Модель і методика верифікації інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки у контексті євроінтеграції УкраїниЕКИ

Размещено на http://allbest.ru

Модель і методика верифікації інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки у контексті євроінтеграції України

Вступ

7 лютого 2019 року Законом України № 2680-VIII [1] внесено зміни до Конституції України щодо визначення стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі (далі - ЄС) та в Організації Північноатлантичного договору. Таким чином, на найвищому законодавчому рівні було задекларовано обраний Українським народом історичний шлях розвитку України.

З урахуванням цього стратегічного курсу, у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції важливо провести комплекс реформ визначальних сфер життєдіяльності України з метою їх завчасної підготовки та адаптації до європейських і північноатлантичних політик, стандартів, правових норм і адміністративних підходів.

Логічно стверджувати, що, зважаючи на перманентний ресурсний дефіцит, часова пріоритетність реформ повинна визначатися з урахуванням їх значимості (обов'язковості) в контексті інтеграції, масштабності, тривалості, ресурсоспоживання тощо.

Так, наприклад, процес забезпечення законодавчої інтероперабельності розпочато ще до відповідних конституційних змін (з 2004 р.) згідно Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV [2]. У цьому Законі зазначено, що метою адаптації законодавства України до законодавства ЄС є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього.

Зокрема, у контексті реалізації acquis communautaire та відповідно вимог низки нормативно-правих актів ([3] та інш.) в Україні передбачено запровадити систему забезпечення прикордонної безпеки за європейською моделлю.

Для ефективної реалізації прикордонної політики в ЄС розроблено та впроваджено механізм під назвою «європейське інтегроване управління кордонами» (далі - ЄІУК). Цей механізм передбачає національну та міжнародну координацію і співробітництво між усіма уповноваженими органами та установами, що беруть участь у забезпеченні прикордонної безпеки та у сприянні торгівлі, з метою встановлення ефективного, результативного та скоординованого управління для досягнення відкритих, але добре контрольованих та безпечних зовнішніх кордонів ЄС. Для повноцінної реалізації ЄІУК було створено Європейську прикордонну та берегову охорону.

У свою чергу, прийнятим 13 листопада 2019 р. Регламентом (ЄС) № 2019/1896 [4], а також низкою інших нормативно-правових актів, комплексною основою для обміну інформацією та оперативного співробітництва в діяльності Європейської прикордонної та берегової охорони, визначено європейську систему нагляду за кордонами (European Border Surveillance System - EUROSUR).

Зважаючи на вищезазначене, для успішної євроінтеграції держав, які заявили про такий намір, необхідно провести реінжиніринг їх власних систем прикордонної безпеки з метою забезпечення достатнього рівня їх інтероперабельності для взаємодії з ЄІУК на основі системи EUROSUR.

Разом із тим, у процесі євроінтеграції національним державам важливо не просто слідувати за «калькою» досвіду ЄС, а вивчати сенс, передумови і наслідки запровадження тих чи інших стандартів і норм, прогнозувати можливість їх реалізації в контексті своїх реалій. Отже, в інтересах підвищення ефективності реформування визначальних сфер життєдіяльності України використання наукового потенціалу є цілком виправданим для широкого кола стейкхолдерів (органів законодавчої та виконавчої влади, розробників, постачальників, споживачів, технічно підтримки тощо).

Так, протягом останнього десятиліття вітчизняними вченими та видатними практичними діячами проведено значну кількість наукових досліджень різних аспектів прикордонної безпеки. Значний науковий внесок у цьому аспекті зробили А.Б. Мисик, О. С. Андрощук, В. І. Баратюк, О. А. Біньковський, О. В. Боровик, А. В. Віхтюк, Ю. А. Дем'янюк, О. В. Деркач, В.В. Залож, Ю. Б. Івашков, І. С. Катеринчук, В. А. Кириленко, О. В. Краснов, М. М. Литвин, Г. А. Магась, А. В. Махнюк, О. Г. Мельников, В. О. Назаренко, Б. М. Олексієнко, В. М. Серватюк, О. М. Ставицький, Д. В. Хруст, О. Є. Цевельов та ін. Переважну більшість їхніх праць присвячено питанням охорони та захисту державного кордону, запровадженню вітчизняного механізму інтегрованого управління кордонами (ІУК) на основі європейського досвіду, взаємодії суб'єктів забезпечення прикордонної безпеки. європейський україна прикордонний безпека правовий

Окремі аспекти запровадження та функціонування системи EUROSUR в ЄС розглядали у своїх працях В. В. Гузь, Д. А. Купрієнко, А. Ф. Мота, Н. Б. Мушак, Н. І. Папіш, В. В. Серафімов, М. П. Стрельбицький, О. О. Труш, О. В. Федунь, С. О. Філіппов. Забезпеченню інтероперабельності систем різного призначення присвячено багаточисельні наукові праці вітчизняних та закордонних вчених, зокрема: Д. А. Купрієнка, О. В. Боровика, Г. В. Поташнікової [5]; А. С. Осьмака [6]; Jochem Roland [7]; Thomas C. Ford, John M. Colombi, Scott R. Graham, David R. Jacques [8]; K. Kosanke [9].

Так, наприклад, у дисертаційному дослідженні [6] А. С. Осьмак узагальнює кращі європейські практики щодо засад розвитку інтероперабельності сервісної діяльності органів публічної влади, використання відкритих даних, систем електронної ідентифікація та аутентифікації, підтвердження прав доступу, адаптації цифрових послуг до різних видів пристроїв, побудови організаційних структур для координації й розвитку взаємодії державних служб та інноваційних стратегій електронного уряду. Робить висновок про те, що системи цифрового врядування мають бути інтероперабельними, будуватися на основі стандартів обов'язкового використання, які забезпечують суттєве зменшення витрат при розробці нових цифрових управлінських стратегій та систем.

Разом із тим, проблеми забезпечення інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки (СМПБ) у контексті євроінтеграції України станом на сьогодні залишаються недослідженими і нормативно невизначеними, що зумовлює їх високу актуальність. Перш за все, для забезпечення інтероперабельності СМПБ необхідно на абстрактному рівні опрацювати науково-методичний інструментарій для діагностування її поточного стану, визначення потенціалу розвитку та вимірювання управлінських впливів. В якості такого інструментарію авторами пропонується використати модель верифікації інтероперабельності.

Поняття «інтероперабельність» та «верифікація» у науковій та практичній сфері мають низку різноманітних означень. У контексті цього дослідження під інтероперабельністю розуміємо властивість СМПБ, що характеризує її здатність до інформаційної взаємодії з системою EUROSUR. Під верифікацією інтероперабельності СМПБ розуміємо визначення ступеня її відповідності (тобто релевантність) вимогам, що висуваються до інтероперабельності системи EUROSUR.

Отже, метою дослідження є обґрунтування моделі і методики верифікації інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки у контексті євроінтеграції України.

Виклад основного матеріалу

Інтероперабельність обладнання, мереж, програмних засобів, інформації та режимів роботи є необхідною умовою нормального функціонування СМПБ України, адже отримання первинної інформації про обстановку, своєчасне її постачання до розгалуженої мережі споживачів (до суб'єктів інтегрованого управління кордонами на місцевому, національному, міждержавному та міжнародному рівнях) і подальше її використання для ефективного реагування на загрози (ситуації), а також обмін іншою актуальною інформацією, є сутністю призначення самої системи моніторингу і невід'ємним принципом функціонування механізму ІУК. Тобто, справедливо констатувати, що забезпечення інтероперабельності є однією з головних засад формування, розвитку та інтеграції СМПБ (особливо в частині автоматизованого моніторингу). Високий рівень інтероперабельності може досягатися за рахунок низького рівня гетерогенності систем.

Разом із тим, в результаті проведеного авторами аналізу стану існуючої технічної та технологічної складової моніторингу прикордонної безпеки України встановлено, що СМПБ характеризується високим рівнем внутрішньої гетерогенності, яку, зокрема, зумовлено такими чинниками:

· необхідність забезпечення прикордонної безпеки у різних умовах середовища функціонування та відносно широкого спектру загроз;

· наявність великої кількості морально та фізично застарілих технічних засобів охорони кордону й елементів прикордонної інфраструктури на ділянках відповідальності;

· збільшення (за рахунок реалізації програм міжнародної технічної допомоги) номенклатурного складу технічних засобів охорони кордону, ефективність яких недостатньо вивчено та/або не підтверджено в реаліях прикордонної безпеки України;

· «хронічне» недофінансування затверджених урядом програм та планів з інженерно-технічного облаштування державного кордону, недостатність ресурсів для проведення у повному обсязі заходів технічної експлуатації наявних технічних засобів охорони кордону та утримання елементів прикордонної інфраструктури;

· спроби побудови локальних моніторингових систем на окремих ділянках відповідальності органів охорони державного кордону, здебільшого, не досягнули очікуваного результату через різні причини: невиконання договірних зобов'язань, недостатня якість обладнання, несумісність програмно- апаратних засобів, неможливість якісного проведення заходів технічної експлуатації тощо;

· відсутність загальної концепції (концептуального проекту) та систематизованих технологічних рішень щодо побудови єдиної централізованої інформаційно-телекомунікаційної СМПБ України;

· брак досліджень щодо побудови єдиної СМПБ, а також щодо зміни показників тактико-технічних характеристик технічних засобів охорони кордону та елементів прикордонної інфраструктури залежно від терміну та сезонів експлуатації й інших умов.

Закономірно, що такий стан внутрішньої гетерогенності СМПБ України не сприяє належному рівню її взаємодії з системою EUROSUR.

Отже, на початковому етапі побудови моделі верифікації інтероперабельності СМПБ адаптуємо до умов дослідження базову модель інтероперабельності [10] (див. рис. 1), а також відомий та апробований спосіб послідовного використання принципів відкритих систем і методології функціональної стандартизації [11], який має широке застосування як для систем промислової автоматизації, так і для створення взаємосумісних систем широкого класу за масштабами та сферами застосування з урахуванням їх особливостей.

Рис. 1. Базова модель інтероперабельності СМПБ і системи EUROSUR

Технічний рівень. Технічна взаємосумісність - здатність до обміну даними між системами, що беруть участь в обміні. Технічний рівень описує синтаксис або формати переданої інформації, фокусуючи увагу на тому, яким чином представлена інформація в комунікаційному середовищі. Технічний рівень включає такі ключові аспекти, як відкриті інтерфейси, служби зв'язку, інтеграція даних і проміжний шар програмного забезпечення (Middleware), уявлення і обмін даними, служби доступу та захисту інформації. Технічна взаємосумісність досягається, головним чином, за рахунок використання стандартних протоколів зв'язку типу TCP/IP.

Семантичний рівень. Даний рівень описує семантичні аспекти взаємодії, тобто змістовну сторону інформації, якою обмінюються системи. Семантична взаємосумісність - це здатність будь-яких взаємодіючих в процесі комунікації інформаційних систем однаковим чином розуміти сенс інформації, якою вони обмінюються, Тобто семантична взаємосумісність дозволяє системам комбінувати отриману інформацію з іншими інформаційними ресурсами і обробляти її смисловий зміст. Семантичну взаємосумісність може бути досягнуто за рахунок застосування стандартів типу XML.

Організаційний рівень фокусує увагу на прагматичних аспектах взаємодії (службових або політичних). На цьому рівні узгоджуються стратегічні цілі і досягаються угоди (меморандуми) про співпрацю між адміністративними органами, які повинні (або мають намір) обмінюватися інформацією, хоча мають відмінні внутрішню структуру і процеси. Організаційна взаємосумісність має на меті задовольнити вимоги спільноти користувачів: служби повинні стати доступними, легко ідентифікуватися і бути орієнтованими на користувача. Організаційна взаємосумісність досягається не за рахунок застосування стандартів (нормативно-технічних документів), а за рахунок застосування нормативно-правових документів (угод, конвенцій, договорів (меморандумів) про співпрацю, стратегій тощо). Тобто організаційна взаємосумісність - це здатність брати участь у досягненні спільних цілей на рівні процесів (процедур).

Правовий рівень. Кожна державна адміністрація під час реалізації функцій державного управління працює у власній національній правовій системі. Правова взаємосумісність полягає у тому, щоб забезпечити можливість організацій, що працюють у різних правових рамках, політиках та стратегіях, виконувати завдання спільно. У свою чергу, це зумовлює потребу у чіткому визначенні положень щодо шляхів подолання відмінностей у законодавстві та правових рамках, включаючи можливість прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів.

Разом із тим означений підхід не дозволяє оцінити стан інтероперабельності. Розуміння рівня інтероперабельності не відображається бінарними варіантами на зразок «так» або «ні» через багатоаспектність. Оскільки інтероперабельність не є фізичною величиною, її критерії (показники) мають визначатися на основі експертного оцінювання, водночас найбільш дієвими виявляються шкали порядку або інтервалів, а також нечіткі шкали [12, с. 7-15]. Для зручності оцінювання рівня інтероперабельності прийнято п'ять рівнів оцінювання, які наведено в таблиці 1 [7].

Таблиця 1

Рівні оцінювання інтероперабельності [7].

Модель верифікації інтероперабельності систем моніторингу прикордонної безпеки України та Європейського Союзу

4. Підрахувати кількість виконаних та невиконаних вимог, а також суму балів щодо релевантності СМПБ.

5. Розрахувати показник інтероперабельної придатності СМПБ, що кількісно характеризує її відповідність усім обов'язковим вимогам, які висуваються до інтероперабельності європейської системи EUROSUR.

6. Розрахувати показник інтероперабельної релевантності СМПБ, що якісно характеризує її відповідність усім обов'язковим вимогам, які висуваються до інтероперабельності європейської системи EUROSUR.

7. Зробити висновки щодо:

· частки відповідності (у відсотках) СМПБ усім обов'язковим вимогам, які встановлено до інтероперабельності європейської системи EUROSUR (за кількісним показником інтероперабельної придатності та якісним показником інтероперабельної релевантності);

· рівня оцінювання інтероперабельності, на якому може реалізовуватися потенціал взаємодії СМПБ та системи EUROSUR;

· актуальних напрямів подальшого розвитку інтероперабельності СМПБ відповідно до тих вимог, рівні оцінювання інтероперабельності за якими становлять менше рекомендованих або відповідають нижній межі діапазону.

Висновки

1. Станом на сьогоднішній день триває активна адаптація законодавства України, центральних органів виконавчої влади та підвладних їм структур щодо забезпечення інтероперабельності для уможливлення їх функціонування після набуття Україною повноправного членства в ЄС.

2. Проблема забезпечення інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки України та системи EUROSUR є актуальною на сучасному етапі активізації євроінтеграційних процесів, серед яких важливе місце належить питанням адаптації національної системи прикордонної безпеки до європейської. Водночас проблема забезпечення інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки України є недостатньо дослідженою та нормативно невизначеною.

3. Використання суб'єктами інтегрованого управління кордонами України інформаційно-комунікаційних технологій і насичення всіх сфер діяльності різними засобами виявлення та обчислювальної техніки призвели до створення гетерогенного середовища, в якому різнорідні інформаційні системи (компоненти) повинні взаємодіяти одна з одною, причому рівень гетерогенності середовища постійно збільшується, що у свою чергу не сприяє забезпеченню інтероперабельності відповідних систем.

4. З метою вирішення проблеми взаємосумісності рекомендуємо використати відомий та апробований спосіб послідовного використання принципів відкритих систем і методології функціональної стандартизації, який має широке застосування як для систем промислової автоматизації, так і для створення взаємосумісних систем широкого класу за масштабами та сферами застосування з урахуванням їх особливостей.

5. У статті вперше розроблено модель і методику верифікації інтероперабельності системи моніторингу прикордонної безпеки у контексті євроінтеграції України. Вони можуть бути використані ключовими стейкхолдерами у сфері інтегрованого управління кордонами з метою створення належних засад для моніторингу прикордонної безпеки України та її послідуючої інтеграції до системи EUROSUR.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі можуть бути питання розроблення критерію інтероперабельності, а також побудови проблемно-орієнтованої моделі інтероперабельності СМПБ і системи EUROSUR.

Список використаних джерел

1. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) : Закон України від 07 лютого 2019 року № 2680-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 9, ст.50) [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2680-19#n7 (дата звернення: 14.11.2019).

2. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-IV (зі змінами від 04.11.2018). Відомості Верховної Ради України. 2004. № 29, стаття 367. [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1629-15#Text (дата звернення: 14.11.2019).

3. Про схвалення Стратегії інтегрованого управ. кордонами на період до 2025 р. [Ел. рес.]: Розпорядж. Каб. Мін. Укр. від 24.07.2019 № 687 -р. Офіц. вісник України. 2019. № 70. С. 184. Ст. 2472. - Реж. дост.: https:// zakon.rada. gov.ua/rada/show/ru/687-2019-%D1%80 (дата звернення: 02.12.2019).

4. Regulation (EU) 2019/1896 of the European Parliament and of the Council of 13 Nov. 2019 on the Eur. Border and Coast Guard and repealing Regulat. (EU) No 1052/2013 and (EU) 2016/1624 [Ел. рес.] - Реж. дост.: https:/ /eur-lex. europa.eu /legal- content/EN/TXT/?ur i=CELEX% 3A32019 R1896 (дата зв.: 27.07.2020).

5. Купрієнко Д. А., Боровик О. В., Поташнікова, Г. В. Концептуальні засади та моделі транскордонної інтероперабельності у контексті забезпечення прикордонної, митної безпеки та реалізації транспортної стратегії України / Д. А. Купрієнко, О. В. Боровик, Г. В. Поташнікова // Сучасні інформаційні та інноваційні технології на транспорті MINTT-2016 : тези Восьмої Міжнародної наук.-практ. конф. (Херсон, 24-26 травня 2016 р.) : тези доп. - Херсон: ХДМА, 2016. - С. 244-247.

6. Осьмак А. С. Механізми забезпечення інтероперабельності сервісної діяльності органів публічної влади. - Дисертація на здоб. ступ. докт. філос.. за спеціальністю 281 “Публічне управління та адміністрування”. - Нац. академія держ. управління при Президентові України, Київ, 2020. - 283 с.

7. Jochem Roland. 2010. Enterprise Interoperability assessment, 8th International Conference of Modeling and Simulation, MOSIM'10 - Hammamet-Tunisia, (December, 2010).

8. Ford С. Thomas, Colombi John, Graham R. Scott, & Jacques R. David. A Survey on Interoperability Measurement. Proceedings of the 12th International Command and Control Research and Technology Symposium. Newport, RI, June 2007. - Режим доступу : https://apps.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a481314.pdf (дата звернення: 28.11.2020).

9. Kosanke, K. (2006). ISO Standards for Interoperability: a Comparison. In D. Konstantas, J.-P. Bourrieres, M. Leonard & N. Boudjlida (Eds.), Interoperability of Enterprise Software and Applications (pp. 55-64). London: Springer-Verlag.

10. European Commission (2017) New European Interoperability Framework: Promoting seamless services and data flows for European public administrations [Ел. рес.]. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017. - Режим доступу : https://ec.europa.eu/ isa2/sites/isa/ files/eif_brochure_final.pdf (дата звернення: 28.11.2020).

11. Технология открытых систем / под ред.. Олейникова А.Я. - М.: Янус-К, 2004. - 288 с.

12. Батоврин В.К., Гуляев Ю.В., Олейников А.Я. Обеспечение интероперабельности - основная тенденция в развитии открытых систем // Информационные технологии и вычислительные системы. 2009. № 5. С. 7-15.

13. Купрієнко, Д.А. Визначення загальних вимог щодо оцінювання стану прикорд. безпеки Укр. в системах моніторингу національної та міжнародної безпеки. Зб. наук. пр. “Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони” / за ред. О. Ю. Пермякова. К.: НУОУ, 2016. №1 (25). С. 166-173.

Размещено на Allbest.ru