Протиправний та явно злочинний наказ: однакові та відмінні ознаки правотворчих повноважень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Протиправний та явно злочинний наказ: однакові та відмінні ознаки правотворчих повноважень

Ланкевич Андрій Зіновійович, кандидат юридичних наук, докторант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Голова Львівського окружного адміністративного суду

Анотація

Дотримання вимог законодавства в ході видання підзаконних нормативно-правових актів до яких відноситься наказ є різновидом юридичного процесу та формою його здійснення в діяльності виконавчих органів державної влади, одна із найважливіших ланок механізму правового регулювання суспільних відносин. Тому важливим є необхідність дотримання ряду принципів, які покликані забезпечити правомірний характер наказу як однієї з правотворчих форм державної діяльності у здійсненні правового регулювання суспільних відносин та дотримання правопорядку з боку уповноважених суб'єктів державних органів влади.

Не дивлячись на те, що наказ обмежений рамками суб'єктного складу на відміну, наприклад, від закону, все одно, такий, виступаючи у вигляді нормативно-правового акта і володіючи такими ознаками, як загально-обов'язковість, неодноразовість, широке коло суб'єктів, яким адресований акт, у свою чергу дійсно має досить широке поле свого впливу [1, с. 32-33]. Проте на сьогоднішній день у юридичній, зокрема, конституційно-теоретичній літературі, протиправним наказам, чи явно злочинним наказам, не приділялося належної уваги, можливо тому що, деякі вчені-правознавці вважають, що наказ, як однин з видів відомчих правових актів, не має значної ваги у сфері правового регулювання праві свобод та впливу на правопорядок у державі.

Відзначається, що в юридичній науці підходи до розуміння явно злочинного наказу здійснюється через розкриття ознак протиправного, незаконного наказу, який має ряд спільних з ним ознак, його основних ознак. Саме через з'ясування певних критеріїв які притаманні незаконному наказу можна здійснити виокремлення специфічних особливостей, що відрізняють явно злочинний наказ від незаконного наказу та інших актів застосування норм права.

Саме аналіз правової доктрини та цілої низки питань, пов'язаних із різними аспектами проблематики видання правових актів, встановлення притаманних їм елементів, розкривають змістовний аспект поняття явно злочинного наказу, більш того, вони формують сутнісну картину його властивостей, які характерні саме цій формі діяльності держави та її уповноважених суб'єктів у регулюванні суспільних відносин.

Встановлено, що злочинний наказ відкрито передбачає спричинення суспільно небезпечних наслідків для життя та здоров'я людини, її прав та свобод, тобто спричиняє шкоди конституційним цінностям які перебувають під кримінально-правовою охороною та охороняються законом. При цьому з'ясування структурних елементів явно злочинного наказу, сприяє як виявленню спільних так і виокремленню ряду спеціальних ознак, які є властиві злочинному та відсутні у незаконного наказу, що сприяє їх розрізненню та поділу за низкою основ, та властивостей, завдяки яким вони взаємно погоджуються й поєднуються в конкретну правову категорію - явно злочинний наказ.

Ключові слова: незаконний наказ, явно злочинний наказ, правовий акт, нормативно-правовий акт, анти правова форма.

Abstract

Illegal and manifestly criminal order: the same and different features of law-making powers

Lankevych Andriy Zinoviyovych candidate of legal sciences, doctoral student of the Department of Constitutional Law and Comparative Jurisprudence, Faculty of Law, Uzhhorod National University, Head of the Lviv District Administrative Court

Compliance with the requirements of the legislation in the course of issuing subordinate regulatory legal acts to which the order refers is a type of legal process and a form of its implementation in the activities of executive bodies of state power, one of the most important links in the mechanism of legal regulation of social relations. Therefore, it is important to observe a number of principles that are designed to ensure the lawful nature of the order as one of the law-making forms of state activity in the implementation of legal regulation of social relations and compliance with law and order by authorized subjects of state authorities.

Despite the fact that the order is limited by the framework of the subject composition, unlike, for example, the law, it is still such, acting in the form of a normative legal act and possessing such features as universal obligation, nonrepeatability, a wide range of subjects , to which the act is addressed, in turn really has a rather wide field of influence [1, p. 32-33]. However, to date, in legal, in particular, constitutional and theoretical literature, illegal orders or clearly criminal orders have not been given due attention, perhaps because some legal scholars believe that an order, as one of the types of departmental legal acts, does not have of significant importance in the field of legal regulation of the right to freedom and influence on law and order in the state.

It is noted that in legal science, approaches to the understanding of an obviously criminal order are carried out through the disclosure of the signs of an unlawful, illegal order, which has a number of common features with it, its main features. It is through the clarification of certain criteria that are inherent in an illegal order that it is possible to highlight specific features that distinguish a clearly criminal order from an illegal order and other acts of application of legal norms.

It is the analysis of the legal doctrine and a whole series of issues related to various aspects of the issue of the issuance of legal acts, the establishment of their inherent elements, that reveal the meaningful aspect of the concept of a clearly criminal order, moreover, they form an essential picture of its properties, which are characteristic of this form of state activity and its authorized subjects in the regulation of public relations.

It was established that the criminal order openly foresees causing socially dangerous consequences for the life and health of a person, his rights and freedoms, that is, it causes damage to constitutional values that are under criminal law protection and are protected by law. At the same time, clarifying the structural elements of an obviously criminal order contributes both to the identification of common and to the identification of a number of special features that are characteristic of a criminal and absent in an illegal order, which helps to distinguish and divide them on a number of bases and properties, thanks to which they mutually agree and are combined into a specific legal category - a clearly criminal order.

Keywords: illegal order, clearly criminal order, legal act, normative legal act, anti-legal form.

Постановка проблеми

Враховуючи те, що наказ виступає одним із основних засобів реалізації повноважень державних органів та їх посадових осіб, проблема дотримання вимог законності під час його прийняття та виконання не втрачає своєї актуальності. Розкриття основних рис незаконного та явно злочинного наказу, сприятиме вдосконаленню інституту юридичної відповідальності за завідомо злочинне їх видання та виконання.

Мета даної публікації полягає в тому, щоб розкрити позиції вітчизняних та зарубіжних науковців щодо властивих явно злочинному наказу ознак як одного із протиправних засобів реалізації повноважень державних органів та їх посадових осіб, що надасть змогу в конституційній парадигмі уявити багатоаспектність цієї антиправової форми, специфіки порядку її видання в процесі здійснення державної політики у відповідній сфері. Досягнення визначеної автором дослідницької мети зумовило необхідність використання логіко-семантичного і загальнонаукових методів пізнання, зокрема аналізу та синтезу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти властивостей явно злочинного наказу висвітлюються І. Григорьєвою, І. Дзюбою, Н. Конєвою, Ю. Крисюком Д. Навроцьким. Однак в конституційній парадигмі «явно злочинний наказ» як очевидно протиправний акт, зокрема, в аспекті анти правової форми, специфіки порядку її видання в процесі здійснення державної політики у відповідній сфері, потребує подальшого дослідження.

Виклад основного матеріалу

В контексті основної мети нашого дослідження, хотілося б звернути увагу на підходи у наукових джерелах щодо визначення ряду спільних та відмінних ознак притаманних незаконному та явно злочинного наказу.

Викликає зацікавлення думка Н. Конєвої про те, що Конституція є критерієм якості будь-якого нормативного акта, мірою врахування в ньому інтересів людини й суспільства. Конституція уособлює в собі прийнятні для відповідної країни уявлення про права людини, справедливість, рівність, свободу, механізм управління і здійснення державної влади. Конституція - Основний Закон, що зумовлений конкретним етапом розвитку країни, відповідає рівню політичної, правової і загальної культури суспільства та закріплює його ідеали й цінності. Втім дослідниця наголошує, що не всі конституції, проголошуючи відповідні цінності, є легальними з точки зору процедури їх прийняття, введення в дію, дотримання та забезпечення їх виконання. Тому, якщо вже і брати за основу як критерій відповідності праву певний нормативний акт, то це має бути не конституція окремо взятої держави, а відповідні міжнародні акти. Безумовно, стверджує вона, абсолютного правового ідеалу не існує, але критерієм визначення правового чи неправового змісту законів мають бути саме права людини, що закріплені в міжнародних актах. А тому кожний проект закону має бути перевірений на відповідність цим міжнародним актам [7, с. 98-99].

В свою чергу Г. Дутка акцентує, що тільки конституція, втілюючи в собі фундаментальні людські цінності, завжди є правовою за змістом. Усі «неправові закони» є неконституційними [2, с. 11-16].

До керівників, начальників чи командирів, висувається обов'язкова вимога щодо їх законності. Наказ буде законним тільки в тому випадку, якщо він відданий відповідною особою в належному порядку й у межах її повноважень і за змістом не суперечить чинному законодавству та не пов'язаний із порушенням конституційних прав і свобод людини та громадянина [8]. До того ж накази мають відповідати раніше виданим розпорядчим документам і дорученням органів військового управління вищого рівня [13].

Наказ виступає як підзаконний правовий акт, що означає його створення у межах, на підставі та на виконання чинного законодавства, актів Президента, актів Уряду.

Як уже говорилося раніше, відомчим актам, різновидом яких виступає наказ, характерно як створення нових правових приписів, так і уточнення, та роз'яснення нормативних приписів указів та постанов, з метою підвищення ефективності їх реалізації.

Але, незважаючи на можливість відомчої нормотворчості та тлумачення органами виконавчої влади норм, що містяться в актах Президента та Уряду (для наказів це, як правило, норми постанов Уряду), не слід забувати, що цей процес повинен проходити строго в рамках встановлених процедур, повністю ґрунтуючись на вимогах законності, через те, що на практиці, «розширювальне», довільне тлумачення «літери закону» або створення «нових» норм (найчастіше просто дублюючих вже наявних) органами виконавчої влади та іншими органами управління не підвищує, а навпаки знижує ефективність реалізації правових актів, а подібні ситуації неприпустимі за збалансованої правової системи.

На думку М. Мельника та М. Хавронюка, законним є наказ, який: 1) по-перше, відданий у належному порядку. Під належним порядком слід розуміти порядок віддання (видання) наказів, встановлений законом або підзаконними нормативно-правовими актами. В усіх випадках обов'язковим елементом порядку віддання наказу є дотримання тієї його форми, якої вимагає законодавство, а у разі віддання наказу у письмовій формі - його підписання уповноваженою на це службовою особою; 2) по-друге, відданий відповідною особою у межах її повноважень. Під "відповідною особою" слід розуміти орган або службову особу, до компетенції яких належать питання, що вирішуються у наказі. Наказ не повинен виходити за межі того обсягу повноважень, якими наділені орган чи службова особа, що його віддають. Якщо наказ відданий з явним перевищенням повноважень, які мають відповідна службова особа чи орган, такий наказ не вважається законним, а особа, яка його виконала, підлягає за це відповідальності на загальних підставах. Наказ є обов'язковим для виконавця: а) якщо він відданий службовою особою чи органом виконавцеві, який відповідно до законодавства повинен виконувати наказ внаслідок свого підпорядковування по роботі чи службі або з інших підстав, б) якщо дії, вчинення яких вимагає той, хто віддав наказ, входять до службових обов'язків виконавця; 3) по-третє, за змістом не суперечить чинному законодавству; 4) по-четверте, не пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина [12, с.125].

Важливо також звернути увагу на трактування «явно злочинного наказу», тому що у вищезазначених актах містяться вказівки саме на «явно злочинний наказ» (виділення - Авт.), однак ознаки такого наказу залишається поза чітким врегулюванням. Насамперед, слід встановити зміст терміну «явний». Відповідно до Академічного тлумачного словника поняття «явний» включає декілька елементів, серед котрих виділяються два основних: 1) який не приховується, не таємний, відкритий; 2) абсолютно очевидний, зрозумілий для всіх, безсумнівний [15, с. 621].

Тобто, виходячи із такого тлумачення до переліку «явно злочинних», можна віднести наказ, який безсумнівно виходить за межі повноважень компетентної особи, очевидно суперечить чинному законодавству, що призводить до порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина [5, c. 99].

Ще в дореволюційному кримінальному праві за часів царської Росії до якої також входила Україна вказувалось на те, що «при всякому посиланні на наказ суд повинен впевнитись, чи відданий він компетентною особою, чи відноситься він до службового обов'язку виконавця, чи були дотримані передбачені законом форми» [14, с. 190].

Інша, наприклад, точка зору, відповідно до якої правомірним треба вважати «наказ, який: відданий компетентним органом чи посадовою особою; відданий у межах компетенції цього органу чи посадової особи; відданий із дотриманням необхідної форми і порядку його віддання; ґрунтується на законі чи іншому нормативному акті; не передбачає вчинення протиправних дій. Перші три умови стосуються форми віддання наказу, дві останні - його змісту» [9, с. 234].

Крім того, маючи на меті більш широко визначити критерії правомірності наказу, до умов такої правомірності, крім зазначеного вище, відносять: віддання наказу в інтересах та в межах служби; визначеність меж щодо часу виконання наказу, при відданні наказу вказуються способи і надаються необхідні засоби для реалізації вимог начальника, які мають бути дозволеними (легітимними) [6, с. 29 - 32 ], а також обов'язковість наказу чи розпорядження в силу закону чи іншого нормативно-правового акту для особи, яка його отримала.

С. Дячук відзначає те, що одночасно необхідно доповнити, а також законності вимог, що висувалися цією особою як обов'язкові для виконання, та дотримання нею порядку та форми віддання цього наказу [3, с. 7].

До умов правомірності наказу належать, законність вимог, що містить наказ, наявність повноважень у особи, органу, які віддають наказ, до таких дій, віддання наказу в межах компетенції, дотримання встановленої форми та порядку віддання наказу, визначені способи та засоби виконання наказу мають бути дозволеними) співпадають по суті з вимогами щодо законності його змісту (вимоги, що містяться в наказі, не приписують вчинювати діяння (правопорушення), які можуть завдати шкоди охоронюваним законом інтересам), та форми (наявність повноважень, компетенція особи, що віддала наказ, дотримані порядок віддання, оформлення, строки тощо) [10, с. 115].

Як зауважує С. Дячук, сутність злочинного наказу полягає в тому, що це вимога розпорядчого характеру вчинити діяння, яке передбачене кримінальним законом як злочин і посягає на цінності, що перебувають під кримінально-правовою охороною. Саме по собі віддання такого наказу, за наявності необхідних підстав, містить ознаки злочину. Злочинний наказ завжди є незаконним за змістом і(або) протиправним за формою, проте лише протиправність наказу не є достатнім свідченням його злочинності. Наказ вважається злочинним, коли такою є дія, вчинення якої ним вимагається, а тому саме вона та, при необхідності, її наслідки, отримують кримінально-правову оцінку. У випадках же, коли має місце злочинне перевищення влади чи посадових повноважень або зловживання владою чи посадовим становищем шляхом віддання злочинного наказу, то ці дії, за наявності необхідних підстав, утворюють склад одного із зазначених посадових злочинів [4, с. 5].

Особливість такого наказу полягає в тому, що завжди завдяки його виконанню вчиняються або мають бути вчинені передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння. Отже, неправомірність наказу може виражатися в неправомочності особи, яка віддала наказ, недотриманні встановленої форми наказу тощо, а його злочинність завжди визначається змістом вимог, що в ньому містяться [11, с. 79].

Поряд з цим, на оцінку законності або незаконності наказу можуть впливати різні суб'єктивні обставини, зокрема сукупність досвіду як підлеглого так і начальника, усвідомлення обстановки та ін. У деяких ситуаціях, існує різний ступінь обізнаності про конкретні обставини, протиправність наказу та об'єктивна дійсність може бути усвідомлена лише підлеглим, а не начальником, котрий віддає наказ [5, с. 98-99].

Висновки

Явно злочинний наказ має ряд притаманних йому ознак:

Такий наказ, який відданий особою явно не у спосіб передбачений законодавством. Тобто не дотримано принципу законності, згідно якого особа яка видає наказ (нормативно-правових акт, що розрахованих на невизначене коло осіб, чи правовий акт індивідуальної дії), зобов'язана видавати його в суворій відповідності вимогам чинного законодавства. Саме цей принцип покликаний запобігти не тільки виданню явно злочинного наказу, але й його виконанню;

Такий наказ, який відкрито виданий у супереч встановленого законодавством порядку його видання. Тобто з боку уповноваженого органу виконавчої влади чи її представника не дотримано особливостей механізму та процедур діяльності з питань розроблення, прийняття і видання ними наказу як нормативного, так і індивідуального характеру;

Такий наказ, який безсумнівно виданий особою за відсутності у неї повноважень для його видання. Тобто, орган чи посадова особа не наділена сукупністю прав, які в свою чергу не закріплені за ними у встановленому законодавством порядку для прийняття і видання ними наказу як нормативного, так і індивідуального характеру. Відтак відсутність повноваження разом із відсутністю компетенції такого органу чи посадової особи позбавляють їх правову статусу органу влади, втрату легітимності;

Такий наказ, який за своїм змістом відкрито суперечить чинному законодавству. Тобто, орган чи посадова особа яка наділена сукупністю прав, що закріплені за ними у встановленому законодавством порядку, приймають і видають наказ як нормативного, так і індивідуального характеру, які не відповідають вимогам законодавства, дотримання яких є обов'язком таких органів чи їх посадових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

Такий наказ, який прямо порушує конституційні праві і свободи людини та громадянина. Тобто, орган чи посадова особа видаючи свій наказ свідомо звужує зміст та обсяг існуючих прав і свободі, тим самим явно посягає на закріплені у конституції основні права та свободи.

Такий наказ, який відкрито передбачає спричинення суспільно небезпечних наслідків для життя та здоров'я людини, її прав та свобод, тобто спричиняє шкоди конституційним цінностям які перебувають під кримінально-правовою охороною та охороняються законом.

Отже, на відміну від незаконного наказу, якому притаманні тільки одна, або декілька спільних, загальних ознак із злочинним наказом (виданий явно не у спосіб передбачений законодавством, або у супереч встановленого законодавством порядку, за відсутності у особи повноважень для його видання, за своїм змістом відкрито суперечить чинному законодавству, прямо порушує конституційні праві і свободи людини та громадянина), явно злочинному наказу властиві як обов'язкові так і спільні, загальні із незаконним наказом ознаки.

Злочинний наказ по своїй суті є виходом за межі допустимої поведінки державного органу чи його представника, тобто здійсненням свавілля по відношенню як до основоположних прав і свобод закріплених у Конституції та міжнародних правових актах, так й по відношенню до правопорядку в цілому. Злочинний наказ не тільки явно спрямовує свою дію проти прав та інтересів конкретної людини, спричиняючи їй істотну шкоду, але й завдає також істотну шкоду інтересам держави, оскільки видаючи такий акт представником державної влади, явно та всупереч законодавства підриває її авторитет у суспільстві,

Таким чином, злочинний наказ є офіційним документом, що з одного боку має антагоністичний влив на правовий порядок в державі, а з іншого має суспільно небезпечний характер, що є емпіричним критерієм для кваліфікації такого акту не тільки як неправомірного, але й злочинного. Оскільки такий направлений не тільки на руйнацію, деструкцію та ігнорування прав і свобод людини й громадянина, що створює реальну загрозу для їх існування, але й спрямований на настання суспільно небезпечних наслідків як для носіїв таких прав і свобод так і держави яка повинна їх утверджувати та забезпечувати.

Література

1. Босенко М.О. Поняття та ознаки наказу як різновиду правового акту в органах внутрішніх справ України. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2011. № 3. С. 31-33.

2. Дутка Г.І. Критерії правового закону. Прикарпатський юридичний вісник. 2014. Випуск 2 (5). С. 7-16.

3. Дячук С. Злочинний наказ: підкорятися чи ні? Закон і Бізнес. 14 травня 1997. № 20. С.7

4. Дячук С.І. Юридична природа виконання наказу; Кримінально-правова оцінка діяння особи, що віддала чи виконала протиправний наказ: авторе. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 «Кримінальне права і кримінологія; кримінально-виконавче право» / С.І. Дячук. К. 2000. 16 с.

5. Запорожець А.А. До визначення ознак явно злочинного наказу (розпорядження), доручення. С.96-100. Научные исследования: парадигма инновационного развития: сборник тезисов научных трудов III Международной научной конференции (Братислава-Вена, «26» мая 2020 года) / ГО «Международный научный центр развития науки и технологий», 2020. 102 с.

6. Климов І., Білеконєв В. Кримінальна відповідальність військовослужбовців за виконання незаконного наказу в сучасних умовах. Юридичний вісник України. 1997. № 35(113). С.29 - 32.

7. Конєва Н.В. Природно-правовий зміст правового закону. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 95-100.

8. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25. Ст. 131.

9. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Беньківський та ін.; За редакцією П.С. Матишевського та ін. К.: Юрінком Інтер, 1997. 289 с.

10. Михайленко П.П. Уголовное право Украины. Общая часть. К.: Редакционно-издательский отдел МВД Украины, 1995. 247 с.

11. Навроцький Д.М. Поняття наказу (розпорядження) та його види в кримінальному праві України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 9-2 том 2. С.77-80.

12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 7-ме вид., перерб. та допов. Київ: Юридична думка, 2010. 1288 с.

13. Про затвердження Інструкції з діловодства в Збройних Силах України: Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 16.09.2013 р. № 20

14. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України: монографія / за заг. ред. В.П. Тимощука, А.М. Школика. Київ: Конус-Ю, 2007. - 735 с.

15. Тлумачний словник української мови : в 11 т. Київ: Т. 3, 1980. - 699 с.

злочинний наказ правомірність

References

1. Bosenko M.O. (2014). Poniattia ta oznaky nakazu yak riznovydu pravovoho aktu v orhanakh vnutrishnikh sprav Ukrainy.[The concept and signs of an order as a type of legal act in the internal affairs bodies of Ukraine].Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo - Legal Bulletin. Air and space law. 3. 31-33. [in Ukrainian].

2. Dutka H.I.(2014). Kryterii pravovoho zakonu. [Criteria of the legal law]. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk - Prykarpatskyi juridical visnyk. 2 (5). 7-16. [in Ukrainian].

3. Diachuk S. (1997). Zlochynnyi nakaz: pidkoriatysia chy ni? [Criminal order: to obey or not?]. Zakon i Biznes - Law and Business.. 20. 7. [in Ukrainian].

4. Diachuk S.I. (2000). Yurydychna pryroda vykonannia nakazu; Kryminalno-pravova otsinka diiannia osoby, shcho viddala chy vykonala protypravnyi nakaz [Legal nature of order execution; Criminal law assessment of the act of a person who gave or executed an illegal order]: avtore. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.08 «Kryminalne prava i kryminolohiia; kryminalno- vykonavche pravo» / S.I. Diachuk. K. 2000. 16 s. [in Ukrainian].

5. Zaporozhets A.A. (2020). Do vyznachennia oznak yavno zlochynnoho nakazu (rozporiadzhennia), doruchennia. [To determine the signs of a clearly criminal order (order), mandate. Scientific research: the paradigm of innovative development], Nauchnbie yssledovanyia: paradyhma ynnovatsyonnoho razvytyia: sbornyk tezysov nauchnukh trudov III Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsyy (Bratyslava-Vena, «26» maia 2020 hoda) / HO «Mezhdunarodnui nauchnui tsentr razvytyia nauky y tekhnolohyi» - a collection of theses of scientific works of the III International Scientific Conference / NGO "International Scientific Center for the Development of Science and Technology". 102. Bratislava-Vienna [in Ukrainian].

6. Klymov I., Bilekoniev V. (1997). Kryminalna vidpovidalnist viiskovosluzhbovtsiv za vykonannia nezakonnoho nakazu v suchasnykh umovakh.[ Criminal liability of military personnel for executing an illegal order in modern conditions] Yurydychnyi visnyk Ukrainy - Legal Bulletin of Ukraine. 35(113). 29 - 32. [in Ukrainian].

7. Konieva N.V. (2013). Pryrodno-pravovyi zmist pravovoho zakonu. [Natural and legal content of legal law]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav - Bulletin of the National Academy of Internal Affairs. No. 2. (pp. 95-100) [in Ukrainian].

8. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [The Criminal Code of Ukraine] vid 05.04.2001 r. № 2341-Ш/ Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy.- Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine [in Ukrainian].

9. Andrusiv G.V., P.P. Andrushko, Benkivskyi V.V. (1997). Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna chastyna: Pidruchnyk dlia studentiv yuryd. vuziv i fak. [Criminal law of Ukraine: General part: Textbook for law students. universities andfaculties] Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

10. Mykhailenko P.P. (1995). Uholovnoe pravo Ukraynbi. Obshchaia chast. [Criminal law of Ukraine. General part] K.: Redaktsyonno-yzdatelskyi otdel MVD Ukraynbi, - Editorial and publishing department of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine [in Ukrainian]. 247.

11. Navrotskyi D.M. (2014). Poniattia nakazu (rozporiadzhennia) ta yoho vydy v kryminalnomu pravi Ukrainy. [The concept of an order (order) and its types in the criminal law of Ukraine.] Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence. № 9-2, (Vols. 2). (pp. 77-80). [in Ukrainian]

12. Melnyk M.I., Khavronyuk M.I. (2010). Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine]. (7th ed.) Kyiv: Legal Opinion [in Ukrainian].

13. Pro zatverdzhennia Instruktsii z dilovodstva v Zbroinykh Sylakh Ukrainy [On the approval of the Instructions for record keeping in the Armed Forces of Ukraine]. Nakaz Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy - Order of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine dated September 16, 2013 № 20. [in Ukrainian].

14. Tymoshchuk V.P., Scholik A.M. (2007). Publichna sluzhba. Zarubizhnyi dosvid ta propozytsii dlia Ukrainy [Public service. Foreign experience and proposals for Ukraine]. Kyiv: Konus-Y. 735. [in Ukrainian].

15. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi mov. [Explanatory dictionary of the Ukrainian language] (1980): (Vols. 1-11)? (Vols. 3). Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru