Державна політика впровадження медіації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти

Державна політика впровадження медіації в Україні

Кухарчук Петро Михайлович кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування

Анотація

Україна на сучасному етапі розвиту громадянського суспільства вивчає і впроваджує кращий досвід розвинутих країн з нормативно-правової практики вирішення трудових спорів, зокрема Законом України «Про медіацію» унормовані принципи медіації по вирішенню індивідуальних трудових спорів, удосконалено понятійний апарат, запропоновано до впровадження в практику принцип заохочення до діалогу, щодо вироблення й прийняття взаємовигідних рішень.

Розбудова інституту медіації в Україні, потребує вироблення нових механізмів державного управління щодо гармонійного впровадження медіації в практику підготовки фахівців, ознайомлення працівників і держаних службовців щодо проведення процедур медіації.

Крім того, «фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб'єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації» [1].

Вивчення й формування пропозицій щодо становлення інституту медіації є необхідною умовою інституціонального розвитку законодавства України, насамперед на сьогодні є можливість залучати фахівців Національної служби посередництва та примирення, які уже мають певний досвід до подолання спірних питань щодо конфліктних ситуацій на робочих місцях.

На нашу думку, потреба є в інформуванні широкої громадськості та підприємців про існування медіації, її переваги та способи застосування. Вважаємо, вкрай необхідно розробити та запустити систему інформування населення, державних службовців.

Поряд з тим, роз'яснити значення терміну «медіація», розповісти про доступну інформацію про те де можна ознайомитись з чинними правилами, вартість послуг і як знайти медіатора, зокрема в додатку «Дія».

Ключові слова: медіація, медіатор, медіаційна угода, державне управління, трудовий спір

Kukharchuk Petro Mykhailovych PhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Management and Administration, Communal Institution of Higher Education "Vinnytsia Academy of Continuing Education", Vinnytsia

STATE POLICY OF IMPLEMENTATION OF MEDIATION IN

UKRAINE

Abstract

At the current stage of the development of civil society, Ukraine studies and implements the best experience of developed countries in the regulatory and legal practice of resolving labor disputes, in particular, the Law of Ukraine "On Mediation" regulates the principles of mediation for the resolution of individual labor disputes, the conceptual apparatus is improved, the principle of encouragement is proposed for implementation in practice to dialogue, regarding the development and adoption of mutually beneficial decisions.

The development of the institution of mediation in Ukraine requires the development of new state management mechanisms for the harmonious implementation of mediation in the practice of training specialists, familiarization of employees and civil servants with regard to the conduct of mediation procedures.

In addition, "individuals, legal entities or groups of individuals who have turned to a mediator (mediators) or an entity providing mediation, with the aim of preventing the occurrence or settlement of a conflict (dispute) between them through mediation and concluded an agreement on mediation » [1].

The study and formation of proposals for the formation of the institution of mediation is a necessary condition for the institutional development of the legislation of Ukraine, first of all, today there is an opportunity to involve specialists of the National Mediation and Conciliation Service, who already have some experience in overcoming controversial issues regarding conflict situations at workplaces.

In our opinion, there is a need to inform the general public and entrepreneurs about the existence of mediation, its advantages and methods of application. We believe that it is extremely necessary to develop and launch a system of informing the population and civil servants.

Along with that, clarify the meaning of the term "mediation", talk about the available information about where you can get acquainted with the current rules, the cost of services and how to find a mediator, in particular in the "Action" application.

Keywords: mediation, mediator, mediation agreement, public administration, labor dispute

Постановка проблеми. На нашу думку, впровадження інституту медіації в Україні як альтернативи шляхів подолання спорів тепер актуалізується іще більше, так як в умовах воєнного стану, та маючи великі завдання щодо забезпечення умов проживання великої кількості внутрішьопереміщених і зовнішньопереміщених. Через це, необхідно вивчати та впроваджувати всі механізми медіації в практику вирішення трудових спорів як для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, проводити інформування та цифровізацію цих послуг, ознайомлювати з доступністю отримання інформації про медіаторів, їхні кваліфікаційні вимоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До висвітлення проблем медіації зверталися вітчизняні науковці Андреєва О. В. [2], Гаврилюк Р. Ю., Пацурківський П. С. [3], Гринь Д. В. [4], Долинська М. С. [5], Жомарткизи М. [6], Іваниця А. В. [7], Кармаза О. [8], Коваленко І. В., Поєдинок В. В. [9], Кірдан О. П. [10], Кологойда О. В., Сливінська А. В. [11], Лопушинський І. П., Ковальська Н. М., Демченко В. М. [12], Майстренко К. М. [13], та ін.

Проте, на нашу думку, на сьогодні є недостатньо наукових напрацювань, щодо розвитку й становлення інституту медіації в Україні, тому вивчення питань етики медіації, механізмів досудових вирішення трудових спорів постає актуальним питанням дослідження.

Мета статті - дослідження особливостей становлення правових засад інституту медіації в Україні та впровадження в систему публічного управління.

Виклад основного матеріалу. Становлення інституту медіації в Україні, відповідає прагненням нашого народу до входження в Європейський Союз, що вимагає узгодження вітчизняного законодавства.

Поряд з тим, становлення інституту медіації в Україні являється пріоритетним, що надає можливість враховувати стандарти розвинутих країн ЄС та їх гарантії доступу громадянин до вирішення спорів у позасудових можливостях.

Важливою віхою становлення інституту медіації в Україні є приєднання до Конвенції ООН про міжнародне врегулювання спорів (Сінгапурська конвенція про медіацію) у 7 серпня 2019 р. [14].

Закріплення на державному рівні пріоритетності розвитку альтернативних способів вирішення спорів, зокрема медіації, визнається у відповідних державних документах: Національній економічній стратегії на період до 2030 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03 2021р. № 179 [15], за стратегічним напрямом «Верховенство права», в Національній стратегії у сфері прав людини, затвердженій Указом Президента України від 24.03.2021 р. № 119/2021 [16], за стратегічним напрямом «Забезпечення права на справедливий суд», в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 471 [17].

Важливою віхою для національного законодавства стало прийняття Закону України «Про медіацію» у 2021 році. Відповідно до цього закону «який визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов'язані з цією процедурою» [1].

Відповідно до статті першої цього закону дано визначення процедур і значень термінів, які будуть використовуватися у практиці застосування медіації в Україні. А саме:

«1) договір про проведення медіації - угода про надання послуг з проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), укладена сторонами можливого або наявного конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у погодженій ними усній чи письмовій формі, яка відповідає вимогам закону;

медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію;

медіаційна угода - письмова угода учасників правовідносин про спосіб врегулювання всіх або певних конфліктів (спорів), які виникли або можуть виникнути між ними, шляхом проведення медіації. Медіаційна угода може укладатися у формі медіаційного застереження в договорі або у формі окремої угоди;

медіація - позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів;

об'єднання медіаторів - добровільне об'єднання, утворене відповідно до Закону України «Про громадські об'єднання» для здійснення та захисту прав і свобод членів такого об'єднання та/або розвитку медіації, та/або сприяння впровадженню культури мирного вирішення конфліктів (спорів), та/або здійснення професійного самоврядування медіаторів, та/або для забезпечення надання послуги з медіації;

правила проведення медіації - порядок та методика проведення медіації, права та обов'язки учасників медіації, визначені договором про проведення медіації або затверджені суб'єктом, що забезпечує проведення медіації, відповідно до вимог цього Закону;

сторони медіації - фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб'єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації;

суб'єкт, що забезпечує проведення медіації, - юридична особа будь- якої організаційно-правової форми, що забезпечує надання послуги з медіації та веде реєстр медіаторів;

угода за результатами медіації - угода, що фіксує результат домовленості сторін медіації у погодженій між ними усній чи письмовій формі з урахуванням вимог закону;

учасники медіації - медіатор (медіатори), сторони медіації, їхні представники, законні представники, захисники, перекладач, експерт та інші особи, визначені за домовленістю сторін медіації.» [1].

Науковці Н.Г. Гетьманцева та І.Г. Козуб класифікують форми захисту спірних питань так: «1) звернення працівника до профспілкової організації для врегулювання розбіжностей, що виникли між ним і роботодавцем (у випадку, якщо такий працівник є членом профспілкової організації); 2) звернення до комісії з трудових спорів; 3) звернення до суду (у випадку не створення комісії з трудових спорів на підприємстві, в установі, організації або оскарження рішення комісії з трудових спорів); 4) звернення до інспекції або органу, що уповноважений здійснювати нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю; 5) звернення до прокурора щодо захисту трудових прав та інтересів» [18, с. 41-42].

На переконання Лях І. О., «на сучасному етапі розвитку Україна потребує формування системивирішення індивідуальних трудових спорів, що включала б судові та позасудові методи. У зв'язку із зазначеним, на підставі проаналізованого успішного досвіду зарубіжних країн, із врахуванням недоліків впровадження медіації вважаємо доцільним запропонувати напрямки розвитку, вдосконалення процедури медіації при вирішенні індивідуальних трудових спорів. Визначення концептуальних засадзапровадження інституту медіації у трудовому праві України дозволить окреслити, розкрити ключові ідеї, на яких має ґрунтуватися процес введення інституту медіації в український правовий простій, визначити найбільш принципові напрямки, пріоритети» [19, с.15].

Крестовська Н.М., Щамбура Д.В. стверджують, що «неофіційне правове регулювання медіації та медіаторської діяльності, поряд з офіційним правом, володіє ознаками нормативності, легітимності, легальності, чинності. Водночас творення та розвиток неофіційного права має відмінний від офіційного права характер: його творцем виступає медіаторська спільнота як на національному, так і наднаціональному рівнях. Офіційне та неофіційне право у регулюванні діяльності медіаторів не є конкуруючими системами норм: навпаки, вони перебувають у діалектичній єдності, доповнюючи одна одну. Офіційне право регулює ті аспекти медіації та медіаторської діяльності, які пов'язані з функціонуванням офіційної системи врегулювання конфліктів/ спорів та визнанням результатів альтернативного вирішення спорів. Водночас альтернативне вирішення спорів з допомогою медіатора відбувається з урахуванням приписів офіційного права (в «тіні права»). Наявність неофіційного правового регулювання та визнання його валідності зацікавленими суб'єктами права (в тому числі суб'єктами офіційної правової системи) дозволяє уникнути надмірної державної зарегульованості медіації та медіаторської діяльності і тим самим сприяти розвитку системи альтернативного вирішення спорів.» [20, с. 354]

Відповідно до Кодекс професійної етики медіатора, основними принципами професійної етики медіатора є:

«2.1. Незалежність. Медіатор діє незалежно від впливу будь-яких осіб на нього щодо проведення медіації та/або щодо досягнення певного результату медіації.

Нейтральність. Медіатор виявляє нейтральність щодо сторін медіації, не оцінює їхню поведінку, рішення та/або погляди. Позначення порушення сторонами правових норм або порядку проведення медіації не є втратою нейтральності медіатором.

Медіатор утримується від участі в медіації у конфліктах (спорах), щодо змісту та/або результатів вирішення яких він має зацікавленість, або за наявності іншого конфлікту інтересів, відмовляється від участі в медіації у випадку неможливості зберегти нейтральність.

Неупередженість. Медіатор діє з позиції неупередженого ставлення до сторін, їхньої поведінки, рішень, суджень. Медіатор утримується від проведення або продовження медіації між особами, щодо принаймні однієї з яких він має упереджене ставлення (позитивне чи негативне).

Конфіденційність. Медіатор дотримується вимог щодо конфіденційності, визначених Законом України “Про медіацію”, іншим законодавством та цим Кодексом. При визначенні меж конфіденційності сторонами медіації медіатор робить застереження щодо обмежень конфіденційності. Відповіді на будь-які запити про підготовку до медіації та/або проведення медіації формулюються з урахуванням вимог щодо конфіденційності та з дотримання інших принципів та правил медіації. Медіатор дотримується принципу конфіденційності без обмежень у часі, якщо інше не визначено сторонами.

Добровільність. Медіатор з власної волі бере участь у медіації в конкретному конфлікті (спорі) та приймає рішення про вихід із медіації. Рішення про участь чи вихід приймається медіатором відповідально, з урахуванням умов та обставин ситуації. Медіатор не зобов'язаний пояснювати сторонам причину свого виходу, але може зробити це з власної волі.

Медіатор інформує всіх учасників медіації про важливість дотримання принципу добровільності щодо участі в медіації всіма учасниками процесу та, відповідно до закону, неприпустимість примусу до врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації.

Самовизначення. Медіатор інформує всіх учасників медіації про важливість дотримання принципу самовизначення та рівності прав сторін медіації. Медіатор звертає увагу сторін медіації, що результат медіації залежить від їхнього щирого наміру порозумітися та мирним ненасильницьким шляхом знайти взаємоприйнятне рішення конфлікту (спору).

Відповідальне ставлення до підтримання належного рівня професійної компетентності. Медіатор має бути компетентним у питаннях стосовно процедури медіації, визначених законодавством та стандартами практики, що передбачає наявність необхідних знань, умінь та навичок.» [21].

Крім того, важливе значення відіграє Кодекс Етики медіатора щодо вирішення трудових та корпоративних спорів[22].

Також доповнюють становлення і розвиток інституту медіації в України, зміни до Кодексу законів про працю, внесені 16 листопада 2021 року, а саме доповнено статтю 222, «Стаття 222-1. Врегулювання трудових спорів шляхом медіації

Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених статтею 221 цього Кодексу.

Участь у процедурі медіації може бути визнана поважною причиною у розумінні статей 225 і 234 цього Кодексу» [23]

Висновки

медіація державний спір

Впровадження інституту медіації в Україні, як обов'язкової досудової процедури при вирішенні індивідуальних трудових спорів слугуватиме імперативом для сторін проходження даного етапу до звернення до суду. Поряд з проаналізованими перевагами обов'язкова медіація має певні недоліки. Зокрема успішність медіації залежить від готовності сторін до компромісу у вирішенні спору. Враховуючи специфіку індивідуальних трудових спорів, зберігається ризик формування незадоволеності результатом медіації зокрема та правовою системою взагалі. Наприклад, працівник з метою збереження робочого місця вимушений поступитися своїми вимогами.

Переконані, що успішність медіації залежить від готовності сторін до компромісу, що видається можливим за умови добровільної згоди до участі у медіації за відсутності примусу суду чи обов'язковості закону. Роботодавець у спорі наділений більшими ресурсами: використання локальних актів, підтримка професійної правничої допомоги, фінансові можливості. Зазначені важелі мають вплив на працівника при врегулюванні спору на умовах, що не відповідають його інтересам.

У перспективі медіація не повинна стати перешкодою звернення до суду, має залишатися альтернативою процедурою, вигідною та привабливою для сторін спору. Єдина перевага запровадження обов'язкової медіації - це сприяння швидшому процесу її запровадження.

Важливим фактором, що впливає на рівень довіри до процедури медіації, визнається професійність медіатора, його особисті якості. Вважаємо, що медіація різних видів спорів вимагає різних знань і навичок. Зокрема медіатор, що працює в трудових спорах має знати відповідні норми законодавства, мати професійний і життєвий досвід. Серед обов'язків медіатора відповідно до ЗУ «Про медіацію» передбачено підвищення свого професійного рівня. Вбачаємо необхідним більш детально врегулювати дану вимогу в підзаконному нормативному акт, зокрема, порядок і процедуру підвищення кваліфікації.

Виникає необхідність створення ефективного механізму забезпечення виконання угод про врегулювання спору за результатами медіації у вирішенні спору, що не передавався на розгляд суду. Українське законодавство не передбачає гарантій виконання домовленостей, досягнутих та оформлених угодою за результатами медіації при вирішенні індивідуальних трудових спорів, не визначає певної спрощеної процедури та строків виконання даної угоди. Розробка такого механізму дозволить уникнути перетворення медіації у формальний процес.

Вважаємо, що освітні програми підготовки та перепідготовки державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування повинні обов'язково включати курс з медіації, що дозволить опанувати не тільки необхідними знаннями у відповідній процедурі, а й сформувати бачення її переваг порівняно з іншими методами вирішення спорів.

Література

Про медіацію: Закон України від 16 листопада 2021 року № 1875-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1875-IX#Text (дата звернення 03.01.2024)

Андреєва О. В. Медіація як ефективний спосіб вирішення економічних спорів в умовах воєнного стану та в післявоєнний період [Електронний ресурс] / О. В. Андреєва // Право України. - 2023. - № 10. - С. 101-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_ 2023_10_9 (дата звернення 20.02.2024).

Гаврилюк Р. Ю. Правосуддя та медіація як конкурентні взаємодоповнюючі системи вирішення конфліктів (спорів) у суспільстві [Електронний ресурс] / Р. О. Гаврилюк, П. С. Пацурківський // Право України. - 2022. - № 2. - С. 143-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2022_2_13 (дата звернення 20.02.2024).

Гринь Д. В. Медіація як один із альтернативних способів вирішення індивідуальних

трудових спорів: досвід зарубіжних країн [Електронний ресурс] / Д. В. Гринь // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2022. - Вип. 72(2). - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2022_72(2) 4 (дата звернення 20.02.2024).

Долинська М. С. Медіація як одна із функцій українського нотаріального процесу [Електронний ресурс] / М. С. Долинська // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/anpopr_2022_2_15 (дата звернення 20.02.2024).

Жомарткизи М. Медіація у вирішенні міжнародних економічних конфліктів. Ефективні підходи та перспективи [Електронний ресурс] / М. Жомарткизи // Аналітично- порівняльне правознавство. - 2023. - № 6. - С. 194-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/anpopr_2023_6_36 (дата звернення 20.02.2024).

Іваниця А. В. Медіація як спосіб врегулювання правових спорів в умовах воєнного стану [Електронний ресурс] / А. В. Іваниця // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - № 2. - С. 511-517. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvdv_s_2022_2_78 (дата звернення 20.02.2024).

Кармаза О. Медіація та переговори як альтернативні способи вирішення спорів [Електронний ресурс] / О. Кармаза // Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 5. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2020_5_3 (дата звернення 20.02.2024).

Коваленко І. В. Медіація в корпоративних спорах [Електронний ресурс] /

І. В. Коваленко, В. В. Поєдинок // Право України. - 2021. - № 6. - С. 117-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2021_6_10 (дата звернення 20.02.2024).

Кірдан О. П. Медіація як складник соціальних навичок та фахових компетентостей майбутніх соціальних працівників [Електронний ресурс] / О. П. Кірдан // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. - 2023. - № 3. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2023_3_17 (дата звернення 20.02.2024).

Кологойда О. В. Медіація як альтернативний спосіб вирішення корпоративних спорів [Електронний ресурс] / О. В. Кологойда, А. В. Сливінська // Право і суспільство. - 2022. - № 3. - С. 83-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2022_3_15 (дата звернення 20.02.2024).

Лопушинський І. П., Ковальська Н. М., Демченко В. М. Медіація як засіб вирішення суперечок у публічному управлінні: гуманістичний аспект. Вісник Херсонського національного технічного університету. 1(80). Херсон. 2022. С. 110-119. DOI: https://doi.org/10.35546/ kntu2078-4481.2022.1.13. (дата звернення 20.02.2024).

Майстренко К. М. Медіація як сучасна технологія вирішення конфліктів в системі публічного управління [Електронний ресурс] / К. М. Майстренко // Інвестиції: практика та досвід. - 2023. - № 5. - С. 120-124. (дата звернення 20.02.2024).

United Nations Convention on International Settlement Agreements Resulting from Mediation. URL: http://www.uncitral.org/pdf/english/commissionsessions/51stsession/Annex_I.pdf. (дата звернення 03.01.2024)

Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова КМУ від 3 березня 2021 р. № 179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179- 2021-%D0%BF#Text (дата звернення 03.01.2024)

Про Національну стратегію у сфері прав людини: Указ Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text (дата звернення 03.01.2024)

Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України: Постанова

КМУ від 12 червня 2020 р. № 471. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471-2020-

%D0%BF#Text (дата звернення 03.01.2024)

Гетьманцева Н.Г., Козуб І.Г. Засіб, спосіб і форма захисту трудових прав. Адвокат. 2009. № 11. С. 37-42.

Лях І. О. Проблеми теорії і практики запровадження інституту медіації у трудовому праві : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2020. 27 с.

Крестовська Н. М., Щамбура Д. В. Регулювання медіації: перетин офіційного та неофіційного права. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 1. С. 352-356. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-1/88 (дата звернення: 03.03.2024).

Кодекс етики медіатора. Національна асоціація медіаторів України. URL : http:// namu.com.ua/ua/info/mediators/ethical-code (дата звернення: 03.08.2024).

Кодекс Етики медіатора трудових та корпоративних спорів / за заг. ред. А. А. Нечай. Київ : Видавнича група «Шкільний світ», 2021. 23 с.

Кодекс законів про працю України. Закон №322 від -VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 10.04.2024).

References

Pro mediatsiiu.[About mediation] Zakon Ukrainy vid 16 lystopada 2021 roku № 1875- IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text [in Ukrainian].

Andreieva O. V. Mediatsiia yak efektyvnyi sposib vyrishennia ekonomichnykh sporiv v umovakh voiennoho stanu ta v pisliavoiennyi period [Elektronnyi resurs] / O. V. Andreieva // Pravo Ukrainy. - 2023. - № 10. - S. 101-111. - Rezhym dostupu: ttp://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_ 2023_10_9 [in Ukrainian].

Havryliuk R. Yu. Pravosuddia ta mediatsiia yak konkurentni vzaiemodopovniuiuchi systemy vyrishennia konfliktiv (sporiv) u suspilstvi [Elektronnyi resurs] / R. O. Havryliuk, P. S. Patsurkivskyi // Pravo Ukrainy. - 2022. - № 2. - S. 143-160. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2022_2_13 [in Ukrainian]..

Hryn D. V. Mediatsiia yak odyn iz alternatyvnykh sposobiv vyrishennia indyvidualnykh

trudovykh sporiv: dosvid zarubizhnykh krain [Elektronnyi resurs] / D. V. Hryn // Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Pravo. - 2022. - Vyp. 72(2). - S. 15-19. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2022_72(2) 4 [in Ukrainian].

Dolynska M. S. Mediatsiia yak odna iz funktsii ukrainskoho notarialnoho protsesu [Elektronnyi resurs] / M. S. Dolynska // Analitychno-porivnialne pravoznavstvo. - 2022. - № 2. - S. 74-78. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/anpopr_2022_2_15 [in Ukrainian].

Zhomartkyzy M. Mediatsiia u vyrishenni mizhnarodnykh ekonomichnykh konfliktiv. Efektyvni pidkhody ta perspektyvy [Elektronnyi resurs] / M. Zhomartkyzy // Analitychno- porivnialne pravoznavstvo. - 2023. - № 6. - S. 194-205. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/anpopr_2023_6_36 [in Ukrainian].

Ivanytsia A. V. Mediatsiia yak sposib vrehuliuvannia pravovykh sporiv v umovakh voiennoho stanu [Elektronnyi resurs] / A. V. Ivanytsia // Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. - 2022. - № 2. - S. 511-517. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvdv_s_2022_2_78 [in Ukrainian].

Karmaza O. Mediatsiia ta perehovory yak alternatyvni sposoby vyrishennia sporiv [Elektronnyi resurs] / O. Karmaza // Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. - 2020. - № 5. - S. 13-18. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2020_5_3 [in Ukrainian]..

Kovalenko I. V. Mediatsiia v korporatyvnykh sporakh [Elektronnyi resurs] / I. V. Kovalenko, V. V. Poiedynok // Pravo Ukrainy. - 2021. - № 6. - S. 117-127. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/prukr_2021_6_10 [in Ukrainian]..

Kirdan O. P. Mediatsiia yak skladnyk sotsialnykh navychok ta fakhovykh kompetentostei maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv [Elektronnyi resurs] / O. P. Kirdan // Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho. - 2023. - № 3. - S. 96-100. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2023_3_17. [in Ukrainian].

Kolohoida O. V. Mediatsiia yak alternatyvnyi sposib vyrishennia korporatyvnykh sporiv [Elektronnyi resurs] / O. V. Kolohoida, A. V. Slyvinska // Pravo i suspilstvo. - 2022. - № 3. - S. 83-93. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2022_3_15 [in Ukrainian].

Lopushynskyi I. P., Kovalska N. M., Demchenko V. M. Mediatsiia yak zasib vyrishennia superechok u publichnomu upravlinni: humanistychnyi aspekt. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. 1(80). Kherson. 2022. S. 110-119. DOI: https://doi.org/10.35546/ kntu2078-4481.2022.1.13. [in Ukrainian]..

Maistrenko K. M. Mediatsiia yak suchasna tekhnolohiia vyrishennia konfliktiv v systemi publichnoho upravlinnia [Elektronnyi resurs] / K. M. Maistrenko // Investytsii: praktyka ta dosvid. - 2023. - № 5. - S. 120-124. [in Ukrainian]..

United Nations Convention on International Settlement Agreements Resulting from Mediation. URL: http://www.uncitral.org/pdf/english/commissionsessions/51 stsession/Annex_I.pdf.

Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku [On approval of the National Economic Strategy for the period up to 2030] Postanova KMU vid 3 bereznia 2021 r. № 179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#Text[in Ukrainian]..

Pro Natsionalnu stratehiiu u sferi prav liudyny. [About the National Strategy in the field of human rights]. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 24 bereznia 2021 roku № 119/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text[in Ukrainian]..

Pro zatverdzhennia Prohramy diialnosti Kabinetu Ministriv Ukrainy. [On approval of the Program of Activities of the Cabinet of Ministers of Ukraine]Postanova KMU vid 12 chervnia 2020 r. № 471. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/471-2020-%D0%BF#Text[in Ukrainian]..

Zasib, sposib i forma zakhystu trudovykh pravю. [Means, method and form of protection of labor rights] Hetmantseva N.H., Kozub I.H. Advokat. 2009. № 11. S. 37-42. [in Ukrainian]..

Problemy teorii i praktyky zaprovadzhennia instytutu mediatsii u trudovomu pravi. [Problems of the theory and practice of introducing the institution of mediation in labor law] Liakh I. O. avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk: 12.00.05. Kharkiv, 2020. 27 p. [in Ukrainian]..

Rehuliuvannia mediatsii: peretyn ofitsiinoho ta neofitsiinoho prava.[Regulation of mediation: intersection of official and unofficial law ]. Krestovska N. M., Shchambura D. V. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2021. № 1. S. 352-356. URL: https://doi.org/ 10.32782/2524-0374/2021-1/88 [in Ukrainian]..

Kodeks etyky mediatora.[ Кодекс етики медіатора]. Natsionalna asotsiatsiia mediatoriv Ukrainy. URL : http://namu.com.ua/ua/info/mediators/ethical-code [in Ukrainian]..

Kodeks Etyky mediatora trudovykh ta korporatyvnykh sporiv [ Code of Ethics of a mediator of labor and corporate disputes]. za zah. red. A. A. Nechai. Kyiv : Vydavnycha hrupa «Shkilnyi svit», 2021. 23 s. [in Ukrainian].

Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy. [Labor Code of Ukraine ]. Закон №322 від -VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/322-08#Text . [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru