Система суб’єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи

Салманов О.В. Харківський національний університет внутрішніх справ

Вступ

Процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, неможливо розглядати у відриві від з'ясування кола суб'єктів провадження таких дій і їх основних повноважень. У зв'язку з чим маємо ціль, яка полягає у визначенні поняття та системи суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи.

У кримінальній процесуальній науці використовують терміни «учасник кримінального процесу (кримінального провадження)» та «суб'єкт кримінального процесу (кримінального провадження)». Проте, як слушно відзначає В.В. Косов, указані терміни не є тотожними. Вчений пропонує учасниками кримінального процесу вважати осіб, які ведуть кримінальний процес, осіб, які обстоюють власні інтереси, та осіб, які сприяють кримінальному судочинству і не мають власного інтересу у справі, а під суб'єктами кримінального процесу розуміти державні органи та службових осіб, які ведуть кримінальний процес або осіб, що мають власну зацікавленість у ході кримінального провадження, вступають між собою в процесуальні правовідносини, набуваючи відповідних прав і виконуючи певні обов'язки на підставі норм кримінально-процесуального законодавства [1, C.20; 2, С.9]. Виходячи з наведених положень, можна дійти висновку, що суб'єктами провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, є особи, які на підставі та в порядку, визначеним кримінальним процесуальним законодавством України, вступають в процесуальні правовідносини у зв'язку з проведенням сукупності пізнавальних і пошукових дій, пов'язаних із проникненням у житло чи інше володіння особи, задля отримання та перевірки доказів та інформації про них.

Виклад основного матеріалу

Вважаємо, що здійснювати систематизацію суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, доречно за таким критерієм як функції, які вони виконують. Вказана риса є важливою у визначенні обсягу повноважень такого суб'єкта, адже, як цілком слушно підкреслює В. Вапнярчук, серед характерних ознак суб'єктів кримінального провадження (своєрідна мета, завдання, функції, права та обов'язки) найбільш проблемним є визначення саме кримінально-процесуальної функції, яка здійснюється вказаними суб'єктами [3, С.161].

Більше того, саме кримінальні процесуальні функції визначають основні напрями процесуальної діяльності, які, в свою чергу, об'єднують різних учасників судочинства в окремі групи; визначають зміст їх правового статусу; розмежовують у процесуальній діяльності суперечливі інтереси й направляють їх на досягнення загальних цілей і завдань кримінального судочинства [4, С.103]. Причому варто відзначити, що основні функції (функції обвинувачення, функції захисту, функція здійснення правосуддя, функція сприяння здійсненню правосуддя) як суб'єктів кримінального провадження взагалі, так і суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, можуть деталізуватися в залежності від їх ролі в конкретному випадку.

Тож за вказаним критерієм пропонуємо виокремлювати наступних суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи:

- тих, які ініціюють проведення слідчої (розшукової) дії, пов'язаної з проникненням у житло чи інше володіння особи (слідчий, дізнавач, прокурор, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження);

- тих, які безпосередньо проводять слідчу (розшукову) дію, що обмежує недоторканність житла чи іншого володіння особи (слідчий, дізнавач, прокурор, оперативні підрозділи);

- тих, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення слідчої (розшукової) дії, що обмежує недоторканність житла чи іншого володіння особи (прокурор);

- тих, що здійснюють судовий контроль за проведенням слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи (слідчий суддя);

- тих, що сприяють провадженню слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи (спеціаліст, перекладач, свідок).

Також в якості критерію для систематизації суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, поряд із їх функціями варто виокремлювати процесуальний інтерес. Він може бути або публічного, або особистого характеру, а відтак і суб'єктів слід виділяти тих, діяльність яких спрямована на захист публічних інтересів і які в силу своїх службових обов'язків зобов'язані виконувати певні процесуальні дії та приймати офіційно-владні рішення, й тих, які в кримінальному провадженні захищають свій особистий (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий та ін.) та чужий особистий інтерес (захисник, представник потерпілого, представник цивільного позивача та ін.) [3, С.161; 5, С.162]. Відповідно за таким критерієм варто розрізняти суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, які здійснюють захист публічних інтересів (слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, оперативні підрозділи) чи захищають особистий інтерес (особа, чиї права обмежуються в результаті провадження слідчих (розшукових) дій, пов'язаних з проникненням в житло чи інше володіння особи; захисник; законний представник підозрюваного, обвинуваченого; законний представник потерпілого; законний представник цивільного позивача; представник потерпілого; представник цивільного позивача, цивільного відповідача; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження).

Зупинимося детальніше на характеристиці окремих суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 234 КПК України «у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням». Щодо проведення огляду житла чи іншого володіння особи та слідчого експерименту, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, то вони, виходячи з положень ч. 2 ст. 237 і ч. 5 ст. 240 КПК України, також ініціатива або за слідчим, або за прокурором. З приводу ініціювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, то відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України «рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, має право прийняти виключно прокурор» [7].

Більше того, в Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні зазначається, що: «рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові (п. 2.1.); у разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням (п. 2.3.1)» [8]. Якщо вести мову про ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, під час досудового розслідування кримінальних проступків, то згідно зі ст. 300 КПК України «... дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу...» [7]. Відповідно в таких випадках суб'єктом, який ініціював питання про провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, буде дізнавач.

З приводу суб'єктів безпосереднього проведення слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, то:1) відповідно до ст. ст. 233, 234, 237, 240, 300 КПК України слідчі (розшукові) дії, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи (обшук, огляд, слідчий експеримент), вправі проводити слідчий, прокурор, дізнавач; 2) проводити негласні слідчі (розшукові) дії, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, має право «слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України; за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи (ч. 6 ст. 246 КПК України)» [6]. В Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні в п. 3.1 також вказується, що «слідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам» [7]. Уповноваженість вказаних суб'єктів безпосередньо проводити слідчі (розшукові) дії, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, також закріплена в:

- п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, згідно з яким «прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений брати участь, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом»;

- п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України, згідно з яким «слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом»;

- п. 2 ч. 2 ст. 40¹ КПК України, згідно з яким «дізнавач уповноважений проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом»;

- ч. 1 ст. 41 КПК України, згідно з якою «оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Окрему увагу слід приділити повноваженням прокурора як суб'єкта провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, адже він у відповідності до: 1) п. 2 ч. 1 ст. 131¹ Конституції України «здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку» [8]; 2) ч. 2 ст. 36 КПК України «здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням». У рамках такої діяльності він уповноважений «доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання»; тощо.

Прокурор, здійснюючи повноваження в частині проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, як зазначає Р.Н. Гасанов, забезпечує своєчасне й оптимальне з точки зору додержання законів проведення комплексу необхідних слідчих (розшукових) дій задля швидкого, всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування кримінальних правопорушень; охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження під час проведення слідчих (розшукових) дій; запобігає порушенням закону при проведенні слідчих (розшукових) дій; виявляє, усуває порушення законів, допущених при проведенні слідчих (розшукових) дій; поновлює права і законні інтереси учасників кримінального провадження, необґрунтовано порушені (обмежені) при проведенні слідчих (розшукових) дій [9, C.16]. При цьому реалізація повноважень прокурором у частині проведення досліджуваної групи слідчих (розшукових) дій має наглядовий характер та охоплюється категорією «нагляд за додержанням законів», оскільки: процесуальне керівництво є формою нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 36 КПК); чинне законодавство України визначає прокуратуру як наглядову інстанцію, а не як орган досудового розслідування (ст. 216 КПК).

Характеризуючи суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, не можна оминути увагою питання про судовий контроль за проведенням таких дій. Як зазначає, В. Городовенко, з огляду на вимоги Конституції України і міжнародних документів у галузі захисту прав людини та кримінальної юстиції підвищується роль суду в механізмі охорони прав та законних інтересів особи, що можуть бути обмежені на досудових стадіях кримінального процесу [10, C.15]. У цьому контексті варто навести твердження В. Вапнярчука з приводу того, що судовий контроль на стадії досудового розслідування, який здійснюється слідчим суддею, спрямований не на вирішення питання про кримінальну відповідальність, а на створення умов для підготовки провадження судового розгляду і на захист у кримінальному процесі прав людини.

Однак, такі підготовчі судові дії є частиною всієї судової діяльності в конкретному кримінальному провадженні, які, як й інші її складові, спрямовані на вирішення головного питання кримінального процесу - питання про кримінальну відповідальність. І в цьому сенсі судовий контроль є елементом правосуддя. А те, що судовий орган починає свою роботу ще на стадії досудового розслідування, говорить лише про високий ступінь розвитку діяльності правосуддя та її системний характер [3, С.165]. Так, слідчий суддя в кримінальному провадженні згідно з положеннями ст.ст. 233235, 237, 240, 246-248, 250, 267, 271, 274 КПК України реалізує функцію здійснення судового контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина під час обмеження такого конституційного права як недоторканність житла чи іншого володіння особи в ході проведення слідчих (розшукових), у тому числі негласних, дій, що пов'язані з проникненням до житла чи іншого володіння особи.

Висновки

Отже, суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, слід визначити як осіб, які на підставі та в порядку, визначеним кримінальним процесуальним законодавством України, вступають в процесуальні правовідносини у зв'язку з проведенням сукупності пізнавальних і пошукових дій, пов'язаних із проникненням у житло чи інше володіння особи, задля отримання та перевірки доказів та інформації про них. Суб'єктів провадження слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканність житла чи іншого володіння особи, систематизовано за такими критеріями, як функції, які вони виконують, і їх процесуальний інтерес.

слідчий житло недоторканність

Список використаних джерел

1. Косов В.В. Суб'єкти судово-контрольного провадження на досудових стадіях кримінального процесу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2012. 20 с.

2. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: науково-практичний посібник. Київ: Атіка, 2009. 64 с.

3. Вапнярчук В. Суб'єкти кримінального процесуального доказування. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 1 (76). С. 160-168.

4. Смирнов А.В., Калиновский К.Б. Уголовный процесс: учебник для вузов / под общ. ред. А.В. Смирнова. 2-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2006. 699 с.

5. Лазарева В.А. Доказывание в уголовном процессе: учебно-практическое пособие. Москва: Высшее образование, 2009. 344 с.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України

7. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 // Законодавство України / Верховна Рада України.

8. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141.

9. Гасанов Р.Н. Здійснення повноважень прокурором в частині проведення слідчих (розшукових) дій: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2017. 24 c.

10. Городовенко В. Судовий контроль за проведенням слідчих (розшукових) і негласних слідчих дій. Слово Національної школи суддів України. 2013. № 1 (2). С. 15-20.

Размещено на Allbest.ru