Діджиталізація державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства: зарубіжний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

НУ «Львівська політехніка

Діджиталізація державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства: зарубіжний досвід

Ісаченко Дмитро Сергійович аспірант кафедри публічного управління та публічної служби Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку

Анотація

Діджиталізація державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства визначається як ключова тенденція у розвитку системи публічного управління протягом останніх років. Вивчення зарубіжного досвіду у цьому напрямі є важливим для української держави, зважаючи на її євроінтеграційні прагнення. Зокрема, важливо ретельно проаналізувати, як саме у світі відбувається діджиталізація державних послуг, оцінити переваги та недоліки існуючих моделей через призму можливостей їх впровадження в Україні.

Метою статті є вивчення особливостей зарубіжного досвіду діджиталізації державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства та обґрунтування рекомендацій щодо його застосування в Україні.

У статті розкрито позитивний зміст зарубіжного досвіду діджиталізації державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства. Розглянуто досягнення низки країн (Сінгапур, Канада, Естонія, Данія, а також ЄС) у сфері цифрової трансформації управлінських процесів. Зокрема акцентовано увагу на естонському досвіді впровадження електронних державних послуг під час проведення виборів. Виокремлено низку ключових показників, що відображають основні аспекти цифрової трансформації державних послуг та допомагають розширити їхню доступність, ефективність та відкритість для громадян. Звернено увагу на виявлені ризики, які можливі під час реалізації процесів цифровізації. Обґрунтовано пропозиції щодо впровадження кращих надбань розвинутих демократичних держав у сфері діджиталізації державних послуг в Україні.

У висновку наголошено: впровадження цифрових технологій у сфері публічного управління, таких як штучний інтелект та аналітика даних, розподілений реєстр, електронна ідентифікація, електронні сервіси, сприяє інноваційному розвитку і зменшенню бюрократичних процедур а також забезпечує підвищення якості, доступності та ефективності управлінських послуг у сфері державних послуг. Для поліпшення роботи майбутніх

цифрових систем, що використовуються в управлінських процесах у сфері державних послуг, важливо враховувати та вирішувати виклики та ризики, які стоять на перепоні демократичного розвитку суспільства.

Ключові слова: діджиталізація, державні послуги, публічне управління, державна політика, цифровізація, електронне врядування, демократичний розвиток діджиталізація державний послуга

Isachenko Dmytro Sergiyovych graduate student Public Administration and Public Service Institute of Administration, Public Administration and Professional Development, Lviv Polytechnic University, Lviv

DIGITIZATION OF PUBLIC SERVICES IN THE CONTEXT OF DEMOCRATIC DEVELOPMENT OF SOCIETY: FOREIGN EXPERIENCE

Abstract

Digitization of public services in the context of the democratic development of society is defined as a key trend in the development of the public administration system in recent years. The study of foreign experience in this direction is important for the Ukrainian state, taking into account its European integration aspirations. In particular, it is important to carefully analyze how the digitalization of public services is taking place in the world, to assess the advantages and disadvantages of existing models through the prism of the possibilities of their implementation in Ukraine.

The purpose of the article is to study the peculiarities of the foreign experience of digitalization of public services in the context of the democratic development of society and to substantiate recommendations for its application in Ukraine.

The article reveals the positive content of the foreign experience of digitization of public services in the context of the democratic development of society. The achievements of a number of countries (Singapore, Canada, Estonia, Denmark, as well as the EU) in the field of digital transformation of management processes are considered. In particular, attention is focused on the Estonian experience of implementing electronic public services during elections. A number of key indicators reflecting the main aspects of the digital transformation of public services and helping to expand their accessibility, efficiency and openness for citizens have been highlighted. Attention is drawn to the identified risks that are possible during the implementation of digitization processes. Proposals regarding the implementation of the best assets of developed democratic states in the field of digitalization of public services in Ukraine are substantiated.

The conclusion emphasizes: the introduction of digital technologies in the field of public administration, such as artificial intelligence and data analytics, distributed register, electronic identification, electronic services, contributes to

innovative development and reduction of bureaucratic procedures, and also ensures an increase in the quality, availability and efficiency of management services in the field of public administration services To improve the operation of future digital systems used in management processes in the field of public services, it is important to consider and solve the challenges and risks that stand in the way of the democratic development of society.

Keywords: digitalization, public services, public administration, public policy, digitalization, electronic governance, democratic development

Постановка проблеми. Діджиталізація державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства визначається як ключова тенденція у системі публічного управління протягом останніх років. Україна відзначається значними досягненнями в цій сфері, посідаючи високе положення серед найбільш розвинених країн світу. Тим не менше, вивчення зарубіжного досвіду у цьому напрямі є важливим для української держави, зважаючи на її євроінтеграційні прагнення.

Проблемою є те, що в кожній країні існують специфічні підходи до надання електронних послуг органами державної влади. Тому важливо ретельно проаналізувати, як саме у світі відбувається діджиталізація державних послуг, оцінити переваги та недоліки існуючих моделей через призму можливостей їх впровадження в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Діджиталізація державних послуг досліджується у працях багатьох науковців, зокрема, таких як Білоцерківська Н. [1], Данько Ю. [1], Марченко Л. [2], Мурач Д. [5], Ортіна Г. [3], Полішко М. [4], Рибальченко Н. [3], Стогова О. [5], Фросіняк Р. [6].

Ці та інші вчені вивчають особливості діджиталізації публічної влади та управлінських процесів із врахуванням вітчизняного та світового досвіду; розглядають різні напрями надання електронних державних послуг, зокрема, таких як електронне голосування, діджиталізація системи податкового адміністрування тощо, а також досліджують можливості впровадження таких послуг в Україні з урахуванням досвіду розвинених країн світу.

Проте стрімкий розвиток діджиталізації у сфері надання державних послуг вимагає постійної уваги науковців, і саме вивчення позитивного зарубіжного досвіду і можливостей його впровадження буде корисним для розвитку діджиталізації державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства. Потреба покращення якості процесів діджиталізації державних послуг в Україні на основі застосування зарубіжного досвіду зумовили вибір теми даного дослідження.

Мета статті. Метою дослідження, представленого у статті, стало обґрунтування особливостей зарубіжного досвіду діджиталізації державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства та обґрунтування рекомендацій щодо його застосування в Україні.

Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах управління у різних сферах, включаючи публічне управління та адміністрування, трансформується на основі широкого застосування цифрових технологій. Цифрові рішення сприяють взаємодії з державними органами, наданню послуг громадянам та оптимізації роботи державних структур.

Позитивний вплив діджиталізації на демократичний розвиток суспільства полягає в тому, що цифровізація усіх сфер життєдіяльності країни суттєво змінює суспільні відносини, їх правове регулювання, породжує нові виклики та очікування. Переведення державних послуг у цифровий формат покликане забезпечувати прозорість, відкритість, контроль і взаємодію між публічною владою та населенням, сприяти утвердженню рівності й справедливості, а також підтримувати та розвивати демократію в цілому.

Україна активно працює у цьому напрямку, сприяючи розвитку цифрової економіки та впроваджуючи додаток "Дія" [10], за допомогою якого, зокрема, реалізовуються і державні послуги.

Впровадження цифрових технологій у сфері публічного управління, таких як штучний інтелект та аналітика даних, розподілений реєстр, електронна ідентифікація, електронні сервіси, сприяє інноваційному розвитку і зменшенню бюрократичних процедур а також забезпечує підвищення якості, доступності та ефективності управлінських послуг.

Разом з тим, успішна діджиталізація державних послуг також має справу з такими ризиками та викликами, як етичні аспекти використання штучного інтелекту, а також рівність доступу усіх верств населення до цифрових рішень. Таким чином, для поліпшення роботи майбутніх цифрових систем, що використовуються в управлінських процесах, важливо враховувати та вирішувати ці виклики та ризики.

Світовий досвід діджиталізації управлінських процесів у сфері надання державних послуг заслуговує на особливу увагу, оскільки він підкреслює значущість цифрових технологій у публічному управлінні як засобу підвищення ефективності, доступності та якості державних послуг. Деякі країни відзначають очевидні переваги діджиталізації державних послуг, але одночасно вказують на виклики та проблеми, що виникають під час їх реалізації. З урахуванням стрімкого розвитку технологій існує необхідність постійного моніторингу та оновлення стратегій діджиталізації в контексті змін в технологічному, соціальному та економічному середовищі.

Початок діджиталізації державних послуг був відзначений у Сінгапурі.

З 1980 року уряд цієї країни визначив завдання впровадження Програми цифровізації державних служб до 2000 року (The Civil Service Computerisation Programm). У результаті в 1998 році було запущено державний портал www.gov.sg, який управляється відділом громадських комунікацій Міністерства зв'язку та інформації і висвітлює оголошення про політику, актуальну інформацію та новини країни, а також про державні послуги для населення, такі як запис до лікаря, служба зайнятості, виклик поліції, зміна складу сім'ї та інші [7].

У 1999 році канадським урядом була запущена ініціатива "Електронна Канада" (e-Canada) з метою надання громадянам та бізнесу швидкого та ефективного доступу до необхідної інформації та поліпшення доступності урядових послуг в цілому. На сьогодні в Канаді триває процес цифрової трансформації управлінських процесів, і уряд активно реалізує різноманітні ініціативи, такі, наприклад, як "Стратегія кібербезпеки 2019-2024" та "Стратегія цифрового уряду 2021-2025". Одним із прикладів діджиталізації державних послуг в цій країні є проект уряду щодо використання блокчейн- технологій у сфері лісового господарства, за допомогою яких планується поліпшити відстеження операцій з вирубки лісів та зберігання важливої інформації про стан лісових ресурсів [8].

В Європейському Союзі існує система показників для моніторингу та оцінювання процесів діджиталізації державних послуг, що дозволяє визначити ступінь впровадження цифрових технологій та електронних послуг у сфері публічного управління. До цих показників відносяться:

відсоток користувачів Інтернету, які надіслали заповнені заявки до органів державної влади через Інтернет. Цей показник свідчить про рівень прийняття електронних послуг громадянами. Високий показник може свідчити про зручність та доступність електронних сервісів для населення;

складність е-послуг. Рівень складності е-послуг в країні вимірюється показником попередньо заповнених форм та ступенем зворотнього зв'язку з органами влади. Це може вказувати на те, наскільки просто та зрозуміло громадяни можуть використовувати електронні послуги та як ефективно можуть взаємодіяти з органами влади;

сформованість е-послуг. Цей показник вимірює ступінь онлайн завершення послуги та взаємодії з сектором публічного управління, яка може здійснюватися повністю онлайн. Його високий рівень свідчить про розвиненість електронних послуг та готовність державних органів до повного переходу до онлайн-формату;

відкриті дані. Показник відкритих даних вимірює доступність і використання відкритих даних органів державної влади і місцевого самоврядування. Відкриті дані сприяють прозорості та взаємодії між владою та громадянами.

Ці показники відображають ключові аспекти цифрової трансформації державних послуг та допомагають оцінити їхню доступність, ефективність та відкритість для громадян.

Однією з провідних країн у впровадженні цифрових державних послуг справедливо визнається Данія, і це досягнення частково пояснюється активною державною політикою у цій сфері. Варто розглянути деякі ключові аспекти, які дозволили Данії вирізнятися в цьому напрямку:

державна політика, орієнтована на результат (уряд Данії встановив чіткі пріоритети для впровадження цифрових державних послуг, зосереджуючись на покращенні ефективності, спрощенні правил та наданні кращих соціальних послуг. Це сприяло спрощенню процесів та дало можливість сфокусуватися на покращенні життя та добробуту своїх громадян);

використання новітніх технологій (Данія активно використовувала нові технології для покращення якості управління в державному секторі. Це включало в себе використання штучного інтелекту, аналітики даних та інших інновацій);

послідовність та гнучкість впровадження цифрових державних послуг (зусилля данського уряду були спрямовані на те, щоб державне управління стало гнучким і послідовним, що означало використання нових технологій та прийняття цифрових рішень для поліпшення управлінських процесів);

спрощення реєстрації та правил надання електронних державних послуг (важливий акцент робився на зменшенні бюрократії через спрощення реєстраційних процедур та правил, що дозволило державним службовцям мати більше часу для виконання основних завдань);

публічна адміністрація для громадян (орієнтація на покращення якості послуг соціального забезпечення для громадян у різних секторах є ще одним важливим завданням впровадження цифрових державних послуг в Данії).

Розглянуті аспекти дають підстави вести мову про стратегічну основу для розвитку цифрових державних послуг в Данії та допомогли країні стати одним із лідерів в цій сфері.

Також варто розглянути естонський досвід діджиталізації державних послуг. Ця країна позиціонується серед європейських країн як лідер у впровадженні електронних послуг серед населення. Унікальність електронної демократії в Естонії полягає в тому, що до її формування були включені як державні інституції, так і громадянське суспільство. Владні органи ведуть моніторинг, адаптують і приводять відповідно до законодавства розвиток інформаційного суспільства, забезпечуючи доступ громадян до інформаційних ресурсів. В сучасних умовах в Естонії практично відсутні державні послуги, які б не використовували елементи інформаційно-комунікаційних технологій. Для підтримки та розвитку електронної демократії регулярно витрачається близько 1% ВВП, що складає 20-30 млн. євро щорічно. Проект "Будемо разом", який реалізовується урядом Естонії, передбачає проведення безкоштовних курсів комп'ютерної грамотності для всіх охочих протягом кількох років.

Цікаво, що ще у 2005 році в Естонії відбулися місцеві вибори, під час яких була вперше впроваджена можливість електронного голосування за

допомогою особистої електронної ідентифікаційної картки. Та ж сама технологія була застосована на парламентських виборах у 2007 році. У рамках цього процесу виборець мав можливість подати свій голос кілька разів, проте зараховувався тільки останній голос. Під час першого впровадження електронного голосування в 2005 році цю послугу використало близько 1,85% виборців. Проте до 2011 року цей показник зріс і становив вже 25%, а на виборах 2019 року електронне голосування використовувало практично половина виборців [9].

Також в Естонії уряд створив електронну платформу www.eesti.ee за допомогою інформаційних технологій, яка в одному місці надає доступ до різноманітних державних послуг, таких як отримання медичних послуг, реєстрація бізнесу, оплата податків тощо. Це сприяло зниженню рівня корупції, ефективній взаємодії між владою та громадянами, а також скороченню бюрократичних процедур. На єдиному порталі попри отримання адміністративних послуг населення може дізнатись актуальну інформацію та рекомендації з різних сфер життя, таких як "культура, спорт та відпочинок", "безпека і захист", "робота та трудові відносини", "здоров'я та рецепти", "сім'я" і багато інших [9].

Естонський досвід діджиталізації державних послуг і, зокрема, впровадження електронного голосування є важливим не лише через сам факт використання цієї технології, але й тим, що за короткий період вдалося привернути до неї значну кількість населення. Особливість естонського досвіду впровадження електронного голосування полягає в тому, що цей процес сприяв підвищенню електоральної активності серед виборців. Такий досвід демонструє, що впровадження електронного голосування може стати сильним стимулом для участі громадян у виборчих процесах. Ураховуючи позитивний вплив на електоральну активність, інші країни можуть враховувати естонський досвід при розгляді можливостей вдосконалення своїх систем голосування та залучення більшого числа громадян до участі у виборах.

Так, цей успіх в Естонії надихнув багато європейських країн, включаючи Францію, Нідерланди та Великобританію, на проведення подібних експериментів. Загалом, треба сказати, що у світі спостерігається тенденція до зростання кількості країн, де голосування через Інтернет стає можливим, хоча наразі не існує країни, де онлайн-голосування є єдиним варіантом. Комітет міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях (CM/Rec(2017)5) [6] визначив стандарти для регулювання онлайн-

голосування, які відтворюють основні принципи демократичних виборів і спрямовані на зміцнення довіри до цього виду голосування. Ці стандарти поділяються на три види: правові, операційні та технічні.

Правові стандарти містять вимоги до міжнародних та національних нормативно-правових актів, регулюючи процедуру виборів. Операційні

стандарти стосуються організації виборів та самої процедури електронного голосування. Технічні стандарти визначають технічні аспекти, які мають забезпечити гармонійну роботу програмного забезпечення та електронних пристроїв.

Ці вимоги застосовуються на всіх етапах виборів, включаючи оголошення, підготовку списку виборців, висування кандидатів, агітаційну кампанію, голосування, визначення результатів та їх захист. Наразі найпоширенішими в світі залишаються системи автоматизованого зчитування та обробки паперових бюлетенів, але також є країни, які успішно використовують системи дистанційного голосування через Інтернет, такі як Великобританія, Естонія, Швейцарія, Канада та США. Механізми аутентифікації виборців включають використання спеціальних карт чи програмного забезпечення з дистанційною ідентифікацією.

Розглянуті заходи та досягнуті показники розвинених країн світу слід розглядати як мінімально необхідні для впровадження елементів діджиталізації державних послуг в Україні. Враховуючи аналіз досвіду впровадження електронних послуг у різних країнах світу, можна сформулювати рекомендації щодо впровадження досвіду розвинених країн в Україні:

Уніфікація законодавчої бази - розвиток діджиталізації державних послуг повинен базуватися на чіткій законодавчій базі. При цьому Україні важливо враховувати Рекомендації Ради Європи щодо електронного голосування на шляху до її євроінтеграції.

Досягнення суспільного консенсусу - для впровадження нових електронних послуг у сфері публічного управління важливо досягти широкого суспільного консенсусу, особливо серед ключових політичних суб'єктів. Це сприятиме зміцненню довіри до нового виду послуг.

Забезпечення технологічного розвитку - перед впровадженням нових електронних послуг важливо забезпечити широку підготовку цього процесу через розвиток технологій та комп'ютерної грамотності громадян. Державна політика в сфері технологічного розвитку та освіти має підтримувати широке використання цифрових технологій населенням та забезпечення їх надійності.

Здійснення інформаційно-просвітницької кампанії - перед впровадженням нових електронних послуг необхідно проводити роз'яснювальну кампанію, щоб інформувати громадян про їх переваги, пов'язані із використанням цих послуг.

Застосування наукового підходу до діджиталізації державних послуг - слід ретельно дослідити з використанням наукових методів. Це не лише сприятиме їх вдосконаленню, але й зміцнить довіру громадян до цифрових інструментів у демократичних процесах.

Ці рекомендації можуть сприяти покращенню процесів діджиталізації державних послуг в Україні в контексті демократичного розвитку суспільства, забезпечуючи їх прозорість, довіру населення та ефективність. У свою чергу, це дасть можливість забезпечити розвиток української держави на демократичних засадах.

Висновки

Загалом, світовий досвід діджиталізації державних послуг свідчить про важливість цього напрямку в розвитку публічного управління, що може призвести до поліпшення їх доступності, транспарентності та ефективності. Досвід таких розвинених країн як Данія, Естонія, Сінгапур та багато інших показує, яких результатів може досягти держава шляхом цифровізації своїх послуг. Зокрема, Естонія як провідна країна у сфері діджиталізації державних послуг досягла максимального результату у цьому напрямку. Тому Україні, незважаючи на значні досягнення у даній площині, все ж варто вивчити надбання розвинених країн для застосування у сфері надання державних послуг у напрямі розвитку держави на демократичних засадах.

Перспективою подальших наукових досліджень у даному напрямку буде вивчення вітчизняного досвіду діджиталізації державних послуг в контексті демократичного розвитку суспільства

Література

Данько Ю., Білоцерківська Н. Електронне голосування : можливості української рецепції // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2019. Том 1, № 17. С. 60-72

Марченко Л. Діджиталізація системи податкового адміністрування в Україні з урахуванням досвіду розвинених країн світу. Економічний аналіз. Том 32. № 4. 2022. URL: http://econa.wunu.edu.ua/index.php/ econa/article/view/2933 (дата звернення 22.01.2024р.)

Ортіна Г.В., Рибальченко Н.П. Діджиталізація публічної влади. Публічне урядування. №1 (29). 2022. C. 104-109.

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-15

Полішко М.С. Діджиталізація управлінських процесів: світовий досвід. URL: http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/164354 (дата звернення 21.01.2024р.)

Стогова О., Мурач Д. Електронне голосування: проблеми та перспективи запровадження // Юридичний науковий електр. журнал. 2021. № 3. С. 38-41.

Фросіняк Р.В. Особливості впровадження діджиталізації участі у виборах як загальносвітовий тренд. Вісник НУЦЗ України. Серія: Державне управління. Випуск 2(17). 2022. С. 139-148

https://doi: 10.52363/2414-5866-2022-2-17

Урядовий портал Сінгапура. Офіційний сайт. URL: https://www.gov.sg (дата звернення 21.01.2024р.)

Digital Govrnment. Офіційний сайт. URL: https://www.canada.ca/en.html (дата звернення 21.01.2024р.)

Урядовий портал Естонії. Офіційний сайт. URL: https://www.eesti.ee/ru (дата звернення 21.01.2024р.)

Дія: Державні послуги онлайн. Офіційний сайт. URL: https://diia.gov.ua/ (дата звернення 22.01.2024р.)

References

Danko Yu., Bilotserkivska N. (2019). Elektronne holosuvannya: mozhlyvosti ukrayins'koyi retseptsiyi [Electronic voting: possibilities of the Ukrainian reception]. Suchasne suspil'stvo: politychni nauky, sotsiolohichni nauky, kul'turolohichni nauky. Vol. 1, № 17. P. 60-72

Marchenko L. (2022). Didzhytalizatsiya systemy podatkovoho administruvannya v Ukrayini z urakhuvannyam dosvidu rozvynenykh krayin svitu [Digitization of the tax administration system in Ukraine, taking into account the experience of developed countries]. Ekonomichnyy analiz. Vol. 32. № 4. URL: http://econa.wunu.edu.ua/index.php/ econa/article/view/2933

Ortina G.V., Rybalchenko N.P. (2022). Didzhytalizatsiyapublichnoyi vlady [Digitization of public authorities]. Publichne uryaduvannya. №1 (29). P. 104-109.

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-15

Polishko M.S. Didzhytalizatsiya upravlins'kykhprotsesiv: svitovyy dosvid[Digitization of management processes: world experience]. URL: http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/164354

Stognova О., Murach D. (2021). Elektronne holosuvannya: problemy ta perspektyvy zaprovadzhennya [Electronic voting: problems and prospects of implementation]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy. zhurnal. № 3. P. 38-41.

Frosinyak R.V. (2022). Osoblyvosti vprovadzhennya didzhytalizatsiyi uchasti u vyborakh yak zahal'nosvitovyy trend [Peculiarities of implementation of digitization of participation in elections as a global trend]. Visnyk NUTSZ Ukrayiny. Seriya: Derzhavne upravlinnya. Vol. 2(17). P. 139-148

https://doi: 10.52363/2414-5866-2022-2-17

Uryadovyy portal Sinhapura [Singapore Government Portal]. Ofitsiynyy sayt. URL: https://www.gov.sg

Digital Govrnment. Ofitsiynyy sayt. URL: https://www.canada.ca/en.html

Uryadovyy portal Estonoyi [Estoniya Government Portal]. Ofitsiynyy sayt. URL: https://www. eesti. ee/ru

Diya: Derzhavni posluhy onlayn. [Action: Public services online.]. Офіційний сайт. URL: https://diia.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru/