Особа, яка вчиняє корупційні кримінальні правопорушення: кримінологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особа, яка вчиняє корупційні кримінальні правопорушення: кримінологічний аналіз

Шведова Ганна Леонідівна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правового забезпечення безпеки бізнесу, Державний торговельно- економічний університет, м. Київ

Анотація

Відомо, що різні форми протиправної поведінки потребують різних методів впливу на свідомість. Оскільки особи, які вчиняють кримінальні правопорушення, частково відображають погляди суспільства, можна припустити, що високий рівень толерантності до корупції та низький рівень політичної культури в Україні сприяють поширенню службових, в тому числі корупційних кримінальних правопорушень.

Етичні стандарти, закріплені у законодавстві та відповідні законам Природи, виступають як обмежувальний фактор для недоброчесності та зловживань владою. Захист цих норм є важливим у формуванні культурних чинників у суспільстві.

Виконання етичних норм в процесі реалізації повноважень під час службової діяльності є ключем до ухвалення службовцями об'єктивних та неупереджених рішень. Законодавче врегулювання професійної етики службовців визнається ефективним заходом у протидії корупції і становить основу для підвищення рівня довіри населення до публічних органів влади.

Виявлення механізму протиправного прояву в поведінці особи правопорушника має важливе практичне значення в кримінології, оскільки дозволяє визначити конкретні об'єкти для профілактичного впливу та організації всієї запобіжної діяльності.

Наповнення криміногенної мотивації протиправним змістом відбувається під впливом негативних умов середовища та відповідного сприйняття їх особою. Таким чином, зміна умов середовища та їх сприйняття особою, яка має належний рівень соціальної культури, сприятиме обмеженню реалізації механізму здійснення кримінального правопорушення вже на його початкових стадіях.

Створення сприятливого оточення, зокрема, встановлення принципів формування відповідної етики при виконанні службових обов'язків, належного відомчого та громадського контролю за її дотриманням, вплине на вибір особою правомірної поведінки, навіть якщо у неї вже сформувалась криміногенна орієнтація.

На формування криміногенної мотивації має вплив і конкретна життєва ситуація, де поетапно формується мотив вчинення кримінального правопорушення, коли ставлення особи до ситуації залежить в тому числі і від її моральних якостей.

Ключові слова: службова особа, кримінологічна характеристика, корупція, службові зловживання, корупційна злочинність.

Abstract

корупційне кримінальне правопорушення мотив

Shvedova Hanna Leonidivna Associate Professor of Department of Legal Support of Business Activity, Candidate of Sciences in Law, Associate Professor,

A PERSON, WHO COMMITS CORRUPTION CRIMES: THE CRIMINOLOGICAL ANALYSIS

It is known that different forms of unlegal behavior are require by different methods of influence on consciousness. Since the perpetrators of crimes partially reflect the views of society, it can be assumed that the high level of tolerance to corruption and the low level of political culture in Ukraine contribute to the spread of official, including corruption crimes.

Ethical standards enshrined in legislation and consistent with the laws of nature act as a limiting factor for dishonesty and abuse of power. Protection of these standards is important in shaping cultural factors in society.

Compliance with ethical norms in the exercise of powers during official activities is the key to making objective and impartial decisions by officials. Legislative regulation of professional ethics of public servants is recognized as an effective measure in combating corruption and forms the basis for increasing public trust in public authorities.

Identification of the mechanism of unlawful manifestation in the behavior of an offender is of great practical importance in criminology, as it allows identifying specific objects for preventive influence and organizing all preventive activities.

Filling of criminogenic motivation with unlawful content occurs under the influence of negative environmental conditions and the corresponding perception of them by a person. Thus, changing environmental conditions and their perception by a person with an appropriate level of social culture will help to limit the implementation of the mechanism of committing a criminal offense at its initial stages.

Creating a favorable environment, in particular, establishing the principles of forming appropriate ethics in the performance of official duties, proper departmental and public control over its observance, will influence a person's choice of lawful behavior, even if he has already formed a criminogenic orientation.

The formation of criminogenic motivation is also influenced by a specific life situation, where the motive for committing a criminal offense is gradually formed, when a person's attitude to the situation depends, among other things, on his or her moral qualities.

Keywords: official, criminological characteristic, corruption, official abuse, corruption crimes.

Постановка проблеми

Різні форми протиправної поведінки потребують різних методів впливу на свідомість. Оскільки особи, які вчиняють кримінальні правопорушення, частково відображають погляди суспільства, можна припустити, що високий рівень толерантності до корупції та низький рівень політичної культури в Україні сприяють поширенню службових, в тому числі корупційних кримінальних правопорушень.

Етичні стандарти, закріплені у законодавстві та відповідні законам Природи, виступають як обмежувальний фактор для недоброчесності та зловживань владою. Захист цих норм є важливим у формуванні культурних чинників у суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження різних аспектів проблеми класифікації та кримінологічної характеристики особи, яка вчиняэ корупційні кримінальні правопорушення, внесли такі вчені, як А. П. Закалюк, О. М. Костенко, М. І. Мельник, М. І. Хавронюк.

Мета - провести кримінологічну характеристику особи, яка вчиняє корупційні кримінальні правопорушення для виявлення ефективних засобів протидії корупційній злочинності.

Виклад основного матеріалу

В окремих джерелах суб'єктивною передумовою існування корупції у всіх державах визнано психологічну допустимість (схильність) певної частини людей задоволення життєвих потреб у протиправний спосіб [1, с. 126; 2, с. 16]. Це означає порушення встановленого порядку, стану культурних відносин у сфері реалізації службових повноважень, коли корупція стає складовим елементом культури людей. Це означає необхідність виховання громадян в дусі поваги до закону, формування у них належної соціальної, правової культури, із дотриманням природних законів соціальної справедливості, вільної конкуренції, рівності. Адже саме культура, за думкою окремих фахівців, визначає право і політику у суспільстві [3, с. 173].

Як відомо, правову культуру службовців необхідно розглядати в контексті загальної правової культури громадян і соціальних груп [4, с. 49]. Оскільки в механізмі корупційних відносин існує конфлікт між публічним і приватним інтересами, то також важливо враховувати, що приватні особи, а також їхня правова культура, визначають розвиток цих відносин.

Проте слід враховувати, що існуючі погляди визначають лише свідомість особи, і ймовірність перетворення їх на протиправну поведінку вже залежить від волі особи. Також цей процес залежить від соціального оточення, в якому вони знаходяться, та від рівня та кількості деформацій ціннісних орієнтацій та культури особи.

В зв'язку з цим вважається, що система ціннісних орієнтацій особи залежить від її мотивації, а, отже, і від її свідомості, що визначається рівнем культури даної особи та впливом факторів, що оточують її [5, с. 118]

Згідно з існуючим твердженням про те, що ставлення особи до різних аспектів, включаючи політичні та моральні інститути, визначається рівнем її соціальної культури, можна зазначити, що цей фактор відображає спрямованість особистості та її відповідність системі суспільних відносин.

Вважається, що за дефектів соціального розвитку, а на наш погляд, і низького рівня соціальної культури, спрямованість особистості зазвичай суспільно неприйнятна [6, с. 210].

Також вважається, що при наявності дефектів у соціальному розвитку, і наш погляд, при низькому рівні соціальної культури, спрямованість особистості, як правило, є суспільно неприйнятною.

Виявлення механізму протиправного прояву в поведінці особи правопорушника має важливе практичне значення в кримінології, оскільки дозволяє визначити конкретні об'єкти для профілактичного впливу та організації всієї запобіжної діяльності. Таким чином, варто розглянути механізм протиправного прояву більш детально.

Тут слід зазначити, що змістом механізму злочинного прояву в літературі називають зв'язок і взаємодію зовнішніх чинників та внутрішніх станів особи, що детермінують криміногенні мотив і рішення вчинити злочин.

Варто відзначити, що під механізмом протиправного прояву в розуміють взаємозв'язок і взаємодію зовнішніх факторів та внутрішніх станів особи, які визначають криміногенні мотиви і рішення вчинити кримінальне правопорушення.

Ні зовнішні, ні внутрішні фактори не мають здатності викликати протиправну поведінку, яка реалізується передусім через антисуспільні установки особи, її культуру та моральні прогалини. Водночас вважається, що людина сприймає зовнішні фактори на основі своїх природних ознак та отриманих з життєвого досвіду.

В літературі виділяється три стадії механізму злочинного прояву, виявлення особливостей формування яких дозволить віднаходити необхідні запобіжні заходи впливу на попередніх стадіях для обмеження розвитку процесу формування всіх елементів механізму на наступних стадіях [1, с. 212].

Виділяються три етапи механізму вчинення кримінального правопорушення, аналіз особливостей формування яких дозволяє виявляти необхідні запобіжні заходи на ранніх етапах для обмеження розвитку процесу формування всіх компонентів механізму на подальших етапах.

Враховуючи існуючу систему стадій механізму вчинення кримінального правопорушення, можна зробити наступні висновки. Перша стадія виникнення криміногенної орієнтації та мотивації обумовлена поступовим формуванням антисуспільної установки під впливом умов життя особи, орієнтованої на використання протиправних методів задоволення потреб у випадках, коли немає легальних засобів.

Наповнення криміногенної мотивації протиправним змістом відбувається під впливом негативних умов середовища та відповідного сприйняття їх особою. Таким чином, зміна умов середовища та їх сприйняття особою, яка має належний рівень соціальної культури, сприятиме обмеженню реалізації механізму здійснення кримінального правопорушення вже на його початкових стадіях.

Умови навколишнього середовища та фактори, що визначають можливості особи реалізувати злочинні мотиви на наступних стадіях механізму протиправного прояву, відіграють ключову роль. За таких умов особа може навіть відмовитись від здійснення протиправних намірів, стикаючись із певними обставинами.

Враховуючи це, при характеристиці особи, яка вчиняє корупційні кримінальні правопорушення, можна зробити такі висновки. Створення сприятливого оточення, зокрема, встановлення принципів формування відповідної етики при виконанні службових обов'язків, належного відомчого та громадського контролю за її дотриманням, вплине на вибір особою правомірної поведінки, навіть якщо у неї вже сформувалась криміногенна орієнтація. У середовищі, де корупційна поведінка неприпустима і засуджується спільнотою, відсутність сприятливих умов може значно ускладнити реалізацію намірів особи.

З огляду того, що мотив, на думку професора А. П. Закалюка, входить до причинного комплексу злочину, пов'язаний зі свідомістю і є показником внутрішнього духовного світу особистості, можна, виходячи із ідеї природної цілісності світу, зробити висновок, що формування свідомості особистості, узгодженої із законами природи, буде виступати ефективним чинником протидії злочинності [1, с. 253].

З урахуванням того, що мотив є важливою частиною причинного комплексу злочину, пов'язаною із свідомістю та є виявником внутрішнього духовного світу особистості, можна зробити висновок, що формування свідомості, відповідної природним законам, є ефективним засобом протидії злочинності.

Серед мотивів у осіб, які вчиняють корупційні кримінальні правопорушення, можуть формуватися політичні мотиви, корисливі, мотиви матеріальної заінтересованості, в тому числі з деформованими матеріальними потребами.

З іншого боку, мотивами осіб, які скоюють корупційні злочини, можуть виступати, суспільно-політичні, тобто бажання приймати участь в управлінні державними справами та соціально-економічні, які реалізуються у задоволенні необхідних потреб в умовах порівняння людини свого соціального статусу із статусом оточуючих. Важливе значення тут при виникненні мотиву має сформована система ціннісних орієнтацій у особи, які є індивідуально або кланово-егоїстичними, де вище за все тут вважається особисте збагачення, звідки іде ініціатива у підкупі службовців.

З огляду існуючого в кримінології твердження про те, що мотиви відображають свідомість, а через потреби індивідуальне детермінується соціальним, є необхідність формування мотивів правомірної поведінки у межах необхідних потреб та інтересів, що виходять із економічних та морально-етичних вимог даного суспільства.

Серед обумовлюючих впливів формування криміногенної мотивації, слід виділити пропагування через ЗМІ принципів бездуховності, нехтування будь-якими етичними запитами і навіть злочинної субкультури. Також з огляду сформульованого висновку про те, що популяризація порушення соціальних і моральних норм може згубно впливати на особу правопорушника, а отже і особу, яка скоює корупційні кримінальні правопорушення, це буде сприяти орієнтації на задоволення своїх потреб у будь-який спосіб, в тому числі протиправний.

Насамперед слід відзначити відсутність криміногенного змісту в провідних мотивах способу життя, в тому числі мотиву забезпечення свого матеріального достатку. Тут формуванню криміногенної орієнтації буде сприяти викривлене уявлення про матеріальний добробут, його гіпертрофовані розміри, засоби його забезпечення у будь-яку ціну. І тут, на наш погляд, виховання належного рівня соціальної культури буде сприяти вибору правомірного способу задоволення матеріальних потреб особою. Поряд з цим слід визнати, що негативні антисуспільні елементи свідомості знаходяться у постійній взаємодії з позитивними.

Отже, тут існуючу мінливість такої взаємодії слід використати для посилення впливу позитивних елементів свідомості при виборі способу поведінки у конкретній життєвій ситуації. Важливим чинником за таких умов знов буде виступати, на наш погляд, належний рівень соціальної культури особи. Такі індивідуальні особливості людини, як матриці відтворення людської культури, впливають на сприйняття людиною інформації, що в цілому впливає на причину протиправного прояву.

Також слід зазначити, що умови, пов'язані із способом життя соціальної групи, що можуть впливати на формування криміногенної орієнтації, можуть мати місце у колективі, де працює особа, коли поширена практика (що притаманна сучасному українському суспільству) вирішення соціальних питань через систему поборів, підкупу, подарунків при відсутності належного соціального контролю та реагування на такі протиправні прояви. Отже, для запобігання таким проявам постає необхідність виховання належного рівня соціальної культури.

Така криміногенна мотивація може створювати відповідні форми протиправного прояву, такі як: поєднання бізнесу з виконанням службових повноважень, забезпечення прикриття правопорушників, що ґрунтується на корупційних зв'язках, відносинах з подальшим залученням представників влади до розподілу прибутку.

Процес формування криміногенної мотивації через взаємодію особи та середовища залежить від ступеня розвитку її основних соціальних якостей, що впливає на підвладність особи криміногенному впливу середовища. При цьому основну роль у формуванні криміногенності відводиться елементам свідомості особистості. Таким чином, саме відповідний рівень правосвідомості, а отже, - і правової, соціальної культури буде сприяти формуванню необхідної мотивації для вибору правомірного способу поведінки.

На формування криміногенної мотивації має вплив і конкретна життєва ситуація, де поетапно формується мотив вчинення кримінального правопорушення, коли ставлення особи до ситуації залежить в тому числі і від її моральних якостей.

Отже, з одного боку, постає необхідність створення відповідних життєвих умов для запобігання виникненню сприяючій скоєнню кримінальному правопорушенню життєвій ситуації, а з іншого боку - виховання необхідних моральних якостей особи для утримання її від неправомірних дій навіть за провокуючої ситуації.

При цьому слід підкреслити, що криміногенний вплив життєвої ситуації можливий лише стосовно особистості, у якої вже сформована відповідна система ціннісних орієнтацій і мотив вчинення кримінального правопорушення.

Висновки

Створення необхідних зовнішніх умов для належного функціонування суспільних інститутів, зокрема, створення засад формування відповідної етики поведінки під час здійснення службових повноважень, належного відомчого та громадського контролю за дотриманням цих вимог, позначиться на виборі способу поведінки особи, у якої вже сформувалась криміногенна орієнтація, у бік правомірної поведінки. Коли особа перебуває у середовищі, де корупційна поведінка вважається неприйнятною і засуджується оточуючими, то для реалізації свого протиправного наміру вже підстав майже не залишається.

Негативні антисуспільні елементи суспільної свідомості знаходяться у постійній взаємодії з позитивними, що стосується і політичних чинників. Отже, тут існуючу мінливість такої взаємодії слід використати для посилення впливу позитивних елементів свідомості при виборі способу поведінки у конкретній життєвій ситуації. Важливим чинником за таких умов буде виступати, на наш погляд, належний рівень соціальної культури особи.

Література

1.Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика / Анатолий Петрович Закалюк. - у 3 кн. - Кн. 1. Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. - 424 с.

2Гончар Т.О. Службова особа як спеціальний суб'єкт злочину // Правова держава. № 12. 2010. С. 171-177.

3Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу / Олександр Миколайович Костенко - Київ: Атіка, 2008. - 352 с.

4Фоменко М.В. «Службова особа» як суб'єкт корупційних злочинів: становлення поняття у КК України, види та проблемні питання // Вісник кримінологічної асоціації України. 2020. № 1(22). С. 48-56.

5Усатий Г. Особливості суб'єктного складу злочинів у сфері службової діяльності// Слово національної школи суддів. № 3(32). 2020. С. 125-132.

6Демчина А. В. Відповідальність за зловживання владою або службовим становищем. Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі: матеріали IV Міжнар. наук.- практ. конф. (Київ, 12 груд. 2019 р.): у 2 ч. / редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2019. Ч. 1. 264 с.

References

1. Zakaliuk A. P. (2007) Kurs suchasnoi ukrainskoi kryminolohii: teoriia i praktyka [Course of modern Ukrainian criminology: theory and practice]. Kyiv: Vydavnychyi Dim «In Yure» [in Ukrainian].

2. Honchar T.O. (2010) Sluzhbova osoba yak spetsialnyi subiekt zlochynu [An official as a special subject of a crime]. Pravova derzhava. № 12.

3. Kostenko O. M. (2008) Kultura i zakon u protydii zlu [Culture and law in the fight against evil]. Kyiv: Atika

4. Fomenko M.V. (2020) «Sluzhbova osoba» yak subiekt koruptsiinykh zlochyniv: stanovlennia poniattia u KK Ukrainy, vydy ta problemni pytannia ["Official person" as a subject of corruption crimes: formation of the concept in the СС of Ukraine, types and problematic issues]. Visnyk kryminolohichnoi asotsiatsii Ukrainy. 2020. № 1(22)

5. Usatyi H. (2020) Osoblyvosti subiektnoho skladu zlochyniv u sferi sluzhbovoi diialnosti [Peculiarities of the subject composition of crimes in the field of official activity] Slovo natsionalnoi shkoly suddiv. № 3(32)

6. Demchyna A. V. (2019) Vidpovidalnist za zlovzhyvannia vladoiu abo sluzhbovym stanovyshchem. Realizatsiia derzhavnoi antykoruptsiinoi polityky v mizhnarodnomu vymiri [Liability for abuse of power or official position. Implementation of state anti-corruption policy in the international dimension]. materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii Kyiv: Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav.

Размещено на Allbest.ru