Типові слідчі ситуації під час розслідування незаконного видобутку дорогоцінного каміння оргоногенного утворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типові слідчі ситуації під час розслідування незаконного видобутку дорогоцінного каміння оргоногенного утворення

Удовенко Ж.В., Пустовойтова Я.В.

Вступ

Слідчі ситуації є структурним елементом методики розслідування окремих видів злочинів, оскільки процес розслідування, як відзначається у криміналістичній літературі, має ситуаційний характер. Він залежить від обсягу наявних доказів, поведінки окремих учасників, своєрідності місця, часу, навколишньої обстановки та іншої криміналістичної інформації. Слідча ситуація, як категорія понятійного апарату науки криміналістики, привертає значну увагу вчених і практиків і є криміналістичним вченням.

Виклад основного матеріалу

На думку більшості дослідників, слідча ситуація - це сукупність сформованих на певному етапі умов - стану і обстановки розслідування, сприйнятих, оцінених і використаних слідчим для вирішення тактичних завдань і досягнення загальних (стратегічних) цілей розслідування [1, с. 35; 2, с. 221]. У криміналістичній літературі слідчі ситуації класифікуються за різними підставами. В якості підстав загальних і особливих класифікацій слідчих ситуацій використовуються їх різноманітні ознаки, а також зв'язки між даним об'єктом та іншими системними утвореннями [3].

Основним критерієм загальної класифікації слідчих ситуацій Л.Я. Драпкін вважає їх складність, тому поділяє слідчі ситуації на прості і складні, визначаючи, що залежно від кількості, характеру і змісту формуючих факторів усі складні слідчі ситуації можна диференціювати на п'ять класифікаційних груп: проблемні, конфліктні, тактичного ризику, організаційно неупорядковані і комбіновані (змішані ситуації) [4, с. 98]. Інша точка зору С. В. Веліканова, який визначає такі критерії класифікації слідчих ситуацій у методиці розслідування злочинів: особливості категорії кримінальних справ залежно від специфіки розслідуваних злочинів (клас, група, вид); особливості криміналістичної характеристики певних видів злочинів, що враховуються під час їх розслідуванні; особливості стадії досудового провадження у кримінальних справах [1, с. 86].

Одним із видів класифікації, який має суттєве методичне значення, є поділ слідчих ситуацій на індивідуальні і типові. Перші частіше всього несуть окремий характер, бо дають уяву про стан справ на певний момент і являють собою фрагмент, епізод розслідування. Інші мають загальний характер і є результатом наукового узагальнення слідчої практики. Індивідуальні слідчі ситуації характерні для певного виду злочину, типові - для визначеного, частіше початкового, етапу розслідування різних видів злочинів. Надання типізації слідчих ситуацій дозволяє: висунути найбільш обґрунтовані слідчі версії і визначити (скоригувати) шляхи подальшого ходу розслідування у потрібному для слідчого напрямку; накреслити оптимальний набір слідчих(розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів і цілеспрямовану їх черговість з метою належного розвитку ситуації; звести до мінімуму кількість методичних рішень слідчого [5, с. 13-14]. Знання типових ситуацій дозволяє не лише передбачити їх виникнення у відповідних умовах як закономірних, але й вибирати такі тактичні прийоми, які є найбільш оптимальними [6, с. 107].

Узагальнення різних поглядів науковців дозволяє зробити висновок, що слідча ситуація - це обстановка, що склалася на визначений момент розслідування злочину, яка включає в себе групи взаємозалежних компонентів: фактичну інформацію; умови проведення слідчої діяльності; психологічні аспекти взаємин учасників слідчої ситуації.

Отже, слідча ситуація як наукова криміналістична категорія має не лише теоретичне, а насамперед прикладне значення для методики розслідування окремих видів злочинів.

Під час розслідування кримінальних правопорушень слідчий здійснює пізнання явищ минулого, оскільки має справу не із самим кримінальним правопорушенням, а з його суспільно небезпечними наслідками. Їх причина та особа злочинця ще має бути встановленими. І тут йому не обійтися без побудови гіпотез, висунутих на основі наявних вихідних даних, тобто криміналістичної версії. На наш погляд, у практичному змісті найбільш оптимальною є синтезована версія, тобто перевірена шляхом проведення практичних дій і розумового моделювання події злочину, оскільки остання без доказів - лише абстрактна модель. Розслідування злочинів як динамічна процесуальна діяльність є процесом переходу від початкових ситуацій інформаційної невизначеності до наступних, пов'язаних з накопиченням обсягу доказів під час розслідування кримінальних проваджень. На кожному етапі досудового розслідування така робота являє собою систему слідчих ситуацій, що постійно видозмінюються [7, с. 71].

Отже, процес висування версій та їх перевірки це складна, тривала процедура, ефективність якої забезпечується спеціальним методом роботи - методом планування. Він представляє собою сукупність розумового процесу, а також технічного складання письмових планів та допоміжної документації, які є зовнішнім вираженням розумової діяльності слідчого. Процес планування, як і розслідування в цілому, має визначену структуру,складається з ряду взаємопов'язаних елементів, поділ на які носить умовний характер, однак необхідний для упорядкування логічного розумового процесу. Основними елементами планування виділяються: висування версій, встановлення кола обставин, що підлягають доказуванню, інших завдань розслідування, визначення шляхів, засобів, методів розслідування, встановлення термінів і виконавців [8, с. 7].

Отже, розглянемо типові слідчі ситуації та версії незаконного видобутку дорогоцінного каміння органогенного утворення як злочину проти довкілля, пов'язаного з порушенням правил охорони або використання надр. Одним із критеріїв класифікації слідчих ситуацій екологічних злочинів взагалі вважається те, від кого правоохоронні органи отримують повідомлення про факти порушень: правоохоронні органи отримують інформацію про порушення правил охорони навколишнього середовища від відповідних служб екологічного контролю; правоохоронні органи отримують інформацію від громадян, організацій, установ. У першому випадку органи екологічного контролю нерідко мають дані про факти порушень і їх наслідки, зафіксовані за допомогою приладів, а також документально, у ході відомчого розслідування [9, с. 458].

У подібних випадках слідчий висуває версії відносно конкретного об'єкта: джерела забруднення і особи, відповідальної за дотримання відповідних правил; причин порушень, які були допущені; механізму події і її наслідків. Для даної ситуації характерний такий комплекс слідчих (розшукових) дій: огляд місця події, огляд очисних споруд, огляд документів, допит свідків, призначення судових експертиз, допит потерпілих, допит підозрюваних, слідчий експеримент шляхом перевірки показань на місці.

Відповідно до іншого підходу визначають наступні типові слідчі ситуації: 1) особи, які незаконно займаються забрудненням водойм, землі й атмосферного повітря, затримані на гарячому працівниками правоохоронних органів, громадянами; 2) виявлені сліди злочину (останки від оброблення риби, тварин; знаряддя злочину; сліди забруднення тощо), однак особа злочинця залишається поки невідомою; 3) свідки-очевидці вказують на конкретних осіб, яких вони спостерігали в зв'язку зі здійсненням ними одного з зазначених вище злочинів, або їм відомі обставини збуту риби, м'яса диких тварин, шкурок тощо; 4) має місце факт забруднення водного об'єкту, земельної ділянки, атмосферного повітря; виявлені сліди незаконного заняття рибним промислом, полюванням, однак злочинці поки невідомі і свідки відсутні [10, с. 228].

Під час проведення нами анкетування слідчих з питань методики розслідування незаконного видобутку дорогоцінного каміння органогенного утворення було досліджене питання щодо типових слідчих ситуацій, які традиційно найчастіше виникають на початковому етапі розслідування злочинів. До них належать такі. Перша типова ситуація - має місце подія екологічного злочину, і особу, яка його вчинила, встановлено. Органи екологічного контролю нерідко мають дані про факти порушень та їх наслідки, що зафіксовані за допомогою приладів, а також документально, у ході відомчого розслідування (60,1%). В подібних випадках слідчий висуває версії щодо конкретного об'єкту і особи, відповідальної за дотримання встановлених правил охорони надр, причин порушень, які були допущені, механізму події, його наслідків. Друга типова ситуація - має місце подія екологічного злочину, і особу, яка його вчинила, не встановлено. Сутність події та її наслідки не завжди очевидні. У цьому випадку висуваються версії про сам характер події, її наслідки, причинний зв'язок між ними, наприклад, чи мало місце забруднення води, атмосферного повітря, що спричинило загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки (39,9 %). У цьому разі важливе значення мають перевірочні дії слідчого, що складаються з витребування документів (від посадових осіб відповідних об'єктів - можливих джерел забруднення, органів екологічного контролю та ін.), а також з відібрання пояснень у відповідних осіб. У випадках, що не терплять зволікань, можливий огляд місця події до порушення кримінального провадження.

Слід зауважити, що перша типова слідча ситуація є найбільш поширеною у слідчий практиці. У більшості випадків кримінальних проваджень про вчинення злочинів проти довкілля досудове розслідування починається на підставі матеріалів, що надходять від спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Щодо незаконного видобутку бурштину, то до числа актуальних і перспективних проблем методики його розслідування слід також віднести проблеми розробки типових слідчих ситуацій, зокрема на початковому етапі розслідування. Розслідування незаконного видобутку бурштину, як й інших злочинів проти довкілля протікає в умовах мінливої обстановки. Перш ніж ухвалити рішення щодо напрямів подальшої роботи, про необхідні засоби, найбільш доцільні методи розслідування, потрібно максимально повно оцінити своєрідність стану розслідування на момент ухвалення рішення. Таким станом є слідча ситуація.

Слідчі ситуації під час розслідування незаконного видобутку бурштину можна класифікувати: за слідовою картиною - очевидні, неочевидні; за способом вчинення злочину - на спонтанні (одноразові), динамічні; за характером наслідків - на катастрофічні і звичайні; за суб'єктом злочину - на конфліктні і безконфліктні, прості і складні.

Проведене нами дослідження та опрацювання матеріалів слідчої та судової практики свідчить про те, що найчастіше на момент початку досудового розслідування відоме місце злочинного діяння (де настали шкідливі наслідки), тому представляється, що до типових слідчих ситуацій за матеріалами кримінальних проваджень даної категорії можна віднести наступні:

- відомі місце незаконного видобутку бурштину, відповідно місце настання шкідливих наслідків та особа правопорушника, яку затримано на місці вчинення злочину.

- відомі місце незаконного видобутку бурштину та відповідно місце настання шкідливих наслідків, але невідома особа правопорушника (найбільш складна ситуація).

У перший ситуації, повідомлення про незаконний видобуток бурштину надійшло досить оперативно від відповідних служб екологічного контролю або інформація містилась в обґрунтованій заяві від громадян, організацій, установ тощо, або злочин проти довкілля безпосередньо виявлений і досудове розслідування розпочато під час або відразу після того, що трапилося. Основним напрямком розслідування у даній типовій ситуації, є належна фіксація встановлених фактичних даних, висунення та перевірка версій про подію злочину та всіх обставин його вчинення.

У другій ситуації повідомлення про шкідливі наслідки, що настали, надійшло до правоохоронних органів із значним запізненням та не містить відомостей про особу правопорушника. Основним напрямком доказування є встановлення осіб, які вчинили злочин.

Слідчі версії по кожній зі слідчих ситуацій будуть визначатися характером ситуації й особливостями вчиненого злочину. На наш погляд, висунуті версії, під час розслідування даної категорії кримінальних проваджень, мають наступні особливості:

- через відомість справжньої причини порушення правил охорони навколишнього середовища на першому етапі розслідування не виникає відразу кілька взаємовиключних версій, що конкурують між собою;

- формування фактичної бази версій починається до початку розслідування, оскільки є вихідна інформація, отримана в результаті попередньої перевірки працівниками органів екологічного контролю та правоохоронних органів;

- кількість висунутих версій, як правило, обмежена, порівняно з більшістю інших категорій кримінальних проваджень, особливо відносно кола осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

- значна роль належить типовим версіям, що пояснюється впливом об'єктивних факторів на формування способу вчинення злочину, час, місце та інші обставини.

Якщо досудове розслідування розпочато через певний, у тому числі, значний час після злочинної події, на перший план висуваються завдання зі збирання, вивчення, систематизації різних документів, проведення консультацій зі спеціалістами. У зв'язку з тим, що на момент початку розслідування незаконного видобутку бурштину слідчий має достатню інформацію про злочин, у нього є можливість сформувати розгорнутий план розслідування. Процес планування, як і розслідування в цілому, має визначену структуру. Він складається з низки взаємопов'язаних елементів, поділ на які носить умовний характер, однак необхідний для упорядкування логічного розумового процесу. Основними елементами планування виділяються: висунення версій, окреслення обставин, які підлягають з'ясуванню, встановлення найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів [12, с. 181].

Отже, план розслідування незаконного видобутку бурштину повинен включати в себе характерний комплекс слідчих (розшукових) дій таких як: огляд місця події, огляд родовищ, територій природно-заповідного фонду, шахт, кар'єрів, огляд документів; допит свідків; призначення судових експертиз, допит потерпілих, допит підозрюваних, слідчий експеримент.

Загальними питаннями, що вимагають встановлення або уточнення, є дані про особи підозрюваних, свідків. Способами збирання такої інформації служать, насамперед, допити - підозрюваних, свідків, витребування необхідних документів - характеристик, довідок тощо, оперативно-розшукові заходи, спрямовані на одержання особистісних характеристик і умов життя підозрюваних - опитування, наведення довідок, спостереження тощо.

Друга частина плану повинна містити висунуті версії і найбільш ефективні шляхи їхньої перевірки. Як і з інших категорій, питома вага в структурі слідчих (розшукових) дій, під час розслідування незаконного видобутку бурштину приходиться на частку допитів. Від їхньої ефективності залежить успіх розслідування, оскільки іноді лише в показаннях, наприклад, свідків відображаються події, що відбулися. Складність цієї слідчої (розшукової) дії обумовлює необхідність ретельної підготовки слідчого до проведення і складання окремого плану, що містить питання, які підлягають з'ясуванню, перелік осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії, наявність матеріально-технічного забезпечення, види доказів, що можуть бути пред'явлені під час допиту тощо.

Зрозуміло, що обов'язково повинне плануватися проведення й інших слідчих (розшукової) дій (одночасних допитів двох або більше осіб, слідчого експерименту, пред'явлення для впізнання, проведення експертиз тощо), особливо в тих випадках, коли здійснюється активна протидія зацікавлених осіб. Слід зазначити, що планування розслідування є безперервним процесом, а план розслідування може змінюватися шляхом доповнювання в силу появи нових фактичних даних.

Висновки

розслідування незаконний видобуток дорогоцінне каміння

У підсумку проведеного дослідження можна зробити висновок, що слідча ситуація має велике як теоретичне, так і практичне значення під час розслідування будь-яких видів кримінальних правопорушень, у тому числі «екологічних». Виділення слідчої ситуації дає можливість слідчому висунути найбільш типові версії, обрати ефективний шлях розслідування, що в подальшому дозволить встановити достовірні дані.

Список використаних джерел

1. Великанов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці: дис... кан. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2002. 218 с.

2. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. Томск: Изд-во Томск. ун -та, 1985. 333 с.

3. Ленко М.О. Види типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування терористичних актів, вчинених з використанням саморобного вибухового пристрою (за матеріалами СБ України) Право і громадянське суспільство. http://lcslaw.knu.ua/index.php/arkhiv-nomeriv/2-3-

2013/item/116-vydy-typovykh-slidchykh-sytuatsii-pochatkovoho- etapu-rozsliduvannia-terorystychnykh-aktiv-vchynenykh- z-vykorystanniam-samorobnoho-vybukhovoho-prystroiu-za- materialamy-sb-ukrainy-lenko-m-o

4. Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуаций. Свердловск: Изд -во Уральск. ун -та, 1987. 168 с.

5. Яблоков Н. П. Следственные ситуации в методике расследования и их оценка. Вестн. Моск. ун -та. Сер. Право. 1983. № 5. С. 11-15.

6. Шепитько В. Ю. Теория криминалистической тактики: монография. Харьков: Гриф, 2002. 256 с.

7. Галаган В. І., Яковенко М. О. Особливості методики рзслідування нерозкритих грабежів та розбоїв минулих років [монографія]. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. 256 с.

8. Колесниченко А. Н. Планирование советского предварительного следствия: автореф. дис....канд. юрид. наук 12.00.09: Харьков, 20 c.

9. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: учебник для юрид. вузов / Под ред. В.Ю. Шепитько. Х.: ООО Одиссей, 2001. 528 с.

10. Криминалистика: учебник / Под ред. Н.И. Порубова. М.: Высш. шк. 1997. 335 с.

11. Лога В. М. Розслідування завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян знищення чи пошкодження об'єктів власності: дис.... канд. юрид. наук: Київ, 2012. 222 с.

12. Удовенко Ж. В. Криміналістика: Конспект лекцій: навчальний посібник / За заг. ред. проф. В. І. Галагана. К., 2016. 320 с.

Размещено на Allbest.ru