Організаційно-правові засади захисту прав літніх людей (на прикладі американського і африканського регіонів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Організаційно-правові засади захисту прав літніх людей (на прикладі американського і африканського регіонів)

Предибайло А.І.

Вступ

Особам похилого віку гарантуються такі самі права і свободи, що й іншим категоріям населення. Разом з тим літні люди стикаються з низкою проблем щодо повної реалізації та здійснення своїх прав людини, зокрема з численними формами дискримінації та нерівності, у тому числі в медичних закладах, сфері зайнятості та доступу до послуг; різними формами насильства, жорстокого поводження, ізоляції, а також з високим рівнем бідності. Особи похилого віку також є однією із соціальних груп, найбільш вразливих у ситуаціях надзвичайного характеру і гуманітарних катастроф (цивільних заворушень, збройних конфліктів, насильства, неналежних послуг соціального забезпечення, відсутності продовольчої безпеки тощо). Особи похилого віку є найбільш різнорідною демографічною групою, і міжсекторальні фактори часто посилюють їхню вразливість до порушень прав людини. Це стосується, наприклад, літніх жінок, осіб з інвалідністю, представників корінних народів та ін. Важливо також зазначити, що згідно з даними опублікованими міжнародними організаціями, чисельність осіб похилого віку зростає у всьому світі дуже швидкими темпами. Очікується, що до 2050 року кількість літніх людей досягне позначки в 2 мільярди. Найшвидше зростання відбувається в країнах, що розвиваються, при цьому лише в Африці прогнозується, що до 2050 року буде від 204 до 210 мільйонів осіб похилого віку. Таке безпрецедентне зростання кількості літніх людей є наслідком конфліктів, глобалізації та соціально-економічних труднощів, багаторічних техногенних і природних катастроф та ВІЛ/СНІДу тощо. Крім того на додаток до звичайних фізичних, психічних і фізіологічних змін, пов'язаних зі старінням, особи похилого віку в Африці перебувають в особливо несприятливому становищі через відсутність соціального забезпечення для повсякденних соціальних та економічних потреб [1]. Така демографічна ситуація вимагає прийняття відповідних заходів на як міжнародному так і національному рівнях шляхом прийняття організаційно- правовик рамок щодо забезпечення прав людини осіб похилого віку. У зв'язку з цим важливе значення має розробка міжнародних юридично обов'язкових угод щодо прав літніх людей на міжнародному регіональному рівні, що враховуватимуть особливості конкретного географічного регіону, культуру, традиції, економічний розвиток держави тощо і заснування відповідних моніторингових органів.

Питання щодо захисту прав літніх людей на міжнародному рівні було предметом дослідження українських і зарубіжних учених, як-от: М. Баймуратов, М. Буроменський, А. Войціховський, Т. Сироїд, Л. Фоміна, B. Brown, C. Martin, F. Megret, D. Rodriguez-Pinzon та ін.

Виклад основного матеріалу

Питанню щодо дотримання прав осіб похилого віку приділяється значна увагу на міжнародному регіональному рівні. Так у ст. 18 (4) Африканської хартії прав людини та народів 1981 р. закріплено положення, відповідно до якого літнім людям та особам з інвалідністю гарантується право на спеціальні заходи захисту відповідно до їхніх фізичних або моральних потреб [2].

У 1999 році, під час міжнародного року людей похилого віку, двадцять друга чергова сесія Комісії Організації Африканської Єдності (нині - Африканський Союз) з праці та соціальних справ розглядала питання, що стосуються осіб похилого віку. Комісія рекомендувала підписати Меморандум про взаєморозуміння між ОАЄ та HelpAge International, а також розпочати спільну роботу для захисту і просування прав літніх людей; популяризувати проблеми старіння та розробити заходи з метою задоволення потреб осіб похилого віку в Африці. У зв'язку з цим у 2000 р. між ОАЄ та HelpAge International було підписано Меморандум про взаєморозуміння, й обидві організації розпочали спільну діяльність. У листопаді 2000 р. ОАЄ та HelpAge International організували зустріч експертів для розробки проєкту Рамкової політики та плану дій щодо старіння, який було прийнято у квітні 2002 р. під час 25-ї чергової сесії Комісії ОАЄ з праці та соціальних справ та остаточно схвалено у липні 2002 року під час 38-ї сесії глав держав і урядів. Зазначені Рамкова політика та План дій були прийняті як керівництво для держав-членів Африканського Союзу (далі - АС) при розробці, реалізації, моніторингу та оцінці ними відповідних комплексних національних політик і програм з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб осіб похилого віку [1].

Прийнятий у 2003 р. Протокол до Африканської хартії прав людини і народів щодо прав жінок в Африці 2003 р. також містить положення, які стосуються прав літніх людей. Зокрема ст. 22 присвячена питанню особливого захисту жінок похилого віку, нею закріплено зобов'язання держав-учасниць забезпечувати захист літніх жінок і вживати конкретні заходи відповідно до їхніх фізичних, економічних і соціальних потреб, а також щодо їхнього доступу до роботи та професійної підготовки; забезпечити право літніх жінок на свободу від насильства, включаючи сексуальне зловживання, дискримінацію за віком і право на гідне поводження [3].

2003 рік був ознаменований й прийняттям Конференцією міністрів АС з прав людини в Африці, Кігальської декларації. У вказаній Декларації Конференція міністрів, підтверджуючи, що повага до прав людини є необхідною для підтримки національного, регіонального і міжнародного миру та безпеки, і є фундаментальною основою сталого розвитку, закликала держави-члени розробити Протокол про захист прав людей з інвалідністю та осіб похилого віку (п. 20) [4].

Під час чергової 41-ї сесії, що відбувалася у 2007 р. Африканська комісія з прав людини та народів, наголошуючи на тому, що держави-члени АС взяли на себе зобов'язання забезпечити, серед іншого, інтеграцію потреб і прав літніх людей до всіх існуючих і новостворених стратегій у всіх секторах та прийняти відповідні правові положення, звернулася до Комісії АС з проханням скликати Комітет експертів у складі членів Африканської комісії з прав людини та народів, незалежних експертів (з держав-членів АС) та організацій громадянського суспільства з метою розробки протоколу до Африканської хартії про права літніх людей в Африці з урахуванням усіх рекомендацій що містяться у Політичних рамках 2002 року; надати Комітету всі необхідні ресурси для роботи над проектом та призначити Координаційний центр з питань прав осіб похилого віку в Африці для подальших заходів щодо виконання резолюції [5].

У 2016 р. було прийнято протокол до Африканської хартії прав людини та народів про права літних людей в Африці. Означеним Протоколом було врегульовано низку питань щодо становища осіб похилого віку, зокрема недопущення дискримінації літніх людей, право на доступ до правосуддя і рівний захист перед законом, право приймати рішення, право на соціальний захист, забезпечення захисту від жорстокого поводження та шкідливих практик, захист вразливих категорій літніх людей (жінок, осіб з інвалідністю, осіб, які опинилися в ситуаціях конфліктів тощо), доступ до медичних послуг доступність тощо та зобов'язання держав у цій сфері [6].

Слід акцентувати увагу також на тому, що в межах АС окрім вироблення правових рамок щодо забезпечення прав людини осіб похилого віку, було створено спеціально уповноважені механізми, до мандату яких входить низка повноважень у цій сфері. Так, у 2007 р. Резолюцією 118, прийнятою в межах 42-ї чергової сесії, було засновано Координаційний центр з прав осіб похилого віку в Африці. До мандату означеного Координаційного центру було включено такі повноваження: співпрацювати з Комісією АС для скликання Експертної наради у складі членів Африканської комісії з прав людини і народів, експертів з держав-членів АС та організацій громадянського суспільства з метою розробки проєкту Протоколу до Африканської хартії про права літніх людей в Африці; співпрацювати з Комісією АС з метою забезпечення ресурсів, необхідних для розробки Протоколу; очолити процес розробки проєкту Протоколу задля подання до політичних органів АС з метою якнайшвидшого розгляду і прийняття [7].

У 2009 р. Африканська комісія з прав людини та народів, акцентуючи увагу на ст. 18 (4) Африканської хартії, якою регламентовано право літніх людей й осіб з інвалідністю на спеціальні заходи, ухвалила замінити Координаційний центр на Робочу групу з прав літніх людей та осіб з інвалідністю з метою: проведення всебічного «мозкового штурму» для формулювання прав літніх людей та осіб з інвалідністю; розробки концептуального документу, що слугуватиме основою для прийняття проєкту Протоколу про старіння та людей з інвалідністю; сприяння і прискорення порівняльних досліджень з різних аспектів прав людини літніх людей та осіб з інвалідністю на континенті, включаючи їхні соціально- економічні права; збору даних про літніх людей та осіб з інвалідністю для забезпечення належного включення їхніх прав до політики і програм розвитку держав-членів; визначення передової практики для відтворення державами- членами тощо [8]. У 2022 р. Африканська комісія з прав людини та народів своєю резолюцією продовжила мандат Робочої групи [9].

На міжамериканському рівні також вироблено організаційно-правовий механізм щодо дотримання прав осіб похилого віку і продовжується робота щодо удосконалення існуючих актів з урахуванням сучасних викликів сьогодення. Так у 2003 р. країни Латинської Америки та Карибського басейну прийняли Регіональну стратегію здійснення в Латинській Америці та Карибському басейні Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння, в якій визначили загальну мету - захист прав людини осіб похилого віку і створення умов економічної безпеки, соціальної участі та освіти, які сприяють задоволенню основних потреб літніх людей та їх повному включенню в суспільство та розвиток. Задля досягнення означеної мети було встановлено конкретні цілі разом із відповідними рекомендаціями щодо необхідних дій [10].

У положеннях Бразильської декларації 2007 р., що була прийнята на Другій регіональній міжурядовій конференції з питань старіння в Латинській Америці та Карибському басейні, було підтверджено зобов'язання докладати всіх зусиль для просування та захисту прав і основоположних свобод усіх осіб похилого віку, працювати над викоріненням усіх форм дискримінації та насильства і створювати мережі для захисту літніх людей з метою ефективного здійснення їхніх прав (п. 1). Крім того було підкреслено важливість ретельного та всебічного вивчення впливу міграції на динаміку старіння суспільства, запропоновано вжити профілактичних заходів для покращення доступу осіб похилого віку з обмеженими можливостями до послуг з лікування, догляду, реабілітації та підтримки; наголошено на необхідності включення питання старіння до основного напрямку роботи і розгляду його як пріоритету у всіх сферах державної політики та програм тощо [11]. організаційний правовий африканський хартія

У 2009 р. у відповідь на міжнародні і регіональні вимоги було представлено Стратегію та План дій щодо здоров'я літніх людей, які встановлювали пріоритети на період 2009-2018 рр. Означені документи були спрямовані на розширення можливостей регіону сприяти здоровому довголіттю та благополуччю населення. Стратегія ґрунтувалася на преамбулі до Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка зазначає: «Найвищий досяжний рівень здоров'я є одним із фундаментальних прав кожної людини незалежно від раси, релігії, політичних переконань, економічного чи соціального становища». План дій складався з чотирьох стратегічних сфер, розбитих на цілі, поділені на регіональні та національні, зокрема: здоров'я осіб похилого віку в державній політиці та її адаптація до міжнародних документів; адаптація систем охорони здоров'я до проблем, пов'язаних зі старінням населення та потребами літних людей у здоров'ї; підготовка людських ресурсів, необхідних для задоволення потреб осіб похилого віку у сфері охорони здоров'я; посилення потенціалу для генерування необхідної інформації з метою виконання та оцінки діяльності щодо покращення здоров'я людей старшого населення (с. 1-8) [12].

На Третій регіональній міжурядовій конференції з питань старіння в Латинській Америці та Карибському басейні у травні 2012 р. була прийнята Хартія Сан-Хосе про права осіб похилого віку в Латинській Америці та Карибському басейні, яка також підтвердила пріоритети щодо дотримання прав літніх людей [13].

У червні 2015 року Генеральна асамблея Організації американських держав (далі - ОАД) прийняла Міжамериканську конвенцію про захист прав людини осіб похилого віку з метою заохочення, захисту і забезпечення визнання та повної реалізації і здійснення на рівних засадах усіх прав людини та основних свобод літніх людей задля сприяння їх повному включенню, інтеграції та участі в суспільстві [14]. Конвенція стала першим регіональним документом, який конкретно захищає права осіб похилого віку (набула чинності з 11 січня 2017 р.).

Конвенцією було визначено зобов'язання держав щодо захисту, проголошених у ній прав і основних свобод осіб похилого віку, без будь-якої дискримінації. До таких зобов'язань було включено: вжиття заходів для запобігання, покарання та викорінення практики, яка суперечить Конвенції, наприклад ізоляція, залишення, тривале фізичне обмеження, вигнання з громади, позбавлення їжі, медичне лікування, яке є, серед іншого, неадекватним або непропорційним чи жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням чи покаранням; вжиття позитивних заходів і внесення розумних коректив, необхідних для реалізації прав, гарантованих Конвенцією, і утримання від прийняття будь- яких законодавчих заходів, несумісних з нею; прийняття та зміцнення законодавчих, адміністративних, судових, бюджетних та інших заходів у цій сфері; сприяння державним інституціям, які спеціалізуються на захисті та просуванні прав осіб похилого віку та їх інтегральному розвитку; заохочення участі громадянського суспільства та інших соціальних суб'єктів, особливо літніх людей, у розробці, реалізації та нагляді за державною політикою і законами для виконання Конвенції; сприяння збору належної інформації, включаючи статистичні і дослідницькі дані, задля розробки та забезпечення дотримання політики щодо виконання Конвенції тощо (ст. 4). Конвенцією також закріплено низку прав і свобод осіб похилого віку, як-от: рівність і відсутність дискримінації за віком; право на життя та гідність у старості; право на незалежність і автономію; право на участь й інтеграцію в суспільство; право на безпеку і життя без будь-якого насильства; право не піддаватися тортурам, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню; право надавати вільну й інформовану згоду з питань здоров'я; право на свободу вираження поглядів, доступ до інформації; право на приватне життя; право на соціальне забезпечення та працю; право на здоров'я тощо.

Крім того, з метою моніторингу виконання зобов'язань за Конвенцією та сприяння її ефективному виконанню передбачено створення Механізму подальших заходів, до складу якого входять Конференція держав-учасниць і Комітет експертів (ст. 33). Так, Конференція держав-учасниць - головний орган Механізму подальших заходів, що складається з держав-учасниць Конвенції і виконує низку функції з метою забезпечення діяльності Механізму. Комітет експертів складається з експертів, призначених кожною державою- учасницею Конвенції, до повноважень якого, серед іншого, входить надання допомоги в моніторингу прогресу держав- учасниць щодо виконання Конвенції та проведення технічного огляду періодичних звітів, поданих державами- учасницями (ст. 34-35) [14].

Ст. 36 Конвенції також передбачає можливість індивідуальних звернень, зокрема будь-яка особа, група осіб чи неурядова організація, юридично визнана в одній чи кількох державах-членах ОАД, може подавати до Міжамериканської комісії з прав людини петиції, що містять повідомлення чи скарги про порушення положень цієї Конвенції шляхом державою-учасницею.

Висновки

Підсумовуючи викладене вище, доходимо висновку, що на міжнародному регіональному рівні, зокрема в межах американського й африканського континентів, вироблено низку міжнародно-правових актів, якими регламентовано положення щодо забезпечення прав осіб похилого віку у різних сферах суспільного життя. (Протокол до Африканської хартії прав людини та народів про права літних людей в Африці, Протокол до Африканської хартії прав людини і народів щодо прав жінок в Африці, Кігальська декларація, Хартія Сан-Хосе про права осіб похилого віку в Латинській Америці та Карибському басейні, Міжамериканська конвенція про захист прав людини осіб похилого віку, Стратегія та План дій щодо здоров'я літніх людей, Бразильська декларація тощо). Протокол до Африканської хартії прав людини та народів про права літних людей в Африці та Міжамериканська конвенція про захист прав людини осіб похилого віку закріплюють низку прав літніх людей (право на автономію і прийняття рішень, право на здоров'я, право на життя, право на недискримінацію, право на соціальний захист, право на працю тощо) та відповідні зобов'язання держав щодо їх реалізації. Крім того було створено низку спеціалізованих контрольних і моніторингових органів (Робоча група з прав літніх людей та осіб з інвалідністю, Механізм подальших заходів), до повноважень яких входить: моніторинг виконання зобов'язань держав, здійснення порівняльних досліджень з різних аспектів прав людини літніх людей; збір інформації щодо прав літніх людей задля забезпечення належного включення їхніх прав до політики і програм розвитку держав- членів; визначення передової практики для відтворення державами-членами тощо. Разом з тим ефективне дотримання і забезпечення всебічного користування особами похилого віку своїх прав і свобод вимагає прийняття і реалізації державами правових актів, програм, політик й організаційних механізмів, що враховують особливості географічного регіону, рівень економічного розвитку, культури і традицій.

Список використаних джерел

1. African Union Policy Framework and Plan of Action on Ageing.

2. African Charter on Human and Peoples' Rights 1981.

3. Protocol to the African charter on human and people's rights on the rights of women in Africa 2003.

4. Kigali Declaration, 2003.

5. Resolution on the Rights of Older Persons in Africa ACHPR/Res.106(XXXXI)07.

6. Protocol to the African Charter on human and peoples' rights on the rights of older persons in Africa.

7. Resolution on the Establishment and Appointment of a Focal Point on the Rights of Older Persons in Africa ACHPR/Res.118(XXXXII)07.

8. Resolution on the Transformation of the Focal Point on the Rights of Older Persons in Africa into a Working Group on The Rights of Older Persons and People with Disabilities in Africa ACHPR/Res.143(XXXXV)09.

9. Resolution on the Renewal of the Mandate of the Working Group on the Rights of Older Persons and Persons with Disabilities in Africa and on the Appointment of its Chairperson and Members ACHPR/Res. 524 (LXXII) 2022.

10. Regional Strategy for the implementation in Latin America and the Caribbean of the Madrid International Plan of action on ageing.

11. Brasilia Declaration 2007.

12. Plan of action on the health of older persons, including active and healthy aging CD49/8.

13. San Josd charter on the rights of older persons in Latin America and the Caribbean 2012.

14. Inter-American convention on protecting the human rights of older persons.

Размещено на Allbest.ru