Конституційне судочинство (провадження) у Республіці Казахстан: історія та сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційне судочинство (провадження) у Республіці Казахстан: історія та сучасність

Чехович Тетяна

доктор юридичних наук, доцент, teaching-professor Вищої школи права Maqsut Narikbayev University (Казахстан)

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей становлення і розвитку конституційного правосуддя в Республіці Казахстан. Автор вивчає три основні етапи, в рамках яких у Казахстані формувалося конституційне провадження.

Перший етап охоплює собою 1992-1995 рр. У статті розкриваються окремі положення Закону Республіки Казахстан "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" (1992 р.), які стосуються статусу конституційного суду, зокрема, його повноважень. Окрему увагу автор приділяє розгляду причин, які призвели до ліквідації у 1995 р. Конституційного Суду та його заміни Конституційною Радою. правосуддя конституційний казахстан

Значне місце в статті приділено опису сучасного стану конституційного правосуддя в Казахстані. Автор розкриває найбільш значущі положення Закону "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" (2022 р.), а також позначає і характеризує ті його положення, які на думку автора вимагають певного удосконалення. Зокрема, йдеться про необхідність зменшення організаційного впливу Президента на функціонування Конституційного Суду; уточнення кола осіб, які мають право звернутися до Конституційного Суду з конституційною скаргою; узгодження компетенції Конституційного Суду і судів цивільної юрисдикції в частині перевірки законності (конституційності) підзаконних нормативних правових актів.

Ключові слова: конституційне правосуддя, конституційне провадження, Конституційний Суд, Конституційна Рада, конституційна скарга.T. Chekhovych Constitutional Judiciary (Proceedings) in the Republic of Kazakhstan: History and Modernity

The article is focused on the analysis of specific features for the formation and development of constitutional justice in the Republic of Kazakhstan. The author studies three main stages, within which constitutional judiciary was formed in Kazakhstan.

The first stage covers 1992-1995. The author of the article reveals certain provisions of the Law of the Republic of Kazakhstan "On the Constitutional Court of the Republic of Kazakhstan" (1992), which are related to the status of the Constitutional Court, in particular, its powers. The author pays particular attention to the consideration of those reasons that led to the liquidation of the Constitutional Court in 1995 and its replacement by the Constitutional Council.

The study of the second stage of development of constitutional justice (1995-2022) demonstrated that there were tendencies associated with the increased influence of the President on the formation and activities of the Constitutional Council during this period. Provisions that clearly confirm the validity of such a conclusion have been formulated in the article.

Description of the current situation of constitutional justice in Kazakhstan takes a significant part in the article. The author reveals the most significant provisions of the Law "On the Constitutional Court of the Republic of Kazakhstan" (2022), as well as identifies and characterizes those provisions that, in the author's opinion, require some improvement. In particular, the author stresses the need to: reduce the organizational influence of the President on the Constitutional Court functioning; clarify the range of persons who have the right to appeal to the Constitutional Court with a constitutional complaint; harmonize the competence of the Constitutional Court and courts of civiljurisdiction in terms of verifying the legality (constitutionality) of subordinate regulatory legal acts.

Keywords: constitutional justice, constitutional proceedings, Constitutional Court, Constitutional Council, constitutional complaint.

Постановка проблеми. Основою основ правової державності, якщо дивитися на це питання з інституційної точки зору, безумовно є Конституційний Суд. Обсяг і значення завдань, що покладаються на даний орган, складно переоцінити. У зв'язку з цим Конституційний Суд небезпідставно розглядають в якості вищого (найголовнішого) суб'єкта в системі публічної влади, покликаного не стільки контролювати інші гілки влади, скільки гарантувати непорушність конституційного порядку і основоположних (конституційних) прав приватних осіб. Беручи до уваги ці (і не тільки ці, а й багато інших) аспекти, стає очевидним і зрозумілим прагнення Казахстану організувати конституційне судочинство відповідно до сучасних стандартів. Це бажання повною мірою узгоджується, в тому числі, і з преамбулою до Конституції Казахстану, де поряд з іншим зазначено, що Республіка Казахстан бажає зайняти гідне місце в світовому співтоваристві, що, безумовно, передбачає таку організацію публічної влади, яка буде узгоджуватися з вимогами правової державності.

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Проблематика історичного розвитку тих або інших правових інститутів, на жаль, далеко не завжди привертає увагу дослідників за виключенням, звичайно досліджень з питань історії права. Подібна ситуація спостерігається і щодо доробок, присвячених питанням становлення конституційного судочинства у Республіці Казахстан. Лише окремі автори (І.Ю. Остапович, К.А. Мамі, С.Ф. Ударцев) і у невеликому обсязі розглядали цю проблематику. До того ж треба наголосити, що у існуючих роботах аналізувалися не усі етапи, які пройшов Казахстан у цій сфері, а лише окремі з них. З огляду на це, юридичній науці бракує комплексних юридичних досліджень.

Невирішені раніше проблеми. З огляду на викладене вище, стає зрозумілим, що науковці обійшли своєю увагою відповіді на низку питань, які є надзвичайно важливими не тільки для розуміння тих умов та чинників, які впливали на визначення змісту інституту конституційного судочинства у Казахстані у межах різних історико-політичних етапів, але і для прогнозування напрямків його подальшого розвитку.

Мета статті. В якості мети наукового пошуку автор бачить виділення основних історичних етапів, у межах яких відбувалося становлення та формування інституту конституційного судочинства (провадження), а також виділення тих чинників, як політичного, так і юридичного характеру, які здійснили вплив на зміст не лише раніше діючих нормативних правових актів, але і чинного Закону Республіки Казахстан "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан".

Виклад основного матеріалу дослідження. Казахстан пройшов свій власний шлях в частині створення конституційного судочинства (провадження). Його можна розділити на три етапи.

1. Конституційний Суд Республіки Казахстан (1993-1995 р.р.)

Перший етап почався в 1992 р. і був ознаменований прийняттям Закону РК "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" [1] і Закону РК "Про конституційне судочинство в Республіці Казахстан" [2].

Згідно з першим з названих законів Конституційний Суд визнавався вищим органом судової влади щодо захисту Конституції

Республіки Казахстан. Конституційний Суд (у складі 11 суддів) обирався Верховною Радою Республіки Казахстан (парламентом). Кандидатури голови, його заступника та членів Конституційного Суду вносилися до Верховної Ради Президентом Казахстану за погодженням з Президією Верховної Ради.

Конституційний Суд (ст. 10) розглядав позови про відповідність Конституції Республіки Казахстан наступних діючих актів:

1) законів і постанов, прийнятих Верховною Радою (парламентом);

2) указів, постанов і розпоряджень Президента Республіки Казахстан;

3) постанов Кабінету Міністрів Республіки Казахстан(уряду);

4) нормативних актів міністерств, державних комітетів і відомств Республіки Казахстан;

5) актів нормативного характеру, прийнятих Генеральним прокурором Республіки Казахстан, керівних роз'яснень Верховного Суду Республіки Казахстан, а також Вищого Арбітражного Суду Республіки Казахстан;

6) міжнародних договірних та інших зобов'язань, що не вступили в силу Республіки Казахстан.

Крім цього, Конституційний Суд розглядав справи про конституційність правозастосовчої практики, що зачіпає конституційні права громадян.

Досить широким було коло суб'єктів, які мають право звертатися до Конституційного Суду. До них згідно зі ст. 18 Закону РК "Про конституційне судочинство в Республіці Казахстан" відносилися:

1) Верховна Рада, не менше однієї п'ятої частини її складу, Президія Верховної Ради, Голова Верховної Ради, комітети Верховної Ради, Президент, Прем'єр-міністр, голова Верховного Суду, Пленум Верховного Суду, Голова Вищого Арбітражного Суду, Пленум Вищого Арбітражного Суду, Генеральний прокурор, республіканські органи громадських об'єднань;

2) обласні, Алма-Атинський і Ленінський міські представницькі та виконавчі органи;

3) Академія наук;

4) громадяни - з питань, що безпосередньо зачіпають їх конституційні права, якщо вони не підвідомчі іншим судам, або коли інші суди не застосували норми конституційного права, що підлягають застосуванню, або застосували норми Конституції, що не підлягають застосуванню в даному конкретному випадку, або невірно витлумачили норми конституційного права.

Важливим аспектом діяльності Конституційного Суду (на першому етапі) був той факт, що Суд не володів достатньою незалежністю від парламенту і Президента, що, зокрема, знайшло закріплення в Законі "Про конституційне судочинство в Республіці Казахстан", де (абз. 1 ст.14) вказувалося:

Постанови Конституційного Суду вступають в силу з моменту прийняття, якщо Президент або Голова Верховної Ради Республіки Казахстан не внесуть до Конституційного Суду заперечення на постанову Конституційного Суду в десятиденний термін з моменту її прийняття.

Діяльність Конституційного Суду була припинена в 1995 р. в результаті скасування закону Указом Президента Республіки Казахстан, що має силу Закону [3].

Серед причин такого рішення називається насамперед політична криза, спровокована спробами Президента послабити Парламент [4;

5] . Вважається, що під тиском президента Верховна Рада була змушена саморозпуститися в грудні 1993 р. Проте ще до цього, в кінці того ж року, майже 200 з 350 її депутатів подали у відставку на знак протесту проти неминучого розпуску. У березні 1994 р. в Казахстані пройшли парламентські вибори, за підсумками яких був сформований перший національний парламент періоду незалежності (до цих виборів обрані в 1989 р. депутати Верховної Ради Республіки, незважаючи на її розпуск, продовжували виконувати свої обов'язки). 72 з 177 депутатів нової нижньої палати парламенту були прямо пов'язані з президентом, чий Союз народної єдності (СНЕК) отримав 30 місць при тому, що 42 депутатські мандати отримали кандидати з президентського списку. Спостерігачі ОБСЄ оцінили вибори як несправедливі, вказавши на завищені цифри тих, хто взяв участь у голосуванні. Коли новий парламент, незважаючи на недоліки при проведенні виборів, зайняв занадто незалежну і критичну позицію (більшість депутатів у травні 1994 р. проголосували за вотум недовіри), уряд направив свої зусилля на його розпуск. У березні 1995 року Конституційний Суд прийняв рішення про неконституційність парламентських виборів 1994 року; парламент у відповідь проголосував за призупинення повноважень суду. Всього через кілька днів президент Н. Назарбаєв розпустив парламент і до кінця 1995 р. здійснював законодавчу діяльність через свої укази [6].

Одним з таких указів, як уже зазначалося вище, був ліквідований і Конституційний Суд.

2. Конституційна рада Республіки Казахстан (1995-2022)

Другий етап конституційного судочинства (провадження) у Казахстані охоплює період між 1995-2022 рр.

У 1995 р.приймається нова конституція, в рамках якої Конституційний Суд був замінений Конституційною Радою [7, с. 182]. На відміну від Конституційного Суду Рада була виведена за рамки судової влади, щоб, як зазначалося в літературі, несудовими методами забезпечувати верховенство Конституції на всій території Республіки [8].

Цікавою видається історія нормативного забезпечення діяльності Конституційної Ради. Юридичною першоосновою для її функціонування виступили 4 статті Конституції Казахстану 1995 р. (ст. ст. 71-75), що визначили найважливіші аспекти її правового статусу. Однак, безпосереднє правове регулювання функціонування Конституційної Ради здійснювалося на основі Указу Президента, що має силу конституційного закону - Указу Президента "Про конституційну раду Республіки Казахстан" [9], який тільки в 2004 р. був трансформований в однойменний конституційний закон з колишнім змістом.

Згідно з цим Указом / Законом Конституційна рада складалася з семи членів, у тому числі голови Конституційної Ради. Крім цього, довічними членами Конституційної ради були по праву екс-президенти Республіки (ст.2). Голова Конституційної Ради призначався на посаду і звільнявся з посади Президентом Республіки. Два члени Конституційної Ради призначалися на посаду Президентом Республіки, по два члени Конституційної Ради призначалися за поданням голів Палат парламенту відповідно Сенатом і Мажилісом парламенту (ст. 3).

Конституційна рада відповідно до названих вище нормативних актів вирішувала у разі спору питання про правильність проведення:

1) виборів Президента Республіки; 2) виборів депутатів парламенту; 3) республіканського референдуму.

Крім того, названий орган відповідно до підпунктів 2), 2-1), 3) пункту 1 статті 72 Конституції розглядав на відповідність Конституції:

1) до підписання Президентом прийняті Парламентом закони;

2) прийняті Парламентом і його Палатами постанови;

3) міжнародні договори Республіки до їх ратифікації.

До компетенції Конституційної ради, відповідно до підпунктів 4), 5) пункту 1 статті 72 Конституції, належало також:

1) офіційне тлумачення норм Конституції;

2) оцінка дотримання встановлених процедур дострокового звільнення з посади Президента Республіки.

Конституцією і конституційним законом РК "Про Конституційну Раду Республіки Казахстан" визначалося також коло суб'єктів, які мають право на звернення до Конституційної Ради. Суб'єктами звернення до Конституційної Ради з питань, зазначених у п.1 ст. 72 Конституції, були Президент Республіки, Голова Сенату Парламенту, голова Мажилісу, не менше однієї п'ятої частини від загального числа депутатів парламенту, Прем'єр-міністр Республіки. До Конституційної Ради мали право звертатися також суди у випадках, встановлених статтею 78 Конституції.

Аналіз Закону РК "Про Конституційну Раду Республіки Казахстан" показує, що Конституційна Рада перебувала в зоні впливу Президента, який хоча і не мав відносно неї прямих управлінських повноважень, але тим не менш міг чинити серйозний вплив на її діяльність. В даному випадку мова йде про те, що Президент: 1) визначив правовий статус

Конституційної Ради своїм Указом, який діяв з 1995 р. до 2004 р.; 2) був довічним членом Конституційної Ради [10] Конституция Республики Казахстан. Научнопрактический комментарий. Астана, 2018//; 3) мав право призначати і звільняти з посади голову Конституційної Ради (у разі поділу голосів https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=38623503&pos=4; -109#pos=4;-109 членів Конституційної Ради порівну, голос голови був вирішальним), а також призначав на посаду і звільняв з посади двох членів Конституційної Ради (тобто три члени з семи безпосередньо призначалися Президентом); 4) визначав житлове, транспортне та інше забезпечення, медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування Голови і членів Конституційної Ради; 5) мав право встановлювати скорочені терміни для прийняття рішень Конституційною Радою; 6) міг ініціювати перегляд раніше прийнятого Конституційною Радою рішення.

Викладене дозволяє зробити висновок, що при подібних умовах функціонування Конституційної Ради її складно розглядати в якості органу, здатного забезпечити верховенство Конституції і збалансоване функціонування різних гілок влади. Незважаючи на те, що Конституційна Рада, як стверджується, створювалась за прикладом аналогічного органу у Франції [11], Казахстану не вдалося організувати її роботу таким чином, щоб це відповідало стандартам правової держави. Головною проблемою було те, що її не можна було назвати незалежною і самостійною в частині реалізації покладених на неї функцій.

3. Конституційний Суд Республіки Казахстан (з 2023 р.)

Третій етап конституційного судочинства (провадження) був ознаменований прийняттям 8 червня 2022 р. Закону Республіки Казахстан "Про внесення змін і доповнень до Конституції Республіки Казахстан" [12], яким передбачалося створення в Казахстані Конституційного Суду, який почав свою роботу з 1 січня 2023 р. Діяльність Конституційної Ради, відповідно, була припинена.

Поряд з внесенням змін до Конституції був прийнятий також і конституційний закон "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" [13], в якому були деталізовані конституційні норми про склад, порядок формування, а також повноваження Конституційного Суду. Значна частина норм закону присвячена також питанням здійснення конституційного провадження. Уточнення порядку конституційного провадження здійснено на рівні Регламенту Конституційного Суду [14], затвердженого нормативною постановою суду.

Конституційний Суд, як раніше і Конституційна Рада, виведений із системи судової влади і функціонує, відповідно до Закону, незалежно від громадян, організацій, державних органів, посадових осіб. Згідно зі ст. 3 Закону Конституційний Суд складається з одинадцяти суддів, включаючи голову і його заступника. Голова Конституційного Суду призначається на посаду Президентом Республіки Казахстан за згодою Сенату Парламенту Республіки Казахстан. Заступник Голови Конституційного Суду призначається Президентом Республіки Казахстан за поданням Голови Конституційного Суду з числа суддів Конституційного Суду. Четверо суддів Конституційного Суду призначаються на посаду Президентом Республіки Казахстан, по троє суддів Конституційного Суду призначаються Сенатом і Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан за поданням голів Палат Парламенту Республіки Казахстан.

Всі судді Конституційного Суду повинні мати вищу юридичну освіту, високу кваліфікацію в галузі права, бездоганну репутацію і стаж роботи за юридичною професією не менше п'ятнадцяти років (ст. 4).

Згідно зі ст.23 Закону Конституційний Суд вирішує у разі спору питання про правильність проведення: 1) виборів Президента Республіки Казахстан; 2) виборів депутатів Парламенту Республіки Казахстан; 3) республіканського референдуму.

Конституційний Суд також відповідно до підпунктів 2), 2-1) і 3 пункту 1 статті 72 Конституції Республіки Казахстан розглядає на відповідність Конституції Республіки Казахстан: 1) до підписання Президентом Республіки Казахстан прийняті Парламентом Республіки Казахстан закони; 2) прийняті Парламентом Республіки Казахстан і його Палатами постанови; 3) міжнародні договори Республіки Казахстан до їх ратифікації.

Крім цього, Конституційний Суд відповідно до підпунктів 4) і 5) пункту 1 статті 72 Конституції Республіки Казахстан дає: 1) офіційне тлумачення норм Конституції Республіки Казахстан; 2) до прийняття Парламентом Республіки Казахстан відповідно рішення про дострокове звільнення з посади Президента Республіки Казахстан, остаточного рішення про відмову від посади Президента

Республіки Казахстан - висновок про дотримання встановлених конституційних процедур.

Також Конституційний Суд відповідно до: 1) підпункту 6) статті 53 Конституції за результатами узагальнення практики конституційного провадження щорічно надсилає Парламенту Республіки Казахстан послання про стан конституційної законності в Республіці Казахстан; 2) підпункту 2 статті 72 Конституції Республіки Казахстан розглядає звернення Президента Республіки Казахстан у випадках, передбачених підпунктом 10-1) статті 44 Конституції Республіки Казахстан, а також звернення судів у випадках, передбачених статтею 78 Конституції Республіки Казахстан; 3) пункту 3 статті 72 Конституції Республіки Казахстан за зверненнями громадян розглядає на відповідність Конституції Республіки Казахстан нормативні правові акти Республіки Казахстан, безпосередньо зачіпають їх права і свободи, закріплені Конституцією Республіки Казахстан;

4) пункту 4 статті 72 Конституції Республіки Казахстан розглядає звернення Генерального Прокурора Республіки Казахстан; 5) пункту 5 статті 72 Конституції Республіки Казахстан розглядає звернення Уповноваженого з прав людини в Республіці Казахстан.

Правом на звернення до Конституційного Суду згідно зі ст.43 Закону І ст. 72 Конституції Казахстану наділені: Президент, Голова Сенату, Голова Мажилісу, не менше однієї п'ятої частини від загального числа депутатів парламенту, Прем'єр-міністр, Генеральний прокурор, Уповноважений з прав людини, а також громадяни.

Поряд з цим, згідно ст.78 Конституції Казахстану якщо суд побачить, що закон або інший нормативний правовий акт, що підлягає застосуванню, утискає закріплені Конституцією права і свободи людини і громадянина, він зобов'язаний призупинити провадження у справі і звернутися до Конституційного Суду з поданням про визнання цього акта неконституційним. Даний обов'язок суду продубльований у всіх процесуальних кодексах Казахстану.

Окремі "проблемні" питання у сфері організації конституційного провадження на сучасному етапі. Аналіз Закону "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" (2022 р.) дозволяє зробити висновок про те, що хоча три названі вище етапи становлення і розвитку конституційного судочинства (провадження) в Казахстані проходили / проходять в рамках різних політичних умов і в їх основу покладені принципово відмінні конституційні норми, але тим не менше в цій сфері можна знайти досить велику кількість подібних положень. Іншими словами, можливо навіть стверджувати, що в кожному наступному законі, що закріплює статус суб'єкта конституційного контролю, були використані окремі ідеї та положення з попередніх законів.

Так, зокрема, у всіх трьох законах так чи інакше простежується тенденція, пов'язана з можливістю Президента Казахстану впливати на функціонування органу конституційного контролю. Безумовно, що в чинній редакції Закону президентські повноваження в цій частині значно скорочені, проте повною мірою вони не ліквідовані. Так, Президент Казахстану самостійно приймає рішення про призначення Голови та Заступника Голови Конституційного Суду, а також чотирьох суддів. Таким чином, фактично, шість з одинадцяти суддів Конституційного Суду знаходяться в орбіті впливу Президента. Крім цього, за Президентом Казахстану збережено право ініціювати перегляд рішень Конституційного Суду (ст. 61).

Значним кроком у напрямку подальшого розвитку конституційної юстиції в Казахстані, безумовно, стало запровадження інституту конституційної скарги, який відкрив можливість для громадян ставити перед Конституційним Судом питання щодо перевірки на предмет конституційності нормативних правових актів. Як ми пам'ятаємо, подібними правами громадяни володіли і в рамках першого періоду функціонування конституційного судочинства в Казахстані. Сьогодні у громадян Казахстану спостерігається підвищений "попит" на захист їх прав за допомогою конституційного провадження, що підтверджується цифрами. Так, протягом першого року роботи Конституційного Суду до нього надійшло понад 5,3 тис. звернень. У розгляді переважної кількості звернень було відмовлено через те, що порушувані в них питання не належали до компетенції суду. У той же час в 2023 р. Конституційним Судом було порушено 51 конституційне провадження. 39 конституційних проваджень завершені в 2023 році, за результатами яких винесені (підсумкові) нормативні постанови: 1) про конституційність 23 оспорюваних норм права, 2) невідповідність Конституції (8), 3) відповідності в тлумаченні, наданому Конституційним Судом (11) [15].

Поряд з цим, слід зазначити, що в рамках інституту конституційної скарги, на наш погляд, залишаються невирішеними окремі питання. Так, сьогоднішня практика конституційного провадження орієнтується на те, що суб'єктами звернення до суду можуть бути тільки фізичні особи [16]. Конституційний Суд не приймає до свого провадження звернення юридичних осіб, навіть якщо в них ставиться питання про необхідність перевірки Судом дотримання конституційних прав, якими юридичні особи, як відомо, володіють. Конституційний Суд пояснює таку практику тим, що, згідно ст. 45 Закону "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" суб'єктами звернення виступають лише громадяни. Суд, як наслідок, не вважає за можливе розширено тлумачити це положення. Не отримало чіткої відповіді також і питання про те, чи мають права іноземні громадяни та особи без громадянства звертатися до суду з конституційною скаргою. У цій частині практика теж не склалася. Подібний підхід, очевидно, призводить до значного скорочення обсягу конституційного контролю за чинними нормативними правовими актами.

Досить проблемною виглядає і ситуація, пов'язана з тим, що згідно п) 1 ч.2 ст. 45 Закону "Про Конституційний Суд Республіки Казахстан" Конституційний Суд має право / зобов'язаний перевіряти на предмет відповідності положенням Конституції абсолютно всі види нормативних правових актів, незалежно від організаційно-правового рівня суб'єкта їх видання. При такому підході, з одного боку, формуються умови для надмірного завантаження Конституційного Суду справами, що не представляють великого юридичного значення (враховуючи мету конституційної юстиції), а з іншого, - закладаються підстави для компетенційних спорів між Конституційним Судом і судами цивільної юрисдикції, які на сьогодні, згідно гл.30 Цивільного процесуального кодексу Казахстану, розглядають позови у справах про оскарження законності нормативного правового акта (підзаконного рівня). В рамках розгляду таких справ суди цивільної юрисдикції, згідно ч. 2 ст. 298 ЦПК, повинні перевірити, в тому числі, чи не суперечить оспорюваний нормативний правовий акт Конституції Казахстану. Тобто, очевидним є той факт, що названі вище суди в даному питанні мають, фактично, однакову компетенцію.

Висновки

На сьогоднішній день Казахстан як на рівні чинного законодавства, так і на рівні функціонування органів публічної влади демонструє готовність і бажання реалізовувати необхідні реформи, спрямовані на подальшу демократизацію країни, а також створення необхідних основ для стабільної правової державності. Яскравим доказом таких тенденцій є Конституційний Суд, який протягом недовго періоду свого функціонування показав, що конституційне провадження в Казахстані прагне до подальшого розвитку. Голова Конституційного Суду Е. Азімова, відкриваючи 5 квітня 2024 р. семінар на тему "Конституційні скарги та доступ до конституційного правосуддя" наголосила на необхідності налагодження успішної співпраці Казахстану з європейськими країнами у сфері забезпечення верховенства Конституції та захисту прав людини, а також подальшого розвитку конституційного правосуддя [17].

Все це, безумовно, говорить про те, що законодавство про конституційне провадження в Казахстані буде розвиватися і вдосконалюватися. Конституційний Суд демонструє свою відкритість і готовність до професійної комунікації з усіма стейкхолдерами, що є хорошим знаком та вселяє великі надії.

Список використаних джерел

1. О Конституционном Суде Республики Казахстан: Закон Республики Казахстан от 5 июня 1992 г. Ведомости Верховного Совета Республики Казахстан, 1992 г., № 10, Ст. 266.

2. О Конституционном судопроизводстве в Республике Казахстан: Закон Республики Казахстан от 5 июня 1992 г. Ведомости Верховного Совета Республики Казахстан, 1992, № 10, Ст. 267.

3. О признании утратившими силу некоторых законодательных актов Республики Казахстан: Указ Президента Республики Казахстан, имеющий силу закона, от 19 октября 1995 № 2550. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1004918.

4. "Ценность осознали поздно". Как и почему в Казахстане упразднили Конституционный суд. URL: https://rus.azattyq.org/a/kazakhstan-constitutional-court/31434608.html (обращение к странице 5 апреля 2024 г.).

5. 1995 год. Назарбаев консолидирует власть. URL: https://vlast.kz/modern_history/58451-1995- god-nazarbaev-konsolidiruet-vlast.html (обращение к странице 5 апреля 2024 г.).

6. Политический процесс в постсоветском Казахстане (1992-1997 гг.). URL: https://www.hrw.org/legacy/russian/reports/kazakh/1999/october/topic11.html (обращение к странице 5 апреля 2024 г.).

7. Конституционное право Республики Казахстан. Академический курс: в 2-х т. Т. 1. Под общ. ред. д.ю.н., проф. К.А. Мами, Алматы, 2021.

8. Остапович И.Ю. Образование Конституционного Совета Республики Казахстан, его конституционно-правовые основы. Вестн. Том. гос. ун-та. 2010. № 341. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/obrazovanie-konstitutsionnogo-soveta-respubliki-kazahstan-ego- konstitutsionno-pravovye-osnovy (дата обращения: 05.04.2024).

9. О Конституционном Совете Республики Казахстан: Указ Президента Республики Казахстан, имеющий силу Конституционного Закона от 29 декабря 1995 г. Казахстанская правда, 1996, 9 января.

10. Конституция Республики Казахстан. Научно-практический комментарий. Астана, 2018. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=38623503&pos=4;-109#pos=4;-109.

11. Тезисы выступления Председателя Конституционного Совета Республики Казахстан Рогова И.И. на II Всемирной конференции по конституционному правосудию "Разделение властей и независимость конституционных судов и эквивалентных органов", Бразилия, 16-18 января 2011 года. URL: www.venice.coe.int/wccj/Rio/Papers/KAZ_Rogov_RUS.pdf (дата обращения 06 апреля 2024 г.).

12. О внесении изменений и дополнений в Конституцию Республики Казахстан: Закон Республики Казахстан от 8 июня 2022 года (принят на республиканском референдуме 5 июня 2022 года. URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/Z220000001K/info.

13. О Конституционном Суде Республики Казахстан: Конституционный закон Республики Казахстан от 5 ноября 2022 года № 153-VII ЗРК. Казахстанская правда, № 212 (29839) 07.11.2022 г.

14. Об утверждении Регламента Конституционного Суда Республики Казахстан: Нормативное постановление Конституционного Суда Республики Казахстан от 5 января 2023 года № 1. URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/S2300000001.

15. Об итогах деятельности Конституционного Суда за 2023 год. URL: https://www.gov.kz/memleket/entities/ksrk/press/news/details/683585?lang=m (дата обращения 6 апреля 2024 г.).

16. Что нужно знать гражданину, обращаясь в Конституционный Суд. URL: https://online.za- kon.kz/Document/?doc_id=32045157&pos=4;-100#pos=4;-100.

17. В Конституционном Суде обсудили особенности "европейской модели" конституционного правосудия. URL: https://www.gov.kz/memleket/entities/ksrk/press/news/details/743281?lang=ru.

18. References:

19. O Konstytutsyonnom Sude Respublyky Kazakhstan: Zakon Respublyky Kazakhstan ot 5 yiunia 1992 h. Vedomosty Vepkhovnoho Soveta Respublyky Kazakhstan, 1992 h., № 10, St. 266.

20. O Konstytutsyonnom sudoproyzvodstve v Respublyke Kazakhstan: Zakon Respublyky Kazakhstan ot 5 yiunia 1992 h. Vedomosty Vepkhovnoho Soveta Respublyky Kazakhstan, 1992, № 10, St. 267.

21. O pryznanyy utratyvshymy sylu nekotorikh zakonodatelnikh aktov Respublyky Kazakhstan: Ukaz Prezydenta Respublyky Kazakhstan, ymeiushchyi sylu zakona, ot 19 oktiabria 1995 № 2550. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1004918.

22. "Tsennost osoznaly pozdno". Kak y pochemu v Kazakhstane uprazdnyly Konstytutsyonnii sud. URL: https://rus.azattyq.Org/a/kazakhstan-constitutional-court/31434608.html (obrashchenye k stranytse 5 aprelia 2024 h.).

23. 1995 hod. Nazarbaev konsolydyruet vlast. URL: https://vlast.kz/modern_history/58451-1995-god-naz- arbaev-konsolidiruet-vlast.html (obrashchenye k stranytse 5 aprelia 2024 h.).

24. Polytycheskyi protsess v postsovetskom Kazakhstane (1992-1997 hh.). URL: https://www.hrw.org/leg- acy/russian/reports/kazakh/1999/october/topic11.html (obrashchenye k stranytse 5 aprelia 2024 h.).

25. Konstytutsyonnoe pravo Respublyky Kazakhstan. Akademycheskyi kurs: v 2-kh t. T. 1. Pod obshch. red. d.yu.n., prof. K. A. Mamy, Almati, 2021.

26. Ostapovych Y. Yu. Obrazovanye Konstytutsyonnoho Soveta Respublyky Kazakhstan, eho konsty- tutsyonno-pravovie osnovi. Vestn. Tom. hos. un-ta. 2010. № 341. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/obra- zovanie-konstitutsionnogo-soveta-respubliki-kazahstan-ego-konstitutsionno-pravovye-osnovy (data obrash- chenyia: 05.04.2024).

27. O Konstytutsyonnom Sovete Respublyky Kazakhstan: Ukaz Prezydenta Respublyky Kazakhstan, ymeiushchyi sylu Konstytutsyonnoho Zakona ot 29 dekabria 1995 h. Kazakhstanskaia pravda, 1996, 9 yanvaria.

28. Konstytutsyia Respublyky Kazakhstan. Nauchno-praktycheskyi kommentaryi. Astana, 2018. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=38623503&pos=4;-109#pos=4;-109.

29. Tezysi vistuplenyia Predsedatelia Konstytutsyonnoho Soveta Respublyky Kazakhstan Rohova Y.Y. na II Vsemyrnoi konferentsyy po konstytutsyonnomu pravosudyiu "Razdelenye vlastei y nezavysymost konsty- tutsyonnikh sudov y ekvyvalentnikh orhanov", Brazylyia, 16-18 yanvaria 2011 hoda. URL: www.ven- ice.coe.int/wccj/Rio/Papers/KAZ_Rogov_RUS.pdf (data obrashchenyia 06 aprelia 2024 h.).

30. O vnesenyy yzmenenyi y dopolnenyi v Konstytutsyiu Respublyky Kazakhstan: Zakon Respublyky Kazakhstan ot 8 yiunia 2022 hoda (pryniat na respublykanskom referendume 5 yiunia 2022 hoda. URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/Z220000001K/info.

31. O Konstytutsyonnom Sude Respublyky Kazakhstan: Konstytutsyonniy zakon Respublyky Kazakhstan ot 5 noiabria 2022 hoda № 153-VII ZRK. Kazakhstanskaia pravda, № 212 (29839) 07.11.2022 h.

32. Ob utverzhdenyy Rehlamenta Konstytutsyonnoho Suda Respublyky Kazakhstan: Normatyvnoe post- anovlenye Konstytutsyonnoho Suda Respublyky Kazakhstan ot 5 yanvaria 2023 hoda № 1. URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/S2300000001.

33. Ob ytohakh deiatelnosty Konstytutsyonnoho Suda za 2023 hod. URL: https://www.gov.kz/mem- leket/entities/ksrk/press/news/details/683585?lang=ru (data obrashchenyia 6 aprelia 2024 h.).

34. Chto nuzhno znat hrazhdanynu, obrashchaias v Konstytutsyonnii Sud. URL: https://online.za- kon.kz/Document/?doc_id=32045157&pos=4;-100#pos=4;-100.

35. V Konstytutsyonnom Sude obsudyly osobennosty "evropeiskoi modely" konstytutsyonnoho pra- vosudyia. URL: https://www.gov.kz/memleket/entities/ksrk/press/news/details/743281?lang=ru.

Размещено на Allbest.ru