Майнова шкода як похідний наслідок умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

МАЙНОВА ШКОДА ЯК ПОХІДНИЙ НАСЛІДОК УМИСНОГО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Ірина Юріївна ТУР

м. Харків

Анотація

умисний знищення пошкодження житловий

Робота присвячена дослідженню суспільно небезпечних наслідків умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства (ст. 270-1 КК України). Встановлено наявність цілої низки суспільно небезпечних наслідків як обов'язкових ознак об'єктивної сторони аналізованого складу злочину, основні - знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, проміжні - неможливість експлуатації чи порушення нормального функціонування таких об'єктів, похідні - небезпека для життя чи здоров'я людей або майнова шкода у великому розмірі. Наголошується на неможливості ототожнення у ст. 270 - 1 КК України суспільно небезпечних наслідків у вигляді знищення або пошкодження майна з суспільно небезпечними діями. Лише крізь призму суспільно небезпечних наслідків можна розмежувати категорії знищення та пошкодження, оскільки одні й ті ж діяння в одних умовах можуть спричиняти знищення певного майна, а в інших - лише його пошкодження. Таким чином, знищення або пошкодження майна є основним суспільно небезпечним наслідком складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270 КК України.

Похідні наслідки у вигляді майнової шкоди певного розміру виступають основною відмежувальною ознакою злочинного знищення об'єктів житлово - комунального господарства від незлочинного. Доведено, що розрахунок майнової шкоди внаслідок знищення або пошкодження об'єктів житлово - комунального господарства, на відміну від викрадення майна, здійснюється з урахуванням не тільки вартості того чи іншого майна чи його частини, а й витрат необхідних для відновлення роботи відповідного об'єкта права власності.

Ключові слова. злочин, знищення, пошкодження, об'єкт житлово-комунального господарства, суспільно небезпечні наслідки, майнова шкода у великому розмірі.

Annotation

Iryna Yu. TUR (M. Ye. Zhukovsky National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute», Kharkiv, Ukraine)

PROPERTY DAMAGE AS A DERIVATIVE CONSEQUENCE OF INTENTIONAL DESTRUCTION OR DAMAGE OF HOUSING AND COMMUNAL OBJECTS

The work is devoted to the study of socially dangerous consequences of intentional destruction or damage to housing and communal facilities (Article 270-1 of the Criminal Code of Ukraine). The presence of a whole series of socially dangerous consequences was established as a mandatory feature of the objective side of the analyzed crime, the main ones - destruction or damage of housing and communal facilities, intermediate ones - impossibility of operation or violation of the normal functioning of such objects, derivatives - danger to life or health of people or property damage in a large amount. Emphasis is placed on the impossibility of identification in Art. 270-1 of the Criminal Code of Ukraine of socially dangerous consequences in the form of destruction or damage to property with socially dangerous actions. It is through the prism of socially dangerous consequences that the categories of destruction and damage can be distinguished, since the same actions in some conditions can cause the destruction of certain property, and in others - only its damage. Thus, the destruction or damage of property is the main socially dangerous consequence of the composition of the criminal offense provided for in Art. 270 of the Criminal Code of Ukraine.

Derivative consequences in the form of property damage of a certain size are the main distinguishing feature of criminal destruction of housing and communal facilities from non-criminal ones. It has been proven that the calculation of property damage as a result of damage or destruction of an object of housing and communal services, in contrast to the theft of property, is carried out taking into account not only the value of this or that property or its part, but also the costs necessary to restore the operation of the corresponding object of law property

Keywords: crime, destruction, damage, housing and communal facilities, socially dangerous consequences, large property damage.

Постановка проблеми

Єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого кримінальним кодексом України. Чітке і точне визначення відповідних ознак складу кримінального правопорушення дозволяє не лише забезпечити законність застосування кримінального законодавства, а й виробити узагальнену практику застосування судами норм кримінального закону, зменшуючи рівень судових помилок при розгляді конкретних судових справ. У вищеозначеному контексті важливе значення для судової практики мають критерії визначення та встановлення суспільно небезпечних наслідків умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, з'ясування їхнього змісту та юридичного значення.

Мета статті полягає у тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства дослідити кримінально-правовий зміст суспільно небезпечних наслідків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства та розробити відповідні рекомендації, спрямовані на вдосконалення національного законодавства про кримінальну відповідальність, що регламентує відповідальність за вказаний злочин та усунення окремих помилок, які виникають у судовій і слідчій практиці під час застосування положень ст. 270-1 КК України.

Завдання статті: проаналізувати ознаки об'єктивної сторони умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства на предмет особливостей суспільно небезпечних наслідків досліджуваного складу злочину, їх встановлення та порядку розрахунку матеріальної шкоди відповідно до чинного законодавства.

Виклад основного матеріалу

Питанням кримінально-правового аналізу складу умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово - комунального господарства у вітчизняній юридичній літературі приділено увагу в роботах В. В. Антипова, А. В. Байлова, А. В. Вознюка, І. Б. Газдайки-Василишин, А. О. Данилевського, О. О. Дудорова, О. П. Дячкіна, І. Б. Медицького, Л. О. Мостепанюк, А. А. Музики, В. О. Навроцького, С. В. Незнайко, С. І. Полякова, Н. О. Сербіни, О. В. Смаглюка, В. П. Тихого та ін. Однак, незважаючи на той факт, що за останні роки захищено декілька дисертаційних робіт, зокрема дисертацію Сербіни Н. О. «Кримінальноправова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства» (2015 р.) та дисертацію Незнайко С. В. «Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства» (2016 р.), окремі питання виду, змісту та сутності суспільно небезпечних наслідків складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270-1 КК України, а також питання призначення покарання та звільнення від його відбування залишаються до цього часу невирішеними або дискусійними.

Історія прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві»¹ пов'язана з численними змінами та уточненнями змісту кримінально-правової норми про умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства під час двох обговорень у Верховній Раді України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві: Закон України від 13.01.2011 р. № 2924VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2924 -17#Text (дата звернення 08.12.2023). Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві» від 27.12.2010 р. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=6505&skl=7 (дата звернення 08.12.2023 р.).. Результатом усіх цих змін та доповнень стала поява в одному складі кримінального правопорушення трьох видів суспільно небезпечних наслідків - основного, проміжного та похідного Сербіна Н. О. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2015. С. 11; Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: авторефер. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Львів, 2016. С. 11..

Так, згідно закону, кримінально караним є умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, якщо це призвело або могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об'єктів, що спричинило небезпеку для життя чи здоров'я людей або майнову шкоду у великому розмірі. Аналіз кримінально-правової норми дозволяє стверджувати, що передбачений ч. 1 ст. 270-1 КК України склад досліджуваного злочину є поліоб'єктним, якому притаманна низка самостійних суспільно небезпечних наслідків. І хоча в більшості наукових досліджень мова йде про наявність у даному складі кримінального правопорушення лише двох суспільно небезпечних наслідків (проміжного та похідного), вважаємо за потрібне зробити певні уточнення. Як влучно зауважив В. Маркін, поняття «знищення» та «пошкодження» у кримінальному законі відображає суспільно небезпечні наслідки, однак і судова практика, і теоретики-криміналісти припускаються помилки, відносячи зазначені категорії до суспільно небезпечного діяння Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження

об'єктів житлово-комунального господарства: авторефер. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Львів, 2016. С. 11; Ухвала Другої судової палати Касаційного кримінального суду. Справа № 1-8/2012 від 27.03.2019 р. URL: http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=80889416&red=100003ef742280e169686a008570e48f2d164c&d=5 (дата звернення 08.01.2024); Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук. 12.00.08. Львів, 2016. С. 116; Маркін В. Пошкодження майна: окремі нотатки щодо судової практики ВС. Юридична Газета online. 2019. № 41-42. С. 695-696. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-

praktika/poshkodzhennya-mayna-okremi-notatki-shchodo-sudovoyi-praktiki-vs.html (дата звернення

08.01.2024).. Зокрема, в авторефераті дисертації Н. О. Сербіни зазначається, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 270-1 КК України має два наслідки: проміжний - неможливість експлуатації об'єктів житлово-комунального господарства, порушення їх нормального функціонування; та похідний - небезпека для життя чи здоров'я людей або майнова шкода у великому розмірі¹. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд при розгляді питання про умисне знищення та пошкодження чужого майна Сербіна Н. О. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2015. С. 11. Ухвала Другої судової палати Касаційного кримінального суду. Справа № 1-8/2012 від 27.03.2019 р. URL:

http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=80889416&red=100003ef742280e169686a008570e48f2d164c&d=5 (дата звернення 08.01.2024). Беззаперечно, інтерпретація вжитих у кримінальному законодавстві понять «знищення» та «пошкодження» лише як текстуального вираження суспільно небезпечних діянь є не лише недоречною, адже обидва поняття відображають глибину (масштабність) заподіяння шкоди предмета злочину (чужому майну), але й такою, що в цілому призводить до судових помилок під час кваліфікації суспільно небезпечних діянь, пов'язаних із знищенням та пошкодженням чужого майна, в тому числі об'єктів житлово - комунального господарства. Підтверджуючи свої висновки, В. Маркін зазначає - різницю між даними поняттями можна встановити, розглядаючи їх виключно крізь призму суспільно небезпечних наслідків злочину, оскільки одні й ті ж діяння в одних умовах спричиняють знищення певного майна, а в інших - лише його пошкодження Маркін В. Пошкодження майна: окремі нотатки щодо судової практики ВС. Юридична Газета online. 2019. № 41-42. С. 695-696. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/poshkodzhennya-mayna-okremi-notatki-shchodo-sudovoyi-praktiki-vs.html (дата звернення 08.01.2024).. Таке одночасне поєднання в одному понятті діяння та наслідків може призводити не лише до плутанини у розумінні змісту та ознак конкретного складу кримінального правопорушення, але й до неправильного застосування відповідної кримінально-правової норми на практиці.

Таким чином, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.

1 ст. 270-1 КК України налічує три самостійні види суспільно небезпечних наслідків - 1) знищення або пошкодження майна (основний наслідок); 2) неможливість експлуатації об'єктів житлово-комунального господарства, порушення нормального їхнього функціонування або загроза настання таких наслідків (проміжний наслідок); 3) небезпека життю чи здоров'ю людей або майнова шкода у великому розмірі (похідний наслідок).

Безперечно, наявна множина суспільно небезпечних наслідків в одному складі кримінального правопорушення не є типовою ситуацією для кримінального законодавства України. Більше того, на думку окремих науковців такого стану речей у вітчизняному кримінальному законодавству слід уникати, забезпечуючи точність, ясність та зрозумілість законодавчих норм. Так, С. В. Незнайко вважає знищення та пошкодження тотожним порушенню функціонування об'єкту, а тому вказівку у законі на останні шкідливі наслідки слід виключити як зайву Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження. Погоджуючись в цілому з такою постановкою питання зауважимо, що не завжди пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства призводить до порушення його функціонування, наприклад в ситуації викрадення люку колодця комунікаційних систем¹.

Також важливою, у контексті вирішення питання кримінальної відповідальності залишається проблема визначення та встановлення майнової шкоди у великому та особливо великому розмірах. Згідно з приміткою 2 до ст. 270-1 КК України майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, що в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Враховуючи той факт, що законодавець у статті 270-1 КК України конкретизував великий та особливо великий розмір майнової шкоди, складнощі на практиці може викликати визначення не самого розміру таких збитків, а безпосередньо їхній зміст, тобто з яких елементів повинна складатися зазначена шкода. Звернення до судової практики у справах про умисне знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства підтверджує той факт, що правоохоронні та судові органи обмежуються лише фіксацією вартості викраденої частини об'єкту житлово - комунального господарства, залишаючи поза увагою визначення відповідних збитків такому об'єкту та їхнього розміру. Так, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира встановлено, що Особа_1, систематично займаючись розукомлектацією ліфтового обладнання протягом 2019 року вчинив крадіжки ліфтових гальмівних котушок на загальну суму 5100 грн. Однак, кваліфікуючі дії винного за сукупністю злочинів як крадіжку гальмівних котушок та пошкодження цілісної системи ліфтового обладнання поза увагою досудового слідства і суду залишилося питання визначення та розрахунку матеріальних збитків, зазначених у ст. 270-1 КК Україниоб'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук. 12.00.08. Львів, 2016. С. 198. Вирок Пролетарського районного суду м. Донецька. Справа № 1-324/11. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення 08.12.2023 р.). Ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 24 березня 2021. Справа № 296/6613/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення 08.12.2023 р.)..

Коментарний підхід щодо визначення розміру збитку, передбаченого ст. 270-1 КК України та його розрахунку спостерігається також на рівні наукових досліджень з питань кримінальної відповідальності за умисне знищення чи пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук. 12.00.08. Львів, 2016. 251 с.; Сербіна Н. О. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. К., 2015. 249 с.. У роботі Н. О. Сербіни наведений детальний порядок обрахунку розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на відповідний рік, без однозначного висновку з яких складових повинна складатися зазначена шкода¹.

Таким чином, попередньо констатуємо, що у слідчій та судовій практиці при кваліфікації діянь, пов'язаних із умисним знищенням чи пошкодженням майна виникає низка питань з визначення порядку та механізму розрахунку майнової шкоди. У юридичній літературі практично відсутні теоретичні дослідження стосовно обґрунтованості такого розрахунку, що, в свою чергу, потребує самостійного дослідження.

Варто зазначати, що майнова шкода як обов'язкова ознака низки складів кримінальних правопорушень має свої відмінності в залежності від характеру злочинного діяння та виду суспільно небезпечних наслідків, які визначені відповідною кримінально-правовою нормою. Наприклад, на перший погляд у ст. 185 КК України та ст. 194 КК України йде мова про одні й ті ж самі суспільно небезпечні наслідки у вигляді майнових збитків у великому розмірі. До того ж, примітка 3 до ст. 185 КК України вказує на однакову величину розрахунку матеріального збитку в вищезазначених статтях.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці Сербіна Н. О. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. К., 2015. С. 130-131. Про судову практику у справах про злочини проти власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v0010700-09#Text (дата звернення 08.12.2023 р.).. Тобто, при оцінці заподіяної майнової шкоди власнику майна достатньо встановити вартість цього майна на момент викрадення враховуючи роздрібні (закупівельні) ціни. За необхідності, в межах кримінального провадження, для точного встановлення вартості викраденого майна може бути проведена відповідна експертиза. За такою логікою та враховуючи примітку 3 ст. 185 КК України повинна б визначатися сума збитків і для умисного знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК України). Однак, згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди» збитками визнаються: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Аналогічний підхід до визначення збитків при знищенні або пошкодженні майна закріплений у ст. 225 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 1 згадуваної статті до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З урахуванням наведеного, визначення шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, пов'язаним зі знищенням або пошкодженням чужого майна повинно узгоджуватися з положеннями цивільного законодавства. На відміну від викрадення майна, оцінка збитків під час кваліфікації таких злочинних діянь повинна враховувати не лише вартість такого майна, а й інші прямі збитки, зокрема вартість матеріалів та робіт на відновлення пошкодженого майна. Частково такі висновки підтверджуються безпосереднім аналізом чинного кримінального законодавства. На відміну від ст. ст. 185-191 КК України, у ст. 194 та ст. 270-1 КК України мова йде не про вартість майна, а заподіяння шкоди у великому розмірі. Крім цього, у примітці 2 до ст. 270-1 КК України прямо вказується на необхідність розрахунку саме прямих збитків від злочинного посягання. До речі, розрахунок прямих збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування майна, згідно п. п. 85-86 “Про затвердження Методики оцінки майна” повинен проводитися з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Таким чином, незважаючи на неузгодженість цивільно - правової та кримінально-правової термінології стосовно понять прямі та реальні збитки, безперечно мова йде про фактичні витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені для відновлення пошкодженого майна (наприклад, при знищенні шахтно-ліфтового обладнання у майнові збитки слід включати не лише ринкову вартість самого об'єкта, але й відповідні витрати на його встановлення, підключення та запуск) Крім терміну "реальні збитки" в законодавстві зустрічається поняття "фактична шкода" (напр., ч. 3 ст. 13 Закону України "Про транспорт") та "прямий збиток" (наприклад, ст. 7 Закону України "Про страхування", п. 85 Постанови КМ України "Про затвердження Методики оцінки майна").. Враховуючи викладене, слід звернути увагу на той факт, що під час розрахунку майнової шкоди у великому розмірі при пошкодженні чи знищенні об'єкту житлово-комунального господарства необхідно враховувати не тільки вартість того чи іншого майна чи його частини, а й витрати необхідні для відновлення роботи відповідного об'єкта права власності.

Висновки

На підставі аналізу чинного законодавства слід констатувати, що за способом опису ознак складу кримінального правопорушення склад умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства відноситься до складних, з наявністю у цьому складі трьох самостійних видів суспільно небезпечних наслідків: основного - знищення чи пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, проміжного - неможливості експлуатації чи порушення нормального функціонування таких об'єктів, похідного - небезпеки для життя чи здоров'я людей або майнова шкода у великому розмірі.

Підтверджено тезу про неможливість ототожнення у ст. 270-1 КК України суспільно небезпечних наслідків у вигляді знищення або пошкодження майна з суспільно небезпечними діями. Саме за допомогою суспільно небезпечних наслідків можливе розмежування тотожних за своїм змістом дій, що призводять в одних випадках до знищення, а в інших пошкодження майна.

Розрахунок майнової шкоди внаслідок пошкодження чи знищення об'єктів житлово-комунального господарства, на відміну від викрадення майна, здійснюється з урахуванням не тільки вартості того чи іншого майна чи його частини, а й витрат необхідних для відновлення роботи відповідного об'єкта права власності.

Список використаних джерел

1. Вирок Пролетарського районного суду м. Донецька. Справа № 1 - 324/11. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення 08.12.2023 р.).

2. Маркін В. Пошкодження майна: окремі нотатки щодо судової практики ВС. Юридична Газета online. 2019. № 41-42. С. 695-696. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudovapraktika/poshkodzhennya-mayna-okremi-notatki-shchodo-sudovoyi-praktikivs.html (дата звернення 08.01.2024).

3. Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: авторефер. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Львів, 2016. 22 с.

4. Незнайко С. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук. 12.00.08. Львів, 2016. 251 с.

5. Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві» від 27.12.2010 р. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=6505&skl=7 (дата звернення 08.12.2023 р.).

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово - комунальному господарстві: Закон України від 13.01.2011 р. № 2924-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2924 -17#Text (дата звернення 08.12.2023).

7. Про судову практику у справах про злочини проти власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text (дата звернення 08.12.2023 р.).

8. Сербіна Н. О. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2015. 22 с.

9. Сербіна Н. О. Кримінально-правова характеристика умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08. К., 2015. 249 с.

10. Ухвала Другої судової палати Касаційного кримінального суду. Справа № 1-8/2012 від 27.03.2019 р. URL: http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=80889416&red=100003ef742280e169686 a008570e48f2d164c&d=5 (дата звернення 08.01.2024).

11. Ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 24 березня 2021. Справа № 296/6613/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення 08.12.2023 р.).

Размещено на Allbest.ru