Національна поліція України у справах про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією: судова практика

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ'ЯЗАНИХ З КОРУПЦІЄЮ: СУДОВА ПРАКТИКА

Драган Олена Василівна, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики, Київський університет інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», Заслужений юрист України, м.Київ

Анотація

Відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією» Національна поліція України є одним із спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції. У даній статті розглядаються питання щодо компетенції Національної поліції у сфері протидії корупційним правопорушенням.

Автором статті вказується на те, що під час збройних конфліктів, особливо коли нації борються за своє виживання, питання боротьби з корупцією зазнає певної депріоритизації. Водночас, потреба в жорстких антикорупційних заходах в умовах війни лише зростає, адже українська система боротьби з корупцією вже зіткається з низкою нових викликів, які є результатом значного надходження до України матеріальної та фінансової міжнародної підтримки для гуманітарних цілей і для відбудови країни.

Одним із напрямків розвитку правової системи України є посилення захисту прав і свобод особи в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення. На цьому шляху послідовно удосконалюються форми і методи діяльності органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляд, утверджуються демократичні стандарти, набуває визначеності судова практика та формується соціальний досвід.

У статті робиться аналіз правового статусу Національної поліції України, а також наводяться нормативно-правові акти, які регламентують діяльність поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.

Вказується також на те, що одним із напрямків розвитку правової системи України є посилення захисту прав і свобод особи в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення. На цьому шляху послідовно удосконалюються форми і методи діяльності органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляд, набуває визначеності судова практика та формується соціальний досвід.

Зазначається, що нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність Національної поліції України у даній сфері, крім Законів, постанов Кабінету Міністрів України, є накази голови Національної поліції України. В цих наказах безпосередньо визначаються структурні підрозділи поліції, які займаються питаннями протидії корупційним правопорушенням.

За результатами аналізу судових рішень, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що судами повертаються без розгляду протоколи про вчинення корупційних правопорушень з причин, що їх складено неуповноваженими на їх складання працівниками Національної поліції України.

Робиться висновок про те, що з метою вирішення усіх питань при розгляді справ даної категорії в суді, працівники поліції можуть надавати до суду накази, інші нормативні документи, які регламентують їх повноваження.

Ключові слова: правовий статус, правове регулювання, державна служба, адміністративно-правове регулювання діяльності поліції, накази, Національна поліція, повноваження, суб'єкти у сфері протидії корупції, судова практика, докази, принципи права.

National Police of Ukraine in cases of administrative offences related to corruption: court practice

Abstract

In accordance with the Law of Ukraine "On Combating Corruption", the National Police of Ukraine is one of the specially authorised entities in the field of combating corruption. The author of the article points out that during armed conflicts, especially when nations are fighting for their survival, the issue of fighting corruption is somewhat deprioritised. At the same time, the need for tough anti-corruption measures in times of war is only growing, as the Ukrainian anti¬corruption system is already facing a number of new challenges as a result of the significant flow of material and financial international support to Ukraine for humanitarian and reconstruction purposes.

One of the directions of development of the legal system of Ukraine is to strengthen the protection of individual rights and freedoms in the area of administrative offences. On this path, the forms and methods of activity of the bodies authorised to draw up protocols on administrative offences and consider them are being consistently improved, democratic standards are being established, judicial practice is becoming more certain and social experience is being formed.

The article analyses the legal status of the National Police of Ukraine and provides the legal acts regulating the activities of the police in drawing up protocols on administrative offences related to corruption. It is also pointed out that one of the directions of development of the legal system of Ukraine is to strengthen the protection of human rights and freedoms in the field of consideration of cases on administrative offences. On this way, the forms and methods of activity of the bodies authorised to draw up reports on administrative offences and consider them are being consistently improved, judicial practice is gaining certainty and social experience is being formed.

It is noted that the regulatory legal acts governing the activities of the National Police of Ukraine in this area, in addition to laws and resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, are orders of the Head of the National Police of Ukraine. These orders directly define the structural units of the police dealing with issues of combating corruption offences.

Based on the analysis of court decisions available in the Unified State Register of Court Decisions, it was found that courts return protocols on corruption offences without consideration because they were drawn up by unauthorised officers of the National Police of Ukraine. It is concluded that in order to resolve all issues in court when considering cases of this category, police officers may submit orders and other regulatory documents regulating their powers to the court.

Keywords: legal status, legal regulation, civil service, administrative and legal regulation of police activity, orders, National Police, powers, subjects in the field of combating corruption, judicial practice, evidence, principles of law.

Постановка проблеми

В Україні 24 лютого 2022 року Указом Президента України, схваленим Верховною Радою України, введено воєнний стан, умови якого визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» [1] та деякими іншими законодавчими актами. Під час збройних конфліктів, особливо коли нації борються за своє виживання, питання боротьби з корупцією зазнає певної депріоритизації (словник іншомовних слів: пріоритет (від лат. prior - старший): переважне, провідне значення когось, чогось; перевага над ким-, чим-небудь; Префікс «де» у іншомовних словах вказує на віддалення, видалення, виділення, скасування, припинення, тощо [2].

Очевидно, що наразі усі людські та матеріальні ресурси зосереджені на захисті країни, а надважливими у такі часи є лише досягнення військових у захисті країни. Водночас, потреба в жорстких антикорупційних заходах в умовах війни лише зростає, адже українська система боротьби з корупцією вже зіткається з низкою нових викликів, які є результатом значного надходження до України матеріальної та фінансової міжнародної підтримки для гуманітарних цілей і для відбудови країни [3]. Дослідження, результати якого опубліковано в журналі «.Academic Journal of Interdisciplinary Studies», засвідчило, що амбіції державних службовців швидко збагатитися, їх низька самооцінка, психологічна залежність, відчуття безкарності є основними психологічними аспектами підштовхування людей до корупції в Україні [4].

Одним із напрямків розвитку правової системи України є посилення захисту прав і свобод особи в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення. На цьому шляху послідовно удосконалюються форми і методи діяльності органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляд, утверджуються демократичні стандарти, набуває визначеності судова практика та формується соціальний досвід.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вирішенню організаційно-правових проблем корупційної злочинності, вдосконаленню вітчизняного антикорупційного законодавства присвячено праці багатьох науковців, зокрема В.Б. Аве'рянова, Ю.В. Бауліна, О.М. Бандурки, О.М. Джужі, А.Т. Комзюка, О.М. Литвинова, І.О. Лугового, М.І. Мельника, та інших. Разом з тим, зміни у законодавстві та наявна судова практика потребують подальшого розгляду даного питання.

Метою статті є аналіз судової практики та нормативно-правового регулювання повноважень Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на його розгляд справи судом, встановленим законом [5]. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) [6]. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган/ посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи [6]. Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, уповноважену складати відповідний протокол. Разом з тим, Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують визнання недопустимими доказів, добутими не уповноваженими особами, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відповідне клопотання. Згідно ст. 252 КУпАП орган/ посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю [6].

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Тож враховуючи викладені приписи діючого законодавства можемо зробити висновок: усі докази вини особи у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, слід визнавати недопутимими з підстав їх здобуття не на підставі та не в межах повноважень особи, яка складала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією [9].

Конституційний Суд України 20.11.2011 року в рішенні по справі №12-рп/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом", наголосив «...визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі»[9].

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом України «Про Національну поліцію» [5]. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Законом України «Про Національну поліцію» та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

На працівників поліції (поліцейських і державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Державні службовці, які проходять службу у правоохоронному органі, незалежно від його правового статусу наділені загальними правами та обов'язками, а також на них поширюються усі заборони відповідно до Закону України «Про державну службу». Крім загальних прав, державні службовці правоохоронних органів наділені правами, передбаченими посадовими інструкціями та положеннями, відповідними професійно-кваліфікаційних характеристик.

Державні службовці правоохоронних органів мають право користуватись правами і свободами, гарантованими громадянам України Конституцією і законами України. Основні права і свободи людини й громадянина, закріплені у Конституції України, не підлягають обмеженню»[10].

Законом України «Про запобігання корупції» Національну поліцію України визначено одним із спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції [11].

Наказом Голови Нацполіції України № 661 від 16.09.2022 «Про деякі питання діяльності спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції в системі Національної поліції України» в системі Національної поліції визначено 5 структурних підрозділів поліції - Департаментів та управлінь, які є відповідальними за виконання законодавства України у сфері протидії корупції. Протоколи про вчинення адміністративних корупційних правопорушень мають право складати працівники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення, Департамент стратегічних розслідувань є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. Відповідно до пункту 3 розділу II Положення до основних завдань Департаменту стратегічних розслідувань належить, зокрема, протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

Департамент стратегічних розслідувань відповідно до підпунктів 25-27 пункту 1 розділу III Положення, з метою реалізації зазначеного вище завдання здійснює, зокрема: моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону №1700-VII; збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язаних з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.

На офіційному сайті Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України розміщено інформацію щодо кількості складених працівниками Департаменту протоколів про порушення антикорупційного законодавства за 2021 рік. Так, упродовж 2021 року поліцейські склали та направили до суду щодо посадовців та службовців 13 557 тисяч протоколів про порушення антикорупційного законодавства. Серед порушників -- чиновники обласних та районних адміністрацій, облміськрайрад, центральних органів виконавчої влади, судових органів та правоохоронних підрозділів. Так, до прикладу, щодо працівників суду складено 466 протоколів, а посадових осіб районних, міських та обласних рад - 1705. Більшість адміністративних протоколів співробітники Департаменту та його теруправлінь склали за порушення суб'єктами декларування вимог фінансового контролю та вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів [9].

Разом з тим, судами іноді повертаються протоколи у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, без розгляду, оскільки складаються, на думку суду, неуповноваженими на то законом особами. Так, однією з підстав повернення протоколів, складених органами Національної поліції, стало відсутність повноважень, на думку суду, у органів Національної поліції України на проведення перевірок та складання протоколів про адміністративні правопорушення, які пов'язані з корупцією, за фактами порушень вимог фінансового контролю.

Постановами Веселинівського районного суду (Миколаївська область) від 04.09.2018 до підрозділу Національної поліції України в області повернуто на дооформлення протоколи відносно В. та К. за ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП. Мотивуючи свою позицію, суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питання запобігання корупції (судові справи № 472/776/18, № 472/771/18).

Вказана позиція суду є помилковою, оскільки особи притягувались до відповідальності за порушення строків подання декларацій та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Суд не врахував, що у зазначених випадках відповідальним підрозділом Національної поліції України в області не здійснювалась перевірка достовірності й повноти відомостей, зазначених суб'єктами декларування у декларації, а лише доводилась несвоєчасність дій осіб щодо подачі декларації та повідомлення про суттєві зміни. Обидва протоколи були повторно скеровані до суду, де надалі розглянуті.

Аналіз рішень Європейського суду з прав людини, практики національних судів (справи №№ 816/2042/18, 815/5299/18), положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та відомчих інструкцій, якими регламентована діяльність структурних підрозділів Національної поліції України дозволяють зробити висновок, що уповноваженими особами Національної поліції України протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складаються в установленому законом порядку, та відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376. Так, пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцію покладено обов'язок вживати заходи з метою виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень. Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2018 №877, Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань. Зібрані уповноваженими особами Національної поліції України у справах цієї категорії докази є належними, допустимими, та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

поліція протокол правопорушення корупція

Висновки

Боротьба проти корупції в Україні в умовах воєнного стану вимагає належного законодавчого забезпечення. Відповідно до Закону України « Про боротьбу з корупцією» Національна поліція України є одним із спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

З метою запобігання прийняття судами рішень щодо повернення протоколів без розгляду з причин відсутності у працівників Національної поліції України повноважень на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, вважаємо за доцільне долучати до матеріалів документи (відомчі накази, витяги з наказу про призначення особи на посаду, тощо), які підтверджують компетенцію працівників поліції та відповідні нормативні документи.

Література:

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 року №389-УШ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 28, ст. 250).

2. Словник іншомовних слів: URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/ book/sis.pl.

3. Драган О.В. Посилення відповідальності за незаконне збагачення під час дії воєнного стану в Україні /Драган О.В., Козачина С. С.// XXXI Міжнародна науково-практична конференція «Modern innovations and promising ways of development of culture and science», 09-12 серпня 2022 року, Бостон, США: матеріали XXX1 Міжнародної науково- практична конференції, 2022, С. 96-101.

4. Dragan O. Psychological Aspects of Corruption in Public Administration: Case-Study of Ukraine /Dragan O, Ganna S.Yermakova, Andrii M. Chvaliuk, Oleg G. Kurchin, Oleg V. Karagodin// Vol. 9 No. 6 (2020): November 2020, с. 264-278.

5. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. URL: https:// www.echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_UKR.pdf.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X. URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10.

7. Р. Кравець. Чи можуть протоколи Нацполиції бути доказом корупції: аналіз законодавства.

8. Рішення Конституційного Суду України по справі № 12-рп/2011 від 20.11.2011 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710- 11#Text .

9. Драган О.В. Докази у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Національна парадигма правового розвитку сучасної України: збірник тез Всеукраїнського науково-практичного юридичного форуму (Дніпро, 18 травня 2023 р.). Дніпро: Ліра, 2023. С.78-82. https://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/2023/materiali%20konf/

10. Біла-Тіунова Л. Р. Науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу». Одеса : Фенікс, 2020. с. 118.

11. Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII. ВВР України. 2014. № 49 (05.12.2014). Ст. 2056.

References:

1. Zakon Ukrainy Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu : pryinityi 12 trav. 2015 r. No 389-VIII [On the Legal Regime of Martial Law: Law of Ukraine from May 12 2015 No 389-VIII]. (2015, March 12). Verkhovna Rada Ukrainy - Verkhovna Rada of Ukraine. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/ laws/show/389-19#Text. [in Ukrainian].

2. Dictionary of foreign language words: Retrieved from https://www.jnsm.com.ua/cgi- bin/u/ book/sis.pl. [in Ukrainian].

3. Dragan, O.V. (2022). Strengthening liability for illicit enrichment during martial law in Ukraine [Strengthening liability for illicit enrichment during martial law in Ukraine]/ Dragan O.V., Kozachyna S.S. Proceedings XXXI International Scientific and Practical Conference "Modern innovations and promising ways of development of culture and science", 09-12 August Proceedings from the XXX1 International Scientific and Practical Conference (p.p. 96-101). Boston, USA.

4. Dragan O. (2020). Psychological Aspects of Corruption in Public Administration: Case-Study of Ukraine / Dragan O, Ganna S.Yermakova, Andrii M. Chvaliuk, Oleg G. Kurchin, Oleg V. Karagodin// Vol. 9 No. 6/ (p.p. 264-278).

5. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_UKR.pdf

6. Code of Ukraine on Administrative Offences [The Code of Administrative Offences] (1984, December) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

7. Kravets R. (2023). Can the protocols of the National Police be evidence of corruption: analysis of legislation [Can the protocols of the National Police be evidence of corruption: analysis of legislation] Retrieved from https://protocol.ua/ua/mogut_li_protokoli_natspolitsii_bit_ dokazatelstvom_korruptsii_analiz_zakonodatelstva//2023/ [in Ukrainian].

8. Decision of the Constitutional Court of Ukraine in case No. 12 rp/2011 of 20.11.2011. Retrieved from : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710- 11#Text .

9. Dragan O.V. (2023). Evidence in cases of administrative offences related to corruption. National paradigm of legal development of modern Ukraine: collection of abstracts of the All- Ukrainian Scientific and Practical Legal Forum (Dnipro, 18 May 2023). Dnipro: Lyra, 2023. p.p.78-82.. https://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/2023/materiali%20konf/[in Ukrainian].

10. Scientific and practical commentary on the Law of Ukraine "On Civil Service"(2020). Odesa: Phoenix,p. 118. [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy On Prevention of Corruption: pryiniatyi 14 okt. 2014 roku № 1700-VII [Law of Ukraine On innovative activity from October 14 2014 № 1700-VII]. Verkhovna Rada of Ukraine. 2014. № 49 /Art. 2056. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru