Форми використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Форми використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв

Володимир Миколайович Твердохліб

(Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, м. Харків)

З урахуванням реалій, у яких відбувається сучасний розвиток нашої держави, актуалізоване питання забезпечення ефективного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема тих, що є найчисельнішими серед облікованих злочинів і кримінальних проступків. До таких належать і кримінальні правопорушення, що пов'язані із застосуванням вибухових пристроїв. На підставі текстуального аналізу теоретичних розробок українських учених, у статті наголошено на тому, що така важлива складова практичної діяльності щодо розслідування кримінальних правопорушень окресленої категорії як використання спеціальних знань, допоки залишається малодослідженою. На підставі вивчення матеріалів слідчої та судової практики визначено типові форми спеціальних знань, що використовуються під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв, окреслено особливості їх реалізації.

Ключові слова: кримінальне правопорушення, досудове розслідування, вибух, вибуховий пристрій, боєприпас, зброя, спеціальні знання, форма використання.

Volodymyr M. TVERDOKHLIB,

Postgraduate Student

(National Scientific Center "Hon. Prof. M. S. Bokarius Forensic Science Institute" Ministry of Justice of Ukraine, Kharkiv, Ukraine)

FORMS OF USING SPECIAL KNOWLEDGE DURING THE INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENSES RELATED TO THE USE OF EXPLOSIVE DEVICES

Taking into account the realities in which the modern development of our state takes place, the issue of ensuring an effective and impartial investigation of criminal offenses, in particular those that are the most numerous among recorded crimes and criminal misdemeanors, has been updated. These include criminal offenses related to the use of explosive devices. Based on the textual analysis of theoretical developments of Ukrainian scientists, the article emphasizes that such an important component of practical activity in the investigation of criminal offenses of the defined category as the use of special knowledge remains understudied. Based on the study of investigative and judicial practice materials, typical forms of special knowledge used during the investigation of criminal offenses related to the use of explosive devices are determined, and the specifics of their implementation are outlined.

Key words: criminal offense, pre-trial investigation, explosion, explosive device, ammunition, weapon, special knowledge, form of use.

Постановка проблеми

З повномасштабним вторгненням на територію України значно зросла кількість облікованих кримінальних правопорушень, учинення яких пов'язане з застосуванням вибухових пристроїв. Так, згідно з офіційними даними звіту Національної поліції за 2022 р., кількість виявлених кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним поводженням зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами зросла на 13 % (до 4,5 тис). Окрім цього, за вказаний період підрозділами вибухотехнічної служби Національної поліції України здійснено майже 25,5 тис. виїздів, оглянуто понад 16,6 тис. гектарів території, виявлено та вилучено понад 185,6 тис. боєприпасів (гранати, постріли до гранатометів, артилерійські боєприпаси, протипіхотні та протитанкові міни, реактивні системи залпового вогню, некеровані та керовані ракети, авіабомби тощо), понад 4,9 тони вибухових речовин 1. При тому, загалом за цей період обліковано 7 003 кримінальних правопорушень, учинених із застосуванням зброї та боєприпасів, а за 2023 р. їх кількість сягнула 30 843 випадків1. Це актуалізувало потребу організації їм належної протидії кримінальними процесуальними методами, а також удосконалення вже розроблених науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх розслідування.

До групи кримінальних правопорушень, пов'язаних із вибухами ми відносимо чисельну кількість злочинів і кримінальних проступків. Це не лише в яких вибухові пристрої є знаряддями вчинення, а й ті кримінальні правопорушення, що пов'язані з їх незаконним обігом, а також у яких вибух став наслідком порушення певних правил безпеки, визначених відповідними законодавчими актами або встановлених режимними обмеженнями окремих об'єктів тощо. Під час розслідування усіх цих груп кримінальних правопорушень, обов'язковим є використання наукових, технічних та інших видів спеціальних знань, у зв'язку з чим, окреслена проблематика потребує ретельного дослідження.

Мета статті - надати характеристику формам використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв.

Виклад основного матеріалу

Під спеціальними знаннями в юридичній літературі пропонують розуміти знання в галузі конкретної науки, техніки, мистецтва або ремесла, що засвоєні за результатами здобуття особою відповідної освіти та під час зді йснення професійної практичної діяльності, котрі є підставою для надання суб'єктами застосування цих знань - обізнаними особами, котрі наділяються в кримінальному провадженні статусами експерта або спеціаліста, консультацій, довідок чи висновків щодо обставин учинення кримінального правопорушення та які можуть зумовити настання юридично значущих наслідків для кримінального провадження, загалом для вирішення завдань кримінального провадження , , .

Комплексному дослідженню проблематики використання спеціальних знань у кримінальному провадженні постійно приділяють увагу вчені. Окремим аспектам цієї проблематики присвячено праці В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, І.В. Гори, Ф. Е. Давудова, А. В. Іщенка, Н.І. Клименко, М.В. Костицького, О.І. Мотляха, Г.М. Надгорного, В.Л. Ортинського, І.А. Петрової, І.В. Пирога, В.М. Реваки, Б.В. Романюка, М.Я. Сегая, В.В. Семенова, З. М. Соколовського, Е. Б. Сімакової-Єфремян, А. М. Тимчишина, В. М. Шерстюка, М. Г. Щербаковського та ін.

Особливості їх використання спеціальних знань під час розслідування певних категорій кримінальних проваджень проаналізовані в роботах Г. С. Бідняк, В. С. Бондара, А. Г. Вуйми, О. В. Гайдар, І. Г. Галдецької, Є. В. Ковалевської, Ю. Ю. Ковальова, Н. М. Косміної, П. Ю. Кравчука, І. Р. Куриліна, А. М. Лазебного, Є. Д. Лук'янчикова, А. В. Мировської, Я. В. Новака, А. М. Таранової, Н. В. Тимофєєвої, С. О. Торопова, Д. О. Хомича, О. В. Шевченка, О. М. Шрамка, А. В. Шульженко, В. О. Ящука та ін. Водночас попри це окремі аспекти використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв досі не знаходили свого ґрунтовного дослідження в теорії вітчизняної криміналістики та судової експертології.

З огляду на специфіку типових слідчих ситуацій, котрі мають місце у разі скоєння кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв, то першочергово слід наголосити, що в тих із них, де стався вибух перш за все виникає потреба в забезпеченні огляду місця події. До участі в цій слідчій (розшуковій) дії залучаються обізнані особи різних фахів, що також зумовлено багатьма чинниками.

Так, у разі якщо на місці події виявлено «чорну групу» потерпілих, то безумовно до їх огляду, за загальним правилом слід залучати судово - медичного експерта, а у разі неможливості - лікаря. Реалізація такої форми є обов'язковою, що, зокрема, забезпечено положеннями чинного законодавства, а саме: окремими нормами Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України (ст.ст. 238, 239, 242), Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Порядком взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини, котрий затверджено Спільним наказом МВС України, МОЗ України, Генеральної прокуратури України від 29.09.2017 №807/1193/279 (далі - Спільний наказ), а також урегульовано Постановами Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» та від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас важливо зауважити, що на період дії в державі воєнного стану дію Спільного наказу призупинено Порядком взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України, затвердженим спільним Наказом МВС України, МОЗ України, Офісом Генерального прокурора від 09.03.2022 №177/450/46 (далі - Порядок). Його положеннями визначено, що «Огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово - медичного експерта або лікаря. У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа»1. З-поміж іншого ним також визначено, що «за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово - медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов'язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов'язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування».

Після з'ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку, працівники Національної поліції України за результатами огляду трупа, повідомляють територіальний заклад охорони здоров'я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть . Таким чином у разі раптової смерті чи її невстановлення, це не є обов'язковими підставами для призначення судово - медичної експертизи. В юридичній літературі з цього приводу зауважують, що окремі з окреслених положень Порядку не узгоджуються з нормами кримінального процесуального законодавства, зокрема щодо обов'язкового призначення судово-медичної експертизи задля встановлення причини смерті, а також проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду). При цьому зрозуміло, що подібні ситуації є винятком, аніж правилом, адже як засвідчує практика, працівники органи прокуратури допускають застосування подібного підходу лише в тих регіонах, де ведуться активні бойові дії та існує загроза життю та здоров'ю співробітників Національної поліції та судово-медичних експертів. Отже, у разі смерті потерпілих через вибух виникає потреба в реалізації ще однієї форми використання спеціальних знань як залучення експерта до проведення судово-медичної експертизи.

Не менш поширеною під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосування вибухових пристроїв стає потреба у використанні спеціальних знань у галузі криміналістичної вибухотехніки. Окремі форми використання спеціальних знань ініціюються стороною обвинувачення ще на етапі проведення першочергових слідчих (розшукових) дій. Так, під час огляду місця події обізнані особи займаються пошуком і виявленням вибухонебезпечних речовин, вибухових пристроїв, їх фрагментів і знешкодженням таких об'єктів. Також при плануванні такого огляду слід зважати на те, що вони є тривалими та трудомісткими, адже обстановка на місці події характеризується великою кількістю розрізнених фрагментів різних матеріалів, предметів, деталей тощо. Це вчергове засвідчує актуальність залучення до огляду місця вибуху або місця вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням вибухових пристроїв обізнаних осіб у галузі криміналістичної вибухотехніки та ін.

Слушно зауважують у юридичній літературі про те, що огляд місця вибуху, зокрема і кримінального, спрямований на оцінку потужності заряду вибухового пристрою, котрий спрацював, визначення напрямку дії ударної хвилі, виду вибухової речовини, якою був оснащений вибуховий пристрій, окреслення зони пошуку речових доказів, висунення обґрунтованих припущень про місцеперебування підривника під час вибуху керованого вибухового пристрою, встановлення осіб, причетних до вибухів, на початковому етапі розслідування, у тому числі й по гарячих слідах 1.

Таким чином, актуальними тактичними завданнями, що підлягають вирішенню під час проведення огляду є виявлення слідів вибухового впливу на предметах речової обстановки місця події, визначення обсягу руйнувань і можливої належності окремих уламків, деталей, предметів до вибухового пристрою , їх опис, іноді попереднє криміналістичне дослідження залученою обізнаною особою та вилучення.

У межах попередніх вибухотехнічних досліджень, що також проводяться на місці події, можуть бути вирішені питання про природу вибуху, з'ясування центру вибуху, установлення виду підірваної вибухової речовини, її маси, форми та розмірів вибухового пристрою, місця його закладення, а також типу засобів ініціювання та способу підриву вибухового пристрою, способу його виготовлення та застосованих для цього інструментів, обладнання, матеріалів, речовин .

Компетентний опис вилучених під час огляду місця події фрагментів, котрі можуть складати вибуховий пристрій, у тексті протоколу також можливо здійснити за допомогою залученої обізнаної особи, яка є фахівцем у галузі криміналістичної вибухотехніки. Усі повідомлені спеціалістом відомості під час проведення слідчої (розшукової) дії, слід заносити до протоколу огляду місця події або ж долучати у вигляді довідки чи пояснень до протоколу як додатку, а в подальшому вони мають бути обов'язково направлені на дослідження судового експерта.

Якщо під час огляду проведено знешкодження вибухового пристрою або вибухонебезпечних предметів, то залучений вибухотехнік має скласти відповідний акт, який також має бути обов'язково долучено до протоколу як додаток. розслідування кримінальне правопорушення вибуховий

Поширеною формою використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв, є також залучення обізнаної особи у галузі криміналістичної вибухотехніки до обшуку та слідчо го експерименту. Завданнями обшуку в таких кримінальних провадженнях є:

- виявлення складових фрагментів вибухового пристрою, а також вибухових речовин, засобів підриву, подібних до тих, що застосовані під час вчинення кримінального правопорушення;

- виявлення та вилучення матеріалів, подібних до використаних для виготовлення корпусу, упаковки вибухового пристрою, інструментів, використаних при виготовленні цього пристрою, книг, конспектів 1, комп'ютерної техніки, мобільних пристроїв та інших об'єктів, де можуть міститися записи про вибухову справу, особливості конструювання вибухових пристроїв.

Вагому підготовку слід здійснити до проведення слідчого експерименту у досліджуваній нами категорії кримінальних проваджень. По-перше слід визначитися, разом із судо вим експертом про доцільність і безпеку його проведення в певних умовах. Якщо існують сумніви про те, що свідок, наприклад, у певній обстановці дійсно міг бачити або чути вибух, важливо з'ясувати чи можливо забезпечити проведення слідчого експерименту в умовах, що виключають небезпеку для життя й здоров'я людей, а також чи не буде завдано оточуючій матеріальній обстановці на місці проведення слідчої (розшукової) дії матеріальний збиток чи завдано іншу шкоду. Попри те, що експерименти для перевірки відомостей, котрі стосуються вибухових пристроїв, можуть бути ефективно проведені й без використання вибухових речовин, як зауважують у спеціальній літературі , ми вважаємо, що вони здебільшого не представляють вагомого значення для вирішення тактичних завдань розслідування, а тому їх проведення має становити скоріше виняток і лише за умови достатності обставин, що свідчать про можливість досягнення цілей цієї слідчої (розшукової) дії.

Щодо залучення експертів до проведення експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв, то за результатами узагальнення слідчої, судової та експертної практики (емпіричних даних), доходимо висновку, що типовими є: вибухотехнічні експертизи, судово-медичні, пожежно-технічні, трасологічні, судово-психіатричні та ін.

Проведення вибухотехнічних експертиз, як правило, доручається Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, експертним установам Служби безпеки України та Міністерства юстиції України. Саме вони оснащені всім необхідним обладнанням для проведення кваліфікованих досліджень. Під час їх проведення вирішується низка завдань ідентифікаційного, діагностичного, класифікаційного і навіть реконструкційного характеру. Для вирішення багатьох із них, може виникнути потреба в залученні фахівців таких галузей науки як хіміки, медики, криміналісти, спеціальних знань у галузі металознавства, трасології тощо, у зв'язку з чим, експертиза може набути характеру комплексної. У зв'язку з цим, за відсутності в слідчого необхідних спеціальних знань, рекомендовано попередньо консультуватися в експертів як про вид експертного дослідження, котрий має бути призначено в конкретній слідчій ситуації, так і про перелік запитань, які слід поставити на його вирішення або розв'язання групи експертів.

До основних завдань вибухотехнічної експертизи належать:

- установлення належності об'єкта до вибухових пристроїв чи речовин, що використовуються як складові для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів чи піротехнічних засобів;

- з'ясування способу виготовлення вибухових речовин;

- виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх розкладу на предметах-носіях;

- визначення за продуктами розкладу вибухових речовин вихідної речовини, що застосовувалася для вибуху (пострілу);

- з'ясування спільної родової (групової) належності вибухових речовин1, .

З огляду на аналіз слідчої та експертної практики важливо зауважити про вагоме значення комплексної судової вибухотехнічної та матеріалознавчої експертизи, об'єктами якої є:

- вибухові пристрої, боєприпаси, засоби підриву та їх фрагменти;

- вибухові речовини, їх залишки та продукти вибуху;

- сліди вибуху, виявлені на місті події;

- предмети, що імітують вибухові речовини й вибухові пристрої; інструменти, матеріали та оснащення, які використовувалися при їх виготовленні:

- матеріали кримінального провадження про обставини підготовки та вчинення вибуху. Таким чином, вид судової експертизи, характер вирішуваних нею завдань завжди зумовлений особливостями слідчої ситуації, що сформувалася на відповідному етапі розслідування, а також слідчими версіями, які слід перевірити чи спростувати.

Висновки

Об'єктивне, кваліфіковане та повне досудове розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із вибухами, а також учинення яких супроводжувалося застосуванням вибухових пристроїв передбачає обов'язкове застосування спеціальних знань у різних формах. Потреба в їх використанні виникає вже після отримання повідомлення про вибух або виявлення предметів, схожих на вибухові пристрої чи підозрілі предмети, адже за таких умов виникає потреба спростування факту небезпеки для оточуючих осіб.

Типовими процесуальними формами використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень досліджуваної нами категорії є залучення обізнаної особи в статусі спеціаліста до проведення слідчих (розшукових) дій, а також залучення експерта до проведення експертизи. Менш поширеним, але також використовується така форма спеціальних знань як проведення попередніх криміналістичних (вибухотехнічних) досліджень, що здійснюється під час огляду місця події або обшуку.

Найпоширенішими видами судових експертиз, що проводяться під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із вибухами, а також учинення яких супроводжувалося застосуванням вибухових пристроїв є: вибухотехнічні, судово-медичні, пожежно-технічні, трасологічні, судово-психіатричні, комплексні судові вибухотехнічні та матеріалознавчі експертизи та ін. Як засвідчує проведений нами аналіз слідчої та судової практики, вид судової експертизи, характер вирішуваних нею завдань здебільшого зумовлений особливостями слідчої ситуації, котра сформувалася на відповідному етапі розслідування, а також слідчими версіями, які слід перевірити чи спростувати.

Окреслена нами проблематика є складною, а тому потребує комплексних ґрунтовних досліджень. Це також зумовлено і особливостями сучасного державного розвитку України, а також вирішенням і мінімізацією складнощів, котрі виникають у практичній діяльності органів досудового розслідування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арешонков В. В., Кофанов А. В. Криміналістична вибухотехніка // Криміналістика: криміналістична техніка : навч. посіб. [Р. Л. Степанюк, В. О. Гусєва, В. В. Кікінчук та ін.]; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : ХНУВС, 2023. 388 с.

2. Вуйма А. Г. Окремі аспекти використання спеціальних медичних знань під час розслідування вбивств в умовах дії правового режиму воєнного стану // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.) / МВС України, Харків. нац. ун -т внут. справ, Наук. парк «Наука та безпека». Вінниця : ХНУВС, 2023. С. 136-139.

3. Вуйма А. Г. Поняття, сутність та форми спеціальних знань, що використовуються під час розслідування вбивств. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. 2020. №1 (89). С. 54-62. DOI: https://doi.org/10.33766/2524-0323.89.54-62.

4. Гайдар О. В. Використання спеціальних знань під час розслідування таємного викрадення чужого майна: монографія / за ред. д - ра юрид. наук, проф. В. О. Гусєвої. Харків: ТОВ «У справі», 2023. 185 с.

5. Каткова Т. В. Судові експертизи (підстави та процесуальний порядок призначення і провадження, перелік типових питань): навчальний посібник. 3-те вид. Харків: «Рубікон», 2003. 192 с.

6. Колесник В. А., Гора І. В. Криміналістика в протидії незаконному використанню вибухових пристроїв, вогнепальної зброї та обігу наркотиків: посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2017. 400 с.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від

13.04.2012 № 4651-VI // База даних (БД) «Законодавство України» /

Верховна Рада (ВР) України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/-4651- 17 (дата звернення 01.04.2024).

8. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: затв. Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу

Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) // БД «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705- 98#Text (дата звернення: 01.04.2024).

9. Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини: затв. Спільним наказом МВС України, МОЗ України, Генеральної прокуратури України від 29.09.2017 №807/1193/279 // БД 269 «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1299-17#Text (дата звернення 01.04.2024).

10. Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної

поліції, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України: затв. спільним Наказом МВС України, МОЗ України, Офісом Генерального прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 // БД

«Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0317-22#Text (дата звернення

01.04.2024).

11. Приходько Ю. П. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування злочинів, пов'язаних із кримінальними вибухами: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2016. 19 с.

12. Степанюк Р. Л. Поняття спеціальних знань у кримінальному провадженні. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ іменіЕ. О. Дідоренка. 2014. Спецвипуск. С. 38-42.

Размещено на Allbest.ru