Доказове значення висновку психологічної експертизи із застосуванням поліграфа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доказове значення висновку психологічної експертизи із застосуванням поліграфа

Світлана Анатоліївна Гоадун,

ад'юнкт Донецького державного університету внутрішніх справ

Резюме

Градун С.А. Доказове значення висновку психологічної експертизи із застосуванням поліграфа.

Стаття присвячена дослідженню основних положень теорії та нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності у частині, що стосується результату експертного дослідження - доказового значення висновку психологічної експертизи із застосуванням поліграфа. У роботі проведений аналіз різноманітних нормативних актів та юридичної літератури щодо визначення правової природи висновку експерта. Розглянуті проблемні питання щодо визначення місця висновку експерта серед інших джерел доказів у кримінальному провадженні.

Встановлюється коло обставин, які впливають на доказове значення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, ймовірність її результатів, їх ролі в доказуванні. Виокремлюються об'єкт і предмет психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, розглядаються окремі процедурні особливості призначення та проведення такого роду досліджень.

Ключові слова: поліграф, психологічна експертиза, висновок експерта, джерело доказу, доказове значення, експертне дослідження, судова експертиза.

Summary

Svitlana Hradun. Probative value of the conclusion of a psychological examination with the use of a polygraph.

The article is devoted to the study of the main provisions of the theory and legal regulation of forensic expert activity in the part that concerns the result of expert research - the probative value of the conclusion of a psychological examination with the use of a polygraph. The paper analyzes various normative acts and legal literature regarding the determination of the legal nature of the expert's opinion. Considered problematic issues regarding the determination of the place of the expert's opinion among other sources of evidence in criminal proceedings.

The author establishes a range of circumstances that affect the probative value of a psychological examination with the use of a polygraph, the probability of its results, and their role in proving.

The article singles out the object and subject of a psychological examination with the use of a polygraph, considers certain procedural features of the appointment and conduct of this type of research.

In the scientific work of the author, considerable attention is paid to the consideration of the main approaches regarding the cat-egorical nature of the conclusions of an expert psychologist, and it is determined that they can only be probabilistic, since surveys are conducted to obtain indicative information and are a subjective assessment of the test subject's physiological reactions to certain questions.

The author summarizes that in the science of the criminal process there is still no unity of opinion regarding the probative value of the results of the use of the polygraph in criminal proceedings, in particular, the probative value of the conclusion of the psychological examination on the use of the polygraph. It was concluded that the use of the polygraph can have such a psychological effect on the interviewed persons during the psychological examination, when the presentation of the results of the survey (often in combination with other evidence available to the pre-trial investigation authorities) would encourage them to give truthful statements.

Key words: polygraph, psychological examination, expert opinion, source of evidence, evidential value, expert research, forensic examination.

Постановка проблеми

психологічна експертиза поліграф

Серед найкваліфікованіших форм використання спеціальних знань під час доказування у кримінальному провадженні слід виділити проведення експертизи. Висновок експерта, який, своєю чергою, складається за результатами проведення експертного дослідження, є одним із передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) джерел доказів.

Під час доказування в умовах змагального процесу, який є характерним не тільки для стадії судового розгляду, а й досудового розслідування, ретельному аналізові з боку сторін піддаються всі компоненти проведення судової експертизи. Отже, судова експертиза відіграє істотну роль у доказуванні, її доволі важко переоцінити - в окремих випадках висновок експерта виступає ключовим доказом у кримінальному провад- женні1.

Сучасна популяризація поліграфа як надточного науково-технічного приладу забезпечила можливість його системного застосування в правозастосовній діяльності, зокрема в кримінальному судочинстві, хоча так і не вирішила основного дискусійного питання стосовно доказового значення отриманих за його допомогою результатів як самостійного джерела доказів у відкритому кримінальному провадженні, відзначив О. Мотлях2.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що до питань застосування поліграфа у криміналь-ному судочинстві, зокрема щодо доказового значення отриманих за його допомогою результатів як самостійного джерела доказів, зверталися багато вчених і практиків. Так, ці питання певним чином висвітлювалися у роботах А. Волобуєва, О. Волобуєвої, Н. Клименко, О. Мотляха, О. Назарова, В. Шаповалова, В. Юрчиши- на та багатьох інших, які присвятили свої праці питанням методології наукового пізнання, доказування та використання спеціальних знань у кримінальному процесі.

Проте варто зазначити, що комплексних наукових досліджень із проблем, пов'язаних із доказовим значенням висновку психологічної експертизи із використанням поліграфа у кримінальному судочинстві, майже не проводилося. Тож можна констатувати, що проблеми правового регулювання психологічної екс-пертизи із використанням поліграфа (що виявляються через висновок експерта), її доказового значення вре-гульовані недостатньо.

Формулювання мети статті (постановка завдання). З огляду на викладене вважаємо за доречне навести свої міркування стосовно основних положень теорії та нормативно-правового регулювання судово- експертної діяльності в частині, що стосується результату експертного дослідження - доказового значення висновку психологічної експертизи із застосуванням поліграфа. Тому метою цієї статті є проведення аналізу різноманітних нормативних актів та юридичної літератури щодо визначення правової природи висновку експерта; розгляд проблемних питань щодо визначення місця висновку експерта серед інших джерел доказів у кримінальному провадженні; встановлення кола обставин, які впливають на доказове значення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, ймовірність її результатів, їх ролі в доказуванні.

Викладення основного матеріалу

Стан сьогодення України та достатній міжнародний досвід систем-ного використання поліграфа, створює умови для впровадження цього приладу та його результатів у різні сфери вітчизняної правозастосовної практики. Цьому сприяє чинне вітчизняне законодавство, наукове обґрунтування поліграфа як науково-технічного приладу, напрацьований практичний досвід його застосу-вання, зокрема у кримінальному провадженні, та розробка відповідних методик щодо виконання цих спеці-альних експертних досліджень під контролем поліграфа3.

З часом стає очевидним, що застосування поліграфа для отримання доказів у кримінальному провад-женні потребує використання спеціальних знань з різних галузей науки, що можливе лише в такій формі як судова експертиза. Тому поступово положення про використання поліграфа при розслідуванні кримінальних правопорушень цілком логічно трансформувалися в експертизу, яка отримала назву психофізіологічної експертизи. Ці процеси супроводжувалися широкою дискусією щодо форми проведення дослідження з використанням поліграфа, його об'єкта і суб'єкта, характеру вирішуваних завдань та значущості результатів в доказуванні4.

На думку Н. Клименко, висновок експерта, порівняно з іншими доказами, має специфічні риси, зумовлені його сутністю: він формується на основі використання спеціальних знань; він є вивідним знанням, а не

інформативним, як інші особисті докази (показання), знання. У висновку експерта доказове значення має передусім його розумовий висновок, до якого він надійшов за результатами дослідження5.

Висновок експерта В. Юрчишин визначив як заснований на завданні органу досудового розслідування, прокурора, слідчого або суду, сформульованому в постанові (ухвалі) про призначення експертизи, викладення експертом фактичних даних, що мають доказове значення для провадження та які встановлюються ним на основі застосування спеціальних знань у процесі експертного дослідження6.

Досконалість методів і використаних приладів, правильність їх застосування дає змогу повно й точно виокремити властивості та ознаки досліджуваних явищ, які становлять фактичний базис остаточних виснов-ків. Проте саме експерт, його спеціальні знання й досвід стають тим головним першоджерелом, завдяки якому фактичні дані узагальнюються, проходять розумове оцінювальне оброблення та формуються у вигляді остаточних висновків про факти, установлення яких було завданням експертизи7.

Отже, не виключається можливість розробки спеціальних методів експертом у процесі проведення конкретної експертизи. Наукові експерименти у процесі виконання конкретної експертизи - відмінна риса сучасної експертної практики. Вони здійснюються за загальними правилами експертного експерименту і повинні знаходити повне відображення у висновку експерта. У той же час розширюється й особиста компе-тенція експерта, коли експерти беруть участь у наукових розробках, експериментальних дослідженнях. Цілком припустимо, що саме в процесі виконання конкретних експертиз будуть використані найефективніші методи, створені ними нові методики.

Процесуальний порядок застосування поліграфа врегульовано Інструкцією про призначення та прове-дення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підго-товки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Зокрема, зазначеними нормативними документами визначено особливості призначення та проведення психологічної експертизи, одним з методів якої є опитування із застосуванням поліграфа8.

Об'єктами цього виду судової експертизи є виключно матеріальні об'єкти, на які можна поширити правовий режим. Вони надаються у розпорядження експерта в установленому законом порядку: особа, що обстежується, матеріали кримінального провадження, речові докази. Як об'єкт цього експертного дослід-ження, проведеного із застосуванням поліграфа, розглядаються фізіологічні прояви перебігу психічних процесів, пов'язаних із сприйняттям, закріпленням, збереженням і подальшим відтворенням людиною інформації про якусь подію.

Предметом психологічної експертизи із застосуванням поліграфа будуть відомості про те, чи є особа носієм інформації про конкретну подію (її деталі), виходячи з результатів дослідження фізіологічних проявів перебігу психічних процесів, пов'язаних зі сприйняттям, закріпленням, збереженням і відтворенням їм інформації про цю подію. Предмет дослідження, проведеного експертом - це психофізіологічні реакції, зумовлені кореляційною залежністю між стимулами, що пред'являються, і зміною психофізіологічного стану людини, які були виявлені під час тестування на поліграфі.

На основі аналізу реакцій на стимули експерт формулює свою експертну версію щодо поінформованості обстежуваної особи про подію. Він також має право висловити судження про можливі обставини отримання людиною інформації про подію (ймовірність її отримання безпосередньо у момент події).

Висновки з питань, поставлених експертом, робляться з урахуванням комплексного аналізу отриманих під час дослідження даних. До компетенції судового експерта-психолога входить формулювання висновків: про ступінь поінформованості обстежуваної особи про подію або її деталі, що цікавлять ініціатора експертизи, зумовлену наявністю (відсутністю) у неї психологічної установки на приховування значущої інформації, що сформувалася у зв'язку з конкретними обставинами певної події; про наявність або відсутність психологічної установки на приховування значущої для розслідування інформації про подію, яка стала підставою для проведення судово-психологічної експертизи з використанням поліграфа9.

У літературі наголошується на окремих процедурних особливостях призначення та проведення такого роду досліджень. Так, А. Вуйма зазначає, що питання, що виносяться на вирішення експерта, мають бути чіткими, простими для розуміння та лаконічними. Формулюючи запитання, слід ураховувати межі компетенції експерта. Умовою проведення такого виду дослідження є наявність добровільної згоди особи на участь у ньому, що має підтверджуватись письмово, проте слідчі нехтують дотриманням цієї умови (автор наголошує, що серед проаналізованих ними кримінальних проваджень така письмова згода містилась лише у 61% справ)10.

Дійсно, важливою проблемою, що стоїть перед ініціатором опитування з використанням поліграфа, є отримання від особи, яка досліджується, згоди (це може бути довільна письмова форма) на проведення тес-тування, оскільки воно має бути добровільним. Найчастіше добровільність тестування не є перешкодою для його проведення, оскільки при правильному поясненні цієї процедури дуже мало тих, які від неї відмовля-ються. Доцільним було б, якщо функція отримання згоди була б покладена на експерта, що проводить опи-тування. З тактичною точки зору сама пропозиція особі пройти таку перевірку має бути несподіваною, при цьому їй має бути роз'яснено, що опитування проводиться передусім в її інтересах, оскільки воно надасть можливість усім у процесі розслідування остаточно переконатися в щирості її свідчень і відповідно у її непричетності до обставин, що встановлюються.

Цілком правильною є думка, що висновки експерта-психолога можуть бути тільки ймовірнісними, оскільки опитування проводяться для отримання орієнтувальної інформації та є суб'єктивною оцінкою фізіологічних реакцій піддослідної особи на ті чи інші запитання, зафіксовані поліграфом у вигляді кривих на поліграмах (ступінь ймовірності може бути різний) .

Безумовно, що допустимість і доказове значення категоричних висновків, як позитивних, так і негативних, сумніву не викликає. Водночас імовірні висновки не містять необхідної визначеності і виникають труднощі при їх оцінці під час розслідування та у процесі розгляду матеріалів кримінального провадження у суді12.

Аналізуючи судову практику щодо використання комп'ютерного поліграфа у кримінальному провад-женні, О. Кабанець зазначає, що опитування за допомогою комп'ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи, із метою одержання орієнтовної інформації та його результати не можуть використовуватись у процесі доказування, та самостійного значення не мають, лише в сукупності з іншими доказами13.

Так, суди зазначають, що установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів у пове-дінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з'ясовуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися як засіб доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК України14. Опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа суд сприймає як орієнтувальну інформацію для конструювання версій розслідування. На думку суду, висновки поліграфа можуть мати силу і значення у справі за умови наявності сукупності інших прямих доказів вини особи в скоєнні злочину15.

Практика судочинства різних країн щодо застосування поліграфа й використання результатів таких досліджень у кримінальному процесуальному доказуванні, визнання їх самостійними доказами, неоднакова. Майже як беззаперечні такі докази використовують у Японії, Канаді, Індії, Польщі, Литві, Румунії, однак і там переважно в цивільному процесі. Відомі випадки використання отриманих інформаційних даних поліг- рафологічних досліджень як доказів у Південній Африканській Республіці. Натомість Хорватія категорично відмовилася від такої практики. Натомість Англія та Німеччина, які з пересторогою ставилися до інструментальних психодіагностувань людини, стали активніше послуговуватися поліграфом й отриманими за його допомогою результатами психофізіологічних досліджень. Стосовно Сполучених Штатів Америки як країни - лідера в питаннях експлуатації технологій поліграфа зазначимо, що висновок поліграфолога не використовують як доказ в американському кримінальному судочинстві, водночас Верховний суд США визнає методику психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа16.

Висновки

У науці кримінального процесу досі немає єдності думок щодо доказового значення результатів застосування поліграфа у кримінальному провадженні, зокрема, щодо доказового значення висновку психологічної експертизи з використання поліграфа. На нашу думку, використання поліграфа може здійснити такий психологічний ефект на опитуваних осіб під час проведення психологічної експертизи, коли пред'явлення результатів опитування (нерідко в сукупності з іншими доказами, що є в розпорядженні органів досудового розслідування) спонукало б їх до дачі правдивих показань. Приклади із судової практики лише підтверджують ту обставину, що використання поліграфа робить значний внесок у боротьбу зі злочинністю та захист прав потерпілих та інших учасників кримінального провадження.

Література

1 Бажанюк В.В. Правові та організаційно-тактичні основи проведення експертиз у кримінальному провадженні: дис. ... доктора філософії, 081 - право. Кропивницький, 2023. 256 с. С. 74.

2 Юрчишин В. Д. Правова природа ймовірних висновків експерта: деякі питання їх оцінки та застосування. Європейські перспективи. 2011. № 1. С. 12-17. С. 12.

3 Кабанець О. Використання комп'ютерного поліграфа (детектора брехні) у кримінальному провадженні через призму

судової практики. 28.04.2023. Офіційний сайт Вищої школи адвокатури НААУ. URL: https://www.hsa.org.ua/blog/vikoristannia- kompiutemogo-poUgrafa-detektora-brexni-u-krimmalnomu-provadzenni-cerez-prizmu-sudovoyi-praktiki (дата звернення: 05.06.2023).

4 Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2020 (№ 756/5026/19, № 1-кп/756/510/20). URL: https://reyestr. court.gov.ua/ (дата звернення: 05.06.2023).

5 Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.02.2019 (справа № 711/9437/15-к). URL: https://reyestr.court. gov.ua/ (дата звернення: 05.06.2023).

6 Мотлях О. І. Допустимість і доказова сутність результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 3 (120). С. 7-15. С. 8.

Размещено на Allbest.ru