Главная Коллекция "Otherreferats" Государство и право Кічкарівські ставки - важливе водно-болотне угіддя м. Луцьк

Кічкарівські ставки - важливе водно-болотне угіддя м. Луцьк

Характеристика р. Омеляник та каскад Кічкарівських ставків. Описано особливості місцевого клімату. Джерела забруднення вод. Дослідження комплексу заходів для збереження та раціонального використання Кічкарівських ставків та їхніх прибережних смуг.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.06.2024
Размер файла 5,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кічкарівські ставки - важливе водно-болотне угіддя м. Луцьк

Ірина Нетробчук

кандидат географічних наук,

доцент кафедри фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки,м. Луцьк, Україна,

Зоя Карпюк

кандидат географічних наук,доцент кафедри фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки,м. Луцьк, Україна,

Валентина Стельмах

кандидат географічних наук,доцент кафедри фізичної географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки,м. Луцьк, Україна,

Анотація

Охарактеризовано р. Омеляник та каскад Кічкарівських ставків. Описано особливості місцевого клімату (температурний режим, кількість опадів тощо). Подано коротку характеристику гідрохімічного складу води р. Омеляник. Зосереджено увагу на антропогенному навантаженні у межах прибережних смуг, визначено основні джерела забруднення вод. Запропоновано комплекс заходів для збереження та раціонального використання Кічкарівських ставків та їхніх прибережних смуг.

Ключові слова: річка Омеляник (Омелянівка), Кічкарівські ставки, клімат, водно-болотні угіддя, прибережна смуга, забруднення, антропогенне навантаження, рибальство, Луцьк, Волинська область.

Iryna Netrobchuk

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk,

Zoia Karpiuk

Candidate of Geographical Sciences,

Associate Professor of Physical Geography of Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk,

Valentina Stelmakh

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk,

Serhiy Polyansky

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk,

Vitaly Solovei

senior lecturer of the Separate Structural Unit «Specialized College of Technology, Business and Law of the Volyn National University named after Lesya Ukrainka», Lutsk, Ukraine

Roman Kacharovskyi

Master of Geography, senior laboratory assistant at the Department of Economic and Social Geography, Faculty of Geography of the Volyn National University named after Lesya Ukrainka, Lutsk,

Anna Khainatska

obtaining education of the second (master's) level of education of the group Hydr-52M of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Elizaveta Shchesyuk

obtaining education of the first (bachelor's) level of education of the Hydr-32 group of the Faculty of Geography of the Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

KICHKARIVKA PONDS - AN IMPORTANT WETLAND OF LUTSK

Abstract річка омеляник забруднення кічкарівський

The river Omelyanik and Kichkarivka ponds were characterized. The features of the local climate (temperature, rainfall, etc.) are described. A brief description of the hydrochemical composition of the water is presented. The main sources of water pollution are focused on anthropogenic load within the coastal strips. A set of measures for the preservation and rational use of Kichkarivka ponds and their coastal strips is proposed.

Keywords: Omelyanik River (Omelyanivka), Kichkarivka ponds, climate, wetlands, coastal strip, pollution, anthropogenic load, fishing, Lutsk, Volyn oblast.

Постановка проблеми

XXI століття поставило перед людством ряд серйозних викликів та загроз: глобальні зміни клімату, зростаючий дефіцит водних ресурсів, забруднення біосфери, безпрецедентне зниження біорізно- маніття. Біосфера Землі входить в фазу шостого масового вимирання, яке загрожує близько мільйону видів рослин та тварин, причиною якого антропогенна діяльність, 60 % природних екосистем вже деградовано. Найбільшого негативного впливу зазнають водно-болотні екосистеми, які зникають утричі швидше, ніж лісові. 40 % світових популяцій рослин і тварин живуть та розмножуються у водно-болотних угіддях, деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшості видів риб та амфібій на певних стадіях життєвого циклу можливе лише у межах водно-болотних угідь. Популяції прісноводних видів Європи зменшилися за останні півстоліття на 93 %.[2; 5; 14]

Малі річки складають 99 % річкової мережі басейнів великих річок та зазнають значного антропогенного навантаження, хоча вони надзвичайно важливі для підтримання екологічної рівноваги, адже екосистеми водно- болотних угіддь, що знаходяться у їх заплавах, є осередками біорізноманіття [2; 5; 13-14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Водно-болотні угіддя, Рамсарські території, локальні екологічні мережі та гідрологічні об'єкти ПЗФ Волинської області досліджували у своїх працях Л. В. Ільїн, Я. О. Мольчак, З. К. Карпюк, В. О. Фесюк, О. В. Міщенко, Ф. В. Зузук, К. Б. Сухомлін, О. В. Ільїна [8-9], І. М. Нетробчук, Л. Т. Чижевська, Т. С. Павловська,С.В. Полянський, О. В. Мельник, В. Ю. Стельмах, Р. Є. Качаровський, С. І. Ковальчук, О. В. Антипюк, Я. О. Середа. Водночас каскад Кічкарівських ставків, що зазнають значного антропогенного навантаження та є прикладом частково ренатуралізованих територій, досліджено недостатньо.

Мета статті

Метою роботи є дослідження елементів екосистеми міського водно-болотного угіддя м. Луцьк у заплаві річки Омелянівка - Кічкарівських ставків. Завданнями дослідження є екологічна характеристика флори і фауни, встановлення джерел забруднення та засмічення. Для виконання завдань використано методи екологічного моніторингу та аналізу бібліографічних джерел, проведено польові дослідження та відбір проб води для хімічного аналізу.

Виклад основного матеріалу

У 1970-х роках у межах міста Луцька Волинської області на заплаві річки Омелянівка (Омеляник) було збудовано каскад з 6-ти ставків та гідротехнічні споруди-регулятори. Ставки розташовуються неподалік центру Луцька у районі вулиць Кічкарівська- Надозерна-Добролюбова-Ломоносова-Чернишевського-Проектувальна- Застав'я-Попова і тривалий час використовувалися для потреб рибного господарства. Щоосені вода в ставках повністю спускалась для полегшення вилову риби, що було руйнівним для місцевої водної екосистеми [8-11] .

З 1990-х років у зв'язку зі втратою рибогосподарського значення ставки не експлуатуються, що сприяло формуванню ренатуралізованої водно- болотної екосистеми з прибережними смугами, що використовуються переважно для рекреації.

Річка Омеляник відноситься до малих річок, її витік знаходиться у східній околиці с. Антонівка Луцького району (50°43'55,99" пн. ш., 25°9'10,77" сх. д.), протікає далі на схід крізь приміське село Великий Омеляник Луцького району, далі у м. Луцьк перетинає вулиці Володимирську, Ковельську, Чернишевського, Зарічну і впадає в річку Стир у районі вул. Шевченка (50°44'56,93" пн. ш., 25°18'53,76" сх. д.). Довжина р. Омеляник - 12,6 км (у межах Луцька - 3,5 км). Середня витрата води - 0,18 м3/с. Річище прямолі-нійне, місцями штучно спрямлене. Заплава річки Омеляник у межах Луцька завширшки 150-350 м, де створено ставки (Рис. 1). У деяких місцях русло винесене за межі ставків, викопане і відгороджене земляною дамбою [11-12; 19-20].

Рис.1 Кічкарівські ставки на супутниковому знімку [17]

Клімат у межах басейну р. Омеляник помірно-континентальний, з м'якою зимою та теплим літом. Згідно даними метеостанції «Луцьк», середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона в січні (-4,9 °С), найвища - в липні (18,0 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (-14,0°С) зафіксована в 1987 р., найвища (2,0 °С) - у 2007 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (15,8 °С) спостерігалась у 1962 р. й 1979 р., найвища (21,4 °С) - в 1959 р. Абсолютний мінімум температури повітря (-33,6 °С) зафіксовано 11 лютого 1929 р., абсолютний максимум (36,2 °С) - 20 серпня 1946 і 16 серпня 1952 рр. (29 серпня 2023 р. зафіксовано новий максимум -°С). У середньому за рік у Луцьку випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше - у березні, найбільше - в липні. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша у травні - 64 %, найбільша у грудні - 89 % [3; 11-12; 19].

Згідно з даними моніторингу КП «Луцькводоканал», вода у р. Омеляник і, відповідно, у ставках, є гідрокарбонатно-кальцієвою з мінералізацією 509-550 мг/дм3. Незадовільна якість води проявляється через перевищення ГДК згідно нормативів СанПіН 4630-88: завислих речовини (перевищення ГДК в середньому у 3,5-6 разів), хімічного споживання кисню (у 1,5-4,5 рази), вмісту СПАР (1,5-2,5 рази) та заліза (у 1,5-1,6 разів).

Річка Омеляник та ставки, розташованих на ній, передусім забруднені сміттям та господарсько-побутовими стічними водами. Але, незважаючи на несприятливий екологічний стан річки та ставків, відсутність промислового риборозведення і часткове природне заростання призвело до відновлення заплави та водно-болотної екосистеми [3; 11-12; 19].

Ставок № 1 (Рис. 2) - перший у каскаді ставків на річці Омелянівка, розташований найвище по течії, простягається з південного заходу на північний схід (430 м х 100 м). Вздовж північної частини берегової лінії проходить асфальтована дорога, прибережна захисна смуга менша за 10 м, досягаючи подекуди 0 м (частина берегу розорана). Узбережжя щільно забудоване. У південній частині є зарості очерету, що створюють сприятливі умови для водоплавних птахів. Під час спостережень були виявлені крижні, лебеді-шипуни, лиски, мартини звичайні і крячки річкові [3; 15].

Рис. 2 Загальний вигляд ставка № 1 [17]

Ставок № 2 (160 м x 180 м) відгороджений від ставка № 1 земляною дамбою з бетонним шлюзом-регулятором рівня води, що спричиняє часткові перешкоди для міграції фауни. Поблизу східної межі ставку № 2 збудовано міст, під яким знаходиться протока, що з'єднує ставок № 2 і ставок № 3. Прибережна смуга завширшки 10-15 м. На південному березі знаходяться споруди ТзОВ «Ремторгпостач». Значна частина ставу заросла водною рослинністю у вигляді щільно розміщених купин, що створює сприятливі умови для гніздування водно-болотних птахів. Наразі проект будівництва комплексу багатоповерхових будинків на південному березі тимчасово не реалізується [3; 11-12; 15; 19].

Узбережжя ставку № 3 (420 м x 280 м) теж щільно забудоване приватним сектором, прибережна смуга завширшки до 10 м здебільшого розорана (Рис. 3). На північному березі знаходиться комплекс будівель Луцької міської ветеринарної лікарні. Поруч з комплексом проходять мережі міської каналізації, труби якої знаходяться частково над землею. З'єднання труб подекуди розгерметизовано і звідти стоки просочуються в ґрунт поблизу ставка, забруднюючи водойму. На західному березі знаходиться занедбані руїни споруд колишнього рибного господарства. По центру ставка є мілина розміром 70 м x 40 м, на якій острівцями ростуть куга озерна і осока чорна. Водойма інтенсивно використовується для рибальства, щороку зарибнюється місцевими рибалками [3; 7; 11-12; 15].

Рис. 3 Загальний вигляд ставка № 3 [17]

У північно-східній частині ставка № 3 знаходиться бетонна дамба- колодязь зі зливом. Далі русло річки Омеляник каналізоване - вода тече підземними трубами приблизно 130 м, після чого вона виходить на поверхню і розділяється - одна частина наповнює ставок № 4 (Рис. 4), інша - протікає північніше ставка № 4 і відділена від нього земляною дамбою. Між ставками № 3 і № 4 проходить асфальтована вулиця Кічкарівська. Стік зі ставка № 4 відбувається у двох напрямках - через шлюз в дамбі до річища Омелянівки, що за дамбою оминає ставок в північному березі, і в ставок № 5 (у дамбі функціонує непередбачена конструкцією протока) [3; 11-12; 19].

Рис. 4 Загальний вигляд ставка № 4 [17]

Ставок № 5 - найменший зі ставків у каскаді (116 м х 80 м). Прибережної рослинності дуже мало, але достатньо водної рослинності. Прибережна смуга завширшки у декілька десятків метрів. Ставок інтенсивно використовується для рибальства [3; 11-12; 19]

Ставок № 6 (Рис. 5) - останній з каскаду ставків, один з найбільш заболочених, як і ставок № 4. Форма серповидна (260 м х 130 м). Він безпосередньо незв'язаний зі ставком № 5. Північніше ставка, за земляною дамбою, проходить каналізоване русло річки Омелянівка. Дамба несанкціоновано частково розорана. Південна і східна частина ставка відділені від житлового масиву каналом - відгалуженням річки Омелянівка. Це збільшує прибережну смугу. Ставок використовується для рибальства. Між дамбою та річкою прокопаний канал, що і сполучає води річки та ставка. На ставку є шлюз, який вже не функціонує [3; 7; 11-12; 15; 19].

Рис. 5 Загальний вигляд ставка № 6 [17]

Джерелом забруднення Кічкарівських ставків є: [8-12; 18] 1) самовільні, незаконні виведення каналізаційного стоку від будинків приватного сектору; 2) стихійні сміттєзвалища; 3) засмічення берегів у місцях скупчення рибалок;

4) миття автомобілів поблизу ставку № 5; 5) розорювання прибережної захисної смуги для садівництва та городництва, що повністю заборонено; 6) надходження мінеральних добрив, СПАР, інших органічних та неорганічних речовин внаслідок поверхневого змиву, 7) наявність поблизу житлової забудови; 8) цвітіння води.

Для збереження сформованих водно-болотних екосистем Кічкарівських ставків необхідно [5-6; 8; 13-14]: 1) запобігти забрудненню вод відходами; 2) заборонити проведення будь-яких експлуатаційних робіт та господарської діяльності (розорювання берегів, дамб тощо); 3) ліквідувати стихійні сміттєзвалища; 4) припинити здійснення незаконних скидів вод з каналізаційних мереж, випалювання сухої рослинності, мисливство, днопоглиблювальні роботи та розчищення на ділянках, де зафіксовано місця проживання та гніздування видів тварин; 5) зменшити рекреаційне навантаження; 6) відновити прибережні захисні смуги та водоохоронні зони вздовж берегів; 7) здійснити фітомеліорацію у прибережних зонах для затримання забруднювачів води, що потрапляють з присадибних ділянок, автодоріг, сміттєзвалищ.

Висновки

Водно-болотний природний комплекс заплави річки Омелянівка - важливий осередок відновленої природи у центральній частині м. Луцька, що характеризується значним біорізноманіттям та є місцем гніздування птахів, має значне природоохоронне та наукове значення, як компактна зона для вивчення й моніторингу за відновленням та адаптацією фауни в міських умовах. Окрім того, він надає важливі екосистемні послуги для м. Луцька, забезпечуючи регулювання витрати води та біологічну фільтрацію, формує сприятливий мікроклімат.

Каскад Кічкарівських ставків необхідно розглядати як один об'єкт та геопросторовий вузол, а річку Омелянівку - як екологічний коридор екомережі м. Луцька та його околиць.

Література:

1. Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. (2009). Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля. Л.,. 203 с.

2. Василюк О., Борисенко К., Куземко А., Марущак О., Тєстов П., Гриник Є. (2019). Проектування і збереження територій мережі Емеральд (Смарагдової мережі). Методичні матеріали. Київ : «LAT & K», 78 с.

3. Водно-болотні угіддя України. Довідник / під ред. Марушевського Г. Б., Жарук І. С. (2006). К. : Чорноморська программа Ветландс Интернешнл, 312 c.

4. Дворецький А. І., Кириленко А. С. (1999) Методика дослідження малих річок. Дніпропетровськ: Гамалія, 59 с.

5. Дідух Я. П., Огаренко Ю. Д. (2008). Оцінка загроз екосистемам та біотичним комплексам Західного Полісся. Наукові записки НаУКМА. Серія : Біологія та екологія. Т. 80. С. 50-55.

6. Екологія боліт і торфовищ (збірник наукових статей) (2012) // гол. ред. В. В. Коніщук. Київ: ДІА, 187 с.

7. Звіт WWF «Жива планета» 2020. URL: https://wwf.ua/7792591/LPR-2020-ukraine (дата звернення 14.01.2024).

8. Ільїна О. В. (2003) Антропогенні трансформації болотних комплексів Волині. Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. № 11. С. 111-114.

9. Ільїна О. В. (2007). Болота Волині: особливості поширення й антропогенні зміни. Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: зб. наук. пр. Вип. 256. 2007. С. 367-372.

10. Ільїна О. В.(2004). Гідрогенні ландшафти Волині. Матеріали VII Міжн. наук.- практ. конф. Т. 57. Географія і геологія. Дніпропетровськ : Наука і освіта, С. 41.

11. Інтерактивна карта «Водойми Волині». URL: http://vod-vol.bic.com.ua/index.php/ karta-vodnykh-resursiv (дата звернення 19.01.2024).

12. Мігас Р. В., Якубишена С. Г., Петрук В. Й. та ін.(2003) Болотний фонд Волинської області. Луцьк: Ініціал, 24 с.

13. Моклиця Ю. В. (2005). Збереження малих річок, теорія і практика: методичні рекомендації. Луцьк, 2005. 30 с.

14. Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про території Смарагдової мережі». URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/388570 (дата звернення 19.01.2024)

15. Птахи фауни України : польовий визначник (2002) / Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей; Українське товариство охорони птахів. Київ : [б. в.]. 413 с

16. Сучасний екологічний стан та перспективи екологічно безпечного стійкого розвитку Волинської області : кол. моногр. / за ред. В. О. Фесюка. (2016). К. : ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 316 с.

17. Фотоальбоми Кічкарівських ставків. URL: https://www.facebook.com/media/set/7seUa. 1422310247825148.1073741843.100001385592218&type= 1&l=bf09d647f6; https://www.facebook.com/ profile.php?id=100001385592218&sk=photos&collection_token=100001385592218%3A23052 72732%3A69&set=a.1422310247825148&type=1; https://www.facebook.com/yuliamrija/ media_set? set=a.2096690213691877&type=3 (дата звернення 13.01.2024)

18. Чир Н. В. (2015) Водно-болотні угіддя в системі туристично-рекреаційної діяльності: сучасний стан та перспективи використання. Туризм як пріоритетний напрям соціально- економічного розвитку регіону: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Чернівці, 23-24 квітня 2015 р. Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, С. 150-152.

19. Mires and peatlands of Europe. URL: https://www.schweizerbart.de/publications/detail/ isbn/9783510653836/Joosten_Tanneberger_Moen_Mires_and_peat#html (дата звернення 12.01.2024).

20. The peatland map of Europe. URL: https://cutt.ly/RyEBEZx (дата звернення 11.01.2024).

References:

1. Andrusevych A., Andrusevych N.,& Kozak Z. (2009). Dovidnyk chynnykh mizhnarodnykh dohovoriv Ukrainy u sferi okhorony dovkillia.[ Directory of current international agreements of Ukraine in the field of environmental protection] L.,. [in Ukrainian].

2. Vasyliuk O., Borysenko K., Kuzemko A., Marushchak O., Tiestov P., & Hrynyk Ye. (2019). Proektuvannia i zberezhennia terytorii merezhi Emerald (Smarahdovoi merezhi). Metodychni materialy. [Designing and preserving the territories of the Emerald network. Methodical materials] Kyiv [in Ukrainian].

3. Vodno-bolotni uhiddia Ukrainy. Dovidnyk [Wetlands of Ukraine. Handbook] / pid red. Marushevskoho H. B., Zharuk I. S. (2006). K. : Chornomorska prohramma Vetlands Ynterneshnl [Black Sea Program of Wetlands International]. [in Ukrainian].Dvoretskyi A. I., & Kyrylenko A. S. (1999) Metodyka doslidzhennia malykh richok [Methodology of research of small rivers ]. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

4. Didukh Ya. P., & Oharenko Yu. D. (2008). Otsinka zahroz ekosystemam ta biotychnym kompleksam Zakhidnoho Polissia. [Assessment of threats to ecosystems and biotic complexes of Western Polissia]. Naukovi zapysky NaUKMA. Seriia : Biolohiia ta ekolohiia. [Scientific notes of NaUKMA. Series: Biology and ecology.] T. 80. S. 50-55. [in Ukrainian].

5. Ekolohiia bolit i torfovyshch (zbirnyk naukovykh statei) (2012) [Ecology of swamps and peatlands (collection of scientific articles)] Kyiv: [in Ukrainian].

6. Zvit WWF «Zhyva planeta» 2020. [Report of the WWF "Living Planet" 2020] URL: https://wwf.ua/7792591/LPR-2020-ukraine (data zvernennia 14.01.2024). [in Ukrainian].

7. Ilina O. V. (2003) Antropohenni transformatsii bolotnykh kompleksiv Volyni. [Anthropogenic transformations of swamp complexes of Volyn.] Nauk. visnyk Volynskoho derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky. [Science Herald of the Volyn State. University named after Lesya Ukrainka.] № 11. S. 111-114. [in Ukrainian].

8. Ilina O. V. (2007) Bolota Volyni: osoblyvosti poshyrennia y antropohenni zminy. [Bolota Volyn: peculiarities of distribution and anthropogenic changes.] Naukovipratsi Ukrainskoho naukovo-doslidnoho hidrometeorolohichnoho instytutu: [Scientific works of the Ukrainian Scientific and Research Hydrometeorological Institute], Vyp. 256. S. 367-372. [in Ukrainian].

9. Ilina O. V.(2004). Hidrohenni landshafty Volyni. [Hydrogen landscapes of Volyn.] Materialy VII Mizhn. nauk.- prakt. konf. T. 57. Heohrafiia i heolohiia. Dnipropetrovsk : Nauka i osvita, [Materials VII International science - practice conf. T. 57. Geography and geology.] S. 41. [in Ukrainian].

10. Interaktyvna karta «Vodoimy Volyni». [Interactive map of "Volyn Reservoirs".] Retrieved from: http://vod-vol.bic.com.ua/index.php/karta-vodnykh-resursiv (data zvernennia 19.01.2024). [in Ukrainian].

11. Mihas R. V., Yakubyshena S. H., & Petruk V. Y. ta in.(2003). Bolotnyifond Volynskoi oblasti. [Marsh fund of the Volyn region.] Lutsk: . [in Ukrainian].

12. Moklytsia Yu. V. (2005). Zberezhennia malykh richok, teoriia ipraktyka: metodychni rekomendatsii. [Preservation of small rivers, theory and practice: methodical recommendations.] Lutsk [in Ukrainian].

13. Poiasniuvalna zapyska do proiektu Zakonu Ukrainy «Pro terytorii Smarahdovoi merezhi». [Explanatory note to the draft Law of Ukraine "On the territories of the Emerald Network".] Retrieved from: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/388570 [in Ukrainian].

14. Ptakhy fauny Ukrainy : polovyi vyznachnyk (2002) [Birds of the fauna of Ukraine: field identifier ] Ukrainske tovarystvo okhorony ptakhiv. [Ukrainian Society for the Protection of Birds]. Kyiv : [in Ukrainian].

15. Suchasnyi ekolohichnyi stan ta perspektyvy ekolohichno bezpechnoho stiikoho rozvytku Volynskoi oblasti : kol. monohr. [Current ecological condition and prospects of ecologically safe sustainable development of the Volyn region: col. monogr.] (2016). K [in Ukrainian].

16. Fotoalbomy Kichkarivskykh stavkiv. [Photo albums of Kichkariv ponds. ] Retrieved from: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1422310247825148.1073741843.100001385 592218&type=1&l=bf09d647f6; https://www.facebook.com/profile.php?id=100001385592218& sk=photos&collection_token=100001385592218%3A2305272732%3A69&set=a.142231024782 5148&type=1 (https://www.facebook.com/yuliamrija/media_set?set=a.2096690213691877&type=3) [in Ukrainian].

17. Chyr N. V. (2015) Vodno-bolotni uhiddia v systemi turystychno-rekreatsiinoi diialnosti: suchasnyi stan ta perspektyvy vykorystannia. Turyzm yak priorytetnyi napriam sotsialno- ekonomichnoho rozvytku rehionu. [Wetlands in the system of tourist and recreational activities: current state and prospects of use.]: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Tourism as a priority direction of socio-economic development of the region: materials of the International Scientific and Practical Conference,], m. Chernivtsi, 23-24 kvitnia 2015 r. Chernivtsi : S. 150-152. [in Ukrainian].

18. Mires and peatlands of Europe. [Mires and peatlands of Europe.] Retrieved from: https://www.schweizerbart.de/publications/detail/isbn/9783510653836/Joosten_Tanneberger_ Moen_Mires_and_peat#html [in Schweiz].

19. The peatland map of Europe. [The peatland map of Europe]. Retrieved from: https://cutt.ly/RyEBEZx [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены