Правове регулювання військово-патріотичного виховання в Україні в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Військового факультету міжнародних відносин та права

Правове регулювання військово-патріотичного виховання в Україні в умовах воєнного стану

Коропатнік Ігор Михайлович -- доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри військового права

Карелін Владислав Володимирович -- доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри військового права

Анотація

В статті висвітлюється, що військово-патріотичне виховання в Україні є надзвичайно важливим аспектом для забезпечення ефективності та готовності військових підрозділів. Так, військові відповідають за забезпечення оборони країни від зовнішніх загроз. Вони мають завдання готуватися до можливих військових конфліктів, захищати територію, населення та національні інтереси в разі потенційної агресії з боку інших країн або сил. Актуальність проблеми військово-патріотичного виховання в умовах ідейно-світоглядної конфронтації обумовлена ситуацією в країні, яка склалася внаслідок збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації проти України. Державний курс України на євроатлантичну інтеграцію, реформування Збройних Сил України згідно із стандартами країн НАТО, виклики щодо збереження цілісності й державності України, завдання консолідації суспільства для захисту України від збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації - фактори, що зумовлюють запит суспільства на підвищення ефективності військово-патріотичного виховання з метою виховання громадянина-патріота, захисника України, готового зі зброєю в руках надійно захищати територіальну цілісність країни.

Доведено, що військово-патріотичне виховання в Україні є надзвичайно важливим аспектом для забезпечення ефективності та готовності військових підрозділів. Так, військові відповідають за забезпечення оборони країни від зовнішніх загроз. Вони мають завдання готуватися до можливих військових конфліктів, захищати територію, населення та національні інтереси в разі потенційної агресії з боку інших країн або сил. Актуальність проблеми військово-патріотичного виховання в умовах ідейно-світоглядної конфронтації обумовлена ситуацією в країні, яка склалася внаслідок збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації проти України. Державний курс України на євроатлантичну інтеграцію, реформування Збройних Сил України згідно із стандартами країн НАТО, виклики щодо збереження цілісності й державності України, завдання консолідації суспільства для захисту України від збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації - фактори, що зумовлюють запит суспільства на підвищення ефективності військово-патріотичного виховання з метою виховання громадянина-патріота, захисника України, готового зі зброєю в руках надійно захищати територіальну цілісність країни.

Військово-патріотичне виховання є важливою складовою для будь-якої країни, оскільки воно сприяє формуванню національної свідомості, готовності до оборони країни та розвитку громадянського суспільства. Проте існують деякі проблеми, які можуть ускладнювати процес військово-патріотичного виховання: зміни в соціокультурному середовищі - сучасна реальність характеризується швидкими технологічними, соціальними та культурними змінами, які можуть впливати на сприйняття поняття патріотизму; конкуренція з іншими цінностями змагання з іншими цінностями, такими як індивідуалізм, консюмеризм тощо, може ускладнювати проникнення патріотичних ідей; брак належних ресурсів - недостатність фінансування, відповідного педагогічного кадру та матеріально-технічних засобів може ускладнити реалізацію програм військово-патріотичного виховання.

Шляхи вирішення цих проблем можуть включати: створення програм військово-патріотичного виховання, які охоплюють різні аспекти, включаючи історію, культуру, військову справу та громадянську відповідальність; залучення різних верств суспільства до процесу виховання, включаючи сім'ї, школи, громадські організації та ЗМІ; використання сучасних технологій, інтерактивних методик та ігрових підходів може зробити процес військово-патріотичного виховання більш привабливим та ефективним для молоді; надання достатніх фінансових, людських та матеріально-технічних ресурсів для відповідної підтримки програм військово-патріотичного виховання.

Загалом, вирішення проблем військово-патріотичного виховання вимагає комплексного підходу, спрямованого на підвищення рівня патріотизму та громадянської свідомості серед населення.

Ключові слова: військово-патріотичне виховання, молодь, військовослужбовці, доброчесність, воєнний стан, збройна агресія.

Abstract

M. Koropatnik, V. V. Karelin Legal Regulation of Military-Patriotic Education in Ukraine under Martial Law

Ihor M. Koropatnik --

Doctor of Science in Law, Professor, Head of the Department of Military Law of the Military Faculty of International Relations and Law Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

Vladyslav V. Karelin --

Doctor of Science in Law, Docent Professor of the Department of Military Law of the Military Faculty of International Relations and Law Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv,

The article highlights that military-patriotic education in Ukraine is an extremely important aspect for ensuring the effectiveness and readiness of military units. The military is responsible for ensuring the country's defense against external threats. They are tasked with preparing for possible military conflicts, protecting the territory, population and national interests in the event ofpotential aggression by other countries or forces. The relevance of the problem of military-patriotic education in the context of ideological and ideological confrontation is due to the situation in the country as a result of the armed and information aggression of the Russian Federation against Ukraine. Ukraine's state course on Euro-Atlantic integration, reform of the Armed Forces of Ukraine in accordance with NATO standards, challenges to preserving the integrity and statehood of Ukraine, and the task of consolidating society to protect Ukraine from armed and informational aggression by the Russian Federation are factors that drive society's demand for more effective military and patriotic education to raise a patriotic citizen, a defender of Ukraine, ready to reliably defend the country's territorial integrity with arms in hand.

It is proved that military-patriotic education in Ukraine is an extremely important aspect for ensuring the effectiveness and readiness of military units. The military is responsible for ensuring the country's defense against external threats. They are tasked with preparing for possible military conflicts, protecting the territory, population and national interests in the event ofpotential aggression by other countries or forces. The relevance of the problem of military-patriotic education in the context of ideological and ideological confrontation is due to the situation in the country that has developed as a result of the armed and informational aggression of the Russian Federation against Ukraine. Ukraine's state course on Euro-Atlantic integration, reform of the Armed Forces of

Ukraine in accordance with NATO standards, challenges to preserving the integrity and statehood of Ukraine, and the task of consolidating society to protect Ukraine from armed and informational aggression by the Russian Federation are factors that drive society's demand for more effective military and patriotic education to raise a patriotic citizen, a defender of Ukraine, ready to reliably defend the country's territorial integrity with arms in hand.

Military-patriotic education is an important component for any country, as it contributes to the formation of national consciousness, readiness for defense and development of civil society. However, there are some problems that can complicate the process of military-patriotic education: changes in the socio-cultural environment - the modern reality is characterized by rapid technological, social and cultural changes that can affect the perception of the concept of patriotism; competition with other values competition with other values, such as individualism, consumerism, etc. can make it difficult to penetrate patriotic ideas; Lack of adequate resources - a lack offunding, appropriate teaching staff and material and technical means can complicate the implementation of military-patriotic education programs.

Ways to address these issues may include: creating military-patriotic education programs that cover various aspects, including history, culture, military affairs and civic responsibility; involving various sectors of society in the education process, including families, schools, NGOs and the media; the use of modern technologies, interactive methods and game approaches can make the process of military-patriotic education more attractive and effective for young people; providing sufficient financial, human and material and technical resources to adequately support military-patriotic education programs.

In general, solving the problems of military-patriotic education requires a comprehensive approach aimed at raising the level of patriotism and civic consciousness among the population.

Keywords: military-patriotic education, youth, military personnel, integrity, martial law, armed aggression.

Постановка проблеми

Військово- патріотичне виховання в Україні є надзвичайно важливим аспектом для забезпечення ефективності та готовності військових підрозділів. Так, військові відповідають за забезпечення оборони країни від зовнішніх загроз. Вони мають завдання готуватися до можливих військових конфліктів, захищати територію, населення та національні інтереси в разі потенційної агресії з боку інших країн або сил. Актуальність проблеми військово- патріотичного виховання в умовах ідейно- світоглядної конфронтації обумовлена ситуацією в країні, яка склалася внаслідок збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації проти України. Державний курс України на євроатлантичну інтеграцію, реформування Збройних Сил України згідно із стандартами країн НАТО, виклики щодо збереження цілісності й державності України, завдання консолідації суспільства для захисту України від збройної та інформаційної агресії з боку російської федерації - фактори, що зумовлюють запит суспільства на підвищення ефективності військово-патріотичного виховання з метою виховання громадянина-патріота, захисника України, готового зі зброєю в руках надійно захищати територіальну цілісність країни [1].

Національна свідомість стає одним із найважливіших показників не лише освіченості, але й вихованості, високої культури, цілісності особистості. Так російська агресія викликала хвилю патріотизму, яка сколихнула усю Україну, самоорганізація громадянського суспільства, відданість і героїзм пересічних українців, військовослужбовців, добровольців та волонтерів - стали одним із визначальних факторів, що дозволили зупинити агресора. У той же час, на початковому етапі мала прояв низка системних проблем у забезпеченні національної безпеки. Зокрема, під час прямого протистояння з противником певна частка особового складу силових структур виявилась неготовою до виконання своїх обов'язків щодо збройного захисту національного суверенітету і територіальної цілісності України і перейшла на бік агресора. Однією з причин такого стану справ стала відсутність у них належної особистої мотивації щодо виконання службових і громадянських обов'язків, зокрема брак патріотизму. Іншою проблемою є те, що в умовах збройної та інформаційної агресії російської федерації проти України, економічної кризи, а також відсутності єдиного духовного стрижня в системі виховної роботи в молодіжному середовищі, відбулася певна руйнація позитивного образу України як могутньої незалежної держави з унікальною культурною спадщиною. Як показують події крайніх років, забезпечення належним чином національного суверенітету та територіальної цілісності України потребує докорінного реформування вітчизняної системи виховання молоді і спрямування на становлення свідомих громадян і патріотів української свідомості. Нині проблема військово-патріотичного виховання набуває особливого значення, оскільки від її вирішення багато в чому залежить майбутнє нашої країни [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання правового регулювання військово-патріотичного виховання розглядали у своїх роботах Н. Варивода [3], Ю. Загуменна [4], З. Коваль [5], Л. Крамаренко [6], В. Нагорна [7], С. Сьомін [8], М.Цимбалюк [9], І. Шопіна і В. Воловик [10], Т. Ященко [11] та інші вчені. Однак правове регулювання військово- патріотичого виховання в Україні в умовах воєнного стану ще не знайшло свого повного висвітлення у теоретико-методологічних працях.

Метою статті є дослідження питання правового регулювання військово-патріотичного виховання в Україні в умовах воєнного стану. Для досягнення поставленої мети пропонується проаналізувати ормативно-правову базу яка регулює питання правового регулювання військово-патріотичного виховання в Україні в умовах воєнного стану.

Військово-патріотичне виховання виступає важливою складовою виховного процесу і має на меті формування у людини почуття патріотизму, поваги до власної країни та її обороноздатності. Воно спрямоване на розвиток військово-патріотичних якостей особистості, таких як відданість, дисципліна, відвага, відповідальність перед батьківщиною. Військово-патріотичне виховання (далі - ВПВ) - наскрізний виховний процес, спрямований на формування у громадян України оборонної свідомості, підвищення суспільної значущості та поваги до військової служби, мотивації громадян до набуття ними необхідних компетентностей у сфері безпеки і оборони [12]. патріотичний виховання військовий

Військово-патріотичне виховання важливою складовою підготовки до військової служби. Це процес формування у військовослужбовців певних цінностей, відданості рідній країні, готовності служити їй і захищати вітчизну у будь-який момент. Основні аспекти військово-патріотичного виховання включають: патріотизм, дисципліну, мужність і відвагу, професійну підготовку, етику та моральність. Ці аспекти військово-патріотичного виховання сприяють не лише формуванню сильних та відданих військовослужбовців, але й підвищують загальний рівень бойової готовності і ефективності збройних сил країни.

Цей процес може включати в себе різноманітні заходи, такі як воєнні та патріотичні лекції, екскурсії до військових частин, участь у патріотичних заходах та військових іграх, вивчення військової історії та традицій.

Головна мета військово-патріотичного виховання полягає в тому, щоб кожен громадянин був здатний захищати свою країну у разі потреби, розумівши важливість своєї ролі в обороні національної безпеки та суверенітету.

Правове регулювання військово- патріотичного виховання офіцерів запасу може включати різноманітні аспекти, зокрема законодавство, нормативно-правові акти, стратегії, програми та положення, які визначають завдання, принципи, методи та засоби цього процесу.

Під час організації та проведення військово-патріотичної роботи доцільно керуватись наступними нормативно-правовими актами: Закон України “Про оборону України”, Закон України “Про Збройні Сили України”, Закон України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті” [15], Закон України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років” [16], Закон України “Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”[17], Закон України “Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”[18], Постанова Верховної Ради України “Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді” [19], Указ Президента України “Про впорядкування присвоєння почесних найменувань військовим частинам, установам, вузлам зв'язку, органам та підрозділам”[20], Указ Президента України “Про деякі заходи щодо відзначення видатних подій національної воєнної історії” [21], Указ Президента України “Про заходи щодо полі пшення національно-патрі отичного виховання дітей та молоді” [22], Указ Президента України “Про Стратегію національно-патріотичного виховання” [23], Указ Президента України “Про шефську допомогу військовим частинам Збройних Сил України Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України” [24], Указ Президента України “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років” [25], Указ Президента України “Про Концепцію допризовної підготовки і військово- патріотичного виховання молоді” [26], Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 20202025 роки” [27], Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року” [28], Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам'яті її учасників на період до 2021 року” [29], Концепція воєнної історії України (затверджена Міністром оброни України 08.12.2017) [30], Положення про організацію діяльності військових музеїв, музеїв (кімнат) бойових традицій у Збройних Силах України (наказ Міністерства оборони України від № 343) [31], Положення про організацію та проведення у Збройних Силах України Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (наказ Міністерства оборони України від 29.08.2014 № 580) [32], Інструкція з організації національно- патріотичної підготовки у Збройних Силах України (наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 28.03.2017 № 108) [33], Інструкція з організації інформаційно- пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України (наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 04.01.2017 № 4) [34], Інструкція про організацію виконання у Збройних Силах України Закону України “Про засудження комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” від 9 квітня 2015 року № 317-VIII (наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 28.06.2018 № 240). [35] Програма заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних Силах України (наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 25.04.2018 № 166) [36], Положення про воєнно-історичну роботу у Збройних Силах України (наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 29.03.2017 № 109) [37], Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”) (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.06.2012 № 687) [38].

Завданнями військово-патріотичного виховання молоді, які навчаються на військовій кафедрі є: формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей; виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Конституції та інших законів України, соціальної активності і відповідальності за доручені державні та громадські справи; формування здібностей до аналізу зовнішнього та внутріполітичного становища, вміння на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі, свою роль та місце в цих подіях; створення нормативно-правової бази та комплексу заходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян України; формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості; підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді, формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях, здійснення конкурсного відбору кандидатів для вступу у вищі військові навчальні заклади і проходження військової служби за контрактом; створення системи військово- патріотичного виховання [39]. Ще одним завданням військово-патріотичного виховання є забезпечення доброчесності, яке грає ключову роль. Доброчесність, як важлива складова особистості, відображається у військовій етиці, гідності, моральних принципах та відповідальності перед суспільством. Декілька аспектів, які можуть бути включені в виховання доброчесності у військовому контексті: засвоєння військової етики та моральних принципів, таких як чесність, справедливість, мужність, дисципліна, відданість та повага до життя та гідності інших людей; розуміння відповідальності за свої дії і рішення, як в особистому, так і в професійному житті. Військова служба часто вимагає високого рівня відповідальності, оскільки навіть найменші помилки можуть мати серйозні наслідки; розвиток навичок самоконтролю та самодисципліни, що допомагає у виконанні обов'язків і завдань навіть у стресових ситуаціях; виховання усвідомлення значення співпраці та підтримки один одного в колективі. Це важливо для створення ефективних команд у військових операціях; розвиток почуття патріотизму, гордості за свою країну та готовності захищати її інтереси; розуміння та повага до принципів правової держави, заснованої на правах та свободах людини. Ці аспекти допомагають створити військову культуру, яка базується на принципах моралі та доброчесності. Виховання доброчесності відображається у всіх аспектах життя військової спільноти, що сприяє створенню сильної, дисциплінованої та моральної армії.

Військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами: державний - базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичного виховання; соціальний - ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу; військовий - передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування" ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; психолого-педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності; правовий - передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури [1].

Методами військово-патріотичного виховання молоді є: переконання - формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни; стимулювання - реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання; особистий приклад - діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання; самопідготовка - процес активного формування і самовдосконалення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та самоконтролю. [39].

Висновки

Військово-патріотичне виховання є важливою складовою для будь-якої країни, оскільки воно сприяє формуванню національної свідомості, готовності до оборони країни та розвитку громадянського суспільства. Проте існують деякі проблеми, які можуть ускладнювати процес військово-патріотичного виховання: зміни в соціокультурному середовищі - сучасна реальність характеризується швидкими технологічними, соціальними та культурними змінами, які можуть впливати на сприйняття поняття патріотизму; конкуренція з іншими цінностями змагання з іншими цінностями, такими як індивідуалізм, консюмеризм тощо, може ускладнювати проникнення патріотичних ідей; брак належних ресурсів - недостатність фінансування, відповідного педагогічного кадру та матеріально-технічних засобів може ускладнити реалізацію програм військово- патріотичного виховання.

Шляхи вирішення цих проблем можуть включати: створення програм військово-патріотичного виховання, які охоплюють різні аспекти, включаючи історію, культуру, військову справу та громадянську відповідальність; залучення різних верств суспільства до процесу виховання, включаючи сім'ї, школи, громадські організації та ЗМІ; використання сучасних технологій, інтерактивних методик та ігрових підходів може зробити процес військово-патріотичного виховання більш привабливим та ефективним для молоді; надання достатніх фінансових, людських та матеріально-технічних ресурсів для відповідної підтримки програм військово- патріотичного виховання.

Загалом, вирішення проблем військово- патріотичного виховання вимагає комплексного підходу, спрямованого на підвищення рівня патріотизму та громадянської свідомості серед населення.

Список використаних джерел

1. Остапенко О.І., Тимчик М.В., Зубалій М.Д., Журба К.О., Бінецький Д.О., Касіч Н.П., Кузора І.В. Військово-патріотичне виховання учнів в умовах ідейно-світоглядної конфронтації: навчально- методичний посібник. Київ, 2022. 165 с.

2. Законодавче регулювання сфери національно-патріотичного виховання.

3. Варивода Н.А. Виховання моральних цінностей громадянина-патріота у педагогічній літературі та нормативно-правових документа. Науковий вісник Національного університе-ту біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. 2017. Вип. 267. С. 33-39.2.

4. Загуменна Ю. Національно-патріотичне виховання поліцейських як невід'ємна складова забезпечення внутрішньої безпеки України. Suprematia Dreptului. 2017. No 3. С. 173-177.

5. Нормативно-правові механізми формування управлінської моделі національ-но- патріотичного виховання населення України. Актуальні проблеми державногоуправ-ління. 2016. Вип. 3. С. 47-51.

6. Крамаренко Л.Д. Національно-патріотичне виховання в умовах суспільних змін: правовий аспект. Духовно-історичні засади розвитку української нації: матеріали п'ятої наук.-практ. конф. з міжнар. Участю (м. Хмельницький, 15-16 листоп. 2017 р.). Хмельницький, 2018. С. 133-139.

7. Нагорна В. Національно-патріотичне виховання як складова правового статусу громадянина України (теоретико-правові аспекти). Вісник Національної академії Державної прикор-донної служби України. Серія: Юридичні науки. 2018. No 1.

8. Сьомін С.В. Проблеми патріотичного виховання в Україні: теоретико-методологічний та правовий аспект. Стратегічні пріоритети. 2016. No 2. С. 96-105.

9. Цимбалюк М.М. Філософсько-правові інтенції інтеграційного формування національної свідомості. Вісник Національного університету «Юридична академія України ім. Ярос-лава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2015. No 1. С. 34-42.

10. Шопіна І., Воловик В. Поняття, ознаки та структура правової культури військовослужбовців. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військо-во-спеціальні науки. 2020. No 2. С. 47-49.

11. Ященко Т.І. Парадигма формування національно-культурної ідентичності сучасної молоді: теоретико-методологічні засади. Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний по-тенціал: матеріали звітної науково-практичної конференції Інституту проблем виховання НАПН України за 2017 рік. Івано-Франківськ, 2018. Вип. 6. С. 342-349.

12. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Проект Закону України.

13. Про оборону України. Закон України від 06.12.1991 № 1932-XII Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 9, ст.106.

14. Про Збройні Сили України. Закон України від 06.12.1991 № 1934-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 9, ст.108.

15. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Закон України від 09.04.2015 № 314-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 25, ст.190.

16. Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Закон України від 09.04.2015 № 315-VIII Відомості. Верховної Ради (ВВР), 2015, № 25, ст.191.

17. Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Закон України від 24.05.2012 № 4865-VI Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 17, ст.150.

18. Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Закон України від 09.04.2015 № 317-VIII Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 26, ст.219.

19. Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Постанова Верховної Ради України від 12.05.2015. № 373-VIII Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 28, ст.256.

20. Про впорядкування присвоєння почесних найменувань військовим частинам, установам, вузлам зв'язку, органам та підрозділам. Указ Президента України. від 30.12.2000 № 1173/2000.

21. Про деякі заходи щодо відзначення видатних подій національної воєнної історії. Указ Президента України від 12.11.2009 № 923/2009.

22. Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Указ Президента України від 12.06.2015 № 334/2015.

23. Про Стратегію національно-патріотичного виховання. Указ Президента України від № 286/2019

24. Про шефську допомогу військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Указ Президента України від 11.02.2016 № 44/2016.

25. Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років. Указ Президента України. від 22.01.2016 № 17/2016.

26. Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді. Указ Президента України від 25.10.2002 № 948/2002.

27. Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Постанова Кабінету Міністрів України. від 09.10.2020 № 932.

28. Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно- патріотичного виховання на період до 2025 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 1233-р.

29. Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 19171921 років та вшанування пам'яті її учасників на період до 2021 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р. № 777-р.

30. Концепція воєнної історії України. від 08.12.2017.

31. Положення про організацію діяльності військових музеїв, музеїв (кімнат) бойових традицій у Збройних Силах України. Наказ Міністра оборони України від 17.07.2018 № 343.

32. Положення про організацію та проведення у Збройних Силах України Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Наказ Міністра оборони України від 29.08.2014 № 580.

33. Інструкція з організації національно-патріотичної підготовки у Збройних Силах України Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 28.03.2017 № 108.

34. Інструкція з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України. Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 04.01.2017 № 4.

35. Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” від 04.04.2015 року № 317- VIII.

36. 36 . Програма заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних Силах України Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25.04.2018 № 166.

37. Положення про воєнно-історичну роботу у Збройних Силах України Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 29.03.2017 № 109.

38. Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”). Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 845.

39. Військово-патріотичне виховання в навчальному закладі.

References

1. Ostapenko O.I., Tymchyk M.V., Zubalii M.D., Zhurba K.O., Binetskyi D.O., Kasich N.P., Kuzora I.V. Viiskovo-patriotychne vykhovannia uchniv v umovakh ideino-svitohliadnoi konfrontatsii: navchalno- metodychnyi posibnyk. Kyiv, 2022. 165 s.

2. Zakonodavche rehuliuvannia sfery natsionalno-patriotychnoho vykhovannia.

3. Varyvoda N.A. Vykhovannia moralnykh tsinnostei hromadianyna-patriota u pedahohichnii li-teraturi ta normatyvno-pravovykh dokumenta. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universyte-tu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Pedahohika, psykholohiia, filosofiia. 2017. Vyp. 267. S. 33-39.2.

4. Zahumenna Yu. Natsionalno-patriotychne vykhovannia politseiskykh yak nevid'iemna skladova zabezpechennia vnutrishnoi bezpeky Ukrainy. SuprematiaDreptului. 2017. No 3. S. 173-177.

5. Normatyvno-pravovi mekhanizmy formuvannia upravlinskoi modeli natsional-no-patriotychnoho vykhovannia naselennia Ukrainy. Aktualniproblemy derzhavnoho upravlinnia. 2016. Vyp. 3. S. 47-51.

6. Kramarenko L.D. Natsionalno-patriotychne vykhovannia v umovakh suspilnykh zmin: pravovyi aspekt. Dukhovno-istorychni zasady rozvytku ukrainskoi natsii: materialy p'iatoi nauk.-prakt. konf. z mizhnar. Uchastiu (m. Khmelnytskyi, 15-16 lystop. 2017 r.). Khmelnytskyi, 2018. S. 133-139.

7. Nahorna V. Natsionalno-patriotychne vykhovannia yak skladova pravovoho statusu hromadiany-na Ukrainy (teoretyko-pravovi aspekty). Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykor-donnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Yurydychni nauky. 2018. No 1

8. Somin S.V. Problemy patriotychnoho vykhovannia v Ukraini: teoretyko-metodolohichnyi ta pravovyi aspekt. Stratehichnipriorytety. 2016. No 2. S. 96-105.

9. Tsymbaliuk M.M. Filosofsko-pravovi intentsii intehratsiinoho formuvannia natsionalnoi svidomosti. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Iurydychna akademiia Ukrainy im. Yaros-lava Mudroho”. Seriia: Filosofiia, filosofiiaprava, politolohiia, sotsiolohiia. 2015. No 1. S. 34-42.

10. Shopina I., Volovyk V. Poniattia, oznaky ta struktura pravovoi kultury viiskovosluzh-bovtsiv. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Viiskovo-spetsialni nauky. 2020. No 2. S. 4749.

11. Yashchenko T.I. Paradyhma formuvannia natsionalno-kulturnoi identychnosti suchasnoi molodi: teoretyko-metodolohichni zasady. Suchasnyi vykhovnyi protses: sutnist ta innovatsiinyi po-tentsial: materialy zvitnoi naukovo-praktychnoi konferentsii Instytutu problem vykhovannia NAPN Ukrainy za 2017 rik. Ivano- Frankivsk, 2018. Vyp. 6. S. 342-349.

12. Pro osnovni zasady derzhavnoi polityky u sferi utverdzhennia ukrainskoi natsionalnoi ta hromadianskoi identychnosti. Proekt Zakonu Ukrainy.

13. Pro oboronu Ukrainy. Zakon Ukrainy vid 06.12.1991 № 1932-XII Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1992, № 9, st.106.

14. Pro Zbroini Syly Ukrainy. Zakon Ukrainy vid 06.12.1991 № 1934-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1992, № 9, st.108.

15. Pro pravovyi status ta vshanuvannia pam'iati bortsiv za nezalezhnist Ukrainy u XX stolitti. Zakon Ukrainy vid 09.04.2015 № 314-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2015, № 25, st.190.

16. Pro uvichnennia peremohy nad natsyzmom u Druhii svitovii viini 1939-1945 rokiv. Zakon Ukrainy vid 09.04.2015 № 315-VIII Vidomosti. Verkhovnoi Rady (VVR), 2015, № 25, st.191.

17. Pro prysvoiennia yurydychnym osobam ta ob'iektam prava vlasnosti imen (psevdonimiv) fizychnykh osib, yuvileinykh ta sviatkovykh dat, nazv i dat istorychnykh podii. Zakon Ukrainy vid 24.05.2012 № 4865-VI Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2013, № 17, st.150.

18. Pro zasudzhennia komunistychnoho ta natsional-sotsialistychnoho (natsystskoho) totalitarnoho rezhymiv v Ukraini ta zaboronu propahandy yikhnoi symvoliky. Zakon Ukrainy vid 09.04.2015 № 317-VIII Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2015, № 26, st.219.

19. Pro vshanuvannia heroiv ATO ta vdoskonalennia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei ta molodi. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 12.05.2015. № 373-VIII Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2015, № 28, st.256.

20. Pro vporiadkuvannia prysvoiennia pochesnykh naimenuvan viiskovym chastynam, ustanovam, vuzlam zv'iazku, orhanam ta pidrozdilam. Ukaz Prezydenta Ukrainy. vid 30.12.2000 № 1173/2000.

21. Pro deiaki zakhody shchodo vidznachennia vydatnykh podii natsionalnoi voiennoi istorii. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12.11.2009 № 923/2009.

22. Pro zakhody shchodo polipshennia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei ta molodi. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12.06.2015 № 334/2015.

23. Pro Stratehiiu natsionalno-patriotychnoho vykhovannia. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 18.05.2019 № 286/2019

24. Pro shefsku dopomohu viiskovym chastynam Zbroinykh Syl Ukrainy, Natsionalnoi hvardii Ukrainy ta Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 11.02.2016 № 44/2016.

25. Pro zakhody z vidznachennia 100-richchia podii Ukrainskoi revoliutsii 1917-1921 rokiv. Ukaz Prezydenta Ukrainy. vid 22.01.2016 № 17/2016.

26. Pro Kontseptsiiu dopryzovnoi pidhotovky i viiskovo-patriotychnoho vykhovannia molodi. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25.10.2002 № 948/2002.

27. Pro zatverdzhennia planu dii shchodo realizatsii Stratehii natsionalno-patriotychnoho vykhovannia na 2020-2025 roky. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy. vid 09.10.2020 № 932.

28. Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy natsionalno-patriotychnoho vykhovannia na period do 2025 roku. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 09.10.2020 № 1233-r.

29. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv z vidznachennia 100-richchia podii Ukrainskoi revoliutsii 19171921 rokiv ta vshanuvannia pam'iati yii uchasnykiv na period do 2021 roku. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 26.10.2016 r. № 777-r.

30. Kontseptsiia voiennoi istorii Ukrainy. vid 08.12.2017.

31. Polozhennia pro orhanizatsiiu diialnosti viiskovykh muzeiv, muzeiv (kimnat) boiovykh tradytsii u Zbroinykh Sylakh ukrainy. Nakaz Ministra oborony Ukrainy vid 17.07.2018 № 343.

32. Polozhennia pro orhanizatsiiu ta provedennia u Zbroinykh Sylakh Ukrainy Mizhnarodnoho konkursu z ukrainskoi movy imeni Petra Yatsyka. Nakaz Ministra oborony Ukrainy vid 29.08.2014 № 580.

33. Instruktsiia z orhanizatsii natsionalno-patriotychnoi pidhotovky u Zbroinykh Sylakh Ukrainy Nakaz Nachalnyka Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy vid 28.03.2017 № 108.

34. Instruktsiia z orhanizatsii informatsiino-propahandystskoho zabezpechennia u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Nakaz Nachalnyka Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy vid 04.01.2017 № 4.

35. Zakon Ukrainy “Pro zasudzhennia komunistychnoho ta natsional-sotsialistychnoho (natsystskoho) totalitarnoho rezhymiv v Ukraini ta zaboronu propahandy yikhnoi symvoliky” vid 04.04.2015 roku № 317-VIII.

36. 36 . Prohrama zakhodiv shchodo vidnovlennia ta vprovadzhennia natsionalnykh boiovykh tradytsii u Zbroinykh Sylakh Ukrainy Nakaz Nachalnyka Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy vid 25.04.2018 № 166.

37. Polozhennia pro voienno-istorychnu robotu u Zbroinykh Sylakh Ukrainy Nakaz Nachalnyka Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy vid 29.03.2017 № 109.

38. Polozhennia pro Vseukrainsku dytiacho-iunatsku viiskovo-patriotychnu hru “Sokil” (“Dzhura”). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.10.2018 № 845.

39. Viiskovo-patriotychne vykhovannia v navchalnomu zakladi.

Размещено на Allbest.ru