Уряд ліквідував державне агентство резерву України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уряд ліквідував державне агентство резерву України

(Романенко Є.О., Національний Авіаційний Університет)

Вступ

Державний резерв - особливий державний запас матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених Законом. У складі Д. р. створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).[1] Державний резерв являє собою стратегічний запас найважливіших видів промислових та продовольчих товарів, матеріалів сировинних запасів, палива, машин та обладнання та є важливим компонентом системи забезпечення національної безпеки, а також одним з найважливіших інструментів держави по оперативному реагуванню на несприятливі та різкі зміни економічної та соціально- політичної ситуації в країні та у світі; виникнення нових загроз, в тому числі терористичних; природних та техногенних катастроф.

Виклад основного матеріалу

Державний резерв є одним з найбільш важливих елементів економічної безпеки поряд з такими її складовими як мобілізаційна підготовка економіки держави, її території та комунікацій та стратегічних ресурсів; наявність чіткої системи стандартизації; наявність твердої національної валюти; імпортна незалежність; бюджетна безпека та наявність висококваліфікованих управлінських кадрів на державному рівні [2].

Як надійний акумулятор матеріальних цінностей державний резерв може використовуватися для реалізації стимулюючого впливу на ринок та зростання валового національного продукту.[3]

Державний резерв розглядається як особливий державний запас матеріальних цінностей, призначених для використання з метою і в порядку передбаченими законодавством. У складі державного резерву створюється не знижувальний запас матеріальних цінностей [4].

Державний резерв являє собою стратегічний запас найважливіших видів промислових та продовольчих товарів, матеріалів сировинних запасів, палива, машин та обладнання та є важливим компонентом системи забезпечення національної безпеки, а також одним з найважливіших інструментів держави по оперативному реагуванню на несприятливі та різкі зміни економічної та соціально- політичної ситуації в країні та у світі; виникнення нових загроз, в тому числі терористичних; природних та техногенних катастроф. державний запас матеріальна цінність

Державний резерв України необхідний для: забезпечення потреб України в особливий період; надання державної підтримки окремим галузям народного господарства та підприємствам з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку; надання гуманітарної допомоги; забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. [5]

Структурними складовими державного резерву є:

- мобілізаційний резерв, що утворюється за рахунок запасів матеріально-технічних і сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту техніки та майна в особливий період, воєнний час, під час робіт із відновлення залізничних та автомобільних доріг, морських і річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, надання медичної допомоги;

- запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів, призначені для забезпечення стратегічних потреб країни;

-запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених чинним законодавством[6].

Діюча нині система державного матеріального резерву України зародилася за часів Радянського союзу й призначалася для обслуговування всього комплексу відповідних потреб країни з плановою економікою. Розпад СРСР призвів до втрати значної частини об'єктів інфраструктури системи державного резерву і запасів матеріальних цінностей, які розміщувалися на територіях колишніх союзних республік, ускладнив господарські зв'язки. Система державного матеріального резерву багато разів перебудовувалася, змінювалися назви і статус органів управління, але завжди зберігала своє призначення.

1 листопада 1991 року розпочалася історія Держкомрезерву України, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 299-04 «Про створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву», який був утворений на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР. В цій же постанові відзначалося, що новоутворений Державний комітет України

з матеріального резерву є правонаступником цього управління, з чого витікає логічний висновок: Держкомрезерв має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії ще шість десятиліть радянської доби. У 1992 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про державний матеріальний резерв та Положення про Державний комітет України з матеріального резерву. Номенклатура та рівень накопичення матеріальних цінностей матеріального резерву було затверджено в 1993 році, а в 1994 році - додатково затверджено Положення про Держкомрезерв. В січні 1997 році був прийнятий Закон України "Про державний матеріальний резерв”: система отримала професійну законодавчу базу своєї діяльності^[4].

З грудня 1999 року Комітет було реорганізовано в Державне Агентство по управлінню державним матеріальним резервом. Практика державного будівництва, розбудова економіки країни вимагала створення структури з високим статусом та відповідними повноваженнями.

В серпні 2001 року Указом Президента України Агентство по управлінню державним матеріальним резервом було реорганізовано в Державний Комітет України з державного матеріального резерву. У жовтні того ж року затверджено Положення про Комітет.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про організацію системи центральних органів виконавчої влади» Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано в Державне агентство резерву України. Держрезерв здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Державне агентство резерву України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 517. Згідно з Положенням Держрезерв є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом

Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

Агентство Держрезерву України формує, розміщує, зберігає та поновлює (освіжує) запаси державного резерву. Державний резерв - один з ключових факторів національної безпеки України. Тому при розробці номенклатури та норм накопичення враховуються: концепція національної безпеки, військова доктрина держави, вірогідність виникнення і можливі масштаби природних негараздів і техногенних катастроф поточні економічні та фінансові можливості держави, параметри прогнозів соціально -- економічного розвитку і демографічної ситуації в країні, структура та перспективи розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва та споживання, рівень і темпи науково -- технічного прогресу, а також можливості та технології самої системи державного матеріального резерву. Кожна зазначена ситуація потребує концентрації в обмежені терміни великих обсягів різних матеріалів і продукції.

До системи державного резерву входять підприємства, установи і організації, на яких зберігаються матеріальні цінності держрезерву. Запаси матеріально -- технічних цінностей державного та мобілізаційного резерву зберігаються на декількох тисячах підприємств різних форм власності (у тому числі приватної).

Держрезерву належать понад 30 підприємств, що працюють у сфері приймання/зберігання/переробки зерна, борошномельних послуг, складські та холодильні приміщення, а також об'єкти зберігання нафтопродуктів.

Серед номенклатури необхідних запасів із понад 200 позицій, головні -- це м'ясо та м'ясопродукти, зерно, борошно, цукор, соняшникова олія та вершкове масло, нафтопродукти.

Держрезерв є засновником низки підприємств, про які не згадується на офіційному сайті цього органу, зокрема: ДП «Ресурспостач» (м. Київ), ДП «Укрспецпостач» (м. Київ, у стані припинення з 2015 р.), ДП «Резерв» (м. Київ, у стані припинення з 2012 р.), ДП «Хлібна база №74» (Запорізька область), ДП «Новотроїцький елеватор» (Херсонська область, порушено справу про банкрутство), ДП «Вознесенський КХП» (Миколаївська область).

Загальна елеваторна потужність активів Держрезерву декларується понад 1 млн. т. Але частина з них не в кращому технічному стані, орієнтовно в належному стані -- лише 5060% від загального. Також, лише два елеватори є прибутковими -- за рахунок діяльності млинів, що знаходяться на їх території: «Куліндорівський КХП» та «Охтирський КХП».

У числі досягнень Держрезерву за останній період: відновлення незнижуваних запасів зерна та м'яса, виконання плану освіження, прозора організація тендерів, оперативне реагування на коливання ринку (у березні 2011 року Держрезерв допоміг стабілізувати ціни на соціальне борошно за рахунок запасів зерна на підприємствах системи, у жовтні 2011 року виказав готовність надати необхідну кількість авіапалива з метою недопущення його дефіциту на ринку авіаперевезень). Крім того, Держрезерв зміг збільшити майже вдвічі (в порівнянні з минулим роком) завантаження своїх підприємств зерном. У міжнародній сфері Держрезерв України приступив до реалізації власної ініціативи зі створення «бази знань» з надзвичайних ситуацій у країнах СНД. [7]

Однак, сьогодні державний матеріальний резерв, як стратегічний запас держави, використання якого чітко регламентується законодавством, дедалі більше використовується для вирішення поточних проблем.

Внаслідок інтенсивного використання протягом останніх років ресурсів державного матеріального резерву, хронічного неповернення запозиченого в установлені строки, проведення розрахунків з Держкомрезервом за відпущені матеріальні ресурси шляхом здійснення взаємозаліків, значно зменшено наявні обсяги багатьох видів продукції.

Сьогодні державні запаси товарів знаходяться в найгіршому стані з моменту створення Держкомрезерву. Нині стратегічні запаси держави фактично перетворилися в оперативні і знаходяться у критичному стані, середній відсоток завантаженості суб'єктів господарювання системи державного резерву не перевищує 15 %. Практично усі підприємства та організації, що входять до сфери управління Держкомрезерву, побудовані з урахуванням досягнень науки і техніки в часи радянської влади. їх виробничі потужності є фізично зношеними та не відповідають вимогам сучасності (енергозберігаючі технології виробництва, якість продукції тощо), що робить їх неконкурентоспроможними на ринку товарів і послуг [8].

Крім цього, для освіження матеріальних цінностей необхідно постійно залучати додаткові кошти для покриття різниці між ціною реалізації матеріальних цінностей, що у результаті довготривалого зберігання втратили якісні показники, та ціною закупівлі аналогічних за асортиментом нововиготовлених матеріальних цінностей [8].

Такий стан справ з державним матеріальним резервом України може призвести до того, що в разі виникнення надзвичайних ситуацій, уряд не буде мати джерел для надання допомоги економіці України, що є загрозою національній безпеці держави.

Держрезерв жодного разу не реформувався із дати свого заснування 1991 р. Його діяльність постійно супроводжувалося скандалами, система Держкомрезерву спеціально доводилася до банкрутства. За відсутності належної законодавчої бази та бюджетного фінансування, державні запаси тривалий час активно використовувалися і не поповнювалися. Росли борги Держкомрезерву, під сумнів ставилася можливість нарощування ресурсів, забезпечення національної безпеки. З метою реформування системи Держрезерву починаючи з 2015 р. ведеться нормативно- правове забезпечення впровадження реформ, створено робочі групи з реформування системи Держрезерву із залученням експертів із Європейських країн.

У міжнародному практиці набули поширення такі підходи до формування стратегічних запасів, як: акумулювання безпосередньо у державних резерв та формування комерційних резервів шляхом введення державних зобов'язань на приватні компанії щодо резервування. Державні резерви можуть використовуватися з метою підтримки низькорентабельного виробництва у стратегічних галузях, захисту населення в умовах зростання цін на товари. Привабливість комерційних резервів пояснюється тим, що вони не потребують бюджетних витрат. Проте лише державне резервування уможливлює оперативне реагування у надзвичайних ситуаціях, забезпечує реалізацію управлінського підходу до стану державних запасів, а також дозволяє залучати значні обсяги матеріальних цінностей.

19 серпня 2022 року Уряд ухвалив розпорядження «Про схвалення Стратегії реформування системи державного матеріального резерву на період до 2025 року». Це рішення дає старт масштабній трансформації системи та дозволяє адаптувати її до нових умов, з якими Україна зіштовхнулась після повномасштабного вторгнення рф.[9]

Стратегія реформування передбачає ліквідацію Державного агентства резерву разом з розв'язання питання заборгованостей підприємства.

Збиткові підприємства будуть передані до Фонду державного майна, а нафтобази - до НАК "Нафтогаз України".

Замість ліквідованого агентства планують створити новий центральний орган виконавчої влади, який діятиме за новими принципами.

"Це рішення дає старт масштабній трансформації системи та дозволяє адаптувати її до нових умов, з якими Україна зіштовхнулась після повномасштабного вторгнення рф", запевняють в Мінекономіки.

Крім того, актуалізується номенклатура матеріальних цінностей держрезерву. Вона складатиметься з соціально важливих товарів за окремими напрямками:

- енергетичний кошик (вугілля, газ, бензин, дизпаливо);

- оборонний кошик (авіаційний керосин, моторні мастила, дизельне паливо, військові сухпайки, комплекси хімічного захисту);

- продовольчий кошик (білкові та супові суміші, сублімовані фрукти та овочі, продукти тривалого зберігання, таблетки для очищення води);

- медичний кошик (антибіотики, ліки першої необхідності, медичні маски, фізрозчини, шприци тощо).

Набір товарів з даного переліку дозволить державі оперативно реагувати у кризових ситуаціях, забезпечуючи населення та ЗСУ всім необхідним.

Також у відомстві повідомляють, що реформа запроваджує нові підходи до зберігання матеріальних цінностей.

Відтак, паливно-мастильні матеріали будуть

розміщуватись:

- на базі конфіскованих у рф активів та автозаправних станцій,

- у приватних власників нафтобаз,

- на територіях дружніх до України країн ЄС.

Це дозволить диверсифікувати зберігання пального та зменшити ризики його знищення загарбниками. Також інформацію про всі запаси матеріального резерву буде переведена у "цифру", де їхній рух та облік буде здійснюватися через електронні реєстри. [9]

Висновки

Державний резерв є одним з найбільш важливих елементів економічної безпеки держави. Державний резерв розглядається як особливий державний запас матеріальних цінностей, призначених для використання з метою і в порядку передбаченими законодавством. У складі державного резерву створюється не знижувальний запас матеріальних цінностей Єьогодні державні запаси товарів знаходяться в найгіршому стані з моменту створення Держкомрезерву. Нині стратегічні запаси держави фактично перетворилися в оперативні і знаходяться у критичному стані, середній відсоток завантаженості суб'єктів господарювання системи державного резерву не перевищує 15 %. Практично усі підприємства та організації, що входять до сфери управління Держкомрезерву, побудовані з урахуванням досягнень науки і техніки в часи радянської влади. їх виробничі потужності є фізично зношеними та не відповідають вимогам сучасності. Уряд ухвалив розпорядження «Про схвалення Стратегії реформування системи державного матеріального резерву на період до 2025 року». Це рішення дає старт масштабній трансформації системи та дозволяє адаптувати її до нових умов, з якими Україна зіштовхнулась після повномасштабного вторгнення рф.

Список використаних джерел:

1. Про державний матеріальний резерв: Закон України від 24.01.1997р. №51/97

2. Третяк В. В., Гордієнко Т. М. Економічна безпека: сутність та умови формування. Економіка та держава, 2010. №1. С.6-8.

3. Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. - 276 с. Бібліогр.: с.263-275.

4.Загородній А. Г. Вознюк Г. Л. Фінансово-економічний словник. К.: Знання, 2007. 1072 с.

5. Коваленко С. О. Державний резерв як головний компонент системи забезпечення національної безпеки України. Зовнішня торгівля: право, економіка, фінанси, 2012. № 3. С.253-260.

6. Потетюєва М. Мобілізаційний резерв як складова системи забезпечення безпеки держави. Соціальний розвиток та безпека. 2018. №. 5. С.66-75.

7. Українське національне інформаційне агенство. Держрезерву України виповнюється 20 років. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/order/7icH1053498

8. Сіньковський запропонував нову концепцію створення стратегічних резервів України. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://li.ua/story/287089/

9. Трансформація державного матеріального резерву: Уряд ухвалив стратегію реформування системи. https://www.kmu.gov.ua/news/transformatsiia-derzhavnoho- materialnoho-rezervu-uriad-ukhvalyv-stratehiiu-reformuvannia-systemy

Размещено на Allbest.ru