Вплив збройної агресії РФ на власність та права власників: захист правових інтересів українських громадян на окупованих та деокупованих територіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ВПЛИВ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ НА ВЛАСНІСТЬ ТА ПРАВА ВЛАСНИКІВ: ЗАХИСТ ПРАВОВИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН НА ОКУПОВАНИХ ТА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Резворович К.Р.

Вступ

Запровадження воєнного стану на всій території України спричинило значні зміни в житті держави, суспільства в цілому та кожного окремого громадянина. Була проведена законотворча робота та внесені численні зміни до законодавства України. Були суттєво обмежені такі права громадян, недоторканність житла, право на власність і право на недоторканність приватного життя, право на невтручання в листування, телефонні розмови, телеграфні та інші повідомлення, право на невтручання в особисте і сімейне життя, свобода пересування та вільно перетинати кордон, обирати місце проживання тощо. Права на вільне вираження своїх поглядів і переконань також суттєво обмежуються. Право власності є, з одного боку правом, яким користуються майже всі громадяни України, а з іншого боку, правом, яке захищається і забезпечується в правовій сфері, будь то цивільне право, кримінальне право, конституційне право або міжнародне право.

Аналізуючи джерела з проблеми дослідження, можна дійти висновку, що питання, які стосуються теми права власності під час воєнного стану, викликають значний інтерес як у багатьох науковців. Важливими у цьому напрямку є дослідження А. Хребтова та І. Таран [12], які дають можливість краще зрозуміти сутності права власності в умовах воєнного стану, а також як відбувається примусове відчуження та вилучення майна. Важливу інформацію для цього дослідження містить доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про дотримання прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України [10]. Важливо зазначити, що публікація «Право власності громадян України, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції, як об'єкт гарантування адміністративно-правового захисту» Т. Котормуса [3] дає нам додатковий матеріал для дослідження. Змістовні характеристики та аналіз основних законодавчих положень, якими регламентується питання захисту права власності здійснив О. Франков у своїй статті «Захист права власності в умовах воєнного стану» [11]. Потрібно зазначити, що науковці вивчали це питання поверхнево. Тому теоретичною основою дослідження слугують нормативно-правова база українського та міжнародного законодавства.

Виклад основного матеріалу

Захист законних прав і свобод громадян є одним з основних обов'язків держави. Однак існують ситуації, коли такі обмеження є неминучими і можуть бути застосовані лише у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством. Конституція України передбачає винятки щодо запровадження певних обмежень прав і свобод людини. Такі підстави безпосередньо пов'язані із застосуванням воєнного та надзвичайного стану.

24 лютого 2022 року президент запровадив в Україні воєнний стан. Воєнний стан - особливий правовий режим, що запроваджується в Україні та окремих її регіонах у разі збройного нападу або загрози незалежності та територіальній цілісності Української держави і який надає відповідним органам державної влади, військовому командуванню, органам військової адміністрації та органам місцевого самоврядування повноваження, необхідні для відвернення загрози, відбиття збройного нападу, гарантування державної безпеки, гарантування та усунення загрози територіальному повітрі, а також для забезпечення безпеки держави. [7]

Слід зазначити, що одним із ключових напрямів національного розвитку є політика, спрямована на захист прав. Директива спрямована на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, створення необхідних гарантій для їхньої реалізації та ефективних механізмів захисту прав у разі їхнього порушення. Основним засобом юридичного захисту порушених прав є суд, який гарантує кожному право на оскарження судових рішень, дій чи бездіяльності державних і місцевих органів, посадових осіб і службовців.

Юридична допомога та доступ до правосуддя є важливими правами людини та фактичними механізмами, що гарантують усі інші права людини.

У зв'язку з тимчасовою окупацією частини території України, на цій території неможливо фізично створити суди, правоохоронні органи та центри безоплатної юридичної допомоги, а також вжити всіх можливих заходів для забезпечення доступу до української системи правосуддя. Для України дуже важливо забезпечити доступ громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях, до української системи правосуддя.

В ситуаціях, коли функціонування судів і правоохоронних органів на тимчасово окупованих територіях припинено, єдиним ефективним механізмом доступу громадян, які перебувають під тимчасовою окупацією, до українського правосуддя (судів і правоохоронних органів) є електронна комунікація. В цьому контексті використання електронних адрес для зв'язку з поліцією, прокуратурою та судами, а також запровадження електронних судів є позитивним зрушенням. У більшості випадків усі контактні дані доступні на офіційних веб-сайтах цих установ, хоча іноді правоохоронні органи не підтримують електронну комунікацію. Важливо також зазначити, що деякі офіційні урядові веб-сайти та електронні документи були недоступні в перші кілька місяців після початку війни.

Після початку повномасштабної війни велика кількість законних правовласників втратила прямий контроль над своєю власністю. Мільйони людей є внутрішньо переміщеними особами або покидають Україну. Тисячі людей загинули, а їхні права власності переходять до законних спадкоємців. Сотні тисяч людей поповнили лави збройних сил або брали участь у матеріально-технічному забезпеченні армії. Люди на окупованих територіях можуть не мати доступу до інформації про процедури чи методи повідомлення про шкоду. У всіх цих випадках люди можуть не знати, що їхня власність пошкоджена чи знищена, можуть не мати змоги отримати документацію на підтвердження своїх прав або не знати, як подати клопотання. Доступ до правової допомоги є невід'ємним складником права на доступ до правосуддя. Зрозуміло, що фізична відстань між людьми на тимчасово окупованих територіях вносить свої нюанси в процедуру взаємодії між громадянами та адвокатами.

Позитивним зрушенням у цьому контексті є відсутність законодавчих обмежень щодо укладення договорів про надання правової допомоги дистанційно (в електронній формі).

В стаття 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути незаконно позбавлений права власності. Право на приватну власність є невід'ємним. Експропріація приватної власності може застосовуватися лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, у встановленому законом порядку та за умови попереднього і повного відшкодування її вартості. Лише у випадках воєнного або надзвичайного стану допускається примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості [2].

У статті 2 Цивільного кодексу України [13], визначені суб'єкти права власності. Ними є громадяни України, а саме фізичні та юридичні особи, а саме фізичні та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші організації публічного права. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Власники мають право володіти, користуватися і розпоряджатися майном на власний розсуд та вчиняти всі дії, пов'язані з майном, тією мірою, якою вони не суперечать закону. Тому громадяни України разом з Українською державою, територіальними громадами та іншими суб'єктами є самостійними суб'єктами права власності, відокремленими від фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та учасників відповідних відносин.

Порядок експропріації майна в умовах воєнного стану також регулюється Законом України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», який був затверджений Кабінетом Міністрів України 31 жовтня 2012 року [9].

Він показує спосіб передачі, вилучення майна у громадян та юридичних осіб для суспільних потреб з настанням воєнного або надзвичайного стану. Закон визначає механізм прийому та умови за яких можливе повне відшкодування вартості майна, примусово відчуженого в умовах правового режиму воєнного або надзвичайного стану. Водночас, необхідно розрізняти поняття відчуження та арешту майна. Згідно із Законом, примусове відчуження майна - це позбавлення права володіння приватною або комунальною власністю, що визначається індивідуально власником [9]. воєнний право власність майно

Індивідуально визначеним вважається об'єкт або майно, коли йому притаманні характеристики, які відрізняють його від інших подібних об'єктів і роблять його унікальним. У більшості випадків це стосується автомобілів та інших транспортних засобів. Однак фізичні або юридичні особи також можуть бути позбавлені права власності на будівлі, комп'ютери, телефони та інші технічні засоби, що мають серійні номери.

Варто також зазначити, що примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку з введенням та здійсненням заходів конституційного режиму воєнного стану здійснюється місцевими адміністраціями, виконавчими органами або військового командування за погодженням з відповідними виконавчими органами місцевих рад. Рішення складається у формі акту за єдиним зразком, затвердженим Радою Міністрів України.

Відмова від підписання документів та залишення місця проживання не є перешкодою для експропріації майна на користь держави.

Експропріація майна в умовах воєнного стану відбувається навіть за наявності певного заборгування такого як іпотека, застава або право застави.

Майно підлягає примусовому відчуженню або вилученню навіть якщо під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна не був присутній власник.

Експропріація майна має здійснюватися на підставі експертної оцінки. Однак, якщо немає можливості найняти експерта, така оцінка може бути проведена органами державної влади та місцевого самоврядування після консультацій з власником майна. Якщо власник нерухомості відмовляється або відсутній, ці органи мають право провести власну оцінку. Оцінка майна може бути оскаржена в суді.

Якщо є заперечення щодо оцінки майна, доцільно вказати про це на зворотному боці форми заперечення та послатися на документи про реальну вартість майна, якщо такі є. Тому, за можливості, представникам компанії варто заздалегідь підготувати інвентаризацію майна, провести ринкову оцінку та в подальшому документально підтвердити свою позицію щодо вартості майна у разі відчуження майна.

Важливо зазначити, що стаються випадки, коли експропрійоване майно вціліло після скасування воєнного стану і початковий власник вимагає повернення майна. Таке повернення буде відбуватися через суд. Рішення суду стане підставою для повернення майна, воно буде мати законну силу. У такому випадку власник зобов'язується повернути грошову суму, отриману у зв'язку з передачею майна, з вирахуванням обґрунтованої плати за користування майном.

До того ж, колишній власник примусово відчуженого майна може вимагати взамін іншого майна, якщо це дозволяють обставини.

Загалом українське законодавство передбачає заборону відчуження майна, на яке накладено арешт для забезпечення прав інших осіб. Прикметно, що законопроєкт не передбачає зобов'язань сторони, яка отримує компенсацію, перед третіми особами. Це зрозуміло, наприклад, якщо він спрямований на захист особистих і майнових прав та інтересів дітей, які мають у власності або проживають у житлових будинках, квартирах чи інших приміщеннях, на які накладено заборону відчуження.

Захист права власності в умовах воєнного стану забезпечують всі учасники кримінального процесу, включно зі стороною обвинувачення, тобто прокуратурою. Водночас захист права власності однаковою мірою стосується потерпілих, підозрюваних та обвинувачених. Їхні інтереси мають бути захищені на всіх стадіях кримінального провадження. Після досудового розслідування захист майнових прав цих суб'єктів переходить до суду. Далі суд зобов'язаний вжити заходів щодо забезпечення кримінального судочинства, наприклад, накласти арешт на майно та санкціонувати обшук. Захист прав власності відбувається незалежно від спеціальних правових систем, наприклад, конституційного права, міжнародного права, цивільного права, цивільного процесуального права, кримінального права, кримінально-процесуального права тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», право власності на тимчасово окупованих територіях захищається відповідно до законодавства України [5].

Набуття права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованих територіях відбувається за межами тимчасово окупованих територій відповідно до законодавства України.

Будь-які дії щодо нерухомості (у тому числі земельних ділянок), вчинені на тимчасово окупованій території з порушенням вимог цього Закону та інших законів України, є недійсними з дня їх вчинення. У разі введення воєнного стану положення цієї статті за рішенням Ради Міністрів України можуть бути поширені на тимчасово окуповані території та повітряний простір.

В умовах воєнного стану протягом одного місяця з дня введення або скасування воєнного стану проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме та інше речове майно, що розташоване в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях, місті Севастополі або в іншій місцевості.

Державний реєстратор зможе прийняти рішення тільки після розгляду заяви та документів до неї.

Після завершення реєстрації та внесення запису про право до Державного реєстру прав складається витяг, який публікується на порталі судової влади. З цим витягом можна ознайомитися в будь-який час і, за необхідності, роздрукувати. На прохання заявника реєстратор або нотаріус може роздрукувати витяг замість спеціального бланка з підписом та печаткою.

Резолюція Ради Європи № 1708 спрямована на забезпечення своєчасної та ефективної компенсації біженцям і внутрішньо переміщеним особам за втрату доступу та прав на житло, землю і майно, від яких вони відмовилися, не чекаючи на результати переговорів щодо врегулювання збройних конфліктів або статусу певних територій [1].

Наразі є певні обмеження щодо порядку отримання матеріальної допомоги за пошкоджене майно та компенсації за зруйноване житло. Так, грошова компенсація надається лише постраждалим, які є власниками будинків, розташованих на територіях, підконтрольних Уряду України. Недоліком є те, що власники будинків, зруйнованих на тимчасово окупованих територіях, не мають права на компенсацію, поки ці території не стануть знову під контроль України.

Брак правових механізмів компенсації особам, чиє майно було знищено або пошкоджено внаслідок збройних нападів, свідчить про невиконання державою своїх позитивних зобов'язань. Оскільки доступ до реституції та компенсації є фундаментальними правами людини, такий механізм має бути запроваджений на рівні спеціального закону, а не постанови.

1 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про компенсацію за пошкодження та знищення певних категорій нерухомого майна. Законопроєкт «Про відшкодування шкоди та руйнувань окремим категоріям нерухомого майна внаслідок воєнних дій, терористичних актів і диверсій, спричинених воєнною агресією Російської Федерації»[6], який набуде чинності одразу після його прийняття, поширюється на пошкодження та знищення майна, спричинені збройною агресією проти України.

У випадках знесення, повного знищення, позбавлення або відчуження майна на окупованих територіях (де питання полягає в оцінці відповідного майна та наявності відповідних доказів) розмір компенсації збільшується і мова може йти про відшкодування матеріальної шкоди та шкоди, не пов'язаної з порушенням прав людини, або про інші способи відповідно до цивільного законодавства. Однак в обох випадках важливо зібрати необхідну інформацію та докази, оцінити знищене або пошкоджене майно, визначити відповідний розмір компенсації (оскільки предметом позову в таких випадках є шкода) та встановити, в чому полягає фундаментальне порушення права власності.

Україна не перша країна, яка запроваджує та експериментує з таким механізмом. Так чи інакше, питання компенсації та реституції майна вже передбачено в законодавстві інших країн (наприклад, Грузії). Важливим в цьому є те, що такий механізм неоднарозово вже застовувався в міжнародній практиці відшкодування шкоди, завданої внаслідок воєнних дій. Так, якщо шкода була завдана в результаті військового нападу, компенсація за шкоду, заподіяну руйнуванням житла, може бути стягнута в Європейському суді з прав людини.

При аналізі основних положень законопроекту виникають наступні питання. Варто зазначити, що закон спрямований лише на забезпечення компенсації за пошкодження та знищення певних категорій майна за певних умов, але пропонуються різні механізми компенсації. Але в деяких випадках не передбачена можливість отримання грошової компенсації.

Наказ Президента № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» [8] від 24 лютого 2022 року застосовується з дня набрання ним чинності. Іншими словами, майно, знищене до 24 лютого 2022 року, має бути компенсовано в порядку, встановленому раніше. Крім того, норми законопроекту не передбачають процедури компенсації за зруйноване нерухоме майно на тимчасово окупованих територіях.

Отже, в умовах воєнного стану застосовуються лише процедури примусового відчуження та подальшої компенсації вартості об'єктів приватної та комунальної власності, а їх конфіскація здійснюється лише за рахунок державної власності. Держава не захищає права власності та не визнає акти (рішення, документи), видані органами та особами, створеними, обраними або призначеними органами або особами у спосіб, не передбачений законодавством України на тимчасово окупованій території.

Зрештою, питання захисту права власності в умовах воєнного стану, потребують детальнішого дослідження в різних його аспектах, зокрема з наукової точки зору.

Висновки

Окуповані території України залишаються суверенною територією України, незважаючи на їхній тимчасовий неконтрольований статус. На цих територіях залишаються українські громадяни та юридичні особи, а також їхнє майно. Як правова та соціальна держава, Україна зобов'язана гарантувати та забезпечувати права фізичних та юридичних осіб. Окуповані території не є винятком.

Для України дуже важливо забезпечити громадянам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, доступ до української системи правосуддя. Захист прав власності відбувається незалежно від спеціальних правових систем, наприклад, конституційного права, міжнародного права, цивільного права, цивільного процесуального права, кримінального права, кримінально-процесуального права тощо.

В умовах воєнного стану застосовується лише процедура примусового відчуження та подальшого відшкодування вартості приватного та комунального майна, а його вилучення здійснюється виключно за рахунок державної власності.

Захист права власності у воєнний час -- завдання, м'яко кажучи, неординарне. Втім, міжнародний досвід доводить, що це тривалий і складний, але цілком реальний процес.

Україна, безсумнівно, переможе спочатку на військовому фронті, а потім і на юридичному. Для цього не потрібно чекати, поки буде знята окупація; всі збитки мають бути задокументовані, оцінені та відсуджені в судовому порядку.

В сучасній юридичній літературі відсутні чіткі наукові дослідження, які б розглядали питання права власності в умовах воєнного стану. Тому існує потреба в більш чіткому аналізі положень українського законодавства щодо майнових відносин в умовах воєнного стану.

Список використаних джерел

1. Вирішення майнових питань біженців і внутрішньо переміщених осіб: Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1708 від 28 січня 2010 року. URL: https:// www.ombudsman.gov.ua/uk/rezolyuciya-parlamentskoyi-asambleyiradi -yevropi1708-viri shennya-majnovih-pitan-bizhenciv-i-vnutri shnoperemishchenih-osib (дата звернення: 05.07.2023)

2. Конституція України від 28. 06. 1996 р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.07.2023)

3. Котормус Т. Право власності громадян України, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції, як об'єкт гарантування адміністративно-правового захисту. Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2017. Т. 2017, № 884. С. 138-146 URL: https://doi.org/10.23939/law2017.884.138 (дата звернення: 05.07.2023)

4. Міжнародне приватне право та захист прав людини в умовах військової агресії: М58 збірник тез доповідей та повідомлень за матеріалами студентської наукової інтернет конференції (м. Харків, 15 листопада 2022 р.) / за ред. д.ю.н., проф. Д. В. Лук'янова. Харків: НЮУ імені Ярослава Мудрого, 2022. 327 с. URL: https://nauka.nlu.edu.ua/nauka/vnd/zbirnykynaukovyh-konferenczij/. (дата звернення: 05.07.2023)

5. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15.04.2014 р. № 1207-VII: станом на 2 черв. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text (дата звернення: 05.07.2023)

6. Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України: Закон України від 23.02.2023 р. № 2923-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2923-20#Text (дата звернення: 05.07.2023).

7. Права інтелектуальної власності в умовах воєнного стану: адвокат Потоцький. URL: https://advokatpost.com/pravaintelektUalnoi-vlasnosti-v-Umovakh-voiennoho-stanU-advokat-pototskyj/ (дата звернення: 05.07.2023)

8. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022: станом на 19 трав. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/64/2022#Text (дата звернення: 05.07.2023).

9. Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану: Закон України від 17.05.2012 р. № 4765-VI: станом на 29 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476517#Text (дата звернення: 05.07.2023).

10. Спеціальна доповідь уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо додержання прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України за період 24 лютого - 31 жовтня 2022 р. URL: https://ombudsman.gov.ua/ storage/app/media/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0% B2%D1%96%D0%B4%D1%96/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0% BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C.pdf (дата звернення: 05.07.2023)

11. Франков О. Захист права власності в умовах воєнного стану. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. 2022. Вип.34. С. 77-83. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.7105159 (дата звернення: 05.07.2023).

12. Хребтова А., Таран І. Право власності в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. № 70. С. 210-213 URL: http://visnykpravo.uzhnu.edu.ua/article/view/257553/254381 (дата звернення: 05.07.2023).

13. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. Редакція від 10.06.2023 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/435-15#Text (дата звернення: 05.07.2023).

Размещено на Allbest.ru