Загальна характеристика міжнародно -правових норм в галузі ветеринарної справи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика міжнародно-правових норм в галузі ветеринарної справи, які ратифіковані Україною

Павловська Наталія Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного та міжнародного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

В даній статті здійснено загальну характеристику міжнародно-правових норм в галузі ветеринарної справи, які ратифіковані Україною.

Міжнародне законодавство в галузі ветеринарної справи, яке Україна ратифікувала, не лише встановлює стандарти безпеки та якості продукції, але й передбачає активне співробітництво з ЄС та наближенням законодавства до стандартів ЄС. Дія положень міжнародних договорів та набуття членства в міжнародних організаціях, які регулюють ветеринарну справу, на нашу думку, може позитивно вплинути на економіку України в період російсько-української війни наступним чином: 1) розширення експортних можливостей. Відповідність стандартам ЄС у сфері ветеринарних та фітосанітарних вимог дозволить українським виробникам отримати доступ до європейського ринку, а також інших країн, з якими ЄС укладає торгові угоди. Це може забезпечити додаткові можливості для експорту українських продуктів тваринного походження, таких як м'ясо, молоко, яйця та інші продукти, що підтримає економіку країни; 2) збільшення інвестицій. Підтвердження відповідності ветеринарних стандартів ЄС може залучити іноземних інвесторів, які зацікавлені в розвитку сільськогосподарського сектору та харчової промисловості в Україні. Це може сприяти впровадженню новітніх технологій, підвищенню якості продукції та створенню нових робочих місць; 3) підвищення конкурентоспроможності. Відповідність міжнародним ветеринарним стандартам підвищить довіру споживачів до української продукції, що може позитивно позначитися на її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це може збільшити обсяги експорту та залучення інвестицій у виробництво; 4) підвищення інноваційності. Імплементація міжнародних стандартів ветеринарної справи може спонукати українських виробників до впровадження новітніх технологій та підвищення якості продукції. Це сприятиме створенню інноваційного середовища у сільському господарстві та підтримає розвиток ветеринарної справи в Україні.

Значення положень міжнародних актів в сфері ветеринарної справи для українського національного законодавства може бути важливим з кількох причин: 1) гармонізація національного законодавства з законодавством Європейського Союзу є однією з необхідних умов членства України в Європейському Союзі, в тому числі, і у галузі ветеринарної справи. Міжнародні акти з ветеринарної справи нерідко містять стандарти, норми та правила, які визначають найкращі практики у цій галузі. Адаптація таких стандартів у національне законодавство допомагає гармонізувати його з міжнародними стандартами і вимогами; 2) забезпечення безпеки продукції та здоров'я громадян. Міжнародні стандарти ветеринарної справи спрямовані на забезпечення безпеки та якості продуктів тваринного походження, а також на захист здоров'я громадян. Включення таких стандартів у національне законодавство сприяє захисту споживачів від ризиків, пов'язаних з недоброякісною або небезпечною продукцією; 3) узгодженість національних норм із міжнародними стандартами ветеринарної справи сприяє полегшенню міжнародної торгівлі тваринами та тваринними продуктами. Відповідність міжнародним вимогам може забезпечити доступ національних виробників до міжнародних ринків і підвищити їх конкурентоспроможність; 4) сприяють створенню механізмів співпраці та обміну інформацією між країнами. Це дозволяє країнам взаємодіяти у вирішенні спільних проблем, обмінюватися досвідом та найкращими практиками, а також спільно боротися зі загрозами для тваринного здоров'я.

Ключові слова: ветеринарна медицина, публічна адміністрація, міжнародні акти в галузі ветеринарної справи, Угода про Асоціацію, тварини, харчові продукти, корми, акти Європейського Союзу.

General characteristics of international legal norms in the field of veterinary affairs, which have been ratified by Ukraine

Nataliia V. Pavlovska candidate of juridical sciences, associate professor, Associate professor of the Department of Public and International Law, Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman

This article provides a general description of the international legal norms in the field of veterinary affairs, which have been ratified by Ukraine.

International legislation in the field of veterinary affairs, which Ukraine has ratified, not only establishes standards ofproduct safety and quality, but also provides for active cooperation with the EU and approximation of legislation to EU standards. The effect of the provisions of international treaties and the acquisition of membership in international organizations that regulate veterinary matters, in our opinion, can positively affect the economy of Ukraine during the Russian-Ukrainian war as follows: 1) expansion of export opportunities. Compliance with EU standards in the field of veterinary and phytosanitary requirements will allow Ukrainian producers to gain access to the European market, as well as other countries with which the EU concludes trade agreements. This can provide additional opportunities for the export of Ukrainian products of animal origin, such as meat, milk, eggs and other products, which will support the country's economy; 2) increase in investments. Confirmation of compliance with EU veterinary standards can attractforeign investors who are interested in the development of the agricultural sector andfood industry in Ukraine. This can contribute to the introduction of the latest technologies, the improvement of product quality and the creation of new jobs; 3) increasing competitiveness. Compliance with international veterinary standards will increase consumer confidence in Ukrainian products, which can positively affect its competitiveness both in the domestic and foreign markets. This can increase the volume of exports and attract investment in production; 4) increasing innovativeness. The implementation of international veterinary standards can encourage Ukrainian manufacturers to introduce the latest technologies and improve product quality. This will contribute to the creation of an innovative environment in agriculture and support the development of veterinary medicine in Ukraine.

The importance of the provisions of international acts in the field of veterinary affairs for Ukrainian national legislation can be important for several reasons: 1) harmonization of national legislation with the legislation of the European Union is one of the necessary conditions for Ukraine's membership in the European Union, including in the field of veterinary affairs. International veterinary acts often contain standards, regulations and rules that define best practices in the field. Adaptation of such standards into national legislation helps to harmonize it with international standards and requirements; 2) ensuring the safety of products and the health of citizens. International veterinary standards are aimed at ensuring the safety and quality of products of animal origin, as well as at protecting the health of citizens. The inclusion of such standards in national legislation contributes to the protection of consumers from the risks associated with substandard or dangerous products; 3) consistency of national norms with international veterinary standards facilitates international trade in animals and animal products. Compliance with international requirements can ensure access of national producers to international markets and increase their competitiveness; 4) contribute to the creation of cooperation mechanisms and exchange of information between countries. This allows countries to interact in solving common problems, share experience and best practices, and jointly fight threats to animal health.

Keywords: veterinary medicine, public administration, international acts in the field of veterinary affairs, Association Agreement, animals, food products, fodder, acts of the European Union.

Постановка проблеми

Україна ратифікувала кілька міжнародно-правових актів в галузі ветеринарної справи, які відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки та якості продукції тваринного походження, захисті здоров'я тварин і громадського здоров'я. Ці міжнародно-правові акти допомагають Україні впроваджувати міжнародні стандарти та забезпечувати високий рівень захисту здоров'я тварин та громадського здоров'я, а також покращувати доступ до міжнародних ринків для українських продуктів тваринного походження.

Досліджуючи положення законодавства в сфері ветеринарної справи слід відзначити, що пріоритетність норм міжнародного законодавства визначається членством України в міжнародних союзах або ж бажанням в них вступити.

Метою статті є здійснення загальної характеристики міжнародно-правових норм в галузі ветеринарної справи, які ратифіковані Україною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі питання дослідження правових прогалин та колізій в досліджуваній галузі були предметом наукових праць П.С. Вербицького, П.П. Достоєвського, В.М. Горжеєва, О.М. Кучерявенка, В.П. Титаренко, В.П. Хоменка та ін.

Виклад основного матеріалу

Згідно зі ст. 64 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи щодо охорони тварин до законодавства ЄС, як це визначено у Додатку V до цієї Угоди. Сторони співробітничають з питань наближення законодавства та можливостей підвищення потенціалу. Підкомітет з управління СФЗ регулярно проводить моніторинг імплементації процесу наближення, передбаченого у Додатку V до цієї Угоди, щоб надавати рекомендації щодо заходів з наближення. Не пізніше ніж протягом трьох місяців після набрання чинності цією Угодою Україна надасть Підкомітету з управління СФЗ комплексну стратегію стосовно імплементації цієї Глави, поділену на пріоритетні сектори, що стосуються заходів, визначених у Додатку IV-А, Додатку IV-В та Додатку IV-С до цієї Угоди, спрямованих на сприяння торгівлі певним видом товарів чи групою товарів. Ця стратегія слугує довідковим документом для імплементації цієї Глави і буде додана до Додатка V до цієї Угоди [1]. Мова йде про понад 200 директив, регламентів, рішень в яких визначені заходи щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу в національне законодавство [2].

В Главі 4 «Санітарні та фітосанітарні заходи» Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Україна визначено необхідність сприяння здійсненню торгівлі товарами, що охоплюються санітарними та фітосанітарними заходами між Сторонами, забезпечуючи при цьому охорону життя і здоров'я людей, тварин та рослин, шляхом: a) забезпечення повної прозорості стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються у торгівлі; b) наближення законів України до законів ЄС; c) визнання стану здоров'я тварин і рослин Сторін та застосування принципу регіоналізації; d) встановлення механізму визнання еквівалентності стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються Сторонами; e) подальшого впровадження принципів Угоди СФЗ; f) встановлення механізмів та процедур щодо сприяння торгівлі; та g) покращення взаємозв'язку та співробітництва між Сторонами з питань санітарних та фітосанітарних заходів. Ця Глава також має на меті досягнення взаємного розуміння між Сторонами стосовно стандартів утримання та поводження з тваринами [1, ст.59].

В додатку IV-B до Глави 4 визначено стандарти утримання та поводження з тваринами. Додаток VI до Глави 4 визначає список хвороб тварин і аквакультур та регламентованих шкідників, від яких території можуть бути визнані вільними. Додаток VI-A до Глави 4 - визначає хвороби тварин та аквакультур, що підлягають повідомленню, щодо яких визнається статус Сторін і щодо яких можуть застосовуватися рішення про регіоналізацію.

Україна, ратифікуючи міжнародні акти в галузі ветеринарної справи, визнає пріоритетність норм міжнародного законодавства, яка визначається членством у міжнародних союзах або бажанням вступити в них. Конституційні зобов'язання передбачають забезпечення реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі, відповідно до статей 85, 102 та 116 Конституції України.

Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом встановлює необхідність наближення законодавства України до законів ЄС у санітарних та фітосанітарних справах, як це визначено у Додатку V. Цей документ також передбачає співробітництво та моніторинг імплементації процесу наближення, з метою надання рекомендацій з підвищення потенціалу.

Глава 4 Угоди про Асоціацію містить положення про санітарні та фітосанітарні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки та якості продукції, а також на покращення взаємовідносин та співробітництва з Європейським Союзом. Угода передбачає наближення законодавства, визнання стану здоров'я тварин та рослин, встановлення механізмів визнання еквівалентності, сприяння торгівлі та покращення взаємодії між сторонами.

Додатки до Глави 4 визначають стандарти утримання та поводження з тваринами, список хвороб та регламентованих шкідників, а також хвороби тварин і аквакультур, що підлягають повідомленню та можливому застосуванню рішень про регіоналізацію.

Отже, міжнародне законодавство в галузі ветеринарної справи, яке Україна ратифікувала, не лише встановлює стандарти безпеки та якості продукції, але й передбачає активне співробітництво з ЄС та наближенням законодавства до стандартів ЄС. Дія положень міжнародних договорів та набуття членства в міжнародних організаціях, які регулюють ветеринарну справу, на нашу думку, може позитивно вплинути на економіку України в період російсько-української війни наступним чином: 1) розширення експортних можливостей. Відповідність стандартам ЄС у сфері ветеринарних та фітосанітарних вимог дозволить українським виробникам отримати доступ до європейського ринку, а також інших країн, з якими ЄС укладає торгові угоди. Це може забезпечити додаткові можливості для експорту українських продуктів тваринного походження, таких як м'ясо, молоко, яйця та інші продукти, що підтримає економіку країни; 2) збільшення інвестицій. Підтвердження відповідності ветеринарних стандартів ЄС може залучити іноземних інвесторів, які зацікавлені в розвитку сільськогосподарського сектору та харчової промисловості в Україні. Це може сприяти впровадженню новітніх технологій, підвищенню якості продукції та створенню нових робочих місць; 3) підвищення конкурентоспроможності. Відповідність міжнародним ветеринарним стандартам підвищить довіру споживачів до української продукції, що може позитивно позначитися на її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це може збільшити обсяги експорту та залучення інвестицій у виробництво; 4) підвищення інноваційності. Імплементація міжнародних стандартів ветеринарної справи може спонукати українських виробників до впровадження новітніх технологій та підвищення якості продукції. Це сприятиме створенню інноваційного середовища у сільському господарстві та підтримає розвиток ветеринарної справи в Україні.

Отже, відповідність ветеринарних стандартів ЄС та інших міжнародних вимог може підтримати економіку України в період війни шляхом розширення експортних можливостей, збільшення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності.

Ще одним міжнародним актом, який має важливі положення щодо урегулювання ветеринарної справи в Україні є Угода про заснування Світової організації торгівлі [3].

Положення, що стосуються безпосередньо ветеринарної справи визначені в Додатку 1 А Угоди про заснування Світової організації торгівлі, в якому визначено право вживати санітарних і фітосанітарних заходів, необхідних для захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин, за умови, що такі заходи не суперечать положенням цієї Угоди.

З метою гармонізації санітарних та фітосанітарних заходів на якомога ширшій основі члени повинні ґрунтувати свої санітарні чи фітосанітарні заходи на міжнародних стандартах, інструкціях чи рекомендаціях у випадках, коли вони існують, і за винятком випадків, коли інше передбачено в цій Угоді, зокрема в пункті 3 Угоди про заснування СОТ. Санітарні чи фітосанітарні заходи, які відповідають міжнародним стандартам, інструкціям чи рекомендаціям, повинні вважатися необхідними для захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин і такими, що не суперечать відповідним положенням цієї Угоди та ГАТТ 1994. Члени можуть уводити чи підтримувати санітарні чи фітосанітарні заходи, які зумовлюють вищий рівень санітарного або фітосанітарного захисту порівняно з тим, що був би досягнутий за допомогою заходів, які ґрунтуються на відповідних міжнародних стандартах, інструкціях чи рекомендаціях, якщо існує наукове обґрунтування або в результаті застосування рівня санітарного чи фітосанітарного захисту, стосовно якого член визначить, що він є належним згідно з відповідними положеннями пунктів 1 - 8 статті 5-2 Угоди про заснування СОТ [4].

В додатку А визначено, що міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації:

a) у разі забезпечення безпеки продуктів харчування - це стандарти, інструкції та рекомендації, які встановлені Комісією з Кодексу аліментаріус і стосуються харчових домішок, залишків ветеринарних препаратів і пестицидів, забруднювальних речовин, методи аналізу та вибіркового контролю, а також правила та інструкції стосовно норм гігієни;

b) у разі охорони здоров'я тварин та запобігання зоонозам - це стандарти, інструкції та рекомендації, які розроблено під егідою Міжнародного епізоотичного бюро;

c) у разі охорони здоров'я рослин - це стандарти, інструкції та рекомендації, які розроблено під егідою Секретаріату Міжнародної конвенції із захисту рослин у співробітництві з регіональними організаціями, що діють у рамках Міжнародної конвенції із захисту рослин;

d) у разі питань, що не охоплюються діяльністю зазначених вище організацій, - це відповідні стандарти, інструкції та рекомендації, які обнародувані іншими відповідними міжнародними організаціями, членство в яких є відкритим для всіх членів, визначеними Комітетом [4].

Україна ратифікувала кілька міжнародних правових актів в галузі ветеринарної справи, серед яких основні такі документи: Європейська конвенція про захист домашніх тварин поширюється на домашніх тварин, які утримуються фізичною або юридичною особою в будь-якій оселі чи в будь-якому господарстві для торгівлі, розведення та утримання для комерційних цілей, а також у притулках для тварин; у відповідних випадках - безпритульних тварин [5].

Принципами утримання домашніх тварин є: благополуччя тварин; утримання; розведення; вікові обмеження особи, яка має хоче придбати тварину; умови та вимоги дресирування; принципи торгівлі, розведення та утримання для комерційних цілей, притулки для тварин; обмеження щодо реклами, розваг, виставок, змагань та інших подібних заходів; заборона хірургічних операцій для зміни зовнішнього вигляду домашньої тварини або для інших нелікувальних цілей; випадки присипляння тварини [5].

Відзначимо, що зазначені європейські принципи отримали своє вираження в нормах національного законодавства, а саме:

на рівні законодавчих актів: Закони України «Про ветеринарну медицину»; «Про захист тварин від жорстокого поводження»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про тваринний світ»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; «Про захист населення від інфекційних хвороб»;

на рівні підзаконних нормативно-правових актів:

- постанови Кабінету Міністрів України: «Про реалізацію експериментального проекту з проведення ідентифікації та/або реєстрації домашніх тварин»; «Деякі питання щодо небезпечних порід собак»; « Деякі питання реалізації Закону України “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині” щодо біоімплантатів, ксеноімплантатів, медико-біологічних вимог до тварин, умов їх утримання, порядку вилучення у тварин анатомічних матеріалів для виготовлення ксеноімплантатів»; «Про затвердження Порядку створення регіональних центрів порятунку та реабілітації диких тварин, Порядку реєстрації та утримання диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги, Порядку розміщення та утримання диких тварин у регіональних центрах порятунку та реабілітації диких тварин»;

- накази центральних органів виконавчої влади: «Про вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки»; «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки»; «Про затвердження Порядку використання тварин у сільському господарстві»; «Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах»; «Про затвердження Правил транспортування тварин»; «Про затвердження Правил використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності»; «Про затвердження Положення про притулок для тварин»; «Про затвердження Правил використання тварин у видовищних заходах»; «Про затвердження Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах»; «Про затвердження Порядку проведення заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку»; «Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів, експериментів на тваринах»;

Наступним міжнародним актом є Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, яка ратифікована Законом України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі».

Даним актом визначено засади здійснення охорони дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву [6].

Наступним актом можна назвати Кодекс Аліментаріус (Codex Alimentarius). Відзначимо, що це звід систематизованих за предметом урегулювання суспільних відносин збірник актів міжнародного права, якими визначено міжнародні стандарти якості та безпеки продуктів харчування, включаючи продукти тваринного походження. До кодексу включено близько: 191 гармонізований міжнародний стандарт на продовольчі продукти, 76 керівництв, 105 граничнодопустимих концентрацій (ГДК) в продуктах харчування, що охоплюють 18 забруднень, більш ніж 4037 ГДК, що охоплюють 3030 харчові добавки, 4846 ГДК пестицидів, що включають 294 пестициди, 50 правил щодо 610 ГДК у ветеринарних препаратах, що охоплюють 75 ветеринарних препаратів [7].

Окреме значення відіграють положення директив та регламентів, які урегульовують питання в галузі ветеринарної справи.

ветеринарний санітарний законодавство міжнародний

Висновки

Таким чином, відзначимо, що розкриваючи питання дії міжнародних актів в галузі ветеринарної справи слід враховувати і положення, які визначають міжнародні стандарти та вимоги до якості та безпечності харчових продуктів тваринного походження, адже, тварини мають високу продуктивну цінність. Ці міжнародні правові акти допомагають забезпечити високий рівень захисту здоров'я тварин та безпеки продуктів харчування для населення.

Значення положень міжнародних актів в сфері ветеринарної справи для українського національного законодавства може бути важливим з кількох причин: 1) гармонізація національного законодавства з законодавством Європейського Союзу є однією з необхідних умов членства України в Європейському Союзі, в тому числі, і у галузі ветеринарної справи. Міжнародні акти з ветеринарної справи нерідко містять стандарти, норми та правила, які визначають найкращі практики у цій галузі. Адаптація таких стандартів у національне законодавство допомагає гармонізувати його з міжнародними стандартами і вимогами; 2) забезпечення безпеки продукції та здоров'я громадян. Міжнародні стандарти ветеринарної справи спрямовані на забезпечення безпеки та якості продуктів тваринного походження, а також на захист здоров'я громадян. Включення таких стандартів у національне законодавство сприяє захисту споживачів від ризиків, пов'язаних з недоброякісною або небезпечною продукцією; 3) узгодженість національних норм із міжнародними стандартами ветеринарної справи сприяє полегшенню міжнародної торгівлі тваринами та тваринними продуктами. Відповідність міжнародним вимогам може забезпечити доступ національних виробників до міжнародних ринків і підвищити їх конкурентоспроможність; 4) сприяють створенню механізмів співпраці та обміну інформацією між країнами. Це дозволяє країнам взаємодіяти у вирішенні спільних проблем, обмінюватися досвідом та найкращими практиками, а також спільно боротися зі загрозами для тваринного здоров'я.

Список використаних джерел

1. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Україна.

2. Додаток V до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Україна.

3. Угода про заснування Світової організації торгівлі.

4. Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів: Угода, Міжнародний документ від 15.04.1994.

5. Європейська конвенція про захист домашніх тварин. Офіційний вісник України, від 03.10.2014 р. № 77, / № 82, 2013. Ст. 3020.

6. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Берн, 19 вересня 1979 року.

7. Кодекс Аліментаріус.

References

1. Uhoda pro Asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony Ukraina.

2. Dodatok V do Uhody pro Asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony Ukraina.

3. Uhoda pro zasnuvannia Svitovoi orhanizatsii torhivli.

4. Uhoda pro zastosuvannia sanitarnykh i fitosanitarnykh zakhodiv: Uhoda, Mizhnarodnyi dokument vid 15.04.1994.

5. Yevropeiska konventsiia pro zakhyst domashnikh tvaryn. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, vid 03.10.2014 r. № 77, / № 82, 2013. St. 3020.

6. Konventsiia pro okhoronu dykoi flory ta fauny i pryrodnykh seredovyshch isnuvannia v Yevropi. Bern, 19 veresnia 1979 roku.

7. Kodeks Alimentarius.

Размещено на Allbest.ru