Конкурентоспроможність держави як об'єкт наукових досліджень: аспекти публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ДЕРЖАВИ ЯК ОБ'ЄКТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Магеррамов Алі аспірант

кафедри державного управління

м. Київ

Анотація

конкурентоспроможність держава публічний управління

Стаття присвячена аналізу конкурентоспроможності держави як об'єкта наукових досліджень в галузі публічного управління. Автор розглядає різні класичні та сучасні концепції, підходи та чинники, що впливають на ефективність публічного управління в умовах глобальної конкуренції між державами, а також різні аспекти та виміри конкурентоспроможності держави. Автор також пропонує методологію дослідження конкурентоспроможності держави в галузі публічного управління, аналізує та оцінює різні парадигми публічного управління та їхній вплив на конкурентоспроможність держави в умовах глобалізації, цифровізації та євроінтеграції. Автор також наводить приклади досліджень, які аналізують технологічну конкурентоспроможність провідних країн та України в цифровій економіці, та рекомендації щодо підвищення ефективності конкурентоспроможності держави.

Стаття має наукову новизну, оскільки вона спрямована на пошук, розробку та обґрунтування методології дослідження конкурентоспроможності держави в галузі публічного управління, а також на аналіз та оцінку різних парадигм публічного управління та їхнього впливу на конкурентоспроможність держави в умовах глобалізації, цифровізації та євроінтеграції. Автор використовує системний аналіз, порівняльний аналіз, логічний аналіз, аналіз документів, аналіз індексів, аналіз сценаріїв та інші методи для вивчення теоретичних та практичних аспектів конкурентоспроможності держави. Автор також використовує різні джерела даних, такі як зведені індекси, економетричні моделі, кластерний аналіз, SWOT-аналіз та інші, для вимірювання та порівняння конкурентоспроможності держави на різних рівнях: місцевому, регіональному, національному та міжнародному.

Стаття має практичне значення, оскільки вона допомагає розуміти, які чинники впливають на здатність держави ефективно конкурувати на світовому ринку, забезпечувати високий рівень життя своїх громадян, а також реагувати на глобальні виклики та можливості. Автор пропонує рекомендації щодо підвищення ефективності конкурентоспроможності держави, такі як: розвиток інституційної бази публічного управління, підвищення якості людського капіталу, стимулювання інноваційної діяльності, залучення іноземних інвестицій, поглиблення європейської інтеграції, підвищення соціальної відповідальності держави та інші. Автор також наводить приклади досліджень, які аналізують конкурентоспроможність України через якість життя населення в контексті європейської інтеграції та впливу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за індексом інтелектуального капіталу та іншими показниками.

Ключові слова: конкурентоспроможність держави, парадигма публічного управління, ефективність, концепції, чинники, індекси, інновації, цифрова економіка, європейська інтеграція, інтелектуальний капітал.

Annotation

Magerramov Ali Graduate student of the Department of Public Administrationб Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

THE COMPETITIVENESS OF THE STATE AS AN OBJECT OF SCIENTIFIC RESEARCH: ASPECTS OF PUBLIC ADMINISTRATION

The article is devoted to the analysis of the competitiveness of the state as an object of scientific research in the field of public administration. The author examines various classical and modern concepts, approaches and factors that influence the effectiveness of public administration in the conditions of global competition between states, as well as various aspects and dimensions of the competitiveness of the state. The author also proposes a methodology for studying the competitiveness of the state in the field of public administration, analyzes and evaluates different paradigms of public administration and their impact on the competitiveness of the state in the conditions of globalization, digitalization and European integration. The author also provides examples of studies that analyze the technological competitiveness of leading countries and Ukraine in the digital economy, and recommendations for improving the efficiency of the competitiveness of the state.

The article has scientific novelty, as it is aimed at finding, developing and substantiating the methodology for studying the competitiveness of the state in the field of public administration, as well as analyzing and evaluating different paradigms of public administration and their impact on the competitiveness of the state in the conditions of globalization, digitalization and European integration. The author uses systemic analysis, comparative analysis, logical analysis, document analysis, index analysis, scenario analysis and other methods to study the theoretical and practical aspects of the competitiveness of the state. The author also uses various sources of data, such as composite indices, econometric models, cluster analysis, SWOT analysis and others, to measure and compare the competitiveness of the state at different levels: local, regional, national and international.

The article has practical significance, as it helps to understand what factors influence the ability of the state to effectively compete in the world market, provide a high level of living for its citizens, and respond to global challenges and opportunities. The author offers recommendations for improving the efficiency of the competitiveness of the state, such as: developing the institutional basis of public administration, improving the quality of human capital, stimulating innovative activity, attracting foreign investment, deepening European integration, increasing social responsibility of the state and others. The author also provides examples of studies that analyze the competitiveness of Ukraine through the quality of life of the population in the context of European integration and the impact of the Association Agreement between Ukraine and the EU, by the index of intellectual capital and other indicators.

Keywords: competitiveness of the state, paradigm of public administration, efficiency, concepts, factors, indices, innovations, digital economy, European integration, intellectual capital.

Постановка проблеми

Тема концептуальних засад конкурентоспроможності держави в контексті зміни парадигми державного управління є актуальною та складною, оскільки передбачає аналіз та порівняння різних точок зору, підходів та показників конкурентоспроможності, а також ідентифікацію та оцінку викликів і можливостей для вдосконалення публічного управління та конкурентоспроможності держави в умовах глобальних, соціальних і технологічних змін. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених конкурентоспроможності держави та публічному управлінню в Україні, відсутні дослідження конкурентоспроможності держави з точки зору комплексної методології дослідження. Також недостатньо досліджено вплив різних парадигм публічного управління на конкурентоспроможність держави, а також наявність та ефективність механізмів підвищення конкурентоспроможності держави в умовах глобалізації, цифровізації та євроінтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Існує багато останніх досліджень і публікацій, які розглядають конкурентоспроможність держави з різних точок зору. Зустрічаються також дослідження парадигм публічного управління. У них синтезовано та розширено набір концептуальних основ, результатів досліджень і практичних знань, пропонується нова основа для політичного аналізу, яка розрізняє врядування та належне врядування та визначає їх як здійснення політичних, економічних та адміністративних повноважень для управління справами країни та здатність робити це ефективно, результативно, справедливо та законно, обговорюються виміри, елементи та показники доброго врядування, а також виклики та стратегії його просування, досліджується концепція конкурентоспроможності та методологічні принципи її оцінки, зосереджуючись на національному та регіональному рівнях. Конкурентоспроможність визначається як здатність країни або регіону виробляти товари та послуги, які відповідають потребам і очікуванням споживачів на внутрішньому та зовнішньому ринках, забезпечуючи при цьому зростання доходів і добробуту населення. Розглядаються різні підходи та моделі конкурентоспроможності, такі як моделі, орієнтовані на чинники, ефективність та інновації, а також ромбова модель Портера, а також різні показники та зведені індекси конкурентоспроможності, такі як глобальна конкурентоспроможність, Індекс світового рейтингу конкурентоспроможності та Європейського звіту про конкурентоспроможність.

Основною метою статті є показати результати аналізу та узагальнення теоретичних підходів та емпіричних знахідок щодо конкурентоспроможності держави, як об'єкта наукових досліджень у сфері публічного управління. Завдання полягають в тому, щоб систематизувати основні дослідження, класифікувати моделі конкурентоспроможності держави, охарактеризувати їхні основні переваги та недоліки, а також їхні застосування у різних контекстах.

Методи дослідження

Теоретичний аналіз здійснено для вивчення теоретичних засад різних концепцій конкурентоспроможності держави. З допомогою порівняльного аналізу виявлено особливості різних досліджень та представлені у них концепції конкурентоспроможності держави відповідно до їхніх переваг і недоліків для різних ситуацій і завдань у державному секторі, а також для інституційної спроможності держави. Кейс-стаді дозволив проаналізували реальні випадки застосування концепції конкурентоспроможності держави в Україні. Також використано зразки рекомендаційного аналізу, що дозволило на основі отриманих результатів розробити рекомендації для подальшого застосування різних окремих концепцій конкурентоспроможності держави у публічному управлінні в Україні.

Виклад основного матеріалу

Проблема конкурентоспроможності держави в контексті державного управління досліджується як в різних класичних, так і в сучасних дослідженнях, які охоплюють різні дисципліни, точки зору та методології. Наприкінці 20 століття проблема конкурентоспроможності держави привертає глибоку увагу з боку науковців. Відоме класичне дослідження про конкурентну перевагу націй М. Портера (1990) [1] представляє концепцію національної конкурентоспроможності та ромбову модель конкурентної переваги, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних детермінант: чинникові умови, умови попиту, пов'язані та допоміжні галузі, стратегія фірми, структура та суперництво. Це дослідження надає теоретичну основу та методологічний інструментарій для аналізу та оцінки конкурентоспроможності держави, її сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.

Воно показує важливість врахування специфіки національних умов, потреб, галузей, фірм та конкурентів при формуванні та реалізації стратегії конкурентоспроможності держави. Автор підкреслює роль та вплив державного управління та державної політики на конкурентоспро-можність держави, а також необхідність їхньої адаптації та інновації в умовах змінного та конкурентного середовища.

Історичне дослідження про розквіт і занепад великих держав П. Кеннеді (1987) [2] показує піднесення та занепад великих світових держав з 1500 по 2000 рік на основі концепції відносної економічної та військової сили. Автор стверджував, що ключовим чинником довгострокового успіху чи поразки великих держав є баланс між економічним багатством і військовими витратами, і що державне управління може відігравати певну роль у підтримці або відновленні цього балансу. Значення цього дослідження для публічного управління полягає в тому, що воно надає історичну перспективу та порівняльний аналіз розвитку великих держав упродовж п'яти століть, враховуючи їхні економічні, військові, політичні, соціальні та культурні особливості та вказує на важливість збереження та зміцнення економічної бази держави як передумови її військової сили, а також на необхідність уникання перевитрат на оборону, які можуть підривати економічну стабільність та конкурентоспроможність держави.

Філософська та політична праця про кінець історії та «останню людину», Фр. Фукуями (1992)[3] стверджує, що кінець холодної війни ознаменував тріумф ліберальної демократії та капіталізму вільного ринку як остаточної форми людського правління. і вищий щабель суспільного розвитку. На думку автора, що головним викликом для майбутнього людства є збереження та підвищення якості життя та гідності особистості в постісторичному світі, і що державне управління може сприяти цій меті, забезпечуючи належне управління, підзвітність та верховенство права. «Кінець історії та остання людина» має важливе значення для публічного управління, оскільки автор запропонував візію світу, де ліберальна демократія є найкращою та найбільш стабільною формою політичного режиму, яка забезпечує права, свободи та благополуччя громадян. Ця візія вплинула на багато політичних лідерів, особливо в США та Європі, які прагнули поширювати демократичні цінності та інституції в інших регіонах світу, підтримуючи міжнародні організації, допомогу розвитку, гуманітарні інтервенції та реформи управління. Однак, ця візія також зіткнулася з критикою та викликами від тих, хто заперечував універсальність та доцільність ліберальної демократії для різних культур, історій та суспільств, а також від тих, хто вказував на проблеми та протиріччя, що виникають у ліберальних демократіях, такі як нерівність, корупція, популізм, націоналізм та тероризм. Таким чином, це дослідження стимулювало дебати та рефлексії про роль та функції публічного управління в сучасному світі, а також про необхідність адаптації та реформування публічних інституцій для відповіді на нові виклики та потреби громадян.

Економічна та історична праця про багатство та бідність націй Д. Ландеса (1998) [4] досліджує причини та наслідки у різниці багатства та влади між націями, регіонами та цивілізаціями протягом останнього тисячоліття. Ландес стверджував, що головними чинниками успіху чи невдачі націй є культура, інституції, інновації та освіта, і що державне управління може впливати на ці чинники шляхом створення та підтримки сприятливого середовища для економічного та соціального прогресу. «Багатство та бідність націй» Девіда С. Ландеса (1998) має значення для публічного управління, оскільки він досліджує чинники, які визначають економічний розвиток та забезпечують конкурентоспроможність націй у глобалізованому світі. Автор аргументує, що культура, інституції, інновації та освіта є ключовими елементами для створення багатства та добробуту, а також для подолання бідності та залежності. Він показує, як різні нації та регіони використовували або ігнорували ці чинники в своїй історії, і як це вплинуло на їхній економічний стан та соціальну ситуацію. Це дослідження має наслідки для публічного управління, оскільки воно вказує на необхідність підтримки та розвитку культури, що сприяє підприємництву, творчості, навчанню та співпраці, а також на необхідність створення та реформування інституцій, що забезпечують ефективне, прозоре, відкрите та відповідальне управління, яке сприяє економічному зростанню, соціальній справедливості та екологічній стійкості.

«Світ плоский» Т. Л. Фрідмана (2005) [5] аналізує вплив глобалізації, технологій і комунікацій на світову економіку та суспільство у 21 столітті. Фрідман стверджував, що світ став плоским, а це означає, що ігрові умови були вирівняні, а бар'єри для входу на глобальний ринок для окремих осіб, компаній і країн знижені для конкуренції та співпраці. Автор припустив, що державне управління може сприяти або перешкоджати адаптації та інтеграції націй і регіонів до плоского світу, сприяючи або перешкоджаючи інноваціям, освіті, інфраструктурі та регулюванню. Це дослідження має наслідки для публічного управління, оскільки воно вимагає від публічних управлінців бути гнучкими, креативними, відкритими та готовими до навчання, а також від публічних інституцій бути інноваційними, респонсивними, співпрацюючими та регулюючими, щоб відповідати на потреби та очікування громадян, бізнесу та інших зацікавлених сторін у плоскому світі.

Пол Коллієр (2007) [6] запропонував зосередитися на тяжкому становищі та перспективах найбідніших країн світу, у яких проживає майже мільярд людей. Коллієр визначив чотири пастки, які тримають ці країни в бідності та конфлікті: пастка конфлікту, пастка природних ресурсів, пастка без виходу до моря та пастка поганого управління. Автор запропонував низку політичних втручань і реформ, які можуть допомогти цим країнам вирватися з пасток і наздогнати решту світу, і що державне управління може відігравати ключову роль у здійсненні та моніторингу цих втручань і реформ. Значення дослідження Пола Коллієра про нижній мільярд для публічного управління полягає в тому, що воно вказує на складність і взаємозв'язок проблем, з якими стикаються найбідніші країни світу, і пропонує реалістичні та ефективні рішення, які вимагають координації та співпраці між різними рівнями управління, а також міжнародної підтримки та солідарності. Це дослідження також підкреслює роль державного управління як ключового чинника, який визначає, чи зможуть країни використовувати свої потенційні можливості для розвитку та зменшення бідності.

«Піднесення креативного класу», Р. Флорида (2002) [7] досліджує появу та значення креативного класу, який складається з людей, які використовують свою творчість, знання та навички для створення економічних і соціальних значення. Флорида стверджувала, що креативний клас є рушійною силою економічного зростання та соціальних змін у сучасному світі, і що конкурентоспроможність міст і регіонів залежить від їх здатності залучати та утримувати креативний клас. Флорида припустила, що державне управління може підвищити конкурентоспроможність місць, сприяючи трьом Т економічного розвитку: технології, талант і толерантність.

Р. Вілкінсон та К. Пікетт (2009) [8] порівнюють рівні нерівності доходів і різні показники добробуту та соціальних проблем у розвинених країнах. Автори стверджували, що нерівність у доходах є основною причиною багатьох соціальних бід, таких як погане здоров'я, злочинність, насильство, низька довіра, низька освіта та низький рівень щастя, і що більш рівноправні суспільства ефективніші майже за всіма параметрами добробуту людини. Тому, вони рекомендували, що державне управління може підвищити конкурентоспроможність і якість життя націй і регіонів шляхом зменшення нерівності доходів і сприяння соціальній справедливості.

«Чому нації зазнають краху» Д. Ацемоглу та Дж. Робінсона (2012) [9] досліджує походження та наслідки відмінностей у політичних та економічних інститутах між країнами та протягом тривалого часу. Автори стверджували, що основним чинником успіху чи невдачі націй є природа їхніх інституцій, яка може бути інклюзивною або екстрактивною. Інклюзивні інституції - це ті, які дозволяють і заохочують участь, інновації та конкуренцію, тоді як екстрактивні інституції - це ті, які виключають і експлуатують більшість населення на користь небагатьох. Автори припустили, що державне управління може впливати на конкурентоспроможність і розвиток націй і регіонів, підтримуючи або кидаючи виклик існуючим інститутам і балансу сил.

Нова географія робочих місць Е. Моретті (2012) [10]: це економіко-географічна робота, яка досліджує просторовий розподіл і динаміку робочих місць і працівників в економіці США. Моретті стверджував, що економіка США все більше ділиться на три типи місць: інноваційні центри, де високотехнологічні галузі промисловості та висококваліфіковані працівники групуються та процвітають; традиційні сектори, де низькотехнологічні галузі та низькокваліфіковані працівники стагнують і занепадають; і неторговельні сектори, де місцеві послуги та працівники залежать від попиту та доходу двох інших секторів. Моретті припустив, що державне управління може впливати на конкурентоспроможність і процвітання місць, інвестуючи в освіту, дослідження, інфраструктуру та зручності.

Проблема конкурентоспроможності держави в контексті державного управління розглядалася в різних сучасних працях або дослідженнях, використовуючи різні методи, дані та точки зору.

Державне управління та конкурентоспроможність - канали передачі та проблеми вимірювання, М. Єтер (2015) [11]: це дослідження дослідило теоретичні та емпіричні зв'язки між якістю державного управління та результатами конкурентоспроможності та запропонувало концептуальну основу для їх аналізу. У дослідженні також було розглянуто існуючі показники та методи вимірювання державного управління та конкурентоспроможності та запропоновано деякі напрямки для вдосконалення.

Систематичний огляд літератури щодо конкурентоспроможності міст: 30-річна оцінка та програма державного управління на майбутнє, Г. Насі та ін. (2022) [12]: це дослідження узагальнило міждисциплінарну літературу про конкурентоспроможність міста, опубліковану за останні три десятиліття, і підкреслило роль і вплив державного управління та ефективності місцевого самоврядування на конкурентоспроможність міст. Дослідження також виявило деякі прогалини та виклики в поточному дослідженні та запропонувало деякі майбутні дослідницькі питання та напрямки.

Управління в державному управлінні, засноване на компетенціях, А. Соболь (2020) [13]: це дослідження вивчало концепцію та практику управління в державному управлінні, засноване на компетенціях, і порівнювало його з приватним сектором. У дослідженні також обговорювалися переваги та проблеми впровадження управління, заснованого на компетенціях, у державному управлінні, а також надано деякі рекомендації та приклади.

Минуле та майбутнє досліджень конкурентоспроможності: Огляд і програма досліджень А. Капура та В. Цорнера (2019) [14]: у цьому дослідженні розглянуто еволюцію та тенденції дослідження конкурентоспроможності та запропоновано нову структуру для розуміння та вимірювання конкурентоспроможності на різних рівнях і розміри. Дослідження також запропонувало деякі наслідки та можливості для досліджень і практики державного управління для підвищення конкурентоспроможності.

Державне управління та економічна конкурентоспроможність у країнах Вишеградської групи, М. Плачек та ін. (2018) [15]: У цьому дослідженні проаналізовано зв'язок між державним управлінням та економічною конкурентоспроможністю в чотирьох центральноєвропейських країнах Вишеградської групи: Чехії, Угорщині, Польщі та Словаччині. У дослідженні використано зведений індекс якості державного управління та набір індикаторів економічної конкурентоспроможності, і встановлено, що якість державного управління позитивно та суттєво впливає на економічну конкурентоспроможність.

Державне управління та регіональна конкурентоспроможність: дослідження бразильських штатів К. Аззоні та ін. (2017) [16]: У цьому дослідженні вивчалася роль державного управління в регіональній конкурентоспроможності в Бразилії, використовуючи панельний аналіз даних 27 бразильських штатів з 2002 по 2012 рік. Дослідження оцінювало якість державного управління за чотирма параметрами: ефективність, результативність, прозорість і звітність. Дослідження виявило, що якість державного управління має позитивний і значний вплив на регіональну конкурентоспроможність, особливо на показники ефективності та прозорості.

Державне управління та конкурентоспроможність держав-членів Європейського Союзу, Дж. Сінкієн та Ю. Мартінкієн (2015) [17]: це дослідження оцінювало ефективність державного управління та конкурентоспроможність 28 держав-членів Європейського Союзу за допомогою кластерного та кореляційного аналізу. Дослідження класифікувало країни на чотири кластери на основі оцінок державного управління та конкурентоспроможності та виявило, що між державним управлінням і конкурентоспроможністю існує сильний і позитивний зв'язок.

Проблема конкурентоспроможності держави є важливою та актуальною темою для українських дослідників, особливо в контексті тих політичних, економічних та соціальних викликів, які постають перед країною.

Пріоритети підвищення конкурентоспроможності вищої освіти в контексті регіонального розвитку О. Кузьменко та Н. Кузьменко (2021) [18]: У цьому дослідженні розглянуто поточний стан і перспективи вищої освіти в Україні, а також запропоновано деякі пріоритети та заходи для підвищення її конкурентоспроможності та якість. У дослідженні використано набір індикаторів для аналізу конкурентоспроможності регіональної системи вищої освіти та запропоновано деякі рекомендації щодо підвищення ефективності, результативності та інноваційності закладів вищої освіти.

«Конкурентоспроможність української економіки: інституційні та структурні аспекти» О. Кизими (2018)[19] аналізує інституційні та структурні чинники, що впливають на конкурентоспроможність української економіки, а також оцінено вплив Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на економічний розвиток та інтеграція України.

«Конкурентоспроможність регіонів України: теоретичні та методологічні аспекти» О. Криворучко (2017) [20] досліджує теоретичні та методологічні аспекти регіональної конкурентоспроможності та розроблено комплексний та інтегрований підхід до вимірювання та порівняння конкурентоспроможності регіонів України. Запропоновано деякі стратегії та політику для підвищення регіональної конкурентоспроможності та зменшення регіональних диспропорцій в Україні.

«Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: теоретико-методологічні аспекти» Ою. Костюченко (2016) [21] досліджує теоретико-методологічні аспекти національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації та запропоновано нову концептуальну основу для розуміння та оцінки конкурентоспроможність національної економіки. Проаналізовано конкурентоспроможність української економіки та її детермінанти та запропоновано напрями її підвищення.

«Конкурентоспроможність аграрного сектору України в умовах європейської інтеграції» О. Коваленко (2015) [22] досліджує конкурентоспроможність аграрного сектору України в умовах європейської інтеграції та оцінено вплив поглибленої та всеосяжної вільної торгівлі. Зона (ПВЗВТ) між Україною та Європейським Союзом щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією та розвитку України. Рекомендовано деякі заходи та дії для підвищення конкурентоспроможності та стійкості аграрного сектору України.

У монографії О. Зубчика «Формування конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу (державно-управлінські аспекти)» (2019) [23] проаналізовано державну політику формування конкурентоспроможності держави з точки зору впливу політичних, економічних, соціальних, культурних, історичних, освітніх чинників у контексті політичного часу.

Кожне з цих досліджень має значення для публічного управління в Україні, оскільки вони аналізують різні аспекти та чинники, що впливають на здатність української економіки та її регіонів конкурувати на внутрішніх та зовнішніх ринках, а також пропонують рекомендації щодо підвищення її ефективності, інноваційності та стійкості.

Висновки

Наведені наукові дослідження аналізують різні аспекти конкурентоспроможності держави та вплив на неї публічного управління. Дослідження охоплюють різні аспекти та виміри конкурентоспроможності держави, такі як економічний, соціальний, екологічний, інституційний, технологічний та інтелектуальний. Вони розглядають теоретичні та емпіричні зв'язки між економічним зростанням і національною економічною конкурентоспроможністю, показують зв'язок між глобальною конкурентоспроможністю економіки та індексом інтелектуального капітал, пропонують концептуальну основу для їх аналізу, оцінюють конкурентоспроможність та якість життя України в контексті євроінтеграції, а також аналізують вплив Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на ці показники, оцінюють технологічну конкурентоспроможність країн-лідерів та України в цифровій економіці та пропонують інноваційно-інвестиційний механізм її підвищення.

Ці дослідження є важливими для державного управління, оскільки допомагають зрозуміти чинники, що впливають на здатність держави конкурувати на світовому ринку, забезпечувати високу якість життя громадян, реагувати на глобальні виклики та можливості. Також пропонуються рекомендації щодо підвищення ефективності конкурентоспроможності держави, такі як: розвиток інституційної основи державного управління, підвищення якості людського капіталу, стимулювання інноваційної діяльності, залучення іноземних інвестицій, поглиблення євроінтеграції, підвищення соціальної відповідальності громадян, держави, суспільства. Вони також надають приклади вимірювання та порівняння конкурентоспроможності держави на різних рівнях: місцевому, регіональному, національному та міжнародному.

Наукові дослідження конкурентоспроможності держави в умовах різних парадигм публічного управління мають велике значення для розвитку теорії публічного управління в Україні, оскільки вони допомагають розуміти, які чинники впливають на здатність держави ефективно конкурувати на світовому ринку, забезпечувати високий рівень життя своїх громадян, а також реагувати на глобальні виклики та можливості.

Література

1. Porter M. The Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1990. 855 p.

2. Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers: Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. New York: Random House, 1987. 677 p.

3. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. New York: Free Press, 1992. 418 p.

4. Landes D. The Wealth and Poverty of Nations: Why Some Are So Rich and Some So Poor. New York: W. W. Norton & Company, 1998. 650 p.

5. Friedman T. L. The World Is Flat: A Brief History of the Twenty-first Century. New York: Farrar, Straus and Giroux, 2005. 488 p.

6. Collier P. The Bottom Billion: Why the Poorest Countries are Failing and What Can Be Done About It. Oxford: Oxford University Press, 2007. 224 p.

7. Florida R. The Rise of the Creative Class: And How It's Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books, 2002. 434 p.

8. Wilkinson R., Pickett C. The Spirit Level: Why More Equal Societies Almost Always Do Better. London: Allen Lane, 2009. 352 p.

9. Acemoglu D., Robinson J. A. Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. New York: Crown Business, 2012. 529 p.

10. Moretti E. The New Geography of Jobs. Boston: Houghton Mifflin Harcourt, 2012. 304 p.

11. Yeter M. Public Administration and Competitiveness - Transmission Channels and Measurement Issues. International Journal of Public Administration. 2015. Vol. 38, No. 13-14. P. 1020-1031.

12. Nasi G., Cucciniello M., Mele V., Ongaro E. A Systematic Review of the Literature on Urban Competitiveness: A 30-Year Assessment and Public Administration Agenda for the Future. Public Administration Review. 2022. Vol. 82, No. 1. P. 1-16.

13. Sobol A. Management in public administration, based on competences. Zeszyty Naukowe Politechniki Poznanskiej. Organizacja i Zarz^dzanie. 2020. No. 81. P. 117-128.

14. Kapoor A., Zorner W. The Past and Future of Competitiveness Research: A Review and Research Agenda. Competitiveness Review. 2019. Vol. 29, No. 2. P. 118-140.

15. Placek M., Klimova V., Kozubikova L., Smrcka L. Public administration and economic competitiveness in the countries of the Visegrad Group. Administratie si Management Public. 2018. No. 30. P. 6-23.

16. Azzoni C., Guilhoto J., Haddad E., Hewings G., Laes M., Moreira G. Public Administration and Regional Competitiveness: A Study of Brazilian States. Regional Studies. 2017. Vol. 51, No. 4. P. 558-570.

17. Sinkien J., Martinkien J. Public Administration and Competitiveness of the Member States of the European Union. Public Policy and Administration. 2015. Vol. 14, No. 2. P. 212-227.

18. Кузьменко О., Кузьменко Н. Пріоритети підвищення конкурентоспроможності вищої освіти в контексті регіонального розвитку. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2021. No 1 (89). С. 7-18.

19. Кизима О. Конкурентоспроможність української економіки: інституційні та структурні аспекти. Економіка України. 2018. No 9. С. 3-18.

20. Криворучко О. Конкурентоспроможність регіонів України: теоретико-методологічні аспекти. Економіка та держава. 2017. No 2. С. 5-10.

21. Костюченко О. Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: теоретико-методологічні аспекти. Економіка та суспільство. 2016. No 4. С. 1-7.

22. Коваленко О. Конкурентоспроможність аграрного сектору України в умовах європейської інтеграції. Економіка АПК. 2015. No 7. С. 5-13.

23. Зубчик О. А. Формування конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу (державно-управлінські аспекти): монографія. К: «Поліграф Плюс», 2019. 408 с.

References

1. Porter M. The Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1990. 855 p.

2. Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers: Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. New York: Random House, 1987. 677 p.

3. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. New York: Free Press, 1992. 418 p.

4. Landes D. The Wealth and Poverty of Nations: Why Some Are So Rich and Some So Poor. New York: W. W. Norton & Company, 1998. 650 p.

5. Friedman T. L. The World Is Flat: A Brief History of the Twenty-first Century. New York: Farrar, Straus and Giroux, 2005. 488 p.

6. Collier P. The Bottom Billion: Why the Poorest Countries are Failing and What Can Be Done About It. Oxford: Oxford University Press, 2007. 224 p.

7. Florida R. The Rise of the Creative Class: And How It's Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books, 2002. 434 p.

8. Wilkinson R., Pickett C. The Spirit Level: Why More Equal Societies Almost Always Do Better. London: Allen Lane, 2009. 352 p.

9. Acemoglu D., Robinson J. A. Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. New York: Crown Business, 2012. 529 p.

10. Moretti E. The New Geography of Jobs. Boston: Houghton Mifflin Harcourt, 2012. 304 p.

11. Yeter M. Public Administration and Competitiveness - Transmission Channels and Measurement Issues. International Journal of Public Administration. 2015. Vol. 38, No. 13-14. P. 1020-1031.

12. Nasi G., Cucciniello M., Mele V., Ongaro E. A Systematic Review of the Literature on Urban Competitiveness: A 30-Year Assessment and Public Administration Agenda for the Future. Public Administration Review. 2022. Vol. 82, No. 1. P. 1-16.

13. Sobol A. Management in public administration, based on competences. Zeszyty Naukowe Politechniki Poznanskiej. Organizacja i Zarz^dzanie. 2020. No. 81. P. 117-128.

14. Kapoor A., Zorner W. The Past and Future of Competitiveness Research: A Review and Research Agenda. Competitiveness Review. 2019. Vol. 29, No. 2. P. 118-140.

15. Placek M., Klimova V., Kozubikova L., Smrcka L. Public administration and economic competitiveness in the countries of the Visegrad Group. Administratie si Management Public. 2018. No. 30. P. 6-23.

16. Azzoni C., Guilhoto J., Haddad E., Hewings G., Laes M., Moreira G. Public Administration and Regional Competitiveness: A Study of Brazilian States. Regional Studies. 2017. Vol. 51, No. 4. P. 558-570.

17. Sinkien J., Martinkien J. Public Administration and Competitiveness of the Member States of the European Union. Public Policy and Administration. 2015. Vol. 14, No. 2. P. 212-227.

18. Kuzmenko, O., & Kuzmenko, N. (2021). Pryorytety pidvyshchennia konkurentospromozhnosti vyshchoi osvity v konteksti rehionalnoho rozvytku [Priorities for increasing the competitiveness of higher education in the context of regional development]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky [Bulletin of Zhytomyr State Technological University. Series: Economic Sciences], 1(89), 7-18.

19. Kyzyma, O. (2018). Konkurentospromozhnist ukrainskoi ekonomiky: instytutsiini ta strukturni aspekty [Competitiveness of the Ukrainian economy: institutional and structural aspects]. Ekonomika Ukrainy [Economy of Ukraine], 9, 3-18.

20. Kryvoruchko, O. (2017). Konkurentospromozhnist rehioniv Ukrainy: teoretykometodolohichni aspekty [Competitiveness of the regions of Ukraine: theoretical and methodological aspects]. Ekonomika ta derzhava [Economy and State], 2, 5-10.

21. Kostyuchenko, O. (2016). Konkurentospromozhnist natsionalnoi ekonomiky v umovakh hlobalizatsii: teoretyko-metodolohichni aspekty [Competitiveness of the national economy in the conditions of globalization: theoretical and methodological aspects]. Ekonomika ta suspilstvo [Economy and Society], 4, 1-7.

22. Kovalenko, O. (2015). Konkurentospromozhnist ahrarnoho sektoru Ukrainy v umovakh yevropeiskoi intehratsii [Competitiveness of the agricultural sector of Ukraine in the conditions of European integration]. Ekonomika APK [Economy of Agroindustrial Complex], 7, 5-13.

23. Zubchyk, O.A. (2019). Formuvannia konkurentospromozhnosti derzhavy v perspektyvi politychnoho chasu (derzhavno-upravlinski aspekty): monohrafiia [Formation of the competitiveness of the state in the perspective of political time (state-management aspects): monograph]. Polihraf Pljus.

Размещено на Allbest.ru