проблеми, яка нами виділяється, це роль такого обміну в боротьбі з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, а також виділення аспектів які несуть корупційний ризик та інші ризики.

Міжнародні багатосторонні угоди (MCAA CRS і MCAA CbC) вимагають, щоб країни, які їх підписали, обмінювалися інформацією про фінансові транзакції. Згідно з угодами визначається механізм співпраці між країнами, включаючи процедури запиту та строки обміну інформацією. Ключовою роллю Угод про обмін податковою інформацією - створення перешкод для легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, оскільки вони створюють механізми для виявлення і переслідування таких операцій. Однак їх ефективність може залежати від багатьох факторів, включаючи волю країн виконувати угоди, рівень розвиненості їхньої фінансової системи та співпрацю із іншими країнами. Новими положеннями Податкового кодексу України передбачається взаємодія й обмін інформацією з регуляторами ринків фінансових послуг, визначеними законодавством у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, з метою здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог ст. 393 Податкового кодексу України та забезпечення виконання Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS. Ми підтримуємо положення висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України щодо необхідності уточнення деяких положень, особливо уточнення визначень і дефініцій у контексті міжнародного обміну інформацією8.

Досвід Великої Британії свідчить про проблеми більш прикладного характеру: «компанії стикаються з низкою викликів і ризиків: тлумачення вимог щодо необхідних даних та інструкцій, складається з понад 300 сторінок; понад 65 полів на запис для заповнення; складні багаторівневі файли XML; різні юрисдикції, кожна з яких створює різні проблеми. Ризик міститься у можливості некоректного заповнення звітності CRS, невиконання терміну подання звітності; висока вартість ресурсів, які допоможуть подати відповідні документи, що може стати тягарем для бюджету; неправильні або неправдиві дані, які можуть призвести до утримання штрафу для певних платежів»9.

З часу приєднання США до Common Reporting Standard (CRS), який передбачає автоматичний обмін інформацією про банківські рахунки, відбулося значне збільшення обсягу інформації, яку податкові органи мають обробляти, це може створювати труднощі у виявленні та аналізі податкових порушень.

Практика США свідчить теж про проблемні аспекти: неправильна класифікація резидентів, яка виражається у можливості деяких фінансових установ неправильно класифікувати клієнтів як нерезидентів, щоб уникнути обміну інформацією про них. Також зазначається проблема використання офшорних структур. Звертається увага на технічні проблеми та недоліки в системах обміну інформацією, що можуть призвести до затримок у передачі даних або помилок у передачі інформації.

Підтримуємо думку В. Розмоша, який виклав свою позицію у статті «Адміністративно-правове забезпечення автоматичного обміну податковою інформацією»: «Для запровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS Україна повинна виконати рекомендації щодо дотримання міжнародних стандартів прозорості (наявності та доступності для компетентного органу інформації, у тому числі банківської інформації) та безпеки і конфіденційності податкової інформації»10. Конфіденційність інформації про платників податків є наріжним каменем для усіх видів обміну податковою інформацією. Для забезпечення успішного здійснення автоматичного обміну інформацією в рамках стандарту CRS надзвичайно важливим є впровадження міжнародних стандартів безпеки інформації відомі як стандарти серії «ISO/IEC 27000»*. Проблема конфіденційності інформації супроводжується не лише недостатністю технічного забезпечення, а й не слід забувати про проблему корупції і можливий витік конфіденційної інформації.

Окрім зазначеного, варто згадати й про проблеми політичних ризиків: Уряди країн можуть встановлювати обмеження щодо доступу до інформації про банківські рахунки та інші фінансові дані, що ускладнює обмін інформацією; фінансові установи можуть надавати неповну чи хибну інформацію у відповідь на запити від податкових органів. Недостатньо повна автоматизація обміну інформацією може призвести до навмисних помилок або не подання інформації.

У рекомендаціях, що розроблені для забезпечення ефективного автоматичного обміну інформацією, важливо встановлювати чіткі стандарти та протоколи, забезпечувати надійну технічну інфраструктуру, надавати надмірну увагу вимозі до конфіденційності та безпеки даних, а також вживати ефективні санкції проти порушників11.

Висновки

Нововведення щодо автоматичного обміну інформацією є ефективним інструментом протидії легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, але система до її запуску повинна бути достатньо забезпечена як правовими, так і організаційними заходами. Потрібно констатувати, що в сучасних документах не передбачені корупційні ризики, водночас не слід їх ігнорувати. Автоматичний обмін інформацією для податкових цілей може містити корупційний ризик у різних контекстах, особливо тоді, коли недостатньо встановлені контрольні та безпекові механізми. Окремо слід виділити можливість доступу до інформації про фінанси і доходи громадян, яку можуть використовувати неналежно, а саме для особистої вигоди, наприклад, для вимагання хабарів або інших корупційних дій. Автоматичний обмін інформацією можливо застосовувати з метою корупційного тиску від політичних чиновників для використання інформації проти опонентів або для заборони обміну інформацією щодо певних осіб. Не слід забувати про високий ризик кібератак, які теж можуть вплинути на передачу даних. Для зменшення корупційного ризику в автоматичному обміні інформацією важливо встановлювати відкриті та надійні процедури, забезпечувати незалежність податкових органів, впроваджувати технологічні заходи для забезпечення безпеки даних і надавати засоби для звільнення від корупційного впливу.

ISO/IEC 27000 - серія міжнародних стандартів, яка включає стандарти інформаційної безпеки, опубліковані спільно Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) та Міжнародною електротехнічною комісією (IEC).

Література

1. Давіденко І. В Україні прийнято закон про впровадження міжнародних стандартів автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. 2023.

2. Розмош В. І. Адміністративно-правове забезпечення автоматичного обміну податковою інформацією. Актуальні проблеми держави і права. 2023. № 1. С. 166-178.

3. Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)»: Закон України № 323-IX від 03.12.2019 року.

4. Забезпечено технічний потенціал для першого в Україні міжнародного обміну податковою інформацією (CRS та CbCR). Урядовий портал.

5. Фоменко В. Як змінився попит серед українців на закордонну нерухомість. Економічна правда. 2023.

6. Не прибідняйтеся! Заможним українцям у Європі світять штрафи за приховування доходів. Україна молода. 2023.

7. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки: Закон України. 2023.

8. Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (До реєстр. № 8131 від 17.10.2022 Кабінет Міністрів України). 2022.

9. CRS Reporting Service.

10. Розмош В. І. Названа праця.

11. Інформаційний лист № 5/2023: Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS.

Размещено на Allbest.ru