Особливості впливу євроінтеграційних процесів на систему державного управління в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Масик Роман Ігорович аспірант кафедри

публічного управління та економіки

м. Київ

Анотація

В статті визначено вплив євроінтеграційних процесів на систему державного управління в сучасних умовах, оскільки на нинішній стадії розвитку Україна як правова, демократична держава бажає стати членом Євросоюзу, що вважається закономірним прагненням розбудови цивілізованого, демократичного суспільства. Встановлено, що в Україні реформа державного управління, що спричиняється напрямом євроінтеграції, глобальними викликами й перетвореннями держаних механізмів, вимагають якісного розгляду згідно із нинішнім станом у державі. Розкрито особливості реформи державного управління в Україні, яка обумовлює зміну фокусу діяльності міністерств щодо розробки нормативних актів та управління майном на створення політик у сферах, за котрі є відповідальним міністерство. Встановлено, що втілюючи реформу державного управління в Україні, окрім внутрішніх характерних ознак, варто зважати на досвід реформ і тенденції розвитку державного управління у державах-членах Європейського Союзу, державах-кандидатах і потенційних кандидатах на членство в Європейський Союз та, крім того, вимоги й критерії оцінки результативності державного управління самим Євросоюзом у розрізі розширення, котрі можуть зазнавати змін, підпадаючи під вплив викликів часу. Визначено, що європейська інтеграція має відношення практично до всіх галузей життєдіяльності держави, а саме суспільно-політичної, соціально-економічних трансформацій, технічних, технологічних та виробничих стандартів, громадянського суспільства. Наведено напрями покращення процесу переговорів щодо розширення ЄС. Визначено практичні кроки з покращення стратегічного публічного управління, зокрема напрацювання нормативно-правової основи; зростання якості моніторингу виконання базових документів; налагодження оптимального організаційного забезпечення публічного управління; упорядкування повноважень органів публічного управління і формування конкретної системи взаємодії; планування потрібних заходів з метою поліпшення налагодження стратегічного публічного управління в сьогоднішніх реаліях. Як висновок наведено, що для того, щоб євроінтеграційні процеси здійснювалися відповідно до правових принципів, значущим аргументом інтеграції є гармонізація законодавства держав-членів ЄС, що ставить вимогу привести внутрішнє законодавство окремо взятої держави у відповідність до правових актів й директивних положень Євросоюзу.

Ключові слова: євроінтеграція, глобалізація, система державного управління, реформа державного управління, покращення стратегічного публічного управління.

Annotation

Masyk Roman Ihorovych graduate student of the Department of Public Administration and Economics, V. I. Vernadsky Tavri National University, Kyiv

FEATURES OF THE INFLUENCE OF EUROPEAN INTEGRATION PROCESSES ON THE STATE ADMINISTRATION SYSTEM IN MODERN CONDITIONS

The article defines the impact of European integration processes on the state administration system in modern conditions, since at the current stage of development, Ukraine as a legal, democratic state wants to become a member of the European Union, which is considered a natural desire to build a civilized, democratic society. It has been established that the reform of public administration in Ukraine, which is caused by the direction of European integration, global challenges and transformations of state mechanisms, requires qualitative consideration in accordance with the current state of the state. The peculiarities of the public administration reform in Ukraine, which causes a change in the focus of the activities of the ministries regarding the development of normative acts and property management to the creation of policies in the areas for which the ministry is responsible, are revealed. It has been established that, in implementing public administration reform in Ukraine, in addition to internal characteristics, it is necessary to take into account the experience of reforms and trends in the development of public administration in the member states of the European Union, candidate states and potential candidates for membership in the European Union, and, in addition, the requirements and criteria for evaluating the effectiveness of public administration by the European Union itself in terms of expansion, which may undergo changes, being influenced by the challenges of time. It was determined that European integration is relevant to almost all spheres of the state's life, namely socio-political, socio-economic transformations, technical, technological and production standards, civil society. Directions for improving the negotiation process regarding EU enlargement are given. Practical steps to improve strategic public management have been determined, in particular, the development of a regulatory and legal framework; increase in the quality of monitoring the execution of basic documents; establishment of optimal organizational support of public administration; streamlining the powers of public administration bodies and forming a specific system of interaction; planning the necessary measures in order to improve the establishment of strategic public management in today's realities. It is concluded that in order for European integration processes to be carried out in accordance with legal principles, a significant argument for integration is the harmonization of the legislation of the EU member states, which requires bringing the internal legislation of a single state into compliance with the legal acts and directive provisions of the European Union.

Keywords: European integration, globalization, public administration system, public administration reform, improvement of strategic public administration.

Постановка проблеми

державний управління європа переговори

Євроінтеграція - зближення України з Європейським Союзом як на рівні законів та відповідного управління державою, так і на рівні правил та звичаїв, які наявні в суспільстві. Її кінцевим результатом повинен бути вступ України до Євросоюзу. Наразі якнайбільша ефективність державного врядування - один із пріоритетних напрямів Уряду, а належні трансформаційні процеси, які здійснюються у формі реформ, - серед головних. Формування такої системи управління, що здатна реалізувати якісні зміни в Україні, навіть на тлі збройної агресії Російською Федерацією, додержуючись принципів демократії, верховенства права, захисту прав людини, інклюзивності й спільної участі, - основа для досягнення значного успіху в тих трасформаціях, котрі переживає наша держава.

В Україні реформа державного управління, що спричиняється напрямом євроінтеграції, глобальними викликами й перетвореннями держаних механізмів, вимагають якісного розгляду згідно із нинішнім станом у державі. В Україні процес державного управління знаходиться на етапі регулярних трансформацій та пристосування до сучасного воєнного стану й курсу євроінтеграції. Зважаючи на це, вимагають визначення якраз ті ефективні механізми державного управління, котрі забезпечують державі змоги для розв'язання поточних і стратегічних завдань в здійсненні функцій держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дану проблематику досліджували такі науковці як М. Богатирьова, Я. Гонціяж, Н. Домброван, К. Ізбаш, Н. Кадук, М. Лукашук, К. Нестеренко, Г. Пашуля, О. Рудік, О. Шубравська та інші. Проте, зважаючи на наукові досягнення названих й інших науковців, до цього часу відчутний брак наукових напрацювань, які присвячені розгляду процесів реформування системи державного управління у державах ЄС, та, крім того, напрацюванню ефективних механізмів впровадження досвіду Європи в українські умови.

Метою статті є визначення впливу євроінтеграційних процесів на систему державного управління в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

Наразі перед Україною постала потреба результативного включення у світові глобалізаційні процеси. Для цього принципово вагомо напрацювати чіткі державні механізми, що гарантуватимуть змогу Україні досягти якнайбільших зовнішніх переваг, зменшуючи водночас внутрішні втрати. В той же час важливо скористатися змогами глобалізаційного розвитку в інтересах втілення власних національних інтересів. Глобалізаційні вектори у впровадженні державної політики стануть передбачуваними, ефективними й керованими. На фоні глобалізації система державного управління України містить конкретні стратегічні лінії суспільного розвитку. Втілення цих векторів визначене в Стратегії сталого розвитку України 2030 й спрямоване на гарантування значного рівня та якості життя громадян України, формування комфортних умов задля функціонування нинішнього та майбутніх поколінь і стримання деградації природних екосистем через введення нової моделі економічного розвитку, що основується на принципах стабільного розвитку.

З огляду на те, що глобалізація спричиняє виникнення нових ризиків, держави повинні налагоджувати міцну взаємодію (міждержавну, міжрегіональну) з рештою суб'єктів глобальної сфери. Як показує світова практика, інтеграційні можливості переважного числа світових держав залежать від ступеня їхнього економічного зростання, налагодження ринкових відносин. Якраз через це для того, щоб Україна отримала змогу повноправного членства у відповідних глобальних структурах, вона має реалізувати системне реформування економічного сектора держави.

Абсолютно зрозуміло, що без результативної системи державного управління не можна сформувати потужну демократичну державу. Якраз через це реформа державного управління є вагомим підгрунтям євроінтеграційного курсу України. Крім того, реформа державного управління обумовлює зміну фокусу діяльності міністерств щодо розробки нормативних актів та управління майном на створення політик у сферах, за котрі є відповідальним міністерство. Діяльність міністерств буде концентруватися на постійному розгляді проблем та пошуках ймовірних варіантів їх розв'язання, напрацюванні належних політик та оцінюванні можливих або існуючих ефектів впровадження цих політик. Крім того, міністерства здійснюватимуть консультації зі стейкхолдерами й, за змоги, враховуватимуть їхні пропозиції стосовно політик і варіантів розв'язання проблем, будуть аналізувати впливи тих рішень, які вже виконуються, задля оперативного коригування.

Даною реформою передбачено формування ефективної системи державного управління, що здатна виробляти і реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на потреби громадян, сталий суспільний розвиток та адекватне реагування на внутрішні і зовнішні виклики. У фокусі реформи державного управління зміна підходів у трьох ключових елементах виконавчої влади - структури, процедури та люди. На практиці це означає: - розбудову сильних та підзвітних державних інституцій; - підготовку якісних урядових рішень; - формування професійної державної служби; - запровадження електронного врядування; - надання зручних послуг громадянам. Передбачається, що формування політик буде ключовою функцією нових структурних підрозділів - директоратів політики, створених у міністерствах. Директорати стратегічного планування та євроінтеграції відповідатимуть за координацію, пріоритизацію політик та стратегування. Реформа дозволить Уряду будувати узгоджену ієрархію стратегічних цілей. Державний бюджет формуватимуть відповідно до цих цілей. Завдяки трирічному бюджетному плануванню реалізація цілей забезпечуватиметься необхідним фінансуванням. Постійний моніторинг та оцінка результатів реалізації політик дозволять оцінювати їх ефективність та коригувати відповідно до поставлених стратегічних цілей [1].

Ефективне державне управління передбачає здатність держави розробляти та втілювати дієву державну політику в ключових сферах життєдіяльності суспільства, надавати адміністративні послуги, забезпечувати добробут та соціальних захист громадян, конкурентоспроможність країни та економічне зростання. Якість державного управління відіграє фундаментальну роль у процесі європейської інтеграції, виступаючи рушієм реформ, необхідних для досягнення відповідності критеріям членства в Європейському Союзі. Реформа державного управління є однією з найважливіших горизонтальних реформ, оскільки виступає передумовою для реалізації ефективних галузевих і секторальних політик та основою для застосування законодавства, наближеного до права ЄС. Реформа державного управління має стати відповіддю на потребу суспільства в ефективних, відповідальних і відкритих органах державного управління, а відтак в належному урядуванні. Метою реформування державного управління є визначення та посилення загальної управлінської та адміністративної спроможності державного апарату на основі принципів належного врядування та кращого досвіду держав - членів ЄС, перетворення його на ефективний інструмент безперервного і стійкого розвитку України [2].

Зовнішньополітичний курс на приєднання України до ЄС, закріплений в Конституції нашої держави, став потужним поштовхом для фундаментальних реформ у всіх сферах життєдіяльності суспільства, але провідна роль у цьому процесі належить реформі державного управління. Це, зокрема, пояснюється тим, що в Україні, як і в інших посткомуністичних країн, процес європейської інтеграції відбувається в умовах переходу до демократії та ринкової економіки, без наявності яких не можна говорити про відповідність країни Копенгагенським критеріям. На основі аналізу сучасної середньострокової стратегії розширення ЄС, яка стосується країн регіону Західних Балкан та Туреччини, можна зробити висновок, що вона базується на принципі «найперше основоположні засади» («fundamentals first»). Це означає, що ключовими пріоритетами процесу розширення є питання утвердження верховенства права, гарантування основоположних прав людини, зміцнення демократичних інститутів, включаючи реформу державного управління, а також економічний розвиток і конкурентоспроможність [3].

На сьогодні Україна постає перед необхідністю ефективного включення у світові глобалізаційні процеси. З цією метою принципово важливо виробити конкретні державні механізми, які забезпечать можливість Україні досягнути максимальних зовнішніх переваг, мінімізуючи при цьому внутрішні втрати. Важливо при цьому використати можливості глобалізаційного розвитку на користь реалізації власних національних інтересів. Глобалізаційні напрями у реалізації державної політики будуть ефективними, прогнозованими та керованими. Система державного управління України в умовах глобалізації має чіткої стратегічної лінії суспільного розвитку. Реалізація цих напрямів покладена в Стратегію сталого розвитку України 2030 та націлена на забезпечення високого рівня та якості життя населення України, створення сприятливих умов для діяльності нинішнього та майбутніх поколінь та припинення деградації природних екосистем шляхом впровадження нової моделі економічного зростання, що базується на засадах сталого розвитку [4].

Інтеграція України у світову спільноту ставить її перед вибором формування нової моделі розвитку та державного управління. Основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції для України є зміцнення стабільності демократичної політичної системи та її інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і повага до прав людини, тощо. Європейська інтеграція також означає для нашої держави зміцнення національної безпеки та безпеки громадян, адже вона виключає застосування сили як методу вирішення конфліктів, сприяє стабільності у відносинах з усіма сусідами. В цьому контексті успішне просування шляхом європейської інтеграції наближає Україну до Європи, зміцнює взаємини, що відповідають національним інтересам країни [5].

Таким чином, з огляду на принцип «найперше основоположні засади», Європейська Комісія розглядає реформу державного управління як одну з ключових у процесі європейської інтеграції і вимагає від країн вступників, щоб вона була дієвою, рішучою та переконливою й увібрала в себе всі основоположні цінності ЄС. Основними напрямами, за якими Європейська Комісія аналізує стан реформ у сфері державного управління та розробляє подальші рекомендації, є: стратегічні межі реформи державного управління, розроблення та координації державної політики, державна служба та управління людськими ресурсами, підзвітність адміністративних органів, управління державними фінансами, надання урядових послуг громадянам та бізнесу [6].

Таким чином, європейська інтеграція має відношення практично до всіх галузей життєдіяльності держави, а саме суспільно-політичної, соціально-економічних трансформацій, технічних, технологічних та виробничих стандартів, громадянського суспільства. Як показує практика держав-кандидатів, процеси європейської інтеграції супроводжуються адаптацією національних систем планування, управління й контролю до процедурних вимог і правил Європейського Союзу; покращенням системи комунікацій та координації, а також формуванням дієвих інституційних механізмів з метою реалізації співпраці з органами Євросоюзу й країнами-членами; реструктуризацією органів державної влади, розвитком їх адміністративної здатності.

У лютому 2020 року Європейська Комісія представила пропозиції щодо вдосконалення процедури переговорів з країнами-кандидатами про вступ до ЄС. Зокрема, було запропоновано чотири головні напрямки вдосконалення процесу переговорів щодо розширення ЄС, які безпосередньо або опосередковано стосуються реформи державного управління:

1) надійність процесу, який має будуватися на взаємній довірі та чітких зобов'язаннях сторін. У цьому контексті ЄС приділятиме ще більше уваги змістовності фундаментальних реформ в країнах-кандидатах, особливо в таких сферах як верховенство права, функціонування демократичних інституцій та реформи системи державного управління, а також економічний розвиток.

2) більш потужна політична спрямованість процесу входження, розвиток політичного діалогу з країнами Західних Балкан, зокрема, в рамках двосторонніх угод з Євросоюзом щодо так званого процесу стабілізації та асоціації, який передує входженню країн до ЄС.

3) методологічний підхід - процес розширення має стати більш динамічним. Для прискорення переговорів з країнами-кандидатами Єврокомісія запропонувала шість тематичних кластерів: фундаментальні права; внутрішній ринок; конкурентоспроможність та зростання; зелений порядок денний та сталий розвиток; ресурси, сільське господарство та регіональний розвиток; зовнішні відносини.

4) цей процес має стати більш передбачуваним. Єврокомісія буде більш чіткою у формулюванні очікувань від зусиль країн-кандидатів на різних етапах процесу переговорів. При цьому така ясність стосуватиметься як стимулювання країн за більші досягнення, так і роз'яснення наслідків негативних тенденцій або відступу від критеріїв, які є необхідними для інтеграції в ЄС [7].

На нинішній стадії розвитку Україна як правова, демократична держава бажає стати членом Євросоюзу, що вважається закономірним прагненням розбудови цивілізованого, демократичного суспільства. Як відомо, одному не впоратися з великою справою, тому щоб досягти значних показників і гарантувати спільні інтереси розвитку в сучасному глобалізованому соціумі, краще це робити об'єднуючись. Через це для України перспективний напрям наступного розвитку зовнішньоекономічної політики - саме ЄС, який для нашої країни є близьким в історичному аспекті.

На сучасному етапі суспільного розвитку, у процесі формування інтеграційних систем задіяні не тільки розвинуті країни, а й країни, що розвиваються, це є свідченням того, що прихід епохи нового регіоналізму розповсюдився на усі континенти і ця тенденція зменшить розрив між державами світу, а також підвищить рівень соціально-економічного розвитку всіх країн загалом. В ХХІ століття глобалізація та інтеграція світової економіки та життя суспільства в цілому сприяло тому, що європейське право стало одним із пріоритетних напрямків розвитку правових систем сучасності. Держави, народи та цілі континенти мають схожі проблеми, які вирішуються схожими правовими методами, одним з основних критеріїв яких повинен бути принцип ефективності. Тому у світовій практиці спостерігається тенденція зближення національних правових систем, формується, так зване, глобальне право людства, яке стає засобом та методом правового регулювання в світовому співтоваристві. Варто звернути увагу на те, що за довгі роки свого існування Європейський Союз став могутнім та впливовим, він перетворився на рушійну силу, що відіграє провідну роль у світовій політиці, економіці та культурі. В європейському просторі, будь-то економічний, соціальний чи гуманітарний відмовилися від кордонів та зайвих перепон, що дало можливість вільно пересуватися людям, продуктам та капіталу, безмежний обмін інформацією, науковим та культурним надбанням. Євроінтеграційний процес в Україні дасть можливість впровадити в українське законодавство європейські норми, що дадуть можливість забезпечити соціальну захищеність громадян, підвищити рівень життя, якість харчових продуктів, чисте довкілля, унеможливити корупцію [8].

Як свідчить досвід підготовки до вступу до ЄС постсоціалістичних країн, реформовані системи державного управління виступають каталізаторами європейської інтеграції. Використання їхнього досвіду допоможе Україні прискорити та активізувати євроінтеграційні процеси та реалізувати свої євроінтеграційні прагнення. У кожній державі є система інститутів, що формують і реалізують політику. Під інститутом державної політики ми в цьому випадку розуміємо організовану систему, що поєднує значимі норми, установки і процедури, які задовольняють основним потребам суспільства, зокрема у вибраній сфері діяльності. Цілеспрямований розвиток системи інститутів, що формують та забезпечують реалізацію політики, своєю чергою, також є певною інституціональною політикою. Серед засобів реалізації політики найважливішим є влада, тобто право і можливість приймати управлінські рішення, визначати дії організацій та людей для досягнення поставлених цілей, що виступає як система владних повноважень з реалізації моделі політики. Влада організовує суспільство на досягнення сформульованих цілей та завдань, використовуючи фінансові, матеріальні, кадрові та інші ресурси. Важливим чинником реалізації політики є політична культура, що характеризує здатність організацій та людей здійснювати політичне життя відповідно до норм і досягнень науки, моралі. Кожна політика характеризується тим чи іншим рівнем та типом політичної культури, орієнтиром на ті чи інші наукові концепції та суспільні цінності. Проблема формування політичної культури в Україні залишається досить актуальною, особливо у сфері державного управління, де вона є складовою частиною професійної підготовки державних службовців [9].

Євроінтеграція України відбувається в умовах широкомасштабної російської інтервенції. Війна, розв'язана країною-агресором, з одного боку, довела готовність українців захищати незалежність своєї країни, європейський шлях її розвитку, об'єднала українську націю і зміцнила громадську підтримку руху до ЄС. А з іншого -- активізувала двосторонні процеси євроінтеграції, надала нової якості політики Брюсселя на українському напрямі, змусила переглянути підходи і пріоритети у сфері безпеки. Водночас війна, під час якої Україна зазнала колосальних людських та фінансово-економічних втрат, вплинула на характер просування до об'єднаної Європи, обумовила особливості «воєнної» євроінтеграції. Нині головною складовою відносин Києва і Брюсселя є спільне протистояння континентальній експансії росії, політична солідарність і воєнна, фінансово-економічна підтримка України. Наша країна тривалий час тримає оборону східного флангу ЄС, прийнявши на себе удар усієї воєнної потуги країни-агресора. Сьогодні від Збройних Сил України залежить майбутнє Європи. У цьому геополітична значимість, ексклюзивність і пріоритетність євроінтеграції України [10].

У контексті європеїзації державного управління в Україні, К. Нестеренко виокремлює три напрями, за якими відбуватимуться зміни. До першого віднесено подолання невідповідності стратегій та структури державного управління процесами європейської інтеграції. Пропонується створення належних умов для наближення національної моделі державного управління до європейської шляхом забезпечення більшої різноманітності структури управління євроінтеграційними процесами. Другий напрямок стосується подоланням невідповідності між обраною стратегією та чинним законодавством України. Необхідно комплексно адаптувати законодавство нашої країни до правових норм ЄС. До третього напрямку віднесено подоланням невідповідності кадрового сектору до сучасного стану процесу європейської інтеграції України. Зміст рекомендацій щодо подолання невідповідності кадрової політики та кадрового забезпечення сучасного стану інтеграційного процесу полягає у трансформації кадрової політики до вимог часу з урахування євроінтеграції [11].

Перспектива вступу до Європейського Союзу, глобалізаційні процеси, геополітичні виклики та їхні впливи на суспільно-політичні процеси в Україні потребують покращення підходів до формування стратегічного публічного управління. Найважливіша умова для позитивних трансформацій вітчизняної моделі публічного управління й динамічної інтеграції до Європейського Союзу - створення сильного інституційного механізму. Щоб досягти потрібних результатів, центральні органи влади мають здійснювати координацію й управління процесами врядування. При цьому продовжує зберігатися змога для моніторингу результативності механізмів державного управління через застосування принципів прозорості й підзвітності. Практичні кроки з покращення стратегічного публічного управління наступні:

1) напрацювання нормативно-правової основи;

2) зростання якості моніторингу виконання базових документів;

3) налагодження оптимального організаційного забезпечення публічного управління;

4) упорядкування повноважень органів публічного управління і формування конкретної системи взаємодії;

5) планування потрібних заходів з метою поліпшення налагодження стратегічного публічного управління в сьогоднішніх реаліях.

Україна й надалі здійснює проєвропейські реформи, затверджує вагомі євроінтеграційні закони, посилює співпрацю з Брюсселем на різних векторах. В цілому існують підстави стверджувати про відчутний прогрес, суттєві досягнення та зміни на європейському шляху. Набуття статусу кандидата вважається значущим, проте не кінцевим етапом євроінтеграції. Через це навіть в умовах війни потрібно не сповільнювати темпів на шляху до Євросоюзу, застосовувати переваги нового статусу, реалізувати реформи, що потрібні для того, аби набути членства в Європейському Союзі та створювати належні умови для відновлення України в повоєнний час відповідно до європейських норм і стандартів.

Висновки

Отже, інтеграційні процеси, котрі підтримують регіоналізацію, іншими словами, здійснюється децентралізація світового середовища, що покращує життєдіяльність його елементів: територіальних (політичних, економічних) утворень. Під час формування регіональних угрупувань зникають кордони ведення бізнесу, що покращує економічну взаємозалежність держав, що, своєю чергою, значно впливає на правотворчі процеси, відіграє велику роль для гарантування законних правовідносин у всіх секторах суспільного життя.

В світі тенденція регіональних інтеграційних процесів спричиняється не лише внутрішньо-регіональними чинниками, а також зростаючими, зазнаючи впливу інтеграції, вимогами до внутрішнього й зовнішнього середовища, а також зміцнює міжнародну конкуренцію, котра спонукає кожну окрему державу докладати якнайбільше зусиль для того, аби зайняти гідне місце в світовій спільноті. Вагомий етап для будь-якої країни, яка бажає долучитися до міжнародної спільноти, - передусім правова інтеграція, котра передбачає значний вплив на сучасне державотворення й правотворення. Щоб євроінтеграційні процеси здійснювалися відповідно до правових принципів, значущим аргументом інтеграції є гармонізація законодавства держав-членів ЄС, що ставить вимогу привести внутрішнє законодавство окремо взятої держави у відповідність до правових актів й директивних положень Євросоюзу.

Варто зауважити, що втілюючи реформу державного управління в Україні, окрім внутрішніх характерних ознак, варто зважати на досвід реформ і тенденції розвитку державного управління у державах-членах Європейського Союзу, державах-кандидатах і потенційних кандидатах на членство в Європейський Союз та, крім того, вимоги й критерії оцінки результативності державного управління самим Євросоюзом у розрізі розширення, котрі можуть зазнавати змін, підпадаючи під вплив викликів часу. Приміром, до головних викликів державного управління у державах-членах Європейського Союзу на тлі реформ на нинішньому етапі можна віднести здобутки й обмеження недавніх адміністративних реформ, виконавчу здатність, зростання професійних можливостей, якість адміністративних послуг, надання послуг в онлайн-режимі, відкриту інформацію, фіскальну консолідацію й управління бюджетом, проблеми суспільного характеру. В аспекті зазначеного зазнають змін пріоритети реформ, а саме переважають питання введення електронного уряду, покращення співдії й співробітництва в державній сфері, прозорості та відкритості уряду, зменшення державного сектору, націленість на результати й ефекти ліквідації бюрократичної тяганини. Через це, здійснюючи реформи державного управління в Україні, на тлі євроінтеграції, варто зважати, в тому числі, й на такі тенденції.

Література

1. Лукашук М.В. Пріоритети реформування державного управління в Україні на шляху євроінтеграції. URL: https://sci-conf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiyamodern-research-in-world-science-29-31-01 -2023-lviv-ukrayina-arhiv/.

2. Гонціяж Я. Державне управління в контексті європейської інтеграції. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2018/03/4.pdf.

3. Кадук Н.І. Реформа державного управління як складова євроінтеграційних процесів. URL: http://www.oridu.odessa.ua/7/1/doc/0606-11.pdf#page=15.

4. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: указ Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 722/2019#Text.

5. Пашуля Г.Я. Глобалізація як явище, що впливає на формування нового типу держави. Науковий вісник. 2011. №2. С. 22-31.

6. Рудік О. М. Реформа державного управління в країнах-потенційних кандидатах на вступ у контексті політики розширення ЄС (на прикладі Косово). Публічне адміністрування: теорія та практика. 2019. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2019_1_7.

7. A more credible, dynamic, predictable and political EU accession process - Commission lays out its proposals. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_20_181.

8. Шубравська О.В., Прокопенко К.О. Інтеграційні перспективи України: переваги і ризики для аграрного сектору. Економіка України. 2014. № 1 (626). С. 63-73.

9. Ізбаш К.С., Домброван Н.В. Державне управління в процесі міжнародної інтеграції України: особливості та виклики на сучасному етапі. Проблеми становлення правової демократичної держави. 2022. № 4. С. 37-41.

10. Україна на шляху до ЄС: реалії і перспективи. Національна безпека і оборона. 2022. URL: https://razumkov.org.ua/images/journal/NSD187-188_2022_ukr_full.pdf.

11. Nesterenko K., Bohatyrova M. Reforming of public administration in Ukraine in the context of the European integration. Lexportus. 2019. № 6. URL: https://doi.org/10.26886/2524101x.6.2019.4.

References

1. Lukashuk, M.V. (2023). Priorytety reformuvannia derzhavnoho upravlinnia v Ukraini na shliakhu yevrointehratsii [Priorities of public administration reform in Ukraine on the way to European integration]. Retrieved from https://sci-conf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichnakonferentsiya-modern-research-in-world-science-29-31-01 -2023-lviv-ukrayina-arhiv/ [in Ukrainian].

2. Hontsiiazh, Ya. (2018). Derzhavne upravlinnia v konteksti yevropeiskoi intehratsii [Public administration in the context of European integration]. Retrieved from https://parlament.org.ua/ wp-content/uploads/2018/03/4.pdf [in Ukrainian].

3. Kaduk, N.I. Reforma derzhavnoho upravlinnia yak skladova yevrointehratsiinykh protsesiv [State administration reform as a component of European integration processes]. Retrieved from http://www.oridu.odessa.ua/7/1/doc/0606-11.pdf#page=15 [in Ukrainian].

4. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro Tsili staloho rozvytku Ukrainy na period do 2030 roku» [Decree of the President of Ukraine «On the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period up to 2030»]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text [in Ukrainian].

5. Pashulia, H.Ia. (2011). Hlobalizatsiia yak yavyshche, shcho vplyvaie na formuvannia novoho typu derzhavy [Globalization as a phenomenon affecting the formation of a new type of state]. Naukovyi visnykScientific Bulletin, 2, 22-31 [in Ukrainian].

6. Rudik, O.M. (2019). Reforma derzhavnoho upravlinnia v krainakh-potentsiinykh kandydatakh na vstup u konteksti polityky rozshyrennia YeS (na prykladi Kosovo) [Public administration reform in potential candidate countries for accession in the context of the EU enlargement policy (on the example of Kosovo)]. Publichne administruvannia: teoriia tapraktyka - Public administration: theory andpractice, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2019_1_7 [in Ukrainian].

7. A more credible, dynamic, predictable and political EU accession process - Commission lays out its proposals. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_ 20_181 [in English].

8. Shubravska, O.V., & Prokopenko, K.O. (2014). Intehratsiini perspektyvy Ukrainy: perevahy i ryzyky dlia ahrarnoho sektoru [Integration prospects of Ukraine: advantages and risks for the agricultural sector]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 1 (626), 63-73 [in Ukrainian].

9. Izbash, K.S., & Dombrovan, N.V. (2022). Derzhavne upravlinnia v protsesi mizhnarodnoi intehratsii Ukrainy: osoblyvosti ta vyklyky na suchasnomu etapi [Public administration in the process of international integration of Ukraine: features and challenges at the current stage]. Problemy stanovlennia pravovoi demokratychnoi derzhavy - Problems of establishing a legal democratic state, 4, 37-41 [in Ukrainian].

10. Ukraina na shliakhu do YeS: realii i perspektyvy [Ukraine on the way to the EU: realities and prospects]. Natsionalna bezpeka i oborona - National security and defense. Retrieved from https://razumkov.org.ua/images/journal/NSD187-188_2022_ukr_full.pdf [in Ukrainian].

11. Nesterenko, K., & Bohatyrova, M. (2019). Reforming of public administration in Ukraine in the context of the European integration [Reforming of public administration in Ukraine in the context of the European integration]. Lex portus - Lex portus, 6. Retrieved from https://doi.org/10.26886/2524-101x.6.2019.4 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru