Інформаційні права в контексті концепції поколінь прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні права в контексті концепції поколінь прав людини

Якщо аналізувати думки дослідників щодо позиціонування інформаційних прав серед поколінь прав людини, варто зазначити, що найчастіше, через зумовленість інформаційних прав досягненнями науково-технічного прогресу, такі права в комплексі асоціюються з правами нових поколінь - третього чи четвертого (О. Аврамова, О. Жидкова 1, О.О. Барабаш Аврамова О., Жидкова О. Четверте покоління прав людини: постановка проблеми. Право України. 2010. № 2. С. 101-107. Барабаш О.О. Четверте покоління прав людини: загальнотеоретична характерис-тика. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2016. № 837. С. 213-217., В.В. Гайтан Гайтан В.В. Місце інформаційних прав у системі прав людини. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. МОНмолодьспорт України, НУ «ОЮА». Одеса : Юрид. л-ра, 2012. Вип. 68. С. 103-109., О.М. Селезньова Селезньова О.М. Теоретико-методологічні засади інформаційного права України як інтегрованої категорії : автореф. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Київ, 2015. 38 с.), подекуди з пропозицією їх об'єднання (С.В. Несинова, Ю.С. Князєва Несинова С.В., Князєва Ю.С. Нове покоління прав людини: сучасні проблеми класи-фікації. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Юридичні науки». 2015. № 2(7). С. 36-42.). Хоча зустрічається і безпосередня критика подібних підходів з акцентуванням саме на «індивідуальності» інформаційних прав людини (І. Діордіца Діордіца І. Класифікація інформаційних прав і свобод людини та громадянина. Під-приємництво, господарство і право. 2016. № 7. С. 119.).

Водночас, у разі розгляду інформаційних прав більш конкретизовано, їх нові компоненти, приміром такі як «право на доступ до інформаційних мереж та електронних послуг», «право на суспільну комунікацію», можуть бути аргументовано віднесені до третього покоління Rola Unii Europejskiej i Stanow Zjednoczonych w rozwoju mi^dzynarodowych stosunkow gospodarczych i politycznych / pod red. A. Pawlowkiej. Lublin : Wyzsza Szkola Przedsi^biorczosci i Administracji, 2009. S. 136..

Причиною тому, по-перше, природні властивості інформаційних прав, реальне здійснення яких кожною людиною вимагає водночас колективних зусиль, міжнародної співпраці, чим забезпечується базисне середовище інформаційного суспільства - спільний безпечний інформаційний простір з рівним доступом до інформаційних ресурсів. А по-друге, - особливості ідеї прав третього покоління, які не мають визначення як власне суб'єктивні юридичні права. Існування таких прав Карел Васак (Karel Vasak) у своїй концепції поколінь розглядав в ракурсі результату «процесів історичної безперервності та зміни, а також як предмет кумулятивного досвіду» 1. Тому здебільшого вони відіграють роль орієнтирів забезпечення й захисту визнаних прав людини перших двох поколінь в нових умовах життя.

Такими зокрема є інформаційні права, визначені концептуально, - як засади існування глобального інформаційного суспільства. Вони важливі для його стійкості, мають бути забезпечені повсюдно та стимулювати розвиток кожної людини, що визначено Окінавською хартією глобального інформаційного суспільства Vasak K. A 30-year struggle; the sustained efforts to give force of law to the Universal Declaration of Human Rights. The UNESCO Currier, November 1977. Page 29. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark/48223/pf0000074816 (дата звернення: 02.02.2023). Okinawa Charter on Global Information Societ URL: https://www.mofa.go.jp/policy/ economy/summit/2000/documents/charter.html (дата звернення: 04.02.2023).. Ці права утворюють певний ціннісний, світоглядний і правовий базис, а отже, навіть не будучи фундаментальними у традиційному значенні прав людини, в функціональному аспекті, можуть вважатися фундаментальними для інформаційного суспільства.

Згідно з ідеєю прав людини третього покоління, інформаційні права, що належать до нього, відносно прав людини першого і другого поколінь, а також більш загальних прав третього покоління, можна розглядати в інструментальному аспекті. Йдеться, зокрема, про право на доступ до інформації і знань та право на інформаційну безпеку, які по суті є похідними від таких прав як право на мир і безпеку, на здорове довкілля, на сталий розвиток. Подібні права людини сьогодні пропонують об'єднати в окрему групу - права людства (rights of humanity) через їх відмітну властивість - вони «повинні бути гарантовані кожній особі, але можуть реалізовуватись тільки усіма» Іванків І. Права людства : монографія. Київ : Ваіте, 2020. С. 31.. інформаційне право покоління

Але, якщо в розумінні інформаційних прав людини не обмежуватися тільки їх концептуальним сприйняттям як нових прав інформаційної епохи, і враховувати всі властиві їм траєкторії юридичного просування в міжнародному праві Див.: Підрозділ 2.2.2. Інформаційні права в міжнародних стандартах прав людини., а також можливі варіанти юридичної деталізації інформаційних компонентів визнаних прав людини національним законодавством, то прояви інформаційних прав можна віднайти в різних поколіннях прав людини та галузях права.

Останнім часом усе частіше українські дослідники висловлюють думки близькі до такого підходу. Зокрема, А.О. Рябошапченко вважає, що кожній з груп прав людини, відповідно до найбільш поширеного їх розподілу на особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні права і свободи, «притаманний свій механізм реалізації, який із розвитком інформаційних технологій може набувати немислимі раніше форми» 1. В.В. Гайтан наголошує на міжгалузевому значенні інформаційних прав - «будучи галузевими правами, інформаційні права відіграють досить вагому роль у цивільному праві, господарському, кримінальному, адміністративному, трудовому та інших галузях» Рябошапченко А.О. Права і свободи людини: філософсько-етичні та політико-пра- вові засади. PhD Thesis. Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2021. С. 210. Гайтан В.В. Місце інформаційних прав у системі прав людини. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. / МОНмолодьспорт України, НУ «ОЮА». Одеса : Юрид. л-ра, 2012. Вип. 68. С. 107..

Продемонструвати фундаментальний і, водночас, проникний характер інформаційних прав людини дає змогу звернення до конкретних положень законодавства України, що буде здійснено далі Див.: Підрозділ 2.2.3. Інформаційні права людини в законодавстві України..

Місце і значення інформаційних прав в системі прав людини

Ще до прийняття Загальної декларації прав людини, у 1946 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН свобода інформації (freedom of information) була названа фундаментальним правом людини (fundamental human right), що являє собою критерій всіх видів свободи, які захищаються ООН United Nations General Assembly: Resolution A/RES/59 (I) (14.12.1946) Calling of an International Conference on Freedom of Information. URL: http://www.un.org/ru/documents/ ods.asp?m=A/RES/59(I) (дата звернення: 03.02.2023).. Цим документом на світовому рівні де-факто було визнано початок епохи безпрецедентної інформаційної зумовленості ключових засад людського життя. Особливості і застереження щодо прав людини в умовах стрімкого поширення ІТ де-юре набули обрисів у низці міжнародних документів, серед яких: Женевська декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства - глобальне завдання у новому тисячолітті» (Всесвітній саміт Женева 2003 - Туніс 2005, 2003 рік) 1; Декларація Комітету міністрів з прав людини та верховенства права в інформаційному суспільстві, (РЄ, 2005 рік) Declaration of Principles “Building the Information Society: a global challenge in the new Millennium”. URL: https://www.itu.int/net/wsis/docs/geneva/official/dop.html (дата звернення: 13.02.2023). Declaration of the Committee of Ministers on human rights and the rule of law in the Information Society. CM(2005)56. URL: https://www.coe.int/t/dgap/goodgovernance/Activities/Pub- lic_participation_internet_governance/Declaration-Information-Society/011_DeclarationFinal%20 text_en.asp (дата звернення: 13.02.2023).; Резолюція щодо заохочення, захисту і здійснення прав людини в Інтернеті (ООН, 2012 рік) United Nations General Assembly Human Rights Council: Resolution A/HRC/20/L.13 (05.07.12) The promotion, protection and enjoyment of human rights on the Internet. URL: http://daccess-ods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS=A/HRC/RES/20/8&Lang=E (дата звернення: 13.02.2023)..

Ідеї, закладені в цих документах, ведуть до того висновку, що інформаційні права людини є доволі складним результатом правового поступу, детермінованого реаліями сучасного інформаційно залежного соціального життя - різновекторними (часто-густо хаотичними) потоками інформації, глобальними комунікаціями, динамічними технологіями, інформаційними трансформаціями світоглядних і культурних засад людської цивілізації тощо. І тому від визнання і належної юридизації інформаційних прав в інформаційному суспільстві визначально залежить реалізація багатьох прав людини, зокрема й фундаментальних.

У контексті такої глибинної кореляції з інформаційним суспільством, виявляється поліаспектна дуальність функціонального значення інформаційних прав людини. Його можна розглядати в системі прав людини в цілому, в структурі можливостей, що становлять конкретне право людини, в контексті концепції поколінь Див.: Підрозділ 1.3.3. Інформаційні права в контексті концепції поколінь прав людини.

¹ General Data Protection Regulation. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016. URL: https://gdpr.eu/tag/gdpr/ (дата звернення: 13.02.2023)., в системі соціальних благ і цінностей тощо. У кожному з ракурсів інформаційні права можуть відігравати як засадничу роль - фундаментальне значення, так і мати допоміжний, розвивальний чи забезпечувальний характер відносно інших прав, їх груп чи компонентів - інструментальне значення.

Наприклад, одне з визнаних фундаментальних прав - право на свободу вираження поглядів і переконань має іманентний інформаційний характер - являє собою інформаційну свободу людини, яка є атрибутом гідного життя. У цьому разі можна говорити про власну інформаційну природу, тобто це право є інформаційним по суті і завжди таким було, хоча і не називалося інформаційним.

Або ж, дотримання права на повагу до особистого життя, що захищається ст. 8 ЄКПЛ, сьогодні неможливе без його новітніх компонентів - «інструментальних» прав, що забезпечують приватність людини в процесі автоматизованої обробки персональних даних (право на доступ до свої даних, право бути забутим, право на обмеження обробки даних тощо). Підтвердженням тому є численні рішення ЄСПЛ з цього приводу та істотне посилення окремого напряму міжнародно-правового регулювання - захисту персональних даних. Його формалізацією в європейському правовому просторі сьогодні є Загальний регламент захисту даних ЄС (General Data Protection Regulation,GDPR), який деталізує відповідні права та вимоги до юридичних механізмів їх забезпечення 1.

Таким чином, унікальна природа інформаційних прав зумовлює своєрідну елементну розгалуженість комплексу в системі прав людини:

по-перше, як визнаних прав людини, які з моменту свого виникнення мають природний інформаційний зміст, але до введення категорії «інформаційні права» такими не називалися (фундаментальне значення в системі прав людини);

по-друге, як компонентів окремих прав людини, що забезпечують можливості їх ефективної реалізації в інформаційному суспільстві (інструментальне значення);

по-третє як відносно самостійних нових інформаційних прав людини, як сучасних ціннісних правових орієнтирів (фундаментальне значення для інформаційного суспільства).

З іншого боку, специфічна дуальність інформаційних прав людини виявляється і в площині взаємодії з різними елементами (структурами) системи прав людини. Відповідно, характер інформаційних прав може бути інтерпретований як проникний, що зумовлює певну «інформатизацію» змісту багатьох визнаних прав людини, а також - об'єднуючий, оскільки інформаційні права стають показником (критерієм) можливостей реалізації усіх прав людини в умовах постійного поглиблення соціальної інформатизації.

Отже, осмислення інформаційних прав людини має ґрунтуватися на його розумінні як цілісності, як особливого, унікального, своєрідного складно інтегрованого (в аспекті змісту) і, водночас, інтегруючого (в аспекті механізмів здійснення) комплексу в системі прав людини. Це забезпечить усвідомлення його природних властивостей і взаємозв'язків, а також наявних і перспективних юридичних проявів і характеристик, задля формування ефективних політик, спрямованих на утвердження й захист основних цінностей всього людства в умовах глобального інформаційного суспільства.

Размещено на Allbest.ru