Соціально-правовий захист військовослужбовців: міжнародно-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-правовий захист військовослужбовців: міжнародно-правовий аспект

Долинна Анна Сергіївна кандидат історичних наук, старший викладач, доцент кафедри всесвітньої історії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця,

Колесник Олександр Володимирович викладач вищої категорії, вчитель-методист, Вінницький фаховий коледж економіки і підприємництва Західноукраїнського національного університету, Циклова комісія правових та психологічних дисциплін, м. Вінниця

Анотація

У статті розкрито соціально-правовий захист військовослужбовців в міжнародно-правововому аспекті. Під соціально-правовим захистом військовослужбовців слід розуміти «діяльність (функцію) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності та статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі». Для належного законодавчого врегулювання цього питання захист прав військовослужбовців та їх сімей необхідно враховувати міжнародний досвід із цього питання, використовувати напрацювання інших країн у цій сфері.

В порівняльно-правовому аспекті зауважимо, що соціальне забезпечення в країнах НАТО складається з таких основних напрямів: прямі виплати, які здійснюються на регулярній основі, спеціальні виплати із заохочувального фонду, виплата компенсації, пільги для військовослужбовців, пільги для членів сімей військовослужбовців. При цьому під прямими виплатами слід розуміти виплату коштів (грошове забезпечення), квартирне забезпечення, видачу продовольчих товарів.

Варто відмітити згідно цього, що нині в Україні існує ціла низка нормативно-правових актів, які регулюють захист прав військовослужбовців та членів їх сімей. Водночас наявність цих нормативних актів не забезпечує реального захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей. Особливістю є те, що більшість із нормативних актів у цій сфері є застарілими та суто декларативними. військовослужбовець матеріальна допомога право

В США, Німеччині, Франції та у багатьох інших країнах світу існує система гарантованих соціальних виплат військовослужбовцям, яка має таку структуру: «основні оклади, додаткові виплати і надбавки, продовольча і постійна житлова надбавка (зокрема тимчасові, спеціальні, заохочувальні виплати і компенсаційні доплати), одноразові виплати під час звільнення з військової служби».

Ключові слова: військовослужбовці, матеріальна допомога, права та свободи, соціальні гарантії, соціально-економічні права, міжнародний досвід.

Dolynna Anna Serhiyivna Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer, Associate Professor of the Department of World History, Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Kolesnyk Oleksandr Volodymyrovych lecturer of the highest category, teacher-methodologist, Vinnytsia College of Economics and Entrepreneurship of the West Ukrainian National University, Cycle Commission of Legal and Psychological Disciplines, Vinnytsia

SOCIAL AND LEGAL PROTECTION OF MILITARY SERVANTS: INTERNATIONAL LEGAL ASPECT

Abstract. The article discloses the socio-legal protection of military personnel in the international legal aspect. The socio-legal protection of servicemen should be understood as "the activity (function) of the state aimed at establishing a system of legal and social guarantees that ensure the realization of constitutional rights and freedoms, the satisfaction of the material and spiritual needs of servicemen in accordance with the special type of their official activity and status in society, maintenance of social stability in a military environment". For the proper legislative regulation of this issue, the protection of the rights of servicemen and their families, it is necessary to take into account the international experience on this issue, to use the experience of other countries in this area.

From a comparative legal point of view, we note that social security in NATO countries consists of the following main areas: direct payments, which are made on a regular basis, special payments from the incentive fund, compensation payments, benefits for military personnel, benefits for family members of military personnel. At the same time, direct payments should be understood as disbursement of funds (cash support), housing support, distribution of food products.

Accordingly, it should be noted that Ukraine currently has a number of legal acts regulating the protection of the rights of servicemen and their family members. At the same time, the existence of these normative acts does not ensure real protection of the rights of military personnel and their family members. The peculiarity is that most of the normative acts in this area are outdated and purely declarative.

In the USA, Germany, France and many other countries of the world, there is a system of guaranteed social benefits for military personnel, which has the following structure: "basic salaries, additional payments and allowances, food and permanent housing allowance (including temporary, special, incentive payments and compensatory allowances) , one-time payments upon release from military service".

Keywords: military personnel, material assistance, rights and freedoms, social guarantees, socio-economic rights, international experience.

Постановка проблеми

Захист прав військовослужбовців, надання державою соціальних гарантій у вигляді достатнього матеріального та фінансового забезпечення військовослужбовцям гарантує ефективне функціонування збройних сил будь-якої держави. Також реалії сьогодення свідчать, що виникає необхідність надання соціальних гарантій учасникам військових дій на сході України, членам їх сімей, пораненим військовослужбовцям, а також сім'ям, члени яких загинули під час проведення АТО та ООС, зокрема у частині поліпшення фінансово-матеріального стану зазначених категорій осіб в контекст міжнародного досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання захисту прав військовослужбовців та їх сімей в Україні та інших країнах є предметом розгляду багатьох вчених, зокрема, С. Ветлинського, С. Корольова, М. Кравченка, О. Панькова, О. Сидорчука, Л. Цюкала та інших. В умовах постійно виникаючих збройних конфліктів це питання викликає науковий інтерес і потребує додаткового обгрунтування.

Метою статті є соціально-правовий захист військовослужбовців в контексті міжнародно-правового забезпечення.

Виклад основного матеріалу

В Україні склалася система нормативно- правових актів, різної юридичної сили, які регулюють питання соціального та правового захисту військовослужбовців, їх конституційних прав і свобод, гарантій щодо їх реалізації. За юридичною силою ці нормативно-правові акти поділяються на такі рівні: конституційне регулювання; міжнародно-правове регулювання; законодавче регулювання; регулювання підзаконними нормативно- правовими актами.

Конституційне регулювання соціального захисту військовослужбовців здійснюється на основі Конституції України. В Основному законі закріплено правові основи для регулювання соціального захисту військовослужбовців. Так, ст. 17 Конституції України визначає гарантії соціального захисту військовослужбовців: «Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей» [1].

Саме ці конституційні положення є правовою основою для інших законодавчих актів щодо соціального захисту військовослужбовців. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Її норми є нормами прямої дії і гарантують захист конституційних прав і свобод людини і громадянина, у тому числі соціальний захист військовослужбовців безпосередньо на підставі норм Конституції України.

Під соціально- правовим захистом військовослужбовців слід розуміти «діяльність (функцію) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності та статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі».

Гарантіями соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей є такі: «військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації» [1, 2, 4].

Визначальним актом у цій сфері є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зауважимо, що названий нормативний акт було прийнято у 1992 р. Цей закон визначає основи правового статусу військовослужбовців, регулює питання щодо забезпечення їх прав і свобод, соціального і правового захисту військовослужбовців, членів їх сімей та обмеження деяких прав у зв'язку із виконанням ними обов'язків військової служби.

Особливий інтерес у порівняльно-правовому аспекті складає міжнародно- правове регулювання соціального захисту військовослужбовців.

До основних міжнародно-правових актів, що стосуються соціального захисту людини і громадянина, належать: Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) [2, 3]; Міжнародний пакт про громадські і політичні права (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р., ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р.) [2, 4]; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р., ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р.) [1, 2]; Факультативний протокол до міжнародного пакту про громадянські і політичні права (Україна приєдналася до протоколу 25 грудня 1990 р.) [2, 4]; Конвенція про захист прав людини й основних свобод (прийнята у Римі 4 листопада 1950 р.) [2, 4] та інші.

У сучасних умовах великого значення набувають міжнародно-правові акти, що закріплюють соціальний захист військовослужбовців у період ведення бойових дій. Найважливішими з них є: Женевська конвенція про поліпшення участі поранених і хворих у діючій армії [3]; Женевська конвенція про поліпшення участі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі [3]; Женевська конвенція про поводження з військовополоненим [3]; Римський статут міжнародного кримінального суду (прийнятий 17 липня 1998 р.) [2, 3] та інші. В названих міжнародних нормативно-правових актах містяться норми, які регулюють гарантії соціального забезпечення військовослужбовців та їх сімей під час здійснення бойових дій.

В США, Німеччині, Франції та у багатьох інших країнах світу існує система гарантованих соціальних виплат військовослужбовцям, яка має таку структуру: «основні оклади, додаткові виплати і надбавки, продовольча і постійна житлова надбавка (зокрема тимчасові, спеціальні, заохочувальні виплати і компенсаційні доплати), одноразові виплати під час звільнення з військової служби» [4, с. 13]. При цьому аналіз основних окладів грошового забезпечення військовослужбовців у деяких країнах НАТО та Україні в абсолютних величинах засвідчив, що рівень грошового забезпечення військовослужбовців України в 1,5-3 рази менше, ніж у Росії та Польщі, та в 5-13 разів менше, ніж у США та Німеччині [4, с. 138]. Наведені дані свідчать, що розмір основних окладів військовослужбовців в Україні потребує свого негайного збільшення. В протилежному разі складно говорити про ефективність служби військовослужбовців, повагу до цієї професії та вибір для свого професійного навчання абітурієнтами.

В порівняльно-правовому аспекті зауважимо, що соціальне забезпечення в країнах НАТО складається з таких основних напрямів: прямі виплати, які здійснюються на регулярній основі, спеціальні виплати із заохочувального фонду, виплата компенсації, пільги для військовослужбовців, пільги для членів сімей військовослужбовців. При цьому під прямими виплатами слід розуміти виплату коштів (грошове забезпечення), квартирне забезпечення, видачу продовольчих товарів. Таким чином, можна зробити висновок, що в країнах НАТО прямі виплати здійснюються у грошовій і продовольчій формах (табл. 1).

Таблиця 1

Пільгове забезпечення військовослужбовців в контексті

Ще одним напрямом соціального забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей є забезпечення їх житлом. Так, у збройних силах США до числа основних проблем під час розв'язання соціально-економічних питань належать перш за все дефіцит сучасного житлового фонду. У збройних силах Туреччини більшість офіцерів проживають у будинках пільгового житлового фонду Міністерства Національної оборони. Житло будується на усій території Туреччини за єдиною програмою під безпосереднім керівництвом Генерального штабу [2, 4].

Варто відмітити згідно цього, що нині в Україні існує ціла низка нормативно-правових актів, які регулюють захист прав військовослужбовців та членів їх сімей. Водночас наявність цих нормативних актів не забезпечує реального захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей. Особливістю є те, що більшість із нормативних актів у цій сфері є застарілими та суто декларативними.

Ще одним національним нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей законодавчий документ визначає осіб, які належать до ветеранів війни, безпосередніх учасників бойових дій та учасників війни. Також його норми стосуються осіб, які мали особливі заслуги перед Батьківщиною. В нормативно-правовому акті встановлено достатньо широкий ряд пільг та гарантій соціального захисту ветеранам, інвалідам та учасникам війни, а також іншим особам, на яких поширюється дія цього закону. Основними завданнями цього закону є: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я [1, 3, 4].

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави стверджувати, що вони не відповідають дійсному стану суспільних відносин у цій сфері, чинним показникам у соціальній сфері, рівню мінімальних показників соціальних виплат у державі. Також науковці зазначають, що «у законодавчих актах, що регулюють порядок створення і діяльність різних військових формувань, спостерігається дублювання правових норм, які містяться у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також у цих нормативних актах наявна велика кількість норм, чинність яких призупинена іншими законами».

Висновок

Таким чином, систему нормативного регулювання у сфері захисту прав військовослужбовців та їх сімей складають: конституційне регулювання - ст. 17 Конституції України та міжнародно-правове регулювання, яке включає в себе такі міжнародні акти та договори: Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативний протокол до міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Конвенція про захист прав людини й основних свобод, Женевська конвенція про поліпшення участі поранених і хворих у діючій армії , Женевська конвенція про поліпшення участі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі, Женевська конвенція про поводження з військовополоненим, Римський статут міжнародного кримінального суду тощо.

Важливими актами врегулювання соціально-правового захисту військовослужбовців в Україні є такі закони: Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; регулювання підзаконними нормативно-правовими актами. Названі нормативні акти регулюють один із визначальних векторів діяльності нашої держави - захист прав військовослужбовців. Означений напрям діяльності держави посідає важливе місце в умовах збройного конфлікту на сході країни, анексії Кримського півострову і постійної загрози поширення конфлікту на інші території.

Література:

1. Allied joint publication (AJP). Allied joint index of NATO logistic directives, instructions and manuals, study draft. Note by the secretary. NATO. EAPC Unclassified, 2003. P. 41-56.

2. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text (дата звернення: 17.12.2023)

3. Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text (дата звернення: 17.12.2023)

4. Марко І.Є., Марко Є.І., Чернишова І.М. Зарубіжний досвід забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців. Збірник наукових праць Центру воєнно- стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2019. № 2(66). С. 135-142.

References:

2. Zakon Ukrainy “Pro sotsialnyi i pravovyi zakhyst viiskovosluzhbovtsiv ta chleniv yikh simei”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy “Pro status veteraniv viiny, harantii yikh sotsialnoho zakhystu”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text [in Ukrainian].

4. Марко І.Є., Марко Є.І., Чернишова І.М. (2019). Зарубіжний досвід забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців. Збірник наукових праць Центру воєнно- стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, 2(66),

Размещено на Allbest.ru