Цифрові технології в стандартизації й сертифікації продукції: вплив на систему державного регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрові технології в стандартизації й сертифікації продукції: вплив на систему державного регулювання

Лапичак Назарій Ігорович кандидат технічних наук, докторант кафедри публічного адміністрування, Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ

Анотація

Метою дослідження є визначення особливостей застосування цифрових технологій під час стандартизації й сертифікації продукції. Доведено, що цифрові технології відіграють центральну роль у сучасних процесах стандартизації та сертифікації продукції, фундаментально змінюючи способи розробки, впровадження та перевірки стандартів. Визначено, що цифрові технології суттєво вплинули на процес стандартизації та сертифікації сучасної продукції у глобальному масштабі. Одним із суттєвих факторів впливу є так зване оцифрування самих стандартів. Встановлено, що сама глобалізація прискорила впровадження цифрових технологій у сфері контролю та регулювання якості продукції. Доведено, що у контексті сертифікації цифрові технології відіграють вирішальну роль в оптимізації процесу сертифікації та забезпеченні цілісності та надійності сертифікованої продукції. Одне з важливих завдань полягає у збиранні та аналізі даних. Охарактеризовано засади застосування цифрових технологій в процесі стандартизації й сертифікації продукції. Доведено, що цифрові технології необхідні для процесів стандартизації та сертифікації продукції, надаючи інструменти та можливості, необхідні для ефективної розробки, впровадження та перевірки стандартів. Встановлено, цифрові технології мають вплив на систему державного регулювання якості продукції, забезпечуючи контроль на основі даних, міжнародне співробітництво та стійкість кібербезпеки. Доведено, що цифрові технології зробили революцію у процесі сертифікації, надавши більш надійні інструменти для збирання, аналізу та перевірки даних. Визначено, що завдяки цифровим технологіям стандарти можна зберігати, отримувати до них доступ і оновлювати в цифрових форматах, що сприяє швидшому поширенню і гарантує, що останні стандарти будуть легко доступні виробникам і регулюючим органам у всьому світі. стандартизація сертифікація цифрова технологія

Ключові слова: стандартизація, сертифікація, цифрові технології, державне регулювання, якість продукції

Lapychak Nazariy Ihorovych Candidate for Technical Sciences, Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

DIGITAL TECHNOLOGIES IN STANDARDIZATION AND CERTIFICATION OF PRODUCTS: IMPACT ON STATE REGULATORY SYSTEM

Abstract. The purpose of the study is to determine the features of applying digital technologies in the standardization and certification of products. It is shown that digital technologies play a central role in modern processes of standardization and certification of products, fundamentally changing the ways standards are developed, implemented, and verified. It is determined that digital technologies have significantly influenced the process of standardization and certification of modern products on a global scale. One of the significant factors is the digitization of standards themselves. It is established that globalization has accelerated the adoption of digital technologies in the sphere of control and regulation of product quality. It is proven that in the context of certification, digital technologies play a crucial role in optimizing the certification process and ensuring the integrity and reliability of certified products. One of the important tasks is data collection and analysis. The principles of applying digital technologies in the process of standardization and certification of products are characterized. It is demonstrated that digital technologies are necessary for the processes of standardization and certification of products, providing the tools and capabilities necessary for efficient development, implementation, and verification of standards. It is established that digital technologies influence the system of state regulation of product quality, providing data-driven control, international cooperation, and cybersecurity resilience. It is proven that digital technologies have revolutionized the certification process, providing more reliable tools for data collection, analysis, and verification. It is determined that thanks to digital technologies, standards can be stored, accessed, and updated in digital formats, facilitating faster dissemination and ensuring that the latest standards are easily accessible to manufacturers and regulatory bodies worldwide.

Keywords: standardization, certification, digital technologies, state regulation, product quality

Постановка проблеми

Цифрові технології суттєво вплинули на процес стандартизації та сертифікації сучасної продукції у глобальному масштабі. Одним із суттєвих факторів впливу є так зване оцифрування самих стандартів. Раніше стандарти часто документувалися у фізичних посібниках або документах, що ускладнювало їх поширення та оновлення. Однак завдяки цифровим технологіям стандарти можна зберігати, отримувати до них доступ і оновлювати в цифрових форматах, що сприяє швидшому поширенню і гарантує, що останні стандарти будуть легко доступні виробникам і регулюючим органам у всьому світі. Більше того, цифрові технології зробили революцію у процесі сертифікації, спростивши збір, аналіз та перевірку даних. Наприклад, пристрої IoT (Інтернету речей), вбудовані в продукти, можуть збирати дані в режимі реального часу протягом усього процесу виробництва та розповсюдження. Потім ці дані можна проаналізувати за допомогою алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання, щоб забезпечити відповідність встановленим стандартам та правилам. Крім того, платформи цифрової сертифікації дозволяють подавати документацію в електронному вигляді, скорочуючи паперову роботу та адміністративне навантаження як для виробників, так і для регулюючих органів.

Слід зазначити, що сама глобалізація прискорила впровадження цифрових технологій у сфері контролю та регулювання якості продукції. Оскільки ланцюжки поставок стають дедалі складнішими й охоплюють безліч країн, цифровізація стає необхідної підтримки узгодженості та якості на міжнародному рівні. Цифрові платформи дозволяють відстежувати виробничі процеси в режимі реального часу, дозволяючи виробникам оперативно виявляти та усувати проблеми з якістю. Крім того, цифровізація полегшує спілкування та співпрацю між регулюючими органами та організаціями, що встановлюють стандарти у всьому світі, забезпечуючи узгодження стандартів та правил у різних регіонах.

Актуальність і важливість цифровізації у контролі та регулюванні якості продукції різноманітні. Відтак, підвищує прозорість та відстежуваність всього ланцюжка поставок, дозволяючи зацікавленим сторонам відстежувати шлях продукції від сировини до кінцевих користувачів. Така прозорість не лише допомагає запобігти появі контрафактної продукції, а й дозволяє швидко відкликати її у разі виникнення проблем із безпекою чи якістю. По-друге, цифрові технології дозволяють підвищити ефективність та економічність процесу сертифікації, скорочуючи час та ресурси, необхідні для забезпечення відповідності. Це, у свою чергу, сприяє інноваціям та конкурентоспроможності ринку, дозволяючи виробникам зосередитися на розробці продукції, а не орієнтуватися у складному нормативному середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти дослідження стандартизації й сертифікації сучасної продукції розкривалися в роботах таких вчених як Б. Арнасенко, В. Батанов, Н. Мельничук, Ф. Слюсарчук, Г.-В. Зінн, Д. Мартінес-Аль'єр, К. Маюмі, К. Ісікава, Д. Кампанелла, Е.Карлик, Ф. Кросбі, К. Меллер, П.Новиченко, О. Силкін, М. Криштанович та інші. Однак ряд теорії і концепцій щодо врахування впливу цифрових технологій, досі залишаються не розкритими в повній мірі, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою статті є визначення особливостей застосування цифрових технологій під час стандартизації й сертифікації продукції.

Виклад основного матеріалу

Цифрові технології відіграють центральну роль у сучасних процесах стандартизації та сертифікації продукції, фундаментально змінюючи способи розробки, впровадження та перевірки стандартів. По-перше, цифрові технології необхідні для стандартизації, оскільки вони надають інструменти, необхідні для ефективної та результативної розробки та розповсюдження стандартів [1-2]. Цифрові платформи дозволяють організаціям, які встановлюють стандарти, співпрацювати віддалено, полегшуючи обмін досвідом та знаннями через географічні кордони. Це дозволяє розробляти комплексні та глобальні стандарти, що відображають останні досягнення в галузі технологій та кращі галузеві практики. Більше того, цифрові технології підвищують доступність стандартів, надаючи онлайн-сховища та бази даних, до яких виробники, регулюючі органи та інші заінтересовані сторони можуть легко отримати доступ до стандартів [3-5]. Така доступність спрощує зусилля щодо забезпечення відповідності, гарантуючи, що виробники мають доступ до інформації, необхідної для приведення своєї продукції у відповідність до встановлених стандартів. Крім того, цифрові платформи дозволяють швидко поширювати оновлення та поправки до стандартів, гарантуючи, що зацікавлені сторони знають про зміни та можуть оперативно їх реалізувати.

У контексті сертифікації цифрові технології відіграють вирішальну роль в оптимізації процесу сертифікації та забезпеченні цілісності та надійності сертифікованої продукції. Одне з важливих завдань полягає у збиранні та аналізі даних [6-7]. Цифрові технології, такі як пристрої та датчики Інтернету речей, дозволяють відстежувати виробничі процеси та продуктивність продукту в режимі реального часу, забезпечуючи безперервний збір даних протягом усього життєвого циклу продукту. Потім ці дані можна проаналізувати за допомогою передової аналітики та алгоритмів машинного навчання, щоб оцінити відповідність встановленим стандартам та визначити області для покращення. Крім того, платформи цифрової сертифікації пропонують такі переваги, як електронна подача документації, скорочення паперової роботи та адміністративного навантаження як для виробників, так і для регулюючих органів [8-10]. Це спрощує процес сертифікації, прискорює виведення продукції ринку, зберігаючи у своїй суворі стандарти якості та безпеки. Крім того, цифрові платформи сприяють прозорості та відстеження процесу сертифікації, дозволяючи зацікавленим сторонам відстежувати статус заявок на сертифікацію та легко отримувати доступ до відповідної документації.

Слід зазначити, що цифрові технології дозволяють регулюючим органам використовувати базовані на даних підходи до нагляду та правозастосування. Збираючи та аналізуючи дані з різних джерел, включаючи пристрої Інтернету речей, бази даних продуктів та платформи зворотного зв'язку зі споживачами, регулюючі органи можуть більш ефективно виявляти тенденції, закономірності та потенційні ризики. Це забезпечує попереджувальне регулювання, дозволяючи регулюючим органам швидко втручатися в усунення загроз, що виникають, якості та безпеки продукції. Більше того, цифрові технології сприяють міжнародному співробітництву та гармонізації нормативно- правової бази. За допомогою цифрових платформ та комунікаційних інструментів регулюючі органи можуть співпрацювати зі своїми колегами в інших країнах для узгодження стандартів та правил, зниження торгових бар'єрів та сприяння доступу на ринок для відповідних продуктів. Така глобалізація нормативного нагляду сприяє послідовності та узгодженості стандартів якості продукції у всіх країнах, підвищуючи довіру споживачів та полегшуючи міжнародну торгівлю. Проте, цифрові технології також створюють проблеми для системи державного регулювання якості продукції. Однією з таких проблем є необхідність усунення ризиків кібербезпеки, пов'язаних із взаємозалежними пристроями та цифровими платформами. Оскільки продукти стають все більш оцифрованими та підключеними до Інтернету, вони стають вразливими для кіберзагроз, включаючи витік даних, злом та атаки шкідливих програм. Регулюючі органи повинні розробити надійні системи кібербезпеки для захисту цілісності та конфіденційності конфіденційних даних, що збираються та передаються цифровими каналами (рис.2).

На закінчення відзначимо, що цифрові технології необхідні для процесів стандартизації та сертифікації продукції, надаючи інструменти та можливості, необхідні для ефективної розробки, впровадження та перевірки стандартів. Більше того, цифрові технології мають вплив на систему державного регулювання якості продукції, забезпечуючи контроль на основі даних, міжнародне співробітництво та стійкість кібербезпеки.

Висновки

Підсумовуючи, слід зазначити, що цифровізація сприяла підвищенню ефективності та точності процесу стандартизації. Цифрові платформи дозволяють організаціям, які встановлюють стандарти, швидше поширювати стандарти та оновлювати їх у режимі реального часу, забезпечуючи виробникам доступ до останніх рекомендацій. Така гнучкість підвищує адаптованість стандартів до технологій і вимог ринку, що розвиваються, тим самим сприяючи інноваціям і конкурентоспроможності. Самі цифрові технології зробили революцію у процесі сертифікації, надавши більш надійні інструменти для збирання, аналізу та перевірки даних. Пристрої та датчики IoT, вбудовані в продукцію, дозволяють в режимі реального часу відстежувати параметри якості по всьому ланцюжку виробництва та розподілу. Це багатство даних можна проаналізувати за допомогою передових алгоритмів виявлення відхилень від стандартів і забезпечення відповідності. В результаті процеси цифрової сертифікації стають ретельнішими і надійнішими, що вселяє велику впевненість у якості та безпеки сертифікованої продукції. Однак інтеграція цифрових технологій у процес стандартизації та сертифікації також створює проблеми для системи державного регулювання якості продукції. Однією з таких проблем є необхідність того, щоб регулюючі органи могли йти в ногу з технологіями, що швидко розвиваються. Оскільки цифровізація прискорює інноваційні цикли, нормативно-правова база має бути достатньо гнучкою, щоб адаптуватися до нових продуктів та виробничих процесів. Це вимагає постійного моніторингу технологічних розробок та активного оновлення правил для усунення ризиків і проблем, що виникають. Понад те, глобальний характер цифрових технологій ускладнює нормативну базу якості продукції. Оскільки ланцюжки поставок охоплюють безліч країн та юрисдикцій, гармонізація стандартів та правил стає дедалі складнішим завданням. Цифрові платформи та комунікаційні інструменти можуть сприяти міжнародному співробітництву та узгодженню стандартів, але відмінності у підходах та пріоритетах регулювання між країнами, як і раніше, можуть створювати перешкоди для доступу до ринків та торгівлі.

На закінчення слід зазначити, що хоча цифрові технології дають значні переваги для стандартизації та сертифікації продукції, вони також створюють проблеми для системи державного регулювання якості продукції. Підвищуючи ефективність, точність та прозорість, цифровізація може підвищити надійність сертифікованої продукції та підвищити конкурентоспроможність ринку. Проте регулюючі органи повинні адаптуватися до темпів технологічних змін та орієнтуватися у складностях глобальних ланцюжків постачання, щоб забезпечити ефективний нагляд та захист інтересів споживачів.

Література:

1 Mihalache, I. C. Health State of Human Capital in the Economic Theory. Postmodern Openings, 10(4), 2019, 182-192.

2. Pabedinskaite, A., & Vitkauskas, R. Multicriteria evaluation of product quality. Business: Theory and Practice, 10(3), 2009, 214-222.

3. Engelbrecht, H. J. Human capital and economic growth: cross-section evidence for OECD countries. The Economic Record, 79(SS), 2003, 40 - 51.

4. Setyaningrum, R.P., Muafi, M. Green human resources management on business performance: The mediating role of green product innovation and environmental commitment. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 1, 2023, pp. 209-220

5. Ponte, S. & Gibbon, P. `Quality Standards, Conventions, and the Governance of Global Value Chains', Economy and Society, vol. 34(1), 2005, pp. 1-31.

6. Kalashnyk, N., & Krasivskyy, O. Interaction in Society - New Approaches to State and International Administration in the Post-COVID-19 Period. Postmodern Openings, 11(1Sup2), 2020, 49-58.

7. Sunardi, S., Ghulam, I., Istiqomah, N., Fadilah, K., Safitri, K.I., Abdoellah, O.S. (2023). Environmental sustainability and food safety of the practice of urban agriculture in Great Bandung. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 3, pp. 737-743

8. Rotolo, G.C., Francis, C., Craviotto, R.M., Viglia, S., Pereyra, A. & Ulgiati, S., Time to re-think the GMO revolution in agriculture. Ecosystem Metabolism towards Sustainable Society Design and Management, 26(1), pp. 35-49, 2015.

9. Worsley, A., Wang, W.C. & Burton, M., Food concerns and support for environmental food policies and purchasing. Appetite, 91, pp. 48-55, 2015.

10. Wunderlich, S.M. Food supply chain during pandemic: Changes in food production, food loss and waste. International Journal of Energy Production and Management, Vol. 4, No. 2, 2019, pp. 101-112

References:

2. Pabedinskaite, A., & Vitkauskas, R. (2009). Multicriteria evaluation of product quality. Business: Theory and Practice, 10(3), 214-222. [In English]

3. Engelbrecht, H. J. (2003). Human capital and economic growth: cross-section evidence for OECD countries. The Economic Record, 79(SS), 40 - 51. [In English]

4. Setyaningrum, R.P., Muafi, M. (2023). Green human resources management on business performance: The mediating role of green product innovation and environmental commitment. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 1, pp. 209-220 [In English]

5. Ponte, S. & Gibbon, P. (2005) `Quality Standards, Conventions, and the Governance of Global Value Chains', Economy and Society, vol. 34(1), pp. 1-31. [In English]

6. Kalashnyk, N., & Krasivskyy, O. (2020). Interaction in Society - New Approaches to State and International Administration in the Post-COVID-19 Period. Postmodern Openings, 11(1Sup2), 49-58. [In English]

7. Sunardi, S., Ghulam, I., Istiqomah, N., Fadilah, K., Safitri, K.I., Abdoellah, O.S. Environmental sustainability and food safety of the practice of urban agriculture in Great Bandung. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 18, No. 3, 2023, pp. 737-743 [In English]

8. Rotolo, G.C., Francis, C., Craviotto, R.M., Viglia, S., Pereyra, A. & Ulgiati, S., (2015) Time to re-think the GMO revolution in agriculture. Ecosystem Metabolism towards Sustainable Society Design and Management, 26(1), pp. 35-49, [In English]

9. Worsley, A., Wang, W.C. & Burton, M., (2015) Food concerns and support for environmental food policies and purchasing. Appetite, 91, pp. 48-55, [In English]

10. Wunderlich, S.M. (2019). Food supply chain during pandemic: Changes in food production, food loss and waste. International Journal of Energy Production and Management, Vol. 4, No. 2, pp. 101-112 [In English]

Размещено на Allbest.ru