Знищення та пошкодження майна як спосіб вчинення інших кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Знищення та пошкодження майна як спосіб вчинення інших кримінальних правопорушень

Семенюк-Прибатень Анна Вікторівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, м. Хмельницький

Анотація

Стаття присвячена дослідженню конкретних обставини кримінальних правопорушень, пов'язаних зі знищенням і пошкодженням майна, та кримінальної відповідальності за них, передбаченої нормами Кримінального кодексу України ст.113, 157, 188-1, 189, 206, 247, 249, 294, 355, 393. З'ясовано склад таких кримінальних правопорушень, елементи яких підпадають під застосування цих статей КК України. Зокрема йдеться про умисне злодіяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху або іншим загальноне- безпечним способом, що заподіяло майнову шкоду в особливо великому розмірі, спричинило смерть або інші тяжкі наслідки. Автор роз'яснює конкретні обставини умисного знищення або пошкодження майна при вчиненні таких правопорушень, зокрема наголошує на відмежуванні актів насильства щодо населення в районі бойових дій від порушень законів і звичаїв війни в умовах воєнного стану. Факти засвідчують, що слідча робота на місці розслідування умисних пошкоджень або знищень майна є складною та довготривалою, вимагає використання різноманітних спеціальних знань, навичок та засобів для забезпечення відповідності її проведення принципам законності та науковості, всебічності та повнота, ретельності тощо. Визначено важливість застосування тактичних прийомів, які варто застосовувати під час успішного проведення слідчої (розшукової) роботи у розслідуванні умисного пошкодження чи знищення майна. У статті розглянуто конкретні обставини кримінальних правопорушень зі знищення чи пошкодження майна у мирний/воєнний час. Зазначається, що формулювання пункту 2 статті 194 КК України є як юридично, так і технічно неповним щодо визначення складу злочину умисного пошкодження або знищення майна. З цього приводу автор наводить аргументацію за результатами вивчення судової практики у справах про умисне знищення та пошкодження майна. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на наукові обґрунтуванні удосконалення судових процесів, які пов'язані з розгляду справ пошкодження або знищення майна на території України, де ведуться воєнні дії.

Ключові слова: кримінальне правопорушення, злочин, пошкодження та знищення майна, кваліфікаційні ознаки, динаміка, юридична відповідальність.

Abstract

Semeniuk-Prybaten Anna Victorivna Candidate of legal sciences, associate professor of the department of criminal law and procedure, Khmelnytskyi University of Management and Law named after Leonid Yuzkov, Khmelnytskyi,

DESTRUCTION AND DAMAGE OF PROPERTY AS A WAY OF COMMITTING OTHER CRIMINAL OFFENSES

The article examines the specifics of criminal offenses provided for in the relevant articles of the Criminal Code of Ukraine and criminal liability for them. The author finds out the composition of this crime, which is necessary to fulfill the requirements for criminal liability under Art. 113, 157, 188-1, 189, 206, 247, 249, 294, 355, 393 of the Criminal Code of Ukraine. It was determined that the commission of this crime by arson, explosion or in another generally dangerous way caused, in particular, great property damage, which caused the death of a person or other serious consequences. The article clarifies the differences between the specifics of intentional destruction or damage to property from crimes related to this crime, in particular, violence against the population in the area of hostilities and violation of the laws and customs of war under martial law. As a result, intentional destruction or damage to someone else's property, committed by arson or explosion as a result of acts of aggression against Ukraine by the russian federation, is a war crime, provided for in Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine, and unlawful intentional destruction or damage to the property of the population by military personnel in accordance with military necessity, committed in a combat zone. Specifics of offenses of destruction or damage to property in peacetime/wartime periods are provided. The conclusions confirmed that the illegal intentional destruction or damage to the property of the population by military personnel in accordance with military necessity, committed in the area of hostilities, are not war crimes. The scientific novelty lies in the formulation of the provisions of Art. 194 of the Criminal Code of Ukraine is legally and technically incomplete in determining the elements of the crime of intentional damage or destruction of property. In this regard, the paper presents an argument based on the study of judicial practice in cases of intentional destruction and damage to property. Namely: in order to bring a person to criminal liability for intentional damage and destruction of property in a generally dangerous way that does not have sufficient dimensions, this criminal law requirement should be allocated to a separate second part of Art. 194 of the Criminal Code of Ukraine.

Keywords: criminal offence, crime, property damage and destruction, classification features, dynamics, legal responsibility.

Постановка проблеми

Згідно з Кримінальним кодексом України[5] основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, який є предметом дослідження цієї розвідки, є власність, тобто право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону на основі своєї волі, незалежно від волі інших осіб. Власник має право володіти, розпоряджатися та користуватися своїм майном. Право власності не передається. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правильна кваліфікація кримінальних правопорушень є важливою передумовою забезпечення принципу невідворотності покарання, встановлення вини у провадженні та призначення справедливого покарання. Одним із завдань правової держави є забезпечення рівного захисту всіх видів власності від протиправних посягань і створення ефективних механізмів захисту прав власників, у тому числі шляхом застосування заходів кримінально-правового характеру. Зокрема, стаття 194 Конституції України передбачає захист власності в рамках Кримінального кодексу для визначення кримінально- правової специфіки умисного знищення або пошкодження майна. Статті 113, 157, 188-1, 189, 206, 247, 249, 294, 355, 393 зумовлюють правильне тлумачення виразу «знищення або пошкодження майна» та кваліфікаційні ознаки такого кримінального правопорушення.

Метою статті є визначення кримінально-правового тлумачення кримінальних правопорушень, пов'язаних із знищенням та пошкодженням майна і відповідних статей КК України та встановлення відповідальності за протиправні діяння.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання знищення та пошкодження майна як спосіб вчинення інших кримінальних правопорушень досліджувало багато науковців. Зокрема, М. Мартишко аналізує важливі характеристики такого умисного протиправного діяння та його кваліфікаційні ознаки в умовах воєнного стану в Україні. Дослідник вказує на недоліки дефініції цих ознак, що стають перешкодою для визначення кримінальної відповідальності згодом [6]. Р. Бориславський розглядає у своєму дослідженні етапи становлення законодавства, що регулює питання охорони майна у взаємозв'язку з особливостями існування держави Україна [1].

Кількісно-якісні показники вчинення даного виду кримінального правопорушення вивчає Ф. Кіріленко. До них він відносить географію, структуру, рівень, динаміку, які є важливими елементами кримінологічної характеристики [4].

А. Чиж подає важливу інформацію про методику розшукових дій при розслідуванні кримінального правопорушення, пов'язаного з пошкодженням чи знищенням майна. Розшукові дії є важливим і необхідним компонентом у КК України [5]. Ф. Ескандарі описує особливості цього виду правопорушення в зарубіжних країнах, а також види відповідальності в кожному окремому випадку [11]. В. Мироненко з'ясовує актуальність права власності, розпорядження і користування ним у юридичній науці [7].

Про кримінальні провадження стосовно пошкодження чи знищення майна та їхню статистику в сучасних умовах пише А. Чиж [9]. Л. Палюх запропонував визначення діяння у складі такого кримінального правопорушення [8].

Виклад основного матеріалу

Кримінальні правопорушення, пов'язані зі знищенням чи пошкодженням майна, є одними із найдавніших правопорушень. Оскільки люди цінують своє майно і прагнуть запобігти його руйнуванню, посягання на власність здавна були дуже поширеними.

Цей злочин має особливе значення і в сучасному суспільстві, як і завжди був однією з найважливіших кримінальних справ. Точна ідентифікація цього протиправного діяння також додає необхідність вивчення нових видів власності та нових способів її знищення чи пошкодження, яких не існувало в минулому, з метою запобігання таким діям і забезпечення безпеки суспільства [2].

У деяких випадках таке кримінальне правопорушення може розглядатися як правопорушення проти національної безпеки й ефективно запобігти йому можна шляхом вивчення методів, що використовуються для його вчинення.

Об'єктами даного виду кримінальних правопорушень є майно, предмети матеріального світу, що мають фізичні, економічні та юридичні характеристики, які загалом утворюють три підгрупи:

1) товари (житлові будинки, квартири, засоби виробництва, предмети домашнього вжитку, виробнича й робоча худоба, насадження на земельних ділянках, промислова продукція);

2) гроші (готівкові чи безготівкові);

3) цінні папери (наприклад, акції, облігації, векселі, легалізовані знаки, які прирівнюються до грошових коштів і можуть бути предметом обігу) [10].

Отже, об'єктом цього кримінального правопорушення може бути будь- яке майно, за винятком окремих його видів, злодіяння проти яких визначені у Кримінальному кодексі України як знищення або пошкодження особливого виду майна. Тобто коли воно є об'єктом іншого самостійного кримінального правопорушення, або коли знищення чи пошкодження предмету власності є засобом вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення (наприклад, ст. 113,157, 188-1, 189, 206, 247, 249, 294, 355, 393 КК України) [5].

Таблиця 1Нормативно-правова характеристика статей про знищення та пошкодження майна

Об'єктивні сторони досліджуваного кримінального правопорушення характеризуються суспільно небезпечними діяннями, у тому числі знищенням або пошкодженням майна, спричиненням значної шкоди та причинним зв'язком між цими діяннями та наслідками.

Важливим аспектом є розмежування понять «пошкодження майна» та «знищення майна»:

1. Пошкодження чужого майна - це діяння, спрямоване на зниження якості майна й обмеження можливості його використання за призначенням, при цьому споживчі властивості або економічна цінність втрачаються не повністю, а частково. При цьому пошкоджене майно можна відновити та повернути йому повністю або частково корисні якості для використання за призначенням, але це потребує значних витрат і часу.

2. Знищенням чужого майна є повне виведення майна з ладу, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати ним споживчих властивостей чи економічної цінності або до повного припинення його існування [13].

Варто визначити кваліфікаційні ознаки такого кримінального правопорушення:

- вчинення правопорушення загальнонебезпечним діянням (підпал, вибух тощо);

- завдання шкоди майну у великих масштабах або заподіяння шкоди життю чи здоров'ю людей [12].

Мотив, мета та інші ознаки не є необхідними для цього кримінального правопорушення, але встановлюються.

Важливо відрізняти дане кримінальне правопорушення від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватися знищенням або пошкодженням майна інших осіб. Йдеться, зокрема, про диверсії (ст. 113 КК України), вимагання (ст. 189 КК України), терористичні акти (ст. 258 КК України), масові заворушення (ст. 258 КК України) [5].

Як влучно зазначає А. Чиж [11],огляд місця події при розслідуванні злочинних правопорушень, а саме навмисного знищення або пошкодження майна сприяє отриманню вихідних даних для розслідування кримінальних правопорушень, встановлення винних осіб і їх розшуку. Виконання тактичних прийомів огляду місця події, знання й навички осіб, які беруть участь у його проведенні, забезпечення правильного порядку фіксації та вилучення слідів правопорушення є запорукою успіху слідчої (кримінальної) дії.

Очевидно, що для успішного проведення слідчої (розшукової) роботи основними тактичними завданнями, які вирішуються під час огляду місця знищення або пошкодження майна співробітниками правоохоронних органів, є:

1. фіксація фізичного стану майна на місці події як шляхом його опису в процесуальній інструкції, так і з використанням технічних засобів фіксації (фото- і відеозйомка);

2. виявлення, вилучення та встановлення порядку ідентифікації виявлених слідів (слідів ніг, взуття, транспортних засобів тощо), предметів, зокрема знарядь правопорушення, а також інформації про фрагменти та залишки слідів правопорушення, а також фрагментів і залишків предметів кримінального збитку (наприклад, фрагментів фар транспортних засобів, деталей форменого одягу тощо);

3. проведення попередніх судових експертиз для вирішення ідентифікаційних і діагностичних завдань. Як правило, об'єктами таких досліджень є знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення. Стосовно категорії протиправних діянь, яку ми вивчаємо, необхідність такої експертизи обумовлена тим, що злочинці для реалізації своїх намірів також часто використовують різні предмети[8].

Як знаряддя кримінального правопорушення використовуються такі предмети: вогнепальна зброя, боєприпаси, ножі й вибухові речовини. Тому для отримання слідчої інформації та інших даних, що мають значення для розкриття та розслідування злочинів, а також під час підготовки повідомлення про підозру у вчиненні злочину необхідно проводити огляд цих об'єктів перед отриманням висновку експерта.

Стаття 438 Про порушення законів та звичаїв війни [5] є однією з актуальних в сучасних умовах. Вона чітко окреслює можливі насильства над населенням у районі бойових дій та порушення законів і звичаїв війни в умовах воєнного стану. До них належать: жорстоке поводження з військовополоненими або цивільними особами; вивезення цивільного населення на примусові роботи; розграбування державного майна на окупованій території; використання засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом тощо. Такі діяння караються позбавленням волі від 8 до 12 років. Якщо ж вони обтяжені умисним убивством, то - від 10 до 15 років або з довічним ув'язненням.

З 24 лютого 2022 року розпочато досудове розслідування у майже 68 тис. кримінальних провадженнях щодо вчинення майнових злочинів в умовах воєнного стану, зокрема крадіжок (65,9 тис.), грабежів (1,8 тис.) та розбоїв (356). Вищезазначені кримінальні правопорушення пов'язані з діяннями ворожої армії, адже проти них вже відкриті провадження.

Відмічається зниження на частині території України, де воєнні дії не відбуваються, кількості вчинених окремих видів кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я людей, а також проти власності, зокрема крадіжок - на 39% (зі 113,4 тис. до 69,4 тис.); пограбувань - у 2,2 раза (з 4,8 тис. до 2,2 тис.); розбійних нападів - удвічі (з 949 до 473); хуліганств - на 43% (з майже 1,9 тис. до 1,1 тис.); тяжких тілесних ушкоджень - на 6% (з 1582 до 1489); ТТУ зі смертельними наслідками - на 15% (з 480 до 410) [3].

Кожен період розвитку кримінального законодавства має різний ступінь і стандарти розрізнення кримінальної відповідальності за знищення чужого майна, що визначається рівнем суспільного розвитку. Через стадію узагальнення (встановлення «однакової» кримінальної відповідальності незалежно від виду майна) приходить різна відповідальність за пошкодження чи знищення майна, а потім через стадію поділу - визначення відповідальності залежно від форми власності, яка перебуває на деталізованій стадії. Крім «основного» складу кримінального правопорушення знищення або пошкодження майна, існує багато інших «особливих» елементів [6].

Існують кваліфіковані види зазначених кримінальних правопорушень, які розрізнять за ступенем тяжкості і поділяються на чотири види - кримінальні правопорушення невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Також визначається повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень.

За умисне заподіяння великої шкоди чужому майну, винний несе відповідальність за ст. 194 КК України [5]. У разі доведення судом вини зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років або обмеження волі на строк до двох років чи громадських робіт терміном від 120 до 240 годин, або штрафу в розмірі від 1 тис. до 4 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вчинення протиправних діянь, передбачені статтею 194 частини 2, може тягнути за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Така відповідальність настає за умисне нанесення шкоди, обтяжене альтернативними елементами: якщо діяння заподіяло особливо велику майнову шкоду; якщо діяння вчинене суспільно небезпечним способом, наприклад, шляхом вибуху або підпалу; або воно спричинило смерть людини або інші тяжкі наслідки.

До заподіяння особливо великої майнової шкоди за цією статтею належать, наприклад, загибель великої кількості худоби, порушення роботи великих виробничих (пошкодження окремих ділянок або цехів) й інших критично важливих об'єктів (систем зв'язку, енергопостачання). Слід зазначити, що в такому випадку повинні враховуватися не тільки розміри (кількість, об'єм, вага) і вартість фактично пошкодженого або знищеного майна, а й його значущість для потерпілого. Якщо пошкодження або знищення майна створює реальну загрозу здоров'ю або життю людей, то діяння вважається вчиненим суспільно небезпечним способом, якими є підпали, вибухи, обвалення та затоплення [4].

Що стосується підпалу, то вогонь використовується для вчинення діяння, зазначеного в ст. 194, якщо він здатний заподіяти велику майнову шкоду або створити загрозу здоров'ю чи життю людей. Це кримінальне правопорушення поширюється тільки на чуже майно, що є власністю фізичної або юридичної особи.

Як свідчить вивчення судової практики, під час розгляду справ про такі кримінальні правопорушення суди здебільшого застосовують чинне кримінальне та процесуальне законодавство.

Однак не всі з них повною мірою виконують вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи, зокрема в частині встановлення мотиву кримінального правопорушення та характеру злочинця.

Наявні помилки і при кваліфікації даного кримінального правопорушення та призначенні покарання винному.

Суди не завжди вирішують питання про відшкодування матеріальної шкоди, завданої знищенням або пошкодженням майна. У деяких випадках суди не вживають необхідних заходів для встановлення причин та обставин правопорушення, що сприяли його вчиненню.

З метою забезпечення однакового застосування законодавства слід дотримуватись таких кроків: звернути увагу суду на необхідність усунення недоліків при розгляді справ про знищення і пошкодження державного або колективного майна, зокрема внаслідок підпалу або недотримання встановлених законом вимог пожежної безпеки [9].

У разі порушення цих вимог суд повинен повно, всебічно й об'єктивно дослідити обставини вчинення кримінального правопорушення, провести ретельне розслідування і зазначити у вироку, яку статтю чи пункт правил було застосовано. Необхідно вказати характер порушення і встановити причинно- наслідковий зв'язок між несприятливими наслідками, що настали.

Висновки

Визнаючи поведінку особи як умисне знищення або пошкодження чужого майна, слід зазначити, що основним об'єктом цього кримінального правопорушення є врегульовані суспільством майнові відносини, переважно відносини володіння, користування та розпорядження майном. Крім того, опосередкованим об'єктом такого кримінального правопорушення є громадський порядок і безпека, довкілля, здоров'я та життя людей. Під цю категорію кримінальних правопорушень підпадає також і вандалізм, адже він вчиняється проти майна, яке неможливо вкрасти, наприклад будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Отже, кримінальне правопорушення, яке стало предметом дослідження в цій статті, охоплює майно (рухоме та нерухоме), що належить іншим особам, за винятком певних видів майна, пошкодження або знищення якого кваліфікується Кримінальним кодексом як особливі види знищення чи пошкодження. Статті 113, 157, 188-1, 189, 206, 247, 249, 294, 355, 393 регулюють кримінальні правопорушення про знищення та пошкодження майна у КК України.

Нині у зв'язку із воєнними діями на сході України кримінальних правопорушень такого виду побільшало. Суди працюють над розглядом справ, проте цей процес потребує удосконалення.

У зв'язку з неповнотою правового підходу в частині визначення ознак умисного пошкодження чи знищення майна необхідно внести корективи, які дадуть змогу правоохоронним органам усунути спірні моменти, що ускладнюють кримінальне переслідування за цією нормою.

Література

1. Бориславський Р. А. Історія диференціації кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна в Україні. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2020. С. 162-178. URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3693.

2. Давиденко В. Тактика викриття неправдивих показань при розслідуванні економічних злочинів. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2019. № 1. С. 45-57. DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2019(102)05.

3. Звіт Національної поліції України про результати роботи у 2022 році [Електронний ресурс]. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit2022/Zvit_polic_ 2022.pdf (дата звернення 23.10.2023).

4. Кіріленко Ф. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу в 1960-2018 роках. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 3. С. 131-137. Doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2020-3- 131-137.

5. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 05.04.2001 № 2341-II. Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 [дата звернення 23.10.2023].

6. Мартишко М. В. Кримінально-правова характеристика умисного знищення чи пошкодження майна. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2023. Вип. 76 (2). C. 138-142. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.2.23.

7. Мироненко М. Права володіння, користування і розпорядження власністю за цивільним законодавством. Підприємство, господарство і право. 2019. № 1. С. 28-33. URL: http://pgp-j ournal .kiev.ua/ archive/2019/1/6.pdf.

8. Палюх Л. М. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини: проблеми визначення ознак об'єктивної сторони складу злочину. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. № 2 (48). С. 86-89. URL: http://surl.li/mkzfk.

9. Чиж А. П. Слідчі ситуації початкового етапу розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. Харків: ХНУВС, 2022. С. 421-423.

10. Чиж А. П. Тактика проведення процесуальних дій під час розслідування пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Право і безпека. 2023. № 89 (2), С. 43-53. DOI: https://doi.Org/10.32631/pb.2023.2.04.

11. Eskandari F. Comparative Study of Property Destruction Crime Case Study: Iranian and British Law. International Journal of Social Sciences and Humanities Invention. 2019. No. 6 (11). P. 5698-5701. DOI: https://doi.org/10.18535/ijsshi/v6i11.02.

12. Husieva V. Comprehensive Study of Traces Found at the Crime Scene During the Investigation of Intentional Damage to Law Enforcement Property. Archives of Criminology and Forensic Sciences. 2021. No. 2 (4). P. 87-94. DOI: https://doi.org/10.32353/acfs.4.2021.08

13. Mohilevskyi L., Husieva V., Perlin S., Chycha R., Shynkarenko I. Determinants and methods of diagnosing criminal proceedings participants false testimony in Ukraine. Amazon Investiga. 2022. No. 11 (51). Р. 71-79. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2022.51.03.7

References:

1. Boryslavs'kyy, R. A. (2020). Istoriya dyferentsiatsiyi kryminal'noyi vidpovidal'nosti za znyshchennya abo poshkodzhennya mayna v Ukrayini [History of the differentiation of criminal liability for destruction or damage to property in Ukraine]. Aktual'ni problemy vdoskonalennya chynnoho zakonodavstva Ukrayiny. - Actual problems of improving the current legislation of Ukraine. [in Ukrainian] URL: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3693.

2. Davydenko, V. (2019). Taktyka vykryttya nepravdyvykh pokazan' pry rozsliduvanni ekonomichnykh zlochyniv [Tactics of exposing false testimony in the investigation of economic crimes]. Zovnishnya torhivlya: ekonomika, finansy, pravo. - Foreign trade: economy, finance, law. 1, 45-57 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2019(102)05.

3. Zvit Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny pro rezul'taty roboty u 2022 rotsi [Report of the National Police of Ukraine on the results of work in 2022]. (n.d.). kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit2022/Zvit_polic_2022.pdf [in Ukrainian]

4. Kirilenko, F. (2020). Umysne znyshchennya abo poshkodzhennya chuzhoho mayna, vchynene shlyakhom pidpalu v 1960-2018 rokakh [Intentional destruction or damage to someone else's property committed by arson in 1960-2018]. Naukovyy visnyk Dnipropetrovs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. - Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. 3. 131-137. [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.31733/2078- 3566-2020-3-131-137.

5. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny [Criminal Code of Ukraine] (05.04.2001, April 5) № 2341-II. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

6. Martyshko, M. V. (2023). Kryminal'no-pravova kharakterystyka umysnoho znyshchennya chy poshkodzhennya mayna [Criminal law characteristics of intentional destruction or damage to property]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho Natsional'noho Universytetu - Scientific Bulletin of the UzhhorodNational University. 76 (2). 138-142 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.24144/ 2307-3322.2022.76.2.23.

7. Myronenko, M. (2019). Prava volodinnya, korystuvannya i rozporyadzhennya vlasnistyu za tsyvil'nym zakonodavstvom [The rights of ownership, use and disposal of property under civil legislation]. Pidpryyemstvo, hospodarstvo i pravo. - Enterprise, economy and law. 1. 28-33. [in Ukrainian] URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/1/6.pdf

8. Palyukh, L. M. (2018). Umysne nezakonne znyshchennya, ruynuvannya abo

poshkodzhennya ob"yektiv kul'turnoyi spadshchyny:problemy vyznachennya oznak

ob"yektyvnoyi storony skladu zlochynu [Deliberate illegal destruction, destruction or damage of objects of cultural heritage: problems of determining the signs of the objective side of the crime]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. 2 (48). 86-89. [in Ukrainian] URL: http://surl.li/mkzfk.

9. Chyzh, A. P. (2022). Slidchi sytuatsiyi pochatkovoho etapu rozsliduvannya umysnoho znyshchennya abo poshkodzhennya mayna pratsivnyka pravookhoronnoho orhanu [Investigative situations of the initial stage of the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer]. Proceedings from MIIM '22: Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «Suchasni tendentsiyi rozvytku kryminalistyky ta kryminal'noho protsesu v umovakh voyennoho stanu» - The International Scientific and Practical Conference «Modern trends in the development of criminology and the criminal process in the conditions of martial law: theses addendum.». (pp. 421-423). Kharkiv: KhNUVS. [in Ukrainian].

10. Chyzh, A. P. (2023). Taktyka provedennya protsesual'nykh diy pid chas rozsliduvannya poshkodzhennya mayna pratsivnyka pravookhoronnoho orhanu [Tactics of conducting procedural actions during the investigation of damage to the property of a law enforcement officer]. Pravo i bezpeka. - Law and security. 89 (2), 43-53. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2023.2.04.

11. Eskandari F. (2019). Comparative Study of Property Destruction Crime Case Study: Iranian and British Law. International Journal of Social Sciences and Humanities Invention. 6 (11). 5698-5701. DOI: https://doi.org/10.18535/ijsshi/v6i11.02.

12. Husieva V. (2021). Comprehensive Study of Traces Found at the Crime Scene During the Investigation of Intentional Damage to Law Enforcement Property. Archives of Criminology and Forensic Sciences. 2 (4). 87-94. DOI: https://doi.org/10.32353/acfsA2021.08

13. Mohilevskyi L., Husieva V., Perlin S., Chycha R., Shynkarenko I. (2022). Determinants and methods of diagnosing criminal proceedings participants false testimony in Ukraine. Amazon Investiga. 11 (51), 71-79. DOI: https://doi.org/10.34069/AI72022.51.03.7

Размещено на Allbest.ru