Про забезпечення реалізації права на навчання осіб засуджених до позбавлення волі з урахуванням закордонного досвіду

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Про забезпечення реалізації права на навчання осіб засуджених до позбавлення волі з урахуванням закордонного досвіду

Ракул Оксана Володимирівна доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри цивільно-правових дисциплін,

м. Київ

Анотація

Забезпечення реалізації права на навчання осіб, засуджених до позбавлення волі з урахуванням закордонного досвіду фокусується на важливості надання можливості особам, які перебувають в місцях позбавлення волі отримувати освіту, враховуючи вже наявний закордонний досвід.

В даній статті зосереджена увага на розгляді механізмів та стратегій, спрямованих на забезпечення доступу до навчання для засуджених осіб, враховуючи закордонний досвід. Зокрема, в роботі буде розглянуто правові аспекти, соціальні вигоди та можливі перешкоди, пов'язані з реалізацією цього права в умовах позбавлення волі. Дослідження буде спрямовано на визначення оптимальних стратегій і практик, які сприятимуть реалізації права на навчання для осіб, засуджених до позбавлення волі, з врахуванням міжнародного досвіду та можливого впливу цього процесу на їхню подальшу реабілітацію та відновлення в суспільстві.

Вивчаючи досвід зарубіжних країн, де вже впроваджено та активно використовується система дистанційного навчання засуджених, ми можемо проаналізувати можливість інтеграції такого формату навчання в українську реальність. навчання засуджений професія україна

Варто зазначити, що можливості здобуття освіти у людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, дуже обмежені. Незважаючи на те, що колонії та в'язниці зазвичай мають досить велику бібліотеку, далеко не всі ув'язнені прагнуть самоосвіти.

При розгляді норм чинного законодавства України виявляється, що вони не регулюють питання, пов'язані з вищою освітою для осіб, які перебувають у в'язниці. Більшість засуджених не можуть отримати вищу освіту через свою ізоляцію від суспільства у зв'язку з перебуванням у місцях позбавлення волі.

Таким чином, найбільш ефективним підходом для місць позбавлення волі є навчання засуджених за дистанційною формою. Перевагами такого підходу в першу чергу є: забезпечення ув'язненим рівних можливостей з іншими громадянами щодо отримання освіти, що визначено їхнім конституційним правом; надання засудженим до позбавлення волі додаткових гарантій для вибору професії після звільнення; можливість навчатися у вигідний час; надання в'язням нерегламентованого часу для вивчення дисциплін, що важливо в умовах в'язниці та інше.

Ключові слова: право на навчання, право на освіту, засуджені до позбавлення волі, дистанційне навчання, цифрові технології, цифровізація.

Abstract

Ensuring the implementation of the right to education for persons sentenced to deprivation of liberty considering international experience

Rakul Oksana Volodymyrivna Doctor of legal sciences, associate professor, professor of the Department of Civil Law Disciplines, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

The focus of the study on ensuring the implementation of the right to education for persons sentenced to deprivation of liberty, taking into account international experience, underscores the importance of providing individuals in correctional facilities with the opportunity to receive education, considering their existing international experience. This article concentrates on examining mechanisms and strategies aimed at facilitating access to education for incarcerated individuals, considering their international background. Specifically, the paper explores legal aspects, social benefits, and potential obstacles associated with realizing this right within the confines of deprivation of liberty. The research aims to identify optimal strategies and practices that will contribute to the implementation of the right to education for individuals sentenced to deprivation of liberty, taking into account international experience and the potential impact of this process on their rehabilitation and reintegration into society.

By studying the experience of foreign countries where the system of distance learning for incarcerated individuals has been successfully implemented, we can analyze the possibility of integrating such a learning format into the Ukrainian context.

It is worth noting that educational opportunities for people in places of deprivation of liberty are severely limited. Despite the relatively extensive libraries in prisons and correctional facilities, not all inmates actively pursue self-education.

A review of current Ukrainian legislation reveals that it does not address issues related to higher education for individuals in prison. Most sentenced individuals cannot obtain higher education due to their isolation from society while serving their sentences.

Therefore, the most effective approach for places of deprivation of liberty is distance education. The advantages of this approach include ensuring equal educational opportunities for inmates, in accordance with their constitutional rights, providing additional guarantees for choosing a profession after release, the flexibility of learning schedules, allowing prisoners unregulated time for studying disciplines that are crucial in the prison environment, and more.

Keywords: right to education, right to higher education, persons sentenced to deprivation of liberty, distance learning, digital technologies, digitization.

Вступ

Постановка проблеми. Дотримання прав людини в установах виконання покарань стає дедалі більш актуальним і важливим, оскільки суспільство стає більш демократичним, інтегрується в міжнародне співтовариство, і розширюються міжнародні зв'язки.

Право на освіту підтримує ідею гідності кожної людини, включаючи тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі.

Здобуття освіти засудженими особами має величезну важливість з різних поглядів, включаючи реабілітацію, соціальну інтеграцію, зменшення рецидиву, підвищення якості життя та внесення позитивного внеску у суспільство.

Вивчаючи досвід зарубіжних країн, де вже впроваджено та активно використовується система дистанційного навчання засуджених, ми можемо проаналізувати можливість інтеграції такого формату навчання в українську реальність.

У виправних установах Німеччини, Бельгії, Англії, Швеції та багатьох інших існують спеціальні системи електронного навчання засуджених. Вони містять варіативність різних курсів, кілька попередньо схвалених веб-сайтів. Доступ до інтернету суворо контролюється персоналом виправної установи.

Крім електронної системи навчання у деяких закордонних виправних установах також існують наставники, які виконують подвійну роль: для загальної підтримки стандартних умов навчання - допомагають освоювати навички рахунку та грамотності, а також як експерт за навчальною програмою (який часто, але не завжди віддалено) для більш спеціалізованих курсів, таких як курс французької мови або психології.

Таким чином, вважаємо за доцільне розглянути досвід зарубіжних країн щодо реалізації дистанційних освітніх технологій (далі - ДОТ) у пенітенціарних установах, а також особливості нормативного регулювання навчання засуджених за допомогою ДОТ.

Аналіз дослідження проблеми. Дослідженням забезпечення прав осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, на отримання освіти займались такі науковці: О.І. Богатирьова, А.В. Градецький, О.О. Дука, Н.Г. Калашник, С.В. Хуторна та І.С. Яковець.

Мета статті - здійснити аналіз закордонного досвіду забезпечення реалізації права на навчання осіб засуджених до позбавлення волі в умовах цифровізації.

Виклад основного матеріалу

Право на освіту є одним з найважливіших прав кожної людини, що закріплюють численні міжнародні нормативні акти. Так, в ч. 1 ст. 26 Загальної декларації прав людини зазначено: «кожна людина має право на освіту.

Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного» [2].

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: людиноцентризм; верховенство права; забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; різноманітність освіти тощо [1].

Освіта охоплює широкий спектр життєвого досвіду та процесів навчання, які дозволяють людині розвивати свою особистість, таланти та здібності та жити повноцінним життям і приносити користь у суспільстві. Важливість розвитку людської особистості в повному обсязі полягає в тому, щоб кожна людина могла рости як особистість, але також процвітати в соціальному середовищі. Такі соціальні аспекти як знання, ідентичність, навички, здібності набуваються через соціальні зв'язки, наприклад, через сім'ю, друзів та ширшу спільноту.

Взаємозв'язок прав людини та важливість освіти найбільш чітко простежується в тому факті, що ті, хто здобув освіту, з більшою ймовірністю обізнані з правами людини, на які вони мають право, і про те, як відстоювати їх. Враховуючи характер освіти, той факт, що вона розширює можливості та актуальна у багатьох сферах життя людей, означає, що освіта відіграє унікальну та майже основну роль у реалізації інших прав людини. Це посилюється, коли освіта спрямована на розширення можливостей людей користуватися своїми правами та здійснювати їх, а також поважати та захищати права інших.

Наявність достатньої кількості знань сприяє участі громадян у політичному та суспільному житті, в тому числі є основою для обговорення, розуміння складних питань, критичного мислення, знання та подання своїх власних інтересів, притягнення до відповідальності носіїв обов'язків, впливу на осіб, які приймають рішення, та здатністю робити свідомий вибір. Люди також отримують цінні навички та знання, беручи участь у політичному та суспільному житті.

Емпіричні дані показують, що освіта призводить до кращих результатів у фізичном та емоційному благополуччі.

У ст. 125 та 126 Кримінально виконавчого кодексу України (далі - КВК України) наголошується, що «у колоніях відповідно до законів України «Про освіту» і «Про загальну середню освіту» для засуджених забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти. Засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку створюються умови для самоосвіти, надається можливість навчання в загальноосвітніх навчальних закладах колоній, які створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до потреб у них і за наявності необхідної матеріально-технічної та науково- методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У виховних колоніях утворюються середні загальноосвітні школи трьох ступенів. Засуджені, які навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються безоплатно. Для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії, надається можливість підготовки на курсах професійного навчання робітників на виробництві. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених, у тому числі професійно- технічного навчання на виробництві, здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» і «Про професійно- технічну освіту» в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» [6].

Навчання відіграє велику роль у виправленні засуджених. Воно впливає на розвиток у засуджених моральних якостей, розширює їх погляди на колективну діяльність і спілкування.

Але, варто зазначити, що можливості здобуття освіти у людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, дуже обмежені. Незважаючи на те, що колонії та в'язниці зазвичай мають досить велику бібліотеку, далеко не всі ув'язнені прагнуть самоосвіти.

Однак що освіта може дати людям, які перебувають у місцях позбавлення волі?

По-перше, це дає можливість на реабілітацію. Саморозвиток допомагає людині відволіктися від помилок, що вона зробила раніше, змінитися, набути нових позитивних якостей, наприклад відповідальності, цілеспрямованості. Більш того, здобуття освіти також сприяє зростанню рівня культури людини, що є одним із способів реабілітації.

По-друге, освіту можна розглядати як шанс повернення у суспільство. Люди, що мають освіту, зазвичай цінуються в суспільстві більше, ніж люди, що не мають її, тому що ті мають велику кількість знань, навичок, здібностей. Відповідно суспільство швидше прийме їх після відбування строку покарання.

По-третє, наявність освіти найчастіше одна із вимог до отримання роботи. Освоївши нову професію, засуджений має можливість отримати роботу після відбування покарання. Таким чином, усі ті можливості, які дає освіта, допомагають засудженим розпочати нове життя, без вчинків, що ганьблять їх як особистість.

Однак, при розгляді норм КВК України виявляється, що вони не регулюють питання, пов'язані з вищою освітою для осіб, які перебувають у в'язниці. Більшість засуджених не можуть отримати вищу освіту через свою ізоляцію від суспільства у зв'язку з перебуванням у місцях позбавлення волі.

Найбільш ефективним підходом для місць позбавлення волі є навчання засуджених за дистанційною формою. Перевагами такого підходу в першу чергу є: забезпечення ув'язненим рівних можливостей з іншими громадянами щодо отримання освіти, що визначено їхнім конституційним правом; надання засудженим до позбавлення волі додаткових гарантій для вибору професії після звільнення; можливість навчатися у вигідний час; надання в'язням нерегламентованого часу для вивчення дисциплін, що важливо в умовах в'язниці та інше [7, с. 53].

Але, погоджуючись з думкою О.О. Прасова, хочемо зазначити, що таке навчання потребує забезпечення відповідними інформаційними технологіями, що передбачає виділення значних фінансових коштів. Однак при отримання фахової передвищої та вищої освіти засудженими особами проблеми виникають не тільки у зв'язку з недостатньою кількістю коштів, але й у зв'язку з неузгодженістю законодавства у цій сфері. Так, наприклад, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» засуджені мають право одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту (п. 2). При цьому в українському законодавстві (КВК України) йде мова лише про види та форми отримання освіти, але відсутня вказівка на порядок і способи отримання освіти. Згідно закону, єдиним шляхом отримання вищої освіти у місцях позбавлення волі в Україні є виключно дистанційне навчання. Однак слід враховувати, що брак фінансових ресурсів може становити перешкоду для забезпечення необхідної технічної бази для цього процесу. Тому законодавство України вимагає чітко визначених правил отримання освіти особами, які перебувають у місцях позбавлення волі [8, с. 222].

Розглянемо особливості дистанційного навчання осіб, які засуджені до позбавлення волі в деяких інших країнах.

Велика Британія. Одним із прикладів успішного впровадження дистанційного навчання ув'язнених є пенітенціарна система Великобританії. Головним чином курси PET (Prisoners' Education Trust's) дають можливість розпочати нову кар'єру, навіть незважаючи на тюремне ув'язнення. PET пропонує понад 120 різних курсів дистанційного навчання - від охорони здоров'я та соціальної допомоги до транспорту та логістики у кожній в'язниці Англії.

Програми PET включають курси за такими напрямами: садівництво та догляд за тваринами, мови, бізнес, менеджмент та IT, будівництво, здоров'я та безпека, мистецтво, фітнес та багато інших, які також діляться на ще більш вузькоспрямовані курси.

Дослідження Міністерства юстиції показало, що завдяки курсам PET зменшилась кількість повторних злочинів на 25%; зі 100 осіб, які залишають в'язницю, 82 учні, які вивчають РЕТ, ведуть життя без злочинності протягом року після виходу з в'язниці; збільшується шанс знайти роботу на 25%; із 100 осіб, які виходять із в'язниці, 39 учнів, які навчаються за програмою PET, знаходять роботу в перший рік звільнення з місця позбавлення волі.

Учні за представленою програмою вважають, що освіта також позитивно впливає на: благополуччя (здатність до адаптації у виправній установі, покращення психічного здоров'я); людський потенціал (почуття власної гідності, надії та мотивації); соціальний капітал (відносини з іншими людьми, включаючи ув'язнених та сім'ю); культуру (участь у створенні сприятливого середовища у виправній установі) [3].

Посилаючись на статистичні дані, ми можемо дійти такого висновку: навчання засуджених за допомогою безлічі різноманітних курсів, кураторів, необхідних навчальних посібників та матеріалів дає значний результат та знижує відсоток рецидивів [4].

Австрія. Дистанційне навчання у виправних установах Австрії було реалізовано досить давно, концепція Telfi - це рішення для змішаного навчання. Інструктори займаються двічі-тричі на тиждень (півдня). У час, що залишився учасники самостійно працювали з програмним забезпеченням і додатковими матеріалами (сценаріями, книгами і т. д.). З інструкторами можна зв'язатися через модерований форум з навчання. Спілкування між учасниками через освітню платформу суворо заборонено та неможливе.

Загалом курси проводять у класах, обладнаних комп'ютерами, що підключені до серверів. Інтернет заборонено.

Австралія. У Новому Південному Уельсі у виправних установах організовано дозволений доступ ув'язнених до Інтернету джерел з комп'ютерних лабораторій. Функціонує інтранет-система, яка накладає відповідні обмеження на інформацію, до якої можна отримати доступ в Інтернет, відповідно, учні зможуть відвідувати лише місця, схвалені адміністрацією виправної установи. Доступу до Інтернету немає, матеріали курсу завантажуються на ноутбуки [5].

Здобуття освіти є правом кожної людини, але не є обов'язком. Не кожен засуджений знайде для себе переваги та плюси у здобутті освіти. Проте держава зацікавлена у тому, щоб люди, які отримали покарання у вигляді позбавлення волі, після звільнення змогли реабілітуватися: знайти роботу, створити сім'ю, ресоціалізуватись. Усе це сприятиме зниженню рецидиву.

Тож які можуть бути стимули у засуджених для здобуття освіти та які стимули для здобуття освіти засудженими може створити держава? Виправна установа є випробувальним, стресовим середовищем. Люди, які перебувають в ізоляції, мають більшу схильність до порушення душевного здоров'я і більше

піддані депресії. Якщо люди не зайняті, то вони з більшою ймовірністю починають вести асоціальний спосіб життя, частіше потрапляють у сварки чи конфліктні ситуації.

Крім особистої мотивації здобуття освіти засудженими, держава може також сприяти цьому процесу, наприклад, через систему заохочення. Системи заохочення мають бути різними залежно від тяжкості вчиненого засудженим злочину. Для людей, які відбувають покарання за злочини легкої та середньої тяжкості, можна запропонувати зменшення терміну. Проте є група осіб, які важко мотивуються, відбувають покарання за злочини тяжкого та особливо тяжкого ступеня, тому скорочення терміну не є актуальним стимулом для них. Такій категорії засуджених можна було б запропонувати можливість отримання додаткових посилок, збільшення ваги бандеролей, кількості листів. Головним стимулом для таких засуджених може бути збільшення кількості тривалих побачень, що є основною мотивацією здобуття освіти та саморозвитку.

Висновки

Як бачимо, проблеми у більшості країн загальні:

· відсутність концепції розвитку навчання засуджених з допомогою ДОТ;

· не до кінця розроблено питання забезпечення безпеки під час роботи в Інтернеті;

· відсутність необхідного обладнання та можливостей для його встановлення у виправних установах;

· проблеми фінансування; вибір організації, яка забезпечує програми навчання.

Для того, щоб запозичити програми навчання засуджених до інших країн, в Україні насамперед необхідно внести зміни до нормативних правових актів для закріплення та нормативно-правового регулювання процесу навчання засуджених за допомогою застосування цифрових технологій.

Крім цього, необхідно забезпечити цифровізацію тих виправних установ, у яких буде застосовано систему ДОП для навчання засуджених.

Досвід зарубіжних країн дозволяє зробити висновок, що здобуття освіти засудженими потенційно сприяє процесу припинення вчинення повторних злочинів та покращенню в усіх напрямках - проживання, фінансах, сім'ї, роботі, здоров'ю, мисленні та поведінці.

Однак, ми розуміємо, що реалізація права на освіту у виправних установах утруднена і через об'єктивні проблеми: недостатнє фінансування на переобладнання виправних установ під вимоги цифровізації, пенітенціарні служби частіше зацікавлені в цифровізації сфер забезпечення безпеки та режиму, ніж у покращенні умов для реалізації інтересів засуджених.

Ще однією проблемою є низький рівень участі громадських та державних організацій у реалізації освітніх проектів у виправних установах. На наш погляд, саме громадськість має взяти ініціативу до своїх рук.

Освітні організації для розширення своєї аудиторії та з метою сприяння виправленню засуджених повинні під егідою Міністерства освіти і науки України та спільно з Міністерством юстиції України розробити єдину концепцію розвитку освіти у виправних установах, передбачивши напрямок цифровізації.

Література

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/l aws/ show/ 2145-19

2. Загальна декларація прав людини: ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#doc_info

3. Prisoners' Education Trust. URL: https://www.prisonerseducation.org.uk/getsupport/ prison-staff/ (дата звернення: 08.12.2023).

4. Give every prisoner in-cell access to the internet, charity tells chancellor // URL: https:// feweek-co-uk.translate.goog/give-every-prisoner-in-cell-access-to-the-internet-charity-tells- chancellor (дата звернення 08.12.2023).

5. Prisoner Learning Alliance. URL: https://prisonerlearningalliance-org-uk.translate.goog/ vision-and-mission (дата звернення: 08.12.2023).

6. Кримінально-виконавчий кодекс України: Кодекс України; Кодекс, Закон від 11.07.2003 № 1129-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text

7. Градецький А.В. Освіта як засіб виправлення засуджених. Держава та регіони. Серія «Право». 2015. №1. С. 51-55.

8. Прасов О.О. Право на освіту осіб, засуджених до позбавлення волі: нормативно- правові засади та реалізація. Держава та регіони. Серія «Право». 2018. №3. С. 222-227.

References

1. Zakon Ukrainy Pro osvitu: pryiniatyi 5 veresnia 2017 roku № 2145-VIII / Verkhovna Rada Ukrainy. [Law of Ukraine on Education from September 5, 2017, № 2145-VIII/ Verkhovna Rada of Ukraine.] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukraine].

2. Zahalna deklaratsiia prav liudyny: OON; Deklaratsiia, Mizhnarodnyi dokument vid 10.12.1948. [Universal Declaration of Human Rights: UN; Declaration, International document dated 10.12.1948]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#doc_info [in Ukraine].

3. Prisoners' Education Trust. URL: https:// www.prisonerseducation.org.uk/getsupport/ prison-staff/ [in United Kingdom].

4. Give every prisoner in-cell access to the internet, charity tells chancellor // URL: https:// feweek-co-uk.translate.goog/give-every-prisoner-in-cell-access-to-the-internet-charity-tells- chancellor [in United Kingdom ].

5. Prisoner Learning Alliance. URL: https://prisonerlearningalliance-org-uk.translate.goog/ vision-and-mission [in Australia].

6. Kryminalno-vykonavchyi kodeks Ukrainy: Kodeks Ukrainy; Kodeks, Zakon vid 11.07.2003 № 1129-IV. [Criminal and Executive Code of Ukraine: Code of Ukraine; Code, Law dated 11.07.2003 No. 1129-IV.]. Retrieved from:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text

7. Hradetskyi, A.V. (2015) Osvita yak zasib vypravlennia zasudzhenykh [Education as a means of correction of convicts]. Derzhava ta rehiony. Seriia «Pravo» - State and regions. “Law ” series, 1, 51-55 [in Ukraine].

8. Prasov, O.O. (2018). Pravo na osvitu osib, zasudzhenykh do pozbavlennia voli: norm.-pravovi zasady ta realizatsiia [The right to education of persons sentenced to imprisonment: regulatory and legal principles and implementation]. Derzhava ta rehiony. Seriia «Pravo» - State and regions. "Law" series, 3, 222-227 [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru