Компаративне дослідження криміналізації та ознак шахрайства в кримінальному законодавстві Сполучених Штатів Америки та України в сфері нерухомого майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний університет внутрішніх справ

Компаративне дослідження криміналізації та ознак шахрайства в кримінальному законодавстві Сполучених Штатів Америки та України в сфері нерухомого майна

Кушнарьова О.Б.

Вступ

В контексті компаративного дослідження особливий інтерес викликає досвід США з криміналізації та визначення ознак шахрайства в сфері нерухомого майна.

Розуміння шахрайства (fraud) в американському праві, в тому числі в законодавстві окремих штатів, істотно відрізняється від українського. В той час як в нашій країні дане діяння являє собою окремий склад злочину, в американському - категорія шахрайства є збиральною і охоплює комплекс злочинних діянь. В ході дослідження цього аспекту ми доведемо, що практично будь-яким зазіханням на чуже майно, способом скоєння яких є обман, розглядаються американським законодавством як шахрайство. Норми про відповідальність за неправомірне заволодіння чужою нерухомістю, а також суміжні з цим склади злочинів містяться в законодавстві більшості штатів, при цьому моментом закінчення більшості злочинів вважається початок протиправних дій.

Виклад основного матеріалу

Активний розвиток ринку нерухомості в США в другій половині 2000-х років, обумовлений перш за все розвитком доступного іпотечного кредитування і збільшенням купівельної спроможності громадян, призвело до різкого збільшення кількості угод на ринку. Згідно з даними Національної асоціації рієлторів США індекс продажу будинків, базується на угодах купівлі- продажу, в травні 2013 р досяг свого найвищого показника з кінця 2006 р.[1]

Поряд з цим в США в другій половині 2000-х р.р. відзначається стрімке зростання економічних злочинів, перш за все шахрайських дій щодо нерухомого майна. Згідно з даними Мережі з розслідування фінансових злочинів (підрозділ Міністерства Фінансів США) кількість повідомлень про підозрілі фінансові операції, що надходять від фінансових установ США, у 2011 р. склало 92000, у 2012 р - 69000, тобто відзначається 25% зниження. За даними Федерального бюро розслідувань США (далі - ФБР) в 2011 р. розслідувалась 2691 кримінальна справа, пов'язана з шахрайськими діями відносно нерухомого майна, 1223 - обвинувальних висновків направлено до суду, винесено 1082 звинувачувальні вироки; у 2012 - розслідувались 1954 кримінальні справи, 1079 обвинувальних висновків направлено до суду, винесено 1026 обвинувальних вироків. Станом на березень 2013 року в провадженні ФБР перебували 1954 кримінальні справи, збитки від більшої частини даних злочинів (72%) перевищує 1 000 000 доларів США. Найбільша кількість шахрайств даної категорії здійснюється в штатах Флорида, Невада, Аризона, Іллінойс, Нью-Джерсі, Каліфорнія, Мічиган, Джорджія, Нью Йорк.

Всі звіти про підозрілі операції з нерухомістю направляються наглядовими органами США (Мережа з розслідування фінансових злочинів Мінфіну США, Федеральне податкове управління США) в ФБР, основна кількість шахрайств (51%) виявляється на стадії розгляду кредитної заявки, 31% - в ході подальшої перевірки, 10% - у разі дефолту, 4% - на підставі заяв потерпілих. [2, с. 6]

Шахрайські дії щодо нерухомого майна в США, як правило, визначаються законодавцями і різними регуляторами за допомогою категорії «іпотечне шахрайство» («mortgage fraud»), містить конкретні склади злочинів.

Злочинними вважаються дії особи, яка навмисно робить свідомо неправдиві заяви стосовно доходу, активів, боргових зобов'язань або навмисно завищує вартість землі або майна, з метою надання впливу на рішення кредитної установи про надання позики або кредиту, що і є визначенням іпотечного шахрайства в цілому. Зріст іпотечного шахрайства і суміжних з ним складів злочинів пов'язаний в першу чергу з розвитком конкуренції на ринку іпотечного кредитування США, зниженням вимог до позичальників і спрощенням порядку розгляду заявок на надання іпотечного кредиту, високою агентської комісією агентів з нерухомості та іпотечних брокеров. [3, с. 342-352].

Шахрайство в сфері нерухомості на рівні федерального законодавства представлено у вигляді сукупності норм, тою чи іншою мірою охоплюють механізм неправомірного вилучення нерухомості. Поміж цих норм слід назвати: заяви або записи в цілому (пар. 1001 Титулу 18 Зводу законів США) 174; угоди з Міністерством житлового будівництва і міського розвитку »(пар. 1010 Титулу 18 Зводу законів США); позики і заявки на отримання кредиту в цілому (пар. 1014 Титулу 18 Зводу законів США); шахрайство і пов'язані з ним дії щодо документів, що засвідчують особу (пар. 1 028 Титулу 18 Зводу законів США); шахрайство і шахрайські дії» (пар. тисячу триста сорок одна Титулу 18 Зводу законів США); фіктивне ім'я або адреса (пар. 1342 Титулу 18 Зводу законів США); шахрайство з використанням електронних засобів повідомлення (пар. 1343 Титулу 18 Зводу законів США); кредитне шахрайство (пар. 1 344 Титулу 18 Зведення США); замах або змова (пар. тисячі триста сорок дев'ять Титулу 18 Зводу законів США); легалізація (відмивання) грошових коштів (пар. 1956 Титулу 18 Зводу законів США). [4]

Згідно пар. 1341 Титулу 18 Зводу законів США «Шахрайство і шахрайські дії» «особа, яка зробить або має намір здійснити шахрайські операції з метою заволодіння грошима чи чужою власністю, використовуючи при цьому обман або брехливі факти і обіцянки, карається штрафом на суму не більше тисячі доларів або тюремним ув'язненням на термін не більше п'яти років або застосуванням обох покарань. Якщо подібні порушення вчинені щодо фінансової організації, на особу, яка вчинила злочин, може бути накладено штраф не більше 1 млн. доларів США, або її може бути засуджено до тюремного ув'язнення на термін не більше тридцяти років, або до неї можуть бути застосовані обидва ці покарання». [5, с. 29].

Згідно пар. 1343 Титулу 18 Зводу законів США «кредитне шахрайство карається штрафом до 1 млн. доларів або позбавленням волі до 30 років, або одночасно обома покараннями, особа, свідомо вчиняє чи намагається здійснити махінацію: 1) для шахрайського обману фінансової організації або 2) для заволодіння будь-якими грошовими засобами, фондами, кредитами, активами, цінними паперами або іншим майном, що перебуває у володінні або під опікою або під контролем фінансової організації, шляхом помилкових або шахрайських свідомо неправильних обіцянок або представлених фактів». [6, С. 22]

Відповідальність за шахрайські дії щодо нерухомого майна міститься в Кримінальних кодексах окремих штатів.

Наприклад, Кримінальний кодекс Штату Нью-Йорк містить положення про відповідальність за шахрайство щодо іпотечного житлового кредитування. Стаття 187 КК Штату Нью-Йорк визначає шахрайство щодо іпотечного житлового кредитування як умисні дії особи, спрямовані на отримання житлової іпотеки з наданням завідомо недостовірної інформації про позичальника. Згідно ст. 187.25 КК Штату Нью-Йорк особа вважається винною в скоєнні шахрайства відносно іпотечного житлового кредитування першого ступеня в разі, якщо вона отримає злочинний дохід від даного злочину в розмірі понад 1 000 000 доларів США. Даний злочин є фелонією ступеня «B» і карається позбавленням волі від 1 до 3 років і від 8 до 25 років. Нижня межа покарання застосовується щодо осіб, які раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності. Верхня межа - для осіб, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення шахрайства щодо іпотечного кредитування.

Слід зазначити, що за замах на вчинення злочину або вступ в злочинну змову в США, на відміну від кримінального законодавства України, встановлюється ідентична кримінальна відповідальність, як і за вчинення самого злочину, що був об'єктом змови. [7]

У зв'язку з тим, що в більшості американських штатів діють власні кримінальні кодекси, проаналізуємо також в аспекті даної проблематики КК Техасу 1973 р. шахрайський нерухомий майно обман

КК Техасу 1973 р. підкреслює, що в гл. 32 термін «майно» охоплює як рухомі, так і нерухомі речі (п. «а» ч. 2 ст. 32.01). Міститься і визначення деяких видів нерухомості, наприклад, житло і будівлі. Згідно ч. 1 ст. 28.1 КК Техасу «Визначення», житло означає будова або транспортний засіб, пристосовані для ночівлі людей. За змістом закону в останньому випадку мова може йти й про рухомої речі. Згідно ч. 2 ст. 28.1 КК Техасу «Визначення» будівлю означає будь-яке будова або будівництво, призначені для використання або заняття з метою проживання або для будь- якої торгової, виробничої, декоративної або іншою користувальницькою метою. [8, С. 325]

Обман як елемент складу шахрайства, в тому числі з нерухомим майном, в КК Техасу розуміється, як: 1) створення або підтвердження словом або поведінкою помилкового враження про право або факт, що здатне вплинути на рішення іншого учасника угоди, яке представляється помилковим самому діячеві; 2) не усунення помилкового враження про право або факт, здатного вплинути на рішення іншого учасника угоди, раніше створеного або підтвердженого словом або поведінкою діяча, яке видається хибним самому винному; 3) перешкоджання отриманню іншим учасником угоди інформації, здатної вплинути на його рішення; 4) продаж, інша передача майна без розкриття інформації про наявні обтяження, застави (іпотеки), вимоги на майно або іншому правовому обмеження права володіння майном, незалежно від дійсності або вимоги офіційної реєстрації такого обтяження ..., домагання на майно чи іншого правового обмеження права володіння майном; 5) обіцянка виконання зобов'язання ... яке діяч ... не має наміру виконати або свідомо знає про це ... (ст. 31.01). Ми бачимо, що розуміння обману в Кримінальному кодексі Техасу вельми казуїстично, але близько до того змісту, який вкладає в цю категорію український законодавець, який використовує більш абстрактні формулювання (ч. 1 ст. 190 КК України).

Техаський законодавець не виділяє в окрему групу посягання на нерухоме майно. Разом з тим в деяких складах даної групи воно може виступати предметом злочину. В даному контексті інтерес представляє кримінально карана підробка (ст. 32.21), в тому числі в разі, коли особа, підробляючи документи, отримує право власності на нерухомість; надання неправдивих відомостей з метою отримання майна, в тому числі нерухомого, або кредиту (ст. 32.32); перешкоджання здійсненню прав кредитором, має забезпечення боргу (ст. 32.33); складання або підписання іншого документа за допомогою обману (ст. 32.46), в тому числі документа, що посвідчує право на нерухоме майно. Розглянуті вище дії з точки зору санкції, встановленої за їх вчинення, можуть бути як фелоніями, так і мисдимінорами.

Спеціальних складів, які передбачають відповідальність за захоплення земельної ділянки або іншого об'єкта, а також за самовільне будівництво, КК Техасу не передбачає.

В американській доктрині та практиці виділяється кілька видів шахрайства в сфері нерухомості (іпотечного шахрайства).

Шахрайство з метою проживання (20% виявлених злочинів). Як правило, злочин скоюється однією особою - позичальник надає свідомо неправдиві відомості про дохід та заборгованості за іншими кредитами, страхування життя з метою придбати нерухомість, проживати в ній і, в кінцевому результаті, погасити іпотеку.

Шахрайство з метою вилучення злочинного доходу (80% виявлених злочинів). Характерно вчинення даного злочину групою осіб за попередньою змовою, проведення ланцюжка перепродажів, підробці звітів про оцінку нерухомості, наявності підставних покупців («Straw buyer»).

Суб'єктами іпотечного шахрайства в США є в основному іпотечні брокери, оцінювачі і самі позичальники. Оскільки близько 70% іпотечних угод в США відбувається з використанням брокерів, останні зацікавлені у видачі максимальної кількості кредитів і отримання агентської комісії від угоди. Оцінювачі також грають важливу роль, оскільки сума кредиту залежить від звіту про оцінку об'єкта, нерухомості який купується. Злочинні дії самих позичальників виражаються в наданні свідомо неправдивих відомостей про доходи, майно, заборгованості за кредитами і позиками.

«Порятунок» від стягнення за заставною. Дана злочинна схема націлена на домовласників, по кредиту яких настав дефолт і є істотний ризик стягнення за заставною. Існують різні способи «Порятунку» від стягнення за заставною, наприклад, здавання в оренду з правом зворотного викупу, коли власнику пропонується продати свою нерухомість приватній компанії (як правило, за ціною нижче ринкової) з зобов'язанням орендувати її, орендні платежі зараховуються до вартості зворотного викупу. Однак дана схема часто призводить до повної втрати власності, оскільки новим власником може бути встановлена висока ставка оренди та викупна вартість вище ринкової.

Схема оренди з правом зворотного викупу.

Злочинець пропонує купити у потерпілого нерухомість, дозволяючи при цьому проживати в ній, при умові внесення ним орендної плати. Злочинець переконує жертву, що дана власність буде мати тимчасовий характер, і в останнього буде можливість зворотного викупу після зміни умов по кредиту. Після придбання права власності на нерухомість злочинець негайно рефінансує борг за залишковою вартістю квартири. Весь цей час злочинець отримує орендні платежі, не будучи власником. В Внаслідок шахрайських дій злочинця потерпілий позбавляється своєї нерухомості і виявляється ще в більш скрутному фінансовому положенні. Злочинець, навпаки, може далі продати нерухомість третій особі. Дана схема може бути реалізована в тому числі і з використанням злочинцем підставного покупця, при цьому злочинці самі готують заявку на отримання іпотечного кредиту в банк, спотворюючи дані про доходи, майно, заборгованості по кредитах підставного покупця, а також виготовляючи підроблений звіт оцінювача про ринкову вартість нерухомості яка купується, істотно завищуючи її ринкову вартість.

Яскравим прикладом реалізації даної схеми є кримінальна справа, яка знаходилась у провадженні ФБР і Прокуратури Південного Округу Нью-Йорка (Підтримувала обвинувачення в суді) щодо Ш. Ховелла, Д. Мура, Ж. Персауд, О. Анкрума. Механізм вчинення злочину був наступним. Шахраї в м. Нью-Йорк, США, підшукували об'єкти нерухомості, іпотечна заборгованість за якими становила до 100% їх ринкової вартості, далі за підробленими отримували на підставних покупців кредити в банках. Підставні покупці підбиралися з раніше засуджених осіб, чий кредитний рейтинг перевищував пороговий бар'єр надання кредиту. З моменту погашення іпотеки права власності передавалися злочинцям. Підставним покупцям було обіцяно, що платежі по іпотеці за них будуть робити самі злочинці, а пізніше нерухомість буде у них викуплена. Злочинці крім підробки документів, що підтверджують кредитоспроможність позичальника (довідки про дохід майно, залишках грошових коштів на рахунках), також виготовляли звіти про завищену ринкової вартості майна і далі, на підставі цих документів отримували іпотечні кредити, розмір яких істотно перевищував ринкову вартість майна і ціну договору купівлі-продажу з продавцем. Внаслідок різниці між сумою кредиту і ціною договору купівлі-продажу становила злочинний дохід - «вершки», яку шахраї пізніше переводили на свій розрахунковий рахунок. [9]

Наступна схема - «грошова винагорода (комісія) від забудовника». Дана злочинна схема часто використовується недобросовісними забудовниками для швидкої реалізації квартир в новобудовах, а також житлових будинків. При цьому покупцям, а також агентам по нерухомості обіцяється сплата грошової винагороди (комісії).

Розглянемо реалізацію даної схеми на прикладі кримінальної справи, котра знаходилась в провадженні ФБР і Прокурора США по округу штату Невада Даніела Д. Богдо (підтримував обвинувачення в суді) щодо П. Вагнера, девелопера житлової нерухомості в м Лас-Вегас. У період з 2007 по 2009 р.р. П. Вагнер розробив та реалізував попередню схему з метою швидкого продажу будівель - шляхом «грошового позначення», яке містить платежі по кредитах забудовника П. Вагнера, комісійний агент по нерухомості за залученням покупців, а також авансових платежів за нові будинки самих покупців. Для забезпечення сплати «грошового знаходження» П. Вагнер за допомогою недобросовісних оцінників, виготовляв неправдиві звіти про ринкову вартість будинків, які він реалізовував, на основі яких залучав банківське фінансування. Реалізувавши цю злочинну схему, П.Вагнер продав 75 будинків. Після того як П.Вагнер перестав сплачувати свої платежі по кредиту, банки почали стягнення по заставних. Своїми діями П.Вагнер заподіяв шкоду кредитним установам у розмірі 18000000 доларів США.

Підсудний П. Вагнер 22.07.2013 засуджений до 14 років позбавлення волі з перебуванням під наглядом протягом 5 років після звільнення з штрафом в розмірі 4400000 доларів США за пар. 1344 «кредитне шахрайство» і пар. 1343 «Шахрайство з використанням електронних засобів сполучення» Титулу 18 Зводу законів США; [10]

Висновок

Правоохоронні органи США, які здійснюють профілактику шахрайства та суміжних з ним складів злочинів, мають ширші повноваження в ході профілактики злочинів, а також виявлення та встановлення осіб, які їх готують. Законодавчо допускається розумна провокація з метою викриття злочинної діяльності, якщо це виявить позитивний вплив на перебіг профілактичного заходу або розслідування. Діяльність правоохоронних органів по лінії «Протидія шахрайству» знаходиться на якісно високому рівні. Слід зазначити серйозний відомчий контроль за їх діяльністю метою недопущення зловживань із боку працівників правоохоронного органу.

Список використаних джерел

1. Annual mortgage fraud report [Electronic resource] // Lexis Nexis. - 2013. - 7 p.

2. Бортников Г.П. Риск мошенничества в ипотечном кредитовании. Управление в кредитной организации. 2008. № 6. С. 6.

3. Волеводз А.Г. Регулирование в праве США конфискации денежных средств, находящихся на счетах в иностранных финансовых организациях. Библиотека криминалиста. Научный журнал. 2018. № 1(36). С. 342-352

4. Art.1001 U.S. Code «Statements or entries generally» [Electronic resource] // Legal Information Institute.

5. Ларичев В.Д. Как уберечься от мошенничества в сфере бизнеса. Москва. Юристъ, 1996. 128 c.

6. Волженкин Б.В. Мошенничество: Серия Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе. СПб.: Изд-во С.-Петербург. юрид. ин-та Генеральной прокуратуры РФ, 1998. 34 с.

7. Art.1349 «Attempt and conspiracy», U.S. Code [Electronic resource]// Legal Information Institute.

8. Уголовный кодекс штата Техас / науч. ред. И.Д. Козочкин; пер. с англ. Д.Г. Осипова, И.Д.Козочкина. СПб.: Юрид. центр Пресс, 2006. 576 c.

9. Indictment. USA v. SHARMON HOWELL, DAVID MOORE, JUNE PERSAUD, and OSCAR ANCRUM [Electronic resource] // United States Attorney for the Southern District of New York, 2009. - №09CRIM.145. - 3 p.

10. DISTRICT ACCOMPLISHMENTS [Electronic resource] // DISTRICT OF NEVADA UNITED STATES ATTORNEY'S OFFICE, 2012. - 6 p. -

Размещено на Allbest.ru