Правові колізії щодо юридичного визначення права на участь в громадському об’єднанні

Размещено на http://allbest.ru

Правові колізії щодо юридичного визначення права на участь в громадському об'єднанні

Кузьменко О.В. Кузьменко Оксана Володимирівна доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри публічного та міжнародного права ННІ «Юридичний інститут, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» , Чорна В.Г. Чорна Вікторія Григорівна доктор юридичних наук, професор, професор кафедри публічного та міжнародного права ННІ «Юридичний інститут, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» , Кожура Л.О. Кожура Людмила Олександрівна доктор юридичних наук, професор, директор ННІ «Юридичний інститут, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Анотація

В даній статті проаналізовано правові колізії щодо юридичного визначення права на участь в громадському об'єднанні.

На основі аналізу норм законодавства щодо права на участь в громадських об'єднаннях зроблено висновок, що Національна асоціація адвокатів України:

по-перше, виконуючи публічно-правові функції, є ключовим елементом в системі правового регулювання та професійного самоврядування в країні. Її роль в забезпеченні високих стандартів професійної практики, контролю за дотриманням етичних норм адвокатури та захисту прав громадян є вагомим аргументом на користь обов'язкового членства для всіх адвокатів. Це сприяє не лише підвищенню кваліфікації адвокатів, але й забезпечує єдині стандарти обслуговування та захисту в інтересах суспільства;

по-друге, діє в публічно-правових інтересах, тобто є суб'єктом, який здійснює державне управління щодо захисту конституційних прав і свобод громадян, включаючи право на справедливий судовий процес; забезпечення принципів правової держави та дотримання законності; боротьби з корупцією в правоохоронних органах та у судовій системі; сприяє зміцненню принципів правової демократії та забезпеченню громадянських прав і свобод; забезпечує розвиток професійної етики серед адвокатів та забезпечення високих стандартів юридичної допомоги;

по-третє, приймають участь у публічному управлінні та виконують роль моніторингу якості надання юридичних послуг з метою виявлення порушень прав споживачів (клієнтів). Діяльність є прозовою та публічною: публікують звіти про виявлені проблеми і притягувати увагу громадськості та владних структур до цих питань;

по-четверте, здійснюють підготовку експертних висновків і організовують спільне обговорення законодавства у сфері адвокатури, виконавчого провадження, інвестиційної діяльності, системи правосуддя та конституційного судочинства та ін.;

по-п'яте, має правосуб'єктність, що надається нормами публічного права, що передбачає вступ у публічно-правові відносини, можливість набувати права і виконувати обов'язки, здійснювати дії, ухвалювати рішення; можливість самостійно реалізувати належні їм суб'єктивні публічні права, здійснювати встановлену компетенцію, визнавати, гарантувати і захищати права та свободи адвокатів, нести юридичну відповідальність у разі недотримання або порушення встановлених законом норм і вимог (деліктоздатність).

Зроблено висновок про відповідність частинам першій і четвертій статті 36 Конституції України частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Обов'язкове членство в НААУ може вважатися виправданим з огляду на специфічні завдання адвокатського самоврядування та необхідність забезпечення якості та надійності юридичних послуг. Такий підхід не суперечить основоположним принципам свободи асоціації, якщо він застосовується з метою реалізації легітимних цілей професійного регулювання та захисту інтересів клієнтів, при цьому забезпечуючи адвокатам можливість виконання їх професійних обов'язків та зберігання їх прав і свобод.

Ключові слова: конституційна скарга, громадські об'єднання, принцип добровільності, правова колізія, правова держава.

Abstract

Legal colonies for the legal recognition of the right to participate in the community

Kuzmenko Oksana Volodymyrivna Doctor of Juridical Sciences, Professor, Head of Department of Public and International Law,

Chorna Viktoriia Hryhorivna Doctor of Juridical Sciences, Professor, Professor of Department of Public and International Law,

Kozhura Lyudmila Oleksandrivna doctor of legal sciences, professor, director of the Institute of Law, Vadym Hetman

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

This article analyzes legal conflicts regarding the legal recognition of the right to participate in a community association. Based on an analysis of the norms of legislation on the right to participate in public associations, a draft has been drawn up that the National Bar Association of Ukraine:

First of all, it is a key element in the system of legal regulation and professional self-government in the region. Its role in ensuring high standards of professional practice, monitoring the development of ethical standards of the legal profession and protecting the rights of citizens is a strong argument for the benefit of mandatory membership for all lawyers. This ensures not less than the advanced qualifications of lawyers, but also ensures uniform standards of service and protection in the interests of the marriage; in other words, it is in the public legal interests, which is the subject of the current government to protect the constitutional rights and freedoms of citizens, including the right to a fair trial; ensuring the principles of the rule of law and maintaining the rule of law; combating corruption in law enforcement agencies and the judicial system; accepts the importance of the principles of legal democracy and the security of civil rights and freedoms; will ensure the development of professional ethics among lawyers and the provision of high standards of legal assistance;

thirdly, they take part in public administration and assume the role of monitoring the quality of the provision of legal services in order to identify violations of the rights of partners (clients). The activity is prosaic and public: publish news about the identification of problems and attract attention to the enormity and power structures of these countries;

fourthly, to carry out the preparation of expert reports and organize a comprehensive discussion of legislation in the field of advocacy, law enforcement, investment activity, the justice system and constitutional judiciary, etc.;

Finally, there is legal personality, which is determined by the norms of public law, which conveys entry into the public law field, the ability to acquire rights and forfeit obligations, to carry out actions, to praise decisions; the ability to independently implement proper and subjective public rights, to exercise established competence, to recognize, guarantee and protect the rights and freedoms of lawyers, to bear legal responsibility at all times, without interruption or otherwise violation of norms established by law and vimog (delictuality).

An amendment has been made regarding the correspondence between parts of the first and fourth Articles 36 of the Constitution of Ukraine and parts of the 6th Article 45 of the Law of Ukraine “On the Bar and Advocacy”. Obovyazkov's membership in the NAAU can be justified in view of the specific tasks of lawyer self-government and the need to ensure the efficiency and reliability of legal services. Such an approach is not consistent with the fundamental principles of freedom of association, since it will stagnate with the implementation of legitimate goals of professional regulation and the protection of the interests of clients, thereby ensuring teaching lawyers the possibility of eliminating their professional obligations and preserving their rights and freedoms.

Keywords: constitutional complaint, community association, principle of voluntariness, legal colony, legal power.

Вступ

Постановка проблеми. Проблемність визначення права на участь в об'єднанні громадян полягає у розумінні та застосуванні цього права в контексті законодавства та практики.

Деякі з основних проблем включають:

1) обмеження права на об'єднання;

2) неоднозначність визначення об'єктів об'єднання - інколи не зовсім зрозуміло, які саме види діяльності чи інтереси можуть бути підставою для об'єднання громадян.;

3) конфлікти між правами (іноді право на об'єднання може конфліктувати з іншими правами, наприклад, правом на свободу висловлення думки або правом на приватність);

4) недоліки процедур реєстрації та нормативного регулювання;

5) втручання держави в діяльність об'єднань.

Розв'язання цих проблем може включати удосконалення законодавства, забезпечення широкого розуміння та захисту права на об'єднання, а також заохочення вільної та відкритої діяльності громадянських об'єднань.

Метою статті є розкриття правових колізій щодо юридичного визначення обов'язковості (добровільності) права на участь в громадському об'єднанні.

Аналіз останніх дослідежнь і публікацій. Окремі питання права на участь в громадському об'єднанні були предметом дослідження О. Білик, В. Ковальчука, С. Іщука, Д. Волкова та ін.

Виклад основного матеріалу

Науковий аналіз змісту частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ґрунтується на принципах верховенства права, рівності перед законом та забезпеченні прав і свобод громадян та заснований на детальному вивченні матеріалів справи, нормативних актів України, юридичної практики, а також наукових аксиомах у галузі конституційного та адміністративного права. Метою аналізу є встановлення, чи відповідає оскаржувана норма загальним засадам державного устрою, передбаченим в Основному Законі України, та чи забезпечує вона належний рівень захисту прав і інтересів адвокатів та їх клієнтів. Розгляд та аналіз конституційної скарги здійснюються з урахуванням досвіду Конституційного Суду України та порівняльного аналізу з конституційним законодавством інших держав.

Громадські об'єднання як інститути громадянського суспільства відіграють ключову роль у розвитку конституційної демократії в Україні. Вони сприяють політичному розвитку українського суспільства та держави, забезпечуючи платформу для самореалізації громадян, а також надають їм можливість захищати свої права, свободи та інтереси, визначені Основним Законом України. Це також включає участь у вирішенні важливих суспільних питань на різних рівнях. Водночас, наділення громадських об'єднань певною компетенцією щодо участі у формуванні та виконанні державних повноважень вимагає від держави встановлення контролю за їх діяльністю. Це необхідно для запобігання корупційним ризикам, неправомірному отриманню благ та іншим зловживанням, що може виникнути в процесі реалізації наданих прав у публічному управлінні.

Ст. 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначено, що кожна людина має право на свободу асоціації з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів. Користування цим правом може бути обмежено в демократичному суспільстві в інтересах державної чи громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

В Конституції України теж закріплено положення, згідно з якими громадяни України мають право на об'єднання в політичні партії та громадські організації з метою реалізації та захисту своїх прав і свобод, а також для вираження та задоволення своїх політичних, економічних, соціальних та культурних потреб, при цьому допускаються обмеження, передбачені законодавством, що мають на меті забезпечення національної безпеки, громадського порядку, охорону здоров'я населення чи захист прав і свобод інших осіб (частина перша статті 36). Також законодавцем зазначено, що будь- який примус до вступу в асоціації громадян, а також будь-яка дискримінація на основі членства у політичних або громадських організаціях, є неприпустимими (частина четверта статті 36). Для детального аналізу прав громадян на об'єднання в громадські організації, необхідно сконцентрувати увагу на обмеженнях, які є публічно-правовими обов'язками держави та захищаються нею. Так, національні інтереси України - це життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян, а загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України [1]; громадський порядок - це сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій під час підготовки та проведення футбольних матчів шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм [2], а охорона громадського порядку передбачає комплекс заходів, спрямованих на попередження та припинення порушень, забезпечення безпеки та спокою громадян, а також захист власності та громадських інтересів; охорона здоров'я - включає систему заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, заклади охорони здоров'я; фізичні особи - підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації, громадські об'єднання і громадяни [3]; захист прав і свобод інших осіб - це сукупність правових заходів, спрямованих на забезпечення прав і свобод кожної особи в суспільстві. Отже, основною метою держави є забезпечення стабільності та гармонії в суспільстві шляхом регулювання правових норм і забезпечення дотримання прав і свобод громадян. У контексті запровадження для громадян додаткових обов'язків, пов'язаних із реалізацією права на свободу об'єднання, законодавець має забезпечити досягнення справедливого балансу між інтересами осіб, які здійснюють своє право на свободу об'єднання, інтересами самих об'єднань та загальними інтересами суспільства, включаючи національну безпеку, громадський порядок, охорону здоров'я населення та захист прав та свобод інших людей.

Враховуючи викладене та розкриваючи питання про можливість визнання неконституційними положення національного законодавства, яке передбачає обов'язкове та безальтернативне членство всіх адвокатів України в Національній асоціації адвокатів України, що передбачене частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» необхідно відповісти наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу четвертого статті 2, частини другої статті 6, частин першої, другої статті 10 Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації»(справа про молодіжні організації) від 13 грудня 2001 року № 18-рп/2001 [4] встановлено, що громадські об'єднання як інститути громадянського суспільства є природним фундаментом конституційної демократії у забезпеченні політичного розвитку українського суспільства та держави, сприяють самореалізації громадян, надають їм можливість самостійно або разом з іншими реалізовувати та/або захищати свої права, свободи та інтереси, що визначаються та гарантуються Основним Законом України, а також брати участь у вирішенні суспільно важливих справ на місцевому чи загальнодержавному рівні. Відповідно, свобода об'єднання означає, зокрема, правову і фактичну можливість добровільно, без примусу чи попереднього дозволу утворювати об'єднання громадян або вступати до них. Згідно з частиною четвертою статті 36 Конституції України ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. Наділення відповідно до законодавства України окремих громадських об'єднань або їх представників певною компетенцією у сфері формування або забезпечення виконання їх повноважень органами державної влади або органами місцевого самоврядування свідчить про набуття такими об'єднаннями громадян та їх представниками публічного характеру їх діяльності. Тобто представники громадськості у процесі реалізації своїх передбачених законодавством можливостей можуть брати участь у проведенні чи реалізації публічної політики можуть реально впливати на ухвалення органами державної влади їх рішень.

Разом з тим, слід відзначити, що не дивлячись на те, що Законом України «Про громадські об'єднання» одним з основоположних принципів визначено саме принцип добровільної участі членів громадської організації, а ч.6 ст.45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено саме обов'язковість участі в Національній асоціації адвокатів України, вирішення питання колізійності при правозастосуванні принципу добровільності чи обов'язковості членства потрібно звернутися до ч.3 ст.66 Закону України «Про правотворчу діяльність», де передбачено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають: 1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (в даному випадку це Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні); 2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше (в даному випадку пріоритет мають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Таким чином, у разі вирішення питання застосування принципу добровільності та обов'язковості членства в Національній асоціації адвокатів України пріоритет мають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який передбачає саме обов'язковість членства.

Згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Національна асоціація адвокатів України визначається як недержавна, некомерційна професійна організація, що об'єднує всіх адвокатів країни. Від моменту її державної реєстрації, членами організації стають усі особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також ті, хто складає присягу адвоката України. Законодавство покладає на Національну асоціацію адвокатів України повноваження з організації, координації та підтримки діяльності органів адвокатського самоврядування, які включають регіональні та національні органи, такі як конференції адвокатів, ради адвокатів, кваліфікаційно-дисциплінарні та ревізійні комісії. При цьому, як вищі, так і регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії набувають статусу юридичних осіб, але водночас вони створюються і діють під егідою Національної асоціації адвокатів України.

Відповідно до закону, Національна асоціація адвокатів України отримує спеціальний статус, оскільки вона, будучи некомерційною професійною організацією, виконує повноваження з організації, координації та забезпечення діяльності адвокатського самоврядування, а її діяльність урегульовано спеціальним нормативно-правовим актом в сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Ці органи, наділені публічно-правовими функціями, зокрема, здійсненням контролю за професійною діяльністю адвокатів, забезпечують високий рівень виконання професійних стандартів та етики. Таке становище надає Національній асоціації адвокатів України особливого значення та підкреслює її роль як організації, наділеної функціями публічного права. адвокатура корупція правоохоронний судовий

Проведений нами аналіз рішень Європейського суду з прав людини дозволяє стверджувати, що: по-перше, добровільність членства у громадській організації означає також, що особа, яка не бажає вступати в конкретне об'єднання, не може бути покарана або поставлена в невигідне становище. Наприклад, вона не повинна зазнати негативних наслідків унаслідок відмови такої особи від вступу в об'єднання. Крім того, добровільність членства означає, що будь-яка особа повинна мати право вільно створювати, спільно з іншими особами, об'єднання на свій смак або вступати в уже існуюче об'єднання, не зазнаючи, як наслідок цього кроку, негативних наслідків. Добровільність також означає, що особа повинна мати право вільно виходити з об'єднання чи анулювати своє членство в ньому. Залежно від характеру об'єднання, членство необов'язково повинно мати структуровану форму; по-друге, у випадках, де оскаржувалося обов'язкове членство в громадських організаціях, які займалися виключно розвитком професійної діяльності та контролем за нею, часто мали місце рішення на користь скаржників щодо їх права на вихід з членства. Однак, щодо скарг, де ставилося питання виходу з членства громадських організацій, які виконували публічно-правові функції, Європейський суд з прав людини зазвичай не задовольняв такі скарги. Це обумовлено тим, що такі організації інтегровані в систему державного управління та забезпечують виконання важливих громадських функцій, спрямованих на захист громадських інтересів, таких як забезпечення стандартів професійної діяльності, захист прав споживачів та здійснення контролю за дотриманням професійної етики.

В той же час, необхідно зауважити, що між добровільними громадськими об'єднаннями адвокатів та професійною асоціацією адвокатів, як Національна асоціація адвокатів України, існує фундаментальна відмінність, що обумовлена їх правовою природою. Добровільні громадські об'єднання адвокатів формуються на основі спільних інтересів, професійних цінностей чи спеціалізації і здебільшого зосереджені на професійному спілкуванні, обміні досвідом, наданні освіти та підтримці між колегами. Ці об'єднання мають за мету створення сприятливих умов для розвитку кар'єри своїх членів та зміцнення професійної етики.

На противагу цьому, Національна асоціація адвокатів України, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є професійною організацією з особливим статусом. Цей статус надає їй особливі повноваження з організації, координації та забезпечення діяльності органів адвокатського самоврядування. Особливість цієї асоціації полягає ще й у тому, що членство в ній є обов'язковим для всіх осіб, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Це відрізняє її від добровільних громадських об'єднань, де членство базується на особистому виборі. Таке обов'язкове членство не лише підтверджує важливу роль Національної асоціації адвокатів України у підтримці порядку та стандартів в адвокатській професії, але й вказує на її інтегровану роль у правовій системі країни, а обов'язковість членства в ній є вираженням принципу декларативності визначення адміністративно-правового обмеження, що передбачено ч.6 ст.45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На основі зазначеного аналізу можна зробити висновки, що Національна асоціація адвокатів України:

по-перше, виконуючи публічно-правові функції, є ключовим елементом в системі правового регулювання та професійного самоврядування в країні. Її роль в забезпеченні високих стандартів професійної практики, контролю за дотриманням етичних норм адвокатури та захисту прав громадян є вагомим аргументом на користь обов'язкового членства для всіх адвокатів. Це сприяє не лише підвищенню кваліфікації адвокатів, але й забезпечує єдині стандарти обслуговування та захисту в інтересах суспільства;

по-друге, діє в публічно-правових інтересах, тобто є суб'єктом, який здійснює державне управління щодо захисту конституційних прав і свобод громадян, включаючи право на справедливий судовий процес; забезпечення принципів правової держави та дотримання законності; боротьби з корупцією в правоохоронних органах та у судовій системі; сприяє зміцненню принципів правової демократії та забезпеченню громадянських прав і свобод; забезпечує розвиток професійної етики серед адвокатів та забезпечення високих стандартів юридичної допомоги;

по-третє, приймають участь у публічному управлінні та виконують роль моніторингу якості надання юридичних послуг з метою виявлення порушень прав споживачів (клієнтів). Діяльність є прозовою та публічною: публікують звіти про виявлені проблеми і притягувати увагу громадськості та владних структур до цих питань;

по-четверте, здійснюють підготовку експертних висновків і організовують спільне обговорення законодавства у сфері адвокатури, виконавчого провадження, інвестиційної діяльності, системи правосуддя та конституційного судочинства та ін.;

по-п'яте, має правосуб'єктність, що надається нормами публічного права, що передбачає вступ у публічно-правові відносини, можливість набувати права і виконувати обов'язки, здійснювати дії, ухвалювати рішення; можливість самостійно реалізувати належні їм суб'єктивні публічні права, здійснювати встановлену компетенцію, визнавати, гарантувати і захищати права та свободи адвокатів, нести юридичну відповідальність у разі недотримання або порушення встановлених законом норм і вимог (деліктоздатність).

Таким чином, Національна асоціація адвокатів України виступає як гарант якості та надійності в юридичній сфері, що відповідає основним принципам та вимогам як національного, так і міжнародного права.

Враховуючи це, можна зробити висновок про відповідність частинам першій і четвертій статті 36 Конституції України частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Обов'язкове членство в НААУ може вважатися виправданим з огляду на специфічні завдання адвокатського самоврядування та необхідність забезпечення якості та надійності юридичних послуг. Такий підхід не суперечить основоположним принципам свободи асоціації, якщо він застосовується з метою реалізації легітимних цілей професійного регулювання та захисту інтересів клієнтів, при цьому забезпечуючи адвокатам можливість виконання їх професійних обов'язків та зберігання їх прав і свобод.

Література

1.Про національну безпеку України. Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради. 2018. № 31. Ст.241.

2.Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів. Закон України від 08 липня 2011 N 3673-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 9. Ст.64.

3.Основи законодавства України про охорону здоров'я. Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 4. Ст.19.

4.Рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v003p710-19#Text

References

1.Zakon Ukrainy Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy [Law of Ukraine About the national security of Ukraine] vid 21 chervnia 2018 roku № 2469-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady - Verkhovna Rada information. 2018. № 31. St.241. [in Ukrainian]

2.Zakon Ukrainy Pro osoblyvosti zabezpechennia hromadskoho poriadku ta hromadskoi bezpeky u zviazku z pidhotovkoiu ta provedenniam futbolnykh matchiv [Law of Ukraine About the peculiarities of ensuring public order and public safety in connection with the preparation and holding of football matches] vid 08 lypnia 2011 № 3673-VI. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Verkhovna Rada information. 2012. № 9. St.64. [in Ukrainian]

3.Zakon Ukrainy Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia [Law of Ukraine Fundamentals of Ukrainian legislation on health care] vid 19 lystopada 1992 roku № 2801-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Verkhovna Rada information. 1993. № 4. St. 19. [in Ukrainian]

4.Rishennia Konstytutsiinoho sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinymy podanniamy Upovnovazhenoho Verkhovnoi Rady Ukrainy z prav liudyny ta 65 narodnykh deputativ Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhen punktu 5 chastyny pershoi statti 3, abzatsu tretoho chastyny tretoi statti 45 Zakonu Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii», punktu 2 rozdilu II «Prykintsevi polozhennia» Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo osoblyvostei finansovoho kontroliu okremykh katehorii posadovykh osib» [Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case based on the constitutional submissions of the Commissioner for Human Rights of the Verkhovna Rada of Ukraine and 65 People's Deputies of Ukraine regarding the conformity of the Constitution of Ukraine (constitutionality) with the provisions of paragraph 5 of the first part of Article 3, paragraph three of the third part of Article 45 of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" ", Clause 2 of Chapter II "Final Provisions" of the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding Features of Financial Control of Certain Categories of Officials"]. zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-19#Text [in Ukrainian]