Досвід функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення силових структур провідних країн світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України

Досвід функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення силових структур провідних країн світу

Єманов Владислав Вікторович, доктор наук

з державного управління, старший науковий співробітник

Споришев Костянтин Олександрович, кандидат

технічних наук, доцент, докторант ад'юнктури та докторантури

Анотація

Інформаційно-аналітична система призначена в першу чергу для забезпечення якісного управління силами та озброєнням. У силах безпеки інформаційно-аналітична система представлена розрізненими інформаційно-аналітичними системами суб'єктів сил безпеки України. В деяких суб'єктах сил безпеки інформаційно-аналітичне забезпечення розвинуто на достатньому рівні, в деяких воно представлено як елементи системи управління підрозділами. Під час виконання сумісних службово-бойових дій інформаційна взаємодія між суб'єктами сил безпеки потребує удосконалення. Цей тезіс підтверджується прикладами взаємодії як під час проведення АТО так і під час збройної агресії рф.

Також потребує уваги питання розвитку теорії управління силами безпеки та оборони України. На сьогоднішній день проходить імплементація стандартів НАТО до службово-бойової діяльності сил безпеки України. Теорія управління військами (силами) в провідних країнах світу відрізняється від прийнятої в силах безпеки України. Тому питання переходу на стандарти НАТО силами безпеки України є актуальним.

Популярність петлі OODA у збройних силах США є відображенням визнання ними циклічного процесу управління військами. Для циклічного централізованого управління військами характерне уявлення про центральну роль командуючого, якого обслуговує підлеглий управлінський персонал.

Для перспективного децентралізованого управління уявлення змінюється з точністю до навпаки - не штат персоналу обслуговує командувача, а командувач створює умови для творчої роботи персоналу, який забезпечує командувачу управління. Теорія централізованого управління ґрунтувалася на таких системних принципах індустріальної епохи, як декомпозиція, спеціалізація, ієрархія, оптимізація, координація, централізоване планування й децентралізоване виконання.

Централізоване планування й децентралізоване виконання є логічним наслідком як принципів індустріальної епохи, так і технічних обмежень на інформаційні й комунікаційні можливості. Централізоване планування з установкою на пошук оптимального рішення припиняє працювати в динамічних і складних ситуаціях з високим ступенем невизначеності.

Ключові слова: процеси планування й вироблення рішень, інформаційно-аналітичне забезпечення, концептуальні засади державного управління, службово-бойова діяльність, сили безпеки.

Yemanov Vladyslav Victorovych Doctor of sciences in public administration, Senior Research, first deputy head of the of the National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

Sporyshev Kostyantyn Oleksandrovych Candidate of technical sciences, assistant professor, doctoral student of adjunct and doctoral studies, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

EXPERIENCE OF FUNCTIONING OF THE SYSTEM OF INFORMATION AND ANALYTICAL SUPPLY OF THE FORCE STRUCTURES OF THE LEADING COUNTRIES OF THE WORLD

Abstract

The information and analytical system is primarily intended to ensure quality management of forces and weapons. In the security forces, the information and analytical system is represented by different information and analytical systems of the subjects of the security forces of Ukraine. In some subjects of the security forces, information and analytical support is developed at a sufficient level, in some it is presented as elements of the unit management system. During the performance ofjoint service-combat operations, the information interaction between the entities of the security forces needs to be improved. This thesis is confirmed by examples of interaction both during the anti-terrorist operation and during the armed aggression of the Russian Federation.

The issue of the development of the theory of management of security and defense forces of Ukraine also needs attention. To date, NATO standards are being implemented for the service and combat activities of the security forces of Ukraine. The theory of managing troops (forces) in the leading countries of the world differs from that adopted by the security forces of Ukraine. Therefore, the question of transition to NATO standards by the security forces of Ukraine is urgent.

The popularity of the OODA loop in the US military is a reflection of their recognition of the cyclical process of managing troops. Cyclical centralized management of troops is characterized by the central role of the commander, who is served by subordinate management personnel.

For prospective decentralized management, the perception changes to the exact opposite - it is not the staff that serves the commander, but the commander creates conditions for the creative work of the personnel who provide the commander with control. The theory of centralized management was based on such systemic principles of the industrial age as decomposition, specialization, hierarchy, optimization, coordination, centralized planning, and decentralized execution.

Centralized planning and decentralized execution is a logical consequence of both the principles of the industrial age and the technical limitations of information and communication capabilities. Centralized planning with a focus on finding the optimal solution stops working in dynamic and complex situations with a high degree of uncertainty.

Keywords: planning and decision-making processes, information and analytical support, conceptual principles of state administration, service and combat activity, security forces.

Вступ

Постановка проблеми. Інформаційно-аналітична система (ІАС) призначена в першу чергу для забезпечення якісного управління силами та озброєнням. У силах безпеки ІАС представлена розрізненими ІАС суб'єктів сил безпеки України. В деяких суб'єктах сил безпеки інформаційно- аналітичне забезпечення (ІАЗ) розвинуто на достатньому рівні, в деяких воно представлено як елементи системи управління підрозділами. Під час виконання сумісних службово-бойових дій інформаційна взаємодія між суб'єктами сил безпеки потребує удосконалення. Цей тезіс підтверджується прикладами взаємодії як під час проведення АТО так і під час збройної агресії р^ф.

Також потребує уваги питання розвитку теорії управління силами безпеки та оборони України. На сьогоднішній день проходить імплементація стандартів НАТО до службово-бойової діяльності сил безпеки України. Теорія управління військами (силами) в провідних країнах світу відрізняється від прийнятої в силах безпеки України. Тому питання переходу на стандарти НАТО силами безпеки України є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження проблемних питань інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки та оборони України зробили такі вчені як: Мацько О. Й., Микусь С. А., Солонніков В. Г., Дробаха Г.А., Єрмошин М.О., Смірнов Є.Б., Шемчук В.В., Жарков Я.М., Дзюба М.Т., Замаруєва І.В., Горєлишев С. А. та ін.

Мета. Проведення аналізу функціонування системи інформаційно- аналітичного забезпечення силових структур провідних країн світу.

Виклад основного матеріалу

На розвиток теорії управління військами в США після другої світової війни значно вплинули створені ще в минулому столітті нові наукові дисципліни, такі, як кібернетика Н. Вінера й системний аналіз, у дослідженні якого брала участь така відома фірма, як RAND- [1, 2].

У теоретичних і нормативних розробках з управління військами найбільшого поширення набула теорія управління Дж. Бойди, відома як петля OODA (observation, orientation, decision, and action) [3, 4]. Концепція управління Дж. Бойди використовувалася протягом багатьох років як основа наукового аналізу й навчання на тактичному, оперативному й стратегічному рівнях. Теорія Дж. Бойди стала однією з трьох базових концепцій побудови теорії застосування Сил США поряд з теорією паралельної війни й теорією (моделлю) п'яти кілець Дж. Вордена [3, 4].

У значній мірі концепція петлі OODA набула поширення завдяки своїй інтуїтивній простоті й інтуїтивному сприйняттю. Для наочності Дж. Бойди порівнює раціональну поведінку індивідуума або організації із процесом вирішення чотирьох різних завдань - спостереження, орієнтації, рішення і дії. Цей цикл прийняття рішень названий петлею OODA (observation, orientation, decision, and action).

Згодом він узагальнив її до рівня загальної теорії конфлікту як для оперативного, так і для тактичного рівнів управління. Дж. Бойда розглядає маневрену або швидкоплинну форму війни.

Відповідно до цієї теорії воєнна мета полягає в тому, щоб зломити дух противника, створити для нього умови раптовості, розгубленості, небезпечних оперативних й стратегічних ситуацій. Щоб досягти цього, потрібно самому працювати в більш швидкому темпі або ритмі, ніж противник. Інакше кажучи, мета маневреної війни полягає в тому, щоб не залишити ворогу часу на осмислення невизначеної й мінливої обстановки та на наступне розгортання. Службово-бойові дії спрямовані на створення й утримання на високому ступені невизначеного й загрозливого для противника стану справ; на порушення його організаційних структур або виведення їх з ладу; на зниження його можливостей, що не дозволить протиборствуючий стороні пристосовуватися до такої обстановки.

На основі аналізу минулої й сучасної військової історії Дж. Бойда виділяє чотири ключові якості успішних дій: ініціатива, злагодженість, розмаїтість дій та їх швидкість. Щоб досягти найбільшого успіху, потрібно планувати різноманітні способи нападу на ворога, які можуть бути виконані з найбільшою швидкістю.

На оперативному рівні в замислі ведення службово-бойових дій йдеться про порушення здатності противника виконувати початкові й наступні плани операцій і бойових дій. Оперативна мета повинна полягати в тому, щоб порушувати здатність протиборствуючий сторониі обробляти інформацію, приймати рішення й проводити відповідні дії. З часом протиборствуюча сторона буде не в змозі визначати і оцінювати те, що робиться проти неї, та визначати, як вонаін повинна діяти у відповідь. В остаточному підсумку, положення протиборствуючий сторони буде погіршуватися й призведе до втрати її здатності й/або готовності припинити опір [1].

На думку авторів [5], для ефективної реалізації функцій петлі OODA потрібне об'єднання й розвиток п'яти галузей технології:

- технології збору інформації, яка повинна дозволяти людині, що приймає рішення, одержувати інформацію від різних засобів для створення повної картини ситуації що складається. Це відповідає функції спостереження у петлі OODA;

- технології системи зв'язку, які мають забезпечувати в реальному масштабі часу доступ до будь-якої бази даних і створювати необхідну множину інформаційних потоків для реалізації циклу (петлі) управління;

- технології комп'ютерної обробки інформації;

- технології створення інтелектуального програмного забезпечення, що здатне використовувати непорівнянні типи й джерела інформації для надання допомоги особі що приймає рішення (ОПР) при розробці й прийнятті ними рішень, сприяючи виконанню функцій орієнтації й вироблення рішень у циклі управління;

- технології, що забезпечують повний зв'язок людини з комп'ютером.

У недалекому минулому для прийняття рішень істотно не вистачало інформації, тому існуючі у подальшому інформаційні технології зводилися до того, щоб для забезпечення якості бойового управління створювати більші обсяги інформації [6]. Однак без певної інтелектуальної допомоги, без сучасних комп'ютерних технологій управлінцю (командиру) загрожує інформаційне перевантаження й, як наслідок, прийняття помилкових рішень.

Час циклу OODA все більше й більше залежить від зростаючих обсягів інформації, значна частина якої виявляється малозначущою для вирішення поставлених завдань. У зв'язку з цим виникають труднощі у фільтрації необхідної інформації. У ході службово-бойових дій більшість командувачів (командирів) мають обмежений час для вирішення певних завдань. На зростання обсягів інформації, що надходить до людини, її природні механізми інформаційного захисту відповідають включенням функцій обмеження (відсікання) надлишкових обсягів інформації, що сприймається [7]. Одна з небезпек прояву цього механізму полягає у тому, що командувач (командир) може при цьому пропустити важливу інформацію. Інша небезпека полягає в неготовності командирів при надходженні нових даних вчасно усвідомити хибність раніше отриманої інформації для переорієнтації своїх колишніх уявлень і намірів.

Критичним напрямком для створення умов ефективної роботи командувача (командира) є пошук шляхів розвитку технології інтелектуального програмного забезпечення.

Створене людиною інтелектуальне програмне забезпечення в широкому сенсі є таким, яке здатне забезпечити проведення аналізу і інтерпретацію отриманої інформації, моделювання потенційних дій сторін, формування оцінки альтернатив і видачу пропозицій.

Поняття інтелектуального програмного забезпечення стає все більш розповсюдженим, але поки що практика відстає від сучасних вимог до кібернетичної війни. На сьогодні вимоги до розробки інтелектуальних програм сформульовані ще недостатньо [1].

Для розуміння діапазону можливих пропозицій у використанні інтелектуального програмного забезпечення варто розглянути парадигму «поведінки» інтелектуальних систем або систем, що наділені інтелектом та здатні формувати управляючі впливи.

Інтелектуальним системам, як біологічним, так і технічним, властиві п'ять видів дій [8]:

- сприймання навколишнього середовища;

- інтерпретація свого сприйняття у світлі наявних знань про навколишнє середовище;

- формування плану на основі своєї внутрішньої моделі навколишнього середовища;

- діяльність у межах навколишнього середовища для досягнення цілей;

- підтримання зв'язку з іншими агентами для поширення сприйняття середовища й організації взаємодії щодо досягнення об'єднаних цілей.

Можна відзначити схожість перелічених дій з елементами петлі OODA.

З орієнтиром на наведену інтерпретацію дій інтелектуальних систем, створення так званого інтелектуального програмного забезпечення можна звести до завдання розвитку чотирьох основних технологій [8].

Розуміння зображення або IU-технологія (Image Understanding) пов'язане з розробкою механізмів опису зовнішнього середовища на основі інформації від сенсорних пристроїв при наявності викривлень і неповноти інформації. Довгострокова мета для IU-технології полягає в розробці теорії й методів використання в штучних системах зору (машинного зору), що перевищує можливості людини у зчитуванні інформації по всій ширині електромагнітного спектра у всіх середовищах.

Інтелектуальна інтеграція інформації вимагає нової технології обробки й узагальнення необхідних даних і знань, отриманих від численних джерел з різним поданням інформації, мовами опису, різною структурою й семантикою.

Інструментальні засоби підтримки процесів планування й вироблення рішень містять у собі методи міркувань для генерації змісту планів і розкладів. Ці інструментальні засоби необхідні для надання допомоги користувачеві (користувачам) для здійснення коректувань і розробки своєчасних рішень, звільняючи їх від інформаційного перевантаження.

Інструментальні засоби зменшують проблему дефіциту часу, що відводиться на вироблення рішення, і, у той же час, дозволяють збільшити кількість альтернативних варіантів рішень, що заслуговують уваги.

Багаторівнева ієрархічна організаційно-технічна система угруповань сил безпеки вимагає більш складного описового (вербально-кількісного) інструмента для організації процесів управління в них.

OODA петлі Дж. Бойди є занадто грубим спрощенням, у якому військова організація ототожнюється з деяким єдиним замислом і єдиним скоординованим рішенням, що проходить через всі функції й рівні військової організації.

На думку авторів петля OODA є застарілою конструкцією, що не дозволяє формалізувати необхідний аналіз процесів у автоматизованих системах управління (command, control, communications, computers, intelligence, surveillance and reconnaissance - C⁴ISR), без яких немислиме управління військами у сучасних умовах [1].

На відміну від логіки в більш простій петлі OODA, у якій вихід розумових (пізнавальних) процесів бачиться як рішення або вибір альтернатив, процеси в C⁴ISR (АСУ) мають більш складну характеристику й передбачають більш складний результат - замисел командувача (командира).

Замисел командувача, що працює сьогодні в АСУ, на відміну від традиційного, є результатом діалогу між командувачем (командиром) і підлеглими на двох і більше рівнях управління.

Коли замисел командувача (командира) визначений, його втілюють у рішення, а потім у плани реалізації останнього. Військові плани мають множину форм (від усних директив до об'ємних письмових документів зі складними додатками). Однак завжди в їх основі лежать п'ять істотних складових:

- загальна мета й цілі, що стоять перед підпорядкованими силами безпеки;

- сили й засоби, які використовуються, з вказівкою конкретних підрозділів і їх підпорядкованості;

- послідовність і тимчасові графіки ведення службово-бойових дій підрозділів і частин військ (сил);

- межі відповідальності в географічних і функціональних областях;

- непередбачені обставини (ситуації), у яких буде необхідно внести відповідні зміни до одного або більше пунктів, зазначених вище.

Щоб бути ефективним, замисел (рішення) командувача повинен бути вчасно розповсюджений в C⁴ISR системі (АСУ). Усі зацікавлені особи, які працюють в C⁴ISR системі, повинні розуміти основу вирішення загального завдання.

Це дозволяє підлеглим командирам більш глибоко зрозуміти свої завдання й завдання взаємодії.

Розробка замислу (sensemaking) відноситься до складних неформалізованих рішень і залишається сферою сугубо людської діяльності. Формальний напрям аналізу можливих дій і підходів, які викладаються у військових школах США, призначений для того, щоб допомогти майбутнім командувачам (командирам) справлятися з прийняттям складних рішень. C⁴ISR системи поки що не можуть зробити чогось більшого, ніж забезпечити підтримку прийняття складних рішень.

Подальший розвиток теорії управління військами (command and control) пов'язується із триваючою революцією в області безпеки (Revolutions in Security Affairs) і революцією у військовій справі (Revolutions in Military Affairs) [9, 10].

Популярність петлі OODA у збройних силах США є відображенням визнання ними циклічного процесу управління військами. Для циклічного централізованого управління військами характерне уявлення про центральну роль командуючого, якого обслуговує підлеглий управлінський персонал.

Для перспективного (з погляду фахівців США) децентралізованого управління уявлення змінюється з точністю до навпаки - не штат персоналу обслуговує командувача, а командувач створює умови для творчої роботи персоналу, який забезпечує командувачу управління. Теорія централізованого управління ґрунтувалася на таких системних принципах індустріальної епохи, як декомпозиція, спеціалізація, ієрархія, оптимізація, координація, централізоване планування й децентралізоване виконання.

Централізоване планування й децентралізоване виконання є логічним наслідком як принципів індустріальної епохи, так і технічних обмежень на інформаційні й комунікаційні можливості. Централізоване планування з установкою на пошук оптимального рішення припиняє працювати в динамічних і складних ситуаціях з високим ступенем невизначеності.

Централізоване планування в таких умовах робить організацію неповороткою й неефективною.

Такий характерний для США «художній» підхід в описі процесів розвитку збройних сил означає лише загострення проблем у галузі теорії управління, але не означає перехід управління їх збройними силами на децентралізований спосіб. Саме функціональне сполучення централізованого і децентралізованого способів управління, коли це за умовами обстановки є необхідним за декількома критеріями (ефективності і/або оперативності), є одним з основних принципів побудови системи військового управління. Функціональне поєднання цих способів управління означає необхідність розділу сфер відповідальності між рівнями управління: стратегічним, оперативним і тактичним. На кожному рівні існує власна функціональна петля OODA, кожна з яких забезпечує відслідковування притаманних саме їй умов обстановки, поведінки і стану військ та прийняття рішення згідно з відповідними рівню управління критеріями ефективності, оперативності тощо.

Таким чином, розуміючи, що пік розвитку науки управління перебуває в межах інтересів США, можна стверджувати таке [1]:

- питання підготовки й прийняття рішень (формування його основи - замислу) відноситься до вищої форми інтелектуальної діяльності людини, що слабко піддається формалізації й поки що не має практичної реалізації в області комп'ютерних технологій;

- вчені США, а отже, і їхні партнери по НАТО, ведуть активну наукову роботу щодо впровадження в практику військового управління технологій створення інтелектуального програмного забезпечення (систем C⁴ISR);

- неможливість формалізації процесів формування замислу рішення спонукає до висновку про необхідність створення інтелектуальних комп'ютерних технологій з підтримки процесів розумової діяльності людини через фільтрацію інформації за якісними і кількісними показниками, через створення відповідних образів сприйняття інформації, через проведення множини тривких для людини математичних розрахунків, для підготовки формалізованих висновків і пропозицій та ін.;

- в основу процесів підготовки й прийняття рішень входить концепція цілеутворення, що визначає суть технології у роботі органів управління з прийняття рішень на бойові дії;

- теорія прийняття рішень є не тільки теорією вибору альтернатив, а являє собою методологію розробки варіантів замислу рішення (як альтернатив), їх обґрунтування, оптимізації розроблених пропозицій та прийняття самого рішення й подальшого планування практичної діяльності підпорядкованих військ.

Висновки

інформаційний аналітичний силовий

Інформаційно-аналітичне забезпечення силових структур провідних країнах світу постійно вдосконалюється під впливом новітніх викликів та розвитку інформаційно-комунікатиіних технологій. Фахівці аналітики США вважають неможливим проведення сучасних операцій без засобів інтелектуальної підтримки прийняття рішень. Таки системи вже входять до сучасних бойових систем управління.

Сучасні збройні сили США й інших держав НАТО перебувають (у різному ступені) у стані переходу від збройних сил індустріальної епохи до збройних сил інформаційної епохи.

Застосування країнами партнерами таких систем понукає вдосконалювання систем підтримки прийняття рішень і в Україні. Для сил безпеки, особливо під час проведення сумісних службово-бойових дій, інформаційний обмін та взаємодія, на думку авторів, є одним з найважливіших завдань.

Виклики сучасності з якими зіткнулась наша держава потребують негайного вдосконалення системи інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки України.

Література

1. Теорія прийняття рішень органами військового управління: монографія /

B. І. Ткаченко, Є.Б. Смірнов та ін.; За ред. В.І. Ткаченка, Є.Б. Смірнова. Х.: ХУ ПС, 2008. 542 с.

2. Ткаченко В.І. Аналіз принципів побудови інтелектуальних систем управління ВПС збройних сил іноземних країн / В.І. Ткаченко, В.І. Карпенко, Є.Б. Смірнов, В.О. Нерубацький // Системи управління, навігації та зв'язку. - К.: ЦНДТ навігації і управління, 2008. - Вип. 2 (6). -C. 79 - 83.

3. David S. Fadok. John Boyd and John Warrden: Air power's questfor strategic paralysi. MAXWELL AIR FORCE BASE, ALABAMA, JUNE 1994.

4. David S. Alberts, John J. Garstka, Richard E. Hayes,David A. Signori. Understanding Information Age Warfare // Library of Congress Cataloging-in-Publication Data. - August 2001.

5. Information Operations: A New War-Fighting Capability. A Research Paper Presented To Air Force 2025. - August 1996.

6. Dr Sheila E. Widnall, Gen Ronald R. Fogelman, Air Force Executive Guidance (Washington, D.C.: December 1995), 2.

7. Jeffrey McKitrick et al., The Revolution in Military Affairs, Air War College Studies in National Security: Battlefield of the Future. - № 3. - P. 65 - 97. - (Maxwell AFB, Ala.: Air University Press, September 1995).

8. Advanced Research Program Agency. - Intelligent Systems. - 23 July 1995.

9. Hundley, Richard O. Past Revolutions, Future Transformations: What Can the History of Revolutions in Military Affairs Tell Us About Transforming the U.S. Military? - Santa Monica, CA: RAND. -1999.

10. Power to the Edge: Command and Control in the Information Age /David S. Alberts, RichardE. Hayes //Information Age Transformation Seriesp. cm. ISBN 1-893723-13-5. - April 2005.

References

1. Tkachenko V.I., Smirnov E.B., Drobakha G.A., Bilchuk V.M., & Tristan A.V. (2008). Teoriia pryiniattia rishen orhanamy viiskovoho upravlinnia [The theory of decision-making by military administration bodies]. Kharkiv: KhVU [in Ukrainian].

2. Tkachenko V.I., & Karpenko V.I., Smirnov Ye.B., Nerubatskyi V.O. (2008). Analiz pryntsypiv pobudovy intelektualnykh system upravlinnia VPS zbroinykh syl inozemnykh krain [Analysis of the principles of building intelligent control systems of the Air Force of the armed forces of foreign countries]. Systemy upravlinnia, navihatsii ta zviazku - Management, navigation and communication systems, 2(6), 79 - 83[in Ukrainian].

3. David S. Fadok. John Boyd and John Warrden (1994)7 Air power's quest for strategic paralysi. MAXWELL AIR FORCE BASE, ALABAMA.

4. David S. Alberts, John J. Garstka, Richard E. Hayes, David A. Signori. (2001). Understanding Information Age Warfare // Library of Congress Cataloging-in-Publication.

5. Information Operations: A New War-Fighting Capability. A Research Paper Presented To Air Force 2025. - August 1996.

6. Dr Sheila E. Widnall, Gen Ronald R. Fogelman. (1995). Air Force Executive Guidance 2. Washington, D.C.

7. Jeffrey McKitrick et al. (1995). The Revolution in Military Affairs, Air War College Studies in National Security: Battlefield of the Future. - № 3. - P. 65 - 97Maxwell AFB, Ala.: Air University Press.

8. Advanced Research Program Agency. (1995). Intelligent Systems.

9. Hundley, Richard O. Past Revolutions. (1999). Future Transformations: What Can the History of Revolutions in Military Affairs Tell Us About Transforming the U.S. Military? - Santa Monica, CA: RAND.

10. Power to the Edge: Command and Control in the Information Age /David S. Alberts, RichardE. Hayes //Information Age Transformation Seriesp. cm. ISBN 1-893723-13-5. - April 2005.

Размещено на Allbest.ru