Державна політика регулювання продовольчої безпеки в Україні в умовах цифровізації

Размещено на http://allbest.ru

Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку

Національного університету «Львівська політехніка»

Державна політика регулювання продовольчої безпеки в Україні в умовах цифровізації

Дзюрах Юрій Михайлович доктор філософії

за спеціальністю публічне управління та адміністрування, доцент,

доцент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,

м. Львів

Анотація

Державна політика регулювання продовольчої безпеки в Україні постійно еволюціонує, особливо в умовах активного процесу цифровізації. Ця тема є актуальною і вимагає уваги, оскільки цифрові технології та інновації впливають на всі аспекти продовольчої галузі, від виробництва до споживання. продовольчий безпека україна економіка сільський

Метою статті є висвітлення можливостей та напрямів удосконалення та адаптації державної політики регулювання продовольчої безпеки в Україні відповідно до нових викликів цифровізації. У статті аналізуються основні аспекти використання цифрових технологій у сільському господарстві та агропідприємництві.

Акцентується увага на необхідності створення сприятливих умов для розвитку цифрових інновацій, що сприятиме підвищенню рівня продовольчої безпеки та забезпечить сталий розвиток сільських територій в Україні.

Висвітлено нові підходи та можливості, що допомагають оптимізувати та покращувати роботу державного регулювання продовольчої безпеки в Україні в умовах цифровізації. Запропоновано напрями удосконалення інструментарію державного регулювання продовольчої безпеки в Україні за допомогою цифрових технологій.

Наведено цифрові рішення щодо удосконалення державного регулювання продовольчої безпеки в Україні, зокрема щодо впровадження цифрових технологій для контролю якості та безпеки, моніторингу та нагляду; проведення освітніх та інформаційних кампаній; розроблення електронних систем звітності та документообігу, електронних сервісів для споживачів; використання цифрових інструментів для контролю цін та підтримки доступності продуктів харчування; забезпечення кібербезпеки та захисту персональних даних.

Впровадження цифрових технологій у державну політику регулювання продовольчої безпеки в Україні сприятиме підвищенню ефективності та точності прийняття рішень, забезпечить високий рівень безпеки та якості харчових продуктів для населення країни, відкриває шлях до більш сучасного, інноваційного та динамічного розвитку суспільства. Активне використання цифрових інструментів у державній політиці є ключовим для створення сучасної та конкурентоздатної країни.

Ключові слова: державна політика, державне регулювання, продовольча безпека, цифровізація, цифрові інструменти, сільське господарство.

Abstract

State policy of food security regulation in Ukraine in conditions of digitalization

Dziurakh Yurii Mykhailovych PhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Administrative and Financial Management, Institute of Public Administration, Governance and Professional Development, Lviv Polytechnic National University, Lviv

The state policy of food security regulation in Ukraine is constantly evolving, especially in the conditions of an active digitalization process. This topic is relevant and requires attention, as digital technologies and innovations affect all aspects of the food industry, from production to consumption. The purpose of the article is to highlight the possibilities and directions of improvement and adaptation of the state policy of food security regulation in Ukraine in accordance with the new challenges of digitalization.

The article analyzes the main aspects of the use of digital technologies in agriculture and agribusiness. Attention is focused on the need to create favorable conditions for the development of digital innovations, which will contribute to increasing the level of food security and ensure the sustainable development of rural areas in Ukraine.

New approaches and opportunities that help to optimize and improve the work of state regulation of food security in Ukraine in the conditions of digitalization are highlighted. Directions for improving the toolkit of state regulation of food security in Ukraine with the help of digital technologies are proposed. Digital solutions for improving the state regulation of food security in Ukraine are given, in particular, for the implementation of digital technologies for quality and security control, monitoring and supervision; conducting educational and informational campaigns; development of electronic reporting and document management systems, electronic services for consumers; using digital tools to control prices and support food availability; ensuring cyber security and protection of personal data. The introduction of digital technologies into the state policy of food security regulation in Ukraine will contribute to increasing the efficiency and accuracy of decision-making, ensure a high level of security and quality of food products for the country's population, and open the way to a more modern, innovative and dynamic development of society. Active use of digital tools in public policy is key to creating a modern and competitive country.

Keywords: government policy, government regulation, food security, digitalization, digital tools, agriculture.

Вступ

Постановка проблеми. Цифрові технології стали невід'ємною частиною сучасного світу та відіграють важливу роль у розвитку різних сфер людського життя.

Зростання ролі використання цифрових технологій у всіх сферах життя свідчить про їхню важливість та потенціал трансформації сучасного суспільства.

Ці технології впливають на економіку, освіту, медицину, науку, громадську безпеку та державну політику, забезпечуючи нові можливості, ефективність та доступність послуг для громадян. Активне використання цифрових інструментів у державній політиці є ключовим для створення сучасної та конкурентоздатної країни.

Це сприяє покращенню управління, забезпеченню більшої ефективності та прозорості в роботі уряду, а також полегшує взаємодію між державними структурами та громадянами.

Розвиток цифрових технологій вимагає постійного удосконалення, забезпечення кібербезпеки та врахування етичних аспектів їхнього використання. Впровадження в державну політику новітніх підходів до цифровізації відкриває шлях до більш сучасного, інноваційного та динамічного розвитку суспільства.

Цифрові технології відіграють ключову роль у сфері державного регулювання продовольчої безпеки. Вони дозволяють забезпечити ефективний моніторинг постачання продуктів харчування, аналізувати дані для передбачення можливих ризиків та забезпечення високих стандартів якості та безпеки.

Цифрові інструменти спрощують реагування на кризові ситуації, сприяють співпраці між органами регулювання та покращують координацію національних та міжнародних заходів. Впровадження точних і цифрових технологій зазначається як один із основних напрямів реалізації Стратегії продовольчої безпеки на період до 2030 року [1]. Цифровізація в цій сфері дозволяє забезпечити більшу безпеку та якість продуктів для споживачів, зменшує ризик поширення небезпечних продуктів у продовольчому ланцюжку та підвищує довіру до харчових продуктів. Важливість цифрової трансформації полягає в її здатності сприяти вдосконаленню системи контролю та забезпеченню безпеки харчових продуктів, що є важливим елементом для забезпечення громадського здоров'я та стабільності продовольчого ринку.

Подальше вивчення та дослідження особливостей використання цифрових технологій у державній політиці регулювання продовольчої безпеки сприятиме розвитку інновацій, збільшенню ефективності управління, покращенню взаємодії між владою та громадянами, а також забезпечить захист важливої інформації в умовах цифровізації. Подальші дослідження є важливим кроком у вдосконаленні систем державного регулювання продовольчої безпеки та сприятиме зміцненню довіри споживачів до якості та безпеки харчових продуктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На важливість проблеми державного регулювання продовольчої безпеки вказують численні наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема праці Б. Косович, П. Поврозник, А. Киретів [2], А. Мостової [3], О. Ніколюк, Г. Атамась, Б. Шумілова [4], А. Штангрет, В. Базилюк, О. Чорненької [5].

Науковці в Україні приділяють особливу увагу вивченню процесів цифровізації у сфері регулювання продовольчої безпеки. Це обумовлено необхідністю вдосконалення системи контролю якості та безпеки харчових продуктів, а також забезпеченням доступу до достовірної інформації для споживачів. А. Лапін, Д. Оленюк, І. Грінчук, В. Терещук [6] досліджують теоретичні та методичні аспекти оцінювання кількісних показників рівня продовольчої безпеки України за умов діджиталізації та безпекових викликів; О.Митченок [7] визначає пріоритетні напрями та заходи з удосконалення інформаційного забезпечення аграрного сектору, сільськогосподарської статистики, системи збирання та оброблення адміністративних даних для цілей формування державної аграрної політики в умовах трансформації продовольчих систем, а дослідження О. Мордовцева, Н. Аванесова, Р.Любушин [8] присвячене пошуку шляхів формування реально діючої системи інформаційної безпеки у сфері зберігання та розподілу продовольчих та енергетичних ресурсів України, яка б відповідала на зовнішні та внутрішні виклики, ризики, загрози та небезпеки, які постають кожен день перед Україною.

Значна частина наукових досліджень зосереджуються на розробці та впровадженні інноваційних цифрових рішень для забезпечення продовольчої безпеки, посилення контролю та підвищення якості продукції в українському сільському господарстві.

На думку Н. Горобець [9] «з метою забезпечення продовольчої безпеки країни та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на світових ринках продовольства всі більшої актуальності набуває впровадження інноваційно-інформаційних систем та технологій до аграрного виробництва.

Процес цифровізації аграрної сфери має позитивну динаміку, проте спостерігається недостатнє пришвидшення темпів оцифрування агровиробничих процесів малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Науковці Н. Юрчук та С. Кіпоренко [10] визначають новий рівень розвитку сільського господарства через цифровізацію, яка передбачає використання цифрових технологій, що дозволяє внести зміни у бізнес-процеси у всіх галузях сільського господарства, що дозволить трансформувати процес виробництва, а дослідники О. Болтянський, О. Ковальов та О. Колодій [11] зазначають, що для того, щоб перемогти існуючі та перспективні загрози продовольчої безпеки суспільству необхідна аграрна економіка нового типу, заснована на використанні сучасних інформаційних технологій, що відповідає принципам сталого розвитку та моделі безвідходної (циркулярної) економіки.

Поглибленого дослідження водночас потребують питання щодо удосконалення та адаптації державної політики регулювання продовольчої безпеки в Україні відповідно до нових викликів цифрової трансформації.

Метою статті є висвітлення можливостей та напрямів удосконалення та адаптації державної політики регулювання продовольчої безпеки в Україні відповідно до нових викликів цифровізації.

Виклад основного матеріалу

Цифрові технології відкривають широкі можливості для удосконалення державного регулювання продовольчої безпеки в Україні. Вони надають нові підходи та можливості, що допомагають оптимізувати та покращувати роботу в цій сфері:

- використання цифрових технологій для моніторингу та відстеження ланцюжка постачання дозволяє зрозуміти походження продуктів, умови їх зберігання та перевезення, що робить процес більш прозорим та контрольованим;

- цифрові технології дозволяють оперативно реагувати на можливі загрози безпеці продуктів, надаючи швидкі механізми сповіщення та управління кризовими ситуаціями;

- використання аналітичних інструментів та штучного інтелекту допомагає виявляти та передбачати можливі ризики швидше та точніше на основі обробки великих обсягів даних;

- цифрові медіа та платформи надають споживачам доступ до більш деталізованої та достовірної інформації про продукти, їх склад, виробника та умови виробництва;

- цифрові системи обміну даними сприяють ефективнішій співпраці між різними установами та органами, полегшуючи обмін інформацією та координацію дій у разі виявлення проблем.

На сьогодні вітчизняні аграрії працюють у надзвичайно складних умовах, викликаних загарбницькими діями РФ проти України. На допомогу агропідприємництву приходять нові технології цифрової економіки [12]:

- сільськогосподарські дрони, які дозволяють проводити аналіз урожайності ґрунту, збирати дані про врожайність і виявляти проблемні ділянки на полях;

- Big Data - це аналіз великих обсягів даних, який дозволяє визначати оптимальний час посіву і збирання врожаю, а також прогнозувати погодні умови, що дозволяє зменшити ризики втрат врожаю;

- інтернет речей, який через встановлення датчиків інтернету речей на обладнання в аграрному виробництві дозволяє збирати дані про роботу машин, стан ґрунту та врожайності, що підвищує ефективність управління процесами виробництва;

- платформи електронної комерції, які допомагають збільшити продажі сільськогосподарської продукції, забезпечуючи широкий доступ до покупців в усьому світі;

- Blockchain, що дозволяє забезпечити довіру в процесі транзакцій між фермерами та іншими учасниками ланцюжка поставок, зменшуючи ризики шахрайства та сприяючи підвищенню якості продукції.

Цифрові технології мають потенціал значно покращити ефективність та якість державної політики регулювання продовольчої безпеки, роблять процеси контролю більш прозорішими, швидшими та ефективнішими, що в кінцевому результаті призводить до забезпечення безпеки та довіри до харчових продуктів на ринку (табл. 1).

Таблиця 1

Напрями удосконалення інструментарію державного регулювання продовольчої безпеки в Україні за допомогою цифрових технологій

Джерело: запропоновано автором

Діджиталізація впливає на різні сфери життя, включаючи продовольчу безпеку, і вимагає адаптації державної політики для забезпечення ефективності та відповідності новим викликам. Ось деякі цифрові рішення щодо удосконалення державного регулювання продовольчої безпеки в Україні:

1. Цифрові технології для контролю якості та безпеки. Використання сучасних технологій, таких як блокчейн, штучний інтелект, Інтернет речей (IoT) та інші, може допомогти відстежувати ланцюжок постачання харчових продуктів, покращуючи транспарентність та забезпечуючи контроль якості на кожному етапі.

Сьогодні процес цифровізації усіх без винятку сегментів продовольчого ланцюга набуває неабиякого значення. Для цього є цілий ряд об'єктивних чинників, вплив яких лише «викристалізовується» внаслідок пандемії коронавірусу. Як показують приклади успішних компаній, з багатьма загрозами допомагають справлятися інновації в галузі цифрових технологій як на рівні програмного забезпечення для здійснення управлінських функцій, так і в сфері технічних рішень для вдосконалення виробничих процесів [13].

2. Електронна система моніторингу та нагляду. Розроблення та впровадження цифрових систем для моніторингу безпеки та якості харчових продуктів може значно полегшити контроль за дотриманням стандартів та швидко реагувати на можливі проблеми.

Науковиця А. Мостова [14] зазначає, що «для організації ефективної взаємодії учасників системи забезпечення населення продовольством необхідне формування інформаційної бази для оцінки стану продовольчої безпеки та прийняття стратегічних управлінських рішень за результатами проведеної оцінки.

Для вирішення поставленого завдання пропонується інформаційна система моніторингу продовольчої безпеки, що дасть змогу своєчасно отримувати інформацію для аналізу й оцінки стану продовольчої безпеки та можливих загроз, формування системи показників і аналітичних звітів, а також стратегічних планів та прогнозів.

Функціями інформаційної системи повинні бути збір та введення вхідних даних, аналіз, формування аналітичних звітів, зберігання результатів і надання оперативного доступу до інформації». Одним із засобів внутрішнього та зовнішнього продовольчого моніторингу в Україні є впровадження небюрократичних контрольно-наглядових онлайн-сервісів. Наприклад,

Держпродспоживслужбою створено Національну платформу продовольчої безпеки, яка надає можливість обміну інформацією про потреби у харчових продуктах та наявні пропозиції в онлайн-режимі [15]. Дана ініціатива є відповіддю на повномасштабну агресію рф проти України від 24.02.2022 р. - її метою є створення прозорого, ефективного та відкритого продовольчого ринку, який координується безпосередньо Держпродспоживслужбою як органом галузевої юрисдикції [6].

3. Електронні системи звітності та документообігу. Для підвищення ефективності регулювання продовольчою безпекою, державні органи можуть впроваджувати цифрові системи звітності та обробки даних, які спростять обмін інформацією та надання звітності з питань безпеки харчових продуктів.

4. Освітні та інформаційні кампанії. В умовах діджиталізації важливо забезпечити доступність інформації про безпеку та якість харчових продуктів онлайн. Освітні та інформаційні кампанії можуть сприяти підвищенню обізнаності громадськості про стандарти безпеки та права споживачів. Активно виконуються необхідні роботи для впровадження електронних фітосанітарних сертифікатів (ePhyto), які зможуть використовуватися у багатьох країнах світу без виконання жодних додаткових формальностей [16].

5. Електронні сервіси для споживачів. Розвиток електронних платформ та сервісів, які надають споживачам доступ до інформації про продукти, їхню якість, походження, склад та рекомендації щодо здорового харчування, може підвищити рівень обізнаності та довіри до продуктів.

Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Сергій Захарін у своєму виступі на Міжнародному форумі зазначив, що «ключовий пріоритет - це розвиток нових та удосконалення наявних сервісів електронної демократії, що є запорукою широкого доступу громадян та сумлінного бізнесу до якісних адміністративних послуг.

Вже нині понад три чверті звернень громадян надходять до Держпродспоживслужби в електронній формі» [16].

6. Цифрові інструменти для контролю цін та підтримки доступності продуктів харчування. Використання аналітики даних для моніторингу цін на продукти харчування та планування заходів з підтримки доступності.

7. Кібербезпека та захист персональних даних. З використанням цифрових технологій важливо забезпечити захист персональних даних споживачів та недопущення кіберзагроз, які можуть вплинути на безпеку продуктів та інформацію про них.

Ці напрями показують, як держава може адаптувати свою політику регулювання продовольчої безпеки до нових умов цифровізації. Цифровізація дозволяє значно підвищити ефективність та точність моніторингу, контролю та забезпечення продовольчої безпеки. Однак, важливо враховувати питання цифрової безпеки та конфіденційності даних, а також забезпечити доступність та освіченість населення щодо цифрових інструментів у сфері продовольчої безпеки.

Висновки

Державна політика регулювання продовольчої безпеки в Україні у контексті цифровізації є критично важливою для забезпечення високих стандартів якості, безпеки та інформаційної прозорості в харчовій промисловості.

Цифрові технології надають можливості для перетворення традиційних методів регулювання, покращуючи системи моніторингу, контролю та аналізу якості та безпеки харчових продуктів. Важливим аспектом є використання цифрових інструментів для створення прозорих систем відстеження постачального ланцюжка, що дозволяє точніше визначати походження продуктів, умови їх виробництва та управління якістю під час транспортування. Це сприяє підвищенню довіри споживачів до якості та безпеки харчових товарів.

Паралельно, необхідно акцентувати увагу на кібербезпеці та захисті цифрових систем, що використовуються у контролі за продовольчою безпекою, оскільки вони стають об'єктом потенційних кіберзагроз. Залучення споживачів до процесу, забезпечення їхньої інформованості та доступу до детальної інформації про харчові продукти є ключовим аспектом удосконалення державної політики. Це можливо завдяки використанню цифрових платформ та засобів комунікації.

Таким чином, ефективна державна політика в галузі продовольчої безпеки в умовах цифровізації потребує комплексного підходу, що враховує розвиток інфраструктури, вдосконалення законодавства, залучення інноваційних технологій та активну співпрацю всіх зацікавлених сторін з метою забезпечення високих стандартів продовольчої безпеки та задоволення потреб споживачів у безпечних та якісних харчових продуктах.

Подальші дослідження щодо державної політики регулювання продовольчої безпеки в Україні в умовах цифровізації можуть включають вивчення конкретного впливу цифровізації на якість та безпеку харчових продуктів, враховуючи переваги та можливі недоліки цих технологій, а також оцінювання ефективності використання цифрових технологій у впровадженні державної політики з регулювання продовольчої безпеки, визначаючи їхній вплив на системи контролю та моніторингу. Варто приділити увагу вивченню питань кібербезпеки цифрових систем, які використовуються для контролю та моніторингу харчових продуктів, та запропонувати заходи для їхнього захисту.

Література

1. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії продовольчої безпеки на період до 2030 року». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang=uk-UA&id=33eec8aa-b768-4234-8f5d-7014601cf6e7&title=.

2. Косович Б.І., Поврозник П.П., Киретів А.Я. Інновації як складова формування продовольчої безпеки України. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2022. № 3. С. 80-85. DOI: https://doi.org/10.32782/1814-1161/2022-3-12.

3. Мостова А.Д. Зарубіжний досвід державного регулювання забезпечення продовольчої безпеки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 26(2). С. 7-14.

4. Ніколюк О.В., Атамась Г.П., Шумілов Б.Б. Продовольча безпека України в умовах соціально-економічних трансформацій. Економіка харчової промисловості. 2023. Т. 15, Вип. 1. С. 61-67. DOI: https://doi.org/10.15673/FIE.V15I1.2636.

5. Штангрет А.М., Базилюк В.Б., Чорненька О.Б. Актуальні аспекти забезпечення продовольчої безпеки України. Приазовський економічний вісник. 2022. Вип. 2. С. 40-47. DOI: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2022-2-7.

6. Лапін А.В., Оленюк Д.О., Грінчук І.О., Терещук В.І. Оцінювання кількісних показників рівня продовольчої безпеки України за умов діджиталізації та безпекових викликів. Агросвіт. 2023. № 12. С. 56-64. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2023.12.56.

7. Митченок О.О. Актуальні питання удосконалення системи інформаційного забезпечення державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки України з урахуванням міжнародного досвіду. Продовольчі ресурси. 2022. Т. 10, № 18. С. 237-247. DOI: https://doi.org/10.31073/foodresources2022-18-23.

8. Мордовцев О., Аванесова Н., Любушин Р. Формування системи інформаційної безпеки у сфері зберігання та розподілу продовольчих та енергетичних ресурсів. Аспекти публічного управління. 2022. Т. 10, № 3. С. 21-30. DOI: https://doi.org/10.15421/152216.

9. Gorobets N. Using of digital technologies in agricultural management. Pp. 451-466. In monograph: Transformation of economy, finance and management in modern conditions: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. 664 p. DOI: https://doi.org/10.30525/978- 9934-26-220-3-27.

10. Юрчук Н.П., Кіпоренко С.С. Особливості використання цифрових технологій в агробізнесі. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2022. № 36. С. 109-116. DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.36-17.

11. Болтянський О.В., Ковальов О.О., Колодій О.С. Використання інформаційно- цифрових технологій в сільському господарстві. Матеріали Ш Міжнародної науково- практичної Інтернет-конференції «Технічне забезпечення інноваційних технологій в агропромисловому комплексі» (Мелітополь, 01-26 листопада 2021 р.). ТДАТУ, 2021. С. 416-420.

12. Стегней М., Черничко Т., Михайляк Г., Медвідь Л. Агропідприємництво в умовах розвитку цифрової економіки та в контексті забезпечення продовольчої безпеки. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2023. Том 8. № 1. С. 115-119. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-1-16.

13. Панасюк І. Цифрова трансформація: модне поняття чи шлях до оптимізації процесів? URL: https://agroportal.ua/publishing/lichnyi-vzglyad/tsifrovaya-transformatsiya-modnoe- ponyatie-ili-put-k-optimizatsii-protsessov

14. Мостова А.Д. Інформаційне забезпечення моніторингу продовольчої безпеки. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 33. С. 103-109. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct33-15.

15. Платформа продовольчої безпеки України як інструмент подолання кризи продовольства в світі. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/platforma-prodovolchoyi-bezpeki- ukrayini-yak-instrument-podolannya-krizi-prodovolstva-v-sviti.

16. Цифрові рішення Держпродспоживслужби презентовані на Форумі з продовольчої безпеки. URL: https://dpss.gov.ua/news/tsyfrovi-rishennia-derzhprodspozhyvsluzhby- prezentovani -na-forumi -z-prodovol choi -b ezpeky.

References

2. Kosovych B.I., Povroznyk P.P., Kyretiv A.Ya. (2022). Innovatsii yak skladova formuvannia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [Innovations as a component of the formation of food security of Ukraine]. State and regions. Series: Economy and entrepreneurship, 3, 80-85. DOI: https://doi.org/10.32782/1814-1161/2022-3-12.

3. Mostova A.D. (2019). Zarubizhnyi dosvid derzhavnoho rehuliuvannia zabezpechennia prodovolchoi bezpeky [Foreign experience of state regulation of food safety]. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: International economic relations and the world economy, 26(2), 7-14.

4. Nikoliuk O.V., Atamas H.P., Shumilov B.B. (2023). Prodovolcha bezpeka Ukrainy v umovakh sotsialno-ekonomichnykh transformatsii [Food security of Ukraine in the conditions of socio-economic transformations]. Economics of the food industry, 15(1), 61-67. DOI: https://doi.org/10.15673/FIE.V15I1.2636.

5. Shtanhret A.M., Bazyliuk V.B., Chornenka O.B. (2022). Aktualni aspekty zabezpechennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [Actual aspects of ensuring food security of Ukraine]. Pryazovsky Economic Bulletin, 2, 40-47. DOI: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2022-2-7.

6. Lapin A.V., Oleniuk D.O., Hrinchuk I.O., Tereshchuk V.I. (2023). Otsiniuvannia kilkisnykh pokaznykiv rivnia prodovolchoi bezpeky Ukrainy za umov didzhytalizatsii ta bezpekovykh vyklykiv [Evaluation of quantitative indicators of the level of food security of Ukraine under the conditions of digitalization and security challenges]. Agroworld, 12, 56-64. DOI: https://doi.org/ 10.32702/2306-6792.2023.12.56.

7. Mytchenok O.O. (2022). Aktualni pytannia udoskonalennia systemy informatsiinoho zabezpechennia derzhavnoi polityky u sferakh silskoho hospodarstva ta z pytan prodovolchoi bezpeky Ukrainy z urakhuvanniam mizhnarodnoho dosvidu [Current issues of improving the system of information support of state policy in the spheres of agriculture and food security of Ukraine, taking into account international experience]. Food resources, 10(18), 237-247. DOI: https://doi.org/10.31073/foodresources2022-18-23.

8. Mordovtsev O., Avanesova N., Liubushyn R. (2022). Formuvannia systemy informatsiinoi bezpeky u sferi zberihannia ta rozpodilu prodovolchykh ta enerhetychnykh resursiv [Formation of the information security system in the field of storage and distribution of food and energy resources]. Aspects of public administration, 10(3), 21-30. DOI: https://doi.org/10.15421/152216.

9. Gorobets N. (2022). Using digital technologies in agricultural management. pp. 451-466. In monograph: Transformation of economy, finance and management in modern conditions: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-220-3-27.

10. Yurchuk N.P., Kiporenko S.S. (2022). Osoblyvosti vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii v ahrobiznesi [Peculiarities of using digital technologies in agribusiness]. Eastern Europe: Economy, Business and Management, 36, 109-116. DOI: https://doi.org/10.32782/easterneurope.36-17.

11. Boltianskyi O.V., Kovalov O.O., Kolodii O.S. (2021). Vykorystannia informatsiino- tsyfrovykh tekhnolohii v silskomu hospodarstvi [Use of information and digital technologies in agriculture]. Materials of the III International scientific and practical Internet conference "Technical support of innovative technologies in the agro-industrial complex" (Melitopol, November 01-26, 2021). TDATU, 2021. P. 416-420.

12. Stehnei M., Chernychko T., Mykhaylyak H., Medvid L. (2023). Agroentrepreneurship in the context of digital economy development and ensuring food security. Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, 8(1), 115-119. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-1-16.

13. Panasiuk I. (2020). Tsyfrova transformatsiia: modne poniattia chy shliakh do optymizatsii protsesiv? [Digital transformation: a fashionable concept or a way to optimize processes?] URL: https://agroportal.ua/publishing/lichnyi-vzglyad/tsifrovaya-transformatsiya-modnoe-ponyatie-ili- put-k-optimizatsii-protsessov

14. Mostova A.D. (2019). Informatsiine zabezpechennia monitorynhu prodovolchoi bezpeky [Information support for food safety monitoring]. Market infrastructure, 33, 103-109. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct33-15.

15. Platforma prodovolchoi bezpeky Ukrainy yak instrument podolannia kryzy prodovolstva v sviti [Food security platform of Ukraine as a tool for overcoming the food crisis in the world]. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/platforma-prodovolchoyi-bezpeki-ukrayini-yak-instrument- podolannya-krizi-prodovolstva-v-sviti.

16. Tsyfrovi rishennia Derzhprodspozhyvsluzhby prezentovani na Forumi z prodovolchoi bezpeky [Digital solutions of the State Production and Consumer Service were presented at the Food Safety Forum]. URL: https://dpss.gov.ua/news/tsyfrovi-rishennia-derzhprodspozhyvsluzhby- prezentovani-na-forumi-z-prodovolchoi-bezpeky.

Размещено на Allbest.ru