Система нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству (мобінгу) в Національній поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству (мобінгу) в Національній поліції України

Сербин Руслан Андрійович доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, проректор, Національна академія внутрішніх справ, Корж-Ікаєва Таїсія Григорівна кандидат юридичних наук, доцент, начальник відділу організаційно-аналітичного забезпечення та контролю, Національна академія внутрішніх справ

Анотація

Протидія загальним негативним явищам, що в цілому не приносить користь суспільству та правовій системі України, завжди буде в центрі уваги. Акцентовано увагу, що з плином часу, все більше науковців, як і звісно законодавчий орган, звертають увагу на особливий різновид насильства, що може мати на перший погляд прихований характер, а саме психологічне насильство. Вся складність цього поняття полягає у його наслідках, що можуть проявлятися через певний проміжок часу, тобто після його фактичного застосування. З'ясовано, що активізація процесів протидії психологічному насильству (мобінгу) відбулася саме після 2022 року, коли було прийнято базовий нормативно-правовий акт, що спрямований на запобігання, протидію, а також на запровадження юридичної відповідальності за вчинення подібних діянь. Таким чином, вже більше року Україна має певні інструменти або механізми впливу на протидію психологічному насильству (мобінгу), що визначені на рівні законодавства.

Визначено, що система нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству в Національній поліції України - це сукупність низки нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів, що містять правові норми, в яких визначено загальні та/або особливі інструменти щодо протидії психологічному насильству (мобінгу) серед працівників, посадових та службових осіб всіх рівнів та підрозділів Національної поліції України. До основних нормативно-правових актів, можливо віднести Конституцію України, Закон України «Про Національну поліцію», Кодекс Законів про працю, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Ключові слова: насильство, мобінг, Національна поліція, правова норма, нормативно-правове забезпечення, адміністративна відповідальність.

Abstract

Regulatory and legal ensuring against psychological violence (mobing) in the National police of Ukraine

Serbyn Ruslan Andriyovych doctor of law, professor, honored lawyer of Ukraine, vice-rector, National Academy of Internal Affairs, Korzh-Ikaieva Taisia Hryhorivna candidate of legal sciences, associate professor, head of the department of analytical work and management organization, National Academy of Internal Affairs

Counteraction to general negative phenomena, which in general does not benefit society and the legal system of Ukraine, will always be in the center of attention. It is emphasized that over time, more and more scientists, as well as, of course, the legislative body, pay attention to a special type of violence that can have a hidden nature at first glance, namely psychological violence. The whole complexity of this concept lies in its consequences, which may appear after a certain period of time, that is, after its actual application.

It was found out that the intensification of the processes of combating psychological violence (mobbing) took place precisely after 2022, when the basic legal act aimed at prevention, countermeasures, as well as the introduction of legal responsibility for the commission of such acts was adopted. Thus, for more than a year, Ukraine has had certain tools or mechanisms of influence on countering psychological violence (mobbing), defined at the legislative level.

It was determined that the system of regulatory and legal support for countering psychological violence in the National Police of Ukraine is a set of a number of normative and sub-legal normative and legal acts containing legal norms, which define general and/or special tools for countering psychological violence (mobbing) among employees, officials and officials of all levels and divisions of the National Police of Ukraine. The main regulatory legal acts include the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On the National Police", the Code of Labor Laws, the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Prevention and Counteraction of Mobbing (bullying) ", the Law of Ukraine "On Principles of Prevention and Counteraction of Discrimination in Ukraine", etc. Among other things, the "Methodology for preventing and countering discrimination based on gender and sexual harassment at the workplace in the system bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine" adopted by the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is of great importance.

Keywords: violence, mobbing, National Police of Ukraine, legal norm, regulatory and legal support, administrative responsibility.

Постановка проблеми

Категорія насильства є складним поліфункціональним явищем, що застосовується в межах значної кількості сфер суспільних відносин. Власне, розуміння насильства досить довгий період часу сприймалося, звісно що, як поняття негативне і, як таке, що має фізичне вираження, тобто повинно виражатися у завданні шкоди, у вигляді різного роду тілесних ушкоджень. Проте, з плином часу, все більше науковців, як і звісно законодавчий орган, звертають увагу на особливий різновид насильства, що може мати на перший погляд прихований характер, а саме психологічне насильство. Вся складність цього поняття полягає у його наслідках, що можуть проявлятися через певний проміжок часу, тобто після його фактичного застосування.

Варто зауважити, що активізація процесів протидії психологічному насильству (мобінгу) відбулася саме після 2022 року, коли було прийнято базовий нормативно-правовий акт, що спрямований на запобігання, протидію, а також на запровадження юридичної відповідальності за вчинення подібних діянь. Таким чином, вже більше року Україна має певні інструменти або механізми впливу на протидію психологічному насильству, що визначені на рівні законодавства.

Щодо особливої групи суспільства, а саме органів Національної поліції України, то в першу чергу слід звернути увагу на те, що саме цей суб'єкт визначений на рівні законодавства, як уповноважений орган щодо запобігання та протидії психологічному насильству. Втім, що стосується самого нормативно-правового забезпечення психологічному насильству (мобінгу) в Національній поліції України, то можуть виникати певні питання, що й слугує предметом для більш здійснення більш детального дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій підтверджує актуальність обраної тематики. Так, особливості нормативно-правового забезпечення насильства (мобінгу) в межах своїх наукових досліджень здійснювали такі науковці, як: Л.П. Гаращенко, О.Л. Остапенко, Т.В. Красюк, Л.Ю. Тімофєєва, В.В. Гончарук, О.В. Тищенко, Т.В. Колєснік, А.І. Лагутіна, О.І. Сердюк та інші. Проте, невирішеним питанням залишається система нормативного правового забезпечення запобігання мобінгу в межах окремої категорії працівників - Національної поліції України.

Метою статті - є визначення основних аспектів системи нормативноправового забезпечення запобігання психологічному насильству в органах Національної поліції України.

Виклад основного матеріалу

В першу чергу зазначимо, що для української правової площини, проблема забезпечення прав працівників на гідне ставлення до них в процесі виконання своєї професійної, трудової діяльності, в тому числі й захисту від різного роду цькувань та протидії насильству в межах їхніх робочих місць є надто гострою та чутливою, що у свою чергу потребує усвідомленого опрацювання, а також нормативно-правового закріплення певних антимобінгових правових механізмів.

Варто погодитися з тим, що право на повагу честі та гідності людини, необхідно визначати, як таке: «що гарантоване державою та міжнародною спільнотою, що нерозривно пов'язані з особою носія. Вказане право - це конституційна цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їхньої сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав» [1, с. 36].

Основний Закон України - Конституція України у Розділі ІІ «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» визначила, групу правових норм, котрі зумовлюють заборону, що стосується посягань на конституційні права і свободи, а також рівність громадян (див. ст. 24 Конституції України), а також заборону втручатися в сімейне та особисте життя людини (див. ст. 32 Конституції України) [2].

Перші дослідження явища мобінгу (від англ. to mob - нападати, труїти) були здійснені вченим-етологом Конрадом Лоренцом (доктор медицини, один із основоположників етології, науки, про поведінку тварин). У своїй книзі «Агресія» (1966 р.). В цьому контексті він виявляв в першу чергу, мобінг, серед птахів та тварин, додаючи, що це є своєрідний інстинкт у боротьбі за виживання у цьому Світі. За його переконаннями, люди можуть бути схильними саме до таких імпульсів в силу своєї природи, проте на відміну від тварин та птахів наділені інтелектом і можуть тримати такі імпульси під своїм раціональним контролем [3, с.248]. Пізніше а саме, у 70-х роках ХХ ст., швед Петер-Пауль Хайнеманн, який працював шкільним лікарем, написав книгу «Мобінг. Групове насильство серед дітей і дорослих», матеріалом для якої стали його спостереження за школярами. На думку цього шведського дослідника, стало можливим сприймати даний термін в контексті позначення феномену нападу групи людей чи окремої особи, котрі своєю поведінкою порушили всі соціальні та моральні норми. У сучасному значенні термін «мобінг» був вперше використаний шведським лікарем і психологом Хайнцем Лейманом у своїй монографії «Мобінг, переслідування на роботі» у кінці 70-х років ХХ століття [4, с. 72].

Таким чином, можливо аргументовано вважати, що поняття психологічного насильства (мобінгу) має давню історію і є суто негативним явищем, що потребувало і потребує наразі належної системи нормативно-правового забезпечення.

Усталене розуміння системи нормативно-правового забезпечення будь-якої галузі чи правового інституту, в нашому дослідженні - це протидія психологічному насильству в Національній поліції України зводиться переважно до низки нормативно-правових та підзаконних нормативно- правових актів, що містять правові норми, в яких визначено загальні та/або особливі інструменти, якими регулюється така галузь чи правовий інститут. Саме в такому контексті й будемо розглядати систему нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству в Національній поліції України. При цьому, необхідно розуміти, що такий інститут може включати в себе включати, як основні нормативні акти, якими визначено загальне нормативно-правове забезпечення протидії психологічному насильству (мобінгу) так і особливі, переважно підзаконні нормативно-правові акти, що визначають особливості протидії мобінгу саме в органах Національної поліції України.

Власне, для початку маємо згадати про ті основні міжнародні нормативно-правові акти, що є частиною українського законодавства та містять в собі правові норми, котрі стосуються загальної системи запобігання психологічному насильству (мобінгу). Так, Загальна декларація прав людини у ст. 5 проголошує, що «ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання» [5]. Така позиція закріплена і в положеннях Хартії Європейського Союзу про основоположні права: «...кожен робітник має право на умови праці, які поважають його здоров'я, безпеку та гідність» [6]. Також, в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, в ч. 3 ст. 26 визначено, що «В цьому відношенні всякого роду дискримінація повинна бути заборонена законом, і закон повинен гарантувати всім особам рівний і ефективний захист проти дискримінації за будь-якою ознакою, як-от: раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні чи інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інші обставини» [7]. Власне в цьому документі, визначено основний, але не виключний перелік ознак, відповідно до яких може здійснюватися дискримінація особи, що можливо розуміти й в контексті співробітників Національної поліції України. Таким чином, дискримінація в колективі може відбуватися за ознаками, що відрізняють одну особу від іншої або групи осіб, та може стати підставою для психологічного цькування, насильства з боку останніх. Цей міжнародний документ засуджує такі дії та закликає до заборони такого роду дій на рівні національного законодавства.

Важливою складовою частиною щодо запобігання насильству, що вчиняється шляхом як булінгу, так і мобінгу (цькування), є нормативно- правова база країн Європейського Союзу і національного законодавства України [8, с. 125].

Принагідно зауважимо, що в 2022 році Україна отримала офіційний статус держави кандидата в члени європейської спільноти - Європейського Союзу, у зв'язку з чим наша держава має виконати низку вимог щодо приведення свого законодавства до законодавства Європейського Союзу, в тому числі й того, що стосується запобігання мобінгу. Саме тому, виділимо деякі Директиви Європейського Союзу з окресленої тематики. Так, у Директиві № № 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі, проголошено, що: «Працедавець зобов'язаний забезпечувати безпеку та охорону здоров'я працівників у кожному пов'язаному з роботою аспекті» [9]. Директива Європейського Союзу № 2000/78/ЄС встановлює рівність поводження у сфері праці та зайнятості, визначаючи поведінку з метою створення ворожої, образливої обстановки, яка принижує гідність людини, або як переслідування працівника, що прирівнюється до дискримінації трудових прав. Крім того, відповідно до статті 26 Європейської соціальної хартії, держави взяли на себе зобов'язання сприяти запобіганню систематичним непорядним або явно негативним та образливим діям щодо окремих працівників на робочому місці або у зв'язку з виконанням роботи і вживати всіх відповідних заходів для захисту працівників від такої поведінки роботодавців [10].

Щодо основних нормативно-правових актів, які входять до системи нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству (мобінгу) в Національній поліції України, то слід зазначити, що український законодавець в нормативному форматі вивів боротьбу з мобінгом на офційний рівень прийнявши Закон України від 16.11.2022 р. № 2759-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» (далі - Закон № 2759-ІХ) [11]. Відповідно до цього Закону, мобінг це: «систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність» [11].

Крім того, найближчим до поняття мобінгу як психологічного знущання - є поняття утисків, що міститься в Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери [12].

Враховуючи ухвалення Закону №2759-ІХ було прийнято також Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення мобінгу та відповідні санкції за його вчинення [13].

Так, відповідно до статті 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення «вчинення мобінгу (цькування) працівника - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п'ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин» [14].

Можемо погодитися певною мірою з позицією Остапенко Л. О., який зауважує, що саме на фоні Українського національного підйому у дерадянізації як самої України, так і відходу від по-факту скопійованого російського законодавства, ми отримали шанс належним чином застосувати правові можливості в нашій державі. Так, як зазначалось вище, в Україні дано зелене світло антимобінговому законодавству, однак, окрім Управління Державної служби з питань праці, поки що відсутні окремі спеціалізовані структури, які б здійснювали захист від мобінгу, так як сьогодні є гостра практична необхідність [15, с. 190].

Важливим у цьому контексті є те, що після прийняття зазначеного Закону № 2759-ІХ, Управлінням запобігання корупції Національної поліції України було надіслано Лист № 835/47-2-2022 від 28.12.2022 р. щодо недопущення у підпорядкованих підрозділах «мобінгу» (цькування), аналізуючи який можливо припустити, що він має більшою мірою рекомендаційний характер та роз'яснює положення прийнятого Закону, тому зараховувати цей Лист до системи нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству (мобінгу) в Національній поліції України немає сенсу [16].

Крім того, за інформацією з відкритих джерел Департамент головної інспекції Національної поліції України повідомив про те, що наразі (станом на березень 2023 року) немає потреби у приведені нормативно-правових актів з питань діяльності Національної поліції у відповідність до Закону №2759-IX.

Можемо також згадати в межах цього дослідження й про прийняту Міністерством внутрішніх справ України “Методику запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням на робочому місці в органах системи Міністерства внутрішніх справ України”, що, власне, також стосується й Національної поліції та якою визначено особливості запобігання різного роду дискримінації, в тому числі й психологічного насильства [17]. Таким чином, система нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству (мобінгу) в Національній поліції України, перебуває ще на стадії свого становлення, зважаючи на те, що основний законодавчий акт, яким було визначено основи запобігання мобінгу було прийнято в кінці 2022 року.

правовий психологічний насильство мобінг поліція

Висновки

Отже, система нормативно-правового забезпечення протидії психологічному насильству в Національній поліції України - це сукупність низки нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів, що містять правові норми, в яких визначено загальні та/або особливі інструменти щодо протидії психологічному насильству (мобінгу) серед працівників, посадових та службових осіб всіх рівнів та підрозділів Національної поліції України. Серед основних нормативно-правових актів, можливо виділити: Конституцію України, Закон України “Про національну поліцію”, Кодекс Законів про працю, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» тощо. При цьому, з'ясовано, що важливе значення для досліджуваної системи має прийнята Міністерством внутрішніх справ України «Методика запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням на робочому місці в органах системи Міністерства внутрішніх справ України».

Література

1. Ковальова, М. Адміністративна відповідальність за мобінг: перспективи внесення змін до законодавства України. Актуальні проблеми правознавства. 2020. Вип. 4. С. 35-42.

2. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254/96-ВР.

3. Тімофєєва Л.Ю. Мобінг у контексті євроінтеграційної кримінально-правової політики. Держава та регіони. Серія: Право. 2019. № 3 (65). С. 247-252.

4. Правові проблеми трудового та пенсійного законодавства України в контексті євроінтеграції. монографія. за ред. Н.М. Хуторян, Я.В. Сімутіна, М.М. Шумило та ін. відповід. ред. Н.М. Хуторян. Київ: Ніка-Центр, 2017. 256 с.

5. Загальна декларація прав людини Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року.

6. Хартія основних прав Європейського Союзу (переклад А. Пендак). Ніццький договір та розширення Європейського Союзу. Київ. 2001. 124 с.

7. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права: ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73.

8. Остапенко О. Булінг і мобінг (цькування) як різновиди насильницьких посягань на фізичну особу. Volume 10, Number 4 (40), 2023 124-133.

9. Директива Ради № 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 р. про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі.

10. Директива Європейського Союзу № 2000/78/ЄС від 27.10.2000 р. про встановлення загальних рамок для однакового ставлення в сфері зайнятості та професійної діяльності.

11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню): Закон України від 16.11.2022 р. № 2759-ІХ. Відомості Верховної Ради України. 2022.

12. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5207-VI.

13. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці: Закон України від 01 грудня 2022 року № 2806-ІХ.

14. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон від 07.12.1984 р. No 8073-X. Відомості Верховної Ради України. № 51. Ст. 1122

15. Остапенко Л.О. Окремі аспекти законодавства України про мобінг. Юридичний електронний журнал. №1.2023. С. 189-191

16. Лист Управління запобігання корупції Національної поліції України “Щодо недопущення у підпорядкованих підрозділах «мобінгу» (цькування)” № 835/47-2-2022 від 28.12.2022.

17. Методика запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням на робочому місці в органах системи Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх вправ України Управління моніторингу дотримання прав людини. 2023

References

1. Kovaljova M. (2020). Administratyvna vidpovidaljnistj za mobingh: perspektyvy vnesennja zmin do zakonodavstva Ukrajiny. Aktualjni problemy pravoznavstva, 4, 35-42.

2. Konstytucija Ukrajiny: Zakon Ukrajiny vid 28.06.1996 r. № 254/96-VR.

3. Timofjejeva L.Ju. (2019). Mobingh u konteksti jevrointeghracijnoji kryminaljno-pravovoji polityky. Derzhava ta reghiony. Serija: Pravo, 3 (65), 247-252.

4. Khutorjan N.M., Simutina Ja.V., Shumylo M.M. (Eds.). (2017). Pravovi problemy trudovogho ta pensijnogho zakonodavstva Ukrajiny v konteksti jevrointeghraciji. Kyjiv: Nika-Centr.

5. Zaghaljna deklaracija prav ljudyny Pryjnjata i progholoshena rezoljucijeju 217 A (III) Gheneraljnoji Asambleji OON vid 10 ghrudnja 1948 roku.

6. Pendak, A. (Translator). (2001). Khartija osnovnykh prav Jevropejsjkogho Sojuzu. Kyjiv.

7. Mizhnarodnyj pakt pro ghromadjansjki ta politychni prava: ratyfikovano Ukazom Prezydiji Verkhovnoji Rady Ukrajinsjkoji RSR № 2l48-VIII (2148-08) vid 19.10.73.

8. Ostapenko O. (2023). Bulingh i mobingh (cjkuvannja) jak riznovydy nasyljnycjkykh posjaghanj na fizychnu osobu. Jurydychnyj elektronnyj zhurnal, 10 (4), 124-133.

9. Dyrektyva Rady № 89/391/JeES vid 12.06.1989 r. pro zaprovadzhennja zakhodiv, poklykanykh zaokhochuvaty do pokrashhennja bezpeky ta okhorony zdorov'ja pracivnykiv na roboti.

10. Dyrektyva Jevropejsjkogho Sojuzu № 2000/78/JeS vid 27.10.2000 r. pro vstanovlennja zaghaljnykh ramok dlja odnakovogho stavlennja v sferi zajnjatosti ta profesijnoji dijaljnosti.

11. Pro vnesennja zmin do dejakykh zakonodavchykh aktiv Ukrajiny shhodo zapobighannja ta protydiji mobinghu (cjkuvannju): Zakon Ukrajiny vid 16.11.2022 p. № 2759-IKh. Vidomosti Verkhovnoji Rady Ukrajiny, 2022.

12. Pro zasady zapobighannja ta protydiji dyskryminaciji v Ukrajini: Zakon Ukrajiny vid 06.09.2012 № 5207-Vi.

13. Pro vnesennja zmin do Kodeksu Ukrajiny pro administratyvni pravoporushennja shhodo protydiji porushennju prav u sferi praci: Zakon Ukrajiny vid 01 ghrudnja 2022 roku № 2806-IKh.

14. Kodeks Ukrajiny pro administratyvni pravoporushennja: Zakon vid 07.12.1984 r. № 8073-X. Vidomosti Verkhovnoji Rady Ukrajiny. No 51. St. 1122

15. Ostapenko, L.O. (2023). Okremi aspekty zakonodavstva Ukrajiny pro mobingh. Jurydychnyj elektronnyj zhurnal, 1, 189-191.

16. Upravlinnja zapobighannja korupciji Nacionaljnoji policiji Ukrajiny. (2022). Lyst “Shhodo nedopushhennja u pidporjadkovanykh pidrozdilakh «mobinghu» (cjkuvannja)” № 835/47-2-2022 vid 28.12.2022.

17. Ministerstvo vnutrishnikh vprav Ukrajiny. (2023). Metodyka zapobighannja ta protydiji dyskryminaciji za oznakoju stati ta seksualjnym domaghannjam na robochomu misci v orghanakh systemy Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrajiny. Ministerstvo vnutrishnikh vprav Ukrajiny Upravlinnja monitorynghu dotrymannja prav ljudyny.

Размещено на Allbest.ru