Цифрова трансформація публічного управління у зміцненні інноваційної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрова трансформація публічного управління у зміцненні інноваційної безпеки України

Вербицька Галина Любомирівна к.е.н., доцент, докторант кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

Поддубний Мирослав Сергійович аспірант кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

Анотація

Мета статті полягає у науковому та практичному обґрунтуванні важливості цифрової трансформації публічного управління для зміцнення інноваційної безпеки України та визначенні основних шляхів стимулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств в умовах інтеграції в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу. У дослідженні використано наукові методи індукції та дедукції, аналізу та синтезу, порівняння. Результати дослідження показали, що у сучасному світі цифрова трансформація стає не лише важливим технологічним трендом, але й стратегічним інструментом для підвищення ефективності та конкурентоспроможності держав у сфері публічного управління. Використання цифрових технологій відкриває широкі можливості для оптимізації процесів, поліпшення якості надання послуг, підтримки інноваційних ініціатив та забезпечення інноваційної безпеки держави. Проведені дослідження підходів до поняття "цифровізація" показали, що центральним елементом цього процесу є застосування інформаційних технологій, які стали доступним завдяки розвитку інтернету. У контексті публічного управління, цифровізація означає перехід від паперових документів, аналогових процесів та комунікації до використання електронних систем, електронного документообігу та електронного спілкування між органами публічного управління, громадянами та суб'єктами господарювання. Обґрунтовано важливість цифровізації публічного управління у підготовці країни до вступу у Європейський Союз. Визначено основні переваги від інтеграції України в Єдиний цифровий ринок ЄС. Охарактеризовано вплив цифрової трансформації публічного управління на зміцнення інноваційної безпеки України. Цифровізація створює можливості для покращення захисту інтелектуальної власності шляхом переведення документації у електронний формат та використання цифрових підписів, що забезпечує достовірність і недоступність інформації для незаконних осіб. Сформовані шляхи підвищення інноваційної безпеки в процесі подальшої цифровізації публічного управління та інтеграції у міжнародні цифрові системи, зокрема в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу. Визначено необхідність розробки системи мінімізування ризиків, пов'язаних з цифровою трансформацією

Ключові слова: цифрова трансформація, публічне управління, інноваційна безпека, підприємства, інновації.

Verbytska Halyna Liubomyrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, doctoral student of the Department of administrative and financial management, National University "Lviv Polytechnic", Lviv

Poddubnyi Myroslav Serhiyovych Graduate student of the Department of administrative and financial management, National University "Lviv Polytechnic", Lviv публічний управління цифровий

DIGITAL TRANSFORMATION OF PUBLIC ADMINISTRATION IN STRENGTHENING INNOVATION SECURITY OF UKRAINE

The purpose of the article is to provide a scientific and practical substantiation of the importance of digital transformation of public administration for strengthening Ukraine's innovation security and to identify the main ways to stimulate the innovation activity of domestic enterprises in the context of integration into the European Union's Digital Single Market. The study uses the scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, and comparison. The results of the study show that in the modern world, digital transformation is becoming not only an important technological trend, but also a strategic tool for increasing the efficiency and competitiveness of states in the field of public administration. The use of digital technologies opens up wide opportunities for optimising processes, improving the quality of service delivery, supporting innovative initiatives and ensuring the innovative security of the state. The study of approaches to the concept of "digitalisation" has shown that the central element of this process is the use of information technologies that have become available due to the development of the Internet. In the context of public administration, digitalisation means a transition from paper documents, analogue processes and communication to the use of electronic systems, electronic document management and electronic communication between public administration bodies, citizens and business entities. The importance of digitalisation of public administration in preparing the country for accession to the European Union is substantiated. The main benefits of Ukraine's integration into the EU's Digital Single Market are identified. The impact of the digital transformation of public administration on strengthening Ukraine's innovation security is described. Digitalisation creates opportunities for improving the protection of intellectual property by converting documents into electronic format and using digital signatures, which ensures the reliability and inaccessibility of information to illegal persons. Ways to improve innovation security in the process of further digitalisation of public administration and integration into international digital systems, in particular the European Union's Digital Single Market, have been identified. The need to develop a system to minimise the risks associated with digital transformation has been identified

Keywords: digital transformation, public administration, innovation security, enterprises, innovations.

Постановка проблеми. У сучасному світі цифрова трансформація стає не лише ключовим технологічним трендом, але й стратегічним інструментом для підвищення ефективності та конкурентоспроможності держав у сфері публічного управління, де цифрові технології відкривають широкі можливості для оптимізації процесів, підвищення якості послуг та підтримки інноваційних ініціатив. Україна, з її стрімким розвитком та амбіційними планами щодо інноваційного перетворення, стикається з нагальною потребою в цифровій трансформації публічного управління. Завдяки впровадженню новітніх цифрових технологій та електронних інструментів у сфері публічного управління, наша держава зможе значно покращити ефективність своїх інституцій, забезпечити більшу прозорість та взаємодію з суб'єктами господарювання, а також прискорити інноваційний розвиток. Цифрова трансформація публічного управління не лише необхідна для України в епоху глобалізації та цифрового прогресу, але й є ключовим чинником у зміцненні інноваційної безпеки країни. Ефективна цифрова трансформація публічного управління дозволить створити сприятливе середовище для інноваційного підприємництва та забезпечить доступ до новітніх технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цифрові технології відіграють важливу роль у поліпшенні ефективності та прозорості публічного управління, а також у забезпеченні кращої взаємодії між державою та суб'єктами інноваційної діяльності. Це зумовлює активність вітчизняних вчених у дослідженні цієї проблеми. Питаннями впливу цифрової трансформації публічного управління на інноваційний розвиток України займається багато науковців, серед яких Демчишак Н.Б., Глутковський М.О. [2], Кобзев І.В., Косенко В.В., Мельников О.Ф. [6], Краус К.М., Краус Н.М., Манжура О.В. [7], Міщенко В.І. [9], Пігарєв Ю.Б., Костенюк Н.І. [11], Скорик О.О., Рябоконь Н.П. [13], Франко Л.С. [14], Череп А.В., Воронкова В.Г., Череп О.Г. [16] тощо. Кожен з них наголошує на потребі в цифровій трансформації публічного управління, досліджує особливості її здійснення в Україні. Водночас існує потреба у уточненні дефініції "цифровізація публічного управління" та визначенні її впливу на інноваційну безпеку держави, шляхом дослідження особливостей розвитку інноваційної діяльності підприємств в умовах цифровізації.

Мета статті полягає у науковому та практичному обґрунтуванні важливості цифрової трансформації публічного управління для зміцнення інноваційної безпеки України та визначенні основних шляхів стимулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств в умовах інтеграції в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу. Сучасний світ все більше схиляється до цифрової економіки та інформаційного суспільства, де цифрові технології відіграють провідну роль у всіх сферах життя. Публічне управління не є винятком, адже воно є основою розвитку країни та гарантом її інноваційної безпеки. Цифрова трансформація публічного управління набуває особливої важливості для України, оскільки дозволяє стимулювати інноваційну активність українських підприємств і зміцнити їх конкурентоспроможність на глобальному ринку.

Поняття "цифровізація публічного управління" охоплює широкий спектр ініціатив та заходів, спрямованих на впровадження цифрових технологій та інформаційних систем у сфері публічного управління. Сутність цього поняття неможливо визначити без розуміння терміну "цифровізація".

В науковій літературі не існує єдиного підходу до визначення терміну "цифровізація". На думку Савченко О.С., цифровізація - це процес покращення процедур, механізмів, методів діяльності через запровадження інформаційно-комунікативних технологій у діяльність та комунікацію [12, с. 74]. Водянка Л.Д. та Стахова Н.П. вважають, що цифровізація це глибока трансформація бізнесу на всіх рівнях створення вартості на основі використання цифрових технологій, оптимізації бізнес-процесів і управління з метою спрощення взаємодії зі споживачами, співробітниками, постачальниками [1]. Новицька М.В. під "цифровізацією" розуміє процес переносу у цифрове середовище функцій і бізнес-процесів, що раніше виконувалися людьми та організаціями, який передбачає впровадження інформаційних технологій у кожний окремий аспект діяльності [10, с. 188].

Отже, як видно з розглянутих підходів до терміну "цифровізація", центральним елементом цього процесу є застосування інформаційних технологій, які стали доступним завдяки розвитку інтернету. У контексті публічного управління, цифровізація означає перехід від паперових документів, аналогових процесів та комунікації до використання електронних систем, електронного документообігу та електронного спілкування між органами публічного управління, громадянами та суб'єктами господарювання. Індивід отримує контроль над своїм особистим контентом, може надсилати інформаційні запити та формувати власну траєкторію інформаційної діяльності. Ключовими елементами розвитку цифровізації публічного управління є:

- використання штучного інтелекту для автоматизації завдань, аналізу даних та прийняття рішень, які можуть включати такі приклади, як чат- боти та системи автоматизованого аналізу інформації;

- великі обсяги даних для збору, аналізу та вдосконалення якості послуг та процесів прийняття рішень в сфері публічного управління;

- перехід до хмарних сервісів для зберігання та обробки даних, з метою зниження витрат та підвищення ефективності;

- публікація відкритих даних з метою збільшення прозорості та залучення громадськості до процесу прийняття рішень;

- використання датчиків та інших пристроїв Інтернету речей (IoT) спрямоване на збір даних та автоматизацію процесів;

- електронна демократія, як форма інтерактивної взаємодії влади та громадян у процесі ухвалення рішень за допомогою електронних петицій, електронного голосування та громадських бюджетів;

- застосування технології блокчейн, яка дозволяє гарантувати безпеку й недоторканість даних, використаних у сфері публічного управління, та відкриває нові можливості для перевірки автентичності документів.

Цифровізація публічного управління в Україні відіграє важливу роль у підготовці країни до вступу у Європейський Союз. З листопада 2022 р. в Україні стартував проєкт Європейського Союзу "Цифрова трансформація для України" (DT4UA). У межах проєкту кошти у розмірі 17,4 млн. євро спрямовуються на чотири ключові напрями: розвиток цифрових послуг та застосунку "Дія"; вдосконалення обміну даними між реєстрами та держустановами; розвиток інфраструктури електронної ідентифікації відповідно до регламенту elDAS та системи електронного управління, що дозволить прозоро розглядати кримінальні справи. Одна з головних цілей - цифровізувати 100% державних послуг [3].

Згідно зі звітом Європейської Комісії про рівень наближення законодавства України до актуального права ЄС, Україна значно просунулася в наданні цифрових послуг своїм громадянам і підприємствам, а також у використанні інструментів інформаційного суспільства, щоб зробити державне управління більш прозорим і ефективним. Великі можливості також для нас відкриває взаємне визнання довірчих послуг. Мова йде про отримання публічних послуг онлайн, укладення контрактів в електронній формі з іноземними контрагентами, отримання міжнародного електронного рахунку тощо [17].

Нашим головним завданням є інтеграція в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу. Для досягнення цієї мети ми під керівництвом країн ЄС впроваджуємо нормативно-правові акти, щоб приєднатися до Кодексу електронних комунікацій ЄС. Кодекс електронних комунікацій ЄС - це комплексний нормативний акт, спрямований на створення єдиного ринку електронних комунікацій у ЄС та стимулювання інвестицій в їх інфраструктуру, щоб забезпечити доступність та якість цих послуг для всіх учасників. Імплементація Кодексу електронних комунікацій ЄС в Україні матиме низку переваг, зокрема, вона сприятиме розвитку цифрової економіки в країні, зробить український ринок електронних комунікацій привабливішим для інвесторів, а також покращить якість та доступність послуг електронних комунікацій для українських громадян. Україна вже досягла значного прогресу у впровадженні Кодексу, у тому числі, прийнявши новий Закон "Про електронні комунікації", який відповідає стандартам ЄС.

Для бізнесу та держави процес інтеграції в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу має економічні переваги. За ініціативою Міністерства цифрової трансформації, провідні економісти України провели дослідження, яке показало, що приєднання України до Європейського цифрового ринку може призвести до зростання ВВП на близько 12%, збільшення експорту товарів з України до ЄС на 17% (приблизно 3 млн. євро), експорту послуг з України до ЄС на 12,2% (приблизно 400 млн. євро), збільшення експорту товарів ЄС до України на понад 20% (понад 4 млн. євро), а також зростання експорту послуг ЄС до України на 9% (майже 300 млн. євро) [17].

Цифрові інструменти та платформи публічного управління інтегровані в ЄС сприятимуть у формуванні екосистеми, де органи влади, підприємства, академічні та дослідницькі установи та інші зацікавлені сторони співпрацюватимуть у сфері інновацій. Це створить сприятливе середовище для дослідження, обміну знаннями та розробки нових технологій.

Однією з ключових цілей цифрової трансформації української економіки на 2024 рік є досягнення 10% внеску ІТ у валовий внутрішній продукт України. Це допоможе створенню сприятливих умов для інвесторів шляхом розширення доступу до відкритого ринку, вдосконалення прозорої системи оподаткування та митної політики, а також покращення ситуації на ринку праці [15].

Цифровізація публічного управління має значний вплив на активізацію інноваційної діяльності підприємств. Цифрові інструменти та платформи, що впроваджуються в публічному управлінні, надають підприємствам доступ до великого обсягу даних, які можуть бути корисними для розробки нових ідей та вирішення проблем. Це можуть бути, наприклад, відкриті дані, які надаються владою, або електронні системи обліку та звітності, які сприяють створенню цифрових аналітичних інструментів. Цифрові інструменти, такі як електронні сервіси та платформи, форуми електронної участі та інші засоби комунікації, дозволяють підприємствам більш ефективно взаємодіяти з органами публічного управління. Це дозволяє знизити бюрократичну навантаженість та прискорити прийняття рішень, що є важливим для стимулювання інноваційної діяльності.

Розвиток цифровізації публічного управління створює сприятливу основу для реалізації інноваційної діяльності підприємств, сприяючи доступності даних, ефективній взаємодії з органами влади, підтримці і фінансуванню інноваційних проектів, створенню екосистеми інновацій та розвитку електронної торгівлі та підприємництва. Упродовж 2023 р. за підтримки міжнародних партнерів у межах проєкту "Дія. Бізнес" реалізовано 14 національних стендів України на найбільших секторальних міжнародних виставках світу. Представники 129 українських компаній харчової, меблевої, машинобудівельної, фармацевтичної галузей промисловості та IT-сектора отримали змогу презентувати свою продукцію та послуги на ринках ЄС, США, ОАЕ та Японії і підписати експортні контракти на суму 352,3 млн. гривень. Ще проєкти на 184,7 млн. гривень перебувають на стадії підписання. Крім того, завдяки європейському грантовому конкурсу "Business Bridge" вдалося залучити 3,75 млн. євро на ваучери для 1500 українських підприємств, що постраждали від повномасштабної війни [8].

Цифровізація регіонів становить один з ключових елементів перетворення України. Для прискорення цього процесу Міністерство цифрової трансформації у 2024 р. запровадило посади заступників з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в обласних державних (військових) адміністраціях. Цей крок має за мету забезпечити більш ефективну співпрацю між підприємствами та державними органами управління на місцях для досягнення успішного курсу в напрямку забезпечення інноваційної безпеки країни.

18-20 січня у Львові в рамках проєкту "Посилення стійкості громад у регіонах України" за підтримки Уряду Великої Британії відбувся регіональний форум "Цифровізація в Україні 2024". За підсумками роботи 2023 р. Міністерство цифрової трансформації України сформувало Індекс цифрової трансформації регіонів України. Регіони оцінювалися за такими критеріями: інституційна спроможність; розвиток інтернету; розвиток Центрів надання адміністративних послуг; впровадження режиму "без паперів"; цифрова освіта; візитівка області; проникнення базових електронних послуг; галузева цифрова трансформація. Максимально можливий індекс становить 1 бал. Цьогоріч найкращі результати показали Дніпропетровська область (0,908), Львівська область (0,891) та Полтавська область (0,833). Середнє значення Індексу цифрової трансформації регіонів України у 2023 р. склало 0,632 [4].

Цифрова трансформація публічного управління є ключовим фактором для зміцнення інноваційної безпеки України. Інноваційна безпека охоплює різні аспекти, включаючи кібербезпеку, захист інтелектуальної власності, стимулювання науково-дослідної діяльності та сприяння інноваційному розвитку. Цифрові технології допомагають українським органам управління і підприємствам ефективно реагувати на виклики цифрової економіки та забезпечити безпеку у цьому середовищі.

Окрім цього, цифрова трансформація дозволяє покращити захист інтелектуальної власності. Широкі можливості переведення документації у електронний формат та використання цифрових підписів дозволяють забезпечити достовірність і недоступність інформації для незаконних осіб. Електронні реєстри та системи управління патентами та авторськими правами спрощують процедури реєстрації та захисту об'єктів інтелектуальної власності вітчизняних підприємств. Завдяки новим технологіям і цифровим інструментам, стає можливим захищати ідеї, винаходи, авторські права та інші форми інтелектуальної власності в ефективніший спосіб.

Однією з основних переваг цифрової трансформації є впровадження захисних технологій, які дозволяють контролювати доступ до цифрового контенту. Це дозволяє власникам авторських прав та прав на інтелектуальну власність захистити свої продукти від несанкціонованого використання і поширення. Наприклад, використання цифрових водяних знаків, шифрування та інших методів захисту контенту може запобігати його нелегальному поширенню.

Крім того, цифрова трансформація сприяє поліпшенню моніторингу та виявленню порушень інтелектуальної власності. Сучасні аналітичні інструменти, штучний інтелект та машинне навчання дозволяють автоматично виявляти порушення авторських прав, патентних і правовласницьких аспектів. Це забезпечує більш ефективний контроль за дотриманням законів про інтелектуальну власність та покладення відповідальності за порушення.

Також, цифрова трансформація допомагає управляти інтелектуальною власністю, спрощуючи процеси реєстрації, ліцензування та обліку. Віртуальні платформи та електронні системи реєстрації дозволяють зберігати інформацію про власників та їхню інтелектуальну власність, а також стежити за строками дії прав та умовами ліцензування. Це дозволяє забезпечити більш прозорий та ефективний процес публічного управління інтелектуальною власністю підприємств.

Ефективність цифрового врядування в Україні можна оцінити на основі таких показників, як The Global Innovation Index (GII), Global Startup Ecosystem Index 2023. В 2023 році Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) оприлюднила Global Innovation Index, який цього року має гасло "Інновації в умовах невизначеності" [18]. Це вже 16-те видання Індексу, який оцінює 132 світові економіки і визначає 100 найкращих науково-технічних інноваційних кластерів. Україна, незважаючи на війну, у цьому році піднялася в Global Innovation Index на дві позиції і посідає 55-те місце. Перед нами розташувалася Північна Македонія, а за нами - Філіппіни. Також у цьому році наша країна вперше увійшла до ТОП-3 найінноваційніших економік у групі країн з доходами нижче середнього. Найвищі оцінки отримала якість української освіти, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інтелектуальний рівень людського капіталу. Найнижчі були в оцінці стану інституційного середовища, довіри до бізнесу та стану інфраструктури, що, зрозуміло, у контексті повномасштабної війни не є дивовижним.

Підтримка екосистеми стартапів виступає ключовим динамічним фактором у сприянні інноваційній активності в країні. Ця екосистема формується різними особами, стартапами на різних етапах їхнього розвитку, а також різноманітними місцевими організаціями, які співпрацюють між собою як система для створення та просування нових стартап-компаній. У 2023 році Україна посіла 49-те місце в щорічному рейтингу стартап-екосистем Global Startup Ecosystem Index відповідно до якого цифровий імідж країни оцінюють за такими компонентами: людський потенціал країни, розвиток ІТ-інфраструктури та бізнесу, розвиток електронного врядування [18].

Цифрова трансформація публічного управління є невід'ємною частиною розвитку країни та зміцнення її інноваційної безпеки. Україна має великий потенціал для впровадження цифрових технологій в публічне управління, а основні шляхи стимулювання інноваційної активності українських підприємств допоможуть їй досягти значного прогресу у цьому напрямку. Одним з основних шляхів стимулювання інноваційної активності українських підприємств є розвиток інноваційної інфраструктури та створення сприятливих умов для розвитку цифрових технологій. Це може охоплювати такі заходи, як забезпечення доступу до інформаційних ресурсів, підтримка інноваційних стартапів, стимулювання співпраці між державою, бізнесом та науково- дослідними установами тощо.

Необхідність здійснення ефективної інноваційної політики в Україні була декларована на рівні найвищих керівників держави. Однак декларації часто не отримували достатнього підкріплення реальними рішеннями і конкретними діями. Однією з причин такої ситуації може бути недостатня увага до інновацій у галузі публічного управління та підтримка на рівні виконавчої влади. Іноді існує розрив між заявами про необхідність реформ та інновацій, та реальними планами і бюджетними асигнуваннями на їх реалізацію.

Крім того, існують інституційні перешкоди, такі як бюрократичні процедури, недостатня взаємодія між різними органами влади, а також відсутність стимулів для інноваційної діяльності в державному секторі. Наявність корупційних схем також може гальмувати ефективність інноваційної політики. Проте останнім часом спостерігається посилення уваги до інновацій та цифрової трансформації в Україні. Зокрема, було прийнято законодавчі акти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності, створені особливі економічні зони та інноваційні хаби. Також проводяться конкурси та програми фінансування стартапів та інноваційних проектів.

В умовах війни безпека стає найважливішим пріоритетом як для підприємств, так і для публічного управління. І стало зрозуміло, що успіх в сучасних війнах залежить від рівня інноваційності економіки. Україна, яка веде війну з російським агресором, гостро відчуває потребу у підвищенні рівня своєї інноваційної безпеки. Водночас війна створює нові можливості для підвищення інноваційної безпеки України шляхом впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації фахівців та співпраці з міжнародними партнерами. Для того, щоб ефективно вирішити виклики війни та використати нові можливості, Україні необхідно розробити та реалізувати комплексну стратегію інноваційної безпеки, збільшити витрати на її розвиток та підвищити рівень обізнаності суспільства у цій сфері.

Публічне управління має брати на себе важливу роль у підтримці підприємств, особливо тих, що опинилися у складних ситуаціях через воєнний конфлікт. Це може включати надання фінансової підтримки, забезпечення доступу до ринків, зниження адміністративного навантаження та надання консультацій з питань управління. Такі заходи можуть допомогти підприємствам вижити та продовжувати свою інноваційну діяльність навіть у воєнний період.

Подальша цифровізація публічного управління та інтеграція у міжнародні цифрові системи, зокрема в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу, дасть змогу підвищити інноваційну безпеку окремих підприємств та країни загалом шляхом:

- зменшення бюрократії та оптимізації адміністративних процесів шляхом впровадження електронних сервісів та систем онлайн-взаємодії між органами влади та підприємствами;

- підвищення доступності та якості послуг для бізнесу за допомогою цифрових інструментів;

- забезпечення ефективнішого моніторингу та аналізу даних для прийняття обґрунтованих рішень в управлінні підприємствами та державою;

- підвищення рівня кібербезпеки шляхом використання сучасних технологій та стандартів захисту даних;

- стимулювання інновацій та розвитку цифрових технологій в економіці шляхом сприяння співпраці між секторами та країнами;

- забезпечення прозорості та відкритості у взаємодії між підприємствами та державними структурами;

- підвищення конкурентоспроможності національної економіки через використання сучасних цифрових інструментів та технологій.

Цифрова трансформація є необхідним кроком для забезпечення конкурентоспроможності та ефективності підприємств. Однак, разом з цими перевагами приходить і збільшення ризиків у сфері кібербезпеки. Розробка і впровадження стратегій управління дозволить підприємствам ефективно контролювати та мінімізувати ризики, пов'язані з цифровою трансформацією. Важливо враховувати потенційні загрози та вживати відповідні заходи для їх запобігання з використанням новітніх технологій у сфері кібербезпеки, таких як штучний інтелект, машинне навчання та аналітика даних, які можуть значно полегшити процеси виявлення та врегулювання потенційних загроз. Тому потрібно розробити систему управління ризиками цифрової трансформації публічного управління.

Висновки

За результатами проведеного дослідження було доведено, що головним фактором який здійснює вплив на інноваційну безпеку підприємства є цифрова трансформація публічного управління. Цифрова трансформація публічного управління сприяє підвищенню рівня інноваційної безпеки підприємств. Це пояснюється тим, що цифрові технології значно покращують доступність та надійність обміну інформацією між підприємствами та органами публічного управління. Вони сприяють вчасному та ефективному реагуванню на зміни в економічному середовищі, а також дозволяють впроваджувати нові технології та розробляти інноваційні рішення з більшою швидкістю та ефективністю. Успішне впровадження цифрових ініціатив у сфері публічного управління дозволить підприємствам ефективно реагувати на виклики та гарантувати безпеку даних та процесів у майбутньому. Цифрова трансформація повинна стати потужним інструментом для забезпечення інноваційної безпеки України. Важливим кроком на шляху до європейської інтеграції та розвитку української економіки є інтеграція в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу, яку ми очікуємо в найближчій перспективі. Перспективами подальшого дослідження буде аналізування проблеми мінімізації ризиків публічного управління, які виникають в процесі цифрової трансформації.

Література

1. Водянка Л.Д., Стахова Н.П. Цифровізація як сучасний фактор розвитку інтелектуального бізнесу. Ефективна економіка. 2023. №7. URL: https://www.nayka.com.ua/ index.php/ee/article/view/1864/1881 (дата звернення: 01.02.2024).

2. Демчишак Н.Б., Глутковський М.О. Розвиток цифрової економіки в Україні: концептуальні основи, пріоритети та роль інновацій. Інноваційна економіка. 2020. №5-6. С. 43-48.

3. ЄС розпочинає найбільший проєкт підтримки цифрової трансформації України із загальним бюджетом 17,4 млн. євро. Представництво Європейського Союзу в Україні. URL: https://www.eeas.europa.eu/ delegations/ukraine/єс-розпочинає-найбільший-проєкт-підтримки- цифрової-трансформації-україни-із-загальним-бюджетом-174_uk?s= (дата звернення: 25.02.2024).

4. Індекс цифрової трансформації регіонів України підсумки 2023 року. Міністерство цифрової трансформації України: офіційний сайт. URL: https://thedigital.gov.ua/storage/ uploads/files/page/community/reports/Індекс-цифрової-трансформацГї-регіонів-України-2023.pdf (дата звернення: 27.02.2024).

5. Інформаційні матеріали щодо стану інноваційної діяльності. Міністерство економіки України: офіційний сайт. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Print?lang=uk- UA&id=69b9a9bf-5fbc-4035-8c0f-ac26b853c0eb (дата звернення: 28.02.2024).

6. Кобзев І.В., Косенко В.В., Мельников О.Ф. Цифрова трансформація публічного управління. Research and Innovation: Со^вгвпсв proceedings. Yunona Publishing, New York, USA, 2021. С. 145-152. '

7. Краус К.М., Краус Н.М., Манжура О.В. Технологічний спосіб виробництва індустріального та постіндустріального суспільства: цифрова трансформація та інноваційна модернізація. European scientific journal of Economic andFinancial innovation. 2022. №1. С. 58-73.

8. Мінцифра, Мінекономіки й Офіс з розвитку підприємництва та експорту домовилися з міжнародними партнерами про програми підтримки бізнесу у 2024 році. Міністерство цифрової трансформації України: офіційний сайт. URL: https://thedigital.gov.ua/ news/mintsifra-minekonomiki-y-ofis-z-rozvitku-pidpriemnitstva-ta-eksportu-domovilisya-z- mizhnarodmmi-partnerami-pro-programi-pidtrimki-biznesu-u-2024-rotsi (дата звернення: 26.02.2024).

9. Міщенко В.І. Стратегічне управління процесами цифрової трансформації економіки. Економіка України. 2022. № 1. С. 67-81.

10. Новицька М.В. Порівняльний аналіз визначень терміну "цифрова економіка". Економіка і організація управління. 2022. №2. С. 183-189.

11. Пігарєв Ю.Б., Костенюк Н.І. Діджиталізація публічного управління як чинник цифрової трансформації України. Актуальні проблеми державного управління. 2021. №2. С. 92-96.

12. Савченко О.С. Систематизація наукових підходів до поняття "цифровізація у публічному управлінні". Держава та регіони. 2022. №2. С. 72-76.

13. Скорик О.О., Рябоконь Н.П. Цифрова трансформація моделі публічного управління: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. №7. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1704 (дата звернення: 30.01.2024).

14. Франко Л.С. Роль цифрової трансформації інновацій у підвищенні конкурентоспроможності України: сучасний стан та перспективи. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 42. URL:https://www.economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/ 1636/1573 (дата звернення: 30.01.2024).

15. Цифрова трансформація економіки України в умовах війни. Січень 2024 року. Національний інститут стратегічних досліджень: офіційний сайт. URL: https://www.niss.gov.ua/ news/komentari-ekspertiv/tsyfrova-transformatsiya-ekonomiky-ukrayiny-v-umovakh-viyny-sichen-2024 (дата звернення: 26.02.2024).

16. Череп А.В., Воронкова В.Г., Череп О.Г. Цифрова трансформація суспільства як необхідна умова його інноваційного розвитку. Право та інновації. 2022. №2. С. 68-73.

17. Як міністерство цифрової трансформації України готується до євроінтеграції. Реформа державного управління. URL: https://par.in.ua/information/publications/274 (дата звернення: 25.02.2024).

18. Global Innovation Index 2023 Innovation in the face of uncertainty. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo-pub-2000-2023-en-main-report-global-innovation- index-2023-16th-edition.pdf (дата звернення: 27.02.2024).

19. References:

20. Vodianka L.D., Stakhova N.P. (2023). Tsyfrovizatsiia yak suchasnyi faktor rozvytku intelektualnoho biznesu [Digitalisation as a modern factor in the development of smart business]. Efficient economy, 7. Retrieved February 1, 2024 from https://www.nayka.com.ua/ index.php/ee/ article/view/1864/1881 [in Ukrainian].

21. Demchyshak N.B., Hlutkovskyi M.O. (2020). Rozvytok tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini: kontseptualni osnovy, priorytety ta rol innovatsii [Development of the digital economy in Ukraine: conceptual framework, priorities and the role of innovation]. Innovative economy, 5-6, 43-48 [in Ukrainian].

22. IeS rozpochynaie naibilshyi proiekt pidtrymky tsyfrovoi transformatsii Ukrainy iz zahalnym biudzhetom 17,4 mln. Yevro [The EU launches the largest project to support Ukraine's digital transformation with a total budget of €17.4 million]. Delegation of the European Union to Ukraine. Retrieved February 25, 2024 from https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/єс- розпочинає-найбільший-проєкт-підтримки-цифрової-трансформації-україни-із-загальним- бюджетом-174_uk?s= [in Ukrainian].

23. Indeks tsyfrovoi transformatsii rehioniv Ukrainy pidsumky 2023 roku [Digital Transformation Index of Ukraine's Regions 2023 results]. Ministry of Digital Transformation of Ukraine: official website. Retrieved February 27, 2024 from https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/ community/reports/Індекс-цифрової-трансформації-регіонів-України-2023.pdf [in Ukrainian].

24. Informatsiini materialy shchodo stanu innovatsiinoi diialnosti [Information materials on the state of innovation activity]. Ministry of Economy of Ukraine: official website. Retrieved February 28, 2024 from https://www.me.gov.ua/Documents/Print?lang=uk-UA&id=69b9a9bf- 5fbc-4035-8c0f-ac26b853c0eb [in Ukrainian].

25. Kobzev I.V., Kosenko V.V., Melnykov O.F. (2021). Tsyfrova transformatsiia publichnoho upravlinnia [Digital transformation of public administration]. Research and Innovation: Соп-ferenceproceedings. Yunona Publishing, New York, USA, 145-152 [in Ukrainian].

26. Kraus K.M., Kraus N.M., Manzhura O.V. (2022). Tekhnolohichnyi sposib vyrobnytstva industrialnoho ta postindustrialnoho suspilstva: tsyfrova transformatsiia ta innovatsiina modernizatsiia [The technological mode of production of industrial and post-industrial society: digital transformation and innovative modernisation]. European scientific journal of Economic and Financial innovation, 1, 58-73 [in Ukrainian].

27. Mintsyfra, Minekonomiky y Ofis z rozvytku pidpryiemnytstva ta eksportu domovylysia z mizhnarodnymy partneramy pro prohramy pidtrymky biznesu u 2024 rotsi [The Ministry of Digital Transformation, the Ministry of Economy and the Office for Entrepreneurship and Export Development agree with international partners on business support programmes in 2024]. Ministry of Digital Transformation of Ukraine: official website. Retrieved February 26, 2024 from https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-minekonomiki-y-ofis-z-rozvitku-pidpriemnitstva-ta-eksportu- domovilisya-z-mizhnarodnimi-partnerami-pro-programi-pidtrimki-biznesu-u-2024-rotsi [in Ukrainian].

28. Mishchenko V.I. (2022). Stratehichne upravlinnia protsesamy tsyfrovoi transformatsii ekonomiky [Strategic management of the digital transformation of the economy], 1, 67-81 [in Ukrainian].

29. Novytska M.V. (2022). Porivnialnyi analiz vyznachen terminu "tsyfrova ekonomika" [Comparative analysis of definitions of the term "digital economy"]. Economics and management organization, 2, 183-189 [in Ukrainian].

30. Pihariev Yu.B., Kosteniuk N.I. (2021). Didzhytalizatsiia publichnoho upravlinnia yak chynnyk tsyfrovoi transformatsii Ukrainy [Digitalisation of public administration as a factor in Ukraine's digital transformation]. Current issues of public administration, 2, 92-96 [in Ukrainian].

31. Savchenko O.S. (2022). Systematyzatsiia naukovykh pidkhodiv do poniattia "tsyfrovizatsiia u publichnomu upravlinni" [Systematisation of scientific approaches to the concept of "digitalisation in public administration"]. State and regions, 2, 72-76 [in Ukrainian].

32. Skoryk O.O., Riabokon N.P. (2020). Tsyfrova transformatsiia modeli publichnoho upravlinnia: zarubizhnyi dosvid ta vitchyzniani realii [Digital transformation of the public administration model: foreign experience and domestic realities]. Public administration: improvement and development, 7. Retrieved January 30, 2024 from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1& z=1704 [in Ukrainian].

33. Franko L.S. (2022). Rol tsyfrovoi transformatsii innovatsii u pidvyshchenni konku- rentospromozhnosti Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy [The Role of Digital Transformation of Innovations in Enhancing Ukraine's Competitiveness: Current Status and Prospects]. Economy and society, 42. Retrieved January 30, 2024 from https://www.economyandsociety.in.ua/ index.php/journal/article/view/ 1636/1573 [in Ukrainian].

34. Tsyfrova transformatsiia ekonomiky Ukrainy v umovakh viiny. Sichen 2024 roku [Digital transformation of Ukraine's economy in times of war. January 2024]. National Institute for Strategic Studies: official website. Retrieved February 26, 2024 from https://www.niss.gov.ua/ news/komentari-ekspertiv/tsyfrova-transformatsiya-ekonomiky-ukrayiny-v-umovakh-viyny-sichen-2024 [in Ukrainian].

35. Cherep A.V., Voronkova V.H., Cherep O.H. (2022). Tsyfrova transformatsiia suspilstva yak neobkhidna umova yoho innovatsiinoho rozvytku [Digital transformation of society as a prerequisite for its innovative development]. Law and innovation, 2, 68-73 [in Ukrainian].

36. Iak ministerstvo tsyfrovoi transformatsii Ukrainy hotuietsia do yevrointehratsii [How Ukraine's Ministry of Digital Transformation is preparing for European integration]. Public administration reform. Retrieved February 25, 2024 from https://par.in.ua/information/ publications/274 [in Ukrainian].

37. Global Innovation Index 2023 Innovation in the face of uncertainty. Retrieved February 27, 2024 from https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo-pub-2000-2023-en-main-report-global- innovation-index-2023-16th-edition.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru