Державне регулювання процесами визначення втрат завданих військовою агресією Росії проти України у сфері сільського господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

Державне регулювання процесами визначення втрат завданих військовою агресією РФ проти України у сфері сільського господарства

Маслак О.М.

Вступ

Військове вторгнення рф 24 лютого 2022 року в Україну призвело до значних соціальних, економічних та екологічних втрат, у тому числі в сільському господарстві.

За попередніми оцінками Світового банку, внаслідок збройної агресії Російської Федерації економіка України у 2022 році зазнала спаду на 29,2 відсотка. У той же час витрати на відновлення України зросли вже до 411 млрд дол. США. Ця сума понад два рази перевищує розмір економіки країни за підсумками 2021 року. Факт вчинення рф збройної агресії проти України визнаний і засуджений більшістю країн світу. Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 02.03.2022 підтримала 141 країна світу. Крім того, 40 найбільш розвинених країн світу ввели економічні санкції проти рф та осіб, пов'язаних з її владою, та арештували належні їм активи.

У правовому полі України формується комплексний та загальний механізм відшкодування збитків і втрат, завданих рф, у тому числі сільському господарству

Метою наукового дослідження є проведення аналізу важелів державного регулювання процесами визначення втрат завданих військовою агресією рф проти України у сфері сільського господарства. Виходячи з мети наукового дослідження визначені наступні завдання:

провести узагальнення та аналіз нормативно-правових, розпорядчих актів та інших документів, які регламентують підходи та процедури визначення соціально-економічних втрат у сфері сільського господарства, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, та процес їх фіксації;

провести аналіз системи збору інформації, необхідної для визначення втрат внаслідок збройної агресії рф у сфері сільського господарства та порядок її опрацювання, узагальнення;

провести аналіз статистичної, аналітичної та іншої офіційної інформації, в тому числі з електронних платформ, щодо соціально-економічних втрат у сфері сільського господарства;

провести аналіз інформації центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій (на період воєнного стану - військові адміністрації) щодо соціально- економічних втрат у сфері сільського господарства. втрата виконавчий влада адміністрація

При проведенні наукового дослідження застосовувалися методи систематизації, порівняння статистико-економічним, розрахунково-конструктивний, індукції та дедукції, аналогії та порівняння.

Виклад основного матеріалу

При проведенні наукового дослідження використовувалася прийнята відповідними нормативно-правовими актами. Під збитками слід розуміти вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії рф, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії рф (упущена вигода). До категорії постраждалих віднесено громадян України, іноземців або осіб без громадянства, суб'єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, державні або комунальні установи, організації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державу України, яким завдано збитків внаслідок збройної агресії рф [1].

Оцінка збитків здійснюється з метою: визначення розміру реальних збитків (у вартісному виразі); визначення упущеної вигоди; визначення витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу. До об'єктів збитків відноситься майно, майнові права та інші активи, що належать постраждалим та зазнали руйнівного впливу [1].

Оцінка прямих збитків агропромислового комплексу та сільськогосподарської інфраструктури передбачає: втрати сільськогосподарської техніки; втрата елеваторів та інших зерносховищ; втрати тваринництва від загибелі тварин та від забою тварин внаслідок неможливості їх утримання; втрати виробників багаторічних культур через пошкодження насаджень; втрати бджільництва; втрати факторів виробництва та готової продукції через їх пошкодження та крадіжки.

Вищезазначені втрати оцінюються непрямими методами, поєднанням відповідної державної, регіональної статистики, а також - даних з опитувань сільськогосподарських виробників, проведених у 2022 році. Проводяться такі дослідження громадською організацією «Інститут Київська Школа Економіки». За результатами досліджень за ввесь період воєнних дій, а саме з лютого 2022 року по 1 вересня 2023 року сума прямих збитків завданих агропромисловому комплексу України становить $8,7 млрд. [2, 3].

Найбільша частка втрат належить втратам через знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки, внаслідок чого оціночні втрати сільськогосподарських товаровиробників складають понад $4,66 млрд. Другою за розміром категорією є втрати через знищення та крадіжки виробленої продукції. Сукупна вартість знищеної та вкраденої продукції оцінюється в $1,9 млрд.

Суттєвих втрат зазнала інфраструктура аграрного ринку, зокрема об'єкти зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна потужність зруйнованих зерносховищ досягає 8,2 млн тонн одночасного зберігання продукції, а потужність пошкоджених зерносховищ - 3,2 млн тонн. Вартість відновлення зруйнованих потужностей оцінюється у $1,32 млрд [3, с. 19].

Непрямі збитки включають в себе втрати рослинництва, тваринництва, втрати сільськогосподарських товаровиробників через порушення експорту, втрати через зростання виробничих витрат, а також втрати через потребу у рекультивації. Ці втрати оцінюються непрямими методами шляхом поєднання державної, регіональної статистики, а також даних опитування сільськогосподарських виробників, проведених у 2022 році. Непрямі втрати агропромислового комплексу за лютий 2022 - серпень 2023 року оцінюється у $40,3 млрд [3].

Найбільша частка непрямих збитків спричинена зниженням виробництва продукції рослинництва. Виробництво продукції рослинництва скоротилось, здебільшого через зниження посівних площ та зміну технології виробництва, що зумовило зниження врожайності основних сільськогосподарських культур. Сукупні непрямі втрати через зменшення виробництва продукції рослинництва склали $23,0 млрд є наслідком зменшення виробництва однорічних сільськогосподарських культур у 2022 та 2023 календарних роках.

Другою за розміром категорією непрямих збитків є втрати через порушення експорту. Блокування морських шляхів продажу вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства до інших країн, запровадженого рф на початку військового вторгнення на територію України, а згодом обмежене функціонування «зернового коридору», призвели до зростання логістичних витрат, що вплинуло на зниження внутрішніх цін на основні види експортно- орієнтованої продукції аграрного сектору. Втрати внаслідок впливу на експорт вітчизняної агропродукції оцінюється у $14,5 млрд.

Непрямі збитки внаслідок скорочення виробництва у тваринництві складають $1,7 млрд, втрати внаслідок подорожчання окремих статей виробничих витрат (пального та мінеральних добрив) становлять $0,8 млрд, а втрати через потребу в рекультивації земель оцінюються у $0,2 млрд [3, с. 20].

Урядовою постановою від 20 березня 2022 р. № 326 затверджено порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф. Цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф. Визначення шкоди та збитків у сільському господарстві здійснюється окремо за такими напрямами:

шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту та шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

економічні втрати підприємств, у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

шкода, завдана особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, - напрям, що включає шкоду від каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, а також збитки внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу [1].

До основних показників, які оцінюються при визначенні шкоди, завданої земельним ресурсам, належать:

витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;

збитки, завдані власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

витрати на відновлення меліоративних систем;

шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами [1].

Визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф передбачає використання актів обстеження земельних ділянок, актів комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів, звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітність, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій, проектно- кошторисної документації, відомостей Державного земельного кадастру, документації із землеустрою, даних дистанційного зондування землі та інших документально підтверджених відомостей, що загалом формують інформаційну базу для визначення відповідної шкоди та збитків [4].

Витрати власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно- технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону, визначаються на підставі кошторисної вартості запроектованих робіт відповідних реалізованих робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, які розроблені у відповідності до Правил розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 86 [4].

Розмір завданих збитків власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі із урахуванням фактично понесених витрат на приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, визначається відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 [4].

Витрати на відновлення меліоративних площ включають втрати на відновлення меліорованих земель, водогосподарсько- меліоративних систем, об'єктів інженерної інфраструктури зрошувальних і осушувальних систем, дренажної інфраструктури, об'єктів сільськогосподарського водопостачання та водовідве- дення, які були порушені та зруйновані внаслідок бойових дій, та визначаються на підставі кошторисної вартості робіт у відповідних проектах реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що розроблені у відповідності до ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджений наказом Держбуду України від 25 червня 1999 р. № 153 [4].

Власники землі та землекористувачі, підприємства, установи та організації, земельним ділянкам яких були завдані шкода та збитки внаслідок збройної агресії рф за цими показниками, інформують обласні, Київську міську державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації) про розмір завданої шкоди та збитків [4].

Розмір шкоди, завданої внаслідок забруднення (засмічення) ґрунтів обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на основі, зокрема, матеріалів, що підтверджують факт забруднення ґрунтів. Основою таких розрахунків є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення [5].

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року № 149), а також постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин») [5].

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо [5].

Всі матеріали, які використовувалися для проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок забруднення ґрунтів та засмічення земель, зберігається в уповноваженому органі, що здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а копії відповідних матеріалів можуть надаватися органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронним органам [5].

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам (земельно- екологічний напрям, без врахування втрат земельного фонду на тимчасово окупованих територіях України), становить 867 951,2 млн грн, в тому числі: шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами, га/або іншими речовинами, 856 035,1 млн грн; шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості, - 11 916,1 млн гривень [6].

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України та обласних державних (військових) адміністрацій попередньо обрахована шкода, завдана землі, ґрунтам сільськогосподарського призначення (земельно-виробничий напрям), становить 5 694,8 млн грн, в тому числі: збитки, завдані власникам (землекористувачам) землі, - 5 584,2 млн грн; витрати па відновлення меліоративних систем - 110,5 млн грн та витрати на рекультивацію земель - 0,1 млн гривень [6].

До того ж за даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій витрати, зафіксовані у результаті пожеж/вибухів, завданих землям сільськогосподарського призначення, становлять 2 243,1 млн гривень [6].

До основних показників, які оцінюються при визначенні економічних втрат підприємств, а також установ та організацій, інших суб'єктів господарювання всіх форм власності, належать: вартість втраченого, знищеного (пошкодженого) майна підприємств; вартість втрачених фінансових активів підприємств; упущена вигода підприємств; втрати підприємств від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях [1].

Оцінка (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, здійснюється на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві [7].

Оцінка економічних втрат суб'єктів господарювання здійснюється з такою метою: визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, у межах кримінальних проваджень відповідно до законодавства України; визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання постраждалими заяв на компенсацію; визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій; інші цілі, визначені законодавством [7].

Така мета згідно досягається шляхом визначення у вартісному виразі: розміру реальних збитків; упущеної вигоди; потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії [7].

Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження) [7].

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - суб'єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки. Судова експертиза (експертне дослідження), що пов'язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії [7].

За результатами незалежної оцінки збитків складається звіт про оцінку збитків в електронній формі та за необхідності у паперовій формі. Звіт про оцінку збитків підписується всіма оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку збитків, а також керівником суб'єкта оціночної діяльності або уповноваженою ним особою [7].

Звіт про оцінку збитків складається суб'єктом оціночної діяльності з дотриманням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна у стислій або повній формі. Для цілей подання позовів до міжнародних судових інстанцій складається повна форма звіту про оцінку збитків, який повинен відповідати міжнародним стандартам оцінки або загальновизнаним у світі стандартам, у випадку, якщо їх застосування вимагається відповідною міжнародною судовою інстанцією. Звіт про оцінку збитків, що складається у стислій формі, повинен містить таку інформацію: опис об'єкта оцінки; стислий опис характеру та ступінь пошкоджень, яких майно зазнало, з посиланням на наявні підтверджувальні матеріали; мету оцінки; вид вартості; дату оцінки; використані вхідні дані та джерело їх отримання; аналіз достовірності та достатності наявної вхідної інформації для проведення оцінки; припущення та спеціальні припущення, на які спирався оцінювач під час проведення оцінки; оціночні процедури, що були застосовані під час оцінки; висновок про вартість; дату складання звіту про оцінку збитків [7].

Висновок експерта складається судовим експертом з дотриманням вимог статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про судову експертизу», відповідного процесуального законодавства. У дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов'язані з оцінкою збитків [7].

Дата оцінки є датою, на яку проводиться оцінка збитків. Дата оцінки встановлюється з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України та є будь- якою датою, що передує або збігається з датою подання позову до суду (датою звернення до відповідного органу про компенсацію), але не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Звіт про оцінку збитків є дійсним до дати відшкодування збитків (включно). Під час проведення оцінки збитків (визначення розміру збитків у вартісному виразі) релевантними видами вартості можуть бути: ринкова вартість, вартість заміщення, вартість відтворення, валова вартість девелопменту [7].

Виконавці оцінки (визначення розміру) збитків мають право доступу до об'єкта оцінки, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для проведення оцінки, отримують пояснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки, від замовника оцінки та інших осіб та здійснюють огляд об'єкта оцінки, зокрема із використанням технічних засобів та інформаційних джерел (дані дистанційного зондування Землі та їх похідних продуктів, фотоматеріали, відеоматеріали та інше) [7].

Особистий огляд об'єкта оцінки проводиться оцінювачем суб'єкта оціночної діяльності, який здійснює незалежну оцінку збитків, або судовим експертом, який проводить (виконує) судову експертизу (експертне дослідження), зокрема з урахуванням режимних обмежень та за умови наявності доступу до такого об'єкта (на дату оцінки здійснено розмінування, доступ до майна наявний, безпечний та інше) [7].

Оцінка (визначення розміру) збитків здійснюється за наявності вихідних даних, необхідних для проведення оцінки, та наявності інформаційних джерел. Копії документів, що використовуються як вихідні дані, повинні бути чіткими та засвідчені в установленому законодавством порядку [7].

Інформаційними джерелами, що застосовуються під час оцінки збитків, є: результати огляду об'єкта оцінки, що здійснений, зокрема із використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, дані дистанційного зондування Землі та їх похідні продукти, аналітика соціальних мереж, існуюча публічна інформація та інше); ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об'єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно тощо; інформація з інших актів (звітів, висновків експертів), складених за результатами оцінки збитків; інші інформаційні джерела, які можуть бути застосовані під час оцінки збитків [7].

Під час оцінки (визначення розміру) збитків необхідним є отримання визначеного законодавством документа, який підтверджує, що втрата, руйнування або знищення майна відбулася внаслідок збройної агресії.

Рецензування звітів про оцінку збитків є обов'язковим у разі, якщо об'єктом оцінки є майно, яке належить до державної або комунальної форми власності. У такому випадку рецензування забезпечується Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами місцевого самоврядування (якщо об'єктом оцінки є майно, що належить до комунальної власності), які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження майном і у складі яких працюють оцінювачі, та проводиться рецензентами, що працюють у Фонді державного майна України, його регіональних відділеннях, органах місцевого самоврядування (якщо об'єктом оцінки є майно, що належить до комунальної власності), або експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів. В інших випадках рецензування звіту про оцінку збитків здійснюється на запит особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки, за наявності конфліктів, спорів тощо та проводиться експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів [7].

У разі виникнення спорів, пов'язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків), зокрема спорів, які розглядаються в суді, неякісна (недостовірна) оцінка збитку встановлюється виключно за результатами рецензування звіту про оцінку збитків. Якщо за результатом проведення рецензування звіту про оцінку збитків встановлено, що оцінка є неякісною (недостовірною), оцінка майна здійснюється повторно [7].

Оцінка збитків (визначення розміру збитків) здійснюється в такій послідовності: підготовчий етап; здійснення оціночних процедур або експертних досліджень; складання звіту про оцінку збитків або висновку експерта. На підготовчому етапі здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом опрацювання вихідних даних; аналіз повноти вихідних даних; аналіз інформаційних джерел; аналіз рівня надійності ринкових даних - для випадків проведення незалежної оцінки збитків або судової експертизи (експертного дослідження); укладання договору про проведення оцінки збитків - для випадків проведення незалежної оцінки збитків або призначається (доручається) згідно із Законом України «Про судову експертизу» та відповідним законодавством судова експертиза (експертне дослідження) [7].

На підготовчому етапі проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) суб'єкт оціночної діяльності або судовий експерт аналізує рівень надійності ринкових даних у кожному конкретному випадку проведення оцінки збитків та відображає відповідну категорію надійності ринкових даних у звіті про оцінку збитків або висновку експерта. З цією метою ринкові дані поділяються на такі категорії:

категорія «A» - прямі зіставлення. До цієї категорії належать всі типи відповідних доказів про ціни, що були сплачені, запропоновані чи запитувані на ринку подібного майна;

категорія «B» - загальні ринкові дані. До цієї категорії належать дані, які можуть бути опосередкованим джерелом інформації про вартість, зокрема: інформація з опублікованих джерел чи комерційних баз даних; її відносна важливість буде залежати від актуальності, авторитету та можливості перевірки; інші непрямі докази (наприклад, індекси, історичні свідоцтва та інше); дані про попит (пропозицію) на оренду, вакантність, інвестиції та інше;

категорія «C» - інші джерела. Існує також широкий спектр даних, які можуть дати загальне уявлення про вартість, зокрема свідоцтва про транзакції з нерухомістю інших типів та місць розташування, а також інші вихідні дані (наприклад, відсоткові ставки, рухи на фондовому ринку та прибутковість, які можуть бути індикатором прибутковості нерухомості).

Оплата робіт з проведення незалежної оцінки збитків, судової експертизи (експертного дослідження) та рецензування звітів про оцінку збитків у разі їх рецензування експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів здійснюється за кошти підприємств, установ, організацій, фізичних осіб або інших джерел, що не заборонені законодавством [7].

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України та обласних державних (військових) адміністрацій економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно- промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, а саме сільськогосподарських суб'єктів господарювання, становлять 21 370,4 млн грн, з яких 10 216,1 млн грн - прямі збитки (вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності

206,9 млн грн та втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях, - 9,2 млн грн) і,

154,3 млн грн - непрямі (упущена вигода), при цьому експертними висновками підтверджені лише 40,9 млн грн, або 0,2 % загального обсягу. За даними обласних державних (військових) адміністрацій шкоди та збитків зазнали 1444 сільськогосподарських підприємств (господарств) недержавної форми власності, якими втрачено 12,4 тис. од. техніки (у т.ч. сільськогосподарської), 398 будівель тваринницьких комплексів, 5,5 млн голів сільськогосподарських тварин (у т.ч. птиці) та 6 тис. бджолосімей [6].

До основних показників, при оцінюванні шкоди завданої особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, належать:

втрати внаслідок отримання каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней, бджолосімей;

збитки внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу [1].

Інформаційною базою для визначення шкоди та збитків, завданих особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, внаслідок збройної агресії Російської Федерації є відповідні акти комісійних обстежень (далі - акт комісійного обстеження) [8].

Організаційні заходи щодо визначення втрат сільськогосподарських тварин та збитків, завданих сільськогосподарській техніці та обладнанню, внаслідок збройної агресії рф, здійснюються виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) на підставі звернень особистих селянських господарств та/або фермерських господарств, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці. Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації) (далі - відповідальні органи) [8].

За результатами комісійного обстеження складається акт комісійного обстеження, до якого додаються:

у разі визначення розміру втрат сільськогосподарських тварин: копія ветеринарно-санітарного паспорта пасіки; витяг з Єдиного державного реєстру тварин станом на дату завдання втрат; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про настання події, що призвела до завдання втрат, внаслідок збройної агресії Російської Федерації (за наявності); результати фото- та/або відеофіксації фактів каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней, бджолосімей (за наявності);

у разі визначення розміру збитків, завданих сільськогосподарській техніці та обладнанню: копії технічного паспорта, інших документів з відомостями про їх технічні характеристики; копії свідоцтва про реєстрацію машини та інших документів, які підтверджують право власності на сільськогосподарську техніку та обладнання (за наявності); акти обстеження технічного стану (за наявності); копії інших документів, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію сільськогосподарської техніки та обладнання, та інші відомості стосовно зазначеної сільськогосподарської техніки та обладнання; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про настання події, що призвела до завдання збитків, внаслідок збройної агресії Російської Федерації (за наявності); результати фото- та/або відеофіксації фактів знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання (за наявності) [8].

Акт комісійного обстеження складається у двох примірниках, з яких перший примірник надається власнику втрачених (скалічених, таких, що отримали тілесні ушкодження, загиблих) сільськогосподарських тварин та/або знищеної чи пошкодженої сільськогосподарської техніки та обладнання, а другий примірник - залишається в уповноваженому органі, а його копія надсилається до відповідального органу. Акт комісійного обстеження є дійсним до дати відшкодування втрат та збитків у вартісному виразі (грошової компенсації) [8].

У разі початку виплати та з метою підтвердження наміру щодо отримання нарахованого розміру втрат та збитків (грошової компенсації), постраждалі додатково подають до відповідальних органів наступні документи: копію паспорта громадянина України; копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком [8].

З метою забезпечення проведення комісійного обстеження втрат сільськогосподарських тварин, збитків, завданих сільськогосподарській техніці та обладнанню, внаслідок збройної агресії рф, уповноваженим органом утворюється комісія з обстеження щодо втрат сільськогосподарських тварин, збитків, завданих сільськогосподарській техніці та обладнанню, виходячи із особливостей власної організаційної структури, до складу якої залучається уповноважений представник територіального органу Держпродспожив- служби. До проведення комісійного обстеження можуть залучатися фахівці підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, а також за необхідності - підрозділів Збройних Сил України та Служби безпеки України [8].

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України та обласних державних (військових) адміністрацій шкода, завдана особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, -- 41,0 млн грн (інформацію щодо знищення чи пошкодження виробничих потужностей у сфері рослинництва, а саме овочівництва, у тому числі закритого ґрунту, надано лише Донецькою військовою адміністрацією).

Загалом за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та 24 обласних державних (військових) адміністрацій, попередньо обраховані втрати у сфері сільського господарства, що враховує шкоду, завдану земельним ресурсам, економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), шкода, завдана особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці становлять 897 300,5 млн гривень [6].

При цьому на тимчасово окупованій території залишається 4 124 суб'єктів господарювання. Відповідно, порахувати шкоду та збитки, завдані сільськогосподарським підприємствам (господарствам), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, до повної деокупації територій неможливо [6].

Таким чином оцінка шкоди та збитків є аналітичною і неповною, а отже, і недостатньо доказовою у судовому розгляді. Крім того, оцінити реальні масштаби втрат, у тому числі у сфері сільського господарства, стане можливим лише після відновлення територіальної цілісності України.

Загалом питання визначення та відшкодування шкоди та збитків на національному рівні регулюються, зокрема, Конституцією України, Цивільним та Кримінальним процесуальним кодексами України, законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон № 2923).

Національне законодавство, що регулює питання визначення та відшкодування шкоди та збитків, крім норм Закону № 2923, передбачає можливість відшкодування шкоди і збитків, завданих фізичним та юридичним особам, в цілому, у тому числі і внаслідок збройної агресії рф проти України, за цивільним позовом у кримінально-процесуальному порядку [6].

Конституція України (частина третя статті 124) визначає, що юрисдикція судів України поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи [9].

Кримінальний процесуальний кодекс України (стаття 55) передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди [10].

Закон № 2923 визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України [11].

При цьому дія Закону № 2923 в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна не поширюється на об'єкти нерухомого майна, що на день набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», знаходилися на тимчасово окупованій рф території України [11].

Закон № 2923 (стаття 2) отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна визначає лише фізичних осіб - громадян України (пункт 1 частини першої статті 2) та об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителів багатоквартирних будинків, житлово- будівельні (житлові) кооперативи. Отже, Закон № 2923 не регулює питань компенсації за пошкодження та знищення об'єктів нерухомого майна будь-яких суб'єктів господарювання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України [11].

Закон № 2923 (стаття 14) визначає правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. При цьому пунктом 2 частини першої статті 14 визначено, що реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється для забезпечення збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації та документів про пошкоджене та знищене майно (у тому числі пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття) незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна відповідно до цього Закону. Отже, національне законодавство потребує подальшого удосконалення у частині визначення правових та організаційних засад, зокрема, надання компенсації за пошкодження, завдані земельним ділянкам, землям, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, а також біологічного різноманіття [11].

У зв'язку з ухваленням Комітетом Міністрів Ради Європи рішення від 12.05.2023 щодо створення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, та Статуту, яким керуватиметься Реєстр, а також приєднанням (або виявленням наміру приєднання) Європейського Союзу та 43 країн до Реєстру, створеного учасниками Саміту глав держав та урядів Ради Європи, який проходив у м. Рейк'явік 16-17 травня 2023 року, нагальною є потреба у створенні правового механізму включення до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, який створено відповідно до Закону № 2923 [11].

Розширена часткова угода про Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, передбачає створення бази даних для фіксації доказів втрат або збитків, завданих державі Україна, фізичним та юридичним особам через протиправні дії рф, починаючи з 24 лютого 2022 року. Також до цієї бази даних вноситимуть фінансові претензії постраждалих до рф. Угодою встановлено, що узгоджені та підтверджені претензії будуть реалізовані згодом, коли міжнародна спільнота погодить механізм компенсації та джерела його наповнення [12].

Реєстр охоплюватиме період три роки та забезпечуватиме запис доказів та інформації про претензії щодо втрат, збитків чи пошкоджень, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Реєстр є лише першим кроком до створення комплексного механізму компенсації, який забезпечить виплату Російською Федерацією повного відшкодування відповідно до міжнародного права, в тому числі за рахунок активів, розташованих в інших країнах. Кінцевою метою є створення Компенсаційної комісії, яка безпосередньо розглядатиме претензії та присуджуватиме компенсації, та Компенсаційного фонду, який акумулюватиме кошти для виплати компенсацій, на підставі міжнародного договору [12].

Наразі інформацію про завдані пошкодження через воєнну агресію рф можна розмістити на відповідних інтернет- ресурсах:

https://dokaz.gov.ua/. Цей веб-портал створений за ініціативи Офісу Президента України, Мін'юсту, Офісу Генерального прокурора України, Мінцифри, Представництва Президента України в АР Крим та Київської школи економіки. Він призначений для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Усі докази використовуватимуться для притягнення рф до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, Європейському суді з прав людини, спеціальному трибуналі після його створення;

https://warcrimes.gov.ua/. Цей веб-портал створений Офісом Генерального прокурора для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.

https://damagedagro.in.ua. Це електронна платформа для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. Мета платформи - фіксація та документування завданих збитків та шкоди для опрацювання органами державної влади та подальшого відшкодування і компенсацій [13].

Висновки

За результатами проведеного наукового дослідження нормативно-правових актів, які регулюють процеси визначення шкоди, завданої земельним ресурсам, сільськогосподарським тваринам та техніці, а також економічних втрат підприємств агропромислового комплексу та їх компенсації, встановлено, що відповідне правове поле перебуває на стадії формування.

Для подальшого удосконалення нормативно-правової бази, створення комплексного механізму оцінки та компенсації збитків і шкоди, завданих збройною агресією рф, необхідно розробити та внести зміни до нормативно-правових актів в частині:

визначення джерел, порядку та механізмів відшкодування збитків, завданих суб'єктам господарювання збройною агресією рф;

внесення змін до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 в частині врахування особливостей встановлення шкоди та збитків, завданих збройною агресією, та визначення власників або користувачів земельних ділянок, яким завдано шкоди та збитків, замовниками землевпорядної документації, висновків експертів, розрахунків втрат тощо;

порядку оцінки, фіксації, документування та реєстрації макроекономічної шкоди, збитків або втрат, завданих державі Україна, фізичним та юридичним особам внаслідок міжнародно-протиправних діянь рф в Україні або проти України;

правового механізму включення до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, який утворено відповідно до Закону № 2923.

внести зміни до Методики визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295, в частині: врахування особливостей проведення рекультивації земель та відновлення меліоративних систем в умовах воєнного стану, зокрема безпекової складової (проведення першочергових заходів з розмінування земель/будівель тощо); встановлення суб'єкта-ініціатора визначення таких збитків та порядку фіксації фактів (документування, збору доказової бази) уповноваженими органами (Національна поліція, Служба безпеки України, Державна служба з надзвичайних ситуацій);

ініціювати проведення на рівні обласних (районних) військових адміністрацій заходів щодо: роз'яснювальної роботи з сільськогосподарськими підприємствами (господарствами) щодо фіксації, обрахунку та інформування про завдані шкоду та збитки з метою отримання компенсації у подальшому; розробки покрокового плану заходів з відновлення порушених земель, який би включав, зокрема, еколого- геохімічну оцінку земель, розробку робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель і проєктів реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об'єктів інженерної інфраструктури.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. - Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326.

2. Загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, сягає $151,2 млрд. - Новини. - Київська школа економіки

3. Звіт про прямі збитки інфраструктури та непрямі втрати економіки від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на червень 2023 року. - Громадська організація «Інститут Київська Школа Економіки». - липень, 2023. - 59 с.

4. Про затвердження Методики визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. - Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295.

5. Про затвердження Методики визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану. - Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022 № 167.

6. Звіт про результати аналізу поточного стану щодо оцінки соціально-економічних втрат у сфері сільського господарства. - Рахункова палата, м. Київ.

7. Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. - Наказ Міністерства економіки України, Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223

8. Про затвердження Методики визначення шкоди та збитків, завданих особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, внаслідок збройної агресії Російської Федерації. - Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.06.2023 № 1328.

9. Конституція України

10. Кримінальний процесуальний кодекс України.

11. Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. - Закон України.

12. Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, - створено. - Новини веб-сайту Міністерства юстиції України

13. Правові механізми відшкодування збитків аграріїв через воєнну агресію рф. - Ліга Закон

Размещено на Allbest.ru