Правові інструменти публічного управління в умовах воєнного стану: реалії та виклики виборчого процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правові інструменти публічного управління в умовах воєнного стану: реалії та виклики виборчого процесу

Чумакова Ганна Володимирівна кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса

Квашенко Владислава Павлівна перший заступник голови Громадської організації “Територіальні ініціативи” з міжнародної діяльності та європейської інтеграції, м.Київ



Анотація

У контексті воєнного стану виникає необхідність в аналізі та оцінці правових інструментів публічного управління, спрямованих на забезпечення стабільності та легітимності виборчого процесу. Дане дослідження фокусується на вивченні реалій та викликів, що виникають у контексті воєнного стану, і визначенні ефективних стратегій регулювання виборчого процесу за таких умов.

Автори звертають увагу на те, як воєнний стан впливає на правове середовище та інституційну рамку проведення виборів. Здійснено аналіз законодавчих актів, які регулюють виборчий процес у період воєнного стану, зокрема, обмеження прав та свобод громадян, а також зміни в системі забезпечення безпеки під час виборів. Крім того, наведено бачення міжнародних організацій на проведення чи перенесення виборів в Україні. Наголошується на тому, що Рада Європи має значний потенціал для надання допомоги парламенту, уряду та народу України в організації виборів у той момент, коли це дозволить Конституція та коли країна буде готова до цього. Також надано рекомендації застосовувати перелік стандартів, розроблених Радою Європи, для забезпечення максимально чесного і вільного електронного голосування.

Визначено, що забезпечення безпеки виборів та виборчого процесу вимагає комплексного підходу і законодавчого вирішення щонайменше трьох основних напрямків проблем: національної, інформаційної та фізичної безпеки. публічне управління виборчий

Наведено основні нормативні документи, які відіграють ключову роль у регулюванні та стандартизації виборчих процесів Європи, забезпечуючи дотримання принципів демократії та встановлення високих стандартів безпеки й прозорості в електронних системах голосування.

Розглянуто практичний досвід країн, що пережили ситуації збройних воєнних конфліктів, та визначено найбільш ефективні стратегії для збереження демократичних принципів під час воєнного стану в Україні.

Автори висвітлюють важливість впровадження міжнародних стандартів та механізмів моніторингу для забезпечення справедливості та прозорості виборчого процесу.

Зауважено на тому, що перебіг виборів за умов сьогодення здійснюється, у тому числі, завдяки цифровій трансформації. Цифровізація виборів в Україні може мати численні позитивні аспекти, які сприяють покращенню виборчого процесу та забезпеченню більшої ефективності та прозорості. Водночас, важливо враховувати, що під час впровадження цифрових технологій, необхідно ретельно розробляти та дотримуватись на практиці безпекових механізмів для запобігання можливим загрозам та забезпечення цілісності виборчого процесу.

У дослідженні надаються рекомендації для законодавців та політиків щодо удосконалення правових інструментів публічного управління в умовах воєнного стану, зокрема, розвиток механізмів захисту прав та свобод громадян під час виборів у надскладних умовах сьогодення.

Ключові слова: воєнний стан, інструменти публічного управління, виборчий процес, міжнародні стандарти, механізми моніторингу.



Chumakova Hanna Volodymyrivna Ph.D. in Public Administration, Associate Professor, Odessa National Technical University, Odessa

Kvashenko Vladislava Pavlivna first deputy chairman of the public organization "Territorial initiatives" for international activities and european integration, Kyiv

LEGAL INSTRUMENTS OF PUBLIC ADMINISTRATION UNDER MARTIAL LAW: REALITIES AND CHALLENGES OF THE ELECTORAL PROCESS

Abstract

In the context of martial law, there is a need to analyze and evaluate legal instruments of public administration aimed at ensuring the stability and legitimacy of the electoral process. This study focuses on studying the realities and challenges that arise in the context of martial law, and identifying effective strategies for regulating the electoral process under such conditions.

The authors draw attention to how martial law affects the legal environment and the institutional framework for holding elections. The analysis of legislative acts regulating the electoral process during the period of martial law, in particular, restrictions on the rights and freedoms of citizens, as well as changes in the system of ensuring security during elections, is carried out. In addition, the vision of international organizations for holding or postponing elections in Ukraine is presented. The Council of Europe has significant potential to assist the parliament, government and people of Ukraine in organizing elections at the moment when the Constitution allows and when the country is ready for it. Recommendations are also made to apply the list of standards developed by the Council of Europe to ensure the most honest and free electronic voting.

It is determined that ensuring the security of elections and the electoral process requires an integrated approach and legislative solution of at least three main areas of problems: national, information and physical security.

The main regulatory documents that play a key role in the regulation and standardization of electoral processes in Europe, ensuring compliance with the principles of democracy and the establishment of high standards of security and transparency in electronic voting systems.

The practical experience of countries that have experienced situations of armed military conflicts is considered, and the most effective strategies for preserving democratic principles during martial law in Ukraine are determined.

The authors highlight the importance of implementing international standards and monitoring mechanisms to ensure the fairness and transparency of the electoral process.

It is noted that the course of elections in the present conditions is carried out, including through digital transformation. Digitalization of elections in Ukraine can have numerous positive aspects that contribute to improving the electoral process and ensuring greater efficiency and transparency. At the same time, it is important to take into account that during the introduction of digital technologies, it is necessary to carefully develop and observe in practice security mechanisms to prevent possible threats and ensure the integrity of the electoral process.

The study provides recommendations for legislators and politicians to improve the legal instruments of public administration under martial law, in particular, the development of mechanisms for protecting the rights and freedoms of citizens during elections in the difficult conditions of the present.

Keywords: martial law, public administration tools, electoral process, international standards, monitoring mechanisms.



Постановка проблеми. Україна переживає вплив військової агресії з лютого 2014 року, а повномасштабна агресія російської федерації, що почалася 24 лютого 2022 року, поставила перед демократичними інститутами нові виклики та загрози. Спроби держави-агресора окупувати частину території та заперечити право самовизначення та державність України визначають ключові аспекти конфлікту.

За таких умов виникає необхідність адаптації функціонування демократичних інститутів до вимог військових обставин. Обмеження певних прав та свобод у період введеного воєнного стану є необхідністю, проте важливо дотримуватися конституційних меж цих обмежень.

Нові умови викликають необхідність перегляду та адаптації правових інструментів публічного управління для ефективного функціонування в умовах війни.

Сучасна ситуація вимагає ретельного розгляду прав та обов'язків держави, гарантій прав громадян, а також механізмів забезпечення безпеки під час виборчих процесів. Узгоджене і ефективне використання правових інструментів стане важливою складовою збереження демократії та правової держави в умовах воєнного стану.

У контексті нинішніх реалій виникає загострена необхідність у дослідженні та оцінці правових інструментів публічного управління, спрямованих на забезпечення стабільності та легітимності виборчого процесу. Проблема полягає у визначенні ефективних стратегій регулювання виборчого процесу в умовах воєнного конфлікту, враховуючи вплив воєнного стану на правове середовище, інституційні рамки виборів, обмеження прав та свобод громадян, а також зміни в системі забезпечення безпеки під час виборів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти щодо можливостей проведення виборів до завершення повномасштабних бойових дій широко обговорюються як українськими, так і міжнародними науковцями, експертами та політиками. Крім того, значна частка наукових робіт і проєктів присвячена вивченню виборів після війни, у тому числі з точки зору антикорупційних викликів та можливостей. Однак, на сьогодні дане питання залишається не врегульованим, дослідження не систематизовані та розроблені не в повному обсязі.

Мета статті полягає в комплексному аналізі та оцінці впливу воєнного стану на інструменти публічного управління, зокрема виборчий процес. Стаття спрямована на розкриття реальних викликів, які виникають в контексті військових конфліктів, та визначення можливих шляхів адаптації й удосконалення правових механізмів управління виборами в умовах надзвичайності.

Виклад основного матеріалу. Українським законодавством визначено обмеження проведення виборів у період воєнного стану. Згідно з Конституцією України, регулювання проведення різних типів виборів в умовах воєнного стану відбувається відповідно до конкретних положень.

Згідно з частиною 4 статті 83 “у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану ' [1]. Таким чином, під час надзвичайного або воєнного стану фактично унеможливлено проведення виборів народних депутатів України.

Згідно з частиною 2 статті 157 “Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану” [1]. Ці норми є обмеженнями, спрямованими на збереження стабільності та законності в умовах кризових ситуацій.

Щодо інших типів виборів, у тому числі, виборів Президента України, Конституція України такої заборони не встановлює. Відповідні обмеження передбачено Законом України «Про правовий режим воєнного стану» [2] та Виборчим кодексом України [3].

Так, у статті 10 першого з вищезгаданих законодавчих актів встановлено неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану: “У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність”. Одночасно, відповідно до пункту 3 статті 11 даного законодавчого акту “у разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану. Повноваження Президента України, передбачені Конституцією України, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені”. Статтею 19 того ж Закону в умовах воєнного стану забороняються, поміж іншим, зміна Конституції України; проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України [3] у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану, виборчий процес загальнодержавних та/або місцевих виборів, що відбуваються на визначених територіях чи їхніх частинах, автоматично припиняється з моменту набрання чинності відповідним указом Президента України. Після набрання чинності вказаним указом, Центральна виборча комісія приймає рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України чи в окремих її місцевостях. В цьому рішенні визначається порядок завершення виборчих процедур, розпочатих в рамках відповідного виборчого процесу.

Після припинення або скасування режиму воєнного або надзвичайного стану відповідний виборчий процес, що був припинений, розпочинається з початку. Рішення про призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався через введення воєнного або надзвичайного стану, приймається відповідним суб'єктом призначення протягом місяця з моменту припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану. У випадку, якщо для проведення виборів не потрібно окремого рішення про їх призначення, Центральна виборча комісія оголошує про початок відповідного виборчого процесу не пізніше місяця з моменту припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.

Враховуючи зазначене, для проведення виборів Президента України або місцевих виборів в умовах воєнного стану достатньо внести зміни до вищевказаних законодавчих актів, не змінюючи Конституцію України.

На думку експертів Національного інституту стратегічних досліджень можна піддати сумнівам конституційність норм, що стосуються перенесення чергових виборів Президента України: з одного боку, стаття 64 Конституції України не конкретизує виборчі права громадян, які не підлягають обмеженням під час воєнного або надзвичайного стану, а з іншого боку, сама Конституція чітко визначає дату проведення чергових виборів Президента України та народних депутатів України - остання неділя березня та жовтня п'ятого року повноважень.

Перенесення голосування через дію правового режиму надзвичайного або воєнного стану не є чітко визначеною обставиною для виборів Президента України згідно з конституційними положеннями. На сьогоднішній момент жоден із суб'єктів подання не звертався до Конституційного Суду України для отримання роз'яснень з цього питання. Однак, існує ймовірність подання таких звернень близько до встановленої Конституцією України дати виборів [4].

Погляд міжнародних організацій на проведення чи перенесення виборів в Україні на даний час є неоднозначним. У ході ексклюзивної онлайн-розмови між Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Коксом та керівництвом Громадянської мережі ОПОРА висловлено думку, що уряд та парламент України мають можливість змінити Конституцію так, щоб воєнний стан був скасований на певний період або дозволити проведення виборів у зміненому форматі. За словами Тіні Кокса, очевидно, що ці вибори будуть надзвичайно складними та поставлять величезний виклик перед Україною. Тому необхідно розпочати підготовку до них якнайшвидше. Наголошується на тому, що Рада Європи має значний потенціал для надання допомоги парламенту, уряду та народу України в організації виборів у той момент, коли це дозволить Конституція та коли країна буде готова до цього. За умови використання електронного голосування під час виборів, надано рекомендації застосовувати перелік стандартів, розроблених Радою Європи, для забезпечення максимально чесного і вільного електронного голосування. Підкреслено, що такий формат організувати вибори можливо, але і в цьому випадку це буде величезним викликом для країни, яка перебуває у стані війни або щойно закінчила війну [5].

У квітні 2023 року голова Верховної ради України Р. Стефанчук висловив сумніви про те, що вибори відбудуться до завершення воєнного стану. Для цього щонайменше доведеться змінювати законодавство, а у травні цього ж року очільниця української делегації у ПАРЄ М. Мезенцева заявила про те, що Україна готується до проведення президентських і парламентських виборів 2024 року, розраховуючи на перемогу у війні до того часу [6].

У своїй постанові від 15 серпня 2023 року № 53 Центральна виборча комісія констатує, що обсяги видатків для проведення виборів народних депутатів України, Президента України та місцевих виборів у 2024 році визначено орієнтовно, вони можуть бути переглянуті, зокрема з урахуванням остаточних наслідків збройної агресії російської федерації та особливостей проведення виборів після припинення або скасування воєнного стану. Вказаною постановою затверджено:

обсяг видатків для включення до бюджетного запиту за бюджетною програмою 6741020 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік у сумі 7613,8 тис. Гривень;

орієнтовний обсяг додаткових видатків за бюджетною програмою 6741020 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" на 2024 рік у сумі 653329,4 тис. Гривень;

орієнтовний обсяг видатків, необхідних для проведення виборів народних депутатів України (бюджетна програма 6731020 "Проведення виборів народних депутатів України"), на 2024 рік у сумі 3745791,3 тис. гривень;

орієнтовний обсяг видатків, необхідних для проведення виборів Президента України (бюджетна програма 6731040 "Проведення виборів Президента України"), на 2024 рік у сумі 5418341,6 тис. грн.[7].

За сприяння Проекту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні», який впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки [8], у жовтні 2023 року відбулось експертне обговорення законопроєкту щодо критеріїв можливості/неможливості проведення виборів/референдумів в Україні у післявоєнний час. Вказаним законо- проєктом запропоновані підходи до:

визначення критеріїв можливості проведення виборів на різних типах територій;

моніторингу наявності/відсутності відповідних умов для організації та проведення післявоєнних виборів;

визначення органу(-ів), компетентних приймати рішення щодо можливості/ неможливості проведення виборів на певній території;

процедури оскарження відповідного рішення тощо.

Новий План дій представляє ініціативу Ради Європи та української влади з метою надання комплексної підтримки Україні та її народу під час та після війни. Основні завдання заходів проєкту орієнтовані на:

організацію та проведення післявоєнних виборів на національному та місцевому рівнях в умовах безпеки та конкурентноспроможного середовища, відповідно до європейських виборчих стандартів та належних практик;

реінтеграцію українських виборців з деокупованих територій у політичне життя України через реалізацію їхніх виборчих прав, як у межах країни, так і за її межами;

забезпечення участі українських виборців у виборах в Україні та за її межами відповідно до встановлених виборчих та голосувальних процедур;

здійснення збалансованої участі жінок і чоловіків у післявоєнних політичних та виборчих процесах [9].

Основні напрями діяльності відповідно до зазначеного плану дій відображено на рис.1

Рис.1. Основні напрями діяльності відповідно до Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-

2026роки



Крім того, постановою Центральної виборчої комісії від 15 грудня 2023 року № 81 проголошено про організацію роботи з нагляду за реалізацією проєкту міжнародної технічної допомоги "Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні" та визначення його координатора [10].

На думку науковців Ключковського Ю. та Венгера В. [11] ускладнення виникають у забезпеченні чіткого нормативного закріплення на рівні закону переліку підстав для проведення позачергових місцевих виборів, навіть в екстраординарних ситуаціях співпраці виборних осіб місцевого самоврядування з державою-агресором (колабораційної діяльності). Одночасно, існує колізія щодо термінів призначення позачергових виборів після закінчення воєнного стану, яка не тільки не вирішена на рівні закону, але й не враховує складнощів післявоєнної відбудови та особливостей організації та проведення виборів, наприклад, значного зменшення чисельності населення в певній громаді.

Розгортання великого кількісного переміщення населення з територій, що опинилися в зоні воєнних дій, під окупацією чи загрозою окупації, включаючи за межі України, і значну кількість жертв, в тому числі серед мирного населення, а також мобілізаційні процеси, суттєво вплинули на демографічну ситуацію в країні. Усі ці обставини суттєво впливають на достовірність інформації в Державному реєстрі виборців: стан бази даних реєстру на 24 лютого 2022 року не відображає динамічної актуальної ситуації. Для виправлення цієї проблеми необхідно вжити комплекс заходів, які потребують законодавчого врегулювання.

Складні процеси та події, пов'язані з перебігом війни, зокрема заходи, проведені окупаційним режимом стосовно населення тимчасово окупованих територій, такі як "паспортизація", вимагають уточнення наявності у деяких осіб статусу виборця України (права голосу на виборах і референдумах), а отже, можливості реалізації активного та пасивного виборчого права.

Проблематичним є питання законодавчого вирішення обмеження можливості обирати та бути обраними особам, які вчинили злочини проти основ національної безпеки України. Існуючих механізмів, що базуються на кримінально-процесуальних особливостях недостатньо для забезпечення оперативного реагування на відповідні виклики. Також актуальним є питання коригування вимог щодо цензу проживання та території України впродовж певного часу, оскільки дискваліфікація за участь у виборах через перебування за кордоном у часи війни становитиме непропорційне обмеження виборчого права. Такий самий підхід слід застосовувати і до неприпустимості дискваліфікації через вимушений виїзд на постійне проживання за кордон під час воєнного стану.

Також з точки зору згаданих вище науковців забезпечення безпеки виборів та виборчого процесу вимагає комплексного підходу і законодавчого вирішення принаймні трьох основних напрямків проблем (рис.2):

Рис. 2. Комплексний підхід для забезпечення безпеки виборів

Таким чином, без належного законодавчого реагування на визначені виклики та впровадження практичних заходів підготовчого характеру неможливо забезпечити призначення, організацію та проведення вільних і демократичних виборів в Україні відповідно до міжнародних стандартів.

Одночасно, на рівні Європи існує ґрунтовна нормативно-правова база, що відображено в Таблиці 1, яка надає можливість регулювання виборчих процесів.

Ці та інші нормативні документи відіграють ключову роль у регулюванні та стандартизації виборчих процесів Європи, забезпечуючи дотримання принципів демократії та встановлення високих стандартів безпеки й прозорості в електронних системах голосування.

Таблиця 1

Нормативні документи Європи щодо регулювання виборчих процесів

Назва нормативного документу	Дата прийняття	Зміст нормативного документу
1. ОСББ/ОСББ:2018 "Системи інформаційної безпеки. Вимоги до електронних систем голосування"	2018	Визначає стандарти безпеки для електронних систем голосування, у тому числі, вимоги до захисту від кіберзагроз.
2. ДБН В.2.5-78:2016 "Інженерне обладнання в області інформаційних технологій"	2016	Визначає вимоги до технічних та інженерних аспектів обладнання для інформаційних технологій, включаючи електронні системи виборів.
3. Стандарт управління якістю ISO 9001:2015 "Системи управління якістю. Вимоги"	2015	Визначає загальні вимоги до систем управління якістю, які можуть бути використані для забезпечення ефективності та надійності виборчих процесів.
4. Міжнародні принципи здійснення виборів ООН	2005	Визначає ключові принципи демократичних виборів, зокрема, прозорість, участь та свободу вираження волі громадян.
5. Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи щодо електронного голосування	2004	Містить рекомендації та стандарти для держав-членів Ради Європи щодо впровадження та регулювання електронного голосування.
6. Всесвітня декларація про демократію ОБСЄ	1999	Забезпечує загальні принципи та стандарти щодо демократії, включаючи прозорість та справедливість виборчого процесу.

Актуальним на сьогодні також є вивчення практичного досвіду країн, які пережили ситуації збройних воєнних конфліктів, що відображено в Таблиці 2.



Таблиця 2

Практичний досвід країн, які пережили ситуації збройних воєнних

конфліктів

Країна	Досвід	Стратегія
Колумбія	Період конфлікту з екстремістськими групами та героїновою торгівлею			Утворення спеціальної виборчої комісії, яка бореться з корупцією та забезпечує участь громадян у виборчому процесі. Важливість включення громадянського суспільства в моніторинг виборів.
Ліван	Багаторічна війна та внутрішні конфлікти			Розробка консенсус-підтримуваного виборчого законодавства, що враховує релігійні та етнічні відмінності. Активна роль міжнародних спостерігачів та залучення громадян до моніторингу виборчого процесу.
Південний Судан	Довготривалі конфлікти, які призвели до відокремлення від Судану			Розвиток консультативних механізмів для включення різних етнічних та культурних груп у виборчий процес. Міжнародна підтримка для створення стійких інститутів та врегулювання конфліктів.
Ірак	Військові конфлікти та терористична активність			Запровадження інклюзивної системи представництва, яка враховує релігійні та етнічні різноманітності. Міжнародний контроль за дотриманням стандартів у виборчому процесі.
Україна (вибори 2019)	Окупація АР Крим та східних територій України		Активна підтримка громадянського суспільства та незалежних ЗМІ. Запровадження заходів для захисту прав та свобод громадян в окупованих територіях

Корисним є також практичний досвід Ізраїлю, що переживає конфліктні ситуації та визначає найбільш ефективні стратегії для збереження демократичних принципів під час воєнного стану. Дана країна, переживаючи постійні воєнні конфліктні ситуації та терористичні загрози, розвинула певний практичний досвід щодо збереження демократичних принципів під час воєнних загроз. Деякі ключові стратегії Ізраїлю відображені в Таблиці 3.



Таблиця 3

Практичний досвід Ізраїлю щодо збереження демократичних принципів під час воєнних загроз

Ключові напрями	Досвід	Стратегія
1. Система безпеки та антитерористичні заходи	Високий рівень безпеки та впровадження заходів для захисту громадян від терористичних загроз		Активна співпраця між різними службами безпеки, обмін інформацією та ефективна координація для запобігання та виявлення можливих загроз
2. Роль армії в обороні та громадському житті	Армія виконує роль не лише у забезпеченні оборони, але і у наданні підтримки громадянам під час кризових ситуацій		Розробка механізмів громадської участі та інформування громадян про можливості та процедури взаємодії з армією під час кризових ситуацій
3. Регулювання діяльності в рамках демократії	Забезпечення дотримання демократичних принципів та прав громадян під час воєнного стану.		Розробка ясних правових механізмів та механізмів контролю, які обмежують вжиття заходів, що можуть порушувати основні права та свободи громадян
4. Інформаційна кампанія та громадянська освіта	Залучення громадян до розуміння потреби оборони та їхньої ролі у збереженні безпеки країни		Проведення активних інформаційних кампаній та програм громадянської освіти для надання населенню знань та виховання у дусі громадянської відповідальності
5. Міжнародна співпраця та підтримка	Залучення міжнародних партнерів для підтримки безпеки та демократії		Збереження інтернаціональної легітимності через співпрацю з міжнародними організаціями та забезпечення взаємодії на рівні міжнародної дипломатії

Вказані стратегії свідчать про важливість балансу між безпекою та збереженням демократії, залученням громадян до оборонної діяльності та використанням міжнародної підтримки для стабільності в умовах збройних конфліктів.

Ще одним важливим аспектом є впровадження міжнародних стандартів та механізмів моніторингу для забезпечення справедливості та прозорості виборчого процесу, що відображено в Таблиці 4.

Таблиця 4

Міжнародні стандарти та механізми моніторингу для забезпечення справедливості та прозорості виборчого процесу

Принципи	Стандарти	Механізми моніторингу
1. Справедливість та легітимність	Міжнародні стандарти, такі як ті, що розроблені ОБСЄ та Радою Європи, визначають принципи, які забезпечують справедливість та легітимність виборчого процесу.	Наявність міжнародних місій та спостерігачів, що моніторять вибори, забезпечує виконання цих стандартів, допомагаючи у виявленні та усуненні порушень.
2. Прозорість та відкритість	Міжнародні організації визначають стандарти щодо прозорості виборчого процесу, такі як публікація інформації про кандидатів, правила фінансування кампаній тощо.	Створення механізмів для моніторингу виборчого фінансування, а також робота з міжнародними спостерігачами для забезпечення відкритості процесу.
3. Участь та права громадян	Стандарти міжнародних організацій визначають права громадян на свободу вираження своєї волі та участь у виборчих процесах.	Міжнародні спостерігачі гарантують, що громадяни мають можливість вільно та справедливо висловлювати свої виборчі переконання.
4. Кібербезпека	Міжнародні організації формулюють стандарти щодо кібербезпеки виборчих систем.	Розробка та впровадження кібербез- печних практик, а також міжнародний моніторинг та аудит, спрямовані на захист виборчих систем від кіберзагроз.
5. Захист прав опозиції	Міжнародні організації розробляють стандарти, що гарантують права опозиції на рівноправну участь у виборах.	Міжнародні спостерігачі стежать за дотриманням прав опозиції та роблять висновки про політичний клімат під час виборів.
6. Система підрахунку голосів та аудит	Розроблені міжнародні стандарти щодо транспарентності та надійності систем підрахунку голосів.	Впровадження механізмів аудиту, перевірки та підтвердження результатів, а також участь міжнародних експертів у цьому процесі.

Всі ці стандарти та механізми моніторингу є ключовими для забезпечення справедливості, прозорості та легітимності виборчого процесу, що є фундаментальними аспектами демократії в Європейському Союзі.

Значний вплив на перебіг виборчих процесів здійснюється також завдяки цифровій трансформації. З одного боку, цифровізація виборів в Україні може мати численні позитивні аспекти, які сприяють покращенню виборчого процесу та забезпеченню більшої ефективності та прозорості. Ось деякі з них:

Зручність та доступність: використання цифрових технологій дозволяє громадянам голосувати за допомогою електронних пристроїв, що робить процес голосування більш зручним та доступним. Це особливо актуально для виборців з обмеженими можливостями та тим, хто перебуває віддалено від свого місця проживання.

Швидкість та ефективність підрахунку голосів: електронні системи дозволяють автоматизовано збирати та обробляти голоси, що сприяє значному зменшенню часу на підрахунок результатів. Це допомагає швидше отримувати офіційні результати виборів та зменшує ризик помилок у підрахунку.

Зменшення можливості шахрайства: використання електронних систем може зменшити ризик виборчого шахрайства та підкупу. Технології, такі як електронні підписи та блокчейн, можуть забезпечити більшу надійність та безпеку процесу голосування.

Прозорість та відкритість: цифрові технології дозволяють створювати системи, які забезпечують прозорість виборчого процесу. Громадськість може моніторити та перевіряти результати голосування, що сприяє відкритості та довірі до виборчої системи.

Забезпечення точності та надійності: електронні системи можуть допомогти у запобіганні помилок та непорозумінь, що часто виникають при ручному підрахунку голосів. Це дозволяє забезпечити більшу точність та надійність результатів виборів.

Можливості для залучення громадськості: використання цифрових технологій може створювати можливості для залучення громадськості до виборчого процесу. Розробка мобільних додатків та онлайн-платформ для інформування громадян та сприяння діалогу може збільшити активність та участь виборців.

Водночас, важливо враховувати, що при впровадженні цифрових технологій у виборчий процес, необхідно ретельно розробляти та впроваджувати безпекові механізми для запобігання можливим загрозам та забезпечення цілісності виборчого процесу. Окреслимо в Таблиці 5 деякі з проблем і ризиків цифровізації виборів в Україні та шляхи їх вирішення.

Таблиця 5

Основні проблеми та ризики цифровізації виборів в Україні

та шляхи їх вирішення

Напрям	Проблема	Шляхи вирішення
1. Кібербезпека	Збільшення ризиків кібератак та втручання в електронні системи виборів.	Запровадження високих стандартів кіберзахисту, періодичні аудити безпеки електронних систем, навчання виборчих комісій та інших відповідальних структур за ефективні заходи безпеки.
2. Доступність та інклюзивність	Ризик виключення деяких груп громадян через недоступність електронних технологій для всіх.	Забезпечення доступності альтернативних методів голосування для тих, хто не має доступу до цифрових технологій. Розвиток освітніх програм для громадян щодо використання електронних систем.
3. Довіра громадськості	Зростання недовіри до електронних систем голосування та можливості їх маніпуляції.	Забезпечення прозорості та відкритості у роботі електронних систем, ретельне інформування громадськості про безпе- кові заходи та можливості перевірки голосів.
4. Легітимність результатів	Запитання щодо легітимності та невід'ємності результатів цифрових виборів.	Впровадження систем верифікації голосів, які забезпечують можливість перевірки голосів громадськістю та незалежними експертами. Викорис-тання блокчейн- технологій для створення невід'ємних та прозорих записів голосування.
5. Забезпечення конфіденційності	Загроза порушення конфіденційності виборців при використанні електронних систем.	Розробка та використання технологій шифрування для збереження конфіденційності особистих даних виборців. Суворе дотримання норм та законів щодо захисту персональної інформації.
6. Залучення експертів та громадськості	Недостатня включеність громадськості та експертів у процес цифровізації виборів.	Залучення інформаційних технологій, кібербезпекових та правозахисних експертів у розробку та впровадження електронних систем. Посилення ролі громадськості у моніторингу та аудиті цифрових виборчих технологій.

Зважаючи на вищевказане, цифровізація виборів в Україні може стати ефективною, якщо будуть приділені велика увага кібербезпеці, легітимності та відкритості, а також якщо будуть взяті до уваги думки експертів та враховані пропозиції громадськості.

На основі вищевикладеної інформації рекомендаціями для законодавців та політиків щодо удосконалення правових інструментів публічного управління в умовах воєнного стану, зокрема, розвиток механізмів захисту прав та свобод громадян під час виборів у таких надскладних умовах можуть бути:

Забезпечення прозорості та доступності інформації:

забезпечити доступ громадськості до інформації про виборчий процес, включаючи правила та процедури, які діють під час воєнного стану;

запровадити механізми масової інформації та освіти громадськості щодо їх виборчих прав та можливостей в умовах військового конфлікту.

Гарантування безпеки та нейтральності виборів:

розробити ефективні механізми забезпечення безпеки виборчого процесу, включаючи заходи для запобігання та виявлення випадків впливу на вибори з боку збройних груп чи зовнішніх сил;

забезпечити нейтралітет виборів та виключити будь-яку форму тиску або втручань у виборчий процес.

Визначення та захист основних прав громадян:

зважити можливість внесення конституційних та законодавчих змін, щоб гарантувати право громадян на участь у виборчих процесах у складних воєнних умовах;

запровадити механізми захисту свободи слова, об'єднання та інших основних прав під час виборчого процесу.

Міжнародне співробітництво та моніторинг:

активно співпрацювати з міжнародними організаціями та міжнародною спільнотою для забезпечення об'єктивного моніторингу виборчого процесу;

залучити міжнародних експертів та спостерігачів для гарантії справедливості та легітимності виборів.

Участь громадян та підтримка громадянського суспільства:

сприяти активній участі громадян та підтримці громадянського суспільства в управлінні та моніторингу виборчого процесу;

забезпечити захист прав активістів та представників громадянського суспільства, які долучаються до виборчого процесу.

Розвиток адаптивних стратегій:

вивчити досвід країн, що пережили воєнний стан, та адаптувати їх кращі практики до контексту України;

забезпечити гнучкість та адаптивність правових інструментів до змін у ситуації воєнного стану в Україні.



Висновки

В умовах воєнного стану виникає серйозна потреба в розробці та застосуванні спеціальних правових заходів, які забезпечують безпеку та легітимність виборчого процесу. Важливим у цьому процесі є відповідність виборчих процедур міжнародним стандартам та принципам, навіть, у непередбачуваних обставинах, для забезпечення легітимності та визнання результатів. Також є необхідним розробка спеціальних заходів щодо реінтеграції громадян, особливо тих, які перебувають на деокупованих територіях України, та забезпечення їхньої участі у виборчих процесах.

Отже, важливо адаптувати правові інструменти публічного управління до складних умов воєнного стану для забезпечення демократичного та стабільного виборчого процесу, що передбачає: забезпечення прозорості та доступності інформації; гарантування безпеки та нейтральності виборів; визначення та захист основних прав громадян; міжнародне співробітництво та моніторинг; участь громадян та підтримка громадянського суспільства; розвиток адаптивних стратегій.

Все це має на меті забезпечити сталість, легітимність та справедливість виборчого процесу в умовах воєнного стану в Україні, зберігаючи при цьому основні права та свободи громадян нашої держави.



Література

Конституція України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

Закон України “Про правовий режим воєнного стану”. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

Виборчий кодекс України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text

Макаров Г. Можливість проведення загальнонаціональних виборів в умовах воєнного стану. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://niss.gov.ua/news/komentari- ekspertiv/mozhlyvist-provedennya-zahalnonatsionalnykh-vyboriv-v-umovakh-voyennoho

Президент ПАРЄ Тіні Кокс: Рішення про те, як і коли проводити вибори, -- лише у руках Уряду, Парламенту та народу України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/pace-president-tiny-kox-it-is-up-to-the-government- parliament-and-the-people-of-ukraine-to-decide-when-and-how-to-conduct-elections

Мезенцева розповіла на заході ПАРЄ, що вибори мають відбутися в 2024 році. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/05/15/ 7161704/

Про затвердження обсягу видатків для включення до бюджетного запиту за бюджетною програмою 6741020 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік, орієнтовних обсягів видатків, необхідних для проведення виборів народних депутатів України, Президента України та додаткового обсягу видатків для проведення місцевих виборів у 2024 році. Постанова Центральної виборчої комісії України від 15 серпня 2023 року № 53. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0053359-23#Text

Офіс Ради Європи в Україні. Критерії можливості/неможливості проведення виборів/референдумів в Україні у післявоєнний час. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/criteria-for-the-possibility-or-impossibility-to-conduct-elections- or-referenda-in-ukraine-in-the-post-war-period-were-discussed-by-the-major-ukrainian-stakeholders- concerned

Офіс Ради Європи в Україні. Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/reform-of- the-electoral-practice-in-ukraine

Про організацію роботи з нагляду за реалізацією проєкту міжнародної технічної допомоги "Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні" та визначення його координатора. Постанова Центральної виборчої комісії. 15 грудня 2023 року № 81. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0081359-23#Text

Ключковський Ю., Венгер В. Передумови та виклики для організації й проведення виборів в Україні у післявоєнний час. Дослідження з оцінки ситуації. Рада Європи, 2022. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://rm.coe.int/ua-organisation-and-holding-of-elections- in-post-war-ukraine-net-2768-/1680a8e998



References

Zakon Ukrat'ni “Konstitudja Ukrami” [The Law of Ukraine “Constitution of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr#Text [in Ukrainian].

Zakon Ukrami “Pro pravovij rezhim voєnnogo stanu” [The Law of Ukraine "On the Legal Regime of Martial Law"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/389-19#Text

Viborchij kodeks Ukrami. [Election Code of Ukraine].(n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text [in Ukrainian].

Makarov, G. Mozhlmst' provedennja zagafnonadonafnih viboriv v umovah voєnnogo stanu. [The possibility of holding national elections under martial law]. niss.gov.ua Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/mozhlyvist-provedennya-zahalnonatsionalnykh- vyboriv-v-umovakh-voyennoho [in Ukrainian].

Prezident PARЄ Тіпі Koks: Rishennja pro te, jak і koli provoditi vibori, -- lishe u rukah Urjadu, Parlamentu ta narodu Ukrami. [PACE President Tini Cox: The decision on how and when to hold elections is only in the hands of the Government, the Parliament and the people of Ukraine]. www.coe.int Retrieved from https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/pace-president-tiny-kox-it-is-up- to-the-government-parliament-and-the-people-of-ukraine-to-decide-when-and-how-to-conduct- elections [in Ukrainian].

Mezenceva rozpovtia na zahodі PARQ shho vibori majut' vMbutisja v 2024 rod.[ Mezentseva said at the PACE event that the elections should be held in 2024]. www.eurointegration.com.ua Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/05/15/7161704/ [in Ukrainian].

Postanova Central'nof viborchof korn^n Ukrami “Pro zatverdzhennja obsjagu vidatkw dlja vkljuchennja do bjudzhetnogo zapitu za bjudzhetnoju programoju 6741020 "Subvendja z derzhavnogo bjudzhetu m^cevim bjudzhetam na provedennja viboriv deputativ mіscevih rad ta sti's'kih, selishhnih, mіs'kih golіv" do proєktu Derzhavnogo bjudzhetu Ukra'tni na 2024 rik, orієntovnih obsjagіv vidatkіv, neobhMnih dlja provedennja viborіv narodnih deputativ Ukra'tni, Prezidenta Ukrami ta dodatkovogo obsjagu vidatkiv dlja provedennja mdcevih viboriv u 2024 rod” [Resolution of the Central Election Commission of Ukraine “On the approval of the volume of expenditures for inclusion in the budget request under the budget program 6741020 "Subsidy from the state budget to local budgets for the holding of elections of deputies of local councils and village, settlement, and city heads" to the project of the State Budget of Ukraine for 2024, the estimated volumes of expenditures necessary for holding elections of People's Deputies of Ukraine, the President of Ukraine and an additional amount of expenses for holding local elections in 2024”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0053359- 23#Text [in Ukrainian].

Ofis Radi Єvropi v Ukraini. Kriterii mozhlivosti/nemozhlivosti provedennja viboriv/ referendumiv v Ukraini u pisljavoєnnij chas. [Office of the Council of Europe in Ukraine. Criteria for the possibility/impossibility of holding elections/referendums in post-war Ukraine]. www.coe.int Retrieved from https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/criteria-for-the-possibility-or- impossibility-to-conduct-elections-or-referenda-in-ukraine-in-the-post-war-period-were-discussed- by-the-major-ukrainian-stakeholders-concerned [in Ukrainian].

Ofis Radi Єvropi v Ukraini. Pidtrimka demokratichnih pisljavoєnnih viboriv v Ukraini. [Office of the Council of Europe in Ukraine. Support for democratic post-war elections in Ukraine]. www.coe.int Retrieved from https://www.coe.int/uk/web/kyiv/reform-of-the-electoral- practice-in-ukraine [in Ukrainian].

Postanova Central'not viborchoi komisiї “Pro organizaciju roboti z nagljadu za realizaciєju ргоє^и mizhnarodnoi tehnichnoi dopomogi "Pidtrimka demokratichnih pisljavoєnnih viboriv v Ukraini" ta viznachennja jogo koordinatora” [Resolution of the Central Election Commission “About the organization of work on supervision of the implementation of the international technical assistance project "Supporting democratic post-war elections in Ukraine" and determining its coordinator|']. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v0081359-23#Text [in Ukrainian].

Kljuchkovs'kij, Ju., Venger, V. Peredumovi ta vikliki dlja organizacii j provedennja viboriv v Ukraini u pisljavoєnnij chas. Doslidzhennja z ocinki situacii. Rada Єvropi, 2022. [Prerequisites and challenges for the organization and conduct of elections in Ukraine in the postwar period. A study on the assessment of the situation. Council of Europe, 2022]. rm.coe.int Retrieved from https://rm.coe.int/ua-organisation-and-holding-of-elections-in-post-war-ukraine- net-2768-/1680a8e998 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/