Професійний стандарт "Бойовий медик" як чинник управління якістю в системі медичного забезпечення сил оборони України

доктор наук з державного управління, професор, професор закладу вищої освіти кафедри публічної політики навчально-наукового інституту «Інститут державного управління» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Гордієнко Людмила Петрівна,

У статті досліджується комплексна проблема регламентації професійної кваліфікації бойового медика / старшого бойового медика на основі стандартизованої сукупності здобутих компетентностей та їх імплементації у професійний стандарт «Бойовий медик» як чинника управління якістю у системі медичного забезпечення сил оборони України. Визначена потреба у диференціації системи визнання професійних кваліфікацій бойового медика і старшого бойового медика з відповідним внесенням змін до професійного стандарту бойового медика шляхом запровадження професійних кваліфікаційних категорій: бойовий медик II категорії, без медичної освіти із спеціальною стандартизованою підготовкою у навчальних центрах, що відповідає 4-му рівню національної рамки кваліфікації; бойовий медик I категорії (старший бойовий медик), який повинен мати відповідну освітню кваліфікацію, що відповідає 5-му рівню національної рамки кваліфікації, а також бойовий медик вищої професійної кваліфікаційної категорії, що відповідає 6-му рівню національної рамки кваліфікації.

Обґрунтовано, що відповідність професійного стандарту «Бойовий медик» нормам чинного законодавства передбачає здійснення розмежування професійних кваліфікаційних категорій у відповідному професійному стандарті, а також подальшу диференціацію змістовного наповнення функціоналу штатних посад старшого бойового медика і бойового медика з урахуванням відповідних трудових функцій і фахових компетентностей. Крім того, обґрунтовано необхідність розмежування в професійному стандарті трудових функцій і фахових компетентностей бойових медиків без медичної освіти і старших бойових медиків з фаховою медичною освітою на основі запровадження відповідних професійних кваліфікаційних категорій.

Доведено, що запропонована диференціація професійних кваліфікаційних категорій професії «Бойовий медик» обумовлена суттєвою відмінністю у компетентностях військовослужбовців, що займають штатні посади старших бойових медиків та мають кваліфікацію вищої освіти ступеня «бакалавр» у порівнянні з військовослужбовцями, які займають аналогічні посади старших бойових медиків за наявності кваліфікації вищої освіти ступеня «молодший бакалавр», або кваліфікації фахової передвищої освіти «фаховий молодший бакалавр», зокрема, що стосується дескриптора «відповідальність і автономія» національної рамки кваліфікації.

Наголошується, що реалізація зазначених пропозицій щодо удосконалення професійного стандарту «Бойовий медик» може бути дієвим інструментом та чинником управління якістю у системі медичного забезпечення сил оборони України.

Ключові слова: медичне забезпечення сил оборони України; професійний стандарт «Бойовий медик»; професійна кваліфікація бойовий медик / старший бойовий медик; трудові функції та фахові компетентності бойового медика / старшого бойового медика.

Hordiienko L. P.,

Candidate of Medical Sciences, Associate professor,

Head of the Department of Disaster and Military Medicine of Poltava State Medical University бойовий медик професійна кваліфікація

PROFESSIONAL STANDARD «COMBAT MEDIC» AS A FACTOR OF QUALITY MANAGEMENT IN THE MEDICAL SUPPLY SYSTEM OF THE UKRAINIAN DEFENSE FORCES

Abstract. The article examines the complex problem of regulation the professional qualification of a combat medic / senior combat medic based on a standardized set of acquired competencies and their implementation into the professional standard «Combat medic» as a quality management factor in the system of medical support of the Ukrainian Defense Forces. It is determined the need to differentiate the system of recognition of the professional qualifications of a combat medic and a senior combat medic with corresponding changes to the professional standard of a combat medic by introducing professional qualification categories: a combat medic of the II category, without medical education with special standardized training in educational centers, which corresponds to 4th level of the national qualification framework; a combat medic of category I (senior combat medic), who must have an appropriate educational qualification corresponding to the 5th level of the national qualification framework, as well as a combat medic of the highest professional qualification category, corresponding to the 6th level of the national qualification framework.

It is substantiated that the compliance of the professional standard «Combat medic» with the norms of the current legislation requires the separation of professional qualification categories in the corresponding professional standard, as well as further differentiation of the meaningful content of the functionality of staff positions of senior combat medic and combat medic, taking into account the corresponding work and professional competencies. The authors also substantiate the necessity of differentiation in the professional standard the labor functions and professional competences of combat medics without medical education and senior combat medics with a professional medical education based on the introduction of relevant professional qualification categories.

It has been proven that the proposed differentiation of the professional qualification categories of the «Combat medic» profession is due to a significant difference in the competencies of servicemen who hold full-time positions of senior combat medics and have a bachelor's degree in higher education compared to servicemen who hold similar positions of senior combat medics in the presence of higher education qualification «Junior Bachelor» degree, or vocational pre-university education qualification «Professional Junior Bachelor», Яіп particular with regard to the «responsibility and autonomy» descriptor of the national qualification framework.

It is emphasized that the implementation of the mentioned proposals regarding the improvement of the professional standard «Combat medic» can be an effective tool and factor of quality management in the system of medical support of the Ukrainian Defense Forces.

Keywords: medical support of the Ukrainian Defense Forces; professional standard «Combat medic»; professional qualification combat medic / senior combat medic; labor functions and professional competences of a combat medic / senior combat medic.

Постановка проблеми

Серед основних проблем функціонування сил оборони в умовах існуючих та потенційних загроз, що пов'язані, зокрема, із дією воєнного стану та необхідністю збереження життя і здоров'я особового складу відповідних підрозділів та потребують вирішення шляхом розроблення комплексу дієвих заходів, на особливу увагу заслуговує проблема створення належної системи медичного забезпечення сил оборони України, здатної ефективно та раціонально використовувати військово -медичні ресурси. Необхідність її розв'язання зумовлює потребу у послідовному та цілеспрямованому розвитку необхідних спроможностей [1; 2; 14; 15; 16].

Щодо стратегічних цілей розвитку сил оборони, то їх реалізація передбачає розвиненість та дієвість системи медичного забезпечення, що відповідає потребам Збройних Сил України для відсічі збройної агресії проти України. *>Зокрема, створення ефективної системи медичного забезпечення, здатної на належному рівні забезпечити комплектування військ (сил) особовим складом, придатним за станом здоров'я до військової служби, збереження життя і зміцнення здоров'я військовослужбовців, своєчасне надання високоякісної та ефективної медичної допомоги, підтримання боєздатності військ відповідно до міжнародних стандартів [10].

Усе це робить зазначену проблему надзвичайно актуальною та потребує чіткого визначення пріоритетних складових реалізації державної політики щодо належного медичного забезпечення сил оборони України, а також наукового обґрунтування дієвих інструментів розв'язання відповідних практичних завдань за відповідними стандартами в умовах європейської інтеграції України.

Загальні положення, принципи і вимоги щодо організації медичного забезпечення сил оборони України розробляються та застосовуються на підставі законодавства з питань охорони здоров'я, стандартів медичної допомоги і клінічних протоколів, військово-медичних стандартів, з урахуванням певних вимог. При цьому, готовність медичних служб до медичного забезпечення військ має забезпечуватися досягненням сумісності з відповідними структурами збройних сил держав - членів міжнародних організацій у сфері безпеки або багатонаціональних військових формувань шляхом впровадження відповідних міжнародних настанов, стандартів, принципів та відповідних критеріїв медичного забезпечення військ, що передбачає єдині погляди на: планування, організацію та порядок надання медичної допомоги; формування необхідної структури сил і засобів медичних служб; організацію медичного постачання та поповнення медичного майна; підготовку та використання медичних та фармацевтичних працівників; медичний облік та обмін медичною інформацією; організацію взаємодії для ефективного використання медичних ресурсів тощо [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз літературних джерел, що відображають проблемні питання організації військово -медичної служби, лікувально-евакуаційного забезпечення, а також міжвідомчої взаємодії у сфері національної безпеки та оборони висвітлено у працях українських науковців. Окремим аспектам вирішення проблемних питань щодо організації медичного забезпечення сил оборони України, до яких відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 N 2469-VII [9] належать зокрема Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, в українському науковому дискурсі приділена значна увага зокрема з боку таких науковців, як: В. Бабій, М. Бадюк, А. Бакай, С. Бєлай, В. Білий, М. Білоус,Бондаревський, А. Верба, П. Волянський, А. Галушка, І. Голованова, Л. Гордієнко, А. Гринзовський, А. Гудима, К. Гуменюк, В. Дорош,

A. Жаховський, В. Іванов, Д. Ковида, С. Король, О. Краснова, В. Крилюк,Коваль, В. Кузьмін, В. Лівінський, І. Лурін, О. Мазуренко, П. Опенько, Я. Радиш, Г. Рощін, О. Сальнікова, А. Сердюк, С. Синельник, І. Сличко,Стриженко, І. Хоменко, Е. Хорошун, Г. Цимбалюк, О. Шматенко та ін.

Основою системи медичного забезпечення сил оборони України є комплекс організаційних заходів, який передбачає передусім лікувально - евакуаційне, санітарно - епідеміологічне забезпечення, забезпечення медичним майном та засобами медичного призначення, а також забезпечення захисту особового складу від інших бойових і небойових чинників, що включає й захист від застосування зброї масового ураження. Відповідна система н е є досконалою та спрямована на пошук дієвих інструментів забезпечення якості її функціонування, зокрема, щодо забезпечення кваліфікованим медичним персоналом. Одним із практичних аспектів забезпечення якості медичного забезпечення сил оборони України є стандартизація і, зокрема, запровадження стандартизованої системи професійних кваліфікацій фахівців, які організовують лікувально-евакуаційне забезпечення і надають різні види допомоги в тактичних умовах, на етапах медичної евакуації на основі професійних стандартів.

Все вище зазначене створило передумови та надало підстави для якісних змін такої складової медичного забезпечення, як забезпечення військових підрозділів медичним персоналом, який працюватиме за сучасними принципами організації та надання допомоги у бойових умовах на основі настанов і протоколів Tactical Combat Casualty Care (ТССС) [13]. Йдеться, зокрема, про посилення ролі та регламентацію статусу бойового медика з диференціацією його трудових функцій та професійних компетентностей відповідно до кваліфікаційного рівня освіти і професійної підготовки. Бойовий медик відіграє ключову роль у порятунку життів поранених як на полі бою, так і під час евакуації в бойових умовах, але правовий статус бойових медиків залишається дискусійним. Міжнародне гуманітарне право визначає їх як медичний персонал, тоді як бойові умови спонукають відноситися до них переважно як до комбатантів. Наразі, актуальною є потреба у необхідності розробити та запровадити концептуальні засади статусу бойових медиків у силах оборони України, конкретизувати їх права та обов'язки, сертифікувати згідно з міжнародним гуманітарним правом та докладати максимум зусиль для підвищення кваліфікаційного рівня бойових медиків [12].

Мета дослідження - обґрунтування концептуальних положень, узагальнення організаційно-правових засад та формування пропозицій щодо регламентації професійної кваліфікації бойового медика / старшого бойового медика на основі стандартизованої сукупності здобутих компетентностей та їх імплементації у професійний стандарт «Бойовий медик», як чинника управління якістю у системі медичного забезпечення сил оборони України.

Об'єкт дослідження - система медичного забезпечення сил оборони України.

Предмет дослідження - організаційно-правові засади та інструменти регламентації професійної кваліфікації бойового медика/старшого бойового медика, як складової управління якістю в системі медичного забезпечення сил оборони України.

Застосована методологія і методи

Використано законодавчі та нормативно-правові акти Україні, міжнародні настанови, публікації у відкритих наукових джерелах. Методи дослідження: бібліографічний, семантичний й аналітичний методи - для аналізу, узагальнення та систематизації законодавства і нормативно-правових актів України, що регламентують процеси реалізації державної політики щодо медичного забезпечення сил безпеки і оборони; системний та функціональний аналіз організації діяльності відповідних структур військового управління та лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних Сил України; емпіричні методи: спостереження, моделювання, прогнозування.

Виклад основного матеріалу

В Україні запровадження посад бойового медика / старшого бойового медика було регламентовано згідно з Наказом Міністерства оборони України №541, яким у перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу уведені посади бойового медика взводу і старшого бойового медика (роти, батареї та їм рівних) [6].

Сьогодні, найменування штатних посад «Бойовий медик взводу / Старший бойовий медик» у переліку штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад визначені Наказом Міністерства оборони України 07 вересня 2020 року № 317 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони № 107 від 12.04.2022, № 179 від 05.07.2022 р. (табл. 1) [8].

Таблиця 1 Найменування штатних посад «Бойовий медик взводу / Старший бойовий медик» у переліку штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад

Table 1

The name of the full-time positions "Platoon combat medic / Senior combat medic" in the list of full-time positions of private, sergeant and senior staff and their corresponding military ranks and tariff categories of positions