Використання спеціальних знань при дослідженні відеозаписів дорожньо-транспортних подій, які отримані за допомогою пристроїв цифрової фіксації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання спеціальних знань при дослідженні відеозаписів дорожньо-транспортних подій, які отримані за допомогою пристроїв цифрової фіксації

Гора І. В.,

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Національної академії Служби безпеки України

Колесник В. А., доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Національної академії Служби безпеки України

Попович 1.1.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Анотація

Стаття присвячена проблемним питанням збирання й оцінки доказів під час досудового розслідування дорожньо-транспортних подій, наслідки яких мають ознаки кримінальної караності вчиненого діяння. Звертається увага на те, що одним із проявів науково-технічного прогресу є розповсюдження засобів відеоспостере- ження, спектр застосування яких є доволі широким. Це відеокамери, які контролюють технологічний процес на виробництві; інфрачервоні відеокамери, що слідкують за швидкісним режимом, зчитують й звіряють номери автомобілів, перевіряючи їх за базами даних викрадених тощо. Відеоспостереження також використовується як ефективний інструмент при розслідуванні багатьох кримінальних правопорушень та різноманітних інцидентів. Записи із стаціонарних камер відеоспостереження та автомобільних відеореєстраторів активно використовуються при досудо- вому розслідуванні й судовому розгляді матеріалів дорожньо-транспортних подій (ДТП). Сучасні цифрові відеосис- теми здатні ідентифікувати людину, транспортний засіб за характерними ознаками і це допомагає органам досудового розслідування у встановленні осіб, причетних до вчинення ДТП. Отримана з таких засобів інформація дає можливість слідчому висунути слідчі версії, обрати шляхи для пошуку й отримання доказів.

У статті розкриваються окремі питання щодо використання допомоги спеціаліста у огляді й вилученні інформації з камер відеоспостереження й відеореєстраторів. Звертається увага на те, що спеціаліст повинен не лише мати певні спеціальні знання, а мати відповідні комп'ютер- нотехнічні засоби та їх програмне забезпечення. Особлива увага присвячена розгляду технічних засобів фіксації як об'єктів дослідження окремих видів судових експертиз. Запропоновані питання, що можуть бути поставлені експерту, окремі методи досліджень, вказано на труднощі, які виникають в ході проведення експертизи. Також розглядаються проблеми, які виникають в процесі експертного дослідження цифрових відеозаписів фахівцями в галузі комп'ютерно-технічної експертизи. Звертається увага, що одним з основних завдань при дослідженні зазначених об'єктів в межах судової комп'ютерно-технічної експертизи є пошук записів з камер відеоспостереження за вказаний проміжок часу. Авторами підкреслюється, що потреба у залученні судового експерта для проведення комп'ютерно-технічного дослідження виникає у разі визначення метаданих файлів, пошуку певних категорій файлів та ін. розслідування доказ камера відео спостереження

Ключові слова: дорожньо-транспортна подія, досу- дове розслідування, докази, камери відеоспостереження, цифровий відеозапис, криміналістична експертиза матеріалів звуко- відеозапису, комп'ютерно-технічна експертиза, оцінка доказів.

Hora I., Kolesnyk V., Popovich I. The use of special knowledge in the study of video recordings of road traffic events obtained with the help of digital recording devices Summary. The article is devoted to the problematic issues of collecting and evaluating evidence during the pre-trial investigation of traffic incidents, the consequences of which have signs of criminal punishment for the committed act. Attention is drawn to the fact that one of the manifestations of scientific and technical progress is the spread of video surveillance tools, the spectrum of which is quite wide. These are video cameras that monitor the manufacturing process; infrared speed cameras, reading and matching license plates, checking them against stolen databases, etc. Video surveillance is also used as an effective tool in the investigation of many criminal offenses and various incidents. Recordings from stationary video surveillance cameras and car video recorders are actively used in pre-trial investigation and judicial review of materials of traffic accidents. Modern video systems are able to identify a person, a vehicle by characteristic features, and this helps pre-trial investigation bodies to identify persons involved in road accidents. The information obtained from such means enables the investigator to propose investigative versions, to choose ways to search for and obtain evidence.

Attention is drawn to the fact that a specialist must not only have certain special knowledge, but also have appropriate computer equipment and their software. Special attention is devoted to consideration of technical means of fixation as objects of research of certain types of forensic examinations. Proposed questions that can be put to the expert, separate methods of research, difficulties that arise during the examination are indicated. Problems that arise in the process of expert research of digital video recordings by specialists in the field of computer and technical expertise are also considered. Attention is drawn to the fact that one of the main tasks during the investigation of the specified objects within the forensic computer-technical examination is the search for recordings from video surveillance cameras for the specified period of time. It is emphasized that the need to involve an expert to conduct computer-technical research arises in the case of determining file metadata, searching for certain categories of files.

Key words: traffic incident, pre-trial investigation, evidence, video surveillance cameras, digital video recording, forensic examination of audio and video recording materials, computer and technical examination, evaluation of evidence.

Постановка проблеми

Досудове розслідування за фактами порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту часто викликає труднощі в збиранні й оцінці доказів та встановленні всього комплексу обставин, які підлягають доказуванню. По суті, ДТП як злочинне порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту є складною і динамічною системою взаємодії різноманітних об'єктів, таких як транспортні засоби, дорога, предмети дорожньої обстановки, водій, пішохід та ін. Як наслідок - утворюються багаточи- сельні сліди, типові для даного виду кримінальних правопорушень. Безпосереднім об'єктом пізнання є не просто вчинки певних людей, а те, як дії учасників дорожньо-транспортної події, навколишня обстановка, організація дорожнього руху на певній ділянці дороги і стан транспортного засобу вплинули на обставини самої події та її негативні наслідки. Найчастіше ДТП виникають внаслідок порушень, яких припускається водій транспортного засобу, а саме: перевищення встановленої швидкості руху; керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, недотримання правил обгону, повороту чи рядності; виїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил проїзду перехресть; недотримання безпечної дистанції; неправильне завантаження й укріплення вантажу; недотримання сигналів світлофору; виїзд на завідомо технічно несправному транспорті; порушення правил руху на залізничних переїздах тощо.

Практика досудового розслідування таких кримінальних правопорушень свідчить про те, що будь-яка дорожньо-транспортна подія має свої особливості і частіш за все потребує застосування спеціальних знань, допомоги спеціалістів та проведення ряду експертних досліджень окремих із зібраних доказів для їх правильної оцінки та використання в доказуванні. Доволі часто такими об'єктами експертних досліджень стають зображення з камер відеоспостереження або з встановлених в транспортних засобах відеореєстраторів. Розповсюдженість подібних випадків зумовлена тим, що на даний час багато хто з водіїв почали встановлювати на транспортних засобах доволі якісні відеореєстратори для фіксації в реальній обстановці руху відеографічних зображень та одночасно з ними звукової інформації, що супроводжує ці зображення. Записи з таких реєстраторів можуть фіксувати, а при їх перегляді - демонструвати дорожню обстановку попереду в напрямку руху або й ззаду в реальному часі з відображенням власної швидкості транспортного засобу, на якому вони встановлені. Водночас вітчизняна дорожньо-транспортна й міська інфраструктура все більше обладнується стаціонарними засобами відеофіксації. Відеозапис з камер відеоспостереження та відеореєстраторів відображає дійсність, фактичні обставини ДТП, й використовується для вирішення питань щодо встановлення часу, який пройшов між певними подіями, відстані між учасниками руху, характеру й параметрів такого руху, режиму роботи зовнішніх світлових приладів транспортних засобів та світлофорних об'єктів.

Стан дослідження

Проблематиці розслідування ДТП присвячена значна кількість дисертацій, монографічних праць, навчальних посібників, окремих статей вітчизняних науковців і практиків, зокрема: Д. Карпенка, М. Климчука, І. Колесника, М. Крісті, В. Киселева, П. Луцюка та ін., у яких увага здебільшого присвячена розгляду початкового й подальший етапів досудового розслідування, особливостей проведення окремих процесуальних дій, проблемам використання спеціальних знань в галузі автотехнічної, судово-медичної та інших видів судових експертиз. Питанням дослідження матеріалів відео-, звукозапису, що містяться на цифрових носіях інформації, приділено увагу С. Бобрицьким, М. Гапонюком, Л. Домбровським, С. Ігнатьєвою, О. Кобилянським, А. Кобозевою, Г. Куцкір, Б. Лук'янчиковим, Ю. Мазниченком, О. Рибальським, В. Родю- ком, Є. Тимком, Ю. Харабугою, О. Шведовою та ін. Малодослі- дженість проблем сьогоденної практики використання записів з камер відеоспостереження та відеореєстраторів в досудовому розслідуванні зумовила актуальність обраної теми статті.

Мета дослідження полягає у розгляді проблемних аспектів використання спеціальних знань для отримання доказової інформації при дослідженні цифрових відеозаписів дорожньо-транспортних подій, які отримані з камер дорожнього віде- оспостереження та відеореєстраторів, встановлених на транспортних засобах.

Виклад основного матеріалу

Науково-технічний прогрес сьогодні охоплює різноманітні сфери життєдіяльності людини. Одним із його проявів є розповсюдження засобів відеоспосте- реження, спектр застосування яких є доволі широким: від віде- окамер спостереження, контролюючих технологічний процес на виробництві до інфрачервоних відеокамер, що оснащені датчиком руху систем спостереження за автодорогами, які слідкують за режимом швидкості, зчитують й звіряють номери автомобілів, перевіряючи їх за базами даних викрадених та ін. На даний час системи відеоспостереження використовують і у правоохоронній діяльності при спостереженні за об'єктами критичної інфраструктури, здійсненні контролю на митних і прикордонних пунктах пропуску та ін.

На сьогодні в нашій країні здебільшого використовують IP-відеокамери (камери цифрового формату). Такі технічні пристрої є по суті маленьким комп'ютером із власною операційною системою та системою обробки інформації. Відзнятий матеріал зберігається в самій камері на flash-накопичувачі або у віртуальному хмарному середовищі. Це може бути мережевий стаціонарний відеореєстратор, де у пристрої даного типу використовують відеокамери, котрі передають відеопотік у цифровому форматі за локальною мережею чи мережею Інтернет із застосуванням протоколу передачі даних ІР У великих системах відеоспостереження для зберігання потужних обсягів інформації IP-камери можна підключати до відеореєстратора. Багато які з відеореєстраторів можуть підключатися до комп'ютерної мережі для передачі відеозображень на віддалені комп'ютери. Для систем відеоспостереження з великою кількістю ІР-камер здебільшого створюють окрему локальну мережу з великою пропускною здатністю. З використанням програмного забезпечення самого відеореєстратора можливим є огляд відеопо- токів, у тому числі віддалено з використанням комп'ютера чи навіть мобільного телефону. IP-камери можна запрограмувати на аналіз відзнятого матеріалу за різними параметрами: визначення номерів машин, осіб, підрахунок людей, що проходять повз та ін. Багато які із відеореєстраторів конструктивно й програмно розраховані на пересічних громадян, не є складними в експлуатації й отриманні відеоінформації з даних пристроїв. При підключенні до комп'ютера, ноутбука можна відтворити зафіксовані дані. Недолік такого способу зберігання інформації полягає в тому, що існує ризик втрати даних через несправність або навмисне форматування.

Отримана з камер відеоспостереження або з відеореє- страторів інформація є вкрай важливою для слідчого, який здійснює досудове розслідування. Вітчизняним науковцем І. Колесником звертається увага на те, що складність завдань огляду місця ДТП має тісний зв'язок з майбутніми експертизами і це обумовлює необхідність участі в його проведенні спеціалістів і застосування ними дослідних прийомів з певних галузей знань, які інтегруються у тактику проведення огляду [1, с. 13]. Так, якщо в ході проведення огляду місця ДТП буде встановлено, що момент події зафіксовано камерою відеоспо- стереження, доцільно відразу ж вжити заходи для отримання відеозапису та його перегляду безпосередньо на місці проведення слідчого огляду. Отримана в ході аналізу інформація надасть можливість вирішити такі задачі: з'ясувати час, точне місце, особливості руху транспортних засобів, виявити локалізацію слідів на місці події з метою подальшої їх фіксації та вилучення. Для цього залучений слідчим спеціаліст повинен зберегти відеозапис у вигляді файлів, скопіювати їх і надати слідчому. Важливим є й те, що відеозаписи необхідно надати у «читаному» вигляді, тобто відеофайли необхідно зберегти у такому форматі, щоб слідчий міг оглянути їх на відповідному пристрої. Проте можуть мати місце ситуації, коли при огляді відеозапису з камер відеоспостереження чи відеореєстратора, не буде знайдено необхідного файлу або він чи й сам відеоре- єстратор виявиться пошкодженим. Тому спеціаліст окрім певних спеціальних знань з комп'ютерної техніки повинен мати відповідне програмне забезпечення для аналізу структур файлових систем й відеозаписів відеореєстратора та вміти користуватися ним.

Як сам слідчий, так і залучений спеціаліст повинні мати відповідну професійну підготовку з аналізу й вилучення такої інформації. Необхідність зведення до мінімуму непрофесійних дій уповноважених учасників кримінального провадження, спеціалістів, використання у доказуванні лише допустимих доказів, диктують важливість вивчення сутності інформації з камер відеоспостереження, а також вироблення дієвих криміналістичних рекомендацій у цьому напрямі [2, с. 5]. При аналізі обстановки ДТП, зафіксованої засобами цифрового відеозапису, необхідно враховувати такі аспекти як: технічні можливості розпізнавання номерів транспортних засобів; технічні можливості для розпізнавання й ототожнення транспортних засобів; наявність функціоналу для визначення швидкісних характеристик. Проте необхідно брати до уваги, що не завжди відеозапис з таких технічних пристроїв може бути використано слідчим для розслідування ДТП. Це може бути викликано низкою причин, зокрема, поганою якістю відеозйомки внаслідок низької дозвільної здатності застосовуваного обладнання; нечіткістю зображення внаслідок складних метеоумов; невдалим ракурсом, фокусом та кутом зйомки тощо.

З'ясувати справжню причину ДТП та відновити її перебіг можливо за допомогою проведення відповідних експертних досліджень в галузі інженерно-технічних, судово-медичних, криміналістичних експертиз. Науковці М. Грига та О. Осетрова слушно звертають увагу на те, що за останні роки можливості судових експертиз значно розширились, проте практика свідчить, що слідчі не завжди цілком обізнані щодо них та припускаються помилок, які впливають на правильність та повноту експертних висновків. Зокрема це стосується коректної фіксації обставин ДТП, виявлення і вилучення об'єктів зі слідовою інформацією, визначення об'єктів дослідження, формулювання запитань та визначення виду експертного дослідження [3, с. 172]. Це в повній мірі стосується використання можливостей судової експертизи таких об'єктів як цифрові відеозаписи.

Зазвичай матеріали, отримані з камер відеоспостереження та відеореєстраторів як засобів відеофіксації досліджують судові експерти в галузі відеотехнічної експертизи за таким напрямом відповідно до експертних спеціальностей як технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису [4, с. 539]. Такі дослідження мають певні особливості, а деякі з них прямо впливають на принципову можливість вирішення поставлених перед експертом завдань та вибір ним методів експертного дослідження.

Об'єктами досліджень експертизи матеріалів відео-, звукозапису є сигналограми: фонограми (запис сигналів звуку), відеограми (запис сигналів зображення), відеофонограми, зафіксовані на матеріальних носіях, а також безпосередньо самі матеріальні носії, засоби запису та відтворення аудіо-, відео- інформації. Сигналограми можуть бути представлені в аналоговому або цифровому вигляді на магнітних, оптичних чи електронних носіях. За останні роки цифрове записування сигналу майже повністю витіснило аналогове, що внесло свої особливості в експертизу відео-, звукозапису. За цей час в межах даної експертизи сформувався підвид експертизи, який умовно називають технічним дослідженням сигналограм. Предметом даного виду експертизи є визначення способу, часу, місця та технічних засобів виготовлення цифрових фотографій, відео- та звукозаписів. Питання, які вирішує судова експертиза, пов'язані із встановленням технічних умов та технології отримання відео-, звукозаписів: за допомогою якого цифрового пристрою фіксувалася інформація; чи є можливість у наданого цифрового засобу записати наданий на дослідження файл; чи є ознаки внесення змін у зафіксовану інформацію; встановлення автентичності цифрових записів, а також багато інших діагностичних, ідентифікаційних та класифікаційних питань. Ще донедавна цей підвид судової експертизи вирішував питання лише щодо визначення способу виготовлення сигналограми. Проте коло вирішуваних даною експертизою завдань постійно збільшується й експертами доводиться встановлювати, коли виготовлена сигналограма, чи є вона сигналограмою-оригіналом або копією, виготовленою іншим способом. Задля цього експерт має виявити певні ознаки, що дають можливість визначити дату й час виготовлення сигналограми. Накопичений досвід проведення експертиз дає можливість виокремити доволі повний перелік маркерів часу, що дозволяє з певною точністю датувати події, зафіксовані записом, або технологічні операції, які здійснювалися в процесі виготовлення сигналограми. Ці маркери формуються комплексом апаратно-програмних засобів, використовуваних для виготовлення сигналограми, а отже є апаратно-залежними маркерами часу. Вони надають можливість визначити місце досліджуваної сигналограми у послідовності сигналограм записаних на конкретний пристрій (камеру відеоспостереження) та дозволяють визначити послідовність виготовлення сигналограм.

Загальна методологія автоматизованого судово-експертного дослідження матеріалів та засобів цифрового звукозапису базується на оптимізації методів і засобів виявлення, виділення та аналізу комплексу індивідуальних ознак, відповідно до вибраних критеріїв оцінки та особливостей об'єктів дослідження. Вона побудована на застосуванні спеціалізованих програмно-апаратних засобів [5, с. 300]. Глибокий аналіз атрибутів цифрових відео-, звукових файлів, на думку Л.В. Домбров- ського та С.О. Ігнатьєва, надає можливість судовим експертам при незначній кількості експертних засобів та програмного забезпечення максимально відтворити інформацію про цифровий файл та технічний засіб фіксування наданої інформації. Ними підкреслюється, що при дослідженні атрибутів цифрових відео-, звукозаписів експерт має можливість проаналізувати, чи вносились у зафіксовану в файлі інформацію зміни, чи не піддавалась інформація конвертуванню, редагуванню або іншим змінам [6, с. 33].

Проте необхідно брати до уваги, що апаратні й програмні можливості сучасних комп'ютерних систем дають змогу видозмінювати інформацію всередині відеофайлів чи файлів графічних форматів, що може поставити під сумнів справжність джерел походження даних файлів. У такому випадку здійснюється дослідження відеофайлів на предмет монтажу, що є компетенцією експертів в галузі криміналістичного дослідження матеріалів відеозапису. Для вирішення цього експертного завдання експерту має бути надано носій інформації, який містить необхідні для дослідження файли. В практиці можуть траплятися випадки, коли на дослідження експерту надано носій, який було раніше встановлено у відеореєстраторі, у такому разі окрім шуканих файлів або фрагментів відеозаписів, даний носій інформації буде містити й інші дані, у тому числі й інших форматів.

Вирішення основного експертного завдання з пошуку ознак монтажу у відеофайлах потребує вирішення іншого - знайти файли й відеозаписи, які відображають обставини ДТП і тому цікавлять слідчого. А це вже є компетенцією експертів в галузі комп'ютерно-технічної експертизи. До експертних завдань з дослідження відеозаписів з камер відеоспостереження та відеореєстраторів можна віднести такі: виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях; отримання доступу до інформації на носіях; виявлення несанкціонованого втручання в роботу камери відеоспостере- ження та ін. Зокрема, експертами вирішуються такі ідентифікаційні завдання: чи піддавався досліджуваний накопичувач в камері відеоспостереження певним процедурам з метою знищення інформації; чи наявні у наданому на дослідження відео- реєстраторі відеозаписи, створені в період (зазначити дату й час необхідних відеозаписів) тощо. Зазначений перелік питань не є вичерпним і може бути конкретизований та уточнений у залежності від завдань (ідентифікаційних або діагностичних), які ставляться перед експертом у конкретному кримінальному провадженні [2, с. 43]. Експертами в галузі комп'ютерно-технічної експертизи можуть вирішуватися й питання щодо мета- даних файлів, дати записів на носій інформації, зміни системного часу комп'ютерного засобу та ін. Необхідно зазначити, що ці напрями експертного дослідження відеозаписів з камер відеоспостереження та відеореєстраторів в методологічному плані є новими для експертної практики, потребують створення відповідних методик дослідження й підготовки рекомендацій з призначення й проведення судових експертиз, надання експерту необхідних матеріалів тощо.

Отримання, вивчення й використання в доказуванні за фактами ДТП цифрових відеозаписів по суті відображає тенденцію все більш широкого використання слідчими цифрових доказів як результат своєрідного процесу «цифровізації» суспільства. Водночас властивості цифрових даних зумовлюють потребу дотримання певних правил при фіксації та вилученні цифрових доказів, а також у разі їх судово-експертного дослідження. Така інформація потребує для правильної її інтерпретації розуміння технічної сторони її створення, збереження й передачі, а отже й звернення до такого роду доказів з метою її правильної оцінки [7, с. 365]. По суті мова йде про ті питання, які сьогодні науковці відносять до окремого й нового напряму в криміналістиці - цифрової криміналістики або ж форензіки. Ці наукові й практичні аспекти потребують свого окремого й поглибленого вивчення та варті на окреме обговорення.

Висновки

В практиці досудового розслідування ДТП трапляються випадки, коли за допомогою камер відеоспосте- реження або автомобільних відеореєстраторів зафіксовано факт ДТП, слідову інформацію, яка характеризує обстановку в момент вчинення кримінального правопорушення, тощо. Відеозапис з таких сучасних засобів цифрової фіксації відіграє важливу роль у організації досудового розслідування та збиранні доказової інформації слідчим. Водночас отримані в такий спосіб матеріали мають певні властивості, наявність яких зумовлює потребу використання спеціальних знань, а деякі з них прямо впливають на принципову можливість вирішення поставлених перед експертом завдань та на вибір ним методів експертного дослідження. Поява нових об'єктів або технічне удосконалення вже існуючих призводить до необхідності удосконалення чи розробки нових підходів до їх дослідження фахівцями в галузі криміналістичної експертизи матеріалів звуко- та відеозапису й комп'ютерно-технічної експертизи. Кожен із зазначених вище видів судових експертиз має певне коло завдань, які можуть бути вирішені експертизою даного виду самостійно або в комплексі з іншими видами і саме це забезпечує повноту, об'єктивність і допустимість та належність зібраних органами досудового розслідування доказів.

Література:

1. Колесник І.І. Методика розслідування злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2017. 22 с.

2. Климчук М.П., Коміссарчук Ю.А., Марко С.І., Стецик Б.В. Судова комп'ютерно-технічна експертиза у кримінальному провадженні: навч. посіб. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. 112 с.

3. Грига М.А., Осетрова О.С. Судові експертизи, що проводяться під час розслідування дорожньо-транспортних пригод. Правовий часопис Донбасу, 2017. № 3-4 (61). С. 172-178.

4. Гора І.В., Колесник В.А., Попович І.І. Окремі питання комплексної судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи та експертизи матеріалів відеозапису в розслідуванні дорожньо-транспортних подій. Юридичний науковий електронний журнал. № 10/2023. С. 537-541.

5. Мазниченко Ю.О., Шведова О.В. Методологічні аспекти автоматизованого дослідження матеріалів та засобів цифрового звукозапису. Криминалистика и судебная экспертиза: міжвідом. наук.-ме- тод. зб. /Мінюст України, КНДІСЕ. Київ, 2015. Вип. 60. С. 299-307.

6. Домбровський Л.В., Ігнатьєв С.О. Актуальні питання судової експертизи відео-, звукозапису в сучасному розвитку технічних засобів. Вісник ОНДЇСЕ. 2018. Вип. 3. С. 32-37.

7. Електронні докази в кримінальному провадженні: поняття, збирання, використання в доказуванні: монографія / І.В. Гора, В.А. Колесник, В.В. Малюк та ін.; за заг. ред. В.А. Колесника. Київ : 7БЦ, 2024. 484 с.

Размещено на Allbest.ru