Стратегія подальшого розвитку сфери охорони здоров’я Харківської області як засіб публічного реагування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія подальшого розвитку сфери охорони здоров'я Харківської області як засіб публічного реагування

Мельниченко Олександр Анатолійович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри громадського здоров'я та управління охороною здоров'я, Харківський національний медичний університет; м. Харків

Овчарова Жанна Миколаївна магістр публічного управління та адміністрування, аспірант кафедри публічного управління і проєктного менеджменту Навчально-наукового інституту менеджменту та психології, ДЗВО «Університет менеджменту освіти», м. Харків

Анотація

Держава зацікавлена у здоров'ї нації, бізнес - у належному здоров'ї найманих працівників, а населення - у доступності якісної медичної допомоги, що, у сукупності, залежить від міри розвиненості сфери охорони здоров'я на певній території (зокрема, в регіоні). Оскільки такий розвиток - послідовне збалансоване поліпшення кількісних та якісних параметрів - має бути певною мірою передбачуваним, що стає можливим завдяки використанню доступних засобів публічного управління, одним з яких є Стратегія подальшого розвитку сфери охорони здоров'я (далі - Стратегія) певного регіону.

Вихідною базою є дисертаційні дослідження й фахові публікації провідних науковців, які досліджували особливості стратегічного управління розвитком сфери охорони здоров'я.

При розробці Стратегії необхідно зважати на результати SWOT-аналізу конкретної території - Харківської області.

Запропоновано концептуальні засади Стратегії подальшого розвитку сфери охорони здоров'я Харківської області, що мають теоретичне значення: збагатить методологічне забезпечення публічного управління розвитком сфери охорони здоров'я з урахуванням викликів, пов'язаних з пандемією, воєнним станом, проведенням медичної реформи; враховує галузевий та регіональний контекст; конкретизовано візію та місію, а також етапи Стратегії та комплекс заходів за такими пріоритетними напрямами (інституціональні та інституційні зміни; вдосконалення менеджменту доходів і витрат; розвиток матеріально-технічної бази; вдосконалення кадрової політики). Запорукою успішності реалізації Стратегії є достатність (у часі, просторі та за видами) ресурсного забезпечення, а також умотивованості та професійності виконавців. Подальші наукові розвідки мають бути присвячені розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення публічного реагування на виклики у сфері охорони здоров'я.

Ключові слова: публічне реагування; засіб; стратегія; подальший розвиток; сфера охорони здоров'я; регіон.

Abstract

охорона здоров'я управління

Melnychenko Oleksandr Anatoliyovych Doctor of Sciences in Public Administration, Full Professor, Full Professor of Public Health and Healthcare Management Department, Kharkiv National Medical University, Kharkiv

Ovcharova Zhanna Mykolayivna Master of Public Management and Administration; graduate student at the Department of Public Administration and Project Management Educational of the Scientific Institute of Management and Psychology, SIHE «University of Educational Management», Kharkiv

STRATEGY FOR FURTHER DEVELOPMENT OF THE HEALTHCARE SECTOR IN THE KHARKIV REGION AS A MEANS OF PUBLIC RESPONSE

The state is interested in the health of the nation, businesses are interested in the health of employees, and the population is interested in access to quality healthcare, which, in the aggregate, depends on the degree of development of the healthcare sector in a particular territory (primarily, in a region). Since such development - a consistent balanced improvement of quantitative and qualitative parameters - should be somewhat predictable, which is made possible by the use of available public administration tools, one of which is the Strategy for the Further Development of the Healthcare Sector (hereinafter - the Strategy) of a particular region.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти забезпечення стратегічного управління розвитком сфери охорони здоров'я відображені в дисертаційних роботах, а саме: С. Вовк - «теоретично обґрунтовано концепцію системної трансформації механізмів державного управління у сфері охорони здоров'я в Україні» [6]; С. Чоудрі - запропоновано «підхід до формування державної стратегії розвитку сфери охорони здоров'я на основі реалізації ліберальних принципів» [2]; А. Кланца - «визначено стратегічні завдання охорони здоров'я України як структурної складової забезпечення національної безпеки держави та інструменти їх реалізації» [1]; О. Устимчук - конкретизовано «стратегічні орієнтири розвитку системи охорони здоров'я в Україні» [3]; І. Вошко - «вдосконалено методичні підходи до визначення стратегічних орієнтирів і пріоритетів публічного управління розвитком засад доказової державної політики охорони здоров'я» [5]; Д. Гавриченко - «розроблено стратегічну матрицю реалізації публічних механізмів трансформації та розвитку сфери охорони здоров'я України, яка включає аналіз стратегічних елементів (цілі, завдання, принципи, інструменти) на міжнародному, національному та регіональному рівнях публічного управління» [4]; С. Богданов - «доведено, що стратегічне проєктування як технологія державного управління розвитком системи медичної реабілітації - це скоординовані дії суб'єктів державного управління з визначення стратегічних пріоритетів і прийняття управлінських рішень щодо розвитку системи медичної реабілітації» [7]. Попри це в науковій спільноті зберігається значний інтерес до цієї проблеми. Так, зокрема, В. Галай - «визначено, що серед пріоритетів та очікувань від медичної реформи завдяки практичному впровадженню положень «Стратегії-2030» є наступні: доступність і якість медичних послуг; пацієнтоорієнтованість; оптимізація структури закладів охорони здоров'я (далі - ЗОЗ) і захисту їхнього персоналу» [10];

A. Барзилович - визначено такі основні напрями медичної реформи: «якість медичних послуг та якість медичного обслуговування; регулювання цін на лікарські засоби; соціальне медичне страхування; профілактика, діагностика та лікування окремих видів захворювань; стандартизація медичної допомоги, акредитація та ліцензування ЗОЗ; децентралізація і автономізація ЗОЗ; їхнє фінансування» [11]; О. Радченко, В. Лагодієнко - «розглянуто доцільність реформування системи управління охорони здоров'я та наведено стратегічні завдання політики щодо запровадження міжнародних стандартів права громадян на медичну допомогу» [8]; М. Дубина, А. Роговий, М. Забаштанський - «поглиблено теоретичні та прикладні положення залучення фінансово- кредитних установ до стратегічного розвитку сфери охорони здоров'я» [12];

B. Брич - «визначено пріоритетні напрями дій, розроблено рекомендації щодо впровадження, зміцнення та фінансування ефективної системи надання реабілітаційних послуг, які включають оцінку ситуації, стратегічне планування, розробку процесу моніторингу і оцінки та безпосередньо реалізацію стратегічного плану» [9]. Віддаючи належне напрацюванням провідних науковців, слід більше уваги зосередити на вдосконаленні методологічного забезпечення розробки та реалізації стратегій розвитку сфери охорони здоров'я.

Постановка завдання. Метою статті є розробка концептуальних засад стратегії подальшого розвитку сфери охорони здоров'я Харківської області як засобу публічного реагування на виклики у цій царині, пов'язані з воєнним станом, післявоєнною відбудовою та ймовірністю надзвичайних ситуацій.

Матеріали та методи дослідження. Вихідною базою є дисертаційні дослідження й фахові публікації провідних науковців, які досліджували особливості стратегічного управління розвитком сфери охорони здоров'я. Емпіричне дослідження здійснювалося з дотриманням наступних принципів: комплексності, обґрунтованості, неупередженості. При цьому використано такі наукові методи: абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формування висновків; аналізу та синтезу - визначення чинників, що впливають на характер і спрямованість публічного управління розвитком сфери охорони здоров'я; діалектичний - пояснення взаємозв'язку між суспільними процесами і викликами у сфері охорони здоров'я; конкретизації - дослідження тенденцій змін стану цієї сфери під впливом викликів сьогодення; системного аналізу - вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему й взаємодіють між собою; SWOT-аналіз - виокремлення сильних і слабких сторін сфери охорони здоров'я Харківської області, а також ймовірних можливостей та загроз, пов'язаних з її подальшим розвитком.

Виклад основного матеріалу

Передусім слід зазначити, що при розробці Стратегії необхідно зважати на результати SWOT-аналізу конкретної території - Харківської області.

Сильні сторони (Strengths):

- організовано плідну взаємодію між органами публічного управління, які уповноважені реагувати на виклики в сфері охорони здоров'я;

- наявно потужний науковий, освітній (передусім, ХНМУ) та виробничий потенціал, спроможний як належно реагувати на виклики сьогодення у цій сфері, так і забезпечувати сталі темпи її розвитку на перспективу;

- сформовано у межах госпітального округу спроможну мережу ЗОЗ, а саме: достатня кількість надавачів первинної медичної допомоги (далі - ПМД); спеціалізовані Центри (онкології, кардіологічний, перинатальний, психічного здоров'я, інфекційних захворювань, екстреної медичної допомоги та медицини катастроф); 15 кластерних лікарень; 21 загальна лікарня;

- розроблено й впроваджено клінічні маршрути пацієнтів;

- ЗОЗ: отримано ліцензії (у т.ч. на провадження господарської діяльності з медичної практики...); пройдено акредитацію; укладено контракти з НСЗУ у межах Програми медичних гарантій на значну кількість пакетів медичної допомоги; запроваджено протоколи надання медичної допомоги з дотриманням міжнародних принципів доказової медицини й галузевих стандартів; забезпечено матеріально-технічною базою (у т.ч. сучасною діагностичною апаратурою, медичним обладнанням...) та необхідними кваліфікованими кадрами; впроваджено мультидисциплінарний підхід до лікування пацієнтів;

- гарантія якості медичних послуг базується на використанні безпечних методів діагностики та лікування, які пройшли ретельну наукову перевірку, і є доречними для визначеного медичного випадку;

- надання ЗОЗ як унікальних (зокрема, для регіону) медичних послуг, так і усіх тих, котрі визначені МОЗ і НСЗУ як пріоритетні.

Слабкі сторони (Weaknesses):

- чимало ЗОЗ скоротити обсяги (припинили) своєї діяльності унаслідок медичної (аграрної, адміністративно-територіальної) реформи, а також через повномасштабну воєнну агресію РФ (руйнування/пошкодження приміщень ЗОЗ, розграбування їхньої матеріально-технічної бази на окупованих територіях, масштабна міграція «пацієнтів» і «персоналу ЗОЗ»);

- істотні диспропорції територій області щодо наявності ЗОЗ, їхнього потенціалу та ефективності його використання, а з тим - доступності якісних медичних послуг (особливо в сільській місцевості);

- брак у багатьох ЗОЗ кваліфікованих фахівців (лікарів і медперсоналу окремих спеціальностей, менеджерів), низька умотивованість персоналу, значна його частка з осіб передпенсійного та пенсійного віку; спротив окремих керівників і персоналу ЗОЗ необхідним змінам у межах медичної реформи;

- складнощі з виконанням вимог НСЗУ щодо пакетів медичних послуг, а також нарощуванням обсягів надання платних медичних і супутніх послуг;

- незацікавленість інвесторів вкладати власні кошти у розвиток комунальних некомерційних підприємств (далі - КНП) та державних установ (далі - ДУ) сфери охорони здоров'я;

- нераціональне використання наявних фінансів, медичного обладнання, кадрів; брак фінансових ресурсів для придбання сучасного обладнання та належного стимулювання персоналу;

- невідповідність в системі «ціна - собівартість - якість медичних послуг»; низький рівень клієнтського сервісу; існування неофіційних платежів і корупційних схем в діючій системі охорони здоров'я.

Можливості (Opportunities):

- масштабування взаємовигідної співпраці зі ЗОЗ і бізнес-структурами, які розташовані у межах Харківської області й в інших регіонах (країнах);

- активізація співпраці ЗОЗ з НСЗУ задля розширення переліку пакетів медичної допомоги у межах Програми медичних гарантій; збереження та зміцнення своєї присутності на ринку медичних послуг (як цивільним, так і комбатантам з урахуванням викликів сьогодення);

- оптимізація у межах госпітального округу спроможної мережі ЗОЗ (у т.ч. за рахунок приєднання/поглинання, зміни організаційно-правової форми);

- оновлення/модернізація наявної матеріально-технічної бази ЗОЗ завдяки збільшенню власних доходів, цільовому бюджетному фінансуванню, гуманітарній допомозі, благодійним пожертвам, залученню інвестицій...

Загрози (Threats):

- нашарування викликів: надзвичайні ситуації політичного (повномасш- табне вторгнення РФ, відкритий конфлікт серед інституцій публічної влади), епідеміологічного (пандемія COVID-19), економічного (циклічні кризи), соціального (масове збідніння населення та загострення суперечностей між окремими стратами), демографічного характеру (старіння нації; знелюднення територій; відтік зовнішньо- та внутрішньо-переміщених осіб (далі - ВПО), у т.ч. лікарів і медперсоналу; притік ВПО; загибель мирного населення та комбатантів);