Роль державного управління у стимулюванні іноземних інвестицій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТОВ "СОФТ ЕКСПАНШЕН ПРОФЕШЕНЛ СИСТЕМС"

Львівський національний університет імені Івана Франка

Національний університет "Львівська політехніка"

Роль державного управління у стимулюванні іноземних інвестицій

Різник Дмитро Васильович кандидат економічних наук, кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту, Чернецька Теодозія Юріївна аспірантка кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, Просеков Андрій Дмитрович директор

м. Львів, м. Вінниця

Анотація

Механізми державного управління та різні форми управлінського впливу держави на інвестиційні потоки відіграють вагому роль у залученні іноземних інвесторів в національну економіку. Різні форми державного управління впливають на залучення зовнішніх фінансових ресурсів в різні сектори економіки країни та на розподіл інвестицій між різними видами капіталу (акціонерний, борговий); впливають на створення сприятливого інвестиційного клімату з метою залучення іноземних інвесторів або ж зумовлюють відтік капіталу з країни у формі вкладень резидентів у різні види капіталу іноземних підприємств; впливають на стимулювання розвитку інвестиційної діяльності через створення сприятливих правових, організаційних, управлінських, економічних та фінансових, інституційних передумов здійснення інвестицій; здійснюють вплив на формування мікроекономічних та макроекономічних пропорцій, зокрема на регіональному рівні. В Україні запроваджено наступні форми стимулів іноземних інвестицій: 1) спеціальні комплексні (правові, податкові) режими для інвестування найбільш розвинених та перспективних галузей економіки (для промисловості шляхом розвитку правових та податкових умов для ведення відповідних видів діяльності; для ІТ-галузі шляхом створення спеціального правового та податкового режиму «Дія.Сіті»); 2) інвестиційні стимули за галузями та секторами економіки, зокрема найбільш перспективними (креативні індустрії, еко-виробництво транспорту, зелена енергетика, інфраструктура та інші); 3) спеціальні стимули для реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Як показує емпіричний аналіз динаміки та структури прямих іноземних інвестицій з України та в Україну за їх потоками та залишками саме промисловість та ІТ-сектор, для яких запроваджені правові та податкові стимули, забезпечують залучення коштів іноземних інвесторів. Розгляд найбільш поширених інструментів інвестування показує, що нерезиденти найбільше інвестують в акціонерний капітал вітчизняних підприємств, здійснюючи в подальшому реінвестування доходів, та в боргові інструменти (кредити та торгові кредити). В цілому в Україні відсутня стабільність потоків ПІІІ як в банківському, так і в реальному секторах економіки, а з початком війни простежується відтік ПІІ з України в реальні сектори економіки інших країн. В регіональному розрізі найбільше прямих інвестицій сконцентровано у регіонах з високим рівнем розвитку промисловості, ІТ сектору, фінансової та страхової діяльності.

Ключові слова: Foreign direct investment, capital investments, Інвестиції регіонів України

Abstract

Riznyk Dmytro Vasyliovych PhD of Economic Sciences, Department of Finance, Money Circulation and Credit, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv,

Chernetska Theodosia Yuryivna Postgraduate Student of Department of Administrative and Financial Management, National University "Lviv Polytechnic", Lviv

Prosekov Andrii Dmytrovych Director of LLC SOFT XPANSION PROFESSIONAL SYSTEMS, Vinnitsa

THE ROLE OF STATE ADMINISTRATION IN PROMOTING FOREIGN INVESTMENT

State management mechanisms and various forms of state management influence on investment flows play an important role in attracting foreign investors to the national economy. Different forms of government influence the attraction of external financial resources in various sectors of the country's economy and the distribution of investments between different types of capital (equity, debt); influence the creation of a favorable investment climate in order to attract foreign investors, or cause the outflow of capital from the country in the form of investments by residents in various types of capital of foreign enterprises; influence the stimulation of the development of investment activities through the creation of favorable legal, organizational, managerial, economic and financial, institutional prerequisites for making investments; influence the formation of microeconomic and macroeconomic proportions, in particular at the regional level.

The following forms of foreign investment incentives have been introduced in Ukraine: 1) special complex (legal, tax) regimes for investing in the most developed and promising sectors of the economy (for industry by developing legal and tax conditions for conducting relevant types of activities; for the IT industry by creating a special legal and tax regime "Diya.City"); 2) investment incentives by industries and sectors of the economy, in particular the most promising (creative industries, eco-production of transport, green energy, infrastructure, and others); 3) special incentives for the implementation of investment projects with significant investments. As the empirical analysis of the dynamics and structure of direct foreign investments from Ukraine and into Ukraine shows, according to their flows and balances, it is the industry and the IT sector, for which legal and tax incentives have been introduced, that ensure the attraction of foreign investors' funds. A review of the most common investment instruments shows that non-residents invest most in the equity capital of domestic enterprises, making further reinvestment of income, and in debt instruments (loans and trade credits). In general, there is no stability of FDI flows in Ukraine, both in the banking and in the real sectors of the economy, and with the beginning of the war, the outflow of FDI from Ukraine to the real sectors of the economy of other countries can be traced. Regionally, most direct investments are concentrated in regions with a high level of industrial development, the IT sector, financial and insurance activities.

Keywords: Foreign direct investment, capital investments, Investments of the regions of Ukraine

Постановка проблеми

Важливим фактором економічного зростання є іноземні інвестиції за умови ефективного державного управління та впливу його інструментів та методів на інвестиційну діяльність підприємств. На основі державного управління формується інвестиційна політика, яка позначається на обсягах та структурі джерел, напрямів, інвестицій, здійснення заходів, потрібних для виконання регіональних і місцевих, національних соціально-економічних, інноваційних, технологічних програм на мікро- та макроекономічному рівнях [1]. Держава здійснює прямий та опосередкований вплив на інвестиції через законодавчі, економічні та фінансові, організаційні та інституційні механізми. До основних інструментів державного управління інвестиційною діяльністю відносять розробку державної інвестиційної політики, формування та вдосконалення законодавчої бази, контролю та нагляду за цільовим використанням інвестицій [2-3]. В умовах війни в Україні важливе значення відіграє стимулювання іноземних інвестицій у секторах економіки, які мають значний потенціал до зростання: промисловість, ІТ, агропромисловий сектор, креативні індустрії, інфраструктура та інші.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В літературі детально вивчаються наступні напрямки стимулювання інвестиційної активності [4-12]: податкові стимули (зниження / скасування податку на прибуток, пільги, інвестиційні податкові кредити у формі знижок, відстрочки податків на прибуток, вільні та підприємницькі зони), амортизаційні стимули (скорочення термінів амортизації, прискорені норми амортизації), державна підтримка інвестицій (безвідсоткові кредити, гарантії, субсидії) та захист (захист прав інвесторів), розвиток інноваційної діяльності для залучення інвестицій в таку діяльність, управлінсько-адміністративні (спрощення процедур реєстрації та отримання дозволів в межах інноваційно-інвестиційної діяльності).

З метою підвищення інвестиційної активності підприємств в державному управлінні використовують податкові стимули пожвавлення інвестиційної діяльності. Податкові стимули - це непрямі, опосередковані методи державного управління, які передбачають відмову держави від певного обсягу податків за рахунок пільг, скорочення ставко податків, звільнення від податків на певний період в цілях розвитку інноваційної діяльності, збільшення притоку інвестицій, зокрема за рахунок коштів іноземних інвесторів. Саме завдяки нарощуванню обсягів виробництва та продажу інноваційної продукції відбувається збільшення суми податкових надходжень до державного бюджету в середньостроковому та довгостроковому періодах. Податкове стимулювання економічно вигідне для суб'єктів інноваційної діяльності та держави за умови перевищення зростання податків над обсягом податкових пільг, або наданих преференцій. Для забезпечення таких переваг варто використовувати диференційований підхід до надання цільових податкових знижок, пільг, орієнтованих на пожвавлення інвестиційної активності в галузях економіки зі значним потенціалом до зростання. Пільгове оподаткування прибутку належить до методів податкового стимулювання інвестиційних процесів. В цілому методи податкового регулювання інвестиційних процесів поділяють на такі групи: 1) впровадження диференційованих ставок оподаткування; 2) звільнення від сплати податку на певний термін; 3) зменшення бази оподаткування; 4) усунення подвійного оподаткування [1]; 5) зменшення податкового прибутку на вартість приладів та обладнання, що передається вищим навчальним закладам, НДІ та іншим інноваційним організаціям; 6) пільгове оподаткування дивідендів, отриманих за акціями інноваційних організацій; 7) пільгове оподаткування прибутку, отриманого в результаті використання патентів, ліцензій, ноу-хау та інших нематеріальних активів, що відносяться до інтелектуальної власності; 8) відстрочка сплати податку на прибуток [3, с. 436].

Не зважаючи на значні теоретико-практичні напрацювання науковців, у літературі мало обґрунтовується роль державного управління у стимулюванні іноземних інвестицій, особливо в умовах війни, значного скорочення ВВП та потреби у розробці нових механізмів організаційно-управлінського впливу на інвестиційний клімат в країні в цілях залучення коштів іноземних інвесторів. управлінський інвестиційний капітал

Мета статті полягає у теоретико-практичному обґрунтуванні ролі державного управління у стимулюванні іноземних інвестицій.

Виклад основного матеріалу

Механізми державного управління здійснюють вагому роль у стимулюванні іноземних інвестицій, а саме: впливають на залучення зовнішніх фінансових ресурсів в різні сектори економіки країни та на розподіл інвестицій між різними видами капіталу (акціонерний, борговий); впливають на створення сприятливого інвестиційного клімату з метою залучення іноземних інвесторів або ж зумовлюють відтік капіталу з країни у формі вкладень резидентів у різні види капіталу іноземних підприємств; впливають на стимулювання розвитку інвестиційної діяльності через створення сприятливих правових, організаційних, управлінських, економічних та фінансових, інституційних передумов здійснення інвестицій; здійснюють вплив на формування мікроекономічних та макроекономічних пропорцій, зокрема на регіональному рівні.

Рис. 1. Форми державного управління у стимулюванні іноземних інвестицій в Україні

Джерело: складено автором за даними [13-17].

В Україні для залучення прямих іноземних інвестицій розроблено та впроваджуються спеціальні режими для інвестування, а саме державне стимулювання розвитку індустріальних парків та створення умов для спеціального правового режиму “Дія Сіті” [13; 18]. Окрім наявних комплексних режимів інвестиційної підтримки, Україна пропонує інвесторам доступ до інвестиційних стимулів у ключових секторах економіки зі значним потенціалом до зростання.

Варто детальніше розглянути стимулювання інвестиційної активності підприємств ІТ-галузі. В Законі України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» визначені правові та податкові засади щодо створення віртуальної економічної зони «Дія.Сіїу» [13; 18], в межах якої запропоновано комфортні податкові умови та визначено інструменти, які надають можливість ІТ компаніям побудувати прозорі корпоративні структури, залучити іноземні інвестиції, задіяти додаткові механізми захисту нематеріальних активів.

«Дія Сіті» являє собою правовий режим є-резидентства, в межах якого надані податкові пільги, гнучкі правила працевлаштування, захист прав інтелектуальної власності, використання практики права Уельсу та Англії щодо інвестицій венчурного капіталу на період 25 років [18]. Зокрема, для резидентів Діячку доступні такі стимули в цілях залучення інвестицій: корпоративний податок, що передбачає можливість сплати податку на виведений капітал у розмірі 9% замість податку на прибуток у розмірі 18%; 0% на дохід фізичних осіб як дивіденди, які нараховуються компанією- резидентом при умові, що вони виплачуються не частіше ніж 1 раз на два роки; надання податкової знижки: із загального обсягу оподатковуваного доходу що підлягає оподаткуванню, вираховується сума витрат на придбання частки в стартапі України. Крім цього, перевагами для резидентів є нова форма співробітництва з ними Іт-спеціалістів за «гіг-конрактами», які сплачують ПДФО у розмірі 5%, та мають можливість визначати в контрактах наступні умови: недопущення конкуренції, зобов'язання щодо нерозголошення конфіденційної інформації, оплата праці в іноземній валюті [18-19].

Правовий режим також визначає наступні інструменти венчурного інвестування: право на збільшення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю через механізм конвертованих позик; механізм володіння акціями для співробітників (ESOP); положення про відшкодування збитків, гарантії тощо [13; 18-19].

На сьогодні правовий режим Дія.Сіті в Україні пропонує резидентам найбільш вигідні умови для оподаткування (Таблиця 1), що забезпечує ряд вагомих переваг для економіки: ріст кількості інноваційних проєктів, зайнятості та робочих місць; вигідні умови ведення IT-бізнесу завдяки спрощеним умовам оподаткування та альтернативній моделі найму; зростання інвестиційної привабливості українських компаній та стартапів завдяки інструментам венчурного інвестування та англійського права; збільшення питомої ваги високотехнологічної продукції у ВВП країни.

Відмітимо, що податковий режим Дія.Сіті було запроваджено у 2021 році, а станом на кінець 2023 року за його умовами працювало 700 компаній резидентів (430 у 2022 році), які сплатили за 3 квартали 2023 року 5,9 млрд. грн. податків, що більше на 2 млрд. грн. порівняно з 2022 роком. Чисельність фахівців в рамках режиму становила 54 тис. осіб станом на жовтень 2023 року (35 тис. осіб у 2022 році). Не зважаючи на те, що обсяг податків резидентів режиму значно менший за обсяги податкових надходжень від ІТ-бізнесу (частка податків склала 6% у 2022 році від обсягу податків індустрії), ці умови стимулювання вигідні для українських ІТ-компаній (EPAM, Monobank, Нова Пошта, AJAX, Samsung, Softserve) [20-21].

Відмітимо також, що у березні 2023 року урядом спрощено умови вступу та отримання статусу резидента Дія.Сіїу для ІТ-компаній на період воєнного стану, а саме скасовано критерії та вимоги д кількості працівників, середнього рівня оплати праці, звітність про відповідальність, незалежний аудиторський висновок [21].

Таблиця 1 Порівняння розрахунку податків в Україні та в інших країнах зі спеціальними умовами, євро

Джерело: складено автором за даними [18-19].

В цілях розвитку індустріальних парків (далі - ІП) у Законі України «Про індустріальні парки» та супровідному законодавстві запропоновано різні інструменти їх стимулювання, а саме передбачено вимоги щодо їх ініціації, експлуатації та управління. Для керуючих компаній, ініціаторів їх створення - суб'єктів господарювання та учасників індустріальних парків надано право на обрати наступні інвестиційні стимули: можливість компенсації відсоткової ставки за позиками (кредитами) на ведення господарської діяльності в межах ІП; для облаштування ІП, забезпечення будівництва об'єктів суміжної інфраструктури (лінії зв'язку, автомобільні шляхи, інженерні комунікації тощо) надають кошти на безповоротній основі; можливість отримати компенсацію витрат на приєднання та / або підключення до інженерно- транспортних мереж; за умови реінвестування в розвиток інвестиційного проекту надається можливість звільнення від податку на прибуток терміном 10 років; можливості звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом нового обладнання (устаткування), ввезеного на території України, для власного використання; за рішенням органу місцевого самоврядування надається можливість застосування пільг на податок на нерухомість на території ІП [15].

13 лютого 2021 року набрав чинності Закон України № 1116 від 17.02.2022 р. «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (Закон про інвестиційних нянь), метою якого є залучення значних інвестицій в економіку України. Відповідно до Закону та відповідних змін до Податкового та Митного кодексів України (набрання чинності з 28 березня 2021 року), пакет спеціальних інвестиційних стимулів буде доступний для інвестиційних проектів, що відповідають певним вимогам [22].

Для реалізації інвестиційних проектів зі значними обсягами інвестування в Україні впроваджуються спеціальні стимули : звільнення від оподаткування податку на прибуток підприємств, від сплати ПДВ та митних платежів, компенсація вартості будівництва, вартості обладнання та інших об'єктів інвестування (наприклад, окремих витрат), зменшення ставок окремих податків (земельного, рентної плати тощо). Законодавчо визначені вимоги до проектів, які підлягають фінансуванню: обсяг інвестицій більше 20 млн. євро з терміном впровадження до 5 років, сукупний обсяг інвестицій - до 30%капітальних витрат, створення більше 80 робочих місць [14; 17].

Для стимулювання інвестування в галузь сільського господарства та агро-переробної промисловості України урядом надається державна підтримка у формі фінансування субєктів господарювання, а саме: 1) спеціальні бюджетні дотації на безповоротній основі (максимальний розмір 60 тис. грн.); 2) часткове відшкодування вартості придбаних для відтворення племінних тварин; 3) часткове відшкодування в розмірі до 50% (70% для кооперативів) вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм, комплексів, доїльних залів, рибницьких господарств, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в тому числі профінансованих за рахунок кредитів; 4) часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна; 5) спеціальні бюджетні дотації за утримання кізочок, ярок, козематок, вівцематок, за приріст поголів я корів власного відтворення. В Україні також діє програма «Доступні кредити 5% - 7% - 9 %» терміном п'ять років для агарних виробників з частковою компенсацією процентних ставок за кредитами в цілях розвитку підприємництва, рефінансування кредитів, фінансування суб'єктів господарювання [16].

За даними від початку дії програми «Доступні кредити 5% - 7% - 9 %» підприємці отримали 74 тис. одиниць кредитів на суму 242 млрд. грн. Від початку війни за програмою видано понад 39 тис. одиниць позик на загальну суму більше ніж 152 млрд. грн., в тому числі 58,8 млрд. грн. отримали майже 11,3 тис. аграрних виробників [23].

Починаючи з 2021 р. для виробників еко-транспорту та його компонентів в Україні доступні наступні податкові та митні стимули: тимчасове звільнення від податку на прибуток підприємств (до 2036 р.) для юридичних осіб, які проводять виключно господарську діяльність з виробництва та реалізації електродвигунів, літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів, їх заряджаючих пристроїв, електротранспорту, транспорту, що працює на газі або біо-газі, вагонів трамваю та метро; тимчасове звільнення від ПДВ (до 2026 р.) для імпорту та продажу на території України електротранспорту та транспорту, що працює на газі або біо-газі; тимчасове звільнення від ПДВ та митних платежів (до 2031 року) для імпорту товарів юридичними особами, які провадять господарську діяльність або планують створити/модернізувати своє виробництво для провадження виключно промислового виробництва електромобілів, транспорту, що працює на газі або біо-газі, вагонів трамваю та метро [24].

Доцільно також оцінити реальний вплив наявних стимулів державного управління на обсяги прямих іноземних інвестицій. В Україні відбувається зростання відпливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у 2016-2018 роках зі скороченням обсягу відпливу у 2019-2020 роках, значним зростанням відпливу ПІІ у 2021 році та 2023 році та сповільненням відпливу ПІІ у 2022 році (Таблиця 2). Така динаміка пояснюється суттєвим перевищенням пасивів (вкладенням нерезидентів в українські фінансові інструменти, зокрема акціонерний капітал вітчизняних підприємств та у боргові інструменти) над активами (вкладеннями резидентів в іноземні фінансові інструменти) у відповідні періоди. Зростання активів у 2016-2017 та 2019 роках пояснюється збільшенням обсягів торгових кредитів, які були надані іноземним підприємствам, а також значним обсягом інвестицій в акціонерний капітал іноземних підприємств (652 млн. дол. у 2019 році). Зростання пасивів у 20162020 роках, 2021 та 2023 роках, пов'язано зі значними обсягами вкладень іноземних інвесторів в акціонерний капітал українських підприємств та реінвестуванням доходів, а також зі збільшенням боргових зобов'язань (кредитів, особливо у 2021 році). Таким чином, ПІІ в економіку України значно переважають ПІІ за кордон. У 2019 році вагома частина ПІІ мала форму кредитів від материнських компаній.

Таблиця 2 Динаміка прямих інвестицій в Україну та з України у 2015-2023 роках, млн. дол. США

Джерело: [25].

В Україні відсутня стабільність потоків ПІІІ як в банківському, так і в реальному секторах економіки (Рисунок ). У 2015 році відмічено суттєвий ріст ПІІ в реальний сектор економіки, натомість у 2017-2023 роках простежується відтік ПІІ з України в реальні сектори економіки інших країн.

В Україні суттєво переважають запаси ПІІ, накопичені від вкладень іноземних інвесторів у формі надання кредитів та торгових кредитів вітчизняним підприємствам, а також у формі зобов'язань перед материнськими компаніями нерезидентів.

Рис. 1. Динаміка ПИ (потоки) за секторами, млн. дол. Джерело: [25].

Таблиця 3 Динаміка ПІІ України за принципом спрямованості (запаси) у 2015-2023 роках, млн. дол.

Джерело: розраховано автором за даними [25].

В регіональному розрізі найбільше прямих інвестицій сконцентровано у таких регіонах України (за середнім значенням у 2015-2022 роках, станом на 31 грудня): Харківська область - 1010,73 млн. дол., Одеська область -млн. дол., Запорізька область - 1403,72 млн. дол., Львівська область -млн. дол., Київська область - 1446,70 млн. дол., Полтавська область - 1465,70 млн. дол., Донецька* область - 2231,36 млн. дол., Дніпропетровська область - 5315,96 млн. дол., м. Київ область - 15897,43 млн. дол. Детальний розгляд прямих інвестицій за видами економічної діяльності станом на 31 грудня 2022 року в м. Київ показує, що найбільше залишків прямих інвестицій зосереджено в галузі промисловості (окрема в переробній промисловості), оптовій та роздрібній торгівлі, секторі інформацій та телекомунікацій, фінансовій та страховій діяльності, операціях з нерухомим майном. Прямі інвестицій в сектор інформацій та телекомунікацій в м. Київ зростають щорічно з 2015 року: 1912,9 млн. дол. у 2015 році, 2319,4 млн. дол. у 2020 році, 2506,9 млн. дол. у 2021 році, 2369,2 млн. дол. у 2022 році). Тож державне стимулювання іноземних інвестицій саме в Київської області та м. Київ ефективне з точки зору вкладень іноземних інвесторів у ІТ-сектор.

Таблиця 4 Динаміка прямих інвестицій в Україну у 2015-2022 роках (залишки за видами економічної діяльності) (інструменти участі в капіталі), млн. дол. .

Джерело: розраховано автором за даними [26].

Для порівняння, станом на 31 грудня 2022 року в Полтавській області найбільша частка прямих інвестицій зосереджена в добувній та переробній промисловості (73%), оптовій та роздрібній торгівлі (14%), операціях з нерухомим майном (6%). У Львівській області найбільша частка прямих інвестицій зосереджена в промисловості (в переробній - 33%, в постачанні електроенергії, газу - 19%), в оптовій та роздрібній торгівлі (15%), у фінансовій та страховій діяльності (8%), в операціях з нерухомим майном (13%). Відмітимо, що обсяги інвестицій в сектор інформацій та телекомунікацій зростають щорічно з 2015 до 2022 року включно (18,4 млн. дол. у 2015 році, 30,8 млн. дол. у 2020 році, 68,8 млн. дол. у 2021 році, 73,9 млн. дол. у 2022 році).

Висновки

Аналіз ролі державного управління у стимулюванні іноземних інвестицій доводить важливість впливу державної інвестиційної політики та впровадження в її межах комплексних правових, податкових режимів та інших форм стимулювання інвестиційної активності. В Україні запроваджено наступні форми стимулів іноземних інвестицій: 1) спеціальні комплексні (правові, податкові) режими для інвестування найбільш розвинених та перспективних галузей економіки (для промисловості шляхом розвитку правових та податкових умов для ведення відповідних видів діяльності; для ІТ-галузі шляхом створення спеціального правового та податкового режиму «Дія.Сіті»); 2) інвестиційні стимули за галузями та секторами економіки, зокрема найбільш перспективними (креативні індустрії, еко-виробництво транспорту, зелена енергетика, інфраструктура та інші); 3) спеціальні стимули для реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Як показує емпіричний аналіз динаміки та структури прямих іноземних інвестицій з України та в Україну за їх потоками та залишками саме промисловість та ІТ-сектор, для яких запроваджені правові та податкові стимули, забезпечують залучення коштів іноземних інвесторів. Розгляд найбільш поширених інструментів інвестування показує, що нерезиденти найбільше інвестують в акціонерний капітал вітчизняних підприємств, здійснюючи в подальшому реінвестування доходів, та в боргові інструменти (кредити та торгові кредити). В цілому в Україні відсутня стабільність потоків ПІІІ як в банківському, так і в реальному секторах економіки, а з початком війни простежується відтік ПІІ з України в реальні сектори економіки інших країн. В регіональному розрізі найбільше прямих інвестицій сконцентровано у регіонах з високим рівнем розвитку промисловості, ІТ сектору, фінансової та страхової діяльності.

Література

1. Гургула, Т. Р. Податкові стимули пожвавлення інвестиційної діяльності в Україні. Реформування системи управління державними фінансами: проблеми, тенденції та перспективи митної та податкової політики, 109.

2. Бавдик, Я. О. Фінансові інструменти стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Пріоритетні шляхи розвитку науки та освіти (частина І): матеріали Міжнародної науково-практичної конференціїм. Львів, 5-6 травня 2020року. Львів: Львівський науковий форум, 2020. 68 с., 18.

3. Гомон М. В. Податкова політика держави у сфері стимулювання інноваційно- інвестиційної діяльності. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. № 12. С. 434-438.

4. Денисенко, М. П., Бреус, С. В. Імплементація світового досвіду в національну модель управління українською економікою. In The X International Science Conference «Topical issues, achievements and innovations of fundamental and applied sciences, 2021 (pp. 80-85).

5. Денисенко, М. П., Шапошнікова, О. М., Будякова, О. Ю. Економічні заходи державного управління щодо залучення інвестицій. Науковий вісник: Державне управління. № (1 (3)). С. 53-65.

6. Дзюрах, Ю. М., Карковська, В. Я., & Химич, О. В. (2021). Державне регулювання інвестиційної діяльності у сільському господарстві: сучасні аспекти. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2021. № (3-4). С. 280-281.

7. Мітал, О. Г., Ладонько, Л. С. Шляхи підвищення дієвості механізмів забезпечення державної політики залучення іноземних інвестицій в регіональний розвиток. Науковий вісник. 2021. № 70.

8. Нечипорук, О. Класифікаційні ознаки інструментарію інвестиційної політики держави. Економіка та суспільство. 2021. № (26).

9. Нечипорук, О. В. Світовий досвід формування інвестиційної політики держави. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2020. № 4. С. 343-348.

10. Орлова-Курилова, О. В., Березовський, Д. О., Пастернак, Л. Ф., Рій, М. М. Державне управління інноваційним підприємництвом: регулювання оновлення інституціонального середовища та інвестиційного стимулювання в умовах Covid-19. Економіка та держава. № 10. С. 20-23.

11. Федорчак, О. В. Податкові інструменти стимулювання інвестиційної діяльності: державно-управлінський аспект. Ефективність державного управління. 2020. № 64.

12. Яценко, О. В., Яценко, В. М. Інструменти регіональної політики управління інвестиційною активністю територій у зарубіжній практиці. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2022. № 76-77. С. 89-102.

13. Офіс просування інвестицій (UkraineInvest) при Кабінеті Міністрів України.

14. Інвестиційні проекти із значними інвестиціями. Офіс просування інвестицій (UkraineInvest) при Кабінеті Міністрів України.

15. Індустріальні парки. Офіс просування інвестицій (UkraineInvest) при Кабінеті Міністрів України.

16. Сільське господарство та агро-переробна промисловість. Офіс просування інвестицій (UkraineInvest) при Кабінеті Міністрів України.

17. Нормативно-правова база у сфері державної підтримки для інвестиційних проектів із значними інвестиціями. Міністерство економіки України.

18. Офіційний сайт «Дія.Сіїу».

19. Спеціальний податковий режим Дія Сіті. Державна податкова служба України. Офіційний портал.

20. Резиденти «Дія.Сіїу» за три квартали сплатили на 2 млрд грн більше податків, ніж за весь минулий рік. Це все ще менше від усіх IT-податків в Україні.

21. Понад 400 резидентів та 4 млрд гривень сплачених податків -- Дія.Сіїу відзначає свою першу річницю.

22. Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні: Закон України 1116-IX від 17.09.2023.

23. Доступні кредити 5-7-9: З початку року аграрії отримали 34 млрд грн. міністерство аграрної політики та продовольства України.

24. Виробництво еко-транспорту та компонентів до нього. Офіс просування інвестицій (UkraineInvest) при Кабінеті Міністрів України.

25. Прямі інвестиції. Прямі інвестиції за інструментами та секторами. Статистика зовнішнього сектору. Національний банк України.

26. Прямі інвестиції. Залишки за регіонами за видами економічної діяльності. Статистика зовнішнього сектору. Національний банк України.

References

1. Hurhula, T. R. Podatkovi stymuly pozhvavlennia investytsiinoi diialnosti v Ukraini. [Tax incentives for revitalizing investment activity in Ukraine] Reformuvannia systemy upravlinnia derzhavnymy finansamy: problemy, tendentsii ta perspektyvy mytnoi ta podatkovoi polityky, 109.

2. Bavdyk, Ya. O. (2020). Finansovi instrumenty stymuliuvannia investytsiinoi diialnosti v Ukraini. [Financial instruments for stimulating investment activity in Ukraine]. Priorytetni shliakhy rozvytku nauky ta osvity (chastyna I): materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii m. Lviv, 5-6 travnia 2020 roku. Lviv: Lvivskyi naukovyi forum, 68, 18. [in Ukrainian].

3. Homon M. V. (2016). Podatkova polityka derzhavy u sferi stymuliuvannia innovatsiino- investytsiinoi diialnosti. [Tax policy of the state in the sphere of stimulating innovative investment activity]. Hlobalni ta natsionalniproblemy ekonomiky. 12, 434-438. [in Ukrainian].

4. Denysenko, M. P., Breus, S. V. (2021). Implementatsiia svitovoho dosvidu v natsionalnu model upravlinnia ukrainskoiu ekonomikoiu. [Implementation of world experience in the national model of management of the Ukrainian economy]. In The X International Science Conference «Topical issues, achievements and innovations offundamental and applied sciences, 80-85. [in Ukrainian].

5. Denysenko, M. P., Shaposhnikova, O. M., Budiakova, O. Yu. (2020). Ekonomichni zakhody derzhavnoho upravlinnia shchodo zaluchennia investytsii [Economic measures of state administration to attract investments]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia. 1 (3), 53-65. [in Ukrainian].

6. Dziurakh, Yu. M., Karkovska, V. Ya., & Khymych, O. V. (2021). Derzhavne rehuliuvannia investytsiinoi diialnosti u silskomu hospodarstvi: suchasni aspekty [State regulation of investment activities in agriculture: modern aspects]. Naukovyi visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu. 3-4, 280-281. [in Ukrainian].

7. Mital, O. H., Ladonko, L. S. (2021). Shliakhy pidvyshchennia diievosti mekhanizmiv zabezpechennia derzhavnoi polityky zaluchennia inozemnykh investytsii v rehionalnyi rozvytok [Ways to increase the effectiveness of the mechanisms for ensuring the state policy of attracting foreign investment in regional development]. Naukovyi visnyk. 70. [in Ukrainian].

8. Nechyporuk, O. (2021). Klasyfikatsiini oznaky instrumentariiu investytsiinoi polityky derzhavy [Classification features of the toolkit of the state's investment policy]. Ekonomika ta suspilstvo. 26

9. Nechyporuk, O. V. (2020). Svitovyi dosvid formuvannia investytsiinoi polityky derzhavy [World experience in the formation of state investment policy]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. 4, 343-348. [in Ukrainian].

10. Orlova-Kurylova, O. V., Berezovskyi, D. O., Pasternak, L. F., Rii, M. M. (2021). Derzhavne upravlinnia innovatsiinym pidpryiemnytstvom: rehuliuvannia onovlennia instytutsionalnoho seredovyshcha ta investytsiinoho stymuliuvannia v umovakh Covid-19 [State management of innovative entrepreneurship: regulating the renewal of the institutional environment and investment stimulation in the conditions of Covid-19]. Ekonomika ta derzhava. 10, 20-23.

11. Fedorchak, O. V. (2020). Podatkovi instrumenty stymuliuvannia investytsiinoi diialnosti: derzhavno-upravlinskyi aspekt [Tax instruments for stimulating investment activity: state and administrative aspect]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 64 [in Ukrainian].

12. Iatsenko, O. V., Yatsenko, V. M. (2022). Instrumenty rehionalnoi polityky upravlinnia investytsiinoiu aktyvnistiu terytorii u zarubizhnii praktytsi [Tools of the regional policy of managing the investment activity of territories in foreign practice]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. 76-77, 89-102 [in Ukrainian].

13. Ofis prosuvannia investytsii (UkraineInvest) pry Kabineti Ministriv Ukrainy [Investment Promotion Office (UkraineInvest) under the Cabinet of Ministers of Ukraine].

14. Investytsiini proekty iz znachnymy investytsiiamy [Investment projects with significant investments]. Ofis prosuvannia investytsii (UkraineInvest) pry Kabineti Ministriv Ukrainy

15. Industrialni parky [Industrial parks]. Ofis prosuvannia investytsii (UkraineInvest) pry Kabineti Ministriv Ukrainy.

16. Silske hospodarstvo ta ahro-pererobna promyslovist [Agriculture and agro-processing industry]. Ofis prosuvannia investytsii (UkraineInvest) pry Kabineti Ministriv Ukrainy

17. Normatyvno-pravova baza u sferi derzhavnoi pidtrymky dlia investytsiinykh proektiv iz znachnymy investytsiiamy [Regulatory framework in the field of state support for investment projects with significant investments]. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy.

18. Ofitsiinyi sait «Diia.City» [Official site "Diya.City"].

19. Spetsialnyi podatkovyi rezhym Diia Siti [Special tax regime Diya City]. Derzhavna podatkova sluzhba Ukrainy. Ofitsiinyi portal.

20. Rezydenty «Diia.City» za try kvartaly splatyly na 2 mlrd hrn bilshe podatkiv, nizh za ves mynulyi rik. Tse vse shche menshe vid usikh IT-podatkiv v Ukraini [Residents of "Diya.City" paid UAH 2 billion more in taxes for three quarters than for the whole of last year. This is still less than all IT taxes in Ukraine].

21. Ponad 400 rezydentiv ta 4 mlrd hryven splachenykh podatkiv -- Diia.City vidznachaie svoiu pershu richnytsiu [Over 400 residents and 4 billion hryvnias in taxes paid -- Diya.City celebrates its first anniversary].

22. Pro derzhavnu pidtrymku investytsiinykh proektiv iz znachnymy investytsiiamy v Ukraini: Zakon Ukrainy 1116-IX vid 17.09.2023 [On state support of investment projects with significant investments in Ukraine: Law of Ukraine 1116-IX dated September 17, 2023].

23. Dostupni kredyty 5-7-9: Z pochatku roku ahrarii otrymaly 34 mlrd hrn [Available loans 5-7-9: Since the beginning of the year, farmers have received UAH 34 billion]. Ministerstvo ahrarnoipolityky taprodovolstva Ukrainy.

24. Vyrobnytstvo eko-transportu ta komponentiv do noho [Production of eco-transport and its components]. Ofisprosuvannia investytsii (UkraineInvest) pry KabinetiMinistriv Ukrainy

25. Priami investytsii. Priami investytsii za instrumentamy ta sektoramy [Direct investments. Direct investments by instruments and sectors]. Statystykazovnishnoho sektoru. Natsionalnyi bank Ukrainy.

26. Priami investytsii. Zalyshky za rehionamy za vydamy ekonomichnoi diialnosti [Direct investments. Balances by regions by types of economic activity]. Statystyka zovnishnoho sektoru. Natsionalnyi bank Ukrainy.

Размещено на Allbest.ru