Інформаційне забезпечення роботи системи публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне забезпечення роботи системи публічного управління

Криштанович Мирослав Франкович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»; Богоніс Андрій Ростилавович аспірант кафедри публічного адміністрування, Міжрегіональна Академія управління персоналом

Анотація

Метою дослідження є характеристика особливостей інформаційного забезпечення роботи системи публічного управління. Доведено, що інформація в системі публічного управління є основою ефективного управління, забезпечуючи прозорість, покращуючи процес прийняття рішень та зміцнюючи суспільну довіру. Визначено, що інформація також є основою демократичної участі та громадянської активності. Добре поінформовані громадяни необхідні здоров'ю демократії. Інформація про державну політику, закони та ініціативи дозволяє громадянам робити усвідомлений вибір, брати участь у громадських дискусіях та брати участь у процесах управління, включаючи голосування, громадські консультації та громадські збори. Доведено, що інформація виступає як найважливіший ресурс для ефективного управління та розробки політики.

У сучасній системі публічного управління прийняття рішень на основі даних має першорядне значення. Виокремлено ключові потреби в інформаційному забезпеченні системи публічного управління. Встановлено, що поява цифрових технологій глибоко змінила ландшафт надання інформації у системі публічного управління, ознаменувавши зміну парадигми у тому, як уряди працюють, взаємодіють із громадянами та надають послуги. Доведено, що інформаційне забезпечення відіграє ключову роль у системі публічного управління, пропонуючи множину позитивних ефектів, які сприяють ефективності, прозорості та відповідальності урядування. Встановлено, що інформація слугує фундаментом для аналітики та прогнозування, дозволяючи урядам адаптуватися до мінливих умов та випереджати потенційні проблеми. Доведено, що якісна, актуальна та точна інформація є необхідною для підтримки обґрунтованого прийняття рішень на всіх рівнях управління. Надання інформації органами публічного управління є наріжним каменем сучасного управління, яке лежить в основі принципів прозорості, підзвітності та поінформованої громадянськості.

Ключові слова: публічне управління, інформація, інформаційне забезпечення, інформаційна безпека, цифровізація, інформаційні ресурси

Abstract

Information provision in the public administration system

Kryshtanovych Myroslav Frankovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Bogonis Andrii Rostylavovych Postgraduate student of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management

The aim of the study is to characterize the features of information provision in the public administration system. It has been proven that information within the public administration system is the basis for effective management, ensuring transparency, improving the decision-making process, and strengthening public trust. It has been identified that information also forms the basis of democratic participation and civic activity. Well-informed citizens are essential for the health of democracy. Information about state policy, laws, and initiatives allows citizens to make informed choices, participate in public discussions, and engage in management processes, including voting, public consultations, and community meetings. It has been demonstrated that information acts as the most important resource for effective management and policy development. In the modern public administration system, data-driven decision-making is of paramount importance. Key needs in information provision for the public administration system have been outlined. It has been established that the emergence of digital technologies has profoundly changed the information provision landscape in the public administration system, marking a paradigm shift in how governments operate, interact with citizens, and provide services.

It has been proven that information provision plays a key role in the public administration system, offering a multitude of positive effects that contribute to efficiency, transparency, and governance accountability. It has been established that information serves as the foundation for analytics and forecasting, allowing governments to adapt to changing conditions and anticipate potential problems. It has been proven that quality, timely, and accurate information is necessary to support reasoned decision-making at all levels of management. Information provision by public administration bodies is a cornerstone of modern governance, underpinning the principles of transparency, accountability, and informed citizenship.

Keywords: public administration, information, information provision, informational security, digitalization, information resources

інформація публічне управління цифровий

Постановка проблеми

Надання інформації органами публічного управління є наріжним каменем сучасного управління, яке лежить в основі принципів прозорості, підзвітності та поінформованої громадянськості. У контексті публічного управління надання інформації означає поширення даних та відомостей державними органами серед громадськості, зацікавлених сторін та всередині самого уряду. Ця практика має вирішальне значення з кількох причин, підкреслюючи її важливість та актуальність у суспільстві. По-перше, надання інформації підвищує прозорість. Роблячи дані та процеси прийняття рішень доступними для громадськості, уряди можуть прояснити свою діяльність, дозволяючи громадянам зрозуміти, як приймаються рішення, як витрачаються державні кошти та як формулюється та реалізується політика. Ця відкритість необхідна для побудови довіри між урядом та його громадянами, оскільки вона дозволяє контролювати дії уряду та сприяє підзвітності. Коли громадяни мають доступ до інформації, вони можуть притягнути державних чиновників та установ до відповідальності за свої дії, знижуючи ризик корупції, неефективності та зловживання владою. По-друге, надання інформації має важливе значення для демократичної участі. Інформовані громадяни краще підготовлені до участі у громадських дискусіях, ухвалення обґрунтованих рішень під час голосування та участі у цивільній діяльності. Надаючи доступ до інформації, публічне управління наділяє людей знаннями, необхідними для активної участі в демократичному процесі, сприяючи більш залученому та поінформованому громадянству. Це, у свою чергу, призводить до політики та рішень, які більш точно відображають волю та потреби населення.

Відтак, інформація виступає як найважливіший ресурс для ефективного управління та розробки політики. У сучасній системі публічного управління прийняття рішень на основі даних має першорядне значення. Доступ до точної, своєчасної та актуальної інформації дозволяє урядовцям аналізувати ситуації, прогнозувати тенденції та формулювати політику, що відповідає мінливим потребам суспільства. Цей науково обґрунтований підхід до управління допомагає оптимізувати розподіл ресурсів, покращити державні послуги та ефективніше вирішувати соціальні проблеми. Крім того, у все більш взаємопов'язаному та цифровому світі зросли очікування миттєвого доступу до інформації. Громадськість вимагає швидкого та легкого доступу до інформації про державні послуги, політику та ініціативи.

Системи публічного управління, що відповідають цим очікуванням, не лише покращують надання послуг, а й сприяють більш динамічній взаємодії між урядом та громадянами. Ця цифрова трансформація у наданні інформації також створила нові проблеми та можливості у забезпеченні конфіденційності та безпеки даних, а також у боротьбі з цифровою нерівністю, що потребує складних підходів до управління та розповсюдження інформації. Зазначимо, що надання інформації є незамінним ресурсом у сучасній системі публічного управління для підвищення прозорості, забезпечення демократичної участі, сприяння ефективному управлінню та задоволенню вимог цифрової доби. Оскільки суспільства продовжують розвиватися та стикатися з новими проблемами, роль інформації в публічному управлінні буде лише зростати, що потребує постійних зусиль щодо покращення її доступності, якості та актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти дослідження публічного управління розкривалися в роботах таких вчених, як В. Авер'янов, П. Баранник, В. Баштанник, Р. Ботвінов, В. Доненко, В. Коваленко, Л. Коваль, I. Коліушко, Л. Колодкін, В. Колпаков, А. Комзюк, Т. Коломоєць, В. Куйбіда, Л. Наливайко, O. Негодченко, С. Пєтков, В. Плішкін, Т. Тарасенко, В. Тацій, Т. Чубара, Ю. Шемшученко та інші. Однак низка теорій і концепцій в контексті інформаційного забезпечення, досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.

Метою дослідження є характеристика особливостей інформаційного забезпечення роботи системи публічного управління.

Виклад основного матеріалу

Інформація в системі публічного управління є основою ефективного управління, забезпечуючи прозорість, покращуючи процес прийняття рішень та зміцнюючи суспільну довіру. Його роль багатогранна і відображає складну взаємодію між діяльністю уряду та участю громадськості [1-2]. Сутність та мета інформації в цьому контексті можна дослідити у кількох вимірах, кожен з яких ілюструє її найважливішу функцію як ресурсу у сучасному управлінні. Відтак, за своєю суттю інформація є каналом прозорості. Уряди мають значні повноваження та ресурси, і надання інформації про те, як вони використовуються, має основне значення для забезпечення того, щоб така влада здійснювалася відповідально і на благо суспільства. Прозорість, чому сприяє доступна інформація, дозволяє громадянам ретельно контролювати дії уряду, сприяючи підзвітності. Такий контроль допомагає запобігти корупції, неефективності та поганому управлінню, оскільки державні чиновники з більшою ймовірністю діятимуть у суспільних інтересах, коли знають, що їхні дії підлягають громадському контролю.

Інформація також є основою демократичної участі та громадянської активності. Добре поінформовані громадяни необхідні здоров'ю демократії. Інформація про державну політику, закони та ініціативи дозволяє громадянам робити усвідомлений вибір, брати участь у громадських дискусіях та брати участь у процесах управління, включаючи голосування, громадські консультації та громадські збори. Розуміючи існуючі проблеми, громадяни можуть зробити конструктивний внесок у демократичний процес, обстоюючи свої інтереси та притягуючи до відповідальності своїх представників [3-5].

У сфері розробки політики та управління інформація виступає як найважливіший ресурс для прийняття рішень, заснованих на фактичних даних. Публічне управління покладаються на дані та аналітику для оцінки ефективності поточної політики, визначення соціальних потреб та прогнозування майбутніх тенденцій. Така залежність від інформації допомагає гарантувати, що втручання уряду має стратегічний, цілеспрямований характер і здатне вирішувати складні соціальні, економічні та екологічні проблеми. Це також дає змогу оцінювати державні програми, сприяючи постійному вдосконаленню надання державних послуг [6-8]. Більше того, стратегічне використання інформації підвищує ефективність та результативність діяльності уряду. В епоху цифрових технологій можливість збирати, обробляти та аналізувати величезні обсяги даних змінила публічне управління. Системи інформаційних технологій дозволяють урядам оптимізувати процеси, скоротити бюрократію та ефективніше надавати послуги населенню. Ця цифрова трансформація не тільки покращила якість державних послуг, але й зробила їх більш доступними, відповідаючи зростаючим очікуванням громадськості щодо зручності та оперативності [9-10].

Визначимо ключові потреби в інформаційному забезпеченні системи публічного управління (табл.1).

Таблиця 1. Ключові потреби в інформаційному забезпеченні системи публічного управління

Потреба у наданні інформації також випливає із ролі уряду як зберігана суспільного добробуту. За часів криз, таких як стихійні лиха, пандемії чи економічні спади, своєчасна та точна інформація може врятувати життя. Уряди повинні ефективно взаємодіяти з громадськістю для поширення попереджень, надання рекомендацій та координації заходів у відповідь. Надання інформації під час криз підкреслює відданість уряду забезпеченню благополуччя своїх громадян. Глобалізований характер сучасного світу вимагає, щоб системи публічного управління не лише керували внутрішньою інформацією, а й враховували міжнародні дані та тенденції. Обмін інформацією між країнами може допомогти у вирішенні транснаціональних проблем, таких як зміна клімату, тероризм та глобальні загрози здоров'ю. Цей міжнародний обмін інформацією зміцнює глобальну співпрацю та дозволяє урядам переймати найкращі практики з усього світу.

Поява цифрових технологій глибоко змінила ландшафт надання інформації у системі публічного управління, ознаменувавши зміну парадигми у тому, як уряди працюють, взаємодіють із громадянами та надають послуги. Ця трансформація корениться у можливостях цифрових технологій обробляти, зберігати та поширювати інформацію більш ефективно та результативно, ніж будь-коли раніше. Вплив цифрових технологій на інформаційне забезпечення публічного управління можна спостерігати з різних точок зору, кожна з яких наголошує на значних досягненнях і проблемах. Відтак, цифрові технології різко підвищили доступність інформації. Урядові веб-сайти, онлайн-портали та мобільні програми стали стандартними інструментами поширення суспільної інформації -- від законодавчих документів та політичних ініціатив до посібників з надання послуг та процесів транзакцій. Така цифрова присутність гарантує доступність інформації для широкої аудиторії, руйнуючи географічні та тимчасові бар'єри, що колись перешкоджали доступу. Громадяни тепер можуть отримувати інформацію, подавати заявки на послуги та спілкуватися з державними чиновниками з будь-якого місця та у будь-який час, сприяючи більш інклюзивному та оперативному управлінню. Таким чином, цифрові технології підвищили прозорість діяльності уряду. За допомогою таких ініціатив, як портали відкритих даних, уряди роблять величезні обсяги даних загальнодоступними, дозволяючи громадянам, дослідникам та підприємствам аналізувати та використовувати цю інформацію для різних цілей. Така відкритість не тільки сприяє підзвітності, а й стимулює інновації, оскільки треті сторони можуть розробляти програми та послуги, які використовують державні дані. Доступність даних у режимі реального часу та аналітичних інструментів додатково забезпечує динамічне уявлення про діяльність уряду, пропонуючи розуміння витрат, показників ефективності та результатів (рис.1).

Незважаючи на свою виняткову важливість, надання інформації має ряд проблем. Проблеми, пов'язані з конфіденційністю даних, безпекою та цифровим розривом, створюють серйозні перешкоди. Проте, ці проблеми наголошують на необхідності створення надійних систем управління інформацією, які б поєднували відкритість із міркуваннями конфіденційності та безпеки. Отже, інформація є незамінним ресурсом у системі публічного управління, що служить безлічі цілей: від підвищення прозорості та підзвітності до забезпечення прийняття обґрунтованих рішень та ефективного надання послуг. Його становище має основне значення для функціонування демократичного суспільства.

Рис.1. Вплив цифровізації на інформаційне забезпечення публічного управління

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що інформаційне забезпечення відіграє ключову роль у системі публічного управління, пропонуючи множину позитивних ефектів, які сприяють ефективності, прозорості та відповідальності урядування. На самому базовому рівні, доступ до актуальної та точної інформації дозволяє державним органам приймати обґрунтовані рішення, які відповідають потребам суспільства і забезпечують ефективне використання ресурсів. Це стосується широкого спектру діяльності від розробки політики та планування до надання послуг та кризового реагування.

Інформація слугує фундаментом для аналітики та прогнозування, дозволяючи урядам адаптуватися до мінливих умов та випереджати потенційні проблеми. З іншого боку, інформаційне забезпечення сприяє збільшенню прозорості урядових дій, що є критично важливим для зміцнення довіри громадськості. Відкрите надання інформації дозволяє громадянам бачити, як приймаються рішення, куди спрямовуються бюджетні кошти та як реалізуються урядові програми. Такий рівень прозорості не тільки підвищує відповідальність державних службовців перед громадськістю, але й сприяє боротьбі з корупцією, оскільки зловживання та неефективність стають легше ідентифікованими та виправленими.

Література

1. Bielai S., Antonova L., Hololobov S., Yevtushenko I., Sporyshev K. The impact of a practice-oriented paradigm on public administration and national security. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 19, № 1, 2024, pp. 277-288.

2. Yemanov V., Dzyana H., Dzyanyi N., Dolinchenko O., Didych O. Modelling a public administration system for ensuring cyber security. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 13, № 1, 2023, pp. 81-88

3. Chalubinska-Jentkiewicz K. Cybersecurity as a public task in administration. Cybersecurity in Poland, 2022, 191-513.

4. Kryshtanovych M., Filippova V., Huba M., Kartashova O., Molnar O. Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, 2020, 21(2): 704-712.

5. Borutska Y., Vashchyshyn M., Zhurba I., Leskiv H., Taranenko H., Panteleiev, M. State environmental impact management in ecological tourism development. International Journal of Design & Nature and Ecodynamics, Vol. 18, № 5, 2023, pp. 1247-1254

6. Okewu E., Okewu J. E-government, e-Governance and e-Administration: A Typology of Corruption Management Using ICTs. In European Conference on e-Government, 2015, pp. 203-212.

7. Potravka L. Synergistic management paradigm in the context of structural transformations of the national economy of Ukraine. Tavrian Scientific Herald. Series: Public Management and Administration, 1, 2021: 40-45

8. Verbivska L., Lagodiienko V., Filyppova S., Papaika O., Malin O., Neustroiev, Y. Regulatory policy of the entrepreneurship development as a dominant of economic security of the national economy. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 12, № 5, 2022, pp. 543-552.

9. Yarova I., Mishenin Y. Methodology of formation of economic and socio-ecological indicators of economic activity in the context of national security. In Emergence of Public Development: Financial and Legal Aspects: Collective Monograph. Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom. 2019, pp. 373-383.

10. Kostrubiec, J. The role of public order regulations as acts of local law in the performance of tasks in the field of public security by local self-government in Poland. Lex Localis, 2021, 19(1): 111-129.

References

1. Bielai, S., Antonova, L., Hololobov, S., Yevtushenko, I., Sporyshev, K. (2024). The impact of a practice-oriented paradigm on public administration and national security. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 19, № 1, pp. 277-288 [in English]

2. Yemanov V., Dzyana H., Dzyanyi N., Dolinchenko O., Didych O. (2023). Modelling a public administration system for ensuring cybersecurity. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 13, No. 1, pp. 81-88 [in English]

3. Chalubinska-Jentkiewicz, K. (2022). Cybersecurity as a public task in administration. Cybersecurity in Poland, 191-513. [in English]

4. Kryshtanovych M., Filippova V., Huba M., Kartashova O., Molnar O. (2020). Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, 21(2): 704-712. [in English]

5. Borutska Y., Vashchyshyn M., Zhurba I., Leskiv H., Taranenko H., Panteleiev M. (2023). State environmental impact management in ecological tourism development. International Journal of Design & Nature and Ecodynamics, Vol. 18, № 5, pp. 1247-1254 [in English]

6. Okewu E., Okewu J. (2015). E-government, e-Governance and e-Administration: A Typology of Corruption Management Using ICTs. In European Conference on e-Government, pp. 203-212. [in English]

7. Potravka L. (2021). Synergistic management paradigm in the context of structural transformations of the national economy of Ukraine. Tavrian Scientific Herald. Series: Public Management and Administration, 1: 40-45 [in English]

8. Verbivska L., Lagodiienko V., Filyppova S., Papaika O., Malin O., Neustroiev Y. (2022). Regulatory policy of the entrepreneurship development as a dominant of economic security of the national economy. International Journal of Safety and Security Engineering, Vol. 12, № 5, pp. 543-552. [in English]

9. Yarova I., Mishenin Y. (2019). Methodology of formation of economic and socio- ecological indicators of economic activity in the context of national security. In Emergence of Public Development: Financial and Legal Aspects: Collective Monograph. Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom. pp. 373-383. [in English]

10. Kostrubiec J. (2021). The role of public order regulations as acts of local law in the performance of tasks in the field of public security by local self-government in Poland. Lex Localis, 19(1): 111-129 [in English]

Размещено на Allbest.ru