Роль зайнятості у процесі культурної адаптації українських біженців у Словаччині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль зайнятості у процесі культурної адаптації українських біженців у Словаччині

Марія Казьмирчук

THE ROLE OF EMPLOYMENT IN THE CULTURAL ADAPTATION PROCESS OF UKRAINIAN REFUGEES IN SLOVAKIA

Mariia Kazmyrchuk

The modern world is witnessing mass migration, including refugees from Ukraine seeking subsidiary protection in various countries, including Slovakia. This article is dedicated to exploring a crucial aspect of the lives of Ukrainian refugees in Slovakia, namely, the role of employment in their cultural adaptation. The author analyzes how gaining employment influences their ability to successfully integrate into a new environment, as well as how it impacts the formation of cultural connections between Ukrainians and Slovaks. The article also examines the factors affecting this process, identifying challenges that arise during employment. It investigates how Ukrainian refugees integrate into Slovak society through their employment and how this contributes to an improved quality of life and fosters favorable conditions for mutual understanding. Based on the research findings, recommendations are formulated to develop initiatives aimed at supporting the cultural adaptation of Ukrainian refugees in Slovakia through improving employment conditions and integration into the labor market. Cultural adaptation of Ukrainian refugees in Slovakia largely depends on their success in the labor market. Critical factors include the ability to find employment, receive fair compensation, integrate into the local community through work, and adapt linguistically. Ukrainian refugees have opportunities for employment, but they often face challenges such as low wages, difficulties in recognizing qualifications, and various socio-cultural barriers. Employment significantly influences the integration of Ukrainian refugees into Slovak society, aiding them in acquiring new cultural norms and interacting with local residents. To enhance the cultural adaptation of refugees in Slovakia, it is essential to intensify language learning support, establish professional training and retraining programs, facilitate the recognition of qualifications, and enhance adaptation support within local communities. Overall, the cultural adaptation of Ukrainian refugees in Slovakia is a complex process requiring further indepth research. However, ensuring access to employment and providing support in the labor market can significantly ease this process and promote integration into a new society.

Keywords: Ukrainian refugees, Slovakia, cultural adaptation, employment, integration, migration, subsidiary protection.

Роль зайнятості у процесі культурної адаптації українських біженців у Словаччині

Сучасний світ є свідком масової міграції, включаючи біженців з України, які знаходять притулок у різних країнах, зокрема в Словаччині. Ця стаття присвячена дослідженню важливого аспекту життя українських біженців у Словаччині, а саме, ролі зайнятості у їхній культурній адаптації. Автор аналізує, як працевлаштування впливає на їхню спроможність успішно інтегруватися в новому середовищі, а також як це впливає на формування культурних зв'язків між українцями та словаками. Стаття також вивчає фактори, які впливають на цей процес, виявляючи виклики, що виникають при працевлаштуванні. Аналізується, як українські біженці інтегруються в словацьке суспільство через свою зайнятість та як це сприяє поліпшенню якості їхнього життя та створенню сприятливих умов для взаєморозуміння. На підставі дослідження формулюються рекомендації для розвитку заходів, спрямованих на підтримку культурної адаптації українських біженців у Словаччині через поліпшення умов працевлаштування та інтеграції на ринок праці. Культурна адаптація українських біженців в Словаччині значною мірою залежить від їхнього успіху на ринку праці. Важливі фактори включають можливість знайти роботу, отримувати гідну оплату праці, інтеграцію в місцеве суспільство через працю та мовну адаптацію. Українські біженці мають можливість знайти роботу, але часто стикаються зі складнощами, такими як низька оплата праці, труднощі з визнанням кваліфікації, різні соціокультурні бар'єри тощо. При цьому зайнятість виявляє значний вплив на інтеграцію українських біженців у словацьке суспільство. Робота допомагає їм освоювати нові культурні норми та взаємодіяти з місцевими жителями. Для поліпшення культурної адаптації біженців в Словаччині слід активізувати підтримку з вивчення мови, створення програм професійної підготовки та перепідготовки, сприяння у процесі визнання дипломів, підвищення адаптаційної підтримки в місцевих громадах. Загалом, культурна адаптація українських біженців в Словаччині є складним процесом, який потребує подальших глибших досліджень, але саме забезпечення доступу до роботи та надання підтримки на ринку праці може суттєво полегшити цей процес і сприяти інтеграції в новому суспільстві.

Ключові слова: українські біженці, Словаччина, культурна адаптація, зайнятість, інтеграція, міграція, притулок.

У сучасному світі міграція є явищем, яке здійснюють мільйони людей щорічно з різних куточків планети. Однією з ключових груп мігрантів є біженці, які шукають притулку в інших країнах внаслідок конфліктів, війн, природних катастроф, або політичних переслідувань. Нині Україна опинилася у епіцентрі війни та складних подій на політичній та геополітичній арені, зіштовхнувшись із цією глобальною тенденцією. Згідно з даними УВКБ ООН від 31 січня 2023 р., кількість українських біженців у Європі становила більш як 8 мільйонів, що свідчить про масштабність глобального виклику, який стався внаслідок війни в Україні. Словаччина, яка межує з Україною, стала важливим центром, де приймають українських біженців. Понад мільйон українців прибули до Словаччини протягом періоду з лютого 2022 по січень 2023 р., що створює значні виклики та можливості для інтеграції цих осіб в словацьке суспільство. Від 3 січня 2023 р. більш як 100 тисяч українців отримали статус осіб, яким надається тимчасовий притулок в Словаччині. Тому актуальним є вивчення одного з найважливіших аспектів життя українських біженців, які змушені були шукати притулку в Словаччині внаслідок російського широкомасштабного воєнного вторгнення, що відбувається на території України більше року. А саме: ролі працевлаштування як ключового фактору у процесі культурної адаптації українських біженців. Розуміння цього аспекту є важливим для розвитку ефективних стратегій та політики, які сприяють успішній інтеграції біженців у нове суспільство та сприяють зміцненню культурних зв'язків між українцями та словаками. Сьогодні є необхідним здійснити аналіз взаємозв'язку між зайнятістю українських біженців та їхньою культурною адаптацією у Словаччині, виявляючи основні виклики та переваги, які супроводжують цей процес.

Після року російського широкомасштабного вторгнення в Україну ведуться дослідження щодо культурної адаптації українських біженців у різних європейських країнах. Такі дослідження були проведені у Чехії (Hermanova, Andrle 2022) та Німеччині (Giesing, Panchenko, Poutvaara 2022). Якщо чеські дослідники звернули увагу на загальні моменти адаптації українських біженців, то колектив німецьких та українських дослідників більше зосередилися на перспективах інтеграції біженців на ринку праці Німеччини. український біженець словаччина культурна адаптація

У межах проекту «Адаптаційні та інтеграційні стратегії українських біженців в Німеччині: між зайнятістю та соціальною підтримкою», дослідники І. Гізінг, П. Поутваара та Т Панченко опублікували ряд статей та монографію (Giesing, Panchenko, Poutvaara 2022; Panchenko, Poutvaara, 2022; Panchenko 2022), які розглядають проживання українських біженців в Німеччині. Ця країна займає одне з провідних місць у прийомі великої кількості біженців з України. Головною метою дослідників було визначити наміри біженців залишитися у Німеччині та їх готовність інтегруватися на німецький ринок праці. Для досягнення цієї мети використовувалися якісні та кількісні методи дослідження, які сприяли розкриттю моделей поведінки біженців. У їхнє дослідження було залучено багато біженців, зокрема в опитуванні взяли участь 936 осіб та в інтерв'ю 17 осіб^^тд, Panchenko, Poutvaara 2022; Panchenko, Poutvaara 2022; Panchenko 2022).

Про важливість роботи для біженців пишуть і чеські автори. Вони дійшли висновку, що існує три «стовпи» інтеграції (житло, робота, громада), а основні проблеми, з якими стикаються шукачі притулку, пов'язані з мовою та бюрократією (Hermanova, Andrle 2022, p. 34).

Попри зацікавленість дослідників у вивченні адаптаційних проблем біженців, нині залишається недослідженим вплив працевлаштування на процес культурної адаптації українських біженців саме у Словаччині, яка безперечно має власні особливості ринку праці. Тому завданнями цієї статті є: аналіз факторів, які впливають на успішну культурну адаптацію біженців через їхню зайнятість, виявлення переваг та викликів, з якими стикаються українські біженці, знаходячись на ринку праці Словаччини, висвітлення інтеграції українських біженців у словацьке суспільство через свою зайнятість та її вплив на їхню адаптацію до нових культурних умов, рекомендації щодо покращення процесу культурної адаптації українських біженців в Словаччині через поліпшення умов працевлаштування і інтеграції на ринок праці.

Для успішної соціальної адаптації українських біженців важливим є відчуття досягнення повної участі у економічному житті Словаччини. При цьому, роль працевлаштування виступає ключовою в сфері інтеграції біженців в приймаюче суспільство та їхню економічну адаптацію. Важливо підкреслити, що працевлаштування тісно пов'язане з фінансовою самодостатністю, що в свою чергу надає можливість отримати комфортне житло, забезпечити якісну освіту для себе та/або своїх дітей, отримувати кращу медичну допомогу та багато іншого. Праця для біженців не лише забезпечує матеріальні ресурси, але й створює можливість активно взяти участь у суспільному та культурному житті нової країни, що є важливим кроком у процесі їхньої інтеграції та адаптації.

Згідно із результатами анкетування проведеного автором у січні 2023 р., 53,1% українських біженців у Словаччині вже працюють або незабаром планують розпочати працювати. Якщо 18,2% готові працювати не за спеціальністю, то тільки 1,1% хочуть працювати за спеціальністю. Водночас 7,1% цікавляться роботою, що відповідає їхній спеціальності. Ще 7,4% не мають можливості працювати, 5,1% продовжують активний пошук роботи. 4,6% респондентів вважають, що їхні шанси на ринку праці обмежені, а 3,4% - не цікавляться пошуком роботи взагалі (Казьмирчук 2023і). Усе це вказує на активну участь переважної більшості українських біженців у трудовій сфері Словаччини та їхню готовності до працевлаштування. Вони демонструють розуміння того, що це важливо для їхньої соціальної інтеграції та адаптації у новому середовищі.

Українські біженці демонструють високий рівень активності на ринку праці, адже більше половини українських біженців вже працюють або мають намір розпочати працювати, що свідчить про їхню готовність активно інтегруватися в економічне життя Словаччини. Чимала кількість респондентів підтвердили власну готовність до зміни спеціальності, що зумовлюється, насамперед, реаліями ринку праці та необхідністю забезпечити себе та сім'ю у новій країні. Також слід звернути увагу на те, що серед українських біженців триває активний пошук роботи, що свідчить про певну складність розуміння роботи ринку праці Словаччини. Досить багато анкетних даних та інтерв'ю із біженцями свідчать про їхні обмежені можливості ставати до праці, що інколи обумовлюється потребою догляду за малолітніми дітьми, їхнім віком або станом здоров'я (Казьмирчук 2023і). Так, за даними Міжнародної організації з міграції станом на березня 2022 р. із вибірки українських біженців (161 особа), які прямували до Словаччини, 65% подорожували принаймні з однією дитиною до 18 років, а 88% були жіночої статі. З вибірки і6% респондентів подорожували принаймні з однією літньою людиною віком 60 років і старше. Крім того, 4% повідомили, що подорожують із серйозними проблемами із станом здоров'я (включаючи хронічні захворювання, інвалідність або інші види травм) (International Organization for Migration 2022). Також статистичні дані показують невеликий відсоток біженців, які мають занижену самооцінку, певну розгубленість, можливо навіть депресію.

Наприкінці 2022 - на початку 2023 рр. автором було проведено опитування та інтерв'ю з українськими біженцями в Словаччині. Усі респонденти, які брали участь у опитуваннях, наразі працюють в Словаччині. Відповідно до їхніх висловлених свідчень, для них знайти роботу не виявилося складно, але виникали труднощі у пошуку позицій, які б відповідали їхній спеціальності. Значна кількість респондентів не мали можливості працювати за тією спеціальністю, за якою вони працювали в Україні. Тож багато українських біженців у Словаччині змогли швидко знайти роботу, але їхній досвід та кваліфікація не завжди відповідали їхнім попереднім спеціальностям. У багатьох біженців виникла потреба в підтримці та перекваліфікації для більш ефективної інтеграції в словацькому суспільстві (Казьмирчук 2023і).

Серед викликів, з якими стикаються українські біженці в Словаччині через особливості місцевого ринку праці чи не найважливішим є працевлаштування за спеціальністю. Як вже зазначалося, чимала кількість біженців змушена працювати не за своєю основною спеціальністю. Непоодинокі випадки, коли вони змушені влаштовуватися на роботу, що зовсім не відповідає їхній кваліфікації. Дехто із респондентів, маючи кілька спеціальностей, несподівано для себе, отримував змогу працювати за однією із них, при цьому давно нею не користувався (Казьмирчук 2023г). Нажаль, також характерною є тенденція падіння соціально-економічного статусу деяких українських біженців. Тривалий робочий день із низькою оплатою праці ускладнює задоволення соціальних потреб та призводить до їхнього відсторонення від приймаючого суспільства та навіть української спільноти.

Також проблеми із влаштуванням за спеціальністю в українських біженців насамперед пов'язані із бюрократичними труднощами або невідповідністю певним вимогам до працевлаштування. Інтеграція українських біженців на ринку праці в Словаччині відбувається дуже повільно. Незважаючи на те, що у онлайн опитуваннях та інтерв'ю виявлено розуміння та готовність до фінансових труднощів у приймаючій країні (Казьмирчук 2023д), респонденти відзначають дуже дорогий, складний, довготривалий та заплутаний процес підтвердження української кваліфікації у Словаччині (Казьмирчук 2023в). При цьому важливу роль відіграє рівень здобутої освіти в Україні. Особи з вищою освітою мають більше можливостей для досягнення вищого професійного статусу та заробітку порівняно з тими, хто має базову освіту або не має її взагалі.

Українським біженцям в Словаччині важко отримати визнання своєї освіти та кваліфікації через багатофакторні складнощі. Це впливає на їхню здатність знайти роботу, яка відповідає їхнім навичкам і досвіду. Щодо визнання освіти та кваліфікації, то тут існує цілий ряд перепон для українських біженців. Серед них: занадто велика бюрократизація процесу нострифі- кації українських дипломів, відмінності у системі освіти, різниця у функціонуванні ринків праці Словаччини та України. Як наслідок, українські біженці довго не можуть знайти роботу, яка б відповідала їхній професійній компетентності. Це призводить до деморалізації та утруднення процесів соціальної адаптації, коли люди з вищою освітою погоджуються працювати на низь- кооплачуваній та не престижній роботі. Щоб заново довести власну кваліфікацію не може бути й мови, адже не мають часу на навчання через потребу заробляти на життя.

За даними анкетування 11,7% українських біженців у Словаччині вказали, що мають труднощі з визнанням (нострифікацією) дипломів та проблеми з підтвердженням кваліфікації. Деякі з опитаних згадали досить довгу, важку та дорогу процедуру з визнання дипломів (Казьмирчук 2023б). Сама процедура визнання українських дипломів досить чітко організована, проте має ряд недоліків, зокрема широкодоступної інформації про цей процес немає, обслуговування та консультування іноземців відбувається тільки словацькою мовою, інколи англійською. Крім того, за свідченнями учасників інтерв'ю процедура досить довга та потребує вкладень (Казьмирчук 2023в). Тож вартість процедури визнання дипломів для деяких біженців є великою, а відсутність системи скидок або фінансової підтримки робить це фінансово недосяжним.

Робочі відносини українських біженців часто ускладняються через те, що багато з них не мають достатньої інформації про трудове законодавство, як у власній країні, так і в новій країні проживання, зокрема, в Словаччині. Ця недостатність знань призводить до різних проблемних ситуацій на робочих місцях. Попри існуючі поради і ресурси, що надаються для працевлаштування в Словаччині, часто виникають ситуації, коли українські біженці стикаються з різними труднощами через нерозуміння місцевих правил і законів. Це стосується насамперед проблем з правами працівників, умовами праці, оплатою тощо.

Дуже важливою для соціальної та економічної адаптації є фінансова самодостатність. Українські біженці виявилися досить фінансово самодостатніми, але у опитуваннях та інтерв'ю підкреслюють, що їхні доходи в Словаччині дуже скромні. Багато з них не вважають, що їхня робота достатньо оплачується, що свідчить про нестабільність їхнього фінансового стану (Казьмирчук 2023д).

Ще одним викликом для українських біженців у Словаччині є працевлаштування за допомогою посередників. Велика частина біженців знаходить роботу через агентства з працевлаштування або агентів, що може призводити до правових суперечок та непорозумінь через мовний бар'єр, незрозумілі умови робочих контрактів, не відповідність обіцянок зарплати та реальним виплатам. Традиційно робота через агентства для українців, особливо якщо вони не є резидентами Європейського Союзу, є зручним способом знаходження роботи за кордоном. Посередники, які спеціалізуються на працевлаштуванні іноземців, можуть забезпечити певну підтримку в організації процесу пошуку роботи, оформлення документів, та вирішення інших адміністративних питань. Проте вони беруть відсоток із зарплати працівника, що не завжди відображається у рекламній пропозиції певної вакансії, а згодом призводить до непорозумінь. Проте незважаючи навіть на безліч нарікань, послугами агенцій все одно користуються, бо українські біженці переважно не мають знайомств або контактів у Словаччині та не знають місцевих законів та процедур щодо працевлаштування. Не всі однак є обачливими при обранні агентства та не вміють оцінювати умови контракту, щоб уникнути можливих негативних ситуацій (Казьмирчук 2023д).

Не дивлячись на безліч негативних дописів щодо посередників з працевлаштування в українських групах у Словаччині, слід відзначити, що для багатьох українців робота через агентства стає першим кроком у стабілізації їхнього становища на словацькому ринку праці. Чимала кількість респондентів має серйозні наміри з часом покращити власний статус та робочі умови.

У результаті опитувань українських біженців у Словаччині було також виявлено, що дехто з них успішно намагається самостійно знайти роботу. Для цього вони активно відвідували різні громадські заклади і запитували, чи потрібні там працівники, таким чином знаходячи роботу (Казьмирчук, 2023б). Крім того, характерною рисою українців є їхній підприємницький дух. Багато з них мали власний бізнес перед переїздом, але у країнах ЄС стикалися зі складністю отримання дозвільних документів через бюрократичні обмеження та навіть мовні бар'єри (Казьмирчук 2023д). Це також принаймні спочатку схиляє декого із колишніх представників малого та середнього бізнесу до необхідності працювати на низькооплачуваних роботах.

Одним із найбільших викликів, з яким стикаються українці при пошуку роботи за кордоном, слід відзначити існування загалом негативного ставлення словацького суспільства до міграційних процесів, та зокрема до біженців з України. Різні опитування громадської думки показують, що Словаччина належить до країн ЄС із найвищим рівнем соціальної дистанції між вихідцями з України та корінним населенням, а також одним із найбільш негативних ставлень з боку громадськості до вихідців з України. Зокрема, у рамках фінансованого ЄС проекту Reviv, який реалізують Братиславський інститут політики (BPI) та агентство STEM було проведене опитування з 5 по 16 лютого 2023 р. серед репрезентативної вибірки з 1019 респондентів. Майже половина респондентів висловила негативну думку про українців, коли їх запитали, чи роблять країну кращим чи гіршим місцем проживання приїжджі іноземці. 56,6% респондентів висловили думку, що приїзд українців знижує якість державних послуг і послаблює економіку. Крім того, 70% респондентів висловили переконання, що словацька держава надає більше підтримки новоприбулим біженцям, ніж своїм громадянам (Sekulova 2023).

Важливо відзначити, що негативне сприйняття місцевими жителями українських біженців відбувається через перманентне збільшення їхньої кількості та довготривалість їхнього перебування, у поєднанні з загально світовим погіршенням економічних умов та довготривалою соціально-політичною напругою. Українські біженці це дуже добре розуміють та відчувають цю тенденцію, а від багатьох із них можна почути фразу: «Вони втомилися від нас». У одному із інтерв'ю, респондентка в Словаччині відзначила, що якось місцевий мешканець висловлював негативне ставлення до українців, порівнюючи їх з ромами. Виявилося, що він мав труднощі у доступі до медичних послуг для своєї хворої дитини, звинувачуючи у цьому українців, вважаючи, що їм дозволяють отримувати допомогу без черги та без проблем (Казьмирчук 2023а). Ця ситуація показує, як стереотипи та непорозуміння можуть призводити до конфліктів та нездорової атмосфери у приймаючому суспільстві без активної просвітницької роботи для підтримки позитивного спілкування та інтеграції біженців у нове суспільство.

Ще одним викликом для українських біженців є їхні очікування щодо зарплати. Українські біженці прибувають до Словаччини із сподіваннями на високу зарплату та переваги в роботі, але ці очікування не завжди справджуються. Статистика заробітної плати у Словаччині свідчить, що мінімальна та середня зарплати там значно вищі, ніж в Україні, що може здаватися привабливим для біженців. Станом на 2022 р. мінімальна зарплата в Словаччині трохи нижча, ніж в інших країнах Європейського союзу і становить 700 євро брутто (близько 27740 гривень). Середня заробітна плата в Словаччині становить 1295 євро брутто (близько 51320 гривень) (Міграційний інформаційний центр МОМ 2023). Мінімальна погодинна зарплата у Словаччині становить 4 євро за годину. Але тут все залежить від регіону та сфери діяльності.

З іншого боку, порівнюючи ці цифри із зарплатою в Україні, можна відзначити, що навіть мінімальна зарплата в Словаччині є вищою за зарплату в Україні. Станом на 2023 р. місячна мінімальна зарплата в Україні складає 6700 грн. брутто (приблизно 167 євро) (Мінфін 2022а). Після вирахування податків (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір) розмір мінімальної зарплати становитиме 5393,5 гривень (приблизно 134 євро). Якщо говорити про погодинний розмір, мінімальна заробітна плата у 2023 р. становитиме 40,46 гривень/годину (приблизно 1 євро) (Зайцева 2023). При цьому мінімальна зарплата в Україні - це гарантований державою мінімальний розмір оплати за виконану місячну або годинну норму праці. За виплату працівникові меншої за мінімальну зарплати, з роботодавця стягується штраф. Середня зарплата в Україні у січні 2022 склала 14577 грн. (363 євро) (Мінфін, 2022б). Проте ця цифра може відрізнятися залежно від місця роботи, умов та інших особливостей. Реальна середня зарплата зараз коливається від 15 тис. грн. до 18,3 тис. грн. (373-456 євро). Однак, при наведенні цих статистичних даних, важливо враховувати різницю у вартості життя та інфляцію в обох країнах, що може впливати на купівельну спроможність та якість життя. Так, за наведену вище словацьку мінімальну зарплату, яка здається величезною в порівнянні з українською мінімальною зарплатою, можна прожити тільки в невеликих словацьких містах.

Також варто згадати, що сума мінімальної зарплати подається в «брутто». У європейських країнах багатьом українцям довелося під час пошуку роботи в оголошеннях або при укладанні трудового договору стикатися із поняттями «брутто» та «нетто», що стосувалися зарплати. Це багатьох дивує, особливо коли у контракті вказується одна сума, а на руки людина отримує меншу. Не зовсім вірно стверджувати, що українці не знайомі взагалі із поняттями «брутто» та «нетто» у питаннях заробітної плати. Обидва ці терміни вже досить довгий час активно використовуються в економічному дискурсі, особливо коли йдеться про розрахунки заробітної плати та податків. Ці поняття особливо актуальні, коли йдеться про офіційні робочі місця з офіційним працевлаштуванням, де застосовуються різні податкові та страхові відрахування. Наприклад, у випадку з фіксованою заробітною платою, «брутто» показує, скільки коштує роботодавцю підтримувати цього працівника (включаючи податки, страхові внески тощо), тоді як «нетто» вказує, скільки грошей насправді отримає працівник на руки. Тому, мабуть, українці звикли бачити в пропозиціях роботи оплату в «нетто», бо це якраз те, що має цікавити насамперед працівника. У Словаччині ж звичайною практикою є вказування заробітної плати в «брутто», яка є зазвичай вища за реальну. Крім того, раніше в Україні ці терміни були менш поширеними і менше використовувалися у повсякденних розмовах. Однак в останні роки в Україні також спостерігається зростання обізнаності з поняттями «брутто» та «нетто» через впровадження міжнародних стандартів та зближення зі світовою практикою.

Через загалом невисокі зарплати в Словаччині українські біженці працюють часто на двох роботах аби забезпечити більший дохід та рівень комфорту, що був у них в Україні. При цьому варто відзначити, що під другою роботою здебільшого розуміється віддалена робота в Україні. Деякі біженці повідомляли, що зберігаючи робоче місце в Україні, не отримують за це зарплату, але відзначають, що це дозволяє їм зберігати зв'язки з Батьківщиною (Казьмирчук 2023а).

Більшість українських жінок, які перебувають в Словаччині, вказують на негативний вплив великої кількості робочих годин на їх можливості проводити час з дітьми та виконувати домашні обов'язки. Вони зазнають труднощів через відсутність допомоги у нагляді за дітьми, що часто пов'язано з неможливістю обумовленою різними обставинами влаштувати дітей до садочка або школи. Ця ситуація ускладнює можливість жінкам-біженкам поєднувати роботу з виконанням домашніх обов'язків (Казьмирчук 2023е).

Для полегшення інтеграції українських біженців в словацьке суспільство та сприяння їхньому успішному працевлаштуванню та соціокультурній адаптації, на основі наведених вище викликів, з якими щоденно зустрічаються українські біженці на ринку праці в Словаччині, можна привести деякі рекомендації. По-перше, слід забезпечити українських біженців інформацією про місцеве трудове законодавство, права і обов'язки працівників, процедури працевлаштування та відшкодування, доступність медичної допомоги, освітні можливості для дітей і дорослих тощо. Уся інформація має бути доступною також українською мовою. Також слід запровадити центри адаптації, де біженці зможуть отримати консультації щодо прав працівників, отримати допомогу в пошуку роботи, а також іншу психологічну та соціальну підтримку. Не зайвими будуть програми професійної підготовки та перепідготовки для українських біженців, щоб вони могли покращити свої навички і зайняти більш високооплачувані посади. Дуже важливим є надавання допомоги українським біженцям у пошуку роботи, зокрема створення резюме, підготовки до співбесід, та надання інформації про вакансії. Необхідно також продовжувати збільшувати доступність мовних курсів для українських біженців, що полегшить спілкування на роботі і в повсякденному житті. Незайвим буде також інформаційна кампанія серед місцевого населення для зменшення стереотипів та негативних уявлень про українських біженців, пропаганда толерантності та взаєморозуміння. Важливими заходами будуть: спрощення процедури визнання дипломів та кваліфікацій українських біженців, допомога біженцям з дітьми у вирішенні питань з дитячими садками та школами, забезпечення підтримки українських біженців у створенні власного бізнесу.

Отже, культурна адаптація українських біженців в Словаччині значною мірою залежить від їхнього успіху на ринку праці. Важливі фактори включають можливість знайти роботу, отримувати гідну оплату праці, інтеграцію в місцеве суспільство через працю та мовну адаптацію. Українські біженці мають можливість знайти роботу, але часто стикаються зі складнощами, такими як низька оплата праці, труднощі з визнанням кваліфікації, різні соціокультурні бар'єри тощо. При цьому зайнятість виявляє значний вплив на інтеграцію українських біженців у словацьке суспільство. Робота допомагає їм освоювати нові культурні норми та взаємодіяти з місцевими жителями. Для поліпшення культурної адаптації біженців в Словаччині слід активізувати підтримку з вивчення мови, створення програм професійної підготовки та перепідготовки, сприяння у процесі визнання дипломів, підвищення адаптаційної підтримки в місцевих громадах. Загалом, культурна адаптація українських біженців в Словаччині є складним процесом, який потребує подальших глибших досліджень, але саме забезпечення доступу до роботи та надання підтримки на ринку праці може суттєво полегшити цей процес і сприяти інтеграції в новому суспільстві.

Список джерел та літератури

1. ЗАЙЦЕВА О., 2023, Мінімальна зарплата в Україні 2023: розмір виплат та таблиця. [Online]. Available from:https://www.unian.ua/economics/finance/yaka-bude-minimalna-zarplata-v-2023-v-ukrajini-chi-chekati-

2. pidvishchennya-12089520.html

3. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023а, Інтерв'ю Анни, Мартін, Словацька Республіка (10 січня 2023 року). Персональний аудіоархів.

4. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023б, Інтерв'ю Ірини, Братислава, Словацька Республіка (13 січня 2023 року). Персональний аудіоархів.

5. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023в, Інтерв'ю Олени, Братислава, Словацька Республіка (24 січня 2023 року). Персональний аудіоархів.

6. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023г, Онлайн анкета Дарини, Глоговець, Словацька Республіка (18 січня 2023 року). Персональний архів.

7. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023д, Онлайн анкета Катерини, Братислава, Словацька Республіка (17 січня 2023 року). Персональний архів.

8. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023е, Онлайн анкета Яніни, Братислава, Словацька Республіка (3 січня 2023 року). Персональний архів.

9. КАЗЬМИРЧУК, M., 2023і, Опитування у Facebook. (19 лютого 2023 року). Персональний архів анкет. МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ З МІГРАЦІЇ, 2023, Умови працевлаштування в Словаччині для біженців, осіб з тимчасовим притулком або осіб, які шукають притулку (міжнародного захисту) з України, 17 серпня. [Online]. Available from: https://www.mic.iom.sk/ru/2015-02- 03-14-35-35/764-umovi-pratsevlashtuvannya-v-slovachchini-dlya-bizhentsiv-osib-z-timchasovim-pritulkom-

10. abo-osib-yaki-shukayut-pritulku-mizhnarodnogo-zakhistu.html

11. МІНФІН, 2022а, Мінімальна зарплата в Україні, 9 березня. [Online]. Available from: https://mdex.mmfm. com.ua/ua/labour/salary/min/

12. МІНФІН, 2022б, Середня зарплата в Україні, 9 березня. [Online]. Available from: https://index.minfin.com. ua/ua/labour/salary/average/

13. GIESING, Y., PANCHENKO, T., & POUTVAARA, P., 2022, Adaptation and Intergration Strategies of Refegee from Ukraine in Germany. ifo Forschungsberichte, 135, ifo Institut, Munchen. [Online]. Available from: https://www.ifo.de/en/publications/2022/monograph-authorship/adaptation-and-intergration- strategies-refegee-ukraine

14. HERMANOVA, M., & ANDRLE, J., 2022, Integration at first hand: reception, adaptation and integration in the Czech Republic from the perspective of refugees themselves. People in Need. [Online]. Available from: https:// www.cidob.org/en/publications/publication_series/project_papers/niem/integration_at_first_hand_reception_ adaptation_and_integration_in_the_czech_republic_from_the_perspective_of_refugees_themselves INTERNATIONAL ORGANIZATION FOR MIGRATION, 2022, Slovakia -- Displacement Surveys with Refugees from Ukraine and TCNs, Round #01,09-30 March. Displacement Tracking Matrix. [Online]. Available from:https://dtm.iom.int/reports/slovakia-displacement-surveys-refugees-ukraine-and-tcns-round-01-09-30-march-2022

15. PANCHENKO, T., 2022, Anpassungsstrategien der Gefluchteten aus der Ukraine in Deutschland - Ergebnisse einer qualitativen Studie. ifo Schnelldienst, 75, 11,58-62.

16. POUTVAARA, P., & PANCHENKO, T., 2022, Adaptation and Integration Strategies of Refugees from Ukraine in Germany: Between Work and Social Help. [Online]. Available from: https://www.ifo.de/en/project/2022-05-01/ adaptation-and-integration-strategies-refugees-ukraine-germany-between-work-and

17. SEKULOVA M., 2023, Slovakia: Research on public perceptions of those displaced from Ukraine. European Website on Integration. [Online]. Available from: https://ec.europa.eu/migrant-integration/news/slovakia- research-public-perceptions-those-displaced-ukraine_en

References

1. GIESING, Y., PANCHENKO, T., & POUTVAARA, P., 2022, Adaptation and Intergration Strategies of Refegee from Ukraine in Germany. ifo Forschungsberichte, 135, ifo Institut, Munchen. [Online]. Available from: https:// www.ifo.de/en/publications/2022/monograph-authorship/adaptation-and-intergration-strategies-refegee- ukraine [In English].

2. HERMANOVA, M., & ANDRLE, J., 2022, Integration at first hand: reception, adaptation and integration in the Czech Republic from the perspective of refugees themselves. People in Need. [Online]. Available from:https://www.cidob.org/en/publications/publication_series/project_papers/niem/integration_at_first_

3. hand_reception_adaptation_and_integration_in_the_czech_republic_from_the_perspective_of_refugees_ themselves [In English].

4. INTERNATIONAL ORGANIZATION FOR MIGRATION, 2022, Slovakia - Displacement Surveys with Refugees from Ukraine and TCNs, Round #01, 09-30 March. Displacement Tracking Matrix. [Online]. Available from: https://dtm.iom.int/reports/slovakia-displacement-surveys-refugees-ukraine-and-tcns-round-01-09-30- march-2022 [In English].

5. KAZMYRCHUK, M., 2023a, Interviu Anny, Martin, Slovatska Respublika (18 sichnia 2023 roku) [Interview with Anna, Martin, Slovak Republic]. (January 18, 2023). Personalnyi audioarkhiv interviu.

6. KAZMYRCHUK, M., 2023b, Interviu Iryny, Bratyslava, Slovatska Respublika (13 sichnia 2023 roku) [Interview with Iryna, Martin, Slovak Republic]. (January 13, 2023). Personalnyi audioarkhiv interviu.

7. KAZMYRCHUK, M., 2023d, Onlain anketa Kateryny, Hlohovets, Slovatska Respublika (17 sichnia 2023 roku) [Kateryna's online questionnaire, Glogovec, Slovak Republic]. (January 17, 2023). Personalnyi arkhiv. KAZMYRCHUK, M., 2023e, Onlain anketa Yaniny, Hlohovets, Slovatska Respublika (3 sichnia 2023 roku) [Yanina's online questionnaire, Glogovec, Slovak Republic]. (January 3, 2023). Personalnyi arkhiv. KAZMYRCHUK, M., 2023g, Onlain anketa Daryny, Hlohovets, Slovatska Respublika (18 sichnia 2023 roku) [Darina's online questionnaire, Glogovec, Slovak Republic]. (January 18, 2023). Personalnyi arkhiv.

8. KAZMYRCHUK, M., 2023i, Opytuvannia u Facebook (19 liutoho 2023 roku) [Facebook survey]. (February 19, 2023). Personalnyi arkhiv.

9. KAZMYRCHUK, M., 2023v, Interviu Oleny, Bratyslava, Slovatska Respublika (24 sichnia 2023 roku) [Interview with Olena, Martin, Slovak Republic]. (January 24, 2023). Personalnyi audioarkhiv interviu.

10. MINFIN, 2022a, Minimalna zarplata v Ukraini [Minimum wage in Ukraine]. 9 bereznia. [Online]. Available from: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min/ [In Ukrainian].

11. MINFIN, 2022b, Serednia zarplata v Ukraini [Average salary in Ukraine]. 9 bereznia. [Online]. Available from: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/average/ [In Ukrainian].

12. MIZHNARODNYI INFORMATSIINYI TSENTR MIZHNARODNOI ORHANIZATSII Z MIHRATSII, 2023, Umovy pratsevlashtuvannia v Slovachchyni dlia bizhentsiv, osib z tymchasovym prytulkom abo osib, yaki shukaiut prytulku (mizhnarodnoho zakhystu) z Ukrainy [How to Get a Job in Slovakia - Advice for Refugees, Temporary Refuge Holders or Asylum Seekers from Ukraine], 17 serpnia. [Online]. Available from: https://www.mic.iom.sk/ ru/2015-02-03-14-35-35/764-umovi-pratsevlashtuvannya-v-slovachchini-dlya-bizhentsiv-osib-z-timchasovim- pritulkom-abo-osib-yaki-shukayut-pritulku-mizhnarodnogo-zakhistu.html [In Ukrainian].

13. PANCHENKO, T., 2022, Anpassungsstrategien der Gefluchteten aus der Ukraine in Deutschland - Ergebnisse einer qualitativen Studie [Adaptation strategies of refugees from Ukraine in Germany - results of a qualitative study]. ifo Schnelldienst, 75, 11,58-62. [In German].

14. POUTVAARA, P., & PANCHENKO, T., 2022, Adaptation and Integration Strategies of Refugees from Ukraine in Germany: Between Work and Social Help. [Online]. Available from: https://www.ifo.de/en/project/2022-05-01/ adaptation-and-integration-strategies-refugees-ukraine-germany-between-work-and [In English].

15. SEKULOVA M., 2023, Slovakia: Research on public perceptions of those displaced from Ukraine. European Website on Integration. [Online]. Available from: https://ec.europa.eu/migrant-integration/news/slovakia- research-public-perceptions-those-displaced-ukraine_en [In English].

16. ZAITSEVA O., 2023, Minimalna zarplata v Ukraini 2023: rozmir vyplat ta tablytsia [Minimum wage in Ukraine 2023: amount of payments and table]. [Online]. Available from: https://www.unian.ua/economics/finance/yaka- bude-minimalna-zarplata-v-2023-v-ukrajini-chi-chekati-pidvishchennya-12089520.html [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru