Геостратегічне планування в контексті фактора перспективи країни. Приклад Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Геостратегічне планування в контексті фактора перспективи країни. Приклад Німеччини

Бондар Володимир Тимофійович доктор філософії, доцент кафедри економіки, підприємництва, менеджменту економічного факультету, Київський міжнародний університет

Анотація

Статтю присвячено дослідженню сучасних геостратегічних сценаріїв в експертному безпековому середовищі Німеччини щодо прогнозування й нейтралізації викликів перед системою національної і колективної безпеки країн-членів НАТО з урахуванням імовірного військового нападу РФ. Вивчення профільного звіту Центра безпеки та оборони при Німецькій раді з міжнародних відносин під назвою «Запобігання наступній війні. Німеччина і НАТО змагаються з часом» супроводжувалося співставленням з основними положеннями і принципами прийнятої німецьким урядом Стратегії «Міцність. Стійкість. Сталість. Інтегрована безпека для Німеччини», рамкового документа ЄС «Стратегічний компас безпеки і оборони», а також з врахуванням ключових підсумків самітів в Мадриді, Вільнюсі.

За мету поставлено визначити основу й компоненти геостратегічних сценаріїв вдосконалення системи колективної та національної безпеки на прикладі підходів Німеччини.

Показано основну формулу експертного бачення щодо вдосконалення системи національної і наднаціональної безпеки, розглянуто компоненти її ядра. Акцентовано на співмірності цих складових, що, як передбачається, повинні стати основою розбудови системи тотальної оборони, місці й ролі громадянського суспільства, загальнодержавній політиці регулювання публічної сфери. Висловлено припущення щодо мотиваційного чинника прийняття державно-управлінських рішень - осмислення німецькою владою фактора перспективи країни як інформаційної цілі гібридної війни.

Проаналізовано п'ять сценарних підходів та додаткові стратегії, які, на думку авторів Звіту, сприятимуть посиленню системи колективної й національної безпеки в глобальному і регіональному вимірі передусім у прямому протистоянні військовій агресії з боку РФ. Представлено порівняння переваг та недоліків їх реалізації, часовий діапазон.

Зроблено висновки про зміну упродовж 2023 року концептуальних підходів німецької влади в питаннях зміцнення безпекового сектора спільними зусиллями з країнами НАТО упродовж наступного десятиліття. Окремим аспектом виділено перспективи залучення України до реалізації стратегій, імплементації позитивного досвіду Німеччини в вітчизняній сфері національної безпеки, побудові системи тотальної оборони за активізації громадянського суспільства.

Ключові слова: державне управління, фактор перспективи, тотальна оборона, національна безпека, стійкість.

Abstract

Geo-strategic planning in the context of the country perspective factor. The example of Germany

Bondar Volodymyr Tymophiiovych Doctor of philosophy, associate professor at the Department of economics, management, business, Faculty of Economics, Kyiv International University

The article is devoted to the study of modern geostrategic scenarios in the expert security environment of Germany regarding the forecasting and neutralization of challenges to the system of national and collective security of NATO member countries, taking into account a possible military attack by the rf. Study of profile report of the Center for Security and Defense at the German Council on Foreign Relations entitled «Preventing the Next War. Germany and NATO Are in a Race Against Time” was accompanied by a comparison with the major provisions and principles of adopted by the German government Strategy «Robust. Resilient. Sustainable. Integrated Security for Germany», the framework document of the European Union «A Strategic Compass for Security and Defence», as well as taking into account the key results of the summits in Madrid, Vilnius.

The goal is to determine the basis and components of geostrategic scenarios for improving the system of collective and national security on the example of German approaches.

The main formula of the expert vision on improving the system of national and supranational security is shown, the components of its core are considered. Emphasis is placed on the proportionality of these components, which, as it is assumed, should become the ground of the development of the system of total defense, the place and role of civil society, the national policy of regulation of the public sphere. Assumptions are made regarding the motivational factor for making State-management decisions - the understanding by the German authorities of the factor of the country's perspective as an informational goal of the hybrid war.

Five scenario approaches and additional strategies have been analyzed, which, according to the authors of the Report, will contribute to the strengthening of the system of collective and national security in the global and regional dimensions, primarily in the direct confrontation of military aggression by the rf. A comparison of the advantages and disadvantages of their implementation, time range, is presented.

Conclusions were made about the change in 2023 of the conceptual approaches of the German authorities in matters of strengthening the security sector through joint efforts with NATO countries over the next decade. As a separate aspect, the prospects of Ukraine's inclusion in the implementation of strategies, the introducing of Germany's positive experience in the domestic sphere of national security, the construction of a total defense system with the activation of civil society are highlighted.

Keywords: public administration, perspective factor, total defense, national security, resilience.

Постановка проблеми

В експертному середовищі Німеччини сформувався підхід окреслений Центром безпеки та оборони афілійованого з Німецькою радою з міжнародних відносин (German Council on Foreign Relations) про те, що важливо спільно з НАТО забезпечити збройним силам необхідні умови для стримування й, у разі необхідності, протистояння військовій агресії з боку РФ. У Звіті Ради «Запобігання наступній війні. Німеччина і НАТО змагаються з часом» (2023 р.) актуалізуються чотири тези: 1) надійно можна вплинути лише на власну здатність стримувати або захищатися враховуючи чи почне РФ війну проти Заходу, чи ні; 2) є шість років оптимального часу щоб дати відсіч, протягом якого РФ може відновити власний військовий потенціал, а понад цей термін - ризик війни зростатиме; 3) реалізація невідкладних геостратегічних сценаріїв зменшуватиме політичні та економічні ризики; 4) потреба Німеччини в кількісному стрибку [1].

Розвинуто положення прийнятого німецьким урядом програмного документа Стратегія «Міцність. Стійкість. Сталість. Інтегрована безпека для Німеччини» (2023 р.) [2], у руслі імплементації принципів забезпечення колективної безпеки країнами ЄС зафіксованих в «Стратегічному компасі безпеки і оборони» (2022 р.) [3] - «діяти», «убезпечувати», «інвестувати», «співпрацювати з партнерами». Головні акценти в Звіті на трьох компонентах розбудови системи тотальної оборони. Поряд з розгортанням безпекового й оборонного сектору, модернізації економічного потенціалу за рахунок інноваційного розвитку, окремим вектором увага на забезпечення стійкості громадянського суспільства та вдосконалення мобілізаційної складової.

Вочевидь, складність багатозначного процесу геостратегічного планування одночасно в рамках системи державного управління окремої країни, загальноєвропейського політичного й економічного інституту, євроатлантичного оборонного блоку, множинності взаємозв'язків між об'єктами публічного управління вимагає всебічності державно-управлінських рішень. Втім комплексний підхід, готовність німецької влади спираючись на вже реалізовані заходи, актуальні теоретичні напрацювання і геостратегічне прогнозування, додають високої імовірності необхідного результату в визначеному часовому діапазоні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових працях з актуальних проблем державного управління в Україні в контексті забезпечення національної безпеки відзначаємо роботи О. Бодрука, В. Горбуліна, Р. Марутян, М. Орел, Г Ситника, Л. Шипілової й ін. Серед зарубіжних дослідників увагу привертають праці С. Хеллмондса, К. Меллінга, Н. Рейнолдса, Дж. Уотлінга, С. Франка, Т. Шюца, М. Штюрмера та інших.

Проте незавершеною частиною проблеми залишається наукове обґрунтування стратегічних аспектів, захист населення, подолання викликів перед глобальною і регіональною архітектурою колективної безпеки.

Мета статті - визначити основу й компоненти геостратегічних сценаріїв вдосконалення системи колективної та національної безпеки на прикладі підходів Німеччини.

Виклад основного матеріалу

Спираючись на принципи розбудови системи національної безпеки закладені в Стратегії німецького уряду - захист миру й свободи; відстоювання загальнолюдських цінностей; розвиток німецької національної стратегічної культури [4], у Звіті представлено геостратегічні сценарні підходи залучення країн-членів НАТО до вдосконалення наднаціональної системи безпеки згідно з формулою: «Тотальна оборона, це воєнний потенціал без агресивної мотивації». В основі її ядра - «Тотальна оборона / воєнний потенціал», три співмірних компоненти: військова здатність; економічний потенціал; стійкість [1]. Часовий діапазон визначено на підставі спільної оцінки експертів та спеціальних служб, що РФ наважиться атакувати НАТО після відновлення російських збройних сил (далі - ЗС) упродовж від 6 до 10 років. Припинення інтенсивних військових дій в Україні означатиме початок цього відліку, переорієнтування великою мірою промислового комплексу країни-агресорки на відновлення власного військового потенціалу.

На наш погляд, комплексний підхід німецької влади з розбудови безпекового сектору на демократичних засадах, вдосконалення громадської сфери, формування стратегічного характеру національної культури в поєднанні з геостратегічним експертним мисленням можна оцінити як необхідна складова більш складної за ієрархією основи глобальної і регіональної безпекової архітектури. Втім, потребується інституціалізація сценарних підходів на рівні державної політики Німеччини поряд з їх підтримкою та впровадженням стейкхолдерами військово-політичного блоку.

Інтерпретуючи поняття кожного із компонентів, автори Звіту визнають залежність військової здатності від організаційної і матеріальної складової, штатного комплектування збройних сил. Завданням економічного потенціалу повинно стати передусім забезпечення озброєнням й військовим обладнанням, сервісними послугами враховуючи, що під час бойових дій високої інтенсивності запит військових перевищуватиме можливості та інноваційний потенціал промисловості в мирний час. Стійкість - готовність громадянського суспільства робити свій внесок не зважаючи на втрати або наслідки від збройного конфлікту. Цей феномен розуміється як: психологічна та фізична здатність населення підтримувати моральний дух і соціальну згуртованість; можливість забезпечувати охорону інфраструктурних об'єктів (транспорт, енергетика, цифрові мережі, заклади охорони громадського здоров'я); спроможність формувати і демонструвати публічно громадську думку й позицію з вірою в успіх та подолання будь-яких випробувань.

На нашу думку, смислове наповнення ядра, з одного боку, є наслідком підсумків самітів Організації Північноатлантичного договору в Мадриді (2022 р.) й Вільнюсі (2023 р.). По-перше, декларуванням про впровадження «Нової моделі НАТО», що передбачає утримання 300 тисяч військових у високій готовності. По-друге, відповідно до регіональних планів оборони закріпленням за кожним членом альянсу окремої території. А з другого - усвідомленням німецькою владою фактору перспективи країни внаслідок військової агресії РФ проти України, довготривалої кампанії дезінформації прокремлівських акторів в європейському, зокрема німецькому публічному, інформаційному і медіа просторі. Того, що Німеччина або вже набула ознак об'єктності як країна інформаційної цілі в гібридній війні, або її статус знаходиться на стадії трансформації від спостерігача гібридного протистояння до перетворення на його повноцінний об'єкт.

Стисло, аналіз п'яти сценарних підходів розподілених на стратегії безпеки і ризиків для НАТО та країн-членів, їх переваги й недоліки, оцінювання ризику від початку РФ війни проти Організації продемонстровано в порівняльній Таблиці.

В незалежності від того, який сценарій або їх комбінація отримає подальший розвиток за рішенням країн-членів НАТО, на переконання авторів Звіту існує необхідність у додаткових стратегіях для Організації, включно з залученням України до їх реалізації.

Перша стратегія «Використання часу» передбачає надання значної підтримки ЗС України для нанесення поразки РФ на захоплених територіях поки тривають інтенсивні військові дії. Політичним аспектом повинен стати публічний прояв позиції НАТО щодо поразки РФ, що повинно призвести до перегляду країно-агресоркою своєї стратегії. Поряд з цим, слід зберігати баланс між підтримкою України та збереженням власного військового й оборонного потенціалу. Друга - «Інтегрування України в Європейський безпековий сектор», акцентує на невідкладних заходах з планування та імплементації інтегрування України в безпековий, оборонний і військовий блок Заходу. Послідуючі приєднання країни до ЄС та НАТО зміцнюватимуть ці зв'язки. У третій, «Встановлення більш збалансованих відносин з США», у зв'язку з побоюваннями щодо скорочення Північноатлантичним стейкхолдером оборонних витрат, а також очікуваннями останнього на зростання самосвідомості й політичної рішучості європейських партнерів по блоку, декларується, що час для такого підходу настав. Четверта стратегія «Перешкоджання російському виробництву» визнає необхідність продовження санкційної політики з розширенням переліку товарів заборонених до експорту в РФ.

Таблиця