Сучасні тенденції криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні тенденції криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень

Гресь Юлія Олегівна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри криміналістики, детективної та оперативно-розшукової діяльності, Національний університет «Одеська юридична академія», м. Одеса

Анотація

Криміналістичне наукове знання перебуває у постійному русі та адаптації до потреб практики боротьби зі злочинність. Розширення засобів та методів криміналістики відбувається за рахунок запозичення наукових ідей з інших галузей науки і техніки, використання досягнень науково-технічного прогресу та використання нових форм комунікації і взаємодії членів суспільства між собою з задля якісного вирішення завдань боротьби зі злочинністю. Важливим розділом криміналістики є четвертий її розділ - криміналістична методика розслідування кримінальних правопорушень, яка накопичує у собі та пристосовує напрацювання інших трьох розділів з метою вирішення конкретних завдань щодо забезпечення співробітників правоохоронних органів дієвими комплексними методичними рекомендаціями зі здійснення розслідування окремих видів чи груп кримінальних правопорушень. У статті досліджується питання існування певних тенденцій розвитку положень криміналістичної методики. Здійснено спробу визначити існуючі сьогодні тенденції, зокрема такі, як: подолання «кризи у криміналістиці», про яку вже тривалий час пишуть вчені-криміналісти; переосмислення системи положень криміналістичної методики; розширення кола суб'єктів використання загальних та окремих положень криміналістичної методики; формування окремих методик розслідування воєнних злочинів; зародження цифрової криміналістики і закономірне проникнення даних положень у розділ криміналістичної методики. Проаналізовано певні особливості даних тенденцій та їх вплив на науку криміналістики у цілому. На основі узагальнення наведених тенденцій, що притаманні такому розділу криміналістичної науки, як криміналістична методика розслідування кримінальних правопорушень, подано авторське бачення перспективних напрямів здійснення подальших методичних розробок з метою актуалізації існуючих наукових напрацювань та розробки нових положень, що є необхідними в умовах сучасної практики боротьби зі злочинністю.

Ключові слова: криміналістична методика, досудове розслідування, цифрова криміналістика, воєнна криміналістика, метод аналізу великих даних.

Abstract

Hres Yulia Olehivna PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Criminalistics, Detective and Operational and Search Activity, National University «Odesa Law Academy», Odesa,

CURRENT TENDENCIES OF CRIMINALISTIC METHODS IN THE INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENSES

Criminalistics scientific knowledge is in constant motion and adaptation to the needs of crime fighting practice. The expansion of the means and methods of criminalist is due to the borrowing of scientific ideas from other fields of science and technology, the use of achievements of scientific and technical progress and the use of new forms of communication and interaction of members of society among themselves for the sake of qualitatively solving the tasks of combating crime.An important section of criminalist is its fourth section - the criminalistics method of investigating criminal offenses, which accumulates and adapts the work of the other three sections in order to solve specific tasks of providing law enforcement officers with effective comprehensive methodological recommendations for the investigation of certain types or groups of criminal offenses. The article examines the issue of the existence of certain trends in the development of the provisions of criminalistics methodology. An attempt was made to determine the current trends, in particular, such as: overcoming the "crisis in criminalist", about which criminalistics scientists have been writing for a long time; reinterpretation of the system of provisions of forensic methodology; expansion of the range of subjects of the use of general and separate provisions of forensic methodology; formation of separate methods of investigation of war crimes; the emergence of digital criminalistics and the natural penetration of these provisions into the section of criminalistics methods. Certain features of these trends and their influence on the science of criminalist as a whole are analyzed. On the basis of the generalization of the given trends inherent in such a branch of criminalistics science as the criminalistics method of investigating criminal offenses, the author's vision of promising directions for the implementation of further methodological developments with the aim of updating existing scientific developments and developing new provisions, which are necessary in the conditions of modern practice of fighting crime, is presented .

Keywords: criminalistics methodology, pretrial investigation, digital criminalist, military criminalist, big data analysis method.

Постановка проблеми

розслідування кримінальне правопорушення криміналістичний

Розвиток науки криміналістики обумовлений невпинним пошуком нових оптимальних та інноваційних способів та засобів вирішення завдання із забезпечення ефективної боротьби зі злочинністю. Як слушно зазначає В.М. Шевчук, неможливо забезпечити подальший поступальний розвиток криміналістики без розробки ефективних організаційно-тактичних засобів протидії злочинності та системного удосконалення теоретико- методологічних засад науки [1, с.235].

Сучасній криміналістиці притаманною є тенденція переосмислення положень, що традиційно склалися в усіх розділах науки, а також виникнення нових ідей та концепцій щодо змісту та структури положень кожного з розділів. Окремої уваги заслуговують сучасні наукові процеси, що стосуються розділу криміналістичної методики як останнього розділу науки криміналіс¬тики, у якому положення трьох інших розділів поєднуються та набувають специфікації в рамках вирішення конкретних завдань із розроблення методичних рекомендацій розслідування певних видів чи груп кримінальних правопорушень. В.В. Тіщенко зазначає, що однією із передумов зростання інтересу до розробок розділу криміналістичної методики є тривалий застій досліджень, присвячених загальнотеоретичним положенням криміналістичної методики, що породив ряд невирішених питань в контексті соціально- економічних змін та науково-технічного прогресу, в тому числі пов'язаних із невідповідністю вже розроблених окремих методик сучасним потребам практики боротьби зі злочинністю [2, с.367]. Однак активізація наукових розробок криміналістичних методичних рекомендацій зі здійснення розслідування кримінальних правопорушень свідчить про позитивні тенденції розвитку криміналістики та чітку спрямованість наукового знання на забезпечення потреб практики правоохоронної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблемних питань криміналістичної методики як розділу науки криміналістики та перспективних напрямків розробки методичних рекомендацій зі здійснення розслідування кримінальних правопорушень присвячені наукові роботи Л.І. Аркуші, А.Ф. Волобуєва, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, 1.1. Когутича, А.С. Колодіної, В.О. Коновалової, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук'янчикова, Н.І. Клименко, О.В. Пчеліної, Р.Л. Степанюка, В.В. Тіщенка, Д.М. Цехана, Ю.М. Чорноус, В.М. Шевчука, В.Ю. Шепітька, Б.В. Щура та деяких інших українських учених-криміналістів. Разом з тим питання, що піднімають у своїх роботах науковці, вимагають подальшого вивчення та обговорення, адже саме це забезпечує неспинний розвиток криміналістики та постійне удосконалення розроблених нею рекомендацій відповідно до сучасних потреб боротьби зі злочинністю.

Метою даної наукової статті є дослідження та аналіз загальних тенденцій розвитку сучасної криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень як розділу науки криміналістики, а також визначення деяких перспективних напрямків розробки методичних рекомендацій зі здійснення розслідування кримінальних правопорушень.

Виклад основного матеріалу

Сьогодення українського суспільства створює нові виклики для наукової криміналістичної спільноти. Причиною цього є активна розбудова демократичної державності в Україні, яка відбувається на тлі воєнного стану та ведення активних бойових дій на території України, реформування системи вітчизняних правоохоронних органів, світових процесів глобалізації та інтенсивного науково-технічного прогресу, економічної кризи. Все це у сукупності дозволяє прослідкувати виникнення сталих тенденцій розвитку розділу криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, серед яких, на нашу думку, можна назвати наступні:

1.Подолання «кризи у криміналістиці». Криміналістична методика, як останній розділ науки криміналістики, що акумулює та пристосовує положення трьох попередніх задля вирішення конкретних завдань боротьби із певними видами злочинної діяльності, закономірно реагує та відбиває усі зміни та процеси, що відбуваються з криміналістикою у цілому. Вже тривалий час у наукових криміналістичних колах точиться полеміка щодо визначення так званої «кризи криміналістичної науки», її змісту та глибини проблеми. Не вдаючись до повторного аналізу висловлених з цього приводу думок вчених, які детально проаналізовані у одній з наукових статей В.М Шевчука [1], зазначимо лише, що, на нашу думку, критичний погляд на сучасний стан будь- якої сфери наукового пізнання є досить важливим, адже породжує не лише питання, але й визначає шляхи можливого їх вирішення. Відповідно якщо тривале «захоплення» науковців надмірно теоретизованими положеннями та розробками почало перетворюватися у певну проблему, то шлях до вирішення даної проблеми пролягає через аналіз конкретних потреб практики, їх передбачення на основі вивчення сучасних тенденцій та умов боротьби зі злочинністю і послідовну розробку якісно нових методичних рекомендацій з розслідування різних видів кримінальних правопорушень із врахуванням сучасних способів та технологій злочинної діяльності, а також новітніх техніко-криміналістичних засобів та окремонаукових методів, що можуть застосовуватися для вирішення завдань розслідування.

2.Переосмислення системи положень криміналістичної методики. У наукових публікаціях дедалі частіше можна зустріти пропозиції вчених щодо необхідності переосмислення змісту та системи положень розділу криміналістичної методики, форми та структури окремої методики у зв'язку із необхідністю структурування та уніфікації теоретичних положень, а також оптимізації наукових розробок окремих методик розслідування.

Зокрема, розглядаючи положення криміналістичної методики як розділу криміналістики, М.В. Салтевський виділяє розділ «Методологічні основи криміналістичної методики». Поряд із традиційним віднесенням до нього положень, що стосуються поняття, завдання і змісту криміналістичної методики розслідування, структури окремої криміналістичної методики та її елементів, принципів побудови, вчений пропонує, також, виділяти окремо вчення про спосіб вчинення злочину, розкриття злочинів за «гарячими слідами», основи забезпечення і представлення інформації на досудовому слідстві, основи взаємодії слідчого і оперативно-розшукових органів при розслідуванні злочинів [3]. Якщо ідея виділення положень взаємодії правоохо¬ронних органів та їх структурних підрозділів не є новою, то пропозиція визначення самостійного вчення про спосіб вчинення злочину видається сумнівною. Більшість вчених традиційно відносять спосіб злочину до структури криміналістичної характеристики [4, с.352-358], вивченню котрої приділяється окрема увага та відводиться важливе місце у системі положень криміналістичної методики [5, с.247-279; 6, с.362-365]. Проте існує й інша точка зору, відповідно до якої спосіб вчинення злочину є складовою механізму злочину [7, с.28-30]. Вважаємо, що слід все-таки погодитися із тим, що механізм злочину відображає лише структурно-функціональну сторону злочинної діяльності, в тому числі - особливості практичної реалізації взаємозв'язку способу злочину із особою злочинця, його навичками та вміннями, знаряддями та засобами вчинення кримінального правопорушення та обстановкою, потерпілою особою та предметом посягання, проте не поглинає та не може замінити собою криміналістичну характеристику [8, с. 144-146].

Що стосується розкриття злочинів за «гарячими слідами», то, на нашу думку, тут слід говорити не стільки про окрему криміналістичну методику, скільки, все ж таки, про складну тактичну операцію, що може проводитися при розслідуванні різних видів та груп злочинів.

І нарешті питання щодо віднесення до методологічних основ криміналістичної методики положень, що стосуються забезпечення і представлення інформації на досудовому слідстві, то тут слід вказати, що більш доречним буде виділення таких положень у окрему главу як складову розділу криміналістичної методики. Зокрема, В.А. Журавель вказує на необхідність перегляду системи розділу криміналістичної методики та доповнення його розробкою криміналістичної методики судового розгляду кримінальних проваджень [9, с.211]. Ю.М. Мирошниченко говорить про те, що теорія криміналістичного забезпечення судового розгляду кримінальних правопору¬шень спрямована на вивчення ефективних методів судового дослідження і рекомендацій щодо їхнього застосування залежно від умов кримінального провадження та розробку алгоритми дій суду в ситуаціях, характерних для цієї стадії кримінального процесу. Крім того вчений, який до того ж є практиком (суддею), визначає структуру базової моделі методики судового провадження, до якої відносить: характеристику судового провадження певного виду, що включає мету, завдання та напрями судового дослідження; типові судові ситуації, що відповідають конкретному етапу судового провадження; типові комплекси (алгоритми) процесуальних дій і криміналістичних засобів впливу на судові ситуації з метою реалізації обумовлених ними тактичних завдань [10, с.263, 291].

Даний напрям розвитку криміналістичних методичних досліджень є досить цікавим та важливим у світлі того, що доводить універсальність криміналістичних засобів та методів, а також потенційну можливість їх ефективного та результативного застосування як на стадії досудового розслідування, так і стадії судового розгляду кримінального провадження.

3.Розширення кола суб'єктів використання загальних та окремих положень криміналістичної методики. Даний процес пов'язаний із розширенням кола суб'єктів правоохоронної діяльності за рахунок створення у 2014 році Національного антикорупційного бюро України, яке фактично запрацювало у 2015 році [11; 12], створення у 2015 році Державного бюро розслідування, детективи якого фактично почали працювати лише у 2018 році [13; 14], та створення у 2021 році Бюро економічної безпеки України [15].

Крім того, з набранням у 2012 році чинності Кримінального проце¬суального кодексу України (далі - КПК України), з'явився новий суб'єкт - слідчий суддя, - який отримав можливість та навіть необхідність користуватися тактичними та методичними положеннями криміналістичної науки на етапі досудового розслідування. Також розширилися можливості судді в ході судового слідства, обумовлені змагальністю сторін та безпосередністю дослідження доказів, що вимагають від нього знання положень, які містяться у розділах криміналістичної тактики та криміналіс¬тичної методики розслідування злочинів. Попри те, що ч.6 ст. 22 КПК України визначає, що суд створює необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, функції судді та його роль у судовому слідстві цим не обмежується. Саме він здійснює загальну організацію та управління судовим слідством і приймає рішення виключно на підставі безпосереднього дослідження доказів, маючи можливість за клопотанням сторони кримінального провадження доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії задля встановлення або перевірки обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження (ч.3 ст. 333 КПК України) [16]. Тобто слідчий суддя на досудовому розслідуванні та суддя на етапі судового розгляду провадження перетворилися на користувачів тактичних та методичних криміналістичних рекомендацій.

4.Формування окремих методик розслідування воєнних злочинів. Збройна агресія Російської Федерації та її значна ескалація у 2022 році породили зміни, які торкнулися усіх сфер суспільного та наукового життя. Закономірним є той факт, що криміналістика відкликнулася на ці зміни активізацією наукових пошуків у сфері забезпечення специфічних потреб практики боротьби зі злочинністю в умовах війни. О.М. Дуфенюк зазначає, що перед сучасною криміналістикою стоїть завдання із розробки криміналістичних методик розслідування окремих видів порушень норм міжнародного гуманітарного права. Вчена вказує, що основними викликами, які стоять на шляху здійснення розслідування воєнних злочинів, є безпекові, логістичні, тактичні, комунікаційні та геополітичні, розуміння, врахування та подолання яких є запорукою розробки якісних криміналістичних методичних рекомен¬дацій та ефективної практики боротьби з даними проявами злочинності [17, с.370]. В.В. Тіщенко розглядає як варіант вирішення завдання, пов'язаного із потребою забезпечення співробітників вітчизняних правоохоронних органів рекомендаціями зі здійснення розслідування воєнних злочинів, розробку підвидових методик розслідування, які б враховували специфіку обстановки, способу, засобів і знарядь вчинення певних видів злочинів та відповідно особливості засобів і методів розслідування. Наприклад, методика розслідування вбивств, катувань та інших насильницьких злочинів на тимчасово окупованих територіях [18, с. 365]. Необхідно зазначити, що специфіка певних кримінальних правопорушень, які у Римському Статуті Міжнародного Кримінального Суду відносяться до злочинів проти людяності (стаття 7) та воєнних злочинів (стаття 8) [19] в звичайних умовах функціону¬вання суспільства відносяться до загальнокримінальної злочинності. Відповідно у вітчизняній криміналістичній літературі скоріше всього наявні певні методичні напрацювання щодо здійснення їх розслідування, які по факт - потребують оновлення та належної специфікації відповідно до особливостей, які на злочинну діяльність та діяльність з розслідування злочинів накладає війна та безпосередньо зона ведення бойових дій та окупації.

6.Зародження цифрової криміналістики і закономірне проникнення даних положень у розділ криміналістичної методики. Розвиток сучасної криміналістики не обмежується впливом воєнних подій, які тим не менш вносять значні корективи у визначення першочергових завдань, які потре¬бують вирішення. Ще однією важливою тенденцією розвитку та удоскона¬лення криміналістичного знання є цифровізація сучасного суспільства, що відбивається як на протіканні злочинної діяльності, так і на процесі розслідування. Дійсно, воєнні дії в Україні та кримінальні правопорушення, вчинення яких безпосередньо ними обумовлене, спровокували прискорення процесів використання сучасних інформаційних технологій для вирішення завдань розслідування, в тому числі - за рахунок роботи із цифровими слідами, застосування методів аналізу великих даних (англ. Big data), спеціального технічним обладнання, що дозволяє досліджувати сліди правопорушення на великих територіях, використання 3-D технологій сканування та моделювання обставин злочинної події. Використання цифрових технологій у практиці боротьби зі злочинністю дозволяє проводити більш точні та чіткі антропо¬логічні дослідження, ДНК-експертизи, застосовувати засоби дистанційного збору розвідувальної інформації, перехоплення радіотрансляцій [20, с. 53]. В.М. Шевчук визначає цифрову криміналістику як галузь криміналістики, яка займається вивченням закономірностей виникнення і використання цифрових слідів та розроблення на знанні цих закономірностей технічних засобів, прийомів та методів щодо виявлення, фіксації, вилучення та дослідження цифрової інформації (доказів) й засобів її оброблення з метою розкриття, розслідування та профілактики кримінальних правопорушень [21, с.36]. Вона поєднує у собі знання прикладного характеру про розкриття злочинів, пов'язаних з комп'ютерною інформацією, про дослідження цифрових доказів, методи пошуку, отримання і закріплення таких доказів [22, с. 177].

Висновки

Тож підводячи підсумок вважаємо за необхідне зазначити, що описані тенденції можна розглядати як основні, проте даний перелік може бути розширений. Аналіз та їх дослідження дозволяє констатувати, що сучасна криміналістика має усі перспективи для подальшого розвитку та удосконалення. Проте наукове співтовариство має діяти послідовно та злагоджено, не забуваючи, що основним користувачем загальнотеоретичних, техніко-криміналістичних, тактичних та методичних рекомендацій мають бути саме співробітники вітчизняних правоохоронних органів. Криміналістика повинна оновлювати свій інструментарій відповідно до сучасних досягнень науки і техніки, а також враховувати існуючі тенденції злочинної діяльності та новітні злочинні технології. В цьому плані перспективними є наукові розробки криміналістичних рекомендацій зі здійснення викриття та розслідування різних проявів кіберзлочинності; оновлення положень розслідування насильницьких та корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень; різних видів економічної злочинності (у сфері оподаткування, будівництва, інвестиційної діяльності); розслідування проявів злочинної діяльності, що має місце на території ведення бойових дій, особливо тих, що вчиняються організованими злочинними угрупуваннями; розслідування різних проявів колабораційної та терорис¬тичної діяльності тощо. Розробка криміналістичних методичних рекомендацій щодо зазначених видів злочинної діяльності має здійснюватися із урахуванням специфіки суб'єктів розслідування, до чиєї підслідності відносяться ті чи інші кримінальні правопорушення, та специфічних умов їх функціонування, що обумовлюються війною в Україні, із урахуванням досягнень цифрової криміналістики та особливо що стосується можливостей застосування методів аналізу Big data та роботи із цифровими доказами.

Література

1.Шевчук В. М. Сучасний стан та тенденції розвитку криміналістики: актуальні проблеми сьогодення. Проблеми законності: зб. наук. пр. Харків, 2019. Вип. 146. С. 234-246.

2.Тіщенко В. В. Виникнення, розвиток і сучасний стан криміналістичної методики розслідування. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2017. Т. 19. C. 361-381.

3.Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладенні): підручник. Київ: Конкорд, 2005. 588 с.

4.Криміналістика: підручник / За ред. В.В. Тіщенка. Стереотипне видання. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2019. 596 с.

5.Криміналістика: Підручник / Кол. авт.: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін.; За ред. проф. В. Ю. Шепітька. 4-е вид., перероб. і доп. Харків: Право, 2008. 464 с.

6.Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т.В. Варфоломеєва, В.Г. Гончаренко, B.І. Бояров та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2011. 504 с.

7.Волобуєв А. Ф. Механізм злочину та його зв'язок з концептуальними положеннями криміналістики : монографія. Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2019. 122 с.

8. Тіщенко В.В., Загородній І.В. Механізм кримінального правопорушення в системі його криміналістичної характеристики. Актуальні проблеми держави і права. 2022. № 94. C. 141-147.

9.Журавель В.А. Окрема криміналістична методика: поняття та сфера застосування. Питання боротьби зі злочинністю. 2011. № 2 (65). С. 202-213.

10.Мирошниченко Ю. М. Криміналістичне забезпечення судового провадження: теоретичні основи та прикладні аспекти / за ред. проф. А. Ф. Волобуєва. Ужгород: РІК-У, 2023. 456 с.

11. Про Національне антикорупційне бюро України: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1698-18#Text.

12Історія становлення: Національне антикорупційне бюро України: офіційний сайт. URL: https://nabu.gov.ua/about-the-bureau/struktura-ta-kerivnitctvo/istoriya-stanovlennya/.

13 Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text.

14.Історія: Державне бюро розслідувані: офіційний сайт. URL: https://dbr.gov.ua/ istoriya.

15.Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28 січня 2021 року № 1150-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#Text.

16.Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.

17.Дуфенюк О.М. Розслідування воєнних злочинів: логістичні, криміналістичні та судово-медичні питання. Юридичний електронний журнал. 2022. № 4. С. 369-374. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-4/88

18.Тіщенко В.В. Теоретичні і практичні проблеми формування основ воєнної криміналістики. Вісник Національної академії правових наук України. 2023. Том 30. № 3. С. 357-370. URL: http://visnyk.kh.ua/uk/article/teoretichni-i-praktichni-problemi-formuvannya- osnov-voyennoyi-kriminalistiki

19Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду: ратифікований 17 липня 1998 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#top

20Дуфенюк О.М. Розслідування воєнних злочинів в Україні: виклики, стандарти, інновації. Baltic Journal of Legal and Social Sciences. 2022. № 1. С.46-56. DOI https://doi.org/ 10.30525/2592-8813-2022-1-6

21Шевчук В.М. Цифрова криміналістика: воєнні виклики та нові завдання у сучасних умовах. Правові виклики сучасності: матеріали круглого столу (20 грудня 2022 р.). Харків: Державний біотехнологічний університет, 2022. С.35-39.

22.Колодіна А., Федорова Т. Цифрова криміналістка: проблеми теорії і практики. Київський часопис права. 2022. № 4. С. 176-180.

References

1.Shevchuk, V. M. (2019). Suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku kryminalistyky: aktualni problemy sohodennia [Current state and trends in the development of criminology: current problems of today.]. Problemy zakonnosti: zb. nauk. pr. - Problems of legality: coll. of science, 146, 234-246 [in Ukrainian].

2.Tishchenko, V. V. (2017) Vynyknennia, rozvytok i suchasnyi stan kryminalistychnoi metodyky rozsliduvannia [The emergence, development and current state of criminalistics investigation methods]. Naukovipratsi Natsionalnoho universytetu «Odeskayurydychna akademiia» - Scientific works of the National University «Odesa Law Academy», 19, 361-381 [in Ukrainian].

3.Saltevskyi, M.V. (2005) Kryminalistyka (u suchasnomu vykladenni): pidruchnyk [Criminalistics (in modern interpretation): textbook]. Kyiv: Konkord [in Ukrainian].

4Tishchenko, V.V. (Eds.). (2019). Kryminalistyka: pidruchnyk [Criminalist: a textbook]. Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka» [in Ukrainian].

5Shepitko, V. Yu., Konovalova, V. O. & Zhuravel, V. A. et al. (2008). Kryminalistyka: pidruchnyk [Criminalist: a textbook]. (4s ed., rev.). V. Yu. Shepitko (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

6Varfolomeieva, T.V., Honcharenko, V.H. & Boiarov, V.I. et al. (2011). Kryminalistyka. Akademichnyi kurs: pidruchnyk [Criminalist: Academic course: textbook]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

7Volobuiev, A. F. (2019). Mekhanizm zlochynu ta yoho zviazok z kontseptualnymy polozhenniamy kryminalistyky [The mechanism of crime and its connection with the conceptual provisions of criminology]. Kryvyi Rih : Vyd. R. A. Kozlov [in Ukrainian].

8Tishchenko, V.V. & Zahorodnii, I.V. (2022). Mekhanizm kryminalnoho pravoporushennia v systemi yoho kryminalistychnoi kharakterystyky [The mechanism of a criminal offense in the system of its criminalistics characteristics]. Aktualniproblemy derzhavy i prava - Actual problems of the state and law, 94, 141-147 [in Ukrainian].

9Zhuravel, V.A. (2011). Okrema kryminalistychna metodyka: poniattia ta sfera zastosuvannia [A separate forensic technique: concept and scope of application]. Pytannia borotby zi zlochynnistiu - The issue of fighting crime, 2 (65), 202-213 [in Ukrainian].

10Myroshnychenko, Yu. M. (2023). Kryminalistychne zabezpechennia sudovoho provadzhennia: teoretychni osnovy ta prykladni aspekty [Criminalictics support of court proceedings: theoretical foundations and applied aspects]. A. F. Volobuiev (Ed.). Uzhhorod: RIK-U [in Ukrainian].

11Pro Natsionalne antykoruptsiine biuro Ukrainy: Zakon Ukrainy [About the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine: Law of Ukraine] vid 14 zhovtnia 2014 roku № 1698-VII. (n.d.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text [in Ukrainian].

12Istoriia stanovlennia: Natsionalne antykoruptsiine biuro Ukrainy: ofitsiinyi sait [History of formation: National Anti-Corruption Bureau of Ukraine: official website.]. (n.d.) URL: https://nabu.gov.ua/about-the-bureau/struktura-ta-kerivnitctvo/istoriya-stanovlennya/ [in Ukrainian].

13Pro Derzhavne biuro rozsliduvan: Zakon Ukrainy [About the State Bureau of Investigation: Law of Ukraine] vid 12 lystopada 2015 roku № 794-VIII. (n.d.). URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text [in Ukrainian].

14Istoriia: Derzhavne biuro rozsliduvani: ofitsiinyi sait [History: State Bureau of Investigation: official site.]. URL: https://dbr.gov.ua/istoriya [in Ukrainian].

15Pro Biuro ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy [About the Bureau of Economic Security of Ukraine: Law of Ukraine] vid 28 sichnia 2021 roku № 1150-IX. (n.d.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#Text [in Ukrainian].

16 Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine: Law of Ukraine] vid 13 kvitnia 2012 roku № 4651-VI. (n.d.). URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text [in Ukrainian].

17 Dufeniuk, O.M. (2022). Rozsliduvannia voiennykh zlochyniv: lohistychni, kryminalistychni ta sudovo-medychni pytannia [Investigating War Crimes: Logistical, Criminalistics, and Forensic Issues]. Yurydychnyi elektronnyi zhurnal - Legal electronic journal, 4, 369-374. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-4/88 [in Ukrainian].

18Tishchenko, V.V. (2023) Teoretychni i praktychni problemy formuvannia osnov voiennoi kryminalistyky [Theoretical and practical problems of forming the foundations of military criminalistics]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 3 (30), 357-370. URL: http://visnyk.kh.ua/uk/ article/teoretichni-i-praktichni-problemi-formuvannya-osnov-voyennoyi-kriminalistiki [in Ukrainian].

20.Rymskyi Statut Mizhnarodnoho Kryminalnoho Sudu [Rome Statute of the International Criminal Court]: ratyfikovanyi 17 lypnia 1998 roku. (n.d.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_588#top [in Ukrainian].

21.Dufeniuk, O.M. (2022) Rozsliduvannia voiennykh zlochyniv v Ukraini: vyklyky, standarty, innovatsii [Investigation of war crimes in Ukraine: challenges, standards, innovations]. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 1, 46-56. DOI https://doi.org/10.30525/2592-8813- 2022-1-6 [in Ukrainian].

22.Shevchuk, V.M. (2022) Tsyfrova kryminalistyka: voienni vyklyky ta novi zavdannia u suchasnykh umovakh [Investigation of war crimes in Ukraine: challenges, standards, innovations]. Pravovi vyklyky suchasnosti - Legal challenges of today: materialy kruhloho stolu (20 hrudnia 2022 r.), (pp. 35-39). Kharkiv: Derzhavnyi biotekhnolohichnyi universytet [in Ukrainian].

23.Kolodina, A. & Fedorova T. (2022) Tsyfrova kryminalistka: problemy teorii i praktyky [Digital criminalist: problems of theory and practice]. Kyivskyi chasopysprava - Kyiv Journal of Law, 4, 176-180 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru