Прикладні проблеми комунікації суду з учасниками справи (цивільне судочинство), зумовлені воєнним станом в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Стрийська районна державна (військова) адміністрація Львівської області, Стрий

Прикладні проблеми комунікації суду з учасниками справи (цивільне судочинство), зумовлені воєнним станом в Україні

Угриновська Оксана Іванівна

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри цивільного права та процесу

Козак Ірина Андріївна

магістр права, головний спеціаліст відділу

з питань правового забезпечення,

запобігання та виявлення корупції

Анотація

Статтю присвячено проблемам, з якими стикаються учасники судового процесу при забезпеченні повідомлення сторін про розгляд справи, наявність судового рішення, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, систематизація законодавства та пошук вирішення вказаних проблем.

Констатовано, що війна в Україні активізувала питання запровадження дистанційних форм роботи суду, переходу на електронну форму судочинства. Наголошено, що хоча дистанційної форми судочинства чинним ЦПК України не передбачено, все більше судів у своїй діяльності користуються електронними засобами, тобто судова система наразі стала більш гнучкою й діджиталізованою.

З-поміж основних проблем комунікації з судами виокремлено відсутність на офіційних сайтах інформації про місцезнаходження судів і їх адрес, окрім електронних, що хоча і є необхідною мірою під час воєнного стану, але також може ускладнити доступ до правосуддя.

Аналізом чинного законодавства та судової практики встановлено, що в умовах воєнного стану суди можуть застосовувати передбачені законом засоби комунікації з учасниками справи в такій послідовності: 1) комунікація через офіційну електронну адресу або через Електронний кабінет (за умови їх наявності); 2) надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення (якщо така адреса відсутня); 3) комунікація за допомогою інших засобів зв'язку, зокрема й мобільного, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, в тому числі й на особисту електронну адресу, якщо учасник зазначив її у заяві (скарзі).

Ключові слова: цивільне судочинство, учасники судового процесу, інші учасники, учасники справи, позивач, відповідач, судове засідання, судове рішення, електронна форма судочинства, відеоконференція, воєнний стан.

Uhrynovska Oksana Ivanivna Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, associate professor of the Department of Civil law and procedure, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Kozak Iryna Andriivna Master of Laws, Chief Specialist of the Department for Legal Support, Prevention, and Detection of Corruption, Stryi District State (Military) Administration of Lviv region, Stryi

Example problems of the court's communication with the participants of the case (civil jurisdiction) due to the marital state in Ukraine

Abstract

The article is devoted to the problems faced by the participants in the legal process when providing notification of the parties about the case, the availability of a court decision, conducting a court session in the video conference mode, systematizing the legislation and finding a solution to the specified problems.

It ^ established that the war in Ukraine intensified the issue of the introduction of remote forms of court work, the transition to an electronic form of judicial proceedings. It ^ emphasized that although the current CPC of Ukraine does not provide for a remote form of judicial proceedings, more and more courts use electronic means in their activities, that is, the judicial system has now become more flexible and digitized.

Among the main problems of communication with courts, the lack of information on the location of courts and their addresses on official websites, except for electronic ones, is highlighted, which, although it is a necessary measure during martial law, can also complicate access to justice.

The analysis of current legislation and court practice established that in martial law conditions, courts can use the means of communication provided by law with the participants in the case in the following sequence: 1) communication through an official email address or through an electronic cabinet (provided they are available); 2) sending by registered mail with notification of delivery (if such address is not available); 3) communication using other means of communication, in particular, a mobile phone, which ensure the recording of a message or call, including to a personal e-mail address, if the participant specified it in the application (complaint).

Keywords: civil proceedings, participants in the legal process, other participants, participants in the case, plaintiff, defendant, court session, court decision, electronic form of court proceedings, video conference, martial law.

Постановка проблеми

судочинство воєнний стан

Російська агресія проти України, що розпочалася 19 лютого 2014 року та переросла 24 лютого 2022 року в повномасштабне збройне вторгнення в Україну, супроводжується вчиненням найтяжчих міжнародних злочинів і по сьогоднішній день вносить свої корективи як у життя кожного українця, так і в функціонування механізмів держави загалом. Не виключенням стала й українська судова система, яка гідно тримає удар і продовжує ефективно відправляти правосуддя.

Україна ще до війни мала певні труднощі в забезпеченні сталого функціонування судових органів та дотримання всіх засад судочинства, а в розпал війни ця ситуація тільки погіршилася. Низка проблем, з якими стикнулись суди, як от: втрата матеріалів справ, фізичне знищення судових установ, евакуація суддів до інших регіонів, постійні обстріли населених пунктів, однозначно вплинули на роботу судових органів.

Відповідно до офіційної статистики Міністерства соціальної політики України, кількість зареєстрованих у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб становить майже 5 мільйонів осіб станом на вересень 2023 року, тож забезпечення доступу до правосуддя насамперед повинне стосуватися громадян, які зараз покладаються лише на захист держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Тому одним із важливих та актуальних питань сьогодення є проблематика комунікації між учасниками справи та судом, зважаючи на зміни, в умовах правового режиму воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання повідомлення сторін про час та місце розгляду справи в умовах воєнного стану неодноразово досліджувалось вітчизняними науковцями. Зокрема, опубліковані статті О. Угриновської, яка звернула увагу на зміни до цивільного процесуального законодавства України у зв'язку з військовою агресією російської федерації та перспективи його подальшої трансформації в умовах війни.

Також опубліковані статті Д. Луспеника, М. Мухи, І. Волкової, монографічні праці Н. Сакари та ін.

Попри те, що Україна майже два роки перебуває в режимі воєнного стану, більше 9 років триває війна на сході України, у Цивільний процесуальний кодекс України так і не було внесено змін, які б стосувалися здійснення судової влади в умовах правового режиму воєнного стану. Точкові зміни, які вносяться нормативно-правовими актами, чи регулюються роз'ясненнями, рішеннями судових органів не в змозі достатньою мірою врегулювати проблеми, що виникають при забезпеченні доступу до правосуддя.

Об'єктом дослідження є правовідносини, які виникають у зв'язку із реалізацією судом принципу відкритості судового процесу, зокрема, повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, наявність судового рішення у справі; правом учасника справи брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Метою даної статті є дослідження основних проблем, з якими стикаються учасники судового процесу при забезпеченні повідомлення сторін про розгляд справи, наявність судового рішення, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, систематизація законодавства та пошук вирішення вказаних проблем.

Методи дослідження

При написанні цієї статті використано такі методи: а) логіко-юридичний метод (застосовано під час проведення аналізу та вивчення об'єкта дослідження); б) евристичний метод (застосовано при пошуку вирішення поставлених проблем дослідження); в) системний підхід (сприяв при дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними; г) метод аналізу та синтезу.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені, а частина друга статті 26 зазначеного Закону передбачає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється [2].

Згідно з даними Звіту про діяльність Державної судової адміністрації України за 2022 рік, станом на 1 січня 2023 року внаслідок постійних бомбардувань та обстрілів з артилерії й танків 109 приміщень 102 судових установ зазнали пошкоджень різного ступеня аж до повного руйнування та розкрадання майна.

Із вказаного 96 приміщень є судами (13 % від загальної кількості). Найбільше пошкоджено/зруйновано приміщень судових установ у Харківській (20 приміщень), Миколаївській (18 приміщень), Донецькій (15 приміщень) та Херсонській (14 приміщень) областях. 97 приміщень судових установ пошкоджено частково [5].

Та попри всі складнощі здійснення цивільного судочинства, для якнайшвидшого відновлення роботи судів та розгляду справи вживаються максимальні заходи.

Обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання є реалізацією одного з основних принципів (засад) цивільного судочинства - відкритості судового процесу.

У квітні 2022 року, законодавцем внесено зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , щодо інформування учасників справи, які опинилися на тимчасово окупованій території України. Так, згідно з ч. 1 ст. 12-1, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання» [3].

Тобто, для застосування цієї норми законодавцем визначено такі умови:

1) остання відома адреса знаходиться на тимчасово окупованій території. Але якщо пізніше сторона повідомила свою іншу адресу, то повідомлення слід здійснювати на неї;

2) зазначений порядок виклику та/або повідомлення застосовується лише у разі відсутності офіційної електронної адреси (відповідно до Положення про ЄСІТС офіційною електронною адресою є сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів);

3) ця норма поширюється на виклики або повідомлення про перше судове засідання. Що стосується всіх наступних судових засідань, то законодавець скоротив строк, у який має бути розміщене таке повідомлення, до десяти днів.

Дещо ускладненим є питання належного повідомлення учасників справ, які внаслідок війни залишили свої домівки, стали внутрішньо переміщеними особами, але при цьому не повідомили суд про нове місце свого проживання. У таких випадках суди застосовують усі можливі засоби комунікації з учасниками.

Зокрема, відповідно до ст. 128 ЦПК суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками- повідомленнями.

Разом з тим, положення ч. 1 ст. 131 ЦПК зобов'язують учасника повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження, а суд - використати всі передбачені тут засоби зв'язку для виклику або повідомлення учасників справи у певній послідовності. Тобто законодавець встановлює обов'язок учасників процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження під час провадження справи.

Також у ЦПК України є й інші положення, що передбачають порядок дій суду при повідомленні учасників справ. Зокрема, ч. 6 ст. 128 передбачає: «Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи». Тобто за умови наявності в учасника справи офіційної електронної адреси пріоритетним для суду має бути надсилання судових повісток саме за допомогою неї.

Частина 9 цієї ж статті передбачає, що у випадках термінової необхідності, передбачених ЦПК України, суд викликає або повідомляє учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. А ч. 11 передбачено порядок виклику відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересованої особи у справах про видачу обмежувального припису шляхом розміщення оголошення на офіційному веб- сайті судової влади України, з опублікуванням якого вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 13 ст. 128 ЦПК за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в ЄДРСР, в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС [1].

Отже, для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19. Якщо учасник надав суду електронну адресу..., зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення [6].

Хоча дистанційна форма судочинства не передбачена нормативними актами, ще з весни 2020 року у зв'язку з Covid-19 учасникам справи дозволено брати дистанційну участь у судовому процесі, зокрема звертатися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи, що регламентується у постанові КЦС ВС від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 [7].

Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою [1].

Крім цього, стаття визначає, що учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Разом з тим ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Проте, багато учасників справи зіштовхнулись з відсутністю в суді технічної можливості та вільних залів для проведення відеоконференцій, а багатьом суддям було важко адаптуватись до судових засідань онлайн та сприйняти це як ще одну можливість для здійснення правосуддя. Та з часом судова система стала більш гнучкою та діджиталізованою.

Під час воєнного стану активно застосовується участь сторони в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. При цьому, така можливість зараз залишається прив'язаною до карантину, який досі триває.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу у справі № 910/10006/19 (ухвала від 07.06.2022), зазначила, що з огляду на умови та обстановку, за яких має здійснюватися правосуддя і на необхідність дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності та відкритості судового процесу; змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції дасть змогу дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення означених засад судочинства та водночас гарантувати та не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров'ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України [9].

Тому, доцільно додати воєнний стан як ще одну підставу для проведення засідань онлайн або взагалі прибрати з норми умови про карантин та зробити відеоконференції повноцінною альтернативою звичайного засідання.

З огляду на те, що у багатьох судах не завжди наявна технічна можливість проводити судові засідання онлайн, відповідну інформацію слід заздалегідь уточнювати в суді. Не зважаючи на те, що чинними процесуальними кодексами встановлено обов'язок суду зазначити в ухвалі про відкриття провадження щодо технічної можливості проведення відеоконфе- ренцій, досить часто це не зазначається.

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник на панельних дискусіях VII Харківського міжнародного юридичного форуму зазначив, що в ухвалах про призначення справи до розгляду Верховний Суд нерідко роз'яснює можливість і переваги дистанційного розгляду справи, й порадив так вчиняти усім судам. Також він розповів, що Європейська комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), Верховний Суд, Вища рада правосуддя та Рада суддів України спільно розробляють Практичний посібник з проведення дистанційних судових розглядів в умовах війни [4].

Тобто, війна в Україні активізувала питання запровадження дистанційних форм роботи суду, переходу на електронну форму судочинства. І хоча дистанційної форми судочинства на сьогодні в ЦПК не передбачено, все більше судів в своїй діяльності користуються електронними засобами.

В умовах війни одним із проблемних питань є повідомлення учасників справи про розгляд справи. Щодо вручення судових рішень, то ст. 272 ЦПК визначено послідовність використання засобів зв'язку для вручення судового рішення. Так, ч. 3 цієї статті передбачено, що у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом, за наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня. Тобто за умови наявності офіційної електронної адреси пріоритетним є надсилання саме за допомогою неї.

Аналогічними є положення й ч. 5 ст. 272 ЦПК: «Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня» [1].

Згаданим вище Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено порядок інформування учасників справ на тимчасово окупованих територіях про ухвалення судового рішення та ознайомлення із його текстом. Частина 2 ст. 12-1 цього Закону передбачає: «Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення» [3].

В умовах воєнного стану відсутнє достатнє фінансування судів, тому слід використовувати усі можливості процесуального закону, які забезпечують належне повідомлення учасників справ. Зокрема, ч. 7 ст. 272 ЦПК передбачає, що вручення копії судового рішення представникові вважається її врученням й особі, яку він представляє.

Окрім цього, з початком роботи окремих модулів ЄСІТС учасники справи мають можливість отримувати інформацію про хід розгляду справи, подавати заяви, клопотання, знайомитись з наявними у матеріалах справи документами тощо, через підсистему «Електронний суд». Так, в ч. 7 ст. 14 ЦПК зазначається, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Однак в умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Особливості вручення судового рішення встановлені й законопроєктом № 8358 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді», яким передбачено, що у разі неможливості забезпечити вручення судового рішення в порядку ст. 272 ЦПК учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, такі учасники повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення на їх відомі засоби комунікації телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в ЄДРСР. За заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення воєнного чи надзвичайного стану [8].

ЄСПЛ вважає належним повідомлення учасників справи про ухвалене рішення, зроблене лише в електронній формі (в тому числі розміщення в мережі «Інтернет»), якщо викладення інформації в такий спосіб закріплене в законодавстві, послідовне, доступне для чималої кількості осіб і зрозуміле, тобто створює можливість для особи дізнатися про рішення, яке потенційно може впливати на її права. Водночас мають враховуватися конкретні обставини справи, що свідчать про відсутність доступу до комп'ютера чи мережі «Інтернет», про комп'ютерну неграмотність тощо.

Висновки

Незважаючи на досить низький рівень внесення змін у процесуальне законодавство з початку повномасштабного вторгнення, суди повинні використовувати наявні норми та вміти їх застосовувати в умовах воєнного стану, при цьому: 1) не порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого суду; 2) враховувати, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Якщо з 2014 року законодавець не вніс практично ніяких дієвих змін у процесуальні нормативно-правові акти, які б врегульовували питання здійснення правосуддя в умовах війни, то з початком повномасштабної агресії російської федерації ведеться активна робота по впровадженню змін в законодавство для забезпечення доступу до правосуддя.

Як свідчить практика національних та міжнародних судів, дистанційна участь в судовому процесі має певні переваги, хоча на сьогодні не у всіх споживачів суддівських послуг є базові умови, як от: підключення до Інтернету (особливо в окупованих, прифронтових територіях), безпека даних, доступ до комп'ютерів, веб-камер, мікрофонів, екранів, WI-FI тощо.

Під час воєнного стану активно застосовується участь сторони в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. При цьому, така можливість зараз залишається прив'язаною до карантину, який досі триває. Тому, доцільно додати воєнний стан як ще одну підставу для проведення засідань онлайн або взагалі прибрати з норми умови про карантин та зробити відеоконференції повноцінною альтернативою звичайного засідання.

З початку повномасштабного вторгнення забезпечити безперебійну роботу судів часто викликає труднощі через повітряні тривоги, перебої в електропостачанні, проблеми зі зв'язком та інтернетом, фізичне знищення будівель судів, часткова втрата справ та необхідність поновлення, переміщення сторін по справі та отримання ними довідок ВПО на нових місцях тощо. Серед основних проблем комунікації з судами, варто виділити: відсутність на офіційних сайтах інформації про місцезнаходження судів і їх адрес, окрім електронних, що хоча і є необхідною мірою під час воєнного стану, але також може ускладнити доступ до правосуддя.

Таким чином, на основі результатів аналізу чинного законодавства та судової практики доходимо висновку, що в умовах воєнного стану суди можуть застосовувати передбачені законом засоби комунікації з учасниками справи в такій послідовності: 1) спершу комунікуємо через офіційну електронну адресу або через Електронний кабінет (за умови їх наявності); 2) наступним кроком є надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення (якщо така адреса відсутня); 3) лише тоді комунікуємо за допомогою інших засобів зв'язку, зокрема й мобільного, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, в тому числі й на особисту електронну адресу, якщо учасник зазначив її у заяві (скарзі).

Література

1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 берез. 2004 р. № 1618-IV. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1618-15#Text.

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 трав. 2015 р. № 389-VIII (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

3. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15 квіт. 2014 р. № 1207-VII (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text.

4. Луспеник Д. Цивільний процес в умовах воєнного стану. VI Харківський міжнародний юридичний форум (Харків, 4 жовт. 2022 р.). URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_prezent/Prezent_Lyspenik_Civ_proces.pdf.

5. Звіт про роботу Державної судової адміністрації України за 2022 рік. URL: https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/ZVIT_DSA_UKRAYNA_2022_compressed%20(1)_compressed_compressed.pdf.

6. Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2022 р. у справі № 759/14068/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651330.

7. Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 травня 2022 р. у справі № 205/5252/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104282885.

8. Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді № 8358. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41130.

9. Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 07 черв. 2022 р. № 910/10006/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769579.

References

1. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Civil Procedure Code of Ukraine] vid 18 bereznia 2004 roku № 1618-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text [in Ukrainian].

2. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu [On the legal regime of the martial law]: Zakon Ukrainy vid 12 travnia 2015 roku № 389-VIII (zi zminamy). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text [in Ukrainian].

3. Pro zabezpechennia prav i svobod hromadian ta pravovyi rezhym na tymchasovo okupovanii terytorii Ukrainy [On ensuring the rights and freedoms of citizens and the legal regime in the temporarily occupied territory of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 15 kvitnia 2014 roku № 1207-VII (zi zminamy). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text [in Ukrainian].

5. Luspenyk, D. (2022). Tsyvilnyi protses v umovakh voiennoho stanu [Civil process under martial law]. VIKharkivskyi mizhnarodnyiyurydychnyi forum (Kharkiv, 4 zhovtnia 2022 roku). URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_prezent/ Prezent_Lyspenik_Civ_proces.pdf [in Ukrainian].

6. Zvit pro robotu Derzhavnoi sudovoi administratsii Ukrainy za 2022 rik [Report on the work of the State Judicial Administration of Ukraine for 2022]. URL: https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/ZVIT_DSA_UKRAYNA_2022_compressed%20(1)_compressed_compressed.pdf [in Ukrainian].

7. Postanova Kasatsiinoho tsyvilnoho sudu u skladi Verkhovnoho Sudu vid 30 lystopada 2022 roku u spravi № 759/14068/19 [Resolution of the Civil Court of Cassation as part of the Supreme Court dated November 30, 2022 in case No. 759/14068/19]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651330 [in Ukrainian].

8. Postanova Kasatsiinoho tsyvilnoho sudu u skladi Verkhovnoho Sudu vid 3 travnia 2022 roku u spravi № 205/5252/19 [Resolution of the Civil Court of Cassation as part of the Supreme Court dated May 3, 2022 in case No. 205/5252/19]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104282885 [in Ukrainian].

9. Proiekt Zakonu pro vnesennia zmin do Kodeksu administratyvnoho sudochynstva Ukrainy, Tsyvilnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy, Hospodarskoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakonodavchykh aktiv shchodo zdiisnennia sudochynstva pid chas dii voiennoho chy nadzvychainoho stanu ta vrehuliuvannia sporiv za uchasti suddi № 8358 [Draft Law on Amendments to the Code of Administrative Procedure of Ukraine, the Civil Procedure Code of Ukraine, the Economic Procedure Code of Ukraine and other legislative acts regarding the administration of justice during a state of war or state of emergency and the settlement of disputes with the participation of a judge No. 8358]. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41130 [in Ukrainian].

10. Ukhvala Velykoi Palaty Verkhovnoho Sudu vid 07 chervnia 2022 roku № 910/10006/19 [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court dated June 7, 2022 No. 910/10006/19]. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104769579 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru