Інституціоналізація органів публічної влади як суб’єктів публічно-службових відносин в процесі реалізації публічної влади

Размещено на http://www.allbest.ru

Інституціоналізація органів публічної влади як суб'єктів публічно-службових відносин в процесі реалізації публічної влади

Андреєв Василь Миколайович кандидат наук з державного управління, Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України

Анотація

Автором досліджено інституціоналізацію органів публічної влади у якості суб'єктів публічно-службових відносин під час реалізації публічної влади. Автор здійснює аналіз структури та функціонування органів влади, висвітлює ключові аспекти інституціоналізації, включаючи створення законодавчої бази, організаційну структуру, процедури прийняття рішень, контроль та нагляд, а також прозорість та відкритість. Розкрито, як інституціоналізація може сприяти підвищенню ефективності та легітимності управління державою, а також визначити методи оптимізації цього процесу з метою поліпшення взаємодії між владними органами та громадянами. Крім того, у статті розглядається актуальність проблеми інституціоналізації в контексті сучасних викликів, таких як розширення громадянських прав і свобод, швидкі зміни у суспільстві та технологіях, а також зростання вимог до відкритості, прозорості та відповідальності у діяльності владних структур. Дослідження спрямоване на виявлення ефективних стратегій та інструментів для покращення процесу інституціоналізації з метою забезпечення справедливого, ефективного та демократичного управління державою.

Доведено, що після розгляду основних аспектів інституціоналізації органів публічної влади, важливо вдивитися уважніше у кожен з них, збагативши розуміння їхньої значущості для побудови стійкої та ефективної системи управління державою. Кожен з цих аспектів, починаючи від створення правової бази й до забезпечення відкритості та контролю, відіграє визначальну роль у гарантуванні прозорості, відповідальності та демократичного розвитку державних інституцій. Вказано, що процедури прийняття рішень є важливим інструментом забезпечення відкритості, прозорості та відповідальності в діяльності органів публічної влади, що є важливим для підтримки демократичних цінностей та забезпечення ефективного управління. публічна влада інституціоналізація

Ключові слова. Інституціоналізація, органи публічної влади, публічно- службові відносини, реалізація публічної влади, прозорість, відкритість.

Andreev Vasyl Mykolayevich Candidate of Sciences in Public Administration, Chairman, Trade Union of Construction and Construction Materials Industry Workers of Ukraine,

INSTITUTIONALIZATION OF PUBLIC AUTHORITY BODIES AS SUBJECTS OF PUBLIC-SERVICE RELATIONS IN THE PROCESS OF EXERCISE OF PUBLIC AUTHORITY

Abstract

The author investigated the institutionalization of public authorities as subjects of public-service relations during the exercise of public authority. The author analyzes the structure and functioning of authorities, highlights key aspects of institutionalization, including the creation of a legislative framework, organizational structure, decision-making procedures, control and supervision, as well as transparency and openness. The author revealed how institutionalization can contribute to increasing the efficiency and legitimacy of state management, as well as to determine methods of optimizing this process in order to improve interaction between authorities and citizens. In addition, the article examines the relevance of the problem of institutionalization in the context of modern challenges, such as the expansion of civil rights and freedoms, rapid changes in society and technologies, as well as the growing demands for openness, transparency and responsibility in the activities of power structures. The study is aimed at identifying effective strategies and tools for improving the process of institutionalization in order to ensure fair, efficient and democratic governance of the state.

It has been proven that after considering the main aspects of the institutionalization of public authorities, it is important to take a closer look at each of them, enriching the understanding of their significance for building a stable and effective state management system. Each of these aspects, from creating a legal framework to ensuring openness and control, plays a decisive role in guaranteeing the transparency, accountability and democratic development of state institutions. It is indicated that decision-making procedures are an important tool for ensuring openness, transparency and accountability in the activities of public authorities, which is important for maintaining democratic values and ensuring effective management.

Keywords: Institutionalization, public authorities, public service relations, implementation of public authority, transparency, openness.

Постановка проблеми. Постановка проблеми полягає в необхідності ефективної інституціоналізації органів публічної влади як суб'єктів публічно- службових відносин. Зокрема, це включає створення та утримання формальних структур, правил і процедур, що регулюють їх діяльність. Актуальність цієї проблеми визначається постійними змінами у суспільстві, розвитком технологій, зростанням очікувань громадян до державного управління та необхідністю підвищення рівня прозорості, відкритості та ефективності владних структур. Відмова від вирішення цієї проблеми може призвести до недовіри громадян до владних інституцій, порушень законності та загрози демократичним засадам управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти проблеми ролі інституціоналізації органів публічної влади, як суб'єктів публічно- службових відносин в процесі реалізації публічної влади досліджували такі науковці, як: В. Баштанник, М. Карпа, Ю. Рак, С. Серьогін, Н. Липовська, Є. Бородін, О. Теребун, І. Юхно, В. Черниш, А. Гавриленко та інші.

Мета статті. Мета статті полягає у вивченні та аналізі інституціоналі- зації органів публічної влади як суб'єктів публічно-службових відносин.

Виклад основного матеріалу. Інституціоналізація органів публічної влади, як суб'єктів публічно-службових відносин, відіграє ключову роль у функціонуванні сучасного державного устрою. При цьому інституціоналізація визначається як процес створення і установлення інституційних структур, процедур і нормативів, які регулюють поведінку та взаємодію учасників публічно-службових відносин в рамках публічної влади.

М. Карпа [4] вважає, що заповнення простору управління державою надзвичайно важливе, адже його якість визначає ефективність та справедливість суспільного розвитку. Отже, основні аспекти інституціоналізації органів публічної влади можна розглянути ніжці в таблиці.

Таблиця 1

Основні аспекти інституціоналізації органів публічної влади

Розробка автора

Після розгляду основних аспектів інституціоналізації органів публічної влади, важливо вдивитися уважніше у кожен з них, збагативши розуміння їхньої значущості для побудови стійкої та ефективної системи управління державою. Кожен з цих аспектів, починаючи від створення правової бази й до забезпечення відкритості та контролю, відіграє визначальну роль у гарантуванні прозорості, відповідальності та демократичного розвитку державних інституцій.

Доречно наголосити, що створення законодавчої бази є фундаментальним етапом у формуванні системи управління державою. Цей аспект передбачає розробку та прийняття нормативних актів, які визначають повноваження, компетенції та процедури роботи органів публічної влади. Основні аспекти, які варто розглянути більш детально в цьому контексті, включають:

повноваження та компетенції: це визначення сфери діяльності та обсягу владних повноважень кожного органу. Ці норми визначають, які рішення може приймати кожен орган, які функції він виконує та які механізми він має для їх здійснення;

процедури роботи: це встановлення правил та процедур, які регулюють внутрішню діяльність органів, такі як порядок проведення засідань, прийняття рішень, взаємодія між членами органу та інші аспекти організації роботи;

взаємовідносини з іншими суб'єктами: це встановлення правил співробітництва та взаємодії органів публічної влади з іншими органами, які можуть бути як національними, так і місцевими, а також з громадськістю та іншими зацікавленими сторонами [3].

Отже, ці аспекти допомагають створити рамки, в межах яких органи публічної влади можуть ефективно функціонувати, дотримуючись законодавчих норм та процедур, що гарантує правову державність та захист прав громадян.

Необхідно відмітити думку вчених І. Юхно, В. Черниша та А. Гавриленка [9, с.1-28], що організаційна структура є ключовим елементом успішного функціонування органів публічної влади. Вона передбачає створення внутрішньої системи, яка розподіляє функції, визначає ланцюжок командування та встановлює механізми прийняття рішень.

Нижче на рисунку відображено основні аспекти організаційної структури, які є важливими для успішного функціонування органів публічної влади. Кожен з цих аспектів відображається у вигляді взаємозв'язаних етапів, що сприяють стабільності, ефективності та координації в управлінні.

Рис 1. Основні аспектів організаційної структури органів публічної влади, розробка автора.

Отже, рисунок наочно демонструє ключові аспекти організаційної структури органів публічної влади, зокрема важливість належного розподілу функцій та відповідальності, встановлення ефективного ланцюжка керівництва та механізмів координації, а також формування культури організації. Ці аспекти є основою для створення ефективного та стійкого управління, що сприяє досягненню мети та завдань органів публічної влади. Розуміння цих аспектів допомагає забезпечити гармонійне функціонування та досягнення успіхів у діяльності органів публічної влади.

Необхідно звернути увагу на думку вченого В. Баштанника [1, с. 6-8], що процедури прийняття рішень органами публічної влади є важливим елементом демократичного управління, оскільки вони впливають на життя громадян та розвиток суспільства в цілому. Вони передбачають визначення чітких та прозорих правил та процедур, які органи влади повинні дотримуватися при прийнятті рішень. Це означає, що кожен етап процесу прийняття рішення повинен бути чітко визначений і доступний для громадськості, а також повинен бути обґрунтованим та відкритим для обговорення та критики.

Ці процедури також повинні забезпечувати участь громадян у прийнятті рішень, зокрема через консультації, громадські слухання або інші форми зв'язку з населенням. Важливо, щоб участь громадян була не лише формальною, а й ефективною, тобто їхні думки та погляди повинні бути враховані при прийнятті рішення.

Крім того, процедури прийняття рішень повинні базуватися на об'єктивних даних та експертній оцінці, що допомагає забезпечити, що прийняті рішення будуть науково обґрунтованими та ефективними. Вони також повинні включати механізми контролю та звітності, які дозволяють відстежувати і оцінювати виконання прийнятих рішень та виявляти можливі проблеми чи недоліки у процесі їхньої реалізації [2].

Отже, процедури прийняття рішень є важливим інструментом забезпечення відкритості, прозорості та відповідальності в діяльності органів публічної влади, що є важливим для підтримки демократичних цінностей та забезпечення ефективного управління.

На думку вченої Ю. Рак [5], що розроблення та впровадження норм та стандартів діяльності органів публічної влади є ключовим елементом підтримки ефективного та консистентного управління. Варто розглянути цей аспект детальніше:

розроблення нормативів та стандартів: цей етап передбачає визначення норм, правил, процедур та стандартів, які регулюють діяльність органів публічної влади. Ці норми можуть включати законодавчі акти, постанови, розпорядження та інші документи, які визначають правові рамки та вимоги для діяльності органів влади;

впровадження нормативів та стандартів: після розроблення необхідно впровадити ці норми та стандарти у практику роботи органів влади. Це може включати організаційні зміни, навчання персоналу, розроблення процедурних документів та інші заходи, що сприяють впровадженню нових норм;

моніторинг та оцінка виконання: важливим аспектом є постійний моніторинг та оцінка виконання нормативів та стандартів. Це допомагає виявити можливі проблеми, недоліки чи неузгодженості та вчасно прийняти заходи для їх виправлення;

постійне оновлення та вдосконалення: оскільки умови та потреби можуть змінюватися з часом, важливо постійно оновлювати та вдосконалювати нормативи та стандарти діяльності органів влади. Це допомагає забезпечити, що вони залишаються актуальними та відповідають поточним потребам суспільства;

забезпечення відкритості та доступності: важливим аспектом є також забезпечення відкритості та доступності нормативів та стандартів для громадськості. Це може включати їхнє оприлюднення на веб-сайтах органів влади, проведення консультацій зі зацікавленими сторонами та інші заходи, що сприяють забезпеченню широкого доступу до цих документів.

Отже, розроблення та впровадження норм та стандартів діяльності органів публічної влади є важливим етапом у забезпеченні ефективного, прозорого та відповідального управління, що відповідає потребам громадян та суспільства в цілому.

Доцільно зазначити, що на думку вчених С. Серьогіна, Н. Липовської та Є. Бородіна [6], що прозорість та відкритість в діяльності органів публічної влади є ключовими принципами, які не лише сприяють забезпеченню довіри громадян до владних структур, а й відображають суть демократичного управління. Ці принципи стають мостом між владою та громадянами, сприяючи взаєморозумінню, активній участі та відкритому діалогу. Розглянемо цей аспект детальніше на рисунку нижче.

Рис 2. Ключові аспекти прозорості та відкритості в діяльності органів влади, розробка автором [8].

Так, на рис.2 подано ілюстрацію ключових аспектів прозорості та відкритості у функціонуванні органів влади. Доступ до інформації, публічні обговорення, звітність перед громадськістю та електронна доступність інформації є ключовими засадами, які сприяють створенню діалогу між владою та громадськістю, підвищують рівень довіри до органів влади та сприяють більш ефективному управлінню. Ці аспекти важливі для забезпечення прозорості, відкритості та відповідальності у діяльності владних структур, що є необхідними умовами для розвитку демократичного суспільства.

Доречно зазначити, що контроль та нагляд є необхідною складовою управління державними органами, оскільки вони забезпечують виконання визначених функцій та дотримання законності та встановлених процедур. На першому етапі важливо визначити механізми контролю, які включають в себе внутрішній та зовнішній контроль. Внутрішній контроль передбачає систему внутрішнього аудиту, внутрішніх контролерів та процедури моніторингу, що забезпечують відповідність діяльності органу встановленим стандартам та нормам. Зовнішній контроль включає нагляд з боку інших державних органів, аудиторських установ, громадських організацій та засобів масової інформації [2].

Крім цього, ефективність системи контролю та нагляду залежить від незалежності контролюючих органів. Це передбачає уникнення конфлікту інтересів та впливу зовнішніх сторін на процес контролю. Незалежність контролюючих органів допомагає запобігти корупції та забезпечує об'єктивність у виконанні їхніх функцій. Важливим аспектом контролю є не лише виявлення порушень, а й реагування на них. Органи контролю повинні мати встановлені процедури та механізми для вжиття заходів у разі виявлення недоліків або порушень законності. Це може включати проведення аудитів, розслідування, накладення штрафів чи інших санкцій на осіб, що порушують встановлені норми та правила.

Слід додати, що забезпечення публічності та відкритості процесу контролю є важливим аспектом демократичного управління. Це дозволяє громадськості відстежувати та оцінювати діяльність органів влади та контрольних органів, сприяючи підвищенню довіри до владних структур та забезпеченню відповідальності у владних структурах. Загальною метою контролю та нагляду є забезпечення ефективності, прозорості та відповідальності у діяльності органів публічної влади, що є важливим для зміцнення демократії та правової держави [7].

Отже, у процесі реалізації публічної влади інституціоналізація органів відіграє ключову роль у формуванні стійкої та ефективної системи управління державою. Вона сприяє забезпеченню прозорості, відкритості та відповідальності, що є важливими принципами демократичного управління.

Висновок

У підсумку можна визначити, що інституціоналізація органів публічної влади як суб'єктів публічно-службових відносин в процесі реалізації публічної влади має величезне значення для стабільності, ефективності та

легітимності державного управління. На основі цього процесу формується основа для взаємодії між владними органами та суспільством, що сприяє побудові демократичного суспільства.

Таким чином, інституціоналізація органів публічної влади включає створення та утримання формальних структур, правил і процедур, які регулюють їхню діяльність. Цей процес визначає не лише організаційну форму, а й механізми взаємодії з іншими суб'єктами суспільства та встановлює засади демократичного управління. Реалізація принципів прозорості, відкритості, відповідальності та громадянської участі є важливими у цьому процесі, оскільки вони забезпечують ефективність та легітимність діяльності владних структур.

Література

Баштанник В. В Інституціоналізація інтегрованих систем публічного управління в умовах реформ. 2022 р. С. 6-8 URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/ catalog/download/263/7274/15149-1?inline=1

Інституалізація публічного управління: впровадження змін. 2021 р. URL: https://pdp.nacs.gov.ua/courses/zahalna-korotkostrokova-prohrama-instytualizatsiia-publichnoho- upravlinnia-vprovadzhennia-zmin

Інституціоналізація публічного управління в Україні в умовах євроінтеграційних та глобалізаційних викликів : матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 24 трав. 2019 р.) : у 5 т. за заг. ред. Київ : НАДУ, 2019 р. Т. 5. 94 с.

Карпа М. І. Аналіз процесів формування та реалізації компетенцій органів публічної влади та їх посадових осіб за суб'єктивними оцінками експертів. Ефективність державного управління. № 58, 2019 р. URL: https://doi.org/10.33990/2070-4011.58.2019.168709

Рак Ю. О Проблеми інституціоналізації медіації урегулюванні конфліктної взаємодії органів публічної влади і громадянського суспільства в Україні. Наукові перспективи. № 3, 2023 р. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/np/article/view/4179/4202

Серьогін С. М., Липовська Н. А., Бородін Є. І. Публічна служба. Дніпро. ГРАНІ, 2019 р. С. 384. URL: https://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/162886/2019_9_Publichna_ sluzhba_2_2019.pdf? sequence=1

Сучасна парадигма публічного управління : Збірник тез ІІІ Міжнародної науково- практичної конференції (19-22 жовтня 2021р.) Львів : ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 2021р. 637 с.

Теребун О. С. Проблеми європейського досвіду інституціоналізації діалогових форм між секторальної співпраці органів публічної влади і інституцій громадянського суспільства: досвід для України. Наукові перспективи. № 10, 2023 р. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/np/article/view/7049/7089

Юхно І. В., Черниш В. І., Гавриленко А. С. Інституціональні принципи публічно управлінської діяльності в умовах конституційної реформи. С.1- 28 URL : http:// baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/293/8191/17095-1?inline=1

References

Bashtannyk V. V Instytutsionalizatsiia intehrovanykh system publichnoho upravlinnia v umovakh reform. 2022 r. S. 6-8 URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/ catalog/download/263/7274/15149-1?inline=1

Instytualizatsiia publichnoho upravlinnia: vprovadzhennia zmin. 2021 r. URL: https://pdp.nacs.gov.ua/courses/zahalna-korotkostrokova-prohrama-instytualizatsiia-publichnoho- upravlinnia-vprovadzhennia-zmin

Instytutsionalizatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini v umovakh yevrointehratsiinykh ta hlobalizatsiinykh vyklykiv : materialy shchorich. Vseukr. nauk.-prakt. konf. za mizhnar. uchastiu (Kyiv, 24 trav. 2019 r.) : u 5 t. za zah. red. Kyiv : NADU, 2019 r. T. 5. 94 s.

Karpa M. I. Analiz protsesiv formuvannia ta realizatsii kompetentsii orhaniv publichnoi vlady ta yikh posadovykh osib za subiektyvnymy otsinkamy ekspertiv. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. № 58, 2019 r. URL: https://doi.org/10.33990/2070-4011.58.2019.168709

Rak Yu. O Problemy instytutsionalizatsii mediatsii urehuliuvanni konfliktnoi vzaiemodii orhaniv publichnoi vlady i hromadianskoho suspilstva v Ukraini. Naukovi perspektyvy. № 3, 2023 r. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/np/article/view/4179/4202

Serohin S. M., Lypovska N. A., Borodin Ye. I. Publichna sluzhba. Dnipro. HRANI, 2019 r. S. 384. URL: https://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/162886/2019_9_Publichna_ sluzhba_2_2019.pdf?sequence=1

Suchasna paradyhma publichnoho upravlinnia : Zbirnyk tez III Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii (19-22 zhovtnia 2021r.) Lviv : LNU imeni Ivana Franka, Lviv, 2021r. 637 s.

Terebun O. S. Problemy yevropeiskoho dosvidu instytutsionalizatsii dialohovykh form mizh sektoralnoi spivpratsi orhaniv publichnoi vlady i instytutsii hromadianskoho suspilstva: dosvid dlia Ukrainy. Naukovi perspektyvy. № 10, 2023 r. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/ np/article/view/7049/7089

Iukhno I. V., Chernysh V. I., Havrylenko A. S. Instytutsionalni pryntsypy publichno upravlinskoi diialnosti v umovakh konstytutsiinoi reformy. S.1- 28 URL : http://baltijapublishing.lv/ omp/index.php/bp/catalog/download/293/8191/17095-1?inline=1

Размещено на Allbest.ru