Вплив збройних конфліктів на застосування праці неповнолітніх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький навчально-науковий інститут Донецького державного університету внутрішніх справ

Вплив збройних конфліктів на застосування праці неповнолітніх

Абдель Фатах Анна Станіславівна викладач кафедри цивільного та господарського права

Україна

Одним із пріоритетних питань, що турбує суспільство є добробут та безпека дітей, додержання прав які закріплені як в міжнародних нормах, так і в національному законодавстві кожної країни. Дитина, як ключовий суб'єкт прав в силу свого віку, а отже фізичної та психічної незрілості, потребує додаткової турботи та захисту.

Світова спільнота вже протягом ста років бореться з таким явищем як дитяча праця. Цій проблемі присвячується багато часу, розробляються програми, плани по викорененню найгірших форм дитячої праці, та й взагалі такого явища, ставлячи за пріоритет здобуття освіти, гармонійний розвиток кожної дитини. міграційний державний дитячий праця

Чинники які впливають на дитячу працю є різноманітними: це і стан економічного розвитку тієї чи іншої держави, традиції, вірування, недосконалість правової бази, тощо. Але більш за все, в умовах сьогодення, що впливає на застосування праці неповнолітніх- збройні конфлікти. Історія нам доводить, що окрім смерті, страждань, голоду та інших соціальних ризиків які приносить війна, праця дітей під час збройних конфліктів набирає подекуди катастрофічних обертів та тяжких наслідків. Таким чином, збройні конфлікти збільшують фактори ризику, пов'язані з дитячою працею, підвищуючи ймовірність залучення дітей, які вже працюють, до ще більш небезпечної роботи.

Під час збройних конфліктів дітей використовують як правило для тилового забезпечення в якості кухарів, розсильних, в сексуальних цілях або у якості живих щитів.

Проблемним залишається можливість контролю за додержанням прав неповнолітніх, враховуючи міграційні чинники, наявність непідконтрольних територій, а отже й відсутність державних інституцій здатних стримувати зростання праці даної категорії осіб та притягати винних до відповідальності.

Хоча на міжнародному рівні існують надійні правові та політичні основи для боротьби з дитячою працею, але збройні конфлікти, які важко контролювати не дозволяють поставити крапку у вирішенні даної проблеми. Виходячи із положень міжнародних нормативних актів, використання дітей у збройних конфліктах вважається найгіршою формою дитячої праці, а отже порушенням прав людини та військовим злочином. Згідно з положеннями Конвенції Міжнародної організації праці № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» примусове або обов'язкове вербування дітей для використання у збройних конфліктах є найгіршою формою дитячої праці [1]. Це положення випливає також із факультативного протоколу до Конвенції про права дитини, що стосується участі дітей у збройних конфліктах, прийнятий у 2000 році. Відповідно до якого забороняє будь-яке вербування, добровільне або примусове, дітей віком до 18 років збройними силами та групами [2]. Стратегія Міжнародної організації праці в першу чергу направлення на запобігання вербування дітей, використання їх як робочої сили, особливо дітей які відносяться до групи ризику шляхом їх реінтеграції та забезпеченні стабільних можливостей реалізації людського потенціалу у майбутньому.

Окрім того, завдання Альянсу 8.7 у рамках Цілей у сфері сталого розвитку, передбачають викорінення дитячої та примусової праці, сучасного рабства та торгівлі людьми, щоб заборонити і ліквідувати найгірші форми дитячої праці включаючи вербування та використання дітей-солдат [3].

Не зважаючи на наявність міжнародних гарантій додержання прав дітей, реалізувати їх на практиці є доволі складним завданням, як під час самого збройного конфлікту, так і після його завершення.

Війна в Україні, що триває вже вісім років має серйозні наслідки для прав дітей. Значна ескалація та військові дії, що розпочалися з 24 лютого 2022 року знову змусили поринути світ у безмежні жахи, які вже мають тяжкі руйнівні наслідки для дітей. У засобах масової інформації сповіщаються про непоодинокі випадки знущанням над дітьми, примусом вступати у статеві відносини. Не відомою залишається доля дітей які вивезені до фільтраційних таборів на непідконтрольні Україні території, після чого їх доля не відома. Війна також стала підставою браку робочої сили в тилу у зв'язку з мобілізацією чоловічого населення. Цей фактор, разом з економічною кризою, яка є неминучою під час війни, слугують збільшенню випадків застосування праці дітей у неформальному секторі економіки. Таким чином, прямі та непрямі наслідки воєнного конфлікту спричиняють неконтрольоване зростання використання найгірших форм дитячої праці.

У зв'язку з чим, держава вже зараз повинна зайнятися питанням реформування законодавства з орієнтацією на ті соціальні проблеми які потрібно буде вирішувати після закінчення війни. Вже зараз повинно відбуватися формування чіткої законодавчої бази щодо захисту прав потерпілих, включаючи різноманітні засоби такого захисту. Правовий захист дітей, які опинилися у ситуаціях, коли попри своє бажання змушені займатися трудовою діяльністю повинен відбуватися на підставі комплексного підходу, який включає участь посередників, інспекції праці, державно-приватного партнерства та міжнародного співробітництва.

Крім того, ефективна та забезпечена ресурсами інспекція праці є важливою складовою профілактики та захисту дітей. Вже наразі слід посилити інспекції на робочих місцях, виявляючи використання праці неповнолітніх та організацію праці за умов, що несумісні з міжнародним правом та національним законодавством.

Особливу увагу слід приділити питанням реабілітації дітей які постраждали під час війни, забезпеченням їх доступом до правосуддя, а також налагодженням механізмів відшкодуванням шкоди.

Список використаних джерел

1. Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці N 182, Конвенція Міжнародної організації праці № N 182 (2000).

2. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах (укр/рос), Протокол Організація Об'єднаних Націй (2004).

3. ALLIANCE 8.7. (б. д.). ALLIANCE 8.7.

Размещено на Allbest.ru