Механізм реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції

Климосюк Андрій Сергійович кандидат юридичних наук, керівник проєктів, Аналітичний центр «Інститут законодавчих ідей»

Анотація

управління санкції національна безпека

Публічне управління санкційними процесами є важливою складовою забезпечення національної безпеки України. Фактичне становлення санкційної політики України почалось у зв'язку з російською агресією та окупацію Криму та Донбасу у 2014 році, коли було ухвалено Закон України “Про санкції”. Однак державна санкційна політика не була системною, а санкції накладались як реакція на певні ситуативні загрози.

Нова віха розвитку інституту санкцій та зміна підходів до реалізації державної санкційної політики пов'язана з новими загрозами національній безпеці через повномасштабне вторгнення росії у 2022 році. Значна активізація санкційних процесів супроводжувалась низкою змін до законодавства, покликаних очистити українську економіку від впливу країни- агресора та її пособників та створити додаткове фінансове джерело для компенсації шкоди та відбудови. З метою закріплення можливості пропорційної відповіді на воєнні злочини та масові руйнування, завдані росією, було ухвалено запровадити новий виключний вид санкції, яка передбачає стягнення активів в дохід держави. Такий механізм став єдиним у світі, коли за допомогою санкцій стало можливим експропріювати власність пособників агресії. У статті проаналізовано механізм реалізації санкції у виді стягнення активів в дохід держави. Досліджена його організаційно-правова складова, зокрема система уповноважених на застосування такої санкції органів та законодавство, яке регулює зміст відповідних управлінських рішень. Приділено увагу інформаційно-комунікаційному механізму застосування такої санкції. Виявлені основні недоліки механізму реалізації санкції у виді стягнення активів та напрями удосконалення державної санкційної політики у цій сфері.

Ключові слова: санкції, санкційна політика, стягнення активів, конфіскація.

Abstract

Klymosyuk Andriy Serhiyovych PhD in Law, Project Coordinator, Analytical Center "Institute of Legislative Ideas"

THE MECHANISM OF IMPLEMENTATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF RECOVERY OF ASSETS OF PERSONS SUBJECT TO SANCTIONS

Public management of sanctions processes is an important component of ensuring Ukraine's national security. The actual formation of Ukraine's sanctions policy began in connection with the Russian aggression and occupation of Crimea and Donbas in 2014, when the Law of Ukraine "On Sanctions" was adopted. However, the state sanctions policy was not systematic, and sanctions were imposed as a reaction to certain situational threats.

A new milestone in the development of the sanctions institution and a change in approaches to the implementation of the state sanctions policy is associated with new threats to national security due to Russia's full-scale invasion in 2022. The significant intensification of sanctions processes was accompanied by a number of legislative changes designed to clear the Ukrainian economy of the influence of the aggressor country and its accomplices and to create an additional financial source for damage compensation and reconstruction. In order to secure the possibility of a proportional response to war crimes and massive destruction caused by Russia, it was decided to introduce a new exceptional type of sanction that provides for the recovery of assets into the state's revenue. Such a mechanism became the only one in the world when it became possible to expropriate the property of the accomplices of aggression through sanctions.

The article analyzes the mechanism of implementation of the sanction in the form of asset forfeiture to the State. The author examines its organizational and legal component, in particular, the system of bodies authorized to apply such sanctions and the legislation regulating the content of relevant management decisions. The author pays attention to the information and communication mechanism for applying such a sanction. The author identifies the main shortcomings of the mechanism for implementing the sanction in the form of asset forfeiture and the ways to improve the State sanctions policy in this area.

Keywords: sanctions, sanctions policy, asset recovery, confiscation.

Постановка проблеми

Уже майже 2 роки в Україні застосовується свого роду унікальний інструмент стягнення приватних активів пособників агресії. Цей механізм є багатокомпонентним та відрізняється від механізму застосування інших санкцій. До реалізації санкції стягнення залучено багато суб'єктів, які мають різні функції та повноваження. Однак, незважаючи на формування певної практики, публічне управління цим процесом має свої недоліки, які не дозволяють говорити про високу ефективність реалізованої державної санкційної політики. Дослідження вказаних питань в контексті публічного управління процесом стягнення є важливим для розуміння механізму застосування цієї санкції і його критичних аспектів, а також визначення перспектив удосконалення державної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здебільшого тема санкцій була предметом аналізу вчених-правників, таких як Р. Абдуллаєва, який присвятив дисертаційне дослідження правовому регулюванню санкцій у праві ЄС [1], Ю. Блажевича, який досліджував санкції та міжнародно-правову відповідальність держав [2], Ю. Малишевої, яка досліджувала санкції Ради Безпеки ООН [3]. Натомість аспекти публічного управління санкційними процесами є малодослідженими в Україні, зокрема й щодо санкції стягнення.

Метою статті є дослідження механізму реалізації санкції у виді стягнення активів в дохід держави.

Виклад основного матеріалу

Президент США Вудро Вільсон так говорив про санкції: «Застосуйте цей економічний, мирний, тихий, смертельний засіб, і не буде потреби в силі» [4]. Однак, як показав час, одних лише санкцій було недостатньо аби зупинити найбільшого сучасного агресора на європейському континенті - росію, яка безпідставно розв'язала руйнівну війну проти України.

На сучасному етапі, санкції уже не розглядаються лише як спосіб змінити поведінку порушника. Наразі санкції застосовуються як певний негативний наслідок за вже вчинені таким порушником дії. Також важливою метою санкцій є демонстрація можливих наслідків та переконання інших не порушувати норми міжнародного права і не здійснювати підтримку країни- агресора. Більшою мірою вказане реалізується шляхом застосування такого виду санкцій як стягнення активів у дохід держави, яка є найсуттєвішим правообмеженням у порівнянні з іншими видами санкційних заходів.

Санкція стягнення була запроваджена у травні 2022 року шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про санкції” [5] (далі - Закон) та деяких інших законодавчих актів як реакція на воєнні злочини росії та масове знищення цивільної інфраструктури на території України.

За своєю природою така санкція передбачає експропріацію (конфіскацію) власності фізичних чи юридичних осіб, які створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами.

Передумовами застосування цієї санкції є: 1) період дії правового режиму воєнного стану; 2) попереднє накладення санкції у виді блокування активів особи. Закон також визначає широкий перелік підстав, тобто діянь, за які до особи може бути застосована санкція у виді стягнення.

На відміну від інших санкцій, стягнення активів застосовується у судовому провадженні, адже передбачає безповоротне стягнення, по факту, конфіскацію, яка, відповідно до ст. 41 Конституції України [6] може бути застосована виключно за рішенням суду у

Оскільки стягнення активів відбувається у кілька етапів, пропонуємо розглянути механізм її реалізації відповідно до них.

Суб'єктом, уповноваженим ініціювати санкцію у виді стягнення в дохід держави активів є Міністерство юстиції, яке подає відповідну позовну заяву до Вищого антикорупційного суду [7, с. 61], якщо наявні відповідні передумови, вказані вище.

Однак для того, аби скласти таку позовну заяву Мін'юст має розшукати та встановити приналежність активів підсанкційній особі. Згідно з ч. 8 ст. 5 Закону, Міністерство юстиції вживає заходів щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях РНБО (про санкцію у виді блокування). До цього процесу воно може залучати інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування [5]. Усвідомлюючи важливість комунікації з іншими органами, особливо органами правопорядку, Мін'юст ухвалив низку спільних наказів, які визначають порядок отримання інформації, зокрема з Службою безпеки України, Офісом Генерального прокурора, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, а також з Національним агентством з питань запобігання корупції та Агентством з розшуку та менеджменту активів. У них визначений порядок надання інформації на запити Мін'юсту. Вважаємо такий підхід досить ефективним.

Слід зазначити, що закон жодним чином не регулює порядку подання позовів про стягнення. Таким чином, Мін'юст на власний розсуд визначає порядковість та необхідність застосування стягнення до тої чи іншої особи. Надання такої дискреції має свої переваги та недоліки. Позитивним є те, що процес ініціювання такої санкції є гнучким, а Мін'юст може в кожному конкретному випадку визначати чи достатньо доказів для задоволення позову чи варто підготувати кращу доказову базу, або ж виявити більше заблокованих активів. Недолік такого підходу у тому, що Мін'юст може цілком законно, маючи інформацію про активи підсанкційної особи не подавати відповідний позов про стягнення, що створює додаткову суспільну напругу. Прикладом цього є конфіскація активів російського олігарха Фрідмана, позовна заява по якому ще досі так і не подана, не дивлячись на звернення громадськості [8].

На застосування санкції у виді стягнення уповноважений Вищий антикорупційний суд ( далі - ВАКС). Особливості судового провадження по таким справам визначені у ст. 283-1 Кодексу адміністративного судочинства України [9]. Такі справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства та є особливою формою інституту конфіскації без обвинувального вироку суду, відомим у світі як Non-conviction based forfeiture. Дещо схожий механізм уже функціонує в Україні та стосується цивільної конфіскації необґрунтованих активів [10].

У судовому процесі суд розглядає доводи сторін, зокрема встановлює факти зв'язку визначених в позовній заяві активів з підсанкційною особою, а також наявність визначених у Законі підстав для застосування такої санкції.

Зважаючи на матеріальну складову такого заходу, вважаємо цілком допустимим його застосування поза кримінальним провадженням, за спрощеною процедурою в межах адміністративного судочинства. Це робить таку конфіскацію ефективною та дає змогу досягти поставлених цілей у законний спосіб під належним контролем суду [11].

Станом на кінець 2023 року було винесено 32 рішення ВАКС щодо застосування санкції у виді стягнення, які стосувались конфіскації українських активів колаборантів, російських олігархів, пропагандистів, ректорів університетів, політиків та інших пособників російської агресії [12].

Вважаємо, що судове провадження щодо такого стягнення жодним чином не замінює собою інших процесів щодо притягнення до юридичної відповідальності, а такі провадження можуть йти паралельно, адже переслідують різну мету. На практиці, механізм санкційної конфіскації демонструє свою ефективність завдяки швидкій процедурі. Наприклад, завдяки застосуванню санкції стягнення до активів президента-втікача Януковича, його резиденція “Межигір'я” [13], яка 10 років була арештована в межах кримінального провадження, змогла оперативно повернутись у власність держави.

Наступним етапом реалізації державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції є імплементація застосованої ВАКС санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 5-1 Закону, уповноваженим органом щодо визначення порядку та способу виконання рішення ВАКС про стягнення є Фонд державного майна України (далі - ФДМУ). Слід зазначити, що до запровадження відповідних законодавчих змін, існувала не зовсім ефективна практика, коли вказане повноваження реалізовував Кабінет Міністрів України. Тоді на винесення рішення КМУ про спосіб та виконання рішення ВАКС могло піти декілька місяців, а переважна більшість активів спрямовувалась у той же ФДМУ. Зараз же, стягнуті активи передаються ФДМУ протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду.

Існує 2 варіанти можливих дій ФДМУ щодо стягнутих активів: або орган здійснює управління ними, або реалізує їх. Однак, перед цим ФДМУ проводить низку заходів, зокрема здійснює державну реєстрацію активів, вносить відомості у відповідні реєстри, вносить зміни до установчих документів, проводить опис активів тощо.

Відповідно до Постанови КМУ від 21 листопада 2023 р. № 1233 способами управління стягнутими активами можуть бути: 1) управління корпоративними правами; 2) передача активів в оренду; 3) закріплення активів на праві господарського відання за підприємствами, що належать до сфери управління Фонду; 4) передача активів до статутного капіталу господарського товариства, управління корпоративними правами держави щодо якого здійснює Фонд державного майна; 5) передача активів до сфери управління інших суб'єктів управління [13].

Все ж, пріоритетною метою є реалізація стягнутих активів, адже, відповідно до Закону, грошові кошти, отримані в результаті реалізації таких активів, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Тобто, передбачається спеціалізоване використання отриманих коштів саме на потреби відбудови.

Однак зараз з цим спостерігаються проблеми. Фактично, до вказаного фонду надходять лише кошти, стягнуті з банківських рахунків, а інші активи довгий час не можуть бути реалізовані. За майже 2 роки застосування вказаного механізму, лише 1 актив був виставлений на приватизаційний аукціон, а саме аграрне підприємство ТОВ «Інвестагро», стягнуте в російського олігарха Михайла Шелкова. Вказаний аукціон не відбувся через відсутність учасників.

Ця ситуація демонструє наявність проблем публічного управління у сфері імплементації санкції стягнення. Причинами цього може бути, по-перше, недостатня інституційна спроможність ФДМУ. Як було зазначено вище, для того, щоб реалізувати санкцію стягнення, слід реалізувати низку заходів, які є досить ресурсо затратними. Необхідне залучення великої кількості висококваліфікованих кадрів. По-друге, переважна більшість цих процедур не має спеціального, спрощеного регулювання. ФДМУ стикається з давно існуючими бюрократичними процесами, які не адаптовані до цієї спеціальної процедури. Наприклад, досить проблемно для ФДМУ є зареєструвати право державної власності на стягнуті транспортні засоби, місце перебування яких невідоме.

Вказане свідчить про необхідність удосконалення організаційної спроможності органу та нормативно-правового забезпечення процесу реалізації санкції стягнення та пов'язаних з цим процесів. Це, в свою чергу, допоможе ефективно вирішувати долю стягнутих активів, а не створювати ситуацію, коли вони простоюють місяцями, втрачаючи свою інвестиційну привабливість.

Моніторинг виконання санкцій є найслабшою ланкою санкційної політики, адже в Україні відсутня централізована система оцінки ефективності реалізації накладених санкцій, на відміну від США чи ЄС, де цьому приділяється значна увага.

Здійснювати моніторинг ефективності реалізації санкції стягнення активів уповноважений Мін'юст, згідно з вимогами Порядку реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики Міністерством юстиції України [15]. Порядок встановлює систему взаємодії Міністерства юстиції з іншими зовнішніми суб'єктами реалізації державної санкційної політики та моніторингу її ефективності, а також визначає порядок та форми моніторингу ефективності санкції стягнення Департаментом санкційної політики Мін'юсту. Серед іншого, такий моніторинг передбачає: отримання інформації про фактичне стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб; огляд та аналіз нормативних документів на предмет наявності прогалин чи колізій з огляду на практику реалізації санкції стягнення та подання пропозицій щодо вдосконалення таких норм; підготовку відповідних звітів тощо [15]. У цілому, здійснення таких заходів є важливим для оцінки необхідності удосконалення державноїх політики. Проте, вважаємо, що такі звіти, за умови їх підготовки, повинні підлягати опублікуванню та широкому обговоренню, чого наразі не відбувається.

Якісна взаємодія з різними суб'єктами під час реалізації державної санкційної політики є запорукою її ефективності та важливим інструментом легітимації санкційних процесів, особливо в аспекті стягнення активів.

Як правильно зазначають науковці, важливою складовою будь-якого механізму державного управління є інформаційна, що фактично має наскрізну дію, адже ми живемо в цифрову епоху та час глобальних комунікацій [16, с. 108-110].

На вищезазначених етапах реалізації санкційної політики уповноважені органи інформують про свою діяльність, здебільшого через офіційні сайти. Уповноважені представники Мін'юсту також публікують деякі деталі щодо поданих позовів та процесу у соціальних мережах, що можемо оцінити позитивно з огляду на охоплення більш широкої аудиторії. ФДМУ веде інформаційний портал стосовно активів, стягнутих за санкційною процедурою, які перейшли в його управління [17]. Також, слід зазначити про досить ефективну комунікацію усіх органів, уповноважених на реалізацію вказаної державної політики з організаціями громадянського суспільства, що ми висвітлювали у попередніх публікаціях.

Висновки

Застосування виключної санкції у виді стягнення активів у дохід держави є найсуттєвішим правообмеженням у порівнянні з іншими видами санкційних заходів. Така санкції застосовуються як негативний наслідок за вже вчинені дії порушниками міжнародного права та їх пособниками та є багатокомпонентним процесом. До його реалізації на різних етапах залучений Мін'юст, Вищий антикорупційний суд, Фонд державного майна та широке коло уповноважених суб'єктів, які сприяють їм у цьому. Зроблено висновок, що механізм санкційної конфіскації демонструє свою ефективність завдяки швидкій процедурі, однак судове провадження щодо такого стягнення жодним чином не замінює собою інших процесів стосовно притягнення до юридичної відповідальності, а такі провадження можуть йти паралельно, адже переслідують різну мету. Виявлено проблемні аспекти, які не дозволяють ефективно реалізовувати стягнуті активи та поповнювати фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Встановлено, що на моніторинг ефективності застосування санкції стягнення уповноважений Мін'юст, однак відповідні звіти публічно не публікуються. Визначено, що уповноважені органи здійснюють інформаційну підтримку у процесі стягнення, намагаючись при цьому розширити можливу аудиторію.

Література

1. Абдуллаєв Р. А. Правове регулювання санкцій у праві Європейського Союзу : дис. ... канд. юрид. наук. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2022. - 198 с.

2. Блажевич Ю. Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Блажевич Юрій Юрійович ; Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2006. - 21 с.

3. Малишева Ю. В. Цілеспрямовані санкції та їх застосування Радою Безпеки ООН: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Ю. В. Малишева ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - Київ, 2016. - 22 с.

4. History Of Sanctions: The Sanction Origin And Fundamentals. 2023. URL: https:// financialcrimeacademy.org/history-of-sanctions-the-sanction-origin/ (дата звернення 12.01.2024).

5. Про санкції: Закон України від 14.08.2015 р. № 1644-VII. Відомості Верховної Ради. 2014. № 40. Ст. 2018.

6. Конституція України : станом на 1 жовтня 2017 р. / Верховна Рада України. Київ: Право, 2017. 93 с.

7. Климосюк А. Суб'єкти реалізації державної політики України. Публічне адміністрування та національна безпека. 2023. №11. С. 60-65

8. Не тільки Київстар та Альфа-Банк: ЦПК та Автомайдан звернулися до Мін'юсту щодо конфіскації 16 підприємств та іншої власності Фрідмана в Україні. URL: https://antac.org.ua/ news/ne-tilky-kyivstar-ta-alfa-bank-tspk-ta-avtomaydan-zvernulysia-do-min-iustu-shchodo-konfiskatsii- 16-pidpryiemstv-ta-inshoi-vlasnosti-fridmana-v-ukraini/ (дата звернення: 13.01.2024).

9. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст. 446

10. Хутор Т. Цивільна конфіскація необгрунтованих активів крізь призму захисту права власності. Київ. 2020. -- 40 с.

11. Хутор Т., Климосюк А., Рябченко Т. Санкційна конфіскація приватних активів. Сутність та імплементація. Інститут законодавчих ідей. 2022 р. 36 с.

12. Хутор Т., Карнаух Б., Климосюк А., Рябченко Т. Аналіз практики Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкції у виді стягнення активів в дохід держави. 2023. - 50 c.

13. Новий позов про конфіскацію активів. Українська правда. URL: https:// www.pravda.com.ua/columns/2022/11/19/7376953/ (дата звернення 18.01.2024).

14. Деякі питання управління активами, стягнутими в дохід держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2023 р. № 1233. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1233-2023-%D0%BF#Text (дата звернення 20.01.2024).

15. Порядок реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики Міністерством юстиції України. Наказ Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4201/5 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1166-22#Text (дата звернення 20.01.2024).

16. Приходченко Л. Структура механізму державного управління: взаємозв'язок компонентів та фактори впливу на ефективність. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2009. Вип. 2. С. 105--112.

17. Санкційні активи Фонду. Sanction List. URL: https://sanlist.spfu.gov.ua/ (дата звернення 15.01.2024).

18. Климосюк А. Роль громадськості у реалізації державної санкційної політики. Modern problems of science, education and society. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2024. P. 1803-1807. URL: https://sci-conf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-problems- of-science-education-and-society-8-10-01-2024-kiyiv-ukrayina-arhiv/ (дата звернення: 12.01.2024).

References

1. Abdullaiev R. A. (2022). Pravove rehuliuvannia sanktsii u pravi Yevropeiskoho Soiuzu [Legal Regulation of Sanctions in the Law of the European Union]. Candidate's thesis. Odesa. [in Ukrainian].

2. Blazhevych Ju. (2006).Vidpovidaljnistj derzhav za mizhnarodno-protypravni dijannja [State responsibility for internationally wrongful acts]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Malysheva Ju. V. (2016) Cilesprjamovani sankciji ta jikh zastosuvannja Radoju Bezpeky OON [Targeted sanctions and their application by the UN Security Council]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian].

4. History Of Sanctions: The Sanction Origin And Fundamentals. Retrieved from: https://financialcrimeacademy.org/history-of-sanctions-the-sanction-origin/

5. Pro sanktsii: Zakon Ukrainy vid 14.08.2015 r. № 1644-VII. [On sanctions: Law of Ukraine of August 14, 2015, No. 1644-VII.]/ Vidomosti Verkhovnoi Rady. 2014. № 40. St. 2018. [in Ukrainian].

6. Konstytutsiia Ukrainy : stanom na 1 zhovtnia 2017 r. [Constitution of Ukraine: as of October 1, 2017]/ Verkhovna Rada Ukrainy. Kyiv : Pravo, 2017. 93 s. [in Ukrainian].

7. Klymosyuk A. (2023) Subiekty realizatsii derzhavnoi polityky Ukrainy. [Subjects of state policy implementation in Ukraine]. Publichne administruvannia ta natsionalna bezpeka - Public administration and national security. №11. S. 60-65. [in Ukrainian].

8. Ne tilky Kyivstar ta Alfa-Bank: TsPK ta Avtomaidan zvernulysia do Min'iustu shchodo konfiskatsii 16 pidpryiemstv ta inshoi vlasnosti Fridmana v Ukraini [Not only Kyivstar and Alfa- Bank: AntAC and Avtomaidan appealed to the Ministry of Justice to confiscate 16 companies and other property of Friedman in Ukraine.] Retrieved from: https://antac.org.ua/news/ne-tilky- kyivstar-ta-alfa-bank-tspk-ta-avtomaydan-zvernulysia-do-min-iustu-shchodo-konfiskatsii-16- pidpryiemstv-ta-inshoi-vlasnosti-fridmana-v-ukraini/ [in Ukrainian].

9. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy [The Code of Administrative Procedure of Ukraine]. (06.07.2005) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletins of the Verkhovna Rada of Ukraine [in Ukrainian].

10. Khutor T. (2020) Tsyvilna konfiskatsiia neobgruntovanykh aktyviv kriz pryzmu zakhystu prava vlasnosti [Civil confiscation of unjustified assets through the prism of property rights protection]. Kyiv. [in Ukrainian].

11. Khutor T., Klymosyuk A., Riabchenko T. (2022) Sanktsiina konfiskatsiia pryvatnykh aktyviv. Sutnist ta implementatsiia [Sanctioned confiscation of private assets. Essence and implementation]. Kyiv. [in Ukrainian].

12. Khutor T., Karnaukh B., Klymosyuk A., Riabchenko T. (2023) Analiz praktyky Vyshchoho antykoruptsiinoho sudu shchodo zastosuvannia sanktsii u vydi stiahnennia aktyviv v dokhid derzhavy [Analysis of the practice of the High Anti-Corruption Court regarding the application of sanctions in the form of asset forfeiture to the state]. Kyiv. [in Ukrainian].

13. Novyi pozov pro konfiskatsiiu aktyviv [New lawsuit on asset confiscation]/ Retrieved from: https://www.pravda.com.ua/columns/2022/11/19/7376953/ [in Ukrainian].

14. Deiaki pytannia upravlinnia aktyvamy, stiahnutymy v dokhid derzhavy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy [ Some issues of management of assets recovered for the state revenue: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] (21.11.2023) Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1233-2023-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

15. Poriadok realizatsii ta monitorynhu efektyvnosti derzhavnoi sanktsiinoi polityky Ministerstvom yustytsii Ukrainy. Nakaz Ministerstva yustytsii Ukrainy [Procedure for Implementation and Monitoring of the Effectiveness of the State Sanctions Policy by the Ministry of Justice of Ukraine. Order of the Ministry of Justice of Ukraine] (30.09.2022). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1166-22#Text [in Ukrainian].

16. Prykhodchenko L. (2009) Struktura mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia: vzaiemo- zviazok komponentiv ta faktory vplyvu na efektyvnist [The Structure of the Public Administration Mechanism: Interrelation of Components and Factors Influencing Efficiency]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. № 2, 105--112 [in Ukrainian].

17. Sanktsiini aktyvy Fondu. Sanction List [Sanctioned assets of the Fund. Sanction List] Retrieved from: https://sanlist.spfu.gov.ua/ [in Ukrainian].

18. Klymosyuk A. (2024) Rol hromadskosti u realizatsii derzhavnoi sanktsiinoi polityky [The role of the public in the implementation of the state sanctions policy]. Modern problems of science, education and society. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv (p.p. 1803-1807). Retrieved from: https://sci- conf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-problems-of-science- education-and-society-8-10-01 -2024-kiyiv-ukrayina-arhiv/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru