Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання протидії психологічному насильству (мобінгу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання протидії психологічному насильству (мобінгу)

Дудко Анастасія Геннадіївна, ад'юнкт кафедри публічного управління та адміністрування, Національна академія внутрішніх справ, старший інспектор відділу кадрового забезпечення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблеми мобінгу на робочому місці в контексті Європейського Союзу, зокрема з огляду на законодавчий та науковий підхід до цього явища. Розглянуто історію розвитку концепції мобінгу, від перших наукових досліджень до сучасних підходів, а також проаналізовано правові засади захисту працівників від мобінгу в різних країнах Європи. У статті детально розглядається визначення мобінгу та його основні форми та прояви на робочому місці. Зокрема, автор звертає увагу на такі аспекти мобінгу, як систематичне приниження, емоційний тиск, соціальна ізоляція, критика, поширення чуток та інші. Також наголошується на тому, що хоча мобінг може здатися менш шкідливим порівняно з фізичним насильством, його вплив на жертву може бути надзвичайно руйнівним, особливо якщо він триває тривалий час.

Охарактеризовано розвиток поняття мобінгу та його адміністрано-правове регулювання, починаючи з перших наукових досліджень Конрада Лоренца та Петера-Пауля Хайнеманна, і закінчуючи сучасними дослідженнями в галузі психології праці. Особлива увага приділяється науковому внеску Х. Леймана, який вперше систематизував концепцію мобінгу та надав їй наукове обґрунтування. Досліджено правовий фундамент захисту працівників від мобінгу в різних країнах Європи. В статті розглядаються правові акти, спрямовані на запобігання мобінгу та захист прав працівників, такі як закони, директиви та рекомендації Європейського Союзу. Зокрема, проаналізовані директиви про рівність чоловіків і жінок у справах працевлаштування, професійного зростання та умов праці, а також директиви про безпеку та охорону здоров'я працівників на робочому місці.

Зроблено висновок про важливість вивчення та використання досвіду Європи в удосконаленні захисту прав працівників в Україні. Підкреслено необхідність розробки ефективних механізмів захисту працівників від психологічного тиску на робочому місці, а також створення комфортної психологічної атмосфери та захисту гідності працівника.

Ключові слова: законодавчий підхід, наукові дослідження, правові засади, захист працівників, історія розвитку, боротьба з мобінгом, вивчення досвіду, працівники.

Abstract

The article delves into the issue of workplace mobbing within the context of the European Union, particularly focusing on the legislative and scientific approaches to this phenomenon. It examines the history of mobbing's conceptual development, from early scientific research to modern approaches, and analyzes the legal frameworks for protecting workers from mobbing in various European countries. The paper provides an in-depth exploration of the definition of mobbing and its primary forms and manifestations in the workplace. Specifically, attention is drawn to aspects of mobbing such as systematic degradation, emotional pressure, social isolation, criticism, spreading rumors, and others. It emphasizes that although mobbing may seem less harmful compared to physical violence, its impact on the victim can be extremely destructive, especially if it persists over time. The development of the concept of mobbing and its administrative-legal regulation is characterized, starting from the early scientific research of Konrad Lorenz and Peter-Paul Heinemann, and ending with contemporary studies in the field of work psychology. Special attention is given to the scientific contribution of H. Leymann, who first systematized the concept of mobbing and provided it with scientific justification. The legal foundation for protecting workers from mobbing in different European countries is explored.

The article discusses legal acts aimed at preventing mobbing and protecting workers' rights, such as laws, directives, and recommendations of the European Union. In particular, directives on gender equality in employment, professional development, and working conditions, as well as directives on the safety and health protection of workers in the workplace, are analyzed. A conclusion is drawn about the importance of studying and utilizing Europe's experience in improving the protection of workers' rights in Ukraine. It underscores the need to develop effective mechanisms for protecting workers from psychological pressure in the workplace, as well as creating a comfortable psychological atmosphere and protecting the dignity of the worker.

Перші наукові дослідження мобінгу були проведені вченим-етологом Конрадом Лоренцом [1], австрійським зоологом і зоопсихологом, яким у своїй книзі “Агресія” (1966 р.) вперше описано мобінг серед тварин та птахів, пояснив його як прояв інстинкту в боротьбі за виживання. Пізніше, у 70-х роках XX століття, шведський лікар Петер-Пауль Хайнеманн [12] , працюючи як шкільний лікар, у своїй книзі “Моббінг. Групове насильство серед дітей і дорослих” (1972 р.) використав термін “мобінг” для опису феномену нападу групи людей на індивіда, який порушує соціальні норми. Тому варто зазначити, що аналіз законодавства зарубіжних країн може стати науковою основою для вдосконалення трудового законодавства України з метою захисту гідності працівника під час виконання ним трудових обов'язків. Крім того, актуальність цього дослідження полягає в розробці ефективних механізмів захисту працівників від різних форм психологічного тиску на робочому місці.

Мета цієї статті полягає в проведенні комплексного дослідження теорії психологічного насильства та відповідне втілення її ідей у законодавстві європейських країн, що виражається у забороні мобінгу та обов'язку роботодавця вживати необхідних заходів забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоровя працівників, а також у визначенні відповідальності за порушення вказаних норм.

Виклад основного матеріалу

У сучасному розумінні термін “мобінг” вперше був використаний шведським лікарем і психологом Хайнцом Лейманом [15] в кінці 70-х років XX століття. Перші теоретичні розробки цього феномену отримали подальший розвиток в Швеції та Німеччині у 80-х роках минулого століття в галузі психології праці. Вчені, які працювали під керівництвом Леймана, вперше дослідили таке явище, як психологічне насильство над працівниками на робочому місці в Швеції. Лейман виділив особливий тип поведінки, який він назвав “мобінгом”, і описав його як “психологічний терор”, що полягає в систематичному, ворожому і неетичному ставленні до однієї або декількох осіб, зазвичай призводячи до беззахисного або безпорадного стану [13, с. 119-126]. Спочатку роботи Леймана викликали зацікавленість головним чином в Північній Європі, і лише з часом на них звернули увагу і в країнах Центральної Європи. Поступово, завдяки різним публікаціям, переконливому опису конкретних випадків, відкритим дискусіям та семінарам за участю консультантів з питань діяльності підприємств, а також завдяки інтересу з боку профспілок, громадських організацій і медичних колективів, тема мобінгу стала цікавою для суспільства. Останні роки термін “мобінг” набув значного поширення, оскільки значна частина працездатного населення стала його жертвою.

Х. Лейман виділив 45 варіацій поведінки, типових для мобінгу. До основних з них відносяться приховування необхідної інформації, соціальна ізоляція, наклеп, безперервна критика, поширення необгрунтованих чуток, висміювання, відмова від допомоги, крадіжки і підробки, інсценування, залякування та приниження гідності. Хоча мобінг може здатися менш шкідливим порівняно з іншими формами фізичного насильства, його негативний вплив на жертву, особливо якщо він триває тривалий час, може бути надзвичайно руйнівним, навіть призводячи до самогубств.

Протягом декількох років проблема психологічного тиску на робочому місці стала предметом широкого обговорення не лише в Європі, а й у багатьох інших країнах світу, включаючи США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію,

Південну Африку та Японію. Представники теорії мобінгу активно діють у багатьох країнах Європи. Наприклад, в Англії, Тім Філд використовує термін “булінг на робочому місці” [8], а в Франції проблема набула актуальності тільки у 90-х роках XX століття. Саме в той період у Франції було прийнято закон про соціальну модернізацію, який став правовою основою для боротьби з психологічним тиском на роботі [5]. Зазначена тенденція свідчить про зростання усвідомлення та важливості проблеми мобінгу як серйозного виклику для сучасного суспільства, що потребує не лише уваги, а й дієвих заходів з його запобігання та подолання. Варто зазначити, що проблема мобінгу постала не лише у наукових дискусіях. Європейські країни активно приймають закони, щоб заборонити мобінг. Спочатку скандинавські країни, такі як Данія та Швеція з 1975 року та Норвегія з 1977 року, вони підкреслили небезпеку негативного впливу робочого середовища на здоров'я. Першою країною, де на законодавчому рівні було заборонено мобінг на робочому місці, стала Швеція.

Визначена правова дефініція мобінгу включає різні форми негативної поведінки проти працівника. У Норвегії, на відміну від Швеції, не прийняли спеціальний закон щодо мобінгу, але зміни внесено до законодавства про захист робочого середовища [11]. Заборона мобінгу також діє у Франції, де Трудовий кодекс містить норми, що запобігають психологічному тиску на робочому місці та гарантують безпеку й захист працівників. Ці заходи включають профілактику професійних ризиків і напруги на робочому місці, інформаційні та навчальні заходи, проведення організаційних та інших заходів. Роботодавець має забезпечити адаптацію цих заходів з метою врахування мінливих обставин і спрямування на поліпшення існуючих ситуацій. Здійснення профілактичних заходів щодо запобігання психологічного тиску і конкретизація профілактичних принципів визначені у ст. L.4121-2 Трудового кодексу Франції [5]. У Німеччині, хоча відсутній окремий нормативний акт щодо заборони мобінгу, законодавство направлене на запобігання дискримінації на робочих місцях і забезпечення здоров'я і безпеки працівників. Багато підприємств Німеччини на рівні локального регулювання встановлюють правила щодо запобігання мобінгу та боротьби зі стресами на роботі [3].

У правовій системі Італії захист від мобінгу передбачено різними нормативними актами. Конституція Італії гарантує право на захист здоров'я та працівничу гідність. У цій країні захист працівника від мобінгу будується на широкому судовому тлумаченні необхідності захисту особистості працівника (ст. 2087 Цивільного кодексу Італії). Італійські суди часто розглядають позови про мобінг і використовують різні терміни, такі як “психологічний тиск” та “психологічний тероризм”, для позначення цього явища. Зазвичай, поведінка роботодавця або його представника оскаржується. У випадках, коли на судовий розгляд піддається поведінка колег, роботодавець несе відповідальність відповідно до загальних норм про відповідальність за дії працівників (згідно зі статтею 2049 Цивільного кодексу Італії) або за порушення правил щодо забезпечення безпеки праці, якщо роботодавець не забезпечує захист працівника від переслідування колег [14]. Аналіз судової практики дозволяє зробити висновок, що італійські суди розуміють під мобінгом протизаконну поведінку, яка має такі ознаки: наміри ворожої поведінки, повторюваність образливих дій, спрямованість на переслідування працівника, шкідливий вплив на його психічне і фізичне здоров'я як результат, наявність причинного зв'язку між шкодою, яка заподіяна здоров'ю працівника, та незаконною поведінкою. Особливість італійського підходу до захисту працівника від мобінгу полягає в тому, що працівник повинен довести факти, що свідчать про домагання, шкоду здоров'ю і причинний зв'язок між ними.

Варто зазначити, що в деяких країнах Європи створені спеціальні організації для боротьби з мобінгом. Так, у Німеччині 12 грудня 1995 р. була заснована Асоціація з боротьби з психосоціальним стресом і мобінгом (Gesellschaft gegen psychosozialen StreB und Mobbing e.V.). Згідно з позицією цієї організації, мобінг означає знущання, конфлікт на робочому місці, який здійснюється протягом тривалого періоду, тобто систематично. Така асоціація також була заснована в Італії у 1996 році [10]. Основні цілі цієї організації включають сприяння, підтримку і координацію наукових досліджень, консультаційних досліджень, публікацій і семінарів на тему мобінгу; підвищення обізнаності, інформаційні послуги; профілактику, догляд та фізичну і психологічну реабілітацію постраждалих осіб.

На рівні Європейського Союзу поки що не прийнято нормативного акта, спрямованого на заборону мобінгу. Однак ціла низка директив мають опосередковане відношення до цього явища, оскільки спрямовані на охорону здоров'я та безпеку працівників, присвячені забезпеченню умов праці, поваги людської гідності. До таких актів належать Директива 76/207/ЄЕС Ради про рівність чоловіків і жінок у справах працевлаштування, професійної підготовки, професійного зростання та умов праці, Директива N 89/391/ЄЕС Ради щодо заходів щодо поліпшення безпеки та охорони здоров'я працівників на робочому місці, Рекомендація комісії 92/131/ЄЕС щодо захисту гідності чоловіків і жінок на роботі, Директива 2006/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради про реалізацію принципу рівних можливостей і рівного ставлення [9, с. 181-185].

мобінг психологічний насильство

Важливо зауважити, що в Європі приділяється значна увага проблемам мобінгу через те, що людина проводить на роботі велику кількість часу. Тому будь-який постійний психологічний терор, емоційний стрес чи цькування на робочому місці, навіть якщо вони тривають недовго, можуть залишити негативний слід у психіці людини, а при тривалому впливі можуть призвести до серйозних психічних захворювань і навіть трагічних наслідків. У 1998 році Міжнародна організація праці віднесла мобінг до такого ж рівня небезпеки, як зґвалтування і вбивство, що підкреслює руйнівний вплив мобінгу на людину. Досвід європейських країн важливо вивчати та використувати в Україні з метою поліпшення умов праці працівників, включаючи створення комфортної психологічної атмосфери та захист гідності працівника.

1. Тімофєєва Л.Ю. (2019). Мобінг у контексті євроінтеграційної кримінально-правової політики. Держава та регіони. Серія: Право, 3(65), 247-252.

2. Трюхан О.А. (2017). Захист працівників від мобінгу на робочому місці: теоретико-правовий аспект. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції, 4, 42-46.

3. Allgemeines Gleichbehandlungsgesetz vom 14. August 2006 (BGBl. IS. 1897), das zuletzt durch Artikel 8 des Gesetzes vom 3. April 2013 (BGBl. I S. 610) geandert worden ist [General Equal Treatment Act of 14 August 2006 (BGBl. I p. 1897), last amended by Article 8 of the Act of 3 April 2013 (BGBl. I p. 610)]. (n.d.). Das Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz.

4. Arbeitsschutzgesetz vom 7. August 1996 (BGBl. I S. 1246), das durch Artikel 427 der Verordnung vom 31. August 2015 (BGBI. I S. 1474) geandert worden ist [Occupational Safety and Health Act of 7 August 1996 (BGBl. I p. 1246), last amended by Article 427 of the Regulation of 31 August 2015 (BGBI. I p. 1474)]. (n.d.). Das Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz.

5. Associazione Italiana contro Mobbing e stress psico-sociale [Italian Association against Mobbing and Psychosocial Stress]. (n.d.).

6. Code du travail. Version consolidee au 10 aout 2016 [Labor Code. Consolidated version as of 10 August 2016] [Electronic resource]. (2016). Legifrance.

7. Despax M., Rojot J., Laborde J.-P. (2011). Labour Law in France. Kluwer Law International.

8. Field T. (n.d.). Bully in sight How to predict, resist, challenge and combat workplace bullying Overcoming the silence and denial by which abuse thrives. Creat Britain: Success Unlimited.

9. Garashchenko L.P. (2015). Mobint u yevropeyskomu zakonodavstvi [Mobbing in European legislation]. In N.M. Parkhomenko, M.M. Shumila, I.O. Izarova (Eds.), Yurydychni fakty v systemi pravovoho rehulyuvannya: zbirnyk nauk. pr. [Legal facts in the system of legal regulation: collection of scientific works]. (pp. 181-187). Kyiv: Dakor.

10. Gesellschaft gegen psychosozialen StreB und mobbing e.V. [Association against Psychosocial Stress and Mobbing]. (n.d.).

11. Guerrero M.I.S. (n.d.). The Development of Moral Harassment (or Mobbing) Law in Sweden and France as a Step Towards EU Legislation. Boston College International and Comparative Law Review, 27(2), 477-500. Boston College Law School.

12. Heinemann P.P. (1972). Mobbning-Gruppvald bland barn och vuxna [Mobbing-Group violence among children and adults]. Stockholm: Natur & Kultur.

13. Hirigoyen M.F. (1998). Le Harcelement Moral: la violence perverse au quotidien [Moral harassment: The perverse violence in everyday life]. La Decouverte et Syros.

14. Il Codice civile italiano [The Italian Civil Code]. (n.d.).

15. Leymann H. (1990). Mobbing and psychological terror at workplaces. Violence and Victims, 5(2), 119-126.

16. Leymann H. (1993). Mobbing: Psychoterror am Arbeitsplatz und wie man sich dagegen wehren kann [Mobbing: Psychological terror at the workplace and how to defend against it]. Rowohlt.

17. Works Constitution Act as promulgated by the Act of 25 September 2001, Federal Law Gazette (Bundesgesetzblatt), Part I, p. 2518, last amended by Art 9 Law of the July 29, 2009. (n.d.). Das Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz.

References

1. Timofeeva L.Y. (2019). Mobbing in the context of European integration criminal law policy. Derzhava ta rehiony. Seriya: Pravo, 3(65), 247-252.

2. Tryukhan O.A. (2017). Protection of employees from mobbing in the workplace: Theoretical-legal aspect. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii, 4, 42-46.

3. General Equal Treatment Act of 14 August 2006 (BGBl. I p. 1897), last amended by Article 8 of the Act of 3 April 2013 (BGBl. I p. 610). (n.d.). Das Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz.

4. Occupational Safety and Health Act of 7 August 1996 (BGBl. I p. 1246), last amended by Article 427 of the Regulation of 31 August 2015 (BGBI. I p. 1474). (n.d.). Das Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz.

5. Italian Association against Mobbing and Psychosocial Stress. (n.d.).

6. Labor Code. Consolidated version as of 10 August 2016 [Electronic resource]. (2016). Legifrance.

7. Despax M., Rojot J., Laborde J.-P. (2011). Labour Law in France. Kluwer Law International.

8. Field T. (n.d.). Bully in sight: How to predict, resist, challenge and combat workplace bullying. Overcoming the silence and denial by which abuse thrives. Creat Britain: Success Unlimited.

9. Garashchenko L.P. (2015). Mobbing in European legislation. In N.M. Parkhomenko, M.M. Shumila, I.O. Izarova (Eds.), Legal facts in the system of legal regulation: Collection of scientific works (pp. 181-187). Kyiv: Dakor.

10. Association against Psychosocial Stress and Mobbing. (n.d.).

11. Guerrero M.I.S. (n.d.). The Development of Moral Harassment (or Mobbing) Law in Sweden and France as a Step Towards EU Legislation. Boston College International and Comparative Law Review, 27(2), 477-500. Boston College Law School.

12. Heinemann P.P. (1972). Mobbing-Group violence among children and adults. Stockholm: Natur & Kultur.

13. Hirigoyen M.F. (1998). Moral harassment: The perverse violence in everyday life. La Decouverte et Syros.

14. The Italian Civil Code. (n.d.).

15. Leymann H. (1990). Mobbing and psychological terror at workplaces. Violence and Victims, 5(2), 119-126.

16. Leymann H. (1993). Mobbing: Psychological terror at the workplace and how to defend against it. Rowohlt.

17. Works Constitution Act as promulgated by the Act of 25 September 2001, Federal Law Gazette (Bundesgesetzblatt), Part I, p. 2518, last amended by Art 9 Law of the July 29, 2009. (n.d.). Das Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz.

Размещено на Allbest.ru