Проблемні питання формування Конституційного суду України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання формування Конституційного суду України

Божаківська Вероніка, здобувач фахової передвищої освіти

II курсу спеціальності «Право» науковий керівник Самойлова І. А.

Конституційний Суд України посідає особливе місце у вітчизняній правовій системі. До повноважень цього органу входить офіційне тлумачення Конституції, перевірка конституційності законів, законопроектів Президента України та Кабінету Міністрів України, роблення висновків щодо змін до Конституції та інших законів. Його рішення є остаточними і в багатьох випадках мають загальнообов'язковий нормативний характер, оскільки стосуються прав і обов'язків необмеженого кола осіб.

Тому правова та соціальна вага цього інституту є надзвичайно важливою для суспільства. Фактично суди є основними суб'єктами вирішення спорів про конституційні права людини, визначення та реалізації конституційної компетенції органів законодавчої та виконавчої влади, тому їхні рішення мають не лише юридичне значення, а й політичні наслідки для всієї держави.

Останнє рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) щодо електронного звернення, реакція на нього суспільства та подальші законодавчі ініціативи народних депутатів і Президента виявляють дві важливі проблеми інституції:

1. Багато людей не розуміють, що таке КСУ і для чого потрібен КСУ;

2. Чесність багатьох суддів Конституційного Суду була поставлена під сумнів, що загрожує незалежності та належному функціонуванню інституції.

Ці питання ставлять під сумнів легітимність роботи КСУ. Громадяни не підтримають будь-які рішення суддів щодо дотримання конституційного ладу та Конституції. У цьому випадку влада зможе ігнорувати рішення КСУ, апелюючи до низького авторитету установи в суспільстві. Враховуючи ту особливу роль, яку КСУ має відігравати в системі влади, така ситуація є абсолютно небажаною. конституційний суд національний державний

Органи, які мають повноваження перевіряти нормативно-правові акти на відповідність Конституції, відіграють ключову роль у демократичних країнах, адже їхня діяльність утримує шальки терезів балансу влад, убезпечує від узурпації влади і захищає права та свободи людини. Натомість, у корумпованих та авторитарних країнах вони є механізмом, який дозволяє блокувати демократичні процеси або легалізує сумнівні рішення. Саме через конституційний суд Росія намагалась надати законності протиправній окупації Автономної Республіки Крим [1].

Для того, щоб законне невдоволення свавільним рішенням Конституційного Суду не призвело просто до руйнування інститутів, покликаних захищати Конституцію, необхідно з'ясувати, що таке Конституційний Суд і навіщо він потрібен.

Метою дослідження є аналіз ключових питань формування складу КСУ, дослідження можливостей вдосконалення інституту національної державно-правової практики функціонування механізму конституційного контролю. Особлива увага приділяється дослідженню моделі формування складу КСУ згідно національного законодавства, порівняльно-правового аналізу порядку формування органу конституційної юрисдикції в зарубіжних державах та в Україні, визначенню перспектив та шляхів вдосконалення процедури формування КСУ.

Органи конституційної юрисдикції займають важливе місце на етапі розвитку будь - якої демократичної, правової держави, виконують роль запобіжника проти узурпації влади і порушення конституційних прав і свобод, забезпечують верховенство Основного Закону, виступають важливим елементом механізму захисту конституційних основ державності. З огляду на надзвичайну важливу роль Конституційного Суду в механізмі державної влади, особливе значення має питання його формування у чому вбачаємо актуальність роботи. Світова практика не формує єдиного усталеного підходу до процедури формування конституційних судів, що зумовлено врахуванням багатьох факторів, чіткого визначення критеріїв добору суддів, зокрема, правничої компетентності та доброчесності.

Отже, з 1996 року спостерігається надзвичайне збільшення кількості суддів та колишніх суддів Конституційного Суду. Якщо суддів до першого складу Конституційного Суду призначає тільки з'їзд суддів, то вони становлять лише третину всього складу, але з 2006 року їх кількість значно зросла за рахунок президентських і парламентських призначень. У 2013 році кількість суддів Конституційного Суду досягла 11, тобто майже дві третини від загальної кількості.

Навіть сьогодні більше половини всіх суддів і колишніх суддів працюють у недоукомплектованому Конституційному Суді. Якщо раніше формування Конституційного Суду було рівноправним, коли Президент і Парламент призначали науковців, політиків, державних службовців чи інших юристів, а з'їзд суддів лише призначала суддів, то зараз подібний принцип не дотримується. Таким чином, існує ризик того, що КСУ не виробить правову думку та розуміння Конституції, а продовжить вирішувати суперечки між державними установами;

До КСУ є значна недовіра тому,що присутнє незвільнення недоброчесних суддів. Раніше Верховна Рада, президент та з'їзд суддів могли звільнити призначених суддів КСУ, зокрема з підстав порушення присяги. Саме таким чином Верховна Рада звільнила п'ятьох «суддів-Януковича» з КСУ одразу після Революції гідності. Але після змін до Конституції у 2016 році парламентарі, президент та з'їзд суддів втратили це повноваження [2].

Президент і парламент віддають перевагу суддям з корумпованим минулим і політикам, які лояльно захищають особисті інтереси чиновників. З'їзд суддів призначає суддів КСУ лише для того, щоб вони могли захищати інтереси судової системи та перешкоджати будь-яким спробам її реформування. У результаті були скасовані важливі реформи, які загрожували інтересам політиків і судової влади;

Суддів Конституційного Суду України (КС) призначають президент, парламент та з'їзд суддів. Хоча Конституція визначає, що відбір суддів КС відбувається на конкурсних засадах, процедура, яка зараз прописана в законі не передбачає реального конкурсу. Кожен суб'єкт призначення формально проводить свої "конкурси", які, однак, не забезпечують перевірки кандидатів на відповідність вимогам Конституції і не гарантують, що суддею КСУ стане найкращий кандидат. Нинішня процедура дозволяє призначати на посади політично залежних осіб, які, будучи суддями КС, замість захисту Конституції і прав людини, захищають інтереси своїх політичних патронів. Останнє рішення КС щодо електронного декларування -- яскраве тому підтвердження. Тому процедуру відбору суддів КС потрібно негайно змінювати [3].

Список використаної літератури:

1. Берко Степан. Савичук Олег. Хто стає суддями Конституційного Суду і чому вони не захищають Конституцію. URL: Хто стає суддями Конституційного Суду і чому вони не захищають Конституцію? (dejure.foundation) (дата звернення: 29.05.2023).

2. Навіщо потрібен Конституційний Суд і у чому його проблеми OLEH SAVYCHUK

URL:https://centreua.org/analiz-rishen/navishho-potriben-konstvtutsiinvi-sud-i-u-chomu-iogo-

problemv-vstochnyk-https-censor-net-ru-b3346774/ (дата звернення: 29.05.2023).

3. Прозора процедура призначення суддів Конституційного Суду. URL:

https://deiure.foundation/prozora-protsedura-pryznachennia-suddiv-ksu(дата звернення:29.05.2023).

Размещено на Allbest.ru